Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.

Будьте уважними при сплаті єдиного внеску з 03 січня 2020 року.

У зв’язку із запровадженням з 01.01.2020 нового Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 № 1203 (далі – План рахунків) та на виконання вимог постанови Правління Національного банку України від 28.12.2018 № 162 «Про запровадження міжнародного банківського рахунку (ІВАN) в Україні (із змінами) з 03 січня 2020 року вводяться нові рахунки для зарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 3556. Звертаємо увагу, що кошти сплачені платниками з 03.01.2020 на старі рахунки 3719 по зарахуванню єдиного внеску не будуть зараховуватись, а повертатимуться платникам, як нез’ясовані надходження, у зв’язку з неможливістю здійснення переакредитації на рахунки, відкриті відповідно до Плану рахунків. З Переліком відкритих рахунків по ГУ ДПС у Дніпропетровській області для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування ЄСВ, які починають діяти з 03 січня 2020 року можливо ознайомитись на субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» офіційного вебпорталу ДПС України у рубриці «Бюджетні рахунки» за посиланням https://dp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/ Зміна адміністративного району протягом року: звітність та сплата єдиного внеску Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язаний подавати звітність та сплачувати єдиний внесок до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування. Норми визначені п. 4 частини 1 ст.6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464). Згідно з п. 8 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 2 від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), якщо страхувальник із числа страхувальників, крім зазначених у підпунктах. 5 і 6 розділу ІІІ Порядку № 435, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільноправового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у звітному періоді змінює місцезнаходження або місце проживання, що пов’язане зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання). Отже, у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого єдиного внеску подається та сплачується до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання). Отримання витягу з реєстру платників ПДВ не є обов’язковим Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» скасовано, зокрема свідоцтво про реєстрацію особи платником ПДВ і надано право платникам ПДВ за їх запитом отримувати витяги із реєстру платників податку на додану вартість в контролюючих органах. Таким чином, отримання витягів з реєстру платників податку на додану вартість не є обов’язковим для платників. Підтвердженням факту реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності платником ПДВ є наявність інформації про таку реєстрацію на офіційному вебпорталі ДПС, яка оновлюється щоденно. ФОП на загальній системі оподаткування має право включати до складу витрат вартість придбаних товарів у ФОП – «єдинника» Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які знаходяться на загальній системі оподаткування визначений ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування для ФОП є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця. 3 Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, який не обмежує ФОП в придбанні товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у ФОП – платника єдиного податку. Отже, ФОП на загальній системі оподаткування при визначенні об’єкта оподаткування має право включати до складу витрат вартість придбаних товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у ФОП – платника єдиного податку, за умови, що такі витрати пов’язані з господарською діяльністю платника та підтверджені відповідними первинними документами. Нові можливості Електронного кабінету у зв’язку з запровадженням програмних РРО Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» до п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) додано новий підпункт 14.1.278, яким встановлено, що його користувачам – покупцям (споживачам) товарів, робіт та послуг через Електронний кабінет, який функціонує відповідно до ст. 421 ПКУ, забезпечується можливість: ► контролю достовірності розрахункових документів, які зберігатимуться у системі обліку документів реєстраторів розрахункових операцій; ► заповнення та подання скарг покупця щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій якщо вартість товарів (робіт, послуг), які є предметом скарги, на день їх отримання покупцем (споживачем) перевищує 850 гривень; ► отримання інформації про стан розгляду скарги покупця (споживача), про застосовані штрафні (фінансові) санкції за наслідками розгляду скарги або про причини їх незастосування податковим органом, про зарахування сум штрафних (фінансових) санкцій до бюджету, про стан виконання висновку про компенсацію частини суми штрафних (фінансових) санкцій за скаргою покупця (споживача) в обсягах та порядку, встановлених законодавством. Одночасне нарахування єдиного внеску по минулим, поточним та майбутнім виплатам: визначення бази оподаткування Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, зазначених у ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної 4 заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця. Норми встановлені ч. 5 ст. 8 Закону № 2464. Згідно з п. 9 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок № 435), на одну застраховану особу допускається декілька записів у таблиці 6 додатка 4 до Порядку № 435, якщо протягом одного звітного періоду нарахування здійснювалися за поточні та майбутні (відпускні, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами), за минулі (лікарняні, тимчасова непрацездатність та перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та нарахування сум заробітної плати (доходу) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, а також за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду – середня заробітна плата за вимушений прогул) періоди. Кількість календарних днів перебування у трудових/цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця не може зазначатися у звітному місяці за майбутні та минулі звітні періоди, за винятком відпустки, відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та випадків поновлення на роботі особи за рішенням суду. За наявності декількох рядків по одній застрахованій особі кількість календарних днів перебування у трудових/цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця зазначається лише в одному, а саме в тому, в якому зазначаються дані про суми заробітної плати (за їх наявності). Отже, нарахування єдиного внеску працівнику, якому розраховуються відпускні за поточний і майбутній періоди, здійснюється за кожен період окремо. При цьому, сплата єдиного внеску здійснюється з усієї суми нарахованих відпускних у місяці, в якому були здійснені нарахування. Так, для працівника, який відпрацював частину місяця, а іншу частину перебував у відпустці, де загальна сума нарахованого доходу за поточний місяць (сума нарахованої заробітної плати за відпрацьований час та частина відпускних, нарахованих за час перебування працівника у відпустці в поточному місяці) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума єдиного внеску розраховується, як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску. Водночас, єдиний внесок на суму другої частини відпускних нараховується на фактично нараховану суму, оскільки ці доходи включаються до бази нарахування єдиного внеску майбутнього періоду. Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи 5 Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) виникає при отриманні протягом звітного (податкового) року доходів: ● від провадження господарської діяльності, отриманих фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) (п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)); ● від провадження незалежної професійної діяльності (п. 178.4 ст. 178 ПКУ); ● від особи, яка не є податковим агентом, крім випадків прямо передбачених ПКУ (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ); ● у вигляді окремих видів оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати податковими агентами, але не є звільненими від оподаткування (п.п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 ПКУ); ● у вигляді іноземних доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ); ● від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ (п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 та п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ); ● у вигляді суми заборгованості за укладеним платником податків цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II ПКУ (п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ); ● у вигляді інвестиційного прибутку від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у п.п. 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 та п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПКУ); ● у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з IV розділом ПКУ (п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 та п. 174.3 ст. 174 ПКУ); ● у вигляді частини доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей. 172 – 173 ПКУ (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ); ● у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року, у порядку встановленому п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ (п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ); ● від продажу власної продукції тваринництва груп 1 – 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, якщо їх сума сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної 6 заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ); ● від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, більших ніж встановлені Земельним кодексом України, та за умови реалізації такої продукції іншим фізичним особам (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ); ● у разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника – фізичної чи юридичної особи, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ); ● у вигляді благодійної допомоги на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України, та яка надається згідно з п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року (п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ); ● з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи, що отримуються іноземцем, який у звітному (податковому) році набув статусу резидента України (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 ПКУ); ● при відчужені нерухомого майна за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно (п. 172.5 ст. 172 ПКУ); ● суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику ПДФО відповідно до умов цивільно-правового договору при отриманні зазначених доходів від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи (п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ). Звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859» оновлено форму Декларації і з 01 січня 2020 року платники податків подаватимуть цю Декларацію за новою формою. Про строки сплати ПДФО та військового збору роботодавцем Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що роботодавець є податковим агентом. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь працівника – платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену у ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування ПДФО до бюджету. 7 Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання). Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику ПДФО, то ПДФО, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду. Норми визначені п. 168.1 ст. 168 ПКУ. Військовий збір сплачують у ті ж самі строки, що і ПДФО. Оновлено декларацію з податку на прибуток підприємств Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 20.12.2019 у бюлетені «Офіційний вісник України» № 98/2019 опубліковано наказ Міністерства фінансів України від 14.11.2019 № 481 (далі –Наказ № 481), яким затверджено зміни до форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація). Наказом № 481 форму Декларації приведено у відповідність до чинних норм Податкового кодексу України, зокрема, внесено зміни до додатків РІ, ПН, ВП до Декларації та впроваджено новий додаток ПП щодо податкових пільг. Наказ № 481 набрав чинності з дня його офіційного опублікування (крім підпункту 3 пункту 1 та пункту 3 Змін до форми декларації (щодо нового додатку ПП), які наберуть чинності з 01 січня 2020 року). В Електронному кабінеті можна переглянути інформацію щодо реквізитів рахунка у СЕА ПДВ Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, шляхом, зокрема перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, дані системи електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ). Норми встановлені п. 42¹.2 ст. 42¹ ПКУ. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Інформацію щодо реквізитів рахунка у СЕА ПДВ платники податків мають можливість переглянути у приватній частині Електронного кабінету у вкладці «Дані про банківські рахунки» режиму «Облікові дані платника» та у вкладці «Реєстр транзакцій» режиму «Система електронного адміністрування ПДВ». Про коди бюджетної класифікації, за якими сплачується екологічний податок 8 Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по екологічному податку: - 19010100 – «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю)»; - 19010200 – «Надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти»; - 19010300 – «Надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини»; - 19010400 – «Екологічний податок, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензій строк»; - 19011000 – «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення». Щодо терміну сплати туристичного збору Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що податкові агенти сплачують туристичний збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації з туристичного збору за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. Податкові агенти, які сплачують збір авансовими внесками, відображають у податковій декларації з туристичного збору за звітний (податковий) квартал суми нарахованих щомісячних авансових внесків з цього збору. При цьому остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується такими податковими агентами у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду. Норми встановлені п.п. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України. Як платнику податків провести звірку розрахунків з бюджетами та цільовими фондами Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/novepro-podatki--novini-/401948.html повідомила, що Електронний кабінет 9 забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та нормативноправовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, зокрема проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з Електронного кабінету із накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу (ст. 42¹ ПКУ). Отримання відомостей про розрахунки з бюджетом користувачами Електронного кабінету 1. Створення та подання заяви в Електронному кабінеті Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику в електронному вигляді створити та надіслати до ДПС Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС (далі – Запит) за формою «F/J1300203». Верхня панель навігації у вікні «Заяви, запити для отримання інформації» дозволяє встановити відповідний період та обмежити перелік документів за типом «J(F)13 Запити та довідки». Зі списку документів обирається Запит (F/J1300203) натисканням лівої клавіші миші. У наступному вікні в полях «Регіон» та «Район» обирається відповідний територіальний орган ДПС (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискається кнопка «Створити». Поля форми Запиту заповнюються системою автоматично, а саме: - найменування; прізвище ім’я, по батькові платника податків; - податковий номер платника податку або серія та номер паспорта; - дата відправлення Запиту до ДПС. Автоматичне заповнення таких полів можна відмінити, знявши позначку «Авто розрахунок». Зберегти створений Запит можна натиснувши кнопку «Зберегти». Збережений документ можна підписати та відправити до органу ДПС, натиснувши кнопки «Підписати» та «Відправити». Відповідь на Запит надсилається платнику податків в Електронний кабінет не пізніше 15 робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами за формою «F/J1400203» (далі – Витяг), який можна переглянути у вкладці Вхідні документи режиму Вхідні/вихідні документи. Витяг формується за період, вибраний платником податків при створені Запиту з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення Запиту до органів ДПС. Звертаємо увагу! Аналогічно як і в Електронному кабінеті, платник має можливість направити Запит та отримати Витяг, скориставшись засобами ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності». При цьому сформований Витяг направляється також на 10 електронну пошту платника, з якої було відправлено Запит. 2. Перегляд в режимі реального часу Самостійно, в режимі реального часу перевірити дані, за якими сформовано Витяг, та/або отримати відомості про розрахунки з бюджетами та цільовими фондами платники можуть також за допомогою меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету шляхом доступу до облікових показників інтегрованих карток. Довідково: З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску контролюючими органами відкриваються інтегровані картки платників (далі – ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. У даному меню переглянути інформацію про розрахунки з бюджетом можна за останні два роки у розрізі: - органу ДПС; - назви податку (платежу), платіж (код); - бюджетного рахунка. Натиснувши на назву податку (платежу), відкриється інтегрована картка обраного податку (платежу), яка містить таку інформацію про проведені операції: - дата та код операції; - сума операції; - нараховано/зменшено; - сплачено/повернуто; - сальдо розрахунків; - сплачено/повернуто пені; - залишок несплаченої пені. Вивантажити отриману (сформовану) інформацію можна у форматі XLS. Нагадуємо! Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.taх.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого акредитованого центру сертифікації ключів – кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID). 11 Водночас у платника є можливість отримати інформацію щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за місцем його знаходження на податковому обліку у контролюючому органі. За бажанням платника та його зверненням до органу ДПС відповідна інформація надається йому у вигляді довідки довільної форми у терміни, встановлені статтею 20 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (із змінами), а саме не пізніше 15 робочих днів з дня отримання такого звернення». Платникам ПДВ про річний перерахунок за 2019 рік Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників ПДВ, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) ПДВ під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (п. 199.1 ст. 199 ПКУ). Пунктом 199.4 ст. 199 ПКУ визначено, що платник ПДВ за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум ПДВ) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум ПДВ) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року (п. 199.2 ст. 199 ПКУ). Відповідно до п. 199.5 ст. 199 ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 – 199.4 ст. 199 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у п. 199.1 ст. 199 ПКУ. Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. Отже, платникам ПДВ за підсумками 2019 року необхідно здійснити перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних ПДВ операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. 12 Допомога по вагітності та пологах, яка виплачується ФОП з Фонду соціального страхування України, ПДФО не оподатковується Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що статтею 20 Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» із змінами та доповненнями встановлено види матеріального забезпечення та соціальних послуг за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Зокрема, за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності надається такий вид матеріального забезпечення як допомога по тимчасовій непрацездатності. Оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) визначено ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та главою І розділу ХІV ПКУ. Доходом ФОП є дохід, отриманий зазначеною особою виключно від здійснення підприємницької діяльності. Відповідно до п. 177.6 ст. 177 ПКУ у разі, якщо ФОП отримує інші доходи, ніж від підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податків – фізичних осіб. Також п.п. 4 п. 292.11 ст. 292 ПКУ передбачено, що до складу доходу ФОП – платника єдиного податку, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються, зокрема, суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду України та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Отже, дохід у вигляді матеріального забезпечення, який виплачується фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування, не включається до доходу ФОП, проте оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податків – фізичних осіб. Порядок оподаткування доходів фізичних осіб податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) регламентується розділом ІV ПКУ, відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, зокрема суми допомоги по вагітності та пологах, суми страхових виплат, які отримує платник ПДФО з фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування згідно із законом. Разом з тим, об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п 1.2. п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ). Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ. Ставка військового збору становить 1,5 % об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ). 13 Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ (п.п 1.4. п. 16¹ підрозділу. 10 розділу ХХ ПКУ). Пунктом 1.7 п.п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом ІV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. Враховуючи вищевикладене, дохід, отриманий ФОП у вигляді допомоги по вагітності та пологах від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, не оподатковується ПДФО та військовим збором. У ліцензії не зазначено РРО, який застосовується при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями: відповідальність Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у випадку здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (РРО) (книгу обліку розрахункових операцій), не зазначений у ліцензії, до суб’єктів господарювання застосовується фінансова санкція у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості реалізованої через такий РРО (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10 000 гривень. Норми встановлені ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями. Про визначення доходу, який враховується при розрахунку податкової знижки Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання). Норми встановлені п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, 14 одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ (п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). При цьому заробітна плата для цілей розділу ІV ПКУ – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику ПДФО у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Враховуючи зазначене, з метою розрахунку витрат, дозволених для включення до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, фізична особа враховує дохід тільки у вигляді заробітної плати. ДПС рекомендує платникам податку на прибуток подавати декларацію за оновленою формою Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує. ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/402371.html повідомила, що з 01 січня 2020 року набувають чинності зміни до податкової декларації з податку на прибуток. Так, таблицю «Наявність додатків» основної частини декларації буде доповнено клітинкою для відмітки про наявність нового додатка ПП, а також буде розділено клітинку «ФЗ12» на дві для відміток про складання фінансової звітності за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку чи міжнародними стандартами фінансової звітності. Також передбачено подання нового додатку ПП «Інформація про суми податкових пільг» платниками, що не сплачують податок у зв’язку з отриманням податкових пільг відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233. Такі зміни передбачені наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2019 № 481 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (далі – Наказ № 481), який набув чинності 20 грудня 2020 року. Зміни, які вже набули чинності, стосуються безпосередньо форми декларації та додатків до неї. Так, внесено зміни до додатку щодо заповнення відомостей про нерезидента, заповнення уточнюючих показників тощо. Оскільки видання наказу № 481 обумовлено змінами в податковому законодавстві, які набули чинності з 01.01.2019 року, то платникам податку на прибуток підприємств рекомендовано подавати декларацію за звітний (податковий) 2019 рік за оновленою формою. Ознайомитись з наказом № 481 можна на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці: «Головна /Податки, збори, платежі/Загальнодержавні податки/Податок на прибуток підприємств/Нормативно-правові акти/Наказ Міністерства фінансів України від 14.11.2019 № 481 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств»» за посиланням 15 https://www.tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatokna-pributok-pidpri/normativno-pravovi-akti/74159.html Увага! Оновлено бюджетні рахунки до державного та місцевих бюджетів, які вводяться в дію з 03.01.2020 Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 № 1203 відкриті нові рахунки для зарахування надходжень до державного та місцевого бюджетів згідно з вимогами Бюджетного кодексу України, Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік», наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» та наказу Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 «Про затвердження Змін до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету». Рахунки вводяться в дію з 03 січня 2020 року. Додатково інформуємо, що всі рахунки для зарахування платежів до Державного бюджету України та місцевих бюджетів розміщені на вебсторінці Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області (розділ «Реквізити рахунків») вебпорталу Державної казначейської служби України https://dnp.treasury.gov.ua/ua/rekviziti-rahunkiv З оновленими бюджетними рахунками до державного та місцевих бюджетів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, які вводяться в дію з 03.01.2020, можливо ознайомитись за посиланням https://dp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/ Оновлений порядок складання ПН за щоденними підсумками запрацює з 01.01.2020 Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2018 № 763 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307» з 01.01.2020 змінюється порядок заповнення податкової накладної, складеної за щоденними підсумками. Так, відповідно до внесених змін, показники табличної частини розділу «Б» податкових накладних (далі – ПН) за щоденними підсумками операцій, заповнюються за загальними правилами, встановленими Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307. Даними правилами передбачено заповнення табличної частини розділу «Б» ПН у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме: ► у графі 2 зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг продавця; ► у графах 3.1 та 3.3 – код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП; ► у графах 4 та 5 – одиниця виміру товарів/послуг; ► у графі 6 – кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг; 16 ► у графі 7 – ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ; ► у графі 8 – код ставки; ► у графі 10 – обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ; ► у графі 11 – сума податку на додану вартість. Слід зазначити, що зараз платник ПДВ у ПН, яка складається за щоденними підсумками операцій, згруповує у графі «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» товари/послуги за групами, що відповідають певному коду товару згідно з УКТ ЗЕД/коду послуги згідно з ДКПП. При цьому графи 4, 5, 6 та 7 ПН можуть не заповнюватися. Набрали зміни до порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що 04.12.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1015 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі – Постанова № 1015). Постановою № 1015 внесено зміни до: ► п. 1 «Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) держаними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138; ► до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 364 «Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансовогосподарської діяльності у 2018 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави». Так, зокрема, відповідно до внесених Постановою № 1015 змін частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), починаючи з 01 січня 2019 року у розмірі 90 %. Постанову № 1015 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 17.12.2019 № 242. Змінено форму податкової декларації про майновий стан і доходи Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01 січня 2020 року платники податків подаватимуть декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за новою формою. Відповідні зміни до форми Декларації внесені наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859». 17 Нова форма Декларації від діючої відрізняється деякими особливостями, а саме: ► доповнено рядок 8 Декларації «Категорія платника» новим критерієм «особа, яка заявляє право на податкову знижку», який застосовується для громадян, що декларують право на податкову знижку; ► розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), на яку зменшуються податкові зобов’язання з ПДФО, у зв’язку з використанням права на податкову знижку, виокремлено у додаток Ф3; ► у Декларації у розділі ІІ «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» додатково виокремлено «Дохід, нарахований (виплачений, наданий) у формі винагород та інших виплат відповідно до умов цивільно-правового характеру» та «дохід, отриманий від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом за оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси платника податку (орендодавця)». Нагадуємо, що з 01.01.2019 сплата ПДФО з доходів від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), здійснюється відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Бюджетного кодексу України за місцезнаходженням таких земельних ділянок (часток, паїв), у зв’язку із чим у новій формі Декларації передбачені деякі зміни у порядку розрахунку податкових зобов’язань з ПДФО. У той же час акцентуємо увагу, що податкові зобов’язання по військовому збору з доходів, отриманих від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв) відповідно до вимог ПКУ визначаються в Декларації. При цьому сплата таких зобов’язань з військового збору здійснюється за податковою адресою. Нецільова благодійна допомога не є базою нарахування єдиного внеску Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, які згідно з п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) є роботодавцями, визначено суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці». Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464. Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної 18 плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5). Оскільки нецільова благодійна допомога не належить до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних, компенсаційних виплат, а відповідно до п. 3.31 розділу 3 Інструкції № 5 є матеріальною допомогою разового характеру і, відповідно іншою виплатою, що не належить до фонду оплати праці, то вона не є базою нарахування єдиного внеску. Суб’єктам господарювання про реєстрацію платниками ПДВ Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ згідно з розділом V Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи. Норми встановлені п. 181.1 ст. 181 ПКУ. Якщо особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником ПДВ у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої ст. 181 ПКУ суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник ПДВ, така реєстрація здійснюється за її заявою (п. 182.1 ст. 182 ПКУ). Згідно із розділами V та ХХ ПКУ до оподатковуваних ПДВ операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ (20 відсотків), ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ. Строки, в які подається скарга на рішення контролюючого органу Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Норми визначені п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст. 56 ПКУ). Згідно з п. 56.3 ст. 56 ПКУ скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби – з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за 19 потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ст. 44 ПКУ) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов’язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення (п. 56.5 ст. 56 ПКУ). У разі порушення платником податків вимог, зокрема п. 56.3 ст. 56 ПКУ, подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення (п. 56.7 ст. 56 ПКУ). Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку (п. 56.10 ст. 56 ПКУ). Якщо відповідно до ПКУ контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу (п. 56.12 ст. 56 ПКУ). У разі коли останній день строків, зазначених ст. 56 ПКУ, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 56.13 ст. 56 ПКУ). Строки подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами і на підставах, визначених п. 102.6 ст. 102 ПКУ (п. 56.14 ст. 56 ПКУ). РРО-новації 2020 року: за відсутність обліку товарів законодавством передбачена відповідальність Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 19.04.2020 наберуть чинності основні норми Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг», яким, зокрема у новій редакції викладено ст. 20 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями. Так, згідно з внесеними змінами до суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі 20 подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння). Фізособа отримує одночасно з доходами у вигляді заробітної плати доходи у вигляді пенсії: застосування ПСП Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платники податків, які мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП), та розміри ПСП визначені п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). ПСП застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати) (п.п. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 ПКУ). Платник ПДФО подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування ПСП (п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ). Водночас, згідно з п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ ПСП не може бути застосована до: ► доходів платника ПДФО, інших ніж заробітна плата; ► заробітної плати, яку платник ПДФО протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету; ► доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності. Враховуючи вищевикладене, якщо фізична особа одночасно з доходами у вигляді пенсії з Пенсійного фонду України отримує доходи у вигляді заробітної плати, то така особа має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП за умови дотримання вимог п.п. 169.1 ст. 169 ПКУ та подання роботодавцю заяви про застосування ПСП. Новий сервіс автоматичного повернення помилково сплачених податків зекономив час і кошти для 132 тисяч платників Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує. 21 ДПС України повідомила, що платники податків можуть управляти власними переплатами не виходячи з офісу або дому. Все, що необхідно – комп’ютер, доступ до мережі Інтернет та кваліфікований електронний підпис. ДПС запустила новий електронний сервіс, скориставшись яким платник податків може подати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у формі електронного документу. Заява може бути подана до територіального органу ДПС з використанням засобів програмного забезпечення приватної частини ІТС «Електронний кабінет» та ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності». Після її прийняття органом ДПС заява, подана у формі електронного документу, миттєво потрапляє до відповідного електронного журналу, що суттєво скорочує час на її обробку, створює умови для швидкого опрацювання, та, у кінцевому підсумку, дозволяє значно зменшити загальний термін повернення коштів. Вдосконалено і порядок взаємодії між органами ДПС, місцевими фінансовими органами та органами Державної казначейської служби під час повернення з бюджетів усіх рівнів помилково та/або надміру сплачених коштів. Запроваджено єдину автоматизовану систему створення, підписання, погодження електронних документів, їх передавання, одержання, оброблення з використанням електронного цифрового підпису та інформаційнотелекомунікаційних технологій і систем з одночасною повною відмовою від паперового документообігу. За результатами опрацювання поданих платниками заяв за листопад – грудень поточного року головними управліннями ДПС сформовано та передано до Державної казначейської служби України для виконання понад 18 тис. електронних висновків. Електронний документообіг запрацював також і щодо повернення з бюджету надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування. Засобами інформаційно-телекомунікаційної системи створено окремий Журнал податкових декларацій про майновий стан і доходи, у яких задекларовано право платника на податкову знижку. За результатами опрацювання даних цього Журналу податківцям надано можливість фактично в один клік формувати електронні повідомлення про повернення коштів з подальшим їх автоматичним направленням до Державної казначейської служби України для виконання. «Запуск сервісу автоматичного повернення помилково або надмірно сплачених податків дозволив мінімізувати втрати часу та коштів на відправку заяв для близько 132 тисяч платників. Саме стільки платників щорічно в середньому подають заяви про повернення коштів з бюджету. За допомогою нового сервісу починаючи з 1 листопада платникам вже повернуто з бюджету більше 700 млн гривень. Продовжуємо створювати податкову в смартфоні», – повідомив Сергій Верланов. Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням 22 https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/402375.html З 03 січня 2020 року розпочнеться зарахування платежів на нові бюджетні рахунки Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне. ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/402669.html проінформувала, що з 01 січня 2020 року вводяться в дію рахунки для зарахування податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, зарахування платежів на які розпочнеться з 03.01.2020. Інформація про реквізити нових бюджетних рахунків розміщена на вебпорталі ДПС та субсайтах територіальних органів ДПС (у рубриці «Бюджетні рахунки») та Головних управлінь Казначейства в областях та м. Києві. Рахунки відкриті Державною казначейською службою України відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 № 1203 (зі змінами), та на виконання вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Бюджетного кодексу України, наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (зі змінами). Про перерахунок ПДФО у разі смерті працівника, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п.п. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник ПДФО право на застосування податкової соціальної пільги. Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого ПДФО, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати (п.п. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 ПКУ). Проте відповідно до п. 162.3 ст. 162 ПКУ у разі смерті платника ПДФО такий податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника ПДФО. У разі відсутності нарахованих доходів ПДФО сплаті не підлягає. 23 Водночас, згідно з п. 171.1 ст. 171 ПКУ особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету ПДФО з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника ПДФО. У разі смерті працівника, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, роботодавець, який несе відповідальність за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету ПДФО з доходів у вигляді заробітної плати, здійснює перерахунок сум нарахованих доходів та утриманого ПДФО такого працівника для визначення правильності оподаткування за будь-який період. Договір про спільну діяльність/договір управління майном/угода про розподіл продукції: отримання ЕДП Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що для отримання електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) за умови заключення договору про спільну діяльність/договору управління майном/угоди про розподіл продукції надаються наступні документи: ► заповнена та підписана Реєстраційна картка для юридичної особи встановленого зразка, у двох примірниках; ► додаток до Реєстраційної картки (в разі одночасного отримання ЕДП для більш ніж однієї особи), у двох примірниках; ► оригінал статуту юридичної особи (засновницького договору, рішення про створення юридичної особи, яка діє на підставі модельного статуту) або його нотаріально засвідчена копія (надається виключно для ознайомлення) (крім тих хто зареєструвався або вніс зміни в установчі документи починаючи з 01.01.2016 та мають електронний примірник документів, який розміщено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань). ► засвідчена копія** договору про спільну діяльність/договору управління майном/угоди про розподіл продукції; ► засвідчені копії** документів, що підтверджують належність заявника (окрім керівника) до юридичної особи та його повноваження (наказ/витяг з наказу про призначення на посаду, або трудовий договір); ► оригінал та засвідчена копія* дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства або службової картки (за наявності таких осіб); ► оригінал та засвідчена копія* паспорта громадянина України (копії 1-2 сторінок (3-6 за наявності відміток), або копія з обох сторін безконтактного електронного носія (у випадку наявності паспорта громадянина України виготовленого у формі ID-картки), або паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про постійне місце проживання в іноземній державі; ► оригінал та засвідчена копія* посвідчення біженця, або посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання, або копія, з обох сторін, безконтактного електронного носія (у випадку наявності посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання виготовленої у формі ID-картки), або паспорта 24 громадянина іншої країни із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову; ► оригінал та засвідчена копія* документа про зміну прізвища заявника, виданого відповідним державним органом (якщо в поданих документах є невідповідність прізвища); ► засвідчена копія* реєстраційного номеру облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера). За наявності у паспорті громадянина України реєстраційного номера облікової картки платника податків, замість копії картки платника податків, може бути подана копія сторінки паспорта громадянина України з відповідною відміткою. Якщо через релігійні переконання фізична особа відмовилась від реєстраційного номеру облікової картки платника податків, додатково подається копія сторінки паспорту з відміткою про таку відмову. ВАЖЛИВО! * Відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису, ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. ** Відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади співробітника відповідального за виготовлення, засвідчення та видавання копій, його особистого підпису, ініціалів та прізвища, дати засвідчення та скріплюється відбитком печатки (за наявності). Копії документів та витяги з них, що подаються на реєстрацію, крім нотаріально засвідчених, засвідчуються відповідно до діючого законодавства. Використання факсимільного підпису при завірянні документів не допускається. Використання факсимільного підпису на документах, що надаються при реєстрації та при завірянні документів не допускається. До розгляду не приймаються документи та копії документів, які мають підчистки, дописки, закреслені слова, інші незастережні виправлення або написи олівцем, а також мають пошкодження, внаслідок чого їх текст неможливо прочитати. Копії документів мають бути належної якості, відповідати оригіналу, тобто повністю відтворювати інформацію оригіналу (текст, фото та реквізити документів). Для уникнення помилок при заповненні документів необхідно уважно ознайомитись з Пам’яткою щодо заповнення Реєстраційної картки для юридичної особи . Визначення об’єкта та бази оподаткування екологічним податком Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є: ◄ обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; ◄ обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти; 25 ◄ обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання; ◄ обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк; ◄ обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій). Норми встановлені п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). База оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ). Чи є базою нарахування єдиним внеском дохід, який отриманий фізичною особою за межами території України? Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є роботодавці – юридичні особи та фізичні особи – підприємці (далі - ФОП), зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільноправового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань). Враховуючи положення частини першої ст. 7 Закону № 2464 роботодавці, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем) сплачують ЄВ за найманих працівників із сум нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сум винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Частиною першою ст. 10 Закону № 2464 визначено, що громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, мають право на добровільну сплату ЄВ на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Отже, дохід, отриманий фізичною особою за межами України, не є базою нарахування ЄВ. При цьому, громадяни України, які працюють за її межами 26 мають право на добровільну сплату ЄВ, у разі заключення договору про добровільну участь на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Новації у сфері застосування РРО Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 19.10.2019 в офіційному виданні «Голос України» № 200 опубліковано Закон України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 128). Закон № 128 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Закон № 128 набирає чинності через 6 місяців, тобто 19.04.2020, за винятком окремих норм. Відповідно до Закону № 128 програмний реєстратор розрахункових операцій – це програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. Контролюючий орган забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання. Слід зазначити, що мова йде про повнофункціональне рішення, яке будь-який продавець зможе завантажити з сайту податкового органу, встановити на свій власний «гаджет», перетворивши його таким чином у касовий апарат. Використання цього загальнодоступного рішення буде безкоштовним для платника, без плати за обслуговування. У той же час суб’єкти господарювання можуть скористатися програмними рішеннями й інших розробників, або розробити власне програмне забезпечення. Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання декларації про майновий стан і доходи фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. Відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових 27 декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Крім того, згідно з ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 грн. до 136 грн.). Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 грн. до 136 грн.). Відповідно до п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ ПКУ, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ для відповідного року. Оподаткування податком на прибуток підприємств операції за договорами управління майном Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ. Редакція розд. III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ не містить положень щодо окремого обліку за договорами управління майном і подання платниками податку – управителями майна окремих декларацій з податку на прибуток. Тобто розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності з 28 урахуванням операцій за договорами управління майном, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень ПКУ. Нові рахунки зі сплати єдиного внеску Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). У зв’язку із запровадженням з 01.01.2020 нового Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 № 1203, та на виконання вимог постанови Правління Національного банку України від 28.12.2018 № 162 «Про затвердження міжнародного банківського рахунку (IBAN) в Україні» (із змінами), Державною казначейською службою України згенеровані параметри рахунків 3556 «Розрахунки для зарахування єдиного соціального внеску» на ім’я Головних управлінь ДПС України у розрізі Головних управлінь, управлінь на правах відокремлених підрозділів (в т.ч. державних податкових інспекцій у їх складі), державних податкових інспекцій у м. Києві (код банку 899998) для зарахування єдиного внеску, які вводяться в дію з 03 січня 2020 року. Перелік відкритих рахунків по ГУ ДПС у Дніпропетровській області для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами єдиного внеску, які починають діяти з 03 січня 2020 року розміщено на субсайті «Теритроіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» офіційного вебпорталу ДПС України у рубриці «Бюджетні рахунки» за посиланням https://dp.tax.gov.ua/byudjetnirahunki/ . При цьому наголошуємо, що кошти сплачені платниками з 03.01.2020 на старі рахунки 3719 по зарахуванню єдиного внеску, не будуть зараховуватись, а повертатимуться платникам, як нез’ясовані надходження. Звертаємо увагу платників на те, що сплата коштів єдиного внеску має відбуватись на рахунки, які відкриті територіальними органами ДПС відповідно до адміністративно-територіальних одиниць, на яких зареєстровані платники податків за символами рахунків 201 – 204.