Сьогодні 23-08-2019
Соборна районна у місті Дніпрі рада Офіційний портал

 

  Одним  із основних показників стану охорони праці є рівень виробничого травматизму та професійної захворюваності.

 

Протягом І півріччя 2019 року до відділень управління виконавчої дирекції Фонду надійшло 412 повідомлень про нещасні випадки (із них 14 повідомлень про групові нещасні випадки і 55 повідомлень про випадки із смертельним наслідком і випадки смерті працівників на виробництві) та 465 повідомлень про професійні захворювання. Страхові експерти приймали участь у розслідуванні усіх нещасних випадків та професійних захворювань.

За результатами розслідування складені акти про нещасні випадки на виробництві за формою Н-1 на 293 працівників. У 66 випадках комісії з розслідування нещасних випадків дійшли до висновку, що нещасні випадки не пов’язані з виробництвом, у тому числі 46 випадків смерті на підприємстві.

У порівнянні з тим же періодом 2018 року рівень виробничого травматизму збільшився на 12 осіб або на 4% (293 травмованих особи проти 281), рівень смертельного травматизму знизився на 55% або на 6 осіб (5 осіб проти 11).

Також складені акти про нещасні випадки на виробництві за формою Н-1, що сталися у минулих роках, на 70 працівників, у тому числі на травмованих смертельно – 14 актів,  потерпілим у 6 групових випадках складено 14 актів. У                   43 випадках комісії з розслідування нещасних випадків дійшли до висновку, що нещасні випадки не пов’язані з виробництвом, у тому числі 2 випадки із смертельним наслідком та 21 випадок смерті на підприємстві.

 

Інформація про кількість травмованих, у т.ч. із смертельними наслідками, на підприємствах, установах, організаціях Дніпропетровської області

 

Назва відділення УВД Фонду

кількість профзахворювань

Кількість нещасних випадків на виробництві                                                 у І півріччі 2019 року

кількість профзахворювань

Кількість нещасних випадків на виробництві                                                 у І півріччі 2018 року

Групові

Випадки

Потерпілі

Смертельні

Групові

Випадки

Потерпілі

Смертельні

Випадки

Потерпілі

Смертельні

Випадки

Потерпілі

Смертельні

Васильківське

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Верхньодніпровське

 

 

 

 

3

3

 

 

 

 

 

 

 

 

Дніпровське

4

 

 

 

62

62

 

2

 

1

 

66

67

2

Камянське

 

1

5

 

12

16

 

1

 

 

 

34

34

1

Жовтоводське

3

 

 

 

3

3

 

1

 

 

 

2

2

 

Криворізьке

87

4

11

2

68

75

4

73

 

 

 

64

64

6

Марганецьке

6

 

 

 

10

10

 

3

 

 

 

15

15

 

Нікопольське

 

 

 

 

10

10

 

 

 

 

 

13

13

 

Новомосковське

 

 

 

 

1

1

 

 

 

 

 

1

1

 

Покровське міське

 

 

 

 

3

3

 

1

 

 

 

1

1

 

Павлоградське

157

4

11

 

60

67

 

140

 

 

 

43

43

2

Першотравенське

міське

136

1

3

 

23

25

1

113

1

4

 

28

31

 

Петриківське

 

 

 

 

3

3

 

 

 

 

 

 

 

 

Петропавлівське

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

1

 

Покровське

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Синельниківське

 

 

 

 

1

1

 

 

 

 

 

1

1

 

Тернівське міське

42

 

 

 

14

14

 

29

 

 

 

8

8

 

ВСЬОГО

435

10

30

2

273

293

5

363

1

5

0

277

281

11

+/-, осіб

  +72

+9

+25

+2

-4

+12

-6

 

 

 

 

 

 

 

+/-,%

+

20%

у 10 р.

у 6 р.

 

у 2     р.

 

-

1,4%

+

4%

- 55%

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Найбільша кількість страхових нещасних випадків зареєстрована у Криворізькому (25%), Дніпровському (23%), Павлоградському (22%), Першотравенському міському (8%) та Тернівському міському (5%) відділеннях управління виконавчої дирекції Фонду. Кількість травмованих осіб у цих відділеннях складає близько 83% (243 особи) від загальної кількості травмованих по області.

 

 

У І півріччі 2019 року спостерігається наступний розподіл потерпілих за галузями економіки:

 

Порівняльний розподіл кількості потерпілих від нещасних випадків за даними актів Н-1 по галузям економіки підприємств.

 

№ п/п

Галузь діяльності підприємства, де працював потерпілий

Кількість актів, складених на нещасті випадки

за І півріччя 2019 року

Кількість актів, складених на нещасті випадки

за І півріччя 2018 року

Збільшення (зменшення у відсотках)

всього

в т.ч. зі смертельним наслідком

всього

в т.ч. зі смертельним наслідком

всього

в т.ч. зі смертельним наслідком

 

 

 

 

 

1

2

3

4

5

6

7

8

 

ВСЬОГО

293

5

281

11

+/-, %

+/-, %

1

Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство 

6

0

3

0

↑ у 2 рази

-

2

Добувна промисловість і розроблення кар'єрів 

136

3

113

4

+20,4%

-25%

3

Виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів 

6

0

6

0

-

-

4

Виготовлення виробів з деревини, паперу та поліграфічна діяльність

2

0

0

0

↑ у 2 рази

 

5

Виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення 

6

0

5

0

+20%

-

6

Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції 

2

0

1

0

↑ у 2 рази

-

7

Виробництво гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції

1

0

4

0

-75% 

-

8

Металургійне виробництво, виробництво готових металевих виробів, крім машин і устаткування 

36

1

56

3

-35,7%

-66,7%

9

Виробництво машин і устаткування, н. в. і. у. 

9

0

5

1

+80%

-100%

10

Виробництво транспортних засобів

1

0

8

0

-87,5%

-

11

Інші види переробної промисловості, ремонт і монтаж машин і устаткування 

18

0

6

1

↑ у 3 рази

-100%

12

Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря

6

0

10

0

-40% 

-

13

Водопостачання; каналізація, поводження з відходами 

2

0

8

0

-75%

-

14

Будівництво 

4

0

6

1

-33,3% 

-100%

15

Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів 

12

0

5

0

↑ у 2,4 рази

-

16

Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність

19

0

8

0

↑ у 2,4 рази

-

17

Тимчасове розміщування й харчування

0

0

1

0

-100%

-

18

Видавнича діяльність, радіомовлення та телебачення

0

0

1

0

-100%

-

19

Телекомунікації (електрозв'язок)

1

0

0

0

+100%

-

20

Операції з нерухомим майном

2

1

0

0

↑ у 2 рази

+100%

21

Діяльність у сферах права, бухгалтерського обліку, архітектури та інжинірингу, технічні випробування та дослідження

2

0

1

0

↑ у 2 рази

-

22

Наукові дослідження та розробки

0

0

3

0

↓у 3 рази 

-

23

Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування 

5

0

4

1

+25%

-100%

24

Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування 

1

0

6

0

-83,3% 

-

25

Освіта 

8

0

7

0

+14,3%

-

26

Охорона здоров'я 

5

0

11

0

-54,5%

-

27

Надання послуг догляду та соціальної допомоги

3

0

3

0

-

-

 

У звітному періоді травми отримали працівники 105 підприємств, якими охоплено 62 види економічної діяльності.

 

Перелік підприємств, на яких сталося зростання кількості потерпілих

у нещасних випадках

 

Назва підприємства

 

Нещасні випадки за

  І півріччя 2019 року

Нещасні випадки за

 І півріччя 2018 року

%

Зростання

Всього

нещасних випадків

Кількість травмованих

у т.ч. смерте

льно

Всього

нещасних випадків

Кількість травмованих

у т.ч. смерте

льно

РЕГІОНАЛЬНА ФІЛІЯ "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"

 АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"

7

7

0

0

0

0

↑ у 7 разів

ПрАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД»

5

5

0

1

1

0

↑ у 5 разів

ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ»

8

8

0

3

3

1

↑ у 2,7 рази

ТОВ «МЕТІНВЕСТ – КРИВОРІЗЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД»

8

8

0

4

4

1

↑ у 2 рази

 

За професією в числі травмованих переважають: гірники очисного забою               (27 травмованих); прохідники (21 травмований); гірники підземні (14 травмованих); електрослюсарі підземні (14 травмованих); слюсарі-ремонтники (10 травмованих); машиністи гірничих виїмкових машин (9 травмованих).

 

Аналіз показників травматизму, пов’язаного з виробництвом, за основними видами подій показав, що найбільше число нещасних випадків сталося внаслідок падіння потерпілого –  складено 81 акт за формою Н-1 (що складає 27,6% від усіх травмованих), у тому числі під час пересування 63 потерпілих. В результаті падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи, ґрунту тощо травмовано                    61 особа (20,8%). Від дії предметів та деталей, що рухаються, розлітаються, обертаються постраждало 53 особи (18,1%), внаслідок пригоди (події) на транспорті – 11 осіб (3,8%) та внаслідок вибуху – також 11 осіб (3,8%); від інших видів подій в цілому – 76 осіб (25,9%).

 

Основними причинами нещасних випадків залишаються організаційні – 75,1% (або 220 потерпілих) від загальної кількості травмованих. Насамперед, це – невиконання вимог інструкцій з охорони праці (47,1% потерпілих від нещасних випадків на виробництві, або 138 осіб), невиконання посадових обов’язків -                      42 працівники (14,3%), порушення технологічного процесу – 21 працівник або 7%.

Технічні причини у більшості випадків є результатом конструктивних недоліків устаткування, недостатнього освітлення, зіпсованих огороджувальних пристроїв тощо. Серед них традиційно переважає незадовільний технічний стан виробничих об’єктів, будівель, споруд, території, засобів виробництва та транспорту. Через технічні причини у звітному періоді постраждали 39 осіб (13,3%).

Через психофізіологічні причини отримали травми 11,6% (34 потерпілих) від загальної кількості травмованих, з яких через особисту необережність постраждало 27 осіб (9,2%).

Одним із критеріїв аналізу травматизму на виробництві є коефіцієнт частоти (Кч), що визначає число нещасних випадків, які припадають на одну тисячу працюючих. По області за І півріччя 2019 року він дорівнює 0,28.

 

Коефіцієнт тяжкості травматизму Кт, який оцінює середню тривалість тимчасової непрацездатності, що припадає на один нещасний випадок. За І півріччя 2019 року по області він дорівнює 51,8 днів.

 

 

Згідно зі звітними даними щодо нещасних випадків, які сталися на виробництві, можна стверджувати, що працівники, які мають найменший, до                  10 років, стаж роботи за професією, травмуються найчастіше – з ними сталось              192 нещасних випадки або 65,5% від загальної кількості травмованих (з них                       55 працівників, які відпрацювали за професією до 1 року).

 

Найбільшу кількість виробничих травм протягом І півріччя 2019 року отримали найбільш працездатні робітники (від 20 - 40 років) – 141 особа                                                                          або 48,1% від загальної кількості потерпілих та від 40 – 49 років – 67 осіб або 23%.

 

У зв’язку з тим, що на професіях і посадах із шкідливими умовами праці в основному працюють чоловіки, то і нещасних випадків на виробництві сталося більше з чоловіками ніж з жінками – 230 випадків із 293.

 

 

Стан професійних захворювань в Дніпропетровській області

 

Проблема профзахворюваності серед працівників підприємств, установ та організацій Дніпропетровської області, на яких умови праці не відповідають чинним нормативно-правовим актам з охорони праці, залишається на сьогодні досить актуальною.

 

У порівнянні з І півріччям 2018 року кількість професійних захворювань збільшилась на 20% (363 акти за формою П-4 проти 435). Найбільша кількість професійних захворювань реєструється у вугільному (міста Павлоград, Першотравенськ, Тернівка) – 335 працівників та Криворізькому регіонах -                       87 працівників.

У звітному періоді відбулося зростання кількості професійних захворювань на підприємствах, зареєстрованих у відділеннях управління: Жовтоводському (3 проти 1 або у 3 рази); Дніпровському (4 проти 2 або у 2 рази), Марганецькому (6 проти               3 або у 2 рази); Тернівському міському (42 проти 29 або на 45%); Першотравенському міському (136 проти 113 або на 20%); Криворізькому (87 проти 73 або на 19%) та Павлоградському (157 проти 140 або на 12%).

 

Найвагоміше збільшення кількості професійних захворювань протягом                       І півріччя 2019 року сталось на підприємствах: АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» у 2 рази (6 актів П-4 проти 3); ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» на 66,7% (20 актів П-4 проти 12); ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на 66,7% (15 актів П-4 проти 9); ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на 44,4% (13 актів П-4 проти 9); ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на 26,7% (19 актів П-4 проти 15); ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на 19,6% (335 актів П-4 проти 280).

 

У структурі професійних захворювань за І півріччя 2019 року інша хронічна обструктивна хвороба легенів становить 190 випадків (43,7% від загальної кількості профзахворювань у кварталі), радикулопатія становить 170 випадків (39,1%), впливи вібрації – 47 випадків (10,8%), пневмоконіоз вугільника – 14 випадків (3,2%).  

За професіями найчастіше виявляються професійні захворювання у підземної групи робітників: гірник очисного забою – 85 випадків (19,5%); прохідник –                      64 випадки (14,7%); електрослюсар підземний – 62 випадки (14,3%); машиніст гірничих виїмкових машин – 44 випадки (10,1%); майстер гірничий – 22 випадки (5,1%) та начальник дільниці – 18 (4,1%).

Головними причинами формування несприятливих умов праці в галузях економіки, що сприяють розвитку професійної патології залишаються недосконалі технології, використання застарілого обладнання, машин і механізмів та їх несправність, неефективність та невикористання засобів захисту працівниками, порушення правил охорони праці, режимів праці та відпочинку. На зростання кількості профзахворювань впливає той факт, що в більшості випадків профзахворювання встановлюється не під час проведення періодичних медичних оглядів, а при безпосередньому зверненні працюючих до лікувальних закладів. Професійна патологія діагностується пізно, коли у постраждалих має місце стійка втрата працездатності та інвалідність.

За статистичними даними кожен четвертий  працює в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормативам за параметрами вмісту пилу у повітрі робочої зони, вібрації, шуму, важкості і напруженості праці тощо. Найнебезпечніші умови праці у вугільній, добувній промисловості та металургії.

Згідно зі звітними даними можна стверджувати, що найбільшу кількість  професійних захворювань діагностують у працівників  віком: від 40 до 49 років -            218 осіб (50,1%) та від 50 до  59 років - 174 особи (40%). Також зареєстровано                   22 професійних захворювання у осіб віком понад 60 років та 21 професійне захворювання у працівників віком 30-39 років.

Найчастіше отримують професійне захворювання працівники, які відпрацювали у важких та шкідливих умовах від 10 до 29 років – 388 осіб або 89,2% від усієї кількості профзахворювань.

Представники робочих органів виконавчої дирекції Фонду, працюючи в комісіях з обстеження умов праці робітників та розслідування причин виникнення хронічних та гострих професійних захворювань, проводять профілактичну роботу в частині надання пропозицій щодо усунення основних причин (щодо технологій, функціонування вентиляційних систем, застосування засобів колективного та індивідуального захисту, обмеження дії шкідливих факторів часом, тощо) які призводять до захворювання.

 

Проведена робота з профілактики нещасних випадків та професійних захворювань

 

В управлінні та його відділеннях протягом І півріччя 2019 року працював               41 страховий експерт з охорони праці, в тому числі: в управлінні виконавчої дирекції Фонду –  6 страхових експертів та 35 – у відділеннях.

Однією із складових профілактичної роботи страхових експертів з охорони праці  є пропаганда безпечних та нешкідливих умов праці.  Проведені у звітному періоді профілактичні заходи по відділеннях управління додаються.

  Значну роль у пропаганді безпечної праці відіграють виступи на радіо і телебаченні, публікації на шпальтах регіональних, всеукраїнських газет та журналів, інтернет-видань, коли аудиторія споживачів інформації з питань охорони праці суттєво збільшена.

Протягом І півріччя 2019 року представниками робочих органів Фонду в області здійснено 54 публікації в періодичній пресі та 1 виступ на радіо.

Страховими експертами з охорони праці управління, Кам’янськго та Павлоградського  відділень управління проведено 19 «круглих столів» з питань організації профілактики нещасних випадків та профзахворювань на виробництві.

Також в управлінні та 12 відділеннях управління виконавчої дирекції Фонду в Дніпропетровській області проведено (взято участь) 88 навчальних семінарів, в тому числі: 38 семінарів – в Дніпровському відділенні, 10 семінарів - в Кам’янському відділенні, 10 семінарів - в Криворізькому відділенні та 8 семінарів – в Синельниківському відділенні управління.

Відділеннями та управлінням було проведено (взято участь) 127 нарад з проблемних питань безпеки та охорони праці (в тому числі найбільше нарад: в                 Криворізькому відділенні – 41,  в управлінні – 15, Дніпровському відділенні – 15 та в Нікопольському відділенні - 12).

Взято участь в роботі 82 комісій підприємств з  питань охорони праці та у розробленні 776 профілактичних заходів  щодо підвищення безпеки виробництва на підприємствах.

Протягом І півріччя 2019 року вивчено і впроваджено позитивний досвід роботи з питань охорони праці на 5 базових підприємствах області, прийнято участь в опрацюванні і впровадженні системи управління охороною праці на                                                221 підприємстві, де вона була відсутня або недосконала.

Дієвим профілактичним заходом, який здійснюється  робочими органами виконавчої дирекції Фонду, слід вважати участь страхових експертів з охорони праці в роботі комісій з розслідування нещасних випадків на виробництві. В звітному періоді прийнято участь у розслідуванні 412 нещасних випадків на виробництві та 465 професійних захворювань.

В числі заходів профілактики страховими експертами з охорони праці здійснюються перевірки підприємств-страхувальників з питань проведення ними профілактичних заходів по запобіганню виробничому травматизму.

У звітному періоді страховими експертами здійснено 526 перевірок стану профілактичної роботи з охорони праці на підприємствах (в тому числі                         524 юридичних особи та 2 фізичні особи, які використовує найману працю), з яких       166 планові та 360 позапланові  перевірки. Під час перевірок  було виявлено                           2149 порушень безпеки праці, вносились 1 пропозиція Держпраці щодо застосування адміністративного стягнення або притягнення до відповідальності посадових осіб, які допустили порушення законодавства про охорону праці.  Усі профілактичні обстеження завершувалися врученням роботодавцям подань із вимогою усунення виявлених порушень нормативних  актів з охорони праці, вирішення конкретних питань, що виникають у процесі виробництва.

Крім того, страховими експертами з охорони праці розглянуто 20 скарг та заяв застрахованих, притягнуто до адміністративної відповідальності за несвоєчасне повідомлення про нещасний випадок 22 посадові особи страхувальників. Також приймалась участь у роботі 282 комісій на підприємствах з перевірки знань з охорони праці працівників та у роботі 58 комісій з випробування та приймання в експлуатацію виробничих об’єктів, засобів виробництва та індивідуального захисту.

Також страховими експертами проведено  ряд заходів по наданню методично-практичної допомоги підприємствам, а саме: надано 2179 консультацій страхувальникам (найбільша кількість консультацій надана в м. Дніпро – 563,                   м. Кривому Розі – 449, в м. Кам’янському – 280, та в м. Павлоград –260) та прийнято участь у розробленні 92 нормативних актів з питань охорони підприємств.