Сьогодні 02-07-2020
Соборна районна у місті Дніпрі рада Офіційний портал

Протягом січня - квітня 2020 року платниками, які знаходяться на обліку у Соборному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області направлено до Зведеного бюджету 2 млрд 735 млн 598,7 тис. грн, що на 223 млн 945,3 тис. грн перевищує показник відповідного періоду минулого року.

Так, до державного бюджету впродовж січня - квітня 2020 року спрямовано                 1 млрд 547 млн 654,2 тис. грн, що на 145 млн 021,1 тис. грн більше надходжень січня – квітня минулого року.

До місцевих бюджетів за чотири місяця поточного року надійшло                                                 1 млрд 187 млн 944,5 тис. гривень, що на 78 млн 924,2 тис. грн більше фактичних надходжень січня - квітня 2019 року.

 

Центрами обслуговування платників Соборного управління протягом січня – квітня 2020 року надано майже 11,8 тис. адміністративних послуг

За січень - квітень 2020 року Центрами обслуговування платників (далі - ЦОП) надано 11794 адміністративні послуги, у тому числі: ЦОП Соборної ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області – 7219; ЦОП Шевченківської ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області – 7219.

Найчастіше відвідувачі ЦОП звертаються за наступними послугами: видача довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи – 2361 (20,0%); видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків – 2152 (18,2%); реєстрація платника єдиного податку – 1613 (13,7%); реєстрація книг обліку розрахункових операцій – 1383 (11,7%); надання витягу з реєстру платників єдиного податку – 1276 (10,8%); видача відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків – 1148 (9,7%).

 

Ключові новації у сфері застосуванні РРО

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників податків на ключові новації законів «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (закони № 128-IX та № 129-IX від 20.09.2019).

РРО не потрібно використовувати спрощенцям 1 групи (річний дохід до 1 000 000 грн), а також фізичним особам, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства.

Нові закони про РРО відкрили можливість використовувати замість традиційних спеціальні програми призначені, для реєстрації розрахункових операцій. Таку програму можна буде встановити на будь-який гаджет, у тому числі і на смартфон. При цьому закон прямо зобов’язує контролюючий орган забезпечити безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання. Тобто, безкоштовним буде не тільки скачування самої програми, але і її підтримка.

Використовувати програмні РРО можна буде з 01 серпня 2020 року.

З 1 січня 2021 року використання РРО буде обов'язковим для окремих видів діяльності і з 1 квітня 2021 року для фізичних осіб платників єдиного податку 2, 3, 4 груп незалежно від видів діяльності.

 

Сплата єдиного внеску фізичною особою – підприємцем, яка в межах одного місяця припиняє підприємницьку діяльність та повторно реєструється

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є ФОП, у тому числі ФОП - платники ЄП.

Пунктами 1 та 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464 визначено, що платник ЄВ зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄВ, подавати звітність до контролюючого органу за основним місцем обліку в порядку та строки визначені законодавством.

Згідно з частиною дев’ятою ст. 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами і доповненнями ФОП позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Останнім періодом, за який необхідно сплатити ЄВ, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої ФО.

Відповідно до частини четвертої ст. 6 Закону № 2464 у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника ЄВ, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як ФОП.

Порядок взяття на облік ФОП передбачено розд. II Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162.

У разі повторної реєстрації у платника ЄВ виникають обов’язки відповідно до частини другої ст. 6 Закону № 2464.

Отже, у разі припинення підприємницької діяльності ЄВ сплачується за період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць протягом 10 календарних днів після граничного строку подання звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску із зазначенням типу форми «ліквідаційна».

При повторній реєстрації підприємницької діяльності ЄВ сплачується до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць.

 

Розмір суми витрат фізичної особи у вигляді пожертвувань або благодійних внесків, що включаються до податкової знижки

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Згідно із п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

При цьому, ст. 729 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року  № 435-IV (далі - ЦКУ) передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст. 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви.

До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платником податку контролюючому органу, є копія договору про пожертву.

 

Популярні запитання-відповіді щодо роботи в Електронному кабінеті

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що          ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/417065.html надала відповіді на шість популярних питань щодо роботи в Електронному кабінеті.

 

Про застосування штрафних санкцій та пені на період карантину

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, зокрема у новій редакції викладено п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зазначеним пунктом визначено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

► порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

► відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

► порушення вимог законодавства в частині:

  • обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
  • цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
  • обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
  • здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
  • здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;
  • порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

 

Пільги, передбачені Податковим кодексом України, для платників ПДФО

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Порядок сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) встановлений розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Нормами цього розділу ПКУ передбачено наступні пільги платникам ПДФО:

- невключення до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу окремих видів доходів, що зазначені у ст. 165 ПКУ;

- отримання податкової знижки у порядку, визначеному ст. 166 ПКУ;

- отримання податкової соціальної пільги, за умови, що розмір заробітної плати на місяць не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (ст. 169 ПКУ).

 

Довідкова інформація: станом на 01.01.2020 місячний прожитковий мінімум, діючий для працездатної особи, складав 2 102 гривні.

 

З квітня 2020 року збільшено граничні обсяги доходу

для платників єдиного податку: що необхідно знати

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Державна податкова служба України (далі – ДПС) на головній сторінці офіційного вебпорталу повідомила наступне.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, внесені зміни до     пункту 291.4 статті 291 глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якими збільшено граничні обсяги доходу, які надають право суб’єктам господарювання застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Отже, з 02 квітня 2020 року для платників єдиного податку встановлено граничні обсяги доходу протягом календарного року:

  • для І групи – 1 млн грн (до 02.04.2020 було 300 тис. грн);
  • для ІІ групи – 5 млн грн (до 02.04.2020 було 1,5 млн грн);
  • для ІІІ групи – 7 млн грн (до 02.04.2020 було – 5 млн грн).

ВАЖЛИВО

Відповідно до п. 293.8 ст. 293 Кодексу платники єдиного податку першої – третьої груп, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначеного для таких платників згідно з нормами Кодексу, які діяли до 2 квітня 2020 року  (п. 291.4 ст. 291 Кодексу) з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку відповідно другої або третьої групи, або переходять на загальну систему оподаткування.

Такі платники єдиного податку до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків. При цьому заява платниками подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

ЗВЕРТАЄМО УВАГУ

Платники єдиного податку мають право за власним бажанням змінити групу платника єдиного податку (у зв’язку з збільшенням граничних обсягів доходу), але лише з ІІІ кварталу 2020 року за умови дотримання інших вимог глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Кодексу (п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 Кодексу). Відповідна заява має бути подана в один з способів, визначений підпунктом 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 Кодексу, не пізніше 15 червня 2020 року. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому цим Кодексом, у разі обрання ним першої або другої групи.

Детально з інформацією та додатковими матеріалами можна ознайомитись на вебпорталі ДПС за посиланням

               https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/416914.html

 

Внесено готівку до каси банку для подальшого її перерахування

на рахунок отримувача: що з обмеженнями граничної суми?

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Нормами п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, із змінами і доповненнями (далі – Положення № 148) встановлено, що суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

  • між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) гривень включно;
  • з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) гривень включно.

Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене в п. 6 розділу II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Враховуючи вищевикладене, якщо розрахунки здійснюються платниками шляхом внесення готівки до каси банку для подальшого її перерахування на рахунок отримувача, то обмеження граничної суми готівкового розрахунку          10 000 (50 000) гривень на такі операції не поширюється.

 

З початку року анульовано 34 ліцензії

за продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

У Дніпропетровській області станом на 01.04.2020 діє 16 318 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, роздрібну торгівлю пальним та зберігання пального по 6 291 суб’єкту господарської діяльності, серед яких щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоями – 7 549 ліцензій, на тютюнові вироби – 6 386, на право роздрібної торгівлі пальним – 664 ліцензії по 98 суб’єктах господарювання та 1 719 ліцензій на зберігання пального по 1 488 суб’єктах господарської діяльності.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області ведеться систематичний контроль за своєчасністю сплати суб’єктами підприємницької діяльності за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Так, з початку 2020 року за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 278 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 268 ліцензій – тютюновими виробами.

Анульовано з початку 2020 року 617 ліцензій, з яких 34 ліцензії – за продаж алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.

 

Надання в оренду земельної ділянки (паю):

порядок сплати ПДФО і військового збору

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що                       податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з доходів резидентів та нерезидентів зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України.

Норми встановлені п.п. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ.

Абзацом 5 п. 2 ст. 64 Бюджетного кодексу України передбачено, що ПДФО, нарахований податковим агентом або фізичною особою, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), сплачується таким податковим агентом або такою фізичною особою до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису).

Отже, у разі отримання фізичною особою – орендодавцем доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної ділянки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець повинен сплатити (перерахувати) ПДФО/військовий збір до відповідного бюджету за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості).

Тобто, у разі отримання у 2019 році доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець повинен визначити свої податкові зобов’язання у річній податковій декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік та сплатити ПДФО/військовий збір з таких доходів за своєю податковою адресою.

Звертаємо увагу, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»   (далі – Закон № 533) підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 523, яким встановлено, що річна декларація про майновий стан і доходи за 2019 рік, визначена ст. 179 ПКУ, подається до 01 липня 2020 року, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ, коли така декларація може бути подана пізніше цього строку.

При цьому вимоги п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ у 2020 році не застосовуються, тобто граничний строк подання декларації за 2019 рік з терміну до 01 травня подовжується до 01 липня 2020 року.

Крім того, відповідно до Закону № 533 фізична особа зобов’язана самостійно до 01 жовтня 2020 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею річній декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік.

 

Сервіс «Пульс» для платників – інструмент двостороннього зв’язку

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сервіс від ДПС України «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).

У період карантину Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0 800-501-007, з 09.00 – до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 18.00 – до 09.00 (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it..

При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до ІДД ДПС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску.

 

Заповнення таблиці даних платника ПДВ, що подається у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 2 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок), Таблиця даних платника податку – зведена інформація, що подається платником ПДВ до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України.

Згідно з п. 13 Порядку у Таблиці даних платника податку (далі – Таблиця) зазначаються:

  • види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010;
  • коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України;
  • коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України.

Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання/надання товарів/послуг в одному рядку Таблиці не допускається.

Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 до 14 символів.

Після подання Таблиці, надалі при складанні податкових накладних/розрахунків коригувань (далі – ПН/РК), коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені в поданій Таблиці. Якщо в Таблиці коди будуть вказані на рівні    4 перших цифр, а в ПН/РК – на рівні 12 цифр, то реєстрація такої ПН/РК може бути зупинена (наприклад, код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні і розуміються як різні коди).

Отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника ПДВ права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.

Згідно з п. 14 Порядку Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника ПДВ.

Платник податків має право подати Таблицю без наявності факту зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

 

За донарахування єдиного внеску передбачені штрафи

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449), за донарахування контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зокрема після 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Для розрахунку зазначеного штрафу кількість звітних періодів розраховується, починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми єдиного внеску, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким платником акта перевірки від контролюючого органу або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми.

Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих місяцях суми донарахованого (своєчасно не обчисленого) єдиного внеску, то за кожне таке донарахування (кожний місяць) відповідно до Закону України від 08 липня      2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами накладається штраф у порядку та розмірах, визначених у абзацах четвертому – сьомому п.п. 3 п. 2 розділу VІI                   Інструкції № 449.

Для дотримання вимог щодо максимального розміру (50 відсотків) штрафу:

► визначається сукупно сума донарахувань за всіма звітними періодами, в яких вони виявлені;

► визначається сукупно сума штрафу за всіма звітними періодами, в яких виявлені донарахування та за якими нараховано такі штрафи;

► здійснюється обрахування максимального розміру штрафу від сукупної суми донарахувань та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафів, визначеною сукупно за всі звітні періоди, в яких донараховано суми єдиного внеску.

До сплати визначаються суми штрафів, що не перевищують максимального їх розміру, визначеного п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції № 449.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску за формою згідно з додатком 13 до Інструкції № 449.

Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки платника єдиного внеску.

 

Звернення громадян на контролі у податківців Дніпропетровської області

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Впродовж січня – березня 2020 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло 116 письмових звернень громадян. Тематика письмових звернень в більшості стосувалася наступних питань: контрольно-перевірочної роботи, консультації з питань податкового законодавства тощо.

Колективних звернень надійшло 7, які розглянуті у визначені законодавством терміни.

«Створення комфортних умов для платників податків при виконанні ними своїх обов’язків по сплаті податків, зборів, платежів є пріоритетним напрямом роботи податкової служби області. Першочергова увага приділяється забезпеченню всебічного, кваліфікованого, об’єктивного розгляду звернень, оперативному і своєчасному вирішенню виявлених питань» – зауважив               в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Микола Обертович.

З метою поліпшення інформаційного обміну з громадянами при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області створено спеціальну електронну поштову скриньку This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it., звернення з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками відповідно до вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами.

 

Деякі особливості декларування доходу від продажу фізичною особою

іншій фізособі вантажного автомобіля

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що деклараційна кампанія 2020 року триває.

Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну рухомого майна визначено ст. 173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною у п. 167.2 ст. 167 ПКУ, тобто 5 відсотків від розміру отриманого доходу.

Дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.

Зазначимо, що дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника ПДФО).

Як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню (абзац перший п. 173.2 ст. 173 ПКУ).

Водночас дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (абзац другий п. 173.2 ст.173 ПКУ).

У разі, укладення та оформлення договорів відчуження транспортних засобів, зокрема у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такий посередник або відповідний орган виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник ПДФО під час укладання договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету ПДФО з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна (абзац другий    п. 173.3 ст. 173 ПКУ).

Відповідно до абзацу шостого п. 173.4 ст. 173 ПКУ під час проведення операцій з відчуження об’єктів рухомого майна в порядку, передбаченому           ст. 173 ПКУ суб’єкт господарювання, який надає послуги з укладення біржових угод або бере участь в їх укладенні за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату ПДФО сторонами договору, щокварталу подає до контролюючого органу інформацію про такі угоди, включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку.

Органи, у присутності посадових осіб яких між фізичними особами здійснюються укладення та оформлення договорів купівлі-продажу (міни, поставки), а також інших договорів, здійснюють у встановленому законом порядку реєстрацію таких транспортних засобів за наявності оціночної або середньоринкової вартості такого рухомого майна та документа про сплату ПДФО сторонами договору, обчисленого в установленому ПКУ порядку, та щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про такі договори (угоди), включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку (абзац сьомий п. 173.4 ст. 173 ПКУ).

Для цілей п. 173.4 ст. 173 ПКУ платник ПДФО самостійно визначає суму ПДФО і сплачує його до бюджету через банківські установи.

Фізична особа (продавець) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу рухомого майна з іншою фізичною особою є відповідальною згідно з вимогами розділу IV ПКУ за нарахування та утримання ПДФО та сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету за місцем нотаріального посвідчення таких договорів, а в інших випадках – сплачує (перераховує) ПДФО до відповідного бюджету за своєю податковою адресою (підпункти «б» та «в» п.п. 168.4.5 п. 168.4. ст. 168 ПКУ).

Водночас, порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) визначено ст. 179 ПКУ, згідно з п. 179.2 якої обов’язок платника ПДФО щодо подання Декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа – резидент (продавець) під час оформлення договору відчуження іншій фізичній особі рухомого майна у вигляді вантажного автомобіля в органі, який здійснює реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів або через товарну біржу, зобов’язана самостійно сплатити до бюджету за своєю податковою адресою ПДФО з доходу від продажу такого майна та подати податкову декларацію за відповідний звітний рік – до 1 травня року, що настає за звітним.

Довідково: річна Декларація за 2019 рік подається до 01 липня 2020 року, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ, коли така Декларація може бути подана пізніше цього строку.

Крім того, фізична особа зобов’язана самостійно до 01 жовтня 2020 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій нею річній Декларації за 2019 рік.

 

Сплачуєте податки і збори – правильно заповнюйте документи на переказ

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419, із змінами.

Так, при сплаті (стягненні) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненні бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поверненні помилково або надміру зарахованих коштів поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

- поле № 1:

  • друкується службовий код (знак) "*" (ознака платежу);

- поле № 2:

  • друкується розділовий знак ";" ;
  • друкується код виду сплати (формат ссс – тризначне число);

- поле № 3:

  • друкується розділовий знак ";" ;
  • друкується один з нижченаведених реквізитів:

1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);

2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);

- поле № 4:

  • друкується розділовий знак ";" ;
  • друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу ";" не допускається.

У разі сплати платежу до бюджету в іноземній валюті обов'язково вказується код класифікації доходів бюджету.

У разі здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість     (далі – ПДВ), повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету за висновками територіальних органів ДПС України (далі – територіальні органи ДПС), поля № 5 та № 6 заповнюються таким чином:

- поле № 5:

  • друкується розділовий знак ";" ;
  • друкується дата висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету (формат – ДД.ММ.РРРР). Платником податків поле № 5 не заповнюється;

- поле № 6:

  • друкується розділовий знак ";";
  • друкується номер висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Платником податків поле № 6 не заповнюється;

- поле № 7:

  • друкується розділовий знак ";".

Резервне поле. Заповнюється платниками податків та/або органами Державної казначейської служби України (територіальними органами ДПС) у разі здійснення розрахунків згідно з окремими рішеннями Кабінету Міністрів України тощо. Зазвичай не заповнюється.

У разі погашення податкових векселів (податкових розписок) коштами при заповненні розрахункового документа в резервному полі необхідно проставляти номер векселя.

При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками.

Отже, при заповненні документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, щоб уникнути помилок, платникам необхідно враховувати вимоги Порядку.

 

До уваги молоді! Навчаєтесь платно – отримайте податкову знижку!

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Порядок застосування податкової знижки визначений ст. 166 ПКУ.

Так, платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).

Підпунктом 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

Згідно з п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником ПДФО у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

Алгоритм нарахування податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО на суму витрат, понесених за навчання, за наслідками звітного податкового року розраховується наступним чином.

  1. Визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму ПСП за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП, утриманого ПДФО фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця).
  2. На підставі підтверджувальних документів визначається сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента, дозволених до включення до податкової знижки.

Важливо: до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Оригінали зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником ПДФО протягом строку давності, встановленого ПКУ (п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники ПДФО зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою ПДФО, та підтверджувати необхідними документами, достовірність відомостей, зазначених у Декларації (п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання, на вимогу контролюючого органу, крім декларації про майновий стан і доходи, надає: відповідні платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери; договір з навчальним закладом; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення) тощо.

Для прискорення проведення контролюючим органом розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати до контролюючого органу копії зазначених документів.

  1. Розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку: з суми ПДФО, утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік, віднімається сума ПДФО, визначена як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником ПДФО витрат на оплату за навчання, та ставки ПДФО.

При цьому відповідно до п. 179.8 ст. 179 ПКУ сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника ПДФО, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в Декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової Декларації.

Слід зазначити, якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, з метою отримання податкової знижки на суму коштів, сплачених платником ПДФО протягом 2019 звітного року на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти, Декларація за звітний 2019 податковий рік подається до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, по 31 грудня 2020 року (включно).

Шановні платники! У разі, якщо ви або ваша дружина/чоловік, дитина (у тому числі усиновлена) отримуєте/отримують послуги з навчання у вітчизняних закладах професійної (професійно-технічної), вищої, дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти на комерційній основі, компенсуйте частину коштів, сплачених за навчання, скориставшись правом на податкову знижку!

 

Помилково зараховані кошти на рахунок платника єдиного податку повернуто: чи виникає дохід?

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Нормами п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що доходом платника єдиного податку є:

1) для фізичної особи – підприємця – дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності;

2) для юридичної особи – будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Водночас, до складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються, зокрема суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (абз. 5 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).

Отже, якщо здійснено зарахування та повернення коштів, які помилково надійшли на розрахунковий рахунок платника єдиного податку, і це відбулося в одному звітному періоді (за умови наявності письмового пояснення установи банку або іншого суб’єкта господарювання про помилкове зарахування коштів), такі кошти не включаються до доходу платника єдиного податку.

Якщо повернення помилково зарахованих коштів на розрахунковий рахунок відбулося у наступному звітному періоді, то платнику єдиного податку необхідно врахувати їх у складі доходу.

При цьому такий платник може здійснити перерахунок доходу у звітному періоді, в якому відбулось їх повернення, лише за умови наявності документів підтверджуючих помилкове зарахування коштів, зокрема, письмового пояснення установи банку або іншого суб’єкта господарювання про помилкове зарахування коштів.

 

Новий алгоритм формування індивідуального податкового номера для фізичних осіб – платників ПДВ

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з п. 183.18 ст. 183 Податкового кодексу України особі, що реєструється як платник ПДВ, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для сплати ПДВ.

Нормами п.п. 2 п. 1.6 розділу І Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, із змінами (далі – Положення № 1130) встановлено, що індивідуальний податковий номер для фізичних осіб становить 12-розрядний числовий номер такої структури: 1-10-й знаки – реєстраційний номер облікової картки платника податків, 11-й та 12-й знаки – контрольні розряди, алгоритм формування яких встановлює Державна податкова служба України.

Для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті, стосовно яких замість реєстраційного номера облікової картки платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОП та громадських формувань внесено серію (за наявності) та номер паспорта, 1-10-й знаки 12-розрядного індивідуального податкового номера включають номер паспорта.

Зазначена норма передбачена з 09.03.2020 у зв’язку з набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2020 № 30 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (далі – Наказ № 30).

До внесених Наказом № 30 змін індивідуальний податковий номер для фізичних осіб становив 10-значний реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Новий алгоритм формування індивідуального податкового номера застосовується під час реєстрації ФОП платником ПДВ, починаючи з 09.03.2020.

Нормами п. 1.6 розділу І Положення № 1130 визначено, що індивідуальний податковий номер є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за платником ПДВ до моменту анулювання реєстрації платника ПДВ.

 

Мораторій не розповсюджується на фактичні перевірки щодо порушення вимог законодавства стосовно обігу підакцизних товарів

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантів у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби   (COVID-19)» внесено зміни до п. 522 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так зазначеними змінами встановлено, що мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року не розповсюджується також і на фактичні перевірки в частині порушення вимог законодавства щодо обігу підакцизних товарів та оподаткування акцизним податком, зокрема щодо:

► обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

► цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

► обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

► здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ.

 

 

Затверджено Порядок функціонування єдиного рахунку для сплати податків, зборів, ЄСВ

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Кабінет Міністрів України 29 квітня 2020 року затвердив Порядок функціонування єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та виконання норм ст. 351 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) центральними органами виконавчої влади.

Єдиний рахунок впроваджується з 01 січня 2021 року. Він відкривається на ім’я Державної податкової служби України у Казначействі. Платник податків за його бажанням може використовувати такий рахунок для сплати платежів. Для цього він повинен подати повідомлення про використання єдиного рахунку в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому ст. 421 ПКУ.

Платник податків має право повідомити про використання або відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.

Через єдиний рахунок можна буде сплатити всі поточні платежі, податковий борг за такими платежами та недоїмку з єдиного внеску, грошові зобов’язання, які визначено на підставі податкових повідомлень-рішень.

Єдиний рахунок не може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.

Нагадуємо, що Верховною Радою України прийнято закони України від 04 жовтня 2019 року № 190-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та від 13 квітня 2020 року № 559-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/417453.html.

 

Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення

для формування та подання звітності

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що станом на 23.04.2020 оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності».

Перелік змін та доповнень (версія 1.28.8.0) станом на 23.04.2020:

Нові версії документів:

  1. З метою поліпшення сервісу прийому попередніх заявок-розрахунків про потребу в марках акцизного податку та звіту про використання марок акцизного податку (з 01.05.2020 року):

F/J1314302 – Попередня заявка-розрахунок про потребу в марках акцизного податку;

F/J1314402 – Попередня заявка-розрахунок (додаткова) про потребу в марках акцизного податку;

F/J1318201 – Звіт про використання марок акцизного податку.

 

  1. У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України додано нові версії документів:

S1605308 – Обмеження фізичної особи – підприємця, що здійснює вантажні автомобільні перевезення на комерційній основі № 51-вант;

S1615207 – Обмеження фізичної особи – підприємця, що здійснює пасажирські автоперевезення на маршруті № 51-пас;

S2703009 – Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур № 37-сг (місячна);

S2703206 – Звіт про перероблення винограду на виноматеріали 1-виноград (річна).

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

 

Трудовий договір – основа легальних трудових відносин

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу роботодавців та найманих працівників на наступне.

Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою.

Працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, та дотримуватись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий договір відповідно до ст. 23 КЗпП може бути безстроковим, що укладається на невизначений термін. Може укладатись на визначений термін, встановлений за погодженням сторін, або укладатись на час виконання певної роботи. Тобто норми зазначеної статті визначають терміни трудового договору.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановленими на невизначений термін з урахуванням характеру наступної роботи, умов її виконання або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Згідно з частиною 2 ст. 23 КЗпП можливість встановлення законодавчими актами випадків, коли допускається укладення строкових трудових договорів, не обмежена. Так, відповідно до ст. 7 КЗпП передбачена можливість укладення строкового трудового договору з тимчасовими та сезонними працівниками; суддями, сільським, селищним, міським головою тощо.

Статтею 23 КЗпП визначено також випадок укладення трудового договору на термін, що пов’язаний з інтересами працівника. В заяві про прийняття на роботу бажано вказати обставини, що спонукають працівника найматись на роботу за строковим трудовим договором.

Нормами статті 391 КЗпП визначено, якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 ст. 23 КЗпП) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

Крім того, якщо трудові договори були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою ст. 23 КЗпП, то такі договори вважаються такими, що укладені на невизначений строк.

 

 

 

 

 

 

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області