Сьогодні 13-08-2020
Соборна районна у місті Дніпрі рада Офіційний портал

Похожее изображение1. Роман Насіров: Через «Єдине вікно»

оформлено понад 21 тисячу митних декларацій

На даний момент за принципом «Єдиного вікна» оформлено понад 21 тисячу митних декларацій. Про це повідомив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров.

Він наголосив, що «Єдине вікно» – це ефективний інструмент спрощення митних процедур. Митники мають всю необхідну техніку та програмне забезпечення, щоб в автоматичному режимі обмінюватися інформацією про вантаж, який підлягає розмитненню.

«Ми постійно удосконалюємо систему, щоб проходження контрольних процедур на митниці відбувалося ефективно та не забирало багато часу», – зазначив Роман Насіров.

Нагадаємо, з 1 серпня 2016 року на пунктах митного контролю запрацювала автоматизована система «Єдине вікно», яка має на меті пришвидшити оформлення експортно-імпортних операцій. Це – один з елементів реформування митниці.

Система є повністю автоматизованою, дозволяє подавати документи один раз в одне місце і мінімізує контакти з держслужбовцями. «Єдине вікно» передбачає створення єдиної електронної бази даних, яка дозволяє різним службам контролю та митницям в автоматичному режимі обмінюватися інформацією про вантаж, який проходить через кордон України, і про результати його державного контролю.

 

2. Працедавці Соборного району м. Дніпра перерахували

більше 335 мільйонів гривень єдиного внеску

Протягом січня-жовтня 2016 року платниками Соборного району м. Дніпра сплачено 635,33 мільйона гривень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування.

Держава, зменшивши ставку ЄСВ до 22 відсотків,  встановила досить прийнятні правила для здійснення господарської діяльності, оскільки на підприємствах вивільнився додатковий фінансовий ресурс для збільшення оплати праці. І хоча надходження з ЄСВ у порівнянні з аналогічним періодом 2015 року зменшились, але страхувальники поетапно збільшують рівень оплати праці, відповідно - соціальні фонди отримувють належні відрахування для здійснення соціальних виплат громадянам.

Фахівці ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська вживають повний комплекс визначених законом заходів з тим, щоб переконати роботодавців легалізувати трудові стосунки з найманими працівниками та виплачувати зарплату не нижче встановленого законом розміру, тому рівень надходжень з ЄСВ у 2016 має позитивну динамику.

 

2.      Реєстр товарно-транспортних накладних на

переміщення спирту етилового та алкогольних напої 

Під чаc проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпроперовська повідомили про те, що з 4 листопада п.р., набрали чинності зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв, які були затверджені Постановою КМУ від 28.10.2015р. № 864.

Зміни стосуються процесу формування товарно-транспортних накладних суб’єктами господарювання, що мають ліцензії на виробництво та/або торгівлю спиртом етиловим та алкогольними напоями, під час відвантаження вказаних товарів з акцизного складу, а саме: деталізовано процес накладання електронного цифрового підпису.

Отже, після складення товарно-транспортних накладних на них накладаються електронні цифрові підписи в такому порядку: перший - електронний цифровий підпис бухгалтера або особи, відповідальної за облік відвантажених матеріальних цінностей, другий - електронний цифровий підпис керівника або особи, на яку покладено відповідні обов'язки, третій - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки (за наявності).

Звертаємо увагу на те, що підтвердженням факту реєстрації товарно-транспортних накладних у Реєстрі є наявність квитанції в електронній формі (а не наявність реєстраційного номера, як це було до прийнятих змін).

Крім того, змінилися умови доступу до даних Реєстру, який відтепер надається лише представникам контролюючого органу на акцизному складі та правоохоронним органам відповідно до укладених договорів про інформаційне співробітництво.

Нагадуємо, що Єдиним реєстром товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв, адміністратором та держателем якого є Державна фіскальна служба, є спеціалізована електронна база даних, яка містить інформацію товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв з їх реєстраційними номерами та використовується з метою здійснення контролю за переміщенням митною територією України спирту етилового та алкогольних напоїв.

 

4. Вінницькі митники запобігли незаконному переміщенню

на митну територію України 300 грам наркотиків

Вінницькою митницею ДФС у взаємодії з Управлінням СБ України у Вінницькій області, завдяки застосуванню виняткової форми митного контролю – особистого огляду, попереджено незаконне переміщення на митну територію України небезпечного наркотичного засобу „марихуана” у особливо великих розмірах.

За оперативною інформацією УСБУ у Вінницькій області, 8 листопада при здійсненні митного контролю багажу та особистих речей громадянина Республіки Молдова, який слідував у пішому порядку з Республіки Молдова в Україну через пункт пропуску „Могилів-Подільський – Отач” митного поста „Дністер”, виявлено поліетиленовий пакунок, загорнутий в матерію та обклеєний липкою паперовою стрічкою. Згорток  був прихований на тілі громадянина під светром та верхнім одягом. Під час огляду змісту пакунку було виявлено подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, схожою на наркотичний засіб (марихуану). За результатами попереднього зважування, вага речовини з упаковкою становить 300 гр.

За даним фактом Вінницькою митницею ДФС до Управління СБ України у Вінницькій області направлено повідомлення про виявлені ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 305 КК України. Пакет із виявленою речовиною вилучено. Проводяться слідчі дії.

Нагадаємо, санкцією статті 305 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5-ти до 12-ти років.

 

5. Вимагати повернення надміру зарахованих

до бюджетів коштів слід за затвердженою формою

ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська повідомляє, що 8 листопада, набув чинності наказ Мінфіну від 19 вересня 2016 року № 827, яким затверджено зміни до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.

Встановлено, що подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів і платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи УКРІНФОРМ) подається до відповідного органу Казначейства за затвердженою формою.

Форма подання затверджена в додатку до порядку.

Нагадаємо, раніше була предусмотерна довільна форма.У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи УКРІНФОРМ, уявлення подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до Порядку взаємодії територіальних органів УКРІНФОРМ, місцевих фінансових органів та територіальних органів Держказначейства в процесі повернення платникам податків помилково та / або надміру сплачених сум грошових зобов'язань

 

6. Фізична особа – підприємець – платник єдиного

податку може здійснювати зовнішньоекономічну діяльність

як на території України, так і за її межами, за певних умов

Під чаc проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                           м. Дніпроперовська повідомили, що фізична особа – підприємець – платник єдиного податку може здійснювати зовнішньоекономічну діяльність як на території України, так і за її межами, за умови, що ним не здійснюються види діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон) зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України «Про підприємництво» (ст.5 Закону).

Статтею 4 Закону передбачені види зовнішньоекономічної діяльності, до яких, зокрема, належать експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили.

Відповідно до п.291.3 ст.291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим гл.1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Пунктом 291.5 ст.291 ПКУ визначені види діяльності, здійснюючи які фізичні особи - підприємці не можуть бути платниками єдиного податку.

Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми (пп.5 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –  довідковий ресурс ( категорія 107.01).

 

7. До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють

переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв!

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 04.11.2016 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №864 «Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алко- гольних напоїв» (далі – Постанова №864), якою внесені зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2013 №806.

Порядок затверджено відповідно до статті 230 «Акцизні склади» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до пункту 2 Порядку адміністратором та держателем Єдиного реєстру товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв (далі – Реєстр) є Державна фіскальна служба.

Постановою №864 передбачено, що Реєстр адаптують до автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронної звітності».

Зміни, внесені Постановою №864, передбачають наступне:

- для формування та подання товарно-транспортних накладних (далі – ТТН) до Реєстру адміністратор Реєстру безоплатно надає суб’єктам господарювання спеціалізоване програмне забезпечення (п.11 Порядку);

- суб’єкт господарювання формує ТТН у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому законодавством порядку.

Після складення ТТН на них накладаються електронні цифрові підписи (далі – ЕЦП) у такому порядку:

- перший – ЕЦП бухгалтера або особи, відповідальної за облік відвантажених матеріальних цінностей;

- другий – ЕЦП керівника або особи, на яку покладено відповідні обов’язки;

- третій – ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки (за наявності).

Для надання права підпису ТТН зазначеним особам суб’єкт господарювання подає контролюючому органу за місцем реєстрації посилені сертифікати відкритих ключів ЕЦП таких осіб.

Підтвердженням факту реєстрації ТТН у Реєстрі є наявність квитанції в електронній формі (п.12 Порядку).

Відповідно до пункту 2 Постанови №864 вона набирає чинності через рік з дня її опублікування (опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 04.11.2015 №205).

 

 

8. Внесені зміни до програмних забезпечень ДФС для

формування та подання звітності в електронному вигляді

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що на головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) в електронному сервісі «Електронна звітність» у розділі «Спеціалізоване клієнт- ське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» розміщено перелік змін та доповнень станом на 03.11.2016 до програмних забезпечень (далі – ПЗ):

- «Системи формування та подання до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв’язку податкової звітності, податкових накладних в електронному вигляді» (версія 1.36.4.0);

- спеціалізованого клієнтського ПЗ для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» (версія 1.25.3.0).

Так, зокрема, зазначені зміни містять нові версії наступних документів:

- податкової декларації з податку на прибуток підприємств (річна) (код форми J0108103) з додатками до неї;

- податкової декларації з податку на прибуток підприємств (для сільськогосподарських підприємств) (код форми J0100515) з додатками до неї;

- розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 20__рік (код форми J0303306);

- товарно-транспортної накладної на переміщення спирту етилового (коди форм F/J1204101);

- товарно-транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв (коди форм F/J1204201).

На виконання наказу Міністерства фінансів України від 07.09.2016 №813 «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.09.2016 за №1290/29420) внесено зміни у такі форми:

- звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (Додаток 4) (коди форм F/J3000410);

- Таблиця 2. Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб (заповнюється районними (міськими) управліннями праці та соціального захисту населення) (код форми J3040210);

- Таблиця 8 Додатка 4. Відомості про осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, та осіб із числа непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом… (код форми J3040810).

З повним переліком змін та доповнень можна ознайомитись на веб-порталі ДФС шляхом їх завантаження за посиланням: http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

 

9. Податковий календар з 15 по 18 листопада 2016 року

15 листопада, вівторок, останній день подання:

- звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за жовтень 2016 року (форма №ЗВР-1), якщо не передбачено подання інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку;

- довідки   про   використані   розрахункові   книжки  за   жовтень 2016 року

18 листопада, п’ятниця,

останній день подання

- коригування попередньої заявки – розрахунку про потребу у марках акцизного податку на листопад 2016 року;

 останній день сплати:

- податку на прибуток підприємства за 3-й квартал 2016 року;

- частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за результатами фінансово-господарської діяльності за 3-й квартал 2016 року;

- ПДВ за 3-й квартал 2016 року платниками, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу;

- рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за 3-й квартал 2016 року;

- рентної плати за спеціальне використання води за 3-й квартал 2016 року;

- рентної плати за користування надрами без рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини за 3-й квартал 2016 року;

- рентної плати за користування надрами у цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, за 3-й квартал 2016 року;

- екологічного податку за 3-й квартал 2016 року;

- туристичного збору за 3-й квартал 2016 року;

- збору за місця для паркування транспортних засобів за 3-й квартал 2016 року;

- єдиного податку платниками – юридичними та фізичними особами, віднесеними до третьої групи, за 3-й квартал 2016 року;

- єдиного податку з сум доходів, що оподатковуються за ставкою 15% та задекларовані фізичними особами – підприємцями за 3-й квартал 2016 року;

- авансового внеску з єдиного податку на листопад 2016 року платниками, віднесеними до першої та другої груп

- доплати за жовтень 2016 року (за потреби) податкового зобов’язання з акцизного податку на тютюнові вироби після реалізації тютюнової продукції*

*Увага! Виробники тютюнових виробів здійснюють авансову сплату акцизного податку при придбанні марок акцизного податку у сумі, розрахованій з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, що діють відповідно до норм п.п.222.1.2 п.222.1 ст.222 Податкового кодексу України.

 

10. Як платник податків може повернути помилково

та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Пунктом 43.1 ст.43 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до статті 43 ПКУ та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п.43.2 ст.43 ПКУ).

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п.43.3 ст.43 ПКУ).

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (п.43.4 ст.43 ПКУ).

Згідно з п.43.5 ст.43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань затверджено наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.12.2015 за №1679/28124).

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 135.04 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

11. З листопада діють нові форми КОРО

та порядок застосування РРО

Під чаc проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                           м. Дніпроперовська звернули увагу на те, що наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2016 № 837 оновлено форми книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО).

Зокрема, вимоги щодо відображення акцизного податку (або іншого податку) у КОРО не поширюються на записи, що формуються на підставі розрахункових документів, надрукованих на РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру електронних контрольно – касових апаратів та комп’ютерних систем до 11.03.2016 р.

Також, у разі наявності у суб’єктів господарювання книг обліку розрахункових операцій за формами, наведеними у додатках 1 та 2 до Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, такі КОРО можуть бути зареєстровані, перереєстровані у відповідному контролюючому органі, а також використовуватись суб’єктами господарювання до скасування реєстрації таких КОРО. У разі наявності розрахункових операцій за підакцизні товари такі КОРО можуть використовуватись за умови відображення сум акцизного податку (або іншого податку) у графах, в яких відображається сума податку на додану вартість.

 

12. Оподаткування ПДВ послуг кредитора за аграрною розпискою по дорощенню та збору врожаю заставленої сільськогосподарської продукції

Застава майбутнього врожаю сільськогосподарської продукції за аграрною розпискою наділяє кредитора правом у разі невиконання боржником зобов’язання за аграрною розпискою у порядку примусового виконання зобов’язання боржника за аграрною розпискою одержати задоволення вимог за рахунок заставленого майбутнього врожаю сільськогосподарської продукції переважно перед іншими кредиторами цього боржника за аграрною розпискою.

Задоволення вимог кредитора за аграрною розпискою за рахунок заставленого майбутнього врожаю сільськогосподарської продукції здійснюється за вибором кредитора за аграрною розпискою у будь-який спосіб, не заборонений законом.

 Зокрема, кредитор має право доростити заставлений майбутній врожай сільськогосподарської продукції, зібрати його самостійно або уповноваженою ним особою та погасити майнове зобов'язання боржника за товарною аграрною розпискою шляхом набуття права власності на таку зібрану (вирощену) сільськогосподарську продукцію або шляхом укладення договору купівлі-продажу заставленої сільгосппродукції з іншою особою - покупцем (у тому числі шляхом укладення договору на публічних торгах) з отриманням у рахунок виконання зобов'язань боржника за аграрною розпискою плати за таким договором.

Витрати, здійснені кредитором за аграрною розпискою на дорощення та збір врожаю заставленої сільськогосподарської продукції, відшкодовуються боржником за аграрною розпискою окремо в порядку, передбаченому законодавством для відшкодування майнової шкоди.

Статтею 185 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Таким чином, відшкодування боржником за аграрною розпискою  витрат, здійснених кредитором за аграрною розпискою на дорощення та збір врожаю заставленої сільськогосподарської продукції, у розумінні ПКУ є платою за послуги по дорощенню та збору врожаю заставленої сільськогосподарської продукції, надані кредитором за аграрною розпискою боржнику за аграрною розпискою. Операції з надання таких послуг кредитором за аграрною розпискою є об'єктом оподаткування податком на додану вартість та оподатковуються ПДВ на загальних підставах.

Більш детально з особливостями оподаткування ПДВ операцій, пов’язаних з обігом аграрних розписок, можна ознайомитися у листі Державної фіскальної служби України від 06.10.2016 р. № 32818/7/99-99-15-03-02-15.

 

13. Виплата неприбутковою організацією будь-якого доходу (прибутку) на підставі цивільно-правового договору є підставою для втрати статусу неприбутковості

Однією із обов'язкових умов для неприбуткових організацій, є норма, що доходи (прибутки), отримані неприбутковою організацією від будь якої діяльності, мають використовуватись виключно на реалізацію своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб.

Отже, виплати, спрямовані неприбутковою організацією на оплату праці засновникам (учасникам), працівникам, членам такої організації (у т. ч. оплата лікарняних) інші виплати, що входять до витрат на оплату праці, а також компенсаційні витрати на відрядження, підвищення кваліфікації за профільним напрямком вважаються витратами в межах статутної діяльності.

Будь-яка виплата доходу (прибутків) засновнику (учаснику), працівнику або члену неприбуткової організації на підставі цивільно-правового договору вважається використанням доходу такої неприбуткової організації для вигоди такого учасника, тобто не за цільовим призначенням.

У разі здійснення розподілу доходу серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників, членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб, неприбуткові організації зобов'язані подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток, яке розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів.

Така неприбуткова організація підлягає виключенню фіскальним органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Зазначена норма визначена п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України та роз’яснена листом ДФС України від 03.10.2016 р. N 21415/6/99-99-15-02-02-15.

 

15. Експерти GIZ провели семінар-тренінг з

трансфертного ціноутворення для фахівців ДФС

У рамках підвищення кваліфікації керівників підрозділів аудиту за професійною програмою: “Контроль за трансфертним ціноутворенням” та за участі Німецького товариства міжнародного співробітництва Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH експертами др. Штефана Грайля, Арніма Хільзе та Гюнтера Морлока з 1 по 3 листопада 2016 року проведено семінар на тему: «Трансфертне ціноутворення» та вивчення відповідних методик у Німеччині та ЄС на базі Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних кадрів Державної фіскальної служби України.

«Вивчення провідного європейського досвіду та можливостей практичного застосування найкращих світових методик в оподаткуванні сприятиме підвищенню кадрового потенціалу аудиторів фіскальної служби, що особливо важливо в умовах впровадження реформ у нашому відомстві», - зазначила директор Департаменту кадрової політики та роботи з персоналом ДФС Тетяна Пажитнова.

Серед основних тем, зокрема, розглядалися методи “Процедур взаємного узгодження” та “Угод про попереднє узгодження цін”.

У рамках заходу експерти обговорили правові основи та актуальний розвиток в Німеччині, практику перевірок з трансфертного ціноутворення в Німеччині (актуальні випадки) тощо.

Близько 75 фахівців з центрального апарату та територіальних органів ДФС взяли участь у семінарі, за результатами якого учасники отримали сертифікати.

Довідково:

Проект “Підтримка реформи управління державними фінансами” реалізується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини. GIZ підтримує уряд Німеччини у досягненні цілей у сфері міжнародного співробітництва заради сталого розвитку. Пріоритетними напрямами німецької співпраці з Україною є: демократія, громадянське суспільство, державне управління, децентралізація, енергетика та сталий економічний розвиток.

 

16. При анулюванні реєстрації платника ПДВ податкова декларація з ПДВ подається за підсумками останнього звітного (податкового) періоду

Під чаc проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                           м. Дніпроперовська повідомили, що відповідно до п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) реєстрація платником ПДВ діє до дати її анулювання, яка проводиться шляхом виключення особи з реєстру платників ПДВ у відповідних випадках.

Згідно з п. 184.2 ст. 184 ПКУ анулювання реєстрації особи як платника ПДВ здійснюється на дату:

-         подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;

-         зазначену в судовому рішенні;

-         припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку;

-         що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість.

При цьому датою анулювання реєстрації особи як платника податку визначається дата, що настала раніше.

З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних (п. 184.5 ст. 184 ПКУ).

У разі анулювання реєстрації особи як платника податку податкові зобов’язання визначаються на підставі податкової декларації з податку за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, визначеного п. 184.6 ст. 184 ПКУ та який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Для платників ПДВ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених ПКУ, календарний квартал (п. 202.1 ст. 202 ПКУ).

Водночас, якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання (пп. «б» п. 202.1 ст. 202)

Пунктом 49.18 ст.49 ПКУ визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

-         календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

-         календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Враховуючи зазначене, особа, реєстрація платника ПДВ якої анулюється, зобов’язана подати податкову декларацію з ПДВ за підсумками останнього звітного (податкового) періоду.

Після анулювання реєстрації платника ПДВ, подання податкової звітності з ПДВ за попередні звітні (податкові) періоди, особою реєстрацію платником ПДВ, якій анульовано не можливе.

 

17. Повідомлення про прийняття працівника на роброту

подається власником підприємства, установи, оганізації

Під чаc проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                           м. Дніпроперовська повідолмили, що листом від 18.10.2016 № 22502/6/99-99-13-02-03-15 ДФС України роз’яснено про порядок повідомлення ДФС та її териториальних органів про прийняття працівника на роботу затверджено постановою Кабінету Міністрів УКраїни від 17.06.2015 № 413 (далі –постанова №413).

Відповідно до постанови 413 повідомлення про прийняття працівника на роброту подається власником підприємства, установи, оганізації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до постанови  №413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

Зазначено, що підприємство не подає повідомлення про прийняття на роботу працівника, який без звільнення від своєї основної роботи виконує на тому самому підприємстві поряд зі своює основною роботою додаткову роботу за іншою професією (посадою).

 

18. Про доходи неприбуткової організації

ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська повідомляє, що відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

- установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;

- установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);

- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Обов'язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами (пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).

Тобто, доходи (прибутки), отримані неприбутковою організацією від будь-якої діяльності, мають використовуватись виключно на реалізацію своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб.

Отже виплати, спрямовані неприбутковою організацією на оплату праці засновникам (учасникам), працівникам, членам такої організації (у т. ч. оплата лікарняних) інші виплати, що входять до витрат на оплату праці, а також компенсаційні витрати на відрядження, підвищення кваліфікації за профільним напрямком вважаються витратами в межах статутної діяльності.

Разом з тим, будь-яка виплата доходу (прибутків) засновнику (учаснику), працівнику або члену неприбуткової організації на підставі цивільно-правового договору вважається використанням доходу такої неприбуткової організації для вигоди такого учасника, тобто не за цільовим призначенням.

Відповідно пп. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 Кодексу у разі здійснення розподілу доходу серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників, членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб, неприбуткові організації зобов'язані подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток, яке розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така неприбуткова організація підлягає виключенню контролюючим органом з Реєстру.

 

19. Сплата авансового внеску із податку на прибуток

Під чаc проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                           м. Дніпроперовська повідомили, що платники податку на прибуток, для яких звітним періодом є податковий квартал, до 31 грудня 2016 року повинні сплатити авансовий внесок у розмірі 2/9 суми податку, нарахованого в податковій декларації за три квартали 2016 року.

При цьому, сума податку на прибуток, нарахована в декларації за результатами 3 кварталу 2016 року, сплачується протягом 10 календарних днів, що настають після закінчення строку, передбаченого Податковим кодексом України (далі – ПКУ) для подання такої податкової декларації (п. 57.1 ПКУ). Тобто сам податок на прибуток потрібно сплатити не пізніше 18 листопада 2016 року.

Авансовий внесок, нарахований у декларації, можна сплачувати як частинами, так і однією сумою. Головне, щоб сума такого внеску була в повному обсязі сплачена не пізніше 30 грудня 2016 року.

Варто зауважити, що в разі наявності переплати з податку на прибуток сума такої переплати може бути зарахована в рахунок сплати авансового внеску, нарахованого в податковій звітності за три квартали 2016 року.

 

20. Інформаційні дані щодо РРО розміщено

на офіційному веб-порталі ДФС

Для інформування суб’єктів господарювання Державна фіскальна служба щодекади оприлюднює на своєму веб-сайті:

- дані щодо фіскальних номерів РРО із зазначенням найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дати реєстрації РРО, а також номера останньої книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на такий РРО, та дати її реєстрації;

- дані щодо фіскальних номерів РРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи контролюючого органу, із зазначенням найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дати, причини та підстави для скасування реєстрації РРО.

Інформація оприлюднюється із зазначенням дати оприлюднення і дати оновлення інформації.

На офіційному веб-порталі ДФС зроблено посилання на закладки: «Інформація про РРО» (http://sfs.gov.ua/rro) та «Інформація про книги ОРО» сервісу «Інформація щодо РРО та книг ОРО» (http://sfs.gov.ua/koro).

 

21. Оподаткування доходів нерезидента, отриманих за

договорами з надання транспортно-експедиційних послуг

Відповідно до п. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних із перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов’язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, обраним експедитором або клієнтом, зобов’язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір з перевезення вантажу, забезпечити відправку й одержання вантажу, а також інші зобов’язання, пов’язані з перевезенням.

Статтею 4 Закону України від 01 липня 2004 року № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» (далі – Закон № 1955) визначено, що експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування.

Експедитори за дорученням клієнтів, зокрема фрахтують національні, іноземні судна та залучають інші транспортні засоби і забезпечують їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об’єкти для своєчасного відправлення вантажів (ст. 8 Закону № 1955).

Згідно зі ст. 9 Закону № 1955 істотними умовами договору транспортного експедирування є, зокрема, розмір плати експедитору.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом за належне виконання договору транспортного експедирування.

До плати експедитора не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов’язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб’єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

З урахуванням п.п. «й» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не вважаються доходом, отриманим нерезидентом із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 ПКУ, доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Таким чином, плата нерезиденту за надані резиденту транспортно-експедиційні послуги відповідно до договору транспортного експедирування не є об’єктом оподаткування згідно з п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

Статтею 912 ЦКУ визначено, що за договором чартеру (фрахтування) одна сторона (фрахтівник) зобов’язується надати другій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості в одному чи кількох транспортних засобах на один або кілька рейсів для перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить закону та іншим нормативно-правовим актам.

Тобто, фрахтування за своєю суттю є орендою відповідного транспортного засобу для здійснення перевезень.

Згідно з п.п. 14.1.260 п. 14.1 ст. 14 ПКУ фрахт – винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для:

перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами;

перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.

Підпунктом 141.4.4 п. 141.4 ст. 141 ПКУ встановлено, що сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому:

базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту;

особами, уповноваженими справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником податку, а також суб’єктом спрощеного оподаткування.

Відповідно до положень п.п. 14.1.12 п. 14.1 ст. 14 ПКУ базовою ставкою фрахту вважається сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування.

Отже, якщо експедитор здійснює перевезення вантажу із використанням власного транспортного засобу, то послуги з перевезення розглядаються як фрахт, і у разі здійснення виплати винагороди за фрахтування експедитору-нерезиденту застосовуються положення міжнародних договорів для застосування звільнення від оподаткування або зменшеної ставки податку на прибуток.

У разі залучення нерезидентом з метою виконання договору транспортного експедирування третіх осіб, у тому числі нерезидентів, що надають послуги з фрахту, то компенсація таких виплат резидентом нерезиденту - експедитору не вважаються сумою фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахтування. Компенсація таких виплат відповідно до п.п. «й» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ є іншими доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору (п. 3.2 ст. 3 ПКУ).

Згідно з п. 103.2 ст. 103 ПКУ особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Пунктом 103.3 ст. 103 ПКУ встановлено, що бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Таким чином, якщо відшкодування витрат на фрахтування транспортного засобу здійснюється не безпосередньо фрахтувальнику-нерезиденту, а експедитору, то така виплата не підпадає під дію положень міжнародних договорів для застосування звільнення від оподаткування або зменшеної ставки податку на прибуток.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 102.18).

 

22. Як відображаються доходи та видатки у Звіті

про використання доходів неприбуткової організації

Під чаc проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                           м. Дніпроперовська розглянули питання заповнення звіту неприбутковими організаціями.

Форма Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (далі – Звіт № 553), в якій згруповано всі види отриманих доходів неприбуткової організації без виділення доходів за окремими ознаками неприбутковості.

Форма Звіту № 553 передбачає, зокрема заповнення лише тих показників, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації в залежності від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Дані, наведені у Звіті № 553, повинні ґрунтуватися на даних бухгалтерського обліку та відповідати вимогам щодо складання податкової звітності.

Частину І Звіту № 553 заповнюють всі неприбуткові організації незалежно від того, дотримались вони вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), чи ні.

У рядках 1.1 – 1.16 Звіту № 553 відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями, а у рядках 2.1 – 2.6 Звіту № 553 – суми видатків.

При цьому у зазначених рядках показники заповнюються з урахуванням особливості діяльності неприбуткової організації відповідно до закону, що регулює діяльність такої неприбуткової організації.

У рядку 1.15 Звіту № 553 відображається загальна сума отриманих неприбутковою організацією безоплатних надходжень або надходжень у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань, з яких:

у рядку 1.15.1 відображається благодійна допомога;

у рядку 1.15.2 ГД – гуманітарна допомога та дорівнює сумарному значенню графи 9 розд. 2 додатка ГД Звіту № 553;

у рядку 1.15.3 – суми коштів або вартість товарів, робіт, послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) неприбутковій організації згідно з абзацом другим п. 33 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ.

Аналогічно відображаються видатки неприбуткової організації щодо використаних безоплатних надходжень або надходжень у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань (рядок 2.6 та рядки 2.6.1, 2.6.2 ГД, 2.6.3 Звіту № 553 відповідно).

При цьому до рядка 2.6.2 ГД Звіту № 553 переноситься сумарне значення графи 8 розд. 3 додатка ГД Звіту № 553.

Рядок 1.16 Звіту № 553 передбачений для відображення інших доходів, які не включені до рядків 1.1 – 1.15 Звіту № 553. (Лист ДФС від 17.10.2016 № 33649/7/99-99-15-02-01-17).

 

23. Як бути зі сплатою податків у разі зміни податкової

адреси «спрощенця» третьої групи

Під чаc проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                           м. Дніпроперовська повідомили, що сплата єдиного податку платниками третьої групи здійснюється за місцем податкової адреси (п. 295.4 ст. 295 ПКУ).

Податкова декларація подається платниками єдиного податку до контролюючого органу також за місцем податкової адреси (п. 296.4 ст. 296 ПКУ).

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст. 298 ПКУ).

Водночас згідно з частиною восьмою ст. 45 Бюджетного кодексу України у разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання - платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

Таким чином, у разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району, юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи, подання податкової декларації та сплата єдиного податку здійснюються за попереднім місцем податкової адреси до закінчення поточного бюджетного року, а починаючи з 1 січня наступного року – за новою податковою адресою.

 

24. Трансфертне ціноутворення та дохід від курсової різниці

Під чаc проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                           м. Дніпроперовська розглянули питання щодо врахування при визначенні вартісного критерію обсягу господарських операцій платника податків з кожним контрагентом для цілей застосування трансфертного ціноутворення доходів від операційної (неопераційної) курсової різниці.

Відповідно до п.п. 39.2.1.7 п. 39.2 ст. 39 ПКУ господарські операції, передбачені пп. 39.2.1.1 – 39.2.1.3 і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

ПКУ не встановлено окремий порядок розрахунку вартісного критерію річного доходу платника податків для цілей трансфертного ціноутворення. Водночас для цілей п.п 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПКУ до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи. Отже, для цілей ст. 39 ПКУ розрахунок річного доходу здійснюється відповідно до вимог, встановлених п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.

Враховуючи те, що п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ визначено, що до обсягу річного доходу не включаються непрямі податки, обсяг річного доходу платника податків від будь-якої діяльності для цілей трансфертного ціноутворення розраховується як сумарне значення таких показників Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) Форма № 2: чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; дохід від участі в капіталі; інші фінансові доходи; інші доходи.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів» затвердженого наказом МФУ від 10.08.2000 № 193, курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).

Методичними рекомендаціями щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом МФУ від 28.03.2013 № 433, визначено, що дохід від операційних курсових різниць відображається у статті «Інші операційні доходи» (ряд. 2120 Звіту про фінансові результати), а дохід від неопераційних курсових різниць відображається у статті «Інші доходи» (ряд. 2240 Звіту про фінансові результати).

Отже, дохід від операційної та неопераційної курсової різниці враховується для обчислення річного доходу (50 млн грн) платника податків від будь-якої діяльності для цілей трансфертного ціноутворення та не враховується для обчислення обсягу господарських операцій (5 млн грн) платника податків з кожним контрагентом для цілей застосування трансфертного ціноутворення.

 

25. Е-декларування: відповідальність

за подання недостовірних відомостей

Національним агентством з питань запобігання корупції 10.06.2016р. прийнято рішення № 2 (зареєстровано в Мін'юсті 15.07.2016 р. за №958/29088) про початок роботи системи електронного декларування з 01.09.2016 р. Система електронного декларування запроваджується у 2 етапи:

1) початок з 00 год. 00 хв. 01.09.2016 та останнім днем подачі декларацій суб’єктами декларування — 30.10.2016 р. (вже завершено);

2) з 00 год. 00 хв. 01.01.2017 – до суб’єктів декларування відносяться особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; інші посадові особи юридичних осіб публічного права; інші особи, які зобов’язані подавати декларацію відповідно до Закону.

Слід пам’ятати, що зазначення в декларації завідомо недостовірних відомостей може тягнути за собою дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Адміністративна відповідальність передбачена ст.1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 мінімальних заробітних плат.

Кримінальна відповідальність передбачена ст.3661 Кримінального кодексу України за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації. При цьому відповідальність за цією статтею за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 мінімальних заробітних плат.

Дисциплінарна відповідальність настає у разі подання завідомо недостовірних відомостей стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму менше 100 мінімальних заробітних плат.

Звертаємо увагу, що адміністративна та кримінальна відповідальність передбачені виключно за подання «завідомо недостовірних» відомостей.

 

26. Про коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства

за обліковою ставкою Національного банку України

 Розрахункова вартість товарної продукції гірничого підприємства визначається як сума витрат, що обчислені згідно з п. 252.11-252.15 ст. 252 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), та прибутку як алгебраїчного добутку вказаних витрат та коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, обчисленого у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (п. 252.16 ст. 252 Кодексу).

У випадку порушення гірничими підприємствами строку регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр передбачено застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України (далі - облікова ставка).

У IІI кварталі 2016 року діяли 3 (три) облікові ставки: 16,5 відс., 15,5 відс., 15 відс., затверджені рішеннями Правління Національного банку України від 23.06.2016 №88-рш, 28.07.2016 №172-рш, 15.09.2016 №277-рш відповідно.

З метою уникнення неоднозначного трактування, Державна фіскальна служба України, базуючись на принципі рівномірності, обчислила розмір середньозваженої облікової ставки Національного банку України для визначення коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства з метою розрахунку величини податкового зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

З огляду на офіційні дані Національного банку України тривалість дії облікової ставки: 16,5 відс. – 28 днів (01.07.2016-28.07.2016); 15,5 відс. – 49 днів (29.07.2016-15.09.2016); 15 відс. – 15 днів (16.09.2016-30.09.2016).

Відповідно для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати середньозважена облікова ставка за ІІІ квартал 2016 року становить 15,72 відс. ((16,5 відс.*28 днів+15,5 відс.*49 днів+15 відс.*15 днів)/92), а трикратний розмір облікової ставки Національного банку України, який використовується при обчисленні податкових зобов’язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІІ квартал 2016 року, становить 0,4716 (15,72 відс.*3/100). (Лист ДФС України від 08.11.2016 №35730/7/99-99-12-03-04-17).

 

27. Розподіл податкового кредиту „спецрежимником”

ДПІ у Жовтневому районі м Дніпропетровська повідомляє, що розподіл суми податкового кредиту звітного періоду за видами сільськогосподарських операцій здійснюється у відповідних рядках таблиць 1, 2 та 3 додатка 10 (ДС10) до податкової декларації з ПДВ із позначками «0121-0123» виходячи з частки, розрахованої у додатку 9 (ДС9).

Якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством виключно для виробництва одного виду товарів/послуг (зернових і технічних культур, або продукції тваринництва, або інших сільськогосподарських товарів/послуг), сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту у зв’язку з таким виготовленням/придбанням повністю відноситься до складу податкового кредиту за відповідним видом операцій.

Детально про порядок розподілу суб’єктом спеціального режиму оподаткування сум податкового кредиту при придбанні товарів/послуг, основних фондів при одночасному здійсненні декількох видів сільськогосподарських операцій можна ознайомитися у листах ДФС від 27.01.2016 № 2533/7/99-99-19-03-01-17 та від 14.03.2016 №8763/7/99-99-19-03-02-17.

28. Безоплатний договір позики: чи буде

об’єкт оподаткування у фізичної особи

Під чаc проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                           м. Дніпроперовська розглянули питання договорних відносин.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно із ст. 1049 ЦКУ позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування резидента є:

- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

- доходи з джерелами їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

- іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно із п. 164.1 ст. 164 ПКУ загальний оподатковуваний дохід – це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Враховуючи те, що фізична особа, передала на підставі договору позики власне нерухоме (рухоме) майно на безоплатній основі, тобто не отримує доходу, то об’єкта оподаткування у фізичної особи не виникає.

 

29. Коли юридична особа порушила умови

перебування на спрощеній системі оподаткування

Під чаc проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                           м. Дніпроперовська розглянули питання спрощеної системи оподаткування.

Відповідно до п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:

- у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

- у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

- у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

- у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

- у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) у податковій декларації окремо відображають:

1) обсяг доходу, що оподаткований за відповідною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників п. 293.3 ст. 293 ПКУ;

2) обсяг доходу, що оподаткований за подвійною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників п. 293.3 ст. 293 ПКУ (при перевищенні обсягу доходу).

При застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 розділу ХIV ПКУ, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, платники єдиного податку в податковій декларації додатково відображають окремо доходи, отримані від здійснення таких операцій.

Пунктом 293.5 ст. 293 ПКУ визначено, що ставки єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок:

- до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ;

- до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХIV ПКУ;

- до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

 

30. Про послуги управителя для ОСББ

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об’єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов’язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України від 29.11.2001 № 2866-ІІІ, (далі – Закон № 2866). Відповідно до ст. 1 цього Закону об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі об’єднання) – це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Згідно зі ст. 4 Закону № 2866 об’єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов’язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Підпунктом 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України визначено, що неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

- установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;

- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Згідно зі ст. 12 Закону № 2866 управління багатоквартирним будинком здійснює об’єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації належить винятково до компетенції загальних зборів співвласників (ст. 10 цього Закону).

Якщо функції з управління багатоквартирним будинком за рішенням загальних зборів об’єднання передано управителю, відносини з управління регулюються договором, укладеним між об’єднанням і управителем, умови якого повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства (ст. 13 Закону № 2866).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, ведення обліку, подання звітності, справляння єдиного податку, а також обмеження видів діяльності визначено главою 1 розділу ХІV Податкового кодексу.

Спрощену систему оподаткування може самостійно обрати юридична особа чи фізична особа - підприємець, якщо така особа відповідає вимогам, визначеним цим Кодексом, та реєструється платником єдиного податку. Суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на чотири групи платників єдиного податку.

На підставі абзацу сьомого п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які, зокрема, здійснюють діяльність з управління підприємствами.

Таким чином, фізична особа, яка надає послуги управителя об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку, не має права перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності.

 

31. Про особливості сплати та повернення переплати єдиного внеску спрощенцями, які є пенсіонерами за віком або інвалідами

Під чаc проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                           м. Дніпроперовська нагадали, що згідно з частиною четвертою статті 4 Закону 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) та пунктом 4 розділу II Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція), фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Разом з тим, відповідно до норм п. 4 розділу III Інструкції підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та є пенсіонерами або інвалідами, мають право на добровільне нарахування та сплату єдиного внеску у порядку, передбаченому для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування.

Для цієї категорії платників зобов’язання зі сплати єдиного внеску виникають виключно за умови подання звітності у строки та за формою, визначені законодавством. При цьому, у інтегрованій картці таких платників виникає позитивне сальдо.

З 01.01.2016 фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний внесок у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску. Після сплати ЄВ у платників виникає право на отримання будь-якого виду соціальних виплат.

Задоволення заяви платника про повернення йому надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску здійснюється тільки  після отримання підрозділом органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, від фондів соціального та пенсійного страхування підтвердження щодо неотримання соціальних виплат такими платниками.

При підтвердженні інформації щодо отримання платниками, які добровільно сплатили єдиний внесок, будь-яких соціальних виплат, в задоволенні заяви такого платника щодо повернення коштів буде відмовлено. (Лист ДФС України від 18.10.2016 р.                              № 33824/7/99-99-13-02-01-17).

 

32. Через Херсонську митницю експортовано

 понад 17 млрд. грн. українських товарів

Протягом січня - жовтня 2016 року Херсонською митницею ДФС оформлено 2655,3 тис. тон експортних вантажів на загальну фактурну вартість 17228,4 млн. грн. або 675,4 млн. дол. США

Як і раніше, найбільше українських товарів з Херсонщини було відправлено до Туреччини. Також купували нашу продукцію наступні країни: Франція, Італія, Ізраїль, Іспанія, Ліван, Болгарія, Єгипет, Білорусь, Грузія, Болгарія та Греція.

Так, основну номенклатуру експорту за вагою становили: шрот та інші відходи – 23% (608,8 тис. т.), висівки пшеничні – 11% (282,5 тис. т.), пшениця та суміш пшениці – 10% (278,5 тис. т.), соєві боби – 7% (189,7 тис. т.), ячмінь – 7% (186,3 тис. т.), кукурудза – 6% (170,5 тис. т.), прокат плоский з вуглецевої сталі гарячої прокатки – 5% (131,1 тис. т.), судна (ремонт) – 4% (97,9 тис. т.), добрива мінеральні або хімічні, азотні – 3% (75,4 тис. т.), шрот соєвий – 3% (69,1 тис. т.), олія соняшникова – 2% (61,2 тис. т.).

Найчастіше експорт з Херсонщини відправляли суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності з м. Києва, Запорізької, Дніпропетровської, Київської, Миколаївської, Одеської, Харківської та Черкаської областей.

 

33. Перенесення граничного терміну сплати податкового

зобов’язання з ПДВ Податковим кодексом не передбачено

Листом ДФСУ від 05.09.2016 р. N 19222/6/99-95-42-01-15 роз’яснено терміни сплати ПДВ.

Так, згідно з п. 49.20 ст. 49 Кодексу, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом (п. 57.1 ст. 57 Кодексу).

Згідно з п. 203.1 ст. 203 Кодексу податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації з ПДВ, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 ст. 203 Кодексу для подання податкової декларації (п. 203.2 ст. 203 Кодексу).

Слід знати, при цьому окремої норми щодо перенесення граничного терміну сплати податкового зобов’язання з ПДВ Кодексом не передбачено.

 

34. Платника єдиного податку, який має податковий борг може бути виключено з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу

Під чаc проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                           м. Дніпроперовська роз’яснили, що «спрощенець» виключається з реєстру платників єдиного податку органами фіскальної служби у випадках та у строки:

подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, — в останній день календарного кварталу, в якому подано заяву щодо такої відмови;

припинення підприємницької діяльності фізичною особою — підприємцем відповідно до закону — в день отримання органом державної податкової служби від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

несплати протягом двох послідовних кварталів у порядку, встановленому цим Кодексом, податкового боргу, що виник у платника єдиного податку, — в останній день календарного місяця, у якому закінчився граничний строк погашення податкового боргу;

здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або в разі невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання — в останній день податкового (звітного) періоду, в якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, — в останній день податкового (звітного) періоду, в якому допущено таке перевищення;

перевищення протягом податкового (звітного) кварталу (календарного року) обсягу доходу, який дає право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному податковому (звітному) кварталі (календарному році), — в останній день податкового (звітного) періоду, в якому відбулося таке перевищення;

застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу, — в останній день податкового (звітного) періоду, в якому допущено такий спосіб розрахунків.

У разі виявлення органами державної податкової служби під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку вимог, установлених главою «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності», ануляція платника єдиного податку проводиться на підставі акта перевірки. 

 

35. Про перехід на спрощену систему оподаткування в деталях

Обрання або перехід на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1-298.1.4 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України (далі-ПКУ).

Для цього суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

     1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
     2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
     3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;
     4) державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291 ПКУ. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».
     Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

     Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
     Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

     Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
     До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.
     При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи - підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.

          Відповідне роз’яснення розміщене на веб-порталі ДФС України  у категорії 107 загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

36. ДФСУ про амортизацію малоцінних

необоротних матеріальних активів

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                            м. Дніпропетровська наголосили, що ДФСУ у листі від 28.10.2016 р. № 23357/6/99-99-15-02-02-15  повідомила, що різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, визначаються відповідно до вимог ст. 138 ПКУ.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ПКУ.

Відповідно до П(С)БО 7, основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство/установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

На відміну від правил бухгалтерського обліку, у податковому обліку до малоцінних необоротних матеріальних активів відносяться активи вартістю не більше 6000 гривень та строком корисного використання більше одного року (до 01.09.2015 р. - 2500 гривень).

Отже, оскільки малоцінні необоротні матеріальні активи не належать до основних засобів, то різниці, які визначаються згідно зі ст. 138 ПКУ, за такими активами у платника не виникають.

Відображення різниць, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів та передбачають коригування фінансового результату до оподаткування, здійснюється у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ "Різниці" до рядка 03 РІ декларації з податку на прибуток:

- у рядку 1.1.1 відображається сума нарахованої амортизації необоротних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

- у рядку 1.2.1 АМ відображається сума розрахованої амортизації необоротних активів відповідно до п. 138.3 ПКУ.

Таким чином, у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ зазначаються різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів без врахування амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів.

 

37. Як оподатковувати витрати при  відрядженні керівника за кордон

ДФС у м. Києві у листі від 13.10.2016 р. №22230/10/26-15-13-01-12 нагадала, що не включаються до оподатковуваного доходу платника витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням:

- у межах території України - не більш як 0,2 розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2016 р. – 275,60 грн) за кожен день відрядження,

- для відряджень за кордон - не вище 0,75 розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2016 р. – 1033,50 грн) за кожен день відрядження.

Якщо підприємство виплачує працівникові (керівнику установи) суму добових у 2016 році у більшому розмірі, то сума перевищення таких добових над гранично допустимою сумою оподатковуватиметься ПДФО.

Окрім того, податківці наголошують: витрати у зв'язку з відрядженням, що не підтверджені відповідними документами (крім добових витрат), не відшкодовуються.

Але якщо за рішенням керівника підприємства дані втрати будуть відшкодовані, то сума такого відшкодування буде вважатися додатковим благом та включатися до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Таким чином, витрати, здійснені керівником підприємства у зв'язку з відрядженням, що не підтверджені відповідними документами (крім добових витрат), або сума збільшення розміру добових витрат на відрядження понад встановлені норми включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо та оподатковується ПДФО та військовим збором на загальних підставах.

Згідно із Довідником ознак доходів, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо відображається у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою доходу "126".

 

38. Податковий кредит на підставі бухгалтерської

довідки: як відобразити у декларації?

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                            м. Дніпропетровська повідомили,що ДФСУ у листі від 03.10.2016 р. №21411/6/99-99-15-03-02-15 роз’яснила, що платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, придбаних до 1 липня 2015 року,  які після цієї дати починають використовуватися повністю або частково в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності платника податку.

У декларації з ПДВ дані бухгалтерської довідки за вищевказаними операціями відображаються відповідно у рядках 10.1, 10.2 та 11.1, 11.2.

При заповненні рядків 10.1 та/або 10.2 подається додаток 5 до декларації.

У таблиці 2 "Операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7 %" розділу II "Податковий кредит" додатка 5 зазначаються дані такої бухгалтерської довідки:

  • у графі 2 "Постачальник (індивідуальний податковий номер)" зазначається індивідуальний податковий номер платника податку;
  • у графі 3 "Податкова накладна, інший документ / період складання" - дата складання бухгалтерської довідки;
  • у графі 5 - фактичний обсяг постачання (без податку на додану вартість);
  • у графах 6 або 7 - сума ПДВ, обрахована за відповідною ставкою податку (20 % чи 7 %).

39. Як оподатковуватиметься грошовий бонус на

підставі кредит-ноти від постачальника-нерезидента

ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська повідомляє, що ДФСУ у листі від 28.10.2016 р. № 23381/6/99-99-15-02-02-15 розповіла про оподаткування податком на прибуток та ПДВ операцій з отримання бонусу в грошовій формі на підставі кредит-ноти від постачальника-нерезидента

1) Щодо оподаткування податку на прибуток

Розділом ІІІ ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці за операціями з отримання бонусу в грошовій формі на підставі кредит-ноти від постачальника - нерезидента.

Отже, такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухобліку.

 2) Щодо оподаткування ПДВ

Одним із методів, які використовуються постачальниками для просування товарів на ринку, є сплата мотиваційних та стимулюючих виплат (премій, бонусів, інших заохочень) на користь покупців (організацій, які придбавають товари у постачальника), які є винагородою за досягнення певних економічних показників та сприяють пожвавленню збуту товарів постачальника.

Оскільки мотиваційні та стимулюючі виплати (премії, бонуси, інші заохочення), які сплачуються постачальником продукції (робіт, послуг), зокрема, за чітке дотримання графіка замовлень, спрямовуються на стимулювання збуту, такі виплати визнаються як оплата маркетингових послуг.

Отже, при виплаті продавцем - нерезидентом винагороди у грошовій формі (бонусу, мотиваційних виплат, які у листі названі кредит-нотою) покупцю - резиденту за чітке дотримання графіка замовлень об'єктом оподаткування ПДВ є маркетингові послуги, які надаються покупцем, а винагорода у грошовій формі (бонуси), в свою чергу, є компенсацією вартості таких послуг.

Місцем постачання маркетингових послуг відповідно є місце реєстрації постачальника таких послуг, тобто у даному випадку - митна територія України.

Таким чином, у покупця-резидента при отриманні від продавця-нерезидента винагороди в грошовій формі (бонусу) у зв’язку з досягненням відповідних показників (зокрема, чіткого дотримання графіка замовлень) виникають податкові зобов'язання з ПДВ на суму отриманої винагороди (бонусу).

 

40. Нова декларація з плати за землю - в проекті від Мінфіну

ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська повідомляє, що ДФСУ 8 листопада ДФСУ оприлюднила Проект наказу Міністерства фінансів України «Про внесення змін до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2015 року № 560».

Проект наказу розроблено за результатом практичного застосування форми Податкової декларації з плати за землю для удосконалення порядку її заповнення. Зокрема:

- змінено формат внесення дати укладання та реєстрації документів, які засвідчують/підтверджують право власності та/або користування  земельними ділянками;

- реквізити, зазначені у рядках 3 та 4 декларації, замінені новим реквізитом – податковий номер платника податку;

- у відповідність з п. 70.16 ПКУ приведена примітка 5 (у новій редакції декларації – примітка 6);

- до графи 9 декларації внесено уточнення, згідно з яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки зазначається за одиницю площі.

Зауваження та пропозиції до проекту наказу можуть надсилатися упродовж одного місяця з дати його оприлюднення на адресу:

Державна фіскальна служба України, Департамент податків і зборів з юридичних осіб, Львівська площа, 8, м. Київ, 04655,

електронну – Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.,

до Державної регуляторної служби України на поштову адресу: вул. Арсенальна, 9/11, м. Київ, 01011.

 

41. Щодо заповнення податкової

накладної та розрахунку коригування

ДФСУ у листі від 03.10.2016 р. №21408/6/99-99-15-03-02-15 роз'яснила:

1) Щодо можливості зазначення платником податку у податковій накладній номера та дати цивільно-правового договору, у межах якого відбувається постачання товарів/послуг

Податківці нагадують, що Законом №643-VIII з 29.07.2015 року з обов’язкових реквізитів податкової накладної виключено реквізит «Вид цивільно-правового договору».

Згідно з формою та порядком заповнення податкової накладної, затвердженими наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. №1307, графи для зазначення виду цивільно-правового договору у податковій накладній не передбачено.

Водночас реквізит «Номенклатура товарів/послуг продавця», який віднесено до складу обов’язкових, має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів/послуг, та не повинен містити інших даних, зокрема щодо номера та дати цивільно-правового договору.

Таким чином, відображення реквізиту «Вид цивільно-правового договору» у податковій накладній не передбачено.

 2) Щодо порядку заповнення графи 1 розділу «Б» розрахунку коригування до податкової накладної

Відповідно до форми розрахунку коригування графа 1 розділу Б має назву «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується». Отже, у графі 1 розділу «Б» розрахунку коригування зазначається саме номер рядка податкової накладної, до якої складається розрахунок коригування, згідно номенклатури товарів/послуг, вартість чи кількість яких коригується.

 3) Щодо віднесення сум ПДВ до податкового кредиту відповідно до податкових накладних/розрахунків коригування, в яких графи «Номенклатура товарів/послуг продавця» та «№з/п рядка податкової накладної, що коригується» заповнені з помилками

Наявність помилок при заповненні, зокрема, граф податкової накладної/розрахунку коригування «Номенклатура товарів/послуг продавця» та «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується», що не заважають ідентифікувати операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не може бути підставою для виключення податкової накладної/розрахунку коригування зі складу податкового кредиту. Якщо, звісно, немає інших підстав для його зменшення.

Платник податку для виправлення у податковій накладній/розрахунку коригування помилок, не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, що містить помилки в обов’язкових реквізитах, та зареєструвати його в ЄРПН.

При допущенні помилки у розрахунку коригування платник податку має право скласти другий розрахунок коригування до податкової накладної, в якому будуть виправлені показники розрахунку коригування, складеного з помилками.

При цьому розрахунки коригування, складені для виправлення помилок, не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у податковій звітності з ПДВ не відображаються.

 4) Щодо порядку заповнення та округлення показників в окремих графах податкової накладної

Для коректного заповнення податкової накладної необхідно чітко дотримуватись:

- порядку заповнення податкової накладної, визначеного Порядком № 1307,

- положень пп. 194.1.1 ПКУ, а саме: ПДВ становить 20 %, 7 % бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг (а не вираховується з неї).

Водночас податківці повідомляють, що ДФС забезпечена можливість реєстрації в ЄРПН податкових накладних, в окремих графах яких є певна розбіжність за рахунок округлення вартісних показників.

 

42. Нульова ставка ввізного мита на відходи та

брухт чорних металів: підписано Закон

Президент України Петро Порошенко підписав закон, яким встановлюються нульові ставки ввізного мита на відходи та брухт чорних металів замість чинних 5%.

Законом України від 04.10.2016 № 1645-VIII внесено зміни до Закону "Про Митний тариф України" щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку з метою першочергового забезпечення потреб оборонної промисловості та відбудови об’єктів інфраструктури.

Таким чином, встановлено нульові ставки ввізного мита на відходи та брухт чорних металів.

Як зазначалося в пояснювальній записці до законопроекту, брухт і відходи чорних металів мають стратегічне значення для металургійної галузі, яка є однією з складових повноцінної національної безпеки України. Для ефективної роботи підприємств оборонної галузі та функціонування інфраструктури необхідно забезпечити безперебійні поставки металургійної продукції.

Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування. 

 

43. Чи можна реалізувати алкоголь через власні

 роздрібні торгові точки без оптової ліцензії

ДФС у м. Києві у листі від 27.10.2016 р. № 22976 /10/26-15-40-04-34 зазначила: при реалізації виробником або імпортером алкогольних напоїв та тютюнових виробів через власний магазин здійснюється роздрібна торгівля. Це діяльність з продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування.

Реалізація алкогольних напоїв та тютюнових виробів через власні роздрібні торгові точки передбачає передачу зазначеного товару кінцевому споживачу.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися госпсуб’єктами всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Отже, суб'єкт господарювання, що здійснює імпорт алкогольних напоїв на митну територію України на підставі ліцензії на право імпорту алкогольних напоїв, може здійснювати їх реалізацію через власні торгові точки безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам за наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

 

  1. Чи мають право працівники контролюючого органу вилучати готівку з каси підприємства у рахунок погашення його податкового боргу без згоди керівника?

Відповідно до ст.95 Податкового кодексу контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п.95.4 ст.95 ПКУ).

 Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. N 1244 .

 

  1. Яке майно ФОП не може бути використане

як джерело погашення податкового боргу?

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                            м. Дніпропетровська повідомили, що відповідно до п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:

майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;

майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;

майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;

кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів;
майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України;
майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу»;
кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи (фізичної особи – підприємця), що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.

 

  1. Чи повинен платник податків узгоджувати з контролюючим органом

здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі?

Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.
У разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу платник податків несе відповідальність відповідно до закону.

  1. На який термін надається платнику податків розстрочення (відстрочення)сплати грошового зобов’язання або податкового боргу?

 Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                            м. Дніпропетровська повідомили, що відповідно до п.100.8. ст.100 Податкового кодексу України рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу у межах одного бюджетного року приймається у такому порядку: стосовно загальнодержавних податків та зборів - керівником контролюючого органу (його заступником); стосовно місцевих податків і зборів - керівником контролюючого органу (його заступником) та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки чи збори.

Рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, приймається керівником (заступником керівника) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про що повідомляється центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики (пп.100.9 ст.100 ПКУ).

 

  1. Яка передбачена відповідальність до суб’єкта

господарювання у разі відчуження майна, яке перебуває

 у податковій заставі, без згоди контролюючого органу?

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                            м. Дніпропетровська повідомили, що відповідно до п.124.1 ст.124 Податкового кодексу України відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу, якщо отримання такої згоди є обов’язковим згідно з цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна.

 

  1. 49. Фізична особа-підприємець 2 групи проводить гуртову торгівлю щебенем і піском. Поставки здійснює вагонами під замовлення. Складів немає. Знаходить покупців, отримує замовлення по телефону або по Інтернету. Фактично працює вдома. Яке місце провадження діяльності вказувати в свідоцтві?

Одним із обов’язкових реквізитів заяви на застосування спрощеної системи є місце провадження господарської діяльності. Якщо місце діяльності буде провадитись виключно в межах території однієї міської ради, то в заяві вказується місце здійснення діяльності – назва міста. В іншому випадку, при здійсненні діяльності, як в межах міста, так і за його межами необхідно вказати – „місце здійснення діяльності – територія України”.

 

  1. Які правила заповнення рядка військовий збір розділу II  форми № 1-ДФ

У рядку „Військовий збір” зазначається загальна сума нарахованого доходу, з якого утримується військовий збір, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору. Відомості про фізичну особу - платника податку, якій нараховані доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються.

 

  1. Доходи у негрошовій формі відображаються

в формі №1-ДФ з урахуванням коефіцієнту

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                            м. Дніпропетровська повідомили, що під час нарахування (надання) доходів у будь-якій не грошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за формулою:

К = 100 : (100 - Сп), де

К – коефіцієнт;

Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

До наведеної формули застосовується діюча у 2016 році ставка податку 18% (для ставки податку 18% – коефіцієнт 1,21951).

Враховуючи, що даний коефіцієнт застосовується для визначення бази оподаткування, то у випадку надання платнику податку доходів у негрошовій формі суми нарахованого доходу у графах 3а та 3 форми №1-ДФ відображаються з урахуванням цього коефіцієнту.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. №4 (далі – Порядок).

Відповідно до п. 3.2 розділу ІІІ Порядку у графі 3а «Сума нарахованого доходу» податкового розрахунку за ф. №1-ДФ відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з Довідником ознак доходів. У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.

Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності, військового збору (у періоді його справляння).

У графі 3 „Сума виплаченого доходу” податкового розрахунку за формою №1-ДФ відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

 

  1. У працівниці на утриманні двоє дітей до 18 років, один з яких інвалід.

Як відображається у ф. №1ДФ ознака пільги?

Усі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги відповідно до отриманих заяв про застосування або про відмову від пільги роботодавець відображає в Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку.

У графі 8 форми № 1-ДФ „ознака податкової соціальної пільги” вказують:

під кодом 01 – 100% ПСП;

під кодом 02 – 150% ПСП;

під кодом 03 – 200% ПСП;

під кодом 04 – звичайну 100% ПСП, визначену ознакою „101” для працівника, який утримує двох чи більше дітей до 18 років.

В даному випадку має бути заповнено 2 графи для одного працівника. Перша для пільги у підвищеному розмірі, з ознакою пільги 02 і заповненням усіх граф.

Друга для звичайної пільги із ознакою 01 без заповнення граф 3, 3а, 4, 4а.

 

  1. Чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб участь у семінарі (конференції, навчанні) працівника, якщо семінар (конференція, навчання) проводиться за кордоном, але за профілем діяльності юридичної особи?

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                            м. Дніпропетровська повідомили, що згідно із пп.165.1.37 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума витрат роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку згідно із законом.

До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах (пп. „а” пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ).

Додатково до винятків, передбачених пп. „а” пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ, не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг згідно із р. ІІІ ПКУ (пп.„б” пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, якщо витрати роботодавця у зв’язку із участю працівника у семінарі (конференції, навчанні) згідно із р.ІІІ ПКУ підлягають включенню до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, то вартість такої участі не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку незалежно від того де відбувається семінар (конференція, навчання) – за кордоном чи на території України.

 

  1. Щодо оформлення договорів позички транспортних

засобів між юридичною та фізичною особою

Частиною другою ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі – Кодекс).

Згідно з п. 1.1 ст. 1 Кодексу він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Повноваження, завдання та функції ДФС визначено у Положенні про Державну фіскальну службу України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року N 236 (Лист ДФСУ від 28.10.2016 р. N 23355/6/99-99-15-02-02-15).

 

  1. 55. Щодо порядку оподаткування податком на додану вартість операцій зі згортання (погашення) дебіторської та кредиторської заборгованостей

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                            м. Дніпропетровська повідомили, що відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Товари/послуги, які отримані платником податку на додану вартість та не оплачені протягом терміну позовної давності, вважаються безоплатно отриманими, оскільки відсутній факт їх придбання, як це передбачено у пункті 198.3 статті 198 ПКУ, а тому право на податковий кредит щодо таких товарів/послуг у платника податку відсутнє.

У разі попередньої оплати товарів/послуг, які в межах терміну позовної давності не були поставлені, факт придбання таких товарів/послуг, як це передбачено пунктом 198.3 статті 198 ПКУ, також відсутній, та, відповідно, відсутнє право платника на податковий кредит за такими товарами/послугами.

Враховуючи викладене, якщо платник податку при придбанні товарів/послуг на підставі отриманої податкової накладної сформував податковий кредит, але такі товари/послуги не були оплачені протягом терміну позовної давності, а також у випадку формування податкового кредиту при попередній оплаті товарів/послуг, які в межах терміну позовної давності не були поставлені, то в податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської/дебіторської заборгованості, платнику податку необхідно відкоригувати суму податкового кредиту, сформованого при отриманні неоплачених товарів/послуг та/або при попередній оплаті непоставлених товарів/послуг.(Лист ДФСУ від 06.10.2016 р. N 21777/6/99-99-15-03-02-15).

 

56. Мирослав Продан взяв участь у ювілейному 25-ому засіданні Керівного комітету Проекту із сприяння торгівлі і транспортуванню ГУАМ

Сьогодні, 10 листопада 2016 року, у Львові завершилась зустріч представників митних відомств країн-членів ГУАМ (Грузії, України, Азербайджану, Молдови).

Під час засідання в.о. заступника Голови ДФС Мирослав Продан поінформував присутніх про основні напрями діяльності ДФС, зокрема, щодо роботи у митному напрямі.

«Незважаючи на короткий проміжок часу керівництву ДФС вдалось реалізувати кілька важливих проектів, які суттєво вплинули на стабільність наповнення державного бюджету, покращили інвестиційну привабливість держави, а також значно поліпшили роботу у напрямі протидії контрабанді. Передусім це стосується роботи єдиного вікна, міжрегіональної митниці та мобільних груп», – зауважив Мирослав Продан.

Він акцентував увагу на тому, що пріоритетним напрямом роботи ДФС, зокрема, на етапі її реформування, є обмін інформацією між країнами-членами ГУАМ, а також іншими державами. Мирослав Продан відзначив позитив у такій співпраці та закликав учасників зустрічі активно працювати в цьому напрямі.

За результатами роботи Керівного комітету було підписано протокол, в якому визначено конкретні заходи, впровадження яких забезпечить подальше спрощення процедур, безпеку та сприятиме транзиту під час переміщення товарів і транспортних засобів через кордони країн-учасників.

Довідково:

Організація за демократію і економічний розвиток – ГУАМ – регіональна організація, створена в 1997 році Азербайджаном, Грузією, Молдовою та Україною (з 1999 по 2005 роки в ГУАМ входив Узбекистан).

До складу Керівного комітету Проекту із сприяння торгівлі і транспортуванню входять представники митних та прикордонних служб держав-учасниць ГУАМ.

 

57. Роман Насіров: ДФС виконує завдання з надходжень до бюджетів

Про обсяги надходжень до бюджету України, забезпечені Державною фіскальною службою,  повідомив Голова ДФС Роман Насіров під час виступу на інвестиційному форумі «Citi Investment Forum».

Як зазначив очільник служби, протягом 10 місяців цього року до зведеного бюджету надійшло (збір) більше 596 млрд гривень. Тобто на понад 130 млрд гривень більше у порівнянні з минулим роком.

«ДФС регулярно наповнює державний бюджет та забезпечує виконання поставлених завдань цього року. Так, до місцевих бюджетів надійшло 116,4 млрд гривень податків і зборів, при тому що у минулому році – 79,7 млрд гривень. Позитивна динаміка і з надходжень до загального фонду державного бюджету – спрямовано майже 480 млрд гривень, тоді як у минулому році – 382,9 млрд грн., тобто на 96,9 млрд гривень більше», - наголосив Роман Насіров.

Керівник служби підкреслив, що робота, яка здійснюється ДФС, спрямована на створення чіткої і прозорої системи наповнення бюджетів усіх рівнів.  «Впевнений, ми зможемо забезпечити виконання поставлених перед відомством завдань та покращити інвестиційний клімат для суб’єктів господарювання», - додав він. 

 

  1. 58. Співробітники Міжрегіональної митниці вилучили

планшети «iPad», які намагалися провести незаконно

Співробітники Міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби в ході проведення оперативних заходів у пункті пропуску «Порубне – Сірет» Чернівецької митниці спільно з працівниками митного поста виявили факти порушення громадянами порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Так, встановлено,  що громадяни, які перетинали митний кордон України по «зеленому коридору», не заявили про наявні у них товари в обсягах, що перевищують неоподатковану норму переміщення через митний кордон України. А саме, виявлено 10 планшетних комп’ютерів «iPad», 8 з яких на загальну суму 163776 грн. громадяни намагалися перевезти з порушенням вимог чинного законодавства.

За даним фактом складено протокол про порушення митних правил за статтею 471 Митного кодексу України. Зазначений товар вилучено, на громадян накладено штраф.

 

59. Одноразова грошова допомога, що надається

військовослужбовцю внаслідок отримання

інвалідності (каліцтва), не включається до оподатковуваного доходу

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                            м. Дніпропетровська повідомили, що якщо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців здійснюються відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов’язок і військову службу» та Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з врахуванням вимог пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, то такі виплати не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Відповідно до пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів при реалізації індивідуальних програм реабілітації інвалідів, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом.

Законом, що здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв’язку з виконанням ними конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, є Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов’язок і військову службу» в редакції Закону України від 04.04.06 № 3597-ІV із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2232).

Відповідно до ст. 41 Закону № 2232 виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2011), зокрема, ст. 16 Закону № 2011.

Згідно з ст. 23 Закону № 2011 фінансове забезпечення витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом. Довідково: Загальнодоступний інформаційно –  довідковий ресурс (категорія 103.02).

 

60. Оновлено Порядок повернення коштів, помилково або

 надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 08.11.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 19.09.2016 №827, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.10.2016 за №1341/29471 (далі – Наказ №827).

Зазначеним Наказом внесені зміни до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182 (зі змінами).

Так, Наказом №827 Порядок доповнено новим додатком 1 («Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету»).

За формою згідно з додатком 1 до Порядку подається до відповідного органу Казначейства «Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів» (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі – органи ДФС)).

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 («Висновок») до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31.12.2015 за №1679/28124.

Наказ № 827 опубліковано в «Офіційному віснику України» від 08.11.2016 № 86.

 

61. В яких випадках суб’єкт господарювання повинні повідомляти

контролюючі органи про відсутність у звітному

році об’єктів обчислення екологічного податку?

Відповідно до пункту 250.9 ст.250 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), якщо платник податку з початку звітного року не планує здійс- нення викидів, скидів забруд- нюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до статті 250 ПКУ.

Тобто, суб’єкти господарювання, у тому числі новостворені, які не мають об’єктів обчислення екологічного податку не повинні подавати до відповідних контролюючих органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів.

Суб’єкти господарювання, які є платниками екологічного податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні контролюючі органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року.

В іншому разі такі суб’єкти господарювання зобов’язані подавати податкові декларації екологічного податку.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 120.05 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

62. На Донеччині ліквідовано «конвертаційний центр»

з обігом понад 300 мільйонів гривень

Працівниками податкової міліції Головного управління ДФС у Донецькій області спільно з співробітниками об’єднаного штабу Центрального управління СБУ в районі проведення АТО припинено діяльність міжрегіонального «конвертаційного центру», офісні приміщення якого знаходились у м. Києві та      м. Слов’янську Донецької області. До «конвертаційного центру» входили три активні учасники та декілька спільників, на ім’я яких були зареєстровані фіктивні підприємства.

Злочинна діяльність була направлена на мінімізацію податків шляхом «легалізації» сільгосппродукції, вирощеної на території проведення АТО та придбаної за готівку без відповідного документального оформлення. Надалі вказана продукція продавалася зернотрейдерам.

Таким чином, через рахунки «фіктивних» підприємств здійснювалась «конвертація» безготівкових коштів у готівку для підприємств реального сектора економіки, зареєстрованих на території Донецької, Київської, Кіровоградської, Полтавської та інших областей України. Загальний обсяг проконвертованих грошових коштів за 2016 рік склав понад 300 млн. гривень.

 За документами підприємств, підпорядкованих «конвертаційному центру», вказана сільськогосподарська продукція зберігалась на елеваторах Донецької та Луганської областей.

За даними фактами слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Донецькій області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження за ч. 3 ст. 212 (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах) Кримінального кодексу України.

За результатами проведених слідчо-оперативних дій  здійснено 8 обшуків, в ході яких вилучено 260 тон сільськогосподарської продукції на загальну суму понад 1,2 млн. грн., 15 печаток «фіктивних» підприємств, комп’ютерна техніка та чорнові записи. Накладено арешт на рахунки фірм, що приймали участь у злочинній діяльності.

Слідство триває.

 

63. На Донеччині вилучено фальсифікованих

підакцизних товарів на суму 168 тисяч гривень

Головним управлінням ДФС у Донецькій області в рамках операції «Акциз-2016» продовжується проведення комплексу широкомасштабних організаційно-практичних заходів, направлених на постійний моніторинг ринку товарів даної групи та запобігання розповсюдження фальсифікату.

  Співробітниками слідчого управління фінансових розслідувань спільно з оперативним управлінням ГУ ДФС у Донецькій області, оперативним управління Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області та співробітниками Прокуратури Донецької області в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.3 ст.204 Кримінального кодексу України (незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів), припинено злочинну діяльність, пов'язану з незаконним  виробництвом фальсифікованих лікеро-горілчаних виробів на потужностях підпільного цеху з подальшою реалізацією фальсифікату через торгівельну мережу, та дистанційну торгівлю через мережу Інтернет.

За результатами проведених на місцях виготовлення, зберігання та реалізації фальсифікату чотирьох обшуків співробітниками податкової міліції було вилучено 2280 літрів фальсифікованих алкогольних напоїв на загальну суму 115 тис. грн. та тютюнових виробів у кількості майже 2,3 тис. пачок на суму 53 тис. гривень.  

Слідство триває.

 

64. Власники земельних ділянок, часток (паїв)

при передачі в оренду платнику єдиного податку

четвертої групи звільняються сплати земельного податку

Відповідно до п. 281.3 ст. 281 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Водночас п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

У п. 292 прим. 1.3 ст. 292 прим. 1 ПКУ передбачено, що підставою для нарахування єдиного податку платникам четвертої групи є дані державного земельного кадастру та/або дані з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із ст. 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п.п. 288.2, 288.3 ст. 288 ПКУ).

Отже, фізичні особи – власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) звільняються від сплати земельного податку за земельні частки (паї), що передані в оренду платнику єдиного податку четвертої групи на підставі договору оренди.

 

65. Митники розповіли які правила тимчасового ввезення

авто у сусідніх із Закарпаттям країнах

Про практику тимчасового ввезення транспортних засобів (далі – ТЗ) у країнах ЄС на прикладі Угорщини та Словаччини,  під час прес-конференції розповів представникам ЗМІ та громадським активістам Михайло Свида – заступник начальника управління організації митного контролю та оформлення Закарпатської митниці ДФС.

За словами фахівця, громадянам Словаччини дозволяється користуватися транспортними засобами особистого користування, які зареєстровані на території третіх країн, що не є членами ЄС, до 6 місяців.

Що стосується угорців, то, як повідомив заступник начальника управління організації митного контролю та оформлення, на території Угорщини громадянам-резидентам заборонено використовувати транспортні засоби особистого користування постійно зареєстровані на території країн, які не є членами ЄС, окрім таких випадків. По-перше, у випадках, коли власником транспортних засобів є підприємство і громадянин Угорщини прибуває на ньому на територію Угорщини для використання в службових цілях (проведення переговорів, підготовка та підписання зовнішньоекономічних договорів тощо), такий транспортний засіб підлягає письмовому декларуванню та оподаткуванню щомісячно у розмірі 2-3 % суми митних платежів – так зване «мито за користування». По-друге, у випадках коли транспортні засоби ввозяться на територію Угорщини для особистого користування, вони підлягають оподаткуванню митними платежами у повному обсязі та постановці на облік у відповідних реєстраційних органах Угорщини.

Відтак про структуру, загальний зміст, призначення та окремі аспекти застосування норм Стамбульської конвенції у країнах ЄС та Україні висвітлив Микола Ясевич – в.о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС.

Посадовець роз’яснив, зокрема, умови та порядок тимчасового ввезення транспортних засобів регулюється положеннями Додатка С до Конвенції про тимчасове ввезення, до якої Україна приєдналась згідно з Законом України від 24.03.2004 № 1661-IV (далі - Стамбульська конвенція).

Так, статтею 2 Додатка С до Стамбульської конвенції встановлено, що правом на тимчасове ввезення відповідно до статті 2 цієї Конвенції (з загальним умовним звільненням від ввізного мита і податків та без застосування ввізних обмежень чи заборон економічного характеру) користуються ТЗ комерційного чи приватного використання.

Під терміном «комерційне використання» розуміють платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення вантажів; а під терміном «приватне використання» перевезення особою виключно для особистих потреб, за винятком будь-якого комерційного використання.

Згідно зі статтею 5 Додатка С до Стамбульської конвенції для того, щоб можна було скористатись правами на пільги, що надаються цим Додатком:

(a) ТЗ комерційного використання повинні бути зареєстрованими на території, яка не є територією тимчасового ввезення, на ім'я особи, яка зареєстрована або постійно проживає за межами території тимчасового ввезення, і ввозитись та використовуватись особами, які здійснюють свою діяльність з такої території.

При цьому, пунктом "а" статті 7 Додатка С до Стамбульської конвенції зазначається, що незважаючи на положення статті 5 цього Додатка, транспортні засоби комерційного використання можуть використовуватись третіми особами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення і які здійснюють свою діяльність на користь останнього, навіть якщо вони зареєстровані або постійно проживають на території тимчасового ввезення.

Пунктом b) цієї ж статті Додатка С до Стамбульської конвенції передбачено, що транспортні засоби приватного використання можуть використовуватись третіми особами, які мають належний дозвіл користувача права, на тимчасове ввезення. Кожна Договірна Сторона може дозволити таке використання особою, яка постійно проживає на її території, зокрема якщо вона використовує його від імені і згідно з інструкціями користувача права на тимчасове ввезення.

Пунктом «f» статті 1 Стамбульської конвенції термін «особа» означає як фізичну, так і юридичну особу, якщо інше не передбачене контекстом.

Зауважимо, що статтею 9 додатку С до Конвенції про тимчасове ввезення визначено, що протягом кожного дванадцятимісячного періоду транспортні засоби приватного використання можуть перебувати на території тимчасового ввезення протягом шестимісячного терміну, який може бути як неперервним, так і з перервами.

Крім того, документом на тимчасове ввезення, що використовується для тимчасового ввезення транспортних засобів, як це передбачено п. «с» ст. 1 Додатка А Стамбульської конвенції (щодо документів на тимчасове ввезення: книжки ATA, книжки CPD) є книжка CPD. Відповідно до п. «а» ст. 1 цього Додатка «документ на тимчасове ввезення» означає: міжнародний митний документ, що приймається як митна декларація і дозволяє ідентифікувати товари (у тому числі транспортні засоби) та містить міжнародну чинну гарантію на покриття ввізного мита і податків.

Позиція щодо наявності книжки CPD, як обов’язкової умови, що засвідчує право на тимчасове ввезення на територію України ТЗ відповідно до правил Стамбульської Конвенції, відображена й у судовій практиці.

При цьому було відзначено, що питання переміщення ТЗ громадян через митний кордон України врегульовано розділом XII МК України, зокрема ст. 380 та 381. Правовими підставами застосування положень Конвенції при переміщенні громадянами ТЗ через митний кордон України є виконання ними згаданих умов додатку С та подання книжки CPD.

– Закарпатській митниця ДФС завжди була відкрита до прямого діалогу з громадськістю, у тому числі й громадянами, які мають у власності автомобілі з іноземною реєстрацією. Керівництво відомства неодноразово організовувало різні зустрічі з громадськими активістами та разом напрацьовувало вирішення так званої проблеми «пересічок» у законній площині. Ми робимо все від нас залежне та просимо у відповідь чути конструктивну позицію, – зазначив Станіслав Балуєв – в. о. начальника Закарпатської митниці ДФС.

У Закарпатській митниці ДФС нагадують, що за блокування транспортних комунікацій, та міжнародних пунктів пропуску передбачена кримінальна відповідальність, відповідно до статті 279 Кримінального кодексу України.

 

66. При перевищенні доходу понад 1 млн. грн., підприємці - платники

єдиного податку 2 - 3 груп, повинні застосовувати РРО

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                            м. Дніпропетровська нагадали, що реєстратори розрахункових операцій (РРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1,0 млн. гривень.

Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Постановою КМУ від 13.07.16 № 439 визначено механізм здійснення фіскальними органами заходів податкового контролю за досягненням платниками єдиного податку 2-ї і 3-ї груп (фізичними особами) обсягу доходу понад 1 млн. грн., що зобов’язує їх застосовувати РРО при здійсненні готівкових розрахунків.

Для визначення граничного обсягу доходу враховуються в сукупності усі види доходів, які отримані платником єдиного податку від провадження підприємницької діяльності протягом календарного року незалежно від обраних видів діяльності.

Для здійснення податкового контролю використовується податкова інформація, зібрана та/або отримана контролюючими органами, та яка зберігається з урахуванням результатів її опрацювання в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами таких органів.

Для отримання податкової інформації контролюючі органи можуть:

- звертатися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин з письмовим запитом про подання податкової інформації;

- проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання стосовно платників єдиного податку.

З метою здійснення податкового контролю за досягненням платниками єдиного податку граничного обсягу доходу контролюючий орган може проводити документальну позапланову перевірку та фактичну перевірку.

 

67. Операції між пов'язаними особами - резидентами 

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                            м. Дніпропетровська розглянули питання трансфертного ціноутворення.

Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями, зокрема, є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами – нерезидентами.

Тобто, господарські операції вважаються контрольованими, якщо здійснюються між пов'язаними особами, одна з яких є нерезидентом.

Господарські операції з пов'язаними особами - резидентами не підпадають під визначення контрольованих.

Зазначена норма передбачена пп. 39.2.1.1 ст. 39 Податкового кодексу України.

 

68. Продаж нерухомості між фізичними особами

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                            м. Дніпропетровська повідомили, що не оподатковується податком на доходи фізичних осіб дохід, отриманий фізичною особою від продажу не частіше одного разу протягом звітного року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), та за умови перебування такого майна у власності понад 3 роки.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

Дохід, отриманий фізичною особою від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з зазначених об'єктів нерухомості, оподаткується за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 1,5%.

Отже, дохід, отриманий фізичною особою від продажу протягом звітного податкового року об'єкта нерухомості (однієї квартири), який перебуває у власності такої особи менше трьох років, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 1,5%.

У разі якщо протягом того ж звітного податкового року цією особою продається другий об'єкт нерухомості (квартира), то дохід, отриманий від такого продажу, оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах, незалежно від строку перебування цього об'єкта у власності фізичної особи.

Під час проведення операцій з продажу об'єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору.

Нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку.

Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, яка продає нерухомість до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

Зазначена норма передбачена ст.172 Податкового кодексу України.

 

69. Дата виникнення податкових зобов’язань з ПДВ при отриманні

попередньої оплати в іноземній валюті за надані нерезиденту послуги

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                            м. Дніпропетровська повідомили, що згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Статтею 1 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зі змінами та доповненнями передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках.

Пунктом 5.2 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 р. за № 1172/8493 зі змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 492), визначено, що поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб’єкту господарювання, зокрема для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України.

Згідно з п. 5.3 Інструкції № 492 на поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб - резидентів зараховуються кошти, перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами), через розподільчі рахунки.

При цьому, абзацом першим п. 2 постанови Правління Національного банку України від 15 вересня 2016 року № 386 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» (далі – Постанова № 386) встановлено вимогу щодо обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, фізичних осіб - підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), на рахунки, відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи, а також надходжень в іноземній валюті на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій Національного банку України (далі – НБУ).

Надходження в іноземній валюті, зазначені в абзаці першому п. 2 Постанови № 386, підлягають обов’язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України, у тому числі безпосередньо НБУ, у розмірі 65 відсотків. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання.

Уповноважений банк зобов’язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які згідно з абзацом першим п. 2 Постанови № 386 поширюється вимога щодо обов’язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 «Розподільчі рахунки суб’єктів господарювання» (далі – розподільчий рахунок).

Виключно на наступний робочий день після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок уповноважений банк зобов’язаний без доручення клієнта здійснити обов’язковий продаж надходжень в іноземній валюті.

Таким чином, датою надходження виручки в іноземній валюті є дата надходження коштів на поточний рахунок резидента.

Виходячи з цього, датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ при отриманні попередньої (авансової) оплати в іноземній валюті за надані нерезиденту послуги на митній території України є дата надходження коштів на поточний рахунок: в національній валюті, яка надійшла від обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України, та в іноземній валюті, перерахованій у гривні за офіційним курсом НБУ на дату надходження її на такий рахунок. (Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурсі ДФС України (категорія 101.05)).

 

70. Порядок заповнення податкового розрахунку

за ф. 1ДФ при виплаті фізичній особі поворотної фінансової допомоги

Згідно з п.п. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

Відповідно до п. 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Порядок):

у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку. У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні;

у графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом;

у графі 4а «Сума нарахованого податку» відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством;

у графі 4 «Сума перерахованого податку» відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету.

Отже, при виплаті доходу на користь фізичної особи у вигляді поворотної фінансової допомоги за ознакою доходу «153» в податковому розрахунку за ф. 1ДФ відображається сума нарахованого доходу у графі 3а, сума виплаченого доходу - у графі 3, а у графі 4а (нарахований податок на доходи фізичних осіб) та графі 4 (перерахований податок на доходи фізичних осіб) проставляються нулі. (Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДФС України (категорія 103).

 

71. Чи оподатковується ПДФО допомога, що надається згідно

колективного договору, колишнім працівникам (ветеранам, пенсіонерам)?

Статтею 10 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) визначено, що колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов’язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників, власників та уповноважених ними органів. До змісту колективного договору згідно із ст. 13 КЗпП включається, зокрема, встановлення гарантій, компенсацій, пільг. При цьому колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги. З метою оподаткування матеріальна допомога, що надається без встановлення умов та напрямів її витрачання, відноситься до нецільової благодійної допомоги. Особливості оподаткування благодійної допомоги встановлено п. 170.7 ст. 170 Кодексу.

Абзацом першим п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу передбачено, що не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається, зокрема, резидентами-юридичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу, встановленого на 1 січня такого року. Перевищення допомоги над вказаним розміром підлягає оподаткуванню на підставі п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу у джерела виплати за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу. При цьому благодійник-юридична особа зазначає відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у податковій звітності. У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника-юридичної особи платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу. Таким чином, якщо колективним договором передбачено виплату юридичною особою разової матеріальної допомоги колишнім працівникам (ветеранам, пенсіонерам) до святкових дат, то така допомога є нецільовою благодійною допомогою, що оподатковується ПДФО.

 

72. Щодо доходів фізичної особи від надання в оренду нерухомості

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                            м. Дніпропетровська повідомили, що відповідно до п. 1 ст. 810 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) житла одна сторона – власник житла передає або зобов'язується передати другій стороні житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла (п. 1 ст. 820 ЦКУ).

Отже, укладання договору найму (оренди) житла на безоплатній основі чинним законодавством України не передбачено.

Доходи платника податку – фізичної особи від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування) оподатковуються податком на доходи фізичних осіб (далі – податок) у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Відповідно до п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу, якщо платник податку отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, то такий платник податку зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за наслідками звітного податкового року у строки, визначені п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу.

Разом з тим податковим агентом платника податку – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, крім земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю, є орендар (п.п. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 Кодексу).

Якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку – орендодавець. Такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу. Сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації (п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Кодексу).

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди.

Дохід від надання в оренду нерухомості оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 Кодексу.

Крім того, відповідно до пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу, зокрема, фізичні особи – резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні (п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 Кодексу, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду. Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об'єкта оподаткування.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу (пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).

Строки сплати визначено п. 179.7 ст. 179 Кодексу, а саме фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Обов’язок щодо повідомлення контролюючого органу про укладений договір оренди об’єктів нерухомого майна (далі – договір) виникає у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору. При цьому нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку - орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності (абзац «б» п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Кодексу).

 

73. Електронні сервіси ДФС до Ваших послуг

На сьогодні дедалі більше зростає популярність електронних сервісів та послуг серед платників податків. Вони допомагають платникам економити свій час, отримувати потрібну інформацію, не відвідуючи органи ДФС.

Найпопулярнішим електронним сервісом є «Електронний кабінет платника», за допомогою якого здійснюється взаємодія органів ДФС і платників у режимi реального часу та який на сьогодні забезпечує повний спектр послуг для суб’єктів спрощеної системи оподаткування (І та ІІ група) щодо подання звітності та інших документів відповідно до вимог чинного законодавства.

За допомогою «Електронного кабінету платника» платники працюють з системою електронного адміністрування податку на додану вартість та реалізації пального (перегляд проведених операцій в системі та отримання інформації про рух коштів на електронному рахунку), листуються з органами ДФС в електронному вигляду, перевіряють стан розрахунків з бюджетом.

У рамках кампаній декларування доходів громадян та електронного декларування доходів державних службовців фізичним особам через «Електронний кабінет платника» надано змогу отримувати відомості про отримані доходи та утримані податки, а також підготувати, заповнити та надіслати декларацію про майновий стан і доходи фізичних осіб в електронному вигляді.

Популярними є послуги з отримання інформації з реєстрів ДФС в режимі он-лайн (дані про взяття на облік платників податків, реєстр страхувальників, реєстр платників єдиного податку, дані реєстру платників ПДВ, дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального, інформація про РРО, інформація про книги ОРО, дані реєстру осіб, що здійснюють операції з товарами, реєстр неприбуткових підприємств та організацій тощо).

Для інформаційної підтримки та допомоги суб`єктам господарювання функціонує call – центр ДФС за номером тел. 0800501007 (безкоштовна телефонна лінія), яким надаються відповіді на всі запитання щодо застосування податкового, митного законодавства, сплати єдиного соціального внеску.

 

  1. 74. Нова форма подання на повернення з

бюджету помилково або надміру зарахованих коштів

Наказ Міністерства фінансів від 19.09.2016 р. № 827 «Про затвердження Змін до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2016 р. за №1341/29471 (далі – Наказ), опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 08 листопада 2016 року № 86. Наказ набрав чинності з дати оприлюднення – 8 листопада 2016 року.

Документом затверджено форму Подання на повернення з бюджету помилково або надміру зарахованих коштів.

Зокрема, встановлено, що подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів і платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) подається до відповідного органу казначейства за встановленою формою згідно з додатком 1 до Наказу.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року №1146, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за №1679/28124.

 

75. Звітуємо з ЄСВ

ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська нагадує, що 18 жовтня набрав чинності Наказ Міністерства фінансів України від 07.09.2016 р. №813 «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2016 р. за № 1290/29420, яким внесено зміни до Порядку складання звіту з ЄСВ та Інструкції про нарахування ЄСВ. Внаслідок внесених змін, подавати звіт з ЄСВ (додаток 4) потрібно за оновленою формою.

Відповідно до пункту 46.6 статті 46 ПКУ у разі, якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Звітність зі змінами, внесеними наказом № 813, подаватиметься платниками єдиного внеску, починаючи з 01.12.2016. (Лист ДФСУ від 08.11.2016 № 35758/7/99-99-13-02-01-17 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/ediniy-vnesok-na-zagalnoobovyazkove-/listi/70274.html

 

76. Неприбуткові організації звітують за новою формою

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                            м. Дніпропетровська повідомили, що у серпні 2016 року набрав чинності наказ Мінфіну України від 17.06.2016р. №553 "Про затвердження форми Звіту про використання доходів неприбуткової організації".

У порівнянні із попередньою формою новий Звіт суттєво скорочено за рахунок уніфікації його форми, в якій згруповано всі види отриманих доходів неприбуткової організації без виділення доходів за окремими ознаками неприбутковості.

Нова форма Звіту передбачає:

  • заповнення лише тих показників, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації в залежності від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
  • відображення податкового зобов'язання з податку на прибуток у разі нецільового використання отриманих коштів та/або розподілу доходів організації серед засновників, її членів, працівників, членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;
  • нове поле для місячного звітного періоду (для подання Звіту у разі недотримання вимог п. 133.4 статті 133 Податкового кодексу України);
  • поле "Відомості про одночасне подання до звіту про використання доходів неприбуткової організації форм фінансової звітності" (заповнюється у разі подання фінансової звітності за бажанням неприбуткової організації);
  • відображення у додатку ГД до рядків 1.15.2 ГД, 2.6.2 ГД та 3.1 ГД Звіту даних митної декларації за ввезеним товаром та показників нецільового використання гуманітарної допомоги.

Звіт про використання доходів неприбуткової організації подається до органів фіскальної служби за місцезнаходженням такої неприбуткової організації.

Звіт подається неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ст. 133 ПКУ та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, у строк - 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року. При цьому такі неприбуткові організації Звіт за звітні податкові періоди, що дорівнюють "І кварталу", "Півріччю", "Трьом кварталам", не подають.

Більш детально з цим роз’ясненням можна ознайомитись у листі ДФС України від 17.10.2016р. №33649/7/99-99-15-02-01-17 «Щодо звітування неприбуткових установ та організацій».

 

77. Облікову ставку НБУ знижено до 14%

Правління Національного банку України прийняло рішення про зниження облікової ставки до 14% річних з 28 жовтня 2016 року.

Облікова ставка НБУ застосовується в оподаткуванні, договірних відносинах, при нарахуванні пені за заниження податкових зобов'язань та в інших випадках, передбачених законодавством, а також при порушенні договірних відносин, якщо це передбачено відповідним договором.

Нарахування пені на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством терміни здійснюється відповідно до Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби.

 

78. Підписання договору про визнання електронних документів

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                            м. Дніпропетровська повідомили нагадує, що Інструкцією № 233  визначено текст примірного договору про визнання електронних документів.

 Згідно з розділом 6 договору він діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів.

Якщо платник податків подає до контролюючого органу нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Для укладання договору для платників податків реалізована можливість укладання електронного договору без відвідування районних інспекцій. При цьому договір «Про визнання електронних документів» засобами телекомунікаційного зв’язку надсилається на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.., строк його укладення не перевищує 5-ти робочих днів.

 

79.    ПДВ з операцій з безоплатної передачі товарів працівникам

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                            м. Дніпропетровська повідомили, що державна фіскальна служба України листом від 21.10.2016 р. N 22818/6/99-95-42-01-15 надала роз’яснення щодо порядку оподаткування ПДВ операції платника податку з безоплатної передачі товарів (подарунків до свят та корпоративних змагань) своїм робітникам, що були придбані таким платником податку як з ПДВ так і без ПДВ.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів, відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 ПКУ безоплатно надані товари, роботи, послуги:

товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Правила визначення сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ визначені статтею 187 та статтею 198 ПКУ.

При цьому згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 ПКУ) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 ПКУ, та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 ПКУ);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Враховуючи вищевикладене, операції платника податку з безоплатної передачі товарів/послуг є об'єктом оподаткування ПДВ незалежно від того чи при придбанні таких товарів/послуг суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту чи ні, а тому податкові зобов'язання з ПДВ під час здійснення таких операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ не нараховуються.

При цьому база оподаткування ПДВ за операціями з безоплатної передачі товарів/послуг визначається відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ, а нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за такими операціями здійснюється у загальновстановленому порядку.

 

80. Електронний кабінет платника податків допоможе зберегти час

Електронний кабінет платника податків - це персональне автоматизоване робоче місце платника, працювати в якому він може без використання спеціально встановленого клієнтського застосування.

Електронний кабінет є захищеним, персоналізованим та безпечним електронним сервісом, який надає безконтактні способи взаємодії платників податків та Державної фіскальної служби України з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Особистий кабінет платника надає можливості листування з ДФС, контролю стану розрахунків з бюджетом, ведення податкової  звітності, отримання інформації з реєстрів, роботи в системі електронного адміністрування ПДВ та акцизного податку.

Переваги ЕКП це можливість працювати на безоплатній основі та у будь – який час, отримання необхідної інформації з органів ДФС  в режимі онлайн, можливість подання звітності та сплати податків та основна перевага- це економія часу.

Нагадуємо, що вхід до оновленого кабінету здійснюється за  адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.

Вхід до особистого кабінету здійснюється при наявності електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП), зокрема безкоштовно ЕЦП можна отримати в АЦСК Інформаційно - довідкового департаменту ДФС (http://acskidd.gov.ua/).

 

81. Скарга на реалізатора пального є

підставою для проведення його перевірки

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                            м. Дніпропетровська повідомили, що у разі порушення особою, яка реалізує пальне, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) отримувач пального має право протягом 60 календарних днів, що настають за днем реалізації пального, подати до контролюючого органу заяву із скаргою на таку особу. До заяви необхідно додати копії первинних документів, що підтверджують факт отримання такого пального.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеної особи, яка реалізує пальне (п. 231.10 ст. 231 Податкового кодексу України) . 

Так, відповідно до п. 231.5 ст. 231 Податкового кодексу  при реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов’язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в ЄРАН, така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального.

З метою отримання акцизної накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в ЄРАН, отримувач пального надсилає в електронному вигляді запит до ЄРАН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію акцизної накладної/розрахунку коригування в ЄРАН та акцизну накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі акцизна накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в ЄРАН та отриманими отримувачем пального (п. 231.6 ст. 231 Податкового кодексу).

 

82. До уваги власникыв РРО

Міністерство фінансів України наказом від 23.09.2016  № 837   внесло зміни до свого наказу  від 14.06.2016  № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій».

Зокрема, змінами передбачено, що вимоги щодо відображення акцизного податку (або іншого податку) у КОРО не поширюються на записи, які формуються на підставі фіскальних касових чеків, що друкуються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включено до Реєстру РРО до 11.03.2016 року.

КОРО за формами, наведеними у додатках 1 та 2 до Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міндоходів від 28.08.2013 р. № 417 можуть бути зареєстровані, перереєстровані у відповідному контролюючому органі, а також використовуватись суб'єктами господарювання до скасування реєстрації таких книг ОРО.

У разі наявності розрахункових операцій за підакцизні товари такі книги ОРО можуть використовуватись за умови відображення сум акцизного податку (або іншого податку) у графах, в яких відображається сума податку на додану вартість.

Окрім того, у новій редакції викладено Книгу обліку розрахункових операцій на РРО та  Книгу обліку розрахункових операцій на господарську одиницю.

Наказ набрав чинності  4 листопада 2016 року.

 

83. Як виправити помилку у річній декларації плати за землю

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                            м. Дніпропетровська повідомили, що згідно з п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).

Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПКУ).

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були виявлені.

Отож ПКУ передбачено:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

З урахуванням викладеного, оскільки податковим періодом з плати за землю є податковий (звітний) рік, а сплата податкових зобов’язань здійснюється щомісячно, то для виправлення помилок, допущених у податковій декларації на поточний рік, суб’єкт господарювання може подати одну уточнюючу податкову декларацію з уточненням показників як за місяці, строк сплати податкових зобов’язань по яких минув, так і за місяці, строк сплати по яких не настав.

При цьому платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, у разі надіслання уточнюючого розрахунку, сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Нагадаємо, що при самостійному виявленні платником податків заниження суми податкового зобов’язання на суму заниження та за весь період заниження (з дня настання строку погашення податкового зобов’язання по день фактичної сплати (включно) суми заниженого податкового зобов’язання) нараховується пеня із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діє на день заниження.

 

84. Заробітна плата директору не виплачується по

причині відсутності діяльності: що з формою №1ДФ?

Відповідно до пп. ”б” п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку подається лише при нарахуванні сум доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного кварталу.

Якщо нарахування доходів не проводилось у відповідному звітному періоді, податковий розрахунок (форма №1ДФ) за такий період до контролюючого органу не подається.

 

85. До уваги платників податків: про нові технологічні

сертифікати шлюзу приймання звітності ДФС!

Акредитований центр сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД) на головній сторінці офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД у розділі «Новини» за посиланням http://acskidd.gov.ua/news повідомив наступне.
АЦСК ІДД ДФС сформовано нові технологічні сертифікати шлюзу приймання та обробки електронної звітності ДФС, які необхідно буде використовувати з 15.11.2016 при поданні електронних звітів до ДФС.
Завантажити зазначені вище технологічні сертифікати можна у розділі «Сертифікати АЦСК» за посиланням: http://acskidd.gov.ua/ca-certificates

 

86. Використання процедури електронного декларування за митними деклараціями на бланку єдиного адміністративного документу

В період з 01.01.2016 по 31.10.2016 в Енергетичній митниці ДФС було оформлено 61361 митну декларацію, з них 99,47% (61036 шт.) – оформлені із застосуванням процедури електронного декларування.

В період з 01.10.2016 по 31.10.2016 в Енергетичній митниці ДФС було оформлено 6696 митних декларацій, з них 99,54% (6665 шт.) – оформлені із застосуванням процедури електронного декларування.

 

87. Основні нюанси звітності з  ЄСВ

Особливості справляння ЄСВ

З 1 травня по 30 листопада 2016 року:

  • розмір мінімального страхового внеску -319,00 грн;
  • максимальна величина доходу, на яку потрібно нараховувати ЄСВ, - 36 250 грн;
  • максимальний розмір нарахованого ЄСВ - 7975 грн або 3048,63 грн при нарахуванні ЄСВ на зарплату працівника-інваліда, якщо роботодавцем є юрособа.

З 1 грудня розмір прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати становитиме 1600 грн. Це вплине і на сплату єдиного внеску. Отже, з 1 грудня:

  • розмір мінімального страхового внеску-  352 грн;
  • максимальна величина доходу, на яку потрібно нараховувати ЄСВ - 40 000 грн;
  • максимальний розмір нарахованого єдиного внеску - 8800 грн, а при нарахуванні внеску на  зарплату працівника-інваліда, якщо роботодавцем є юрособа  – 3364 грн. 

 

 

88. Затверджено Методрекомендації взаємодії між підрозділами органів ДФС

ДФСУ наказом від 12.10.2016 р. № 856 затвердив Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Ці Методрекомендації рекомендуються для застосування посадовими особами органів ДФСУ при організації та проведенні документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи платників податків – юросіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів, фізосіб – підприємців, оформленні документів у ході цих перевірок та реалізації їх матеріалів.

У частині, що відповідає  положенням Митного кодексу, можливе застосування цих Методичних рекомендацій при проведенні документальних невиїзних перевірок громадян (які не є громадянами-підприємцями).

Методичні рекомендації не є вичерпними і можуть змінюватись та/або доповнюватись у випадках, якщо такі зміни чи доповнення затверджуються відповідними наказами ДФС.

Методичні рекомендації не поширюються на перевірки своєчасності сплати узгоджених грошових зобов’язань та фіксацію виявлених порушень з метою притягнення платника податків до відповідальності, передбаченої ст. 120126 ПКУ.

Взаємодія структурних підрозділів та органів ДФС здійснюється на всіх етапах організації, проведення, оформлення та реалізації матеріалів документальних перевірок.

 

89. Правила відображення повернених

коштів у декларації підприємця -"єдинника"

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                            м. Дніпропетровська нагадали порядок відображення у декларації платника єдиного податку – фізособи – підприємця суми повернених коштів

Підприємці-"єдинники" III групи, які є платниками ПДВ, повинні вести облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги (пп. 296.1.2 ПКУ).

Сума повернутих коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги та/або передплати відображаються у графі 3 Книги. Цей показник враховується при визначенні скоригованої суми доходу за продані товари, виконані роботи, надані послуги (графа 4 книги) та загальної суми доходу (графа 7 книги).

Дані книги використовуються платником податку для заповнення декларації платника єдиного податку, яка складається наростаючим підсумком з початку року. Тобто загальна сума доходу від провадження діяльності, визначена з урахуванням суми повернутих коштів, переноситься до відповідного рядка декларації.

Якщо повернення коштів, що  надійшли на поточний рахунок як оплата (аванс) за товари (роботи, послуги), відбулося в іншому податковому періоді, то слід:

- таку оплату (аванс) включити до доходу у звітному періоді, в якому відбулося зарахування цих коштів,

- здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулось їх повернення.

Отже, для підприємця-"єдинника" III групи скоригована сума доходу у періоді повернення коштів відображається у відповідному рядку розділу IV «Показники господарської діяльності для платника єдиного податку третьої групи» декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця.  (Лист ДФС у м. Києві   від 26.10.2016 №6969/О/26-15-13-02-15).

 

90. ОСББ та ПДВ: нюанси реєстрації та сплати податку

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                            м. Дніпропетровська  повідомили, що ДФС у м. Києві у листі від 01.11.2016 р. № 7074/К/26-15-12-05-11 зауважує, що у ОСББ відсутній об'єкт оподаткування по водо-, тепло-, газо-, електропостачанню, гарячому водопостачанню та інших послугах, кошти за які власники жилих і нежилих приміщень перераховують:

- безпосередньо на рахунки підприємств, організацій, які надають ці послуги,

- або на рахунок об'єднання для накопичення і наступного перерахунку підприємствам, організаціям, які надають ці послуги.

У разі встановлення ОСББ для власників жилих і нежилих приміщень окремої плати за послуги з перерахунку отриманих від таких власників коштів підприємствам, що надають послуги з водо-, тепло-, газо-, електропостачання, гарячого водопостачання та інші послуги, у ОСББ виникає об'єкт оподаткування ПДВ виходячи з вартості наданих послуг.

Видатки на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та договором про їх використання (кошторисом). Кошти за користування неподільним та загальним майном і обслуговування спільної власності сплачуються на банківський рахунок об'єднання.

Кошти, що надходять на банківський рахунок об'єднання від власників жилих і нежилих приміщень для компенсації видатків на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності об'єднання, не підпадають під об'єкт оподаткування ПДВ.

Крім того, об'єднання може здійснювати господарську діяльність для забезпечення власних потреб безпосередньо або шляхом укладення договорів з фізичними чи юридичними особами. Така діяльність(наприклад, здача в оренду нежитлових приміщень) підпадає під визначення об'єкта оподаткування ПДВ.

При реєстрації ОСББ як платника ПДВ необхідно враховувати вимоги п. 181.1 ПКУ. Відповідно до ції норми, реєстрація платником ПДВ обов'язкова у разі перевищення нарахованої (сплаченої) особі (ОСББ) протягом останніх 12 календарних місяців суми, яка сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування податку на додану вартість). Така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог ст. 183 ПКУ (крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи).

Отже, для обов'язкової реєстрації платником ПДВ враховується обсяг операцій, які є об'єктом оподаткування (за ставкою 20%, 7% або 0, а також ті, що звільнені від оподаткування). Операції, які не є об'єктом оподаткування (ст. 196 ПКУ) при визначенні обсягу операцій, після досягнення якого реєстрація як платника ПДВ є обов'язковою, не враховуються.

 

91. Підакцизний товар використовується підприємством при виконанні робіт з сервісного/технічного обслуговування та ремонту вантажно-розвантажувальної техніки як витратний матеріал. Чи оподатковуються такі операції акцизом?

Під час проведення сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» фахівці ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська  зазначили: якщо підакцизний товар використовується підприємством при виконанні робіт з сервісного/технічного обслуговування та ремонту вантажно-розвантажувальної техніки як витратний матеріал і безпосередньо реалізація цього підакцизного товару не відбувається, то така операція не є операцією з реалізації пального та, відповідно, об'єктом оподаткування акцизним податком.

Аналогічна позиція викладена у листі ДФСУ від 10.08.2016 № 17343/6/99-99-12-03-03-15.

Якщо ж підакцизний товар реалізується  з дотриманням умов, визначених пп. 14.1.212 ПКУ, підприємству необхідно реєструватись платником акцизного податку з реалізації пального.

 

92. Особливості оподаткування ПДВ постачання

товарів оборонного призначення

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                            м. Дніпропетровська  нагадали, що платник ПДВ при здійсненні операції з постачання товарів/послуг (у тому числі з виконання дослідних робіт оборонного призначення та створення нематеріальних активів і виконання робіт з ремонту та модернізації озброєння та військової техніки під час виконання державного оборонного замовлення) включає ПДВ до складу вартості (ціни) таких товарів/послуг та сплачує суму податку до бюджету, крім випадків, коли така операція звільняється від оподаткування ПДВ відповідно до норм ПКУ.

Операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України (в тому числі виробленої на митній території України) продукції оборонного призначення звільняються від оподаткування ПДВ незалежно від того, хто виробляє та закуповує таку продукцію, якщо закупівля відбувається для АТО. (ДФС у м. Києві у листі від 27.10.2016 р. №23059/10/26-15-40-03-19).

 

  1. Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг із технічної підтримки програмної продукції (у тому числі програмної продукції,

наданої на правах використання згідно з умовами ліцензійного договору)

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                            м. Дніпропетровська   зазначила: якщо внаслідок постачання послуг із технічної підтримки програмної продукції (у тому числі програмної продукції, наданої на правах використання згідно з умовами ліцензійного договору) відбуваються будь-які зміни у програмній продукції (у т. ч. оновлення, удосконалення, модернізація та виправлення помилок), то операції з постачання таких послуг не підлягають оподаткуванню ПДВ.

Водночас, якщо внаслідок надання послуг із технічної підтримки програмної продукції (у тому числі програмної продукції, наданої на правах використання згідно з умовами ліцензійного договору) не відбувається жодних змін у програмній продукції (наприклад, навчання персоналу роботи з програмою, встановлення програми, налаштування оргтехніки тощо), то операції з постачання таких послуг оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20%. (Лист ДФСУ  від 06.10.2016 р. №17357/5/99-99-15-03-02-16).

 

94. Щодо запитів від ДФС України

Платники податків зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом 1 місяця з дня, що настає за днем надходження запиту

ДФСУ у листі від 15.08.2016 р. №17638/6/99-99-14-03-03-15 нагадують, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

 Підстави для надсилання запиту

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації виявлено порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених ст. 39 ПКУ;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених ПКУ.

 Вимоги до оформлення запитів

Запит повинен бути підписаний керівником (заступником керівника) контролюючого органу і містити:

- підстави для надіслання запиту відповідно до п. 73.3 ПКУ із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

- перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

- печатку контролюючого органу.

 Дії платника податку після отримання запиту

Податківці наголошують, що платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено ПКУ).

Якщо запит складено з порушенням вимог платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.

Щодо мови, якою може надаватись платником податків відповідь, то відповідно до частини першої ст. 10 Конституції статус державної мови надано українській мові.

 

  1. Жовтневі надходження збагатили місцеві бюджети

Дніпропетровщини більш, як на 1,3 мільярдів гривень

Доходи місцевих бюджетів Дніпропетровської області за жовтень 2016 року склали майже 1 млрд. 320 млн. грн., що на 36,0%, або на 349,2 млн. грн. більше рівня 2015 року.

З початку ж року до місцевих скарбниць Дніпропетровського регіону фіскальні органи області зібрали 12 млрд. 901 млн. грн. Це на 3 млрд. 250 млн. грн., або на 33,7%, більше надходжень січня – жовтня 2015 року.

Найбільшу питому вагу в доходах місцевих бюджетів Дніпропетровщини займає податок на доходи фізичних осіб (понад 51%), якого з початку року зібрано               6 млрд. 634,5 млн. грн. За рахунок плати за землю кошики місцевих бюджетів області поповнилися на 2 млрд. 817,9 млн. грн., його частка в доходах місцевих бюджетів складає понад 21%. Єдиного податку суб’єктами господарювання сплачено 1 млрд. 137,3 млн. грн., питома вага платежу становить майже 9%.

96. Протягом десяти місяців поточного року сервіс ДФСУ

«Пульс» отримав 192 запита від дніпропетровських платників

У переважній більшості громадяни Дніпропетровського регіону використовують сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» для з’ясування питань щодо подання електронної звітності та реєстрації накладних. Цієї тематики стосувалось 86 звернень.

Питання щодо організації роботи територіальних органів ГУ ДФС у Дніпропетровській області порушував 51 заявник. Робота системи електронного адміністрування ПДВ цікавила 31 запитувача, з приводу перевірок суб’єктів господарювання звернулися 6 платників, з антикорупційної тематики – 7 звернень.

Всі звернення оперативно розглянуті у встановлений термін та вирішені по суті.

Нагадаємо, що звертатися щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників Державної фіскальної служби, оперативно вирішити суперечливі запитання, які виникають у сфері адміністрування податків та під час здійснення митного контролю, можна за телефоном (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.

 

  1. Підприємство пропустило доплату до "мінімалки".

Як відобразити в звіті з ЄСВ за жовтень це донарахування?

У таблиці 6 додатка 4 до Порядку № 435 доплата до мінімального страхового внеску відображається з кодом типу нарахувань 13 – це різниця між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованою заробітною платою/доходом за звітний період, та вказується місяць, у якому не здійснено доплату до мінімального страхового внеску.

Розмір заробітної плати, вказується у графі 19 «Сума різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованою заробітною платою за звітний місяць (із заробітної плати/доходу)» та сума нарахованого ЄСВ.

У таблиці 1 додатка 4 до Порядку № 435 сума доплати до мінімального страхового внеску відображається у рядку 4 «Донараховано та/або доутримано єдиний внесок у зв’язку з виправленням помилки, допущеної в попередніх звітних періодах (р. 4.1 + р. 4.2 + + р. 4.3)» У рядку «Зміст помилки» вказується період, в якому виявлено помилку, та сума і вид виплати, на яку не нараховано та/або зайво нараховано єдиний внесок.

 

  1. Фізична особа - підприємець є платником єдиного податку та одночасно зареєстрований самозайнятою особою.

За якою формою потрібно подавати звіт з ЄСВ після закінчення року?

Фізособи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, та одночасно здійснюють незалежну професійну діяльність, подають звіт самі за себе:

- до 10 лютого року, наступного за звітним періодом, за формою згідно таблиці 2 додатка 5 до Порядку № 435;

 - до 1 травня року, наступного за звітним періодом, за формою згідно таблиці 3 додатка 5 до Порядку № 435.

 

  1. Чи потрібно включати до середньооблікової

кількості штатних працівників "сумісників"?

Зовнішні сумісники не включаються, як до середньооблікової кількості штатних працівників, так і до штатної чисельності працівників.

Визначення показника середньооблікової кількості штатних працівників у заголовній частині таблиці 1 «Нарахування єдиного внеску» додатка 4 Звіту з ЄСВ здійснюється платником відповідно до п. 3.2 розділу 3 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держстату від 28 вересня 2005 року № 286.

 

  1. Якщо подано «Повідомлення про прийняття на роботу», а працівник не з’явився на роботу. Чи відображати це в звіті ЄСВ?

У такому випадку потрібно подати Повідомлення про прийняття працівника на роботу з типом форми «Скасовуюче». У звіті з ЄСВ працівник не відображається.

 

  1. Чи можливо подати уточнюючий звіт з ЄСВ?

Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не передбачено уточнюючого звіту з єдиного внеску.