Print

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 03 червня 2020 року набрав чинності п. 5 розділу І Закону України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (Закон                     № 592).

До уваги платників єдиного внеску!

 

Зазначеним пунктом Закону № 592 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» розділу Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (Закон № 2464) доповнено п. 915.

Відповідно до цього пункту підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на день набрання чинності Законом № 592 з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня                 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592:

а) платниками – фізичними особами – підприємцями (ФОП), які обрали загальну систему оподаткування – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи ФОП заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з                   01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;

б) особами, які провадять незалежну професійну діяльність – до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592;

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464.

У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.

Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно Закону № 2464 не підлягають поверненню.

 

 

Соборним управлінням за січень – травень 2020 року забезпечено

понад 3,4 млрд гривень надходжень до Зведеного бюджету

Протягом січня - травня 2020 року платниками, які знаходяться на обліку у Соборному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області направлено до Зведеного бюджету 3 млрд 428 млн 367,81 тис. грн, що на 104 млн 314,81 тис. грн перевищує показник відповідного періоду минулого року.

Так, до державного бюджету впродовж січня - травня 2020 року спрямовано 1 млрд 938 млн 209,34 тис. грн, що на 115 млн 544,43 тис. грн більше надходжень січня – травня минулого року.

До місцевих бюджетів за п’ять місяців поточного року надійшло                                                 1 млрд 490 млн 158,47 тис. гривень, що на 18 млн 770,37 тис. грн більше фактичних надходжень січня - травня 2019 року.

 

Центрами обслуговування платників Соборного управління протягом січня – травня 2020 року надано понад 13,7 тис. адміністративних послуг

За січень - травень 2020 року Центрами обслуговування платників (далі - ЦОП) надано 13721 адміністративна послуга, у тому числі: ЦОП Соборної ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області – 8660; ЦОП Шевченківської ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області – 5061

Найчастіше відвідувачі ЦОП звертаються за наступними послугами:

видача довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи – 3166 (23,1%); видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків – 2242 (16,3%); реєстрація платника єдиного податку – 1870 (13,6%); реєстрація книг обліку розрахункових операцій – 1690 (12,3%); надання витягу з реєстру платників єдиного податку – 1439 (10,5%); видача відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків – 1220 (8,9%).

 

Оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходу у вигляді спадщини (подарунку)

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. ІV ПКУ для оподаткування спадщини. 

Згідно з п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, зокрема членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків).

За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Враховуючи викладене, фізичні особи - резиденти, які отримують спадщину (подарунок) від фізичної особи - резидента, але не відносяться до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс. від вартості будь-якої спадщини (подарунку).

 

Щодо сплати транспортного податку за автомобіль, який є об’єктом оподаткування, якщо його викрадено

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755–VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.

Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).

Відповідно до п.п. 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПКУ базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.

Підпунктом 267.6.8 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

 

Звітний період (місяць) до якого необхідно відносити суми індексації заробітної плати, нараховані в поточному періоді за минулі при нарахуванні єдиного внеску

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) роботодавці нараховують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну й додаткову заробітну плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі – Порядок).

Об’єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (частина перша ст. 2 Закону № 1282, п. 2 Порядку).

Обчислення ЄВ здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, згідно з якими провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується ЄВ. (частина третя ст. 9 Закону № 2464).

Згідно з п. 9 розд. IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок № 435), в таблиці 6 додатка 4 до Порядку № 435 якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми донарахованої заробітної плати включаються до заробітної плати місяця, у якому були здійснені такі донарахування. 

Отже у разі якщо заробітна плата минулих періодів менше законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, суми її індексації, нараховані в поточному періоді за минулі, відносяться до звітного періоду (місяця), в якому провадяться донарахування.

 

Відбулось друге засідання Керівного комітету Програми EU4PFM

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.

Голова ДПС Олексій Любченко взяв участь у другому засіданні Керівного комітету по компонентах 3 (Мобілізація доходів) та 4 (Горизонтальні функції та управління) Програми з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM). Захід відбувся 27 травня 2020 року в режимі онлайн.

Голова Державної податкової служби відзначив ефективну роботу команди проєкту EU4PFM, Центрального агентства з управління проєктами Литви та Представництва ЄС в Україні з реалізації проєкту.

Під час заходу Олексій Любченко розповів про зміни, які відбулися у ДПС, та пріоритетні напрями реформування служби на найближчу перспективу: удосконалення обслуговування платників, підвищення прозорості та клієнтоорієтованості, подальший розвиток IT-технологій та електронних сервісів, зниження навантаження на малий та середній бізнес, кадрову реформу та впровадження єдиної юридичної особи.

У свою чергу керівник секції «Належне урядування та розвиток демократії» Представництва ЄС в Україні Мартін Клауке зазначив, що в Україні за час існування проєкту спостерігається відчутний прогрес у впровадженні окремих змін у податковій та митній сферах. Він запевнив у підтримці ЄС України у проведенні відповідних реформ.

Участь у засіданні Керівного комітету Програми EU4PFM також взяли перший заступник Міністра фінансів України Денис Улютін, заступники Міністра фінансів України Юрій Драганчук та Світлана Воробей,  в.о. Голови Державної митної служби України Ігор Муратов та заступник керівника апарату Рахункової палати України Леся Карнаух.

Довідково.

Програма EU4PFM підтримує реформування системи управління державними фінансами та містить 4 компоненти. ДПС спільно з Мінфіном та Держмитслужбою є бенефіціарами компонентів 3 та 4, які об’єднані в окремий проєкт. Компонент 3 Програми стосується зміцнення інституційних та організаційних можливостей органів системи управління державними фінансами у впровадженні та реалізації сучасної стратегії сприяння дотриманню платниками податків податкового законодавства; ефективного управління ризиками; розширення бази оподаткування, зокрема через поліпшення обміну податковою інформацією з іншими країнами; гармонізації податкового та митного законодавства України з правом ЄС; впровадження кращих світових практик у податковій та митній сферах. Впровадження компоненту 4 Програми забезпечить підтримку органів системи управління державними фінансами в Україні з питань розробки та впровадження сучасних методів управління людськими ресурсами, включаючи антикорупційні заходи, адаптації та автоматизації робочих процесів, вдосконалення процесів планування, впровадження та моніторингу реформ.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/420253.html

 

З початку року анульовано дію 819 ліцензій на право торгівлі алкогольними та тютюновими виробами

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області обліковується та здійснюється контроль за діяльністю 6 070 платників акцизного податку, із яких: 33 суб’єкти господарювання – виробники та імпортери алкогольних напоїв та тютюнових виробів, 339 суб’єктів господарювання зареєстровані платниками акцизного податку з пального та 5 698 суб’єктів господарювання сплачують податок з роздрібної реалізації підакцизних товарів.

Протягом січня – квітня 2020 року проведено 38 фактичних перевірок, в ході яких виявлено 32 порушення законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, серед яких:

- 19 фактів роздрібної торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії;

- 1 факт оптової торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії;

- 3 факти роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності відповідних ліцензій;

- 3 факти торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін;

- 4 факти торгівлі алкогольними напоями на розлив;

-2 факти торгівлі тютюновими виробами поштучно.

«Ведеться систематичний контроль за своєчасністю щоквартальної сплати суб’єктами підприємницької діяльності за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. В результаті, з початку         2020 року призупинено дію 546 ліцензій за несвоєчасну сплату чергового платежу, з них: на право торгівлі алкогольними напоями – 278, тютюновими виробами – 268. Анульовано дію 819 ліцензій, з яких: 406 – на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 311 – на право торгівлі тютюновими виробами», – зазначив начальник управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Денис Дегтярьов.

 

До уваги платників ПДВ!

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що  відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної \ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена.

Однією з підстав такого зупинення є п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, якщо коди згідно з УКТЗЕД/ДКПП товарів/послуг відсутні в Таблиці даних платника податку на додану вартість, як товарів/послуг, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

У разі виникнення цієї ситуації платнику ПДВ необхідно подати Таблицю даних платника податку (далі – Таблиця) відповідно до пунктів 12 – 24 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної \ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі – Порядок).

Нагадуємо про наявність Додатка 5 до Порядку, яким встановлена форма Таблиці. Таблиця подається з обов’язковим наданням інформативних пояснень про фінансово-господарську діяльність відповідного суб’єкта господарювання, яким складається така Таблиця.

Звертаємо увагу, що прийнята Таблиця не веде до автоматичного розблокування раніше заблокованих податкових накладних \ розрахунків коригування.

Письмові пояснення та копії документів щодо заблокованих податкових  накладних \ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платник ПДВ має право подати до контролюючого органу протягом                    365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

 

Про застосування штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації ПН/РК в ЄРПН, вчинені під час дії карантину

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що законами України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон            № 533) та від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі – Закон № 591)», внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Законами № 533 та № 591 передбачено звільнення платників податків від застосування до них штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, які вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім санкцій за:

Норми встановлені п. 521 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Звертаємо увагу, що закони № 533 та № 591 не звільняють платників від застосування до них фінансової відповідальності контролюючими органами, зокрема, за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ, несплату (несвоєчасну) сплату податкових зобов’язань з ПДВ.

Водночас, протягом періоду з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не будуть застосовуватися санкції за нереєстрацію (несвоєчасну) реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

Слід зазначити, що порушення вимог ПКУ щодо реєстрації ПН/РК негативно впливає на право контрагента платника податків скористатися правом на нарахування податкового кредиту з ПДВ.

 

Усунення виробничих дефектів РРО

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що у разі встановлення при застосуванні реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) виробничих дефектів в його конструкції чи програмному забезпеченні, які не дозволяють спотворювати інформацію про обсяг розрахункових операцій чи обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, що заноситься до фіскальної пам’яті, виробник зобов’язаний за власні кошти усунути ці дефекти у кожному із реалізованих РРО.

Норми визначено ст. 28 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі – Закон № 265) «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами.

Відповідно до законів України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» з 01 серпня 2020 року набере чинності ст. 29 Закону № 265.

Нормами вищезазначеної статті встановлено, що у разі встановлення при застосуванні РРО виробничих дефектів у його конструкції чи програмному забезпеченні, які дозволяють спотворювати інформацію про обсяг розрахункових операцій чи обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, яка заноситься до фіскальної пам’яті, до виробника чи постачальника такого РРО за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому такі РРО підлягають конфіскації, виробник або постачальник зобов’язаний повернути їх вартість суб’єкту господарювання, а зазначена модель у встановленому порядку виключається з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

 

Звільнення від подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до            01 липня 2020 року триває кампанія декларування доходів, отриманих громадянами у 2019 році.

Обов’язок платника податку на доходи фізичних осіб (далі –ПДФО) з подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) вважається виконаним відповідно до п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо платник ПДФО отримував доходи:

► від податкових агентів, які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

► лише від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV ПКУ;

► від операцій продажу (обміну) майна, дарування в разі нотаріального посвідчення договорів, за якими був сплачений ПДФО відповідно до розділу IV ПКУ;

► у вигляді об’єктів спадщини, які згідно з розділом IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО та/або з яких сплачено ПДФО відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Крім того, п. 179.4 ст. 179 ПКУ визначає коло осіб, які звільняються від обов’язку подання Декларації, а саме:

а) незалежно від виду й суми отриманих доходів платниками ПДФО, які:

- є малолітніми/неповнолітніми чи недієздатними особами й водночас перебувають на повному утриманні інших осіб (у т.ч. батьків) і/або держави станом на кінець звітного податкового року;

- перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні чи ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання Декларації;

- перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

- перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;

б) в інших випадках, визначених розділом IV ПКУ.

 

Доходом ФОП за договором транспортного експедирування

є плата за виконання такого договору

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування у фізичної особи – підприємця (далі – ФОП), який знаходиться на загальній системі оподаткування, є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

Норми встановлені п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України.

Тобто, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла ФОП як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:

Згідно зі ст. 1 Закону України від 01 липня 2004 року № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» зі змінами та доповненнями (далі –       Закон № 1955), який визначає особливості здійснення транспортно-експедиторської діяльності в Україні, транспортно-експедиторська послуга – це робота, що безпосередньо пов’язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Експедитор (транспортний експедитор) – суб’єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу (ст. 9 Закону № 1955).

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов’язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб’єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Враховуючи суть договору транспортного експедирування, кошти, що надходять ФОП, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, не є його власністю і відповідно не включаються до загального оподатковуваного доходу. Доходом такого ФОП є плата за виконання договору транспортного експедирування.

 

Особливості оподаткування інститутів спільного інвестування

та суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що особливості оподаткування інститутів спільного інвестування (далі – ІСІ) та суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення встановлені п. 141.6 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, звільняються від оподаткування податком на прибуток підприємств кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані за активами ІСІ, та інші доходи від діяльності ІСІ (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо) (п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 ПКУ).

Звільняються від оподаткування суми коштів у вигляді внесків, які надходять до платників податку на прибуток підприємств, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону, від вкладників пенсійних фондів, вкладників пенсійних депозитних рахунків та осіб, які уклали договори страхування відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1057-IV «Про недержавне пенсійне забезпечення» із змінами та доповненнями, а також осіб, які уклали договори страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника недержавного пенсійного фонду відповідно до зазначеного Закону (п.п. 141.6.2 п. 141.6 ст. 141 ПКУ).

 

У разі продажу алкоголю у межах бартерних операцій оплата акцизного податку здійснюється виключно у грошовій формі.

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у разі продажу (інших видах відчуження) алкогольних напоїв та тютюнових виробів у межах бартерних (товарообмінних) операцій або інших операцій, що не передбачають їх оплати у грошовій формі, у тому числі векселями чи іншими видами боргових зобов’язань, покупець (отримувач) підакцизної продукції зобов’язаний здійснити сплату суми акцизного податку, включеного до ціни продукції, а також податку на додану вартість, нарахованого на таку ціну, виключно у грошовій формі. У такому ж порядку здійснюється оплата вартості виготовлення (переробки, обробки) підакцизної продукції на давальницьких умовах.

Норми встановлені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року                   № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами і доповненнями.

У разі продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у межах бартерних (товарообмінних) операцій оплата акцизного податку як складової частини ціни продукції, нарахованого на таку ціну, передбачена виключно у грошовій формі.

Так, за частину ціни підакцизної продукції покупець може розрахуватися товаром, а за іншу частину (акциз) необхідно перерахувати на рахунок продавця – платника акцизного податку кошти.

Податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку при продажу (інших видах відчуження) алкогольних напоїв у межах бартеру виникають за першою з подій, незалежно від того, що одна частина ціни продукції продається за бартером, а інша – за кошти. При цьому необхідно, щоб відбулося відвантаження (передача) товару.

 

02.06.2020

Інформаційний лист № 11.

Карантинні нововведення для бізнесу, передбачені Законом № 591

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.

ДПС роз’яснює нововведення, передбачені Законом України від 13 травня 2020 року № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (Закон № 591).

Законом № 591 внесено низку змін, зокрема, до Податкового кодексу України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Так, внесені зміни щодо продовження податкових преференцій, раніше запроваджених законами України від 17.03.2020 № 533 та від 30.03.2020 № 540, а також передбачено додаткові пільги.

Місцевим органам влади надано право затверджувати рішення щодо зменшення ставок плати за землю та/або податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об'єктів нежитлової нерухомості у 2020 році за більш швидкою процедурою.

Детальніше про ці та інші нововведення читайте в Інформаційному листі «Карантинні нововведення для бізнесу, передбачені Законом № 591».

Інформаційний лист можна скачати тут:

https://tax.gov.ua/data/material/000/329/420377/Informaciyniy_list_11.pdf

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/420381.html

 

Звернення громадян на контролі у податківців Дніпропетровської області

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує

    Впродовж січня – квітня 2020 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло 146 письмових звернень громадян. Тематика письмових звернень в більшості стосувалася наступних питань: контрольно-перевірочної роботи, консультації з питань податкового законодавства тощо.

Колективних звернень надійшло 8, які розглянуті у визначені законодавством терміни.

З метою поліпшення інформаційного обміну з громадянами при       Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області створено спеціальну електронну поштову скриньку This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it., звернення з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками, відповідно до вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами.

 

Важлива інформація для платників єдиного податку третьої групи

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зокрема п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ викладено у новій редакції, відповідно до якої ставка, єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відсотки, може бути обрана платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V ПКУ.

Також змінено редакцію п. 298.6 ст. 298 ПКУ. відповідно до якої у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.

У разі зміни ставки єдиного податку заява подається платником єдиного податку третьої групи не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися така ставка.

Вищезазначені норми набрали чинності 23.05.2020.

 

До уваги платників ПДВ!

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування  (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Норми встановлені п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 зі змінами і доповненнями (далі – Порядок ведення ЄРПН). Згідно з п. 19 Порядку ведення ЄРПН ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

► прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію ПН/РК;

► набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію ПН/РК (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

► неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК.

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019     № 520 (далі – Порядок прийняття рішень).

Пунктом 2 Порядку прийняття рішень визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі – комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку прийняття рішень, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН та надсилає його платнику ПДВ в порядку, встановленому ст. 42 ПКУ (п. 3 Порядку прийняття рішень).

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН набирає чинності в день прийняття відповідного рішення згідно з п. 12 Порядку прийняття рішень.

Водночас, рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному та судовому порядку.

Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок розгляду скарги).

Згідно з п. 18 Порядку розгляду скарги задоволення скарги є підставою для реєстрації зазначених у скарзі ПН/РК в ЄРПН з урахуванням вимог п. 2001.3 ст. 2001 ПКУ.

Якщо рішення щодо скарги не надсилається платнику ПДВ протягом строку, визначеного п. 56.23 ст. 56 Кодексу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п. 16 Порядку розгляду скарги).

Отже, вже подані для реєстрації у ЄРПН ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день настання однієї з таких подій:

 

Довідку про статус нерезидента для звільнення

від оподаткування його доходів необхідно легалізувати

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників що з метою звільнення (зменшення) від оподаткування доходів нерезидента п. 103.4 ст. 103 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачається подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених підпунктами 103.5 і 103.6 ст. 103 ПКУ, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі – Довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Довідка повинна бути належним чином легалізована (п. 103.5 ст. 103 ПКУ).

Ця вимога означає, що Довідка є доказовою базою офіційних документів на території України за умови:

- її легалізації, тобто процедури, що застосовується дипломатичними або консульськими агентами країни, на території якої документ має бути представлений, для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплено документ;

або

- засвідчення штампом апостиль, якщо вони складені на території держав-учасниць Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року;

або

- наявності міжнародних договорів про правову допомогу, згідно з положеннями яких офіційні документи іноземних держав-партнерів, зокрема, сертифікати резиденції компетентних податкових органів, приймаються без будь-якого підтвердження (без консульської легалізації та відповідно без апостиля).

 

Про порядок та підстави відмови в реєстрації РРО

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 8 глави 2 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547) протягом двох робочих днів після отримання заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-РРО) (додаток 1 до Порядку) контролюючий орган відмовляє в реєстрації реєстратора розрахункових операції (далі – РРО), якщо:

► РРО вже зареєстрований;

► модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій;

► РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО;

► центр сервісного обслуговування (далі – ЦСО) не включено до Реєстру Центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій;

► в контролюючому органі наявні відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;

► щодо господарської одиниці, вказаної у реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО, суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання;

► суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;

► суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано реєстраційну заяву за ф. № 1-РРО;

► суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в контролюючому органі за адресою господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;

► щодо договору між ЦСО та суб’єктом господарювання про технічне обслуговування та ремонт РРО в контролюючому органі відсутнє повідомлення ЦСО про його укладання або згідно з таким повідомленням відповідний договір розірваний або припинений;

► у контролюючому органі наявні відомості про РРО як про викрадений;

► екземпляр моделі (модифікації) РРО, що реєструється, відсутній в реєстрі екземплярів реєстраторів розрахункових операцій;

► суб’єкт господарювання є пов’язаною особою з ЦСО.

За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО контролюючий орган не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) суб’єкту господарювання повідомлення про відмову у проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови (п. 9 глави 2 розділу II Порядку № 547).

 

Для роздрібної торгівлі алкоголем та/або тютюновими виробами

необхідно отримати ліцензію

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. 

Норми визначені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).

Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію, зокрема, на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями справляється за кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, на роздрібну торгівлю тютюновими виробами за кожне місце торгівлі.

Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ст. 16 Закону № 481 контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії, зокрема, на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Для здійснення контролю суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.

Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у Законі № 481, забороняється.

Отже, для отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) необхідно подати податковому органу заяву на видачу відповідної ліцензії та документ, що підтверджує сплату квартальної суми за таку ліцензію з відміткою банку.

 

Довідково: інші норми Закону № 592 набирають чинності з 01 січня 2021 року.

 

 

Мінфін і ДПС завершують розробку

додатку «РРО в смартфоні»

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.

Міністерство фінансів України спільно з ДПС України завершують підготовку до запуску безкоштовного фіскального додатку для програмного РРО (реєстратор розрахункових операцій), який уже найближчим часом розпочне роботу в тестовому режимі.

Протягом місяця представники бізнесу матимуть можливість ознайомитись з функціоналом додатку в Електронному кабінеті, протестувати його та надати пропозиції щодо його вдосконалення.

Вже з 01 серпня 2020 року продукт буде доступний для повноцінного використання для всіх бажаючих на безоплатній основі.

Водночас, обов’язковим використання програмного РРО для певних видів діяльності платників єдиного податку ІІ – IV груп фізичних осіб – підприємців стане з 01 січня 2021 року.

Запровадження програмного РРО є важливим кроком до детінізації економіки та створення рівних умов ведення підприємницької діяльності. Програмне забезпечення «РРО в смартфоні» стане зручним і необтяжливим функціоналом для сумлінних платників податків.

Споживачі, у свою чергу, за лічені хвилини зможуть перевірити наявність виданого чеку у базі даних ДПС. У разі його відсутності та видачі чеку з порушенням законодавства покупець матиме право на відшкодування частини витрат на придбання товару.

«З урахуванням світових трендів діджиталізаціії і тим паче в умовах карантину запуск РРО в смартфоні є дуже актуальним. Ми виходимо на новий рівень адміністрування. Це рішення дуже очікуване бізнесом, адже значно спрощує життя підприємцям. Цей фіскальний додаток можна буде легко встановити на будь-який смартфон, планшет чи ноутбук. Вже найближчим часом його можна буде протестувати», – зазначив Міністр фінансів України Сергій Марченко.

Довідково:

Запровадження програмного РРО передбачено Законом України від 20 вересня 2019 року № 128- IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг».

Запуск продукту повинен був розпочатись ще 19 квітня 2020 року, але у зв’язку з карантинними заходами цей термін було перенесено. Це надало змогу доопрацювати інтерфейс програмного забезпечення, в тому числі роботи в режимі оф-лайн.

Інформація розміщена на офіційному вебсайті Міністерства фінансів України за посиланням

https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_i_dps_zavershuiut_rozrobku_dodatku_rro_v_smartfoni-2157

 

Законом № 466 оновлено порядок внесення змін до

плану-графіка проведення документальних планових перевірок

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23.05.2020, крім певних положень, внесено зміни, зокрема, до пунктів 77.2 та 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов’язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.

Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата:

► не раніше 01 липня поточного року в разі внесення змін у першому кварталі такого року;

► не раніше 01 жовтня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка у другому кварталі такого року.

Оновлений план-графік на офіційному вебсайті ДПС оприлюднюється:

◄ до 30 числа останнього місяця кварталу;

◄ у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок – до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня її проведення надіслано (вручено) у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Тобто, про проведення планової виїзної перевірки платник податків має бути повідомлений не пізніше ніж за 10 календарних днів до її початку і таке повідомлення може направлятися в електронній формі через електронний кабінет платника податків, з дотриманням вимог ст. 42 ПКУ.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному вебсайті ДПС до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

До плану-графіка відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

 

 

04.06.2020

 

Внесено зміни до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що внесено зміни до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.28.10.0 станом на 01.06.2020. Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 28.12.2019 по 01.06.2020 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.28, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Перелік змін та доповнень (версія 1.28.10.0)

(станом на 01.06.2020):

Нові версії документів:

  1. На виконання наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2019 № 550 «Про внесення змін до форми Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів» додано нові версії документів:

F/J 0301207 – Податкова декларація збору за місця для паркування транспортних засобів;

F/J 0311207 – Розрахунок податкових зобов’язань   збору за місця для паркування транспортних засобів. Додаток до Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів (пункт 9).

  1. У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України, внесено зміни до наступних документів:

S1615207 – з № 51-пас (2 рази на рік). Обстеження фізичної особи – підприємця, що здійснює пасажирські автоперевезення на маршруті. (наказ Державної служби статистики від 14.06.2019 № 216 (зі змінами)).

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

 

Про деякі особливості складання розрахунку коригування до зведеної податкової накладної

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що згідно з п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 зі змінами, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної (далі – ПН), не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – РК) за формою згідно з додатком 2 до ПН.

Якщо після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) зведеної ПН, складеної виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання відбувається коригування суми перевищення, продавець має право скласти РК до такої зведеної ПН.

РК до зведеної ПН, складеної на суму перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, у тому числі у разі коригування всієї суми перевищення, складається з урахуванням таких особливостей:

У РК, складених починаючи з 01.12.2018 до ПН, зареєстрованої в ЄРПН до 01.12.2018, у полі «До зведеної податкової накладної» замість позначки «Х», яка вказана в ПН, вказується код ознаки «3» (позначка «Х» не проставляється).

У рядку І розділу А «Сума коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту», у т.ч. у рядках II та/або III залежно від ставки податку (20 або 7 відсотків) вказується сума ПДВ, яка збільшує або зменшує (при зменшенні зазначається знак «-») суму податкових зобов’язань, нарахованих на суму перевищення.

У розділі Б табличної частини РК у випадку збільшення (зменшення) суми перевищення одним рядком зі знаком «-» зазначаються показники, зазначені у ПН які підлягають коригуванню, другим рядком зазначаються вірні показники.

При цьому код причини коригування зазначається 203.

У випадку коригування всієї суми перевищення у РК заповнюється один рядок зі знаком «-» та зазначається код причини коригування 103.

 

Акцизні склади різних розпорядників мають розміщуватись на різних територіях

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що акцизний склад – це, зокрема, приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Норми встановлені п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 ПКУ розпорядником акцизного складу є, зокрема, суб’єкт господарювання – платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Оскільки приміщення або територія мають бути об’єктами права власності або користування з належним документальним підтвердженням, то їх слід розглядати як об’єкти нерухомості: приміщення – це будівля або частина внутрішнього об’єму будівлі, обмежена будівельними елементами, а територія – це одна (частина) або кілька земельних ділянок з розташованими на них об’єктами.

Підпунктом 230.1.1 п. 230.1 ст. 230 ПКУ визначено, зокрема, що один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Акцизні склади двох і більше розпорядників не можуть розміщуватись в одному приміщенні або на одній території.

Акцизні склади різних розпорядників мають розміщуватись в різних приміщеннях/на різних територіях, що є розмежованими або відокремленими один від одного, та на які у кожного розпорядника є документи, що підтверджують право власності або користування.

 

Посадова особа комунального підприємства не має можливості згенерувати особисті ключі на робочому місці

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській повідомляє, що згідно з п. 63.1 ст. 63 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства, зокрема, таких видів:

► комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

► державне підприємство, що діє на основі державної власності.

Порядок використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 749 (далі – Порядок № 749).

Пунктом 6 Порядку № 749 передбачено, що організацію використання кваліфікованих електронних довірчих послуг у державній установі забезпечує відповідальний підрозділ, що виконує відповідні функції, або працівник, визначений рішенням такої установи (її керівника). Відповідальний підрозділ (працівник) забезпечує, зокрема, надання допомоги підписувачам під час генерації їх особистих та відкритих ключів.

Відповідно до п.п. 5.1 п. 5 Настанови користувача      «ІІТ Користувач ЦСК-1» Інформаційно-довідкового департаменту ДПС сервіс самостійної генерації ключів доступний лише для посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної форми власності.

Враховуючи викладене, посадова особа комунального підприємства не може згенерувати особисті ключі на робочому місці.

 

Олексій Любченко та Марчін Свєнчицький обговорили напрями подальшої співпраці ДПС та Ради бізнес-омбудсмена

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Механізми співпраці між Державною податковою службою України та Радою бізнес-омбудсмена обговорили Голова ДПС Олексій Любченко та Бізнес-омбудсмен Марчін Свєнчіцький.

Під час зустрічі Голова ДПС Олексій Любченко акцентував увагу на основних напрямах реформування податкової служби та зміни акцентів у роботі з платниками податків.

За його словами, головними принципами у роботі з бізнесом є відкритість, конструктивний діалог та готовність до співпраці. Ефективній реалізації цих принципів і сприятиме співпраця з Радою бізнес-омбудсмена, яка представляє інтереси представників бізнес-спільноти.

Співробітництву з Радою бізнес-омбудсмена в ДПС приділяється велика увага. Так, систематично проводяться робочі зустрічі фахівців ДПС з представниками Ради у форматі засідань експертних груп, опрацьовуються звернення щодо проблемних питань суб’єктів підприємницької діяльності, направлені до РБО.

Як відзначив Олексій Любченко, завдання податкової зробити такі зустрічі результативними, з дотриманням усіх прав як бізнесу, так і держави. І в цьому питанні Рада бізнес-омбудсмена має стати неупередженим арбітром, який відстоює законність вимог обох сторін.

Довідково: Співпраця ДПС з Радою бізнес-омбудсмена здійснюється на підставі Меморандуму про партнерство та співробітництво між Радою бізнес-омбудсмена та Державною податковою службою України, укладеного 6 листопада 2019 року.

 

Про порядок заповнення розділу 3 повідомлення за формою

№ 20-ОПП

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 8.1 розділу VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за формою   № 20-ОПП) (додаток № 10 до Порядку № 1588) у порядку, встановленому розділом VIIІ Порядку № 1588.

Відповідно до Пам’ятки для заповнення розділу 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до Повідомлення за формою № 20-ОПП) розділ 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків» Повідомлення за формою № 20-ОПП заповнюються наступним чином:

► при першому наданні – зазначаються всі об’єкти оподаткування;

► при наступному поданні – зазначається новий об’єкт оподаткування або об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни.

Графа 2 «Код ознаки надання інформації» має значення:

1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування;

3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування;

6 – закриття об’єкта оподаткування.

При поданні інформації про новий об’єкт оподаткування у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування».

У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування (зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування) зазначається оновлена інформація про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, та у графу 2 вноситься значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».

У разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками: в одному – зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»), у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»), при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється.

Графа 3 «Тип об’єкта оподаткування» заповнюється відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, що оприлюднений на офіційному вебпорталі ДПС та розміщений на інформаційних стендах у контролюючих органах.

Графа 4 «Найменування об’єкта оподаткування» (зазначити у разі наявності) заповнюється якщо об’єкт обліковується з найменуванням.

Графа 5 «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» – це числове значення, яке складається з коду типу об’єкта оподаткування та внутрішнього ідентифікатора, прийнятого самою особою, що складається з 5-ти знаків.

Графи 6 – 7 «Адміністративна одиниця відповідно до КОАТУУ, де знаходиться об’єкт оподаткування» заповнюється відповідно до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою, що розміщений на офіційному вебсайті Державної служби статистики України.

У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» зазначається: 1 – будується/готується до введення в експлуатацію; 2 – експлуатується; 3 – тимчасово не експлуатується;

5 – непридатний до експлуатації; 6 – об’єкт відчужений/повернутий власнику; 7 – зміна призначення/перепрофілювання; 8 – орендується; 9 – здається в оренду.

У графі 10 «Вид права на об’єкт» зазначається: 1 – право власності; 2 – право володіння; 3 – право користування (сервітут, емфітевзис, суперфіцій); 4 – право господарського відання; 5 – право оперативного управління; 6 – право постійного користування; 7 – право довгострокового користування або оренди; 8 – право короткострокового користування, оренди або найму; 9 – іпотека; 10 – довірче управління майном.

На підставі проставленої відповідної позначки в графі 11 «Прошу взяти на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням об’єкта оподаткування (необхідно позначити знаком «√» або «+»)» здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

Інформація про об’єкти оподаткування такі як – товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) відображається у відповідній податковій звітності платника податків (податкові декларації з податку на прибуток, з податку на додану вартість, податковий розрахунок за формою № 1ДФ тощо), тому про такі об’єкти оподаткування не потрібно повідомляти у Повідомленні за формою № 20-ОПП.

Рекомендований довідник типів об’єктів оподаткування оприлюднюється на офіційному вебпорталі ДПС (http://tax.gov.ua/Головна/Довідники/Типи об’єктів оподаткування) та розміщується на інформаційних стендах у контролюючих органах (п. 8.7 розділу VIII Порядку № 1588).

 

Оновлено перелік офшорних зон

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 року № 582-р «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 р. № 143» (далі – розпорядження № 582) внесено зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 143 «Про віднесення держав до переліку офшорних зон» (далі – розпорядження № 143).

Так, відповідно до розпорядження № 582 розділ «Центральна Америка» додатку до розпорядження № 143 доповнено позицією «Панама».

Інформацію розміщено на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням:https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-rozp270520oryadzhennya-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-23-lyutogo-2011-r-143

 

Закон № 466: окремі зміни в оподаткуванні податом на прибуток

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 23.05.2020 набрав чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), за винятком окремих норм, які наберуть чинності пізніше.

Законом № 466 передбачено низку змін, спрямованих на вдосконалення та спрощення системи адміністрування податків, зокрема у частині сплати податку на прибуток.

Так, Законом № 466, зокрема розширено коло платників податку на прибуток підприємств.

До таких платників відносяться юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування у разі отримання скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 392 та розділом III Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п.п.133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ). Відповідна норма набере чинності з 01.01.2021.

Також є платниками на прибуток фізичні особи – підприємці, у тому числі такі, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ (133.1.4 п. 133.1 ст. 133 ПКУ). Норма набере чинності з 01.01.2021.

До платників податку на прибуток – нерезидентів, як і раніше, відносяться нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом їх походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок на прибуток (п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 132 ПКУ).

Додано нові об’єкти оподаткування податком на прибуток:

► дохід від азартних ігор з використання гральних автоматів (п.п. 134.1.6 п. 134.1 ст. 134 ПКУ);

► скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії (визначається окремо від інших об’єктів оподаткування та по кожній такій компанії, якщо їх декілька). До такого прибутку застосовується базова (основна) ставка 18 % (п.п 134.1.7 п. 134.1 ст. 134 ПКУ). Норма набере чинності з 01.01.2021.

Запроваджено ст. 392 ПКУ, за якою здійснюється облік контрольованих іноземних компаній, яка набере чинності з 01.01.2021.

Змінено ставки податку на прибуток з доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб з джерелом їх походження в Україні – 0 %, 4 %, 6 %, 12 %, 15 % і  20 % (п. 136.3 ст. 136 ПКУ).

Вартісний поріг для віднесення матеріальних активів до основних засобів збільшено до 20 тис. грн (раніше – 6 тис. грн) та очікуваний строк експлуатації понад рік (операційний цикл довший за 1 рік). Це стосується нових основних засобів.

Запроваджується прискорена амортизація основних засобів на період 2020 – 2030 роки, яку можна використовувати за бажанням платника податку на прибуток (п. 431 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Також викладено у новій редакції п. 139.2 ст. 139 ПКУ, відповідно до якого визначається резерв сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).

 

Інформацію про податковий борг можливо отримати он-лайн

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що на офіційному сайті ДПС України (https://tax.gov.ua/:Головна/Відкриті дані/Інформація) щомісячно оприлюднюється інформація стосовно суб’єктів господарювання, які мають податковий борг (п. 35.4 ст. 35 Податкового кодексу України).

Також на офіційному вебпорталі ДПС працює електронний сервіс«Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який розміщено на головній сторінці вебпорталу за посиланнямhttps://tax.gov.ua/businesspartner.

Для перевірки надійності ділового партнера, зокрема, щодо сумлінності у сплаті податків, достатньо ввести відому інформацію в одне з полів або в обидва поля і система здійснить пошук у базах даних, доступних для публічного використання та повідомить про результати пошуку з зазначенням інформації щодо відсутності або наявності боргу у платника податків.

У полі «Податковий номер» вказується код за ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків/серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб – платників податків, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати платежі за серією та/або номером паспорта).

У полі «Найменування/прізвище, ім’я, по батькові платника податків» зазначається повністю точна назва платника податків.

Оновлення інформації на вебпорталі ДПС щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.

Крім того, меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надає платнику податків з використанням кваліфікованого електронного підпису доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів.

Також платник податків має право надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС за формою«F/J1300203» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.

 

Правильно заповнюємо платіжні доручення на сплату податкового боргу

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з метою недопущення випадків невірного або помилкового заповнення реквізиту розрахункового документу «Призначення платежу» при перерахуванні платежів до бюджету та сплаті коштів у рахунок погашення податкового боргу поле «Призначення платежу» розрахункового документа слід заповнювати відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами, з обов’язковим зазначенням наступного коду виду сплати:

- 140 - надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Заповнення поля «Призначення платежу» у платіжному дорученні у разі погашення податкового боргу підприємством:

*

;140

; код за ЄДРПОУ

підприємства

;надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу

;

;

;

1

2

3

4

5

6

7

1 – службовий код ("*");

2 – код виду сплати ("140" – надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу);

3 – код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;

4 – друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу;

5 – не заповнюється;

6 – не заповнюється;

7 – не заповнюється.

Наприклад: *;140;11221122;надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу;;;

 

 

 

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області