Сьогодні 13-08-2020
Соборна районна у місті Дніпрі рада Офіційний портал

Похожее изображение1. Делегація ОАЄ ознайомилася з роботою українських митників

Делегація Об’єднаних Арабських Еміратів відвідала митний пост «Столичний» Київської міської митниці ДФС.

Під час візиту представники делегації ознайомилися з  особливостями оформлення декларацій та функціонування автоматизованої системи «Єдине вікно».

Метою візиту делегації ОАЕ є поглиблення двосторонніх відносин, обмін досвідом та налагодження співпраці з Державною фіскальною службою України.

У складі делегації також були присутні представники провідного організатора міжнародних торгових операцій Дубая «Dubai Trade».

«Dubai Trade» розробили інноваційні концепції в онлайн-послуги з метою створення ефективних електронних транзакцій. Створений веб-портал призначений для обслуговування всього ланцюжка поставок товарів і є життєво важливою сполучною ланкою між торговим співтовариством і ключовими промисловими секторами. 

 

2. Роман Насіров: ОАЕ та Україна

налагоджують співпрацю у митній сфері

Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров зустрівся з представниками делегації Об’єднаних Арабських Еміратів для обговорення майбутньої співпраці у митній сфері.

Під час зустрічі очільник ДФС ознайомив гостей з особливостями функціонування фіскальних органів, повідомив про результати проведених реформ, боротьбу з корупцією та контрабандою, завдяки чому вдалося збільшити надходження до бюджету. Він також наголосив, що ДФС постійно розширює міжнародні контакти та налагоджує співробітництво у митній і податковій сфері з багатьма країнами.

«Ми починаємо важливий етап у наших взаємовідносинах з ОАЕ. ДФС є що показати, особливо в сфері електронізації сервісів та ІТ забезпечення. Водночас нам цікаві напрацювання митної служби ОАЕ, які відповідають найкращим світовим стандартам», - наголосив Роман Насіров.

Він також підкреслив, що за останній час спостерігаються суттєві зміни в діяльності фіскальних органів. Вони пов’язані як з інституційною реформою, так і з тісною співпрацею з Євросоюзом, що передбачається Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.

«Зокрема, наразі відбувається процес імплементації Уповноваженого економічного оператора та приєднання до спільної транзитної системи NCTS. Все це свідчить про якісні зрушення, що відбуваються у ДФС», - зазначив очільник відомства.

 

3. Актуально для платників ПДВ: порядок

подання заяви для реєстрації платником ПДВ!

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок реєстрації платників податку на додану вартість (далі – ПДВ) та форми заяв про реєстрацію платників ПДВ визначаються Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233) зі змінами та доповненнями (далі – Положення №1130).

Пунктом 3.5 розділу III Положення №1130 визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою №1-ПДВ (додаток 1 до Положення №1130) (далі – Заява).

Заява подається особисто такою фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи – платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи.

Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати Заяву засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Заява про добровільну реєстрацію як платника ПДВ може бути подана державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця далі – ФОП). Електронна копія Заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючих органів одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або ФОП.

У заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника ПДВ.

Заява платника ПДВ має бути подана контролюючому органу:

а) особами, які підлягають обов’язковій реєстрації – не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);

б) особами, які прийняли добровільне рішення про реєстрацію платниками ПДВ, або особами, які відповідають вимогам підпункту 6 пункту 180.1 статті 180 ПКУ – не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних;

Якщо багатостороння угода про розподіл продукції передбачає можливість реєстрації не лише оператора, але й інвесторів як платників ПДВ за угодою, такі інвестори мають подати Заяви в одному звітному (податковому) періоді до 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому інвесторами було прийнято рішення про реєстрацію. Перебіг строку у 3 робочих дні, установленого для реєстрації платника ПДВ контролюючим органом, розпочинається з першого календарного дня, що настає за днем отримання контролюючими органами Заяв від усіх інвесторів, які не діють як оператори.

Якщо з’являється новий інвестор за багатосторонньою угодою про розподіл продукції, за якою всі інвестори, які не діють як оператори, вже зареєстровані як платники ПДВ, такий новий інвестор зобов’язаний подати Заяву за угодою до 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, у якому така особа набула прав та обов’язків інвестора.

Оператор зобов’язаний повідомити контролюючі органи за своїм місцем обліку та за місцем обліку відповідних інвесторів про прийняття рішення про реєстрацію всіх інвесторів як платників ПДВ за угодою протягом 10 календарних днів після прийняття такого рішення;

Заява обов’язково має бути підписана заявником із зазначенням дати. Усі розділи Заяви підлягають заповненню (крім розділу 2 для юридичних осіб, які подали заяву державному реєстратору у спосіб, визначений в абзаці третьому підпункту 1 пункту 3.5 Положення №1130).

Заява подається особою, відповідальною за утримання та внесення ПДВ до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність або договору управління майном, одночасно із документами для взяття на облік договору про спільну діяльність або договору управління майном.

Особливості подання особами, що реєструються платниками ПДВ, Заяви у разі обрання ними або переходу на спрощену систему оподаткування, зміни ставки єдиного податку або відмови від спрощеної системи оподаткування визначені у пункті 3.6 розділу III Положення № 1130.

 

4. Про звітування за новою формою платниками єдиного внеску

4.11.2016 - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 18.10.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 07.09.2016 №813 «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України» (зареєстро- ваний у Міністерстві юстиції України 27.09.2016 за №1290/ 29420) (далі – Наказ №813), який опубліковано в «Офіційному віснику України» від 18.10.2016 №80.

Наказом №813 внесені зміни до:

- Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, що зареєстрована у Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2016 №393);

- Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за №460/26905 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 11.04.2016 №441) (далі – Порядок).

Зміни, внесені Наказом №813 до Порядку, призвели до нової редакції форми звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (Додаток 4) (далі – Звіт).

У зв’язку з набранням чинності Наказу №813 Державна фіскальна служба України у листі від 08.11.2016 №35758/7/99-99-13-02-01-17 «Про надання роз’яснення» (далі – лист ДФС №35758) повідомила наступне.

Частиною четвертою статті 8 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон) встановлено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначається цим Законом, в частині адміністрування – Податковим кодексом України (далі – ПКУ), та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пункту 46.6 статті 46 ПКУ у разі, якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Звітність зі змінами, внесеними наказом №813, подаватиметься платниками єдиного внеску, починаючи з 01.12.2016.

Лист № 35758 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/ediniy-vnesok-na-zagalnoobovyazkove-/listi/70274.html

 

5. До Податкового кодексу України внесені зміни у

частині благодійних телекомунікаційних повідомлень

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 06.11.2016 набрав чинності Закон України від 06.10.2016 №1665-VIII «Про вне- сення змін до Податкового Кодексу України щодо ство- рення сприятливих умов для впровадження благодійних телекомунікаційних повідомлень» (далі – Закон №1665).

Цей Закон спрямований на реформування діючого законодавства для створення сприятливих умов із впровадження та розвитку благодійності шляхом надсилання телеко- мунікаційних повідомлень, що забезпечить перерахування на благодійність всієї заявленої абонентом суми.

Законом №1665 пункт 192.2 статті 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) стосовно особливостей визначення бази оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) доповнено абзацом наступного змісту:

«Зменшення суми податкових зобов’язань платника податку – постачальника – оператора телекомунікацій у разі відмови абонента від передплачених, але не отриманих телекомунікаційних послуг, дозволяється при перерахуванні частини суми передоплати телекомунікаційних послуг у якості благодійної пожертви при виконанні благодійного телекомунікаційного повідомлення за дорученням абонента».

Також статтю 197 ПКУ доповнено новим пунктом 197.24, відповідно до якого звільняються від оподаткування ПДВ операції оператора телекомунікацій з надання телекомунікаційних послуг у частині здійснення благодійного телекомунікаційного повідомлення на благодійні цілі.

Закон №1665 опубліковано у газеті «Голос України» від 05.11.2016 №211.

 

6. Власники земельних ділянок, часток (паїв) при передачі в оренду платнику єдиного податку четвертої групи звільняються сплати земельного податку

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому рацоні                     м. Дніпропетровська повідомили, що відповідно до п. 281.3 ст. 281 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Водночас п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

У п. 292 прим. 1.3 ст. 292 прим. 1 ПКУ передбачено, що підставою для нарахування єдиного податку платникам четвертої групи є дані державного земельного кадастру та/або дані з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із ст. 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п.п. 288.2, 288.3 ст. 288 ПКУ).

Отже, фізичні особи – власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) звільняються від сплати земельного податку за земельні частки (паї), що передані в оренду платнику єдиного податку четвертої групи на підставі договору оренди.

 

7. Українець під сидіннями та у запасному

колесі авто віз до ЄС цигарки

Громадянин України намагався перемістити тютюнові вироби через кордон, проте працівники Закарпатської митниці ДФС спільно з прикордонниками в пункті пропуску «Малий Березний» завадили йому довести справу до кінця.

Українець заїхав автомобілем «MERSEDES BENZ VITO» в зону митного контролю смугою «зелений коридор». Для митного контролю водій подав паспорт громадянина України та реєстраційний документ на транспортний засіб.

Працівники митниці, враховуючи результати аналізу ризиків, вивели транспортний засіб із «зеленого коридору» в «червоний коридор» для проведення поглибленого огляду. Відтак вони опитали українця, чи не перевозить він товари та предмети заборонені або обмежені до вивезення з митної території України, а також приховані від митного контролю. Громадянин зазначив, що нічого з вище переліченого в нього немає і ніяких протизаконних дій він не здійснює.

Відтак при проведенні поглибленого митного огляду транспортного засобу та особистих речей водія було виявлено незаявлені під час усного опитування, приховані від митного контролю 557 пачок цигарок, вітчизняного виробництва з акцизними марками України. Тютюнові вироби знаходились під передніми сидіннями водія та пасажирів, у спеціально виготовленій ніші, а також під автомобілем у запасному колесі. Вартість виявлених цигарок понад 9,5 тис. грн.

Таким чином, громадянин України вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ, що ускладнюють їх виявлення.

На підставі статті 511 Митного кодексу України за протоколом про порушення митних вилучено цигарки, запасне колесо та транспортний засіб.

 

8. Щодо обов’язкової реєстрації платником податку на додану вартість

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому рацоні                     м. Дніпропетровська повідомили, що для цілей оподаткування податком на додану вартість відповідно до пункту 180.1 статті 180 розділу V Податкового Кодексу України (далі – ПКУ) платником податку, зокрема, є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

Згідно із розділами V та XX ПКУ до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою податку на додану вартість, ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування. Операції з постачання товарів/послуг, які не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, а також операції з отримання послуг від нерезидента незалежно від місця постачання таких послуг, при визначенні обсягу операцій з постачання товарів/послуг, по досягненню якого реєстрація є обов’язковою, не враховуються.

 

9. Подання уточнюючого розрахунку при анулюванні реєстрації платника ПДВ за період, у якому він був платником ПДВ, не передбачено

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому рацоні                     м. Дніпропетровська повідомили, що податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Тобто, обов’язок щодо подання податкової декларації з ПДВ та уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації покладається на платника ПДВ.

Оскільки суб’єкт господарювання у разі анулювання реєстрації платника ПДВ виключається із Реєстру платників ПДВ, то уточнюючий розрахунок за період, у якому він був платником ПДВ, такий суб’єкт господарювання подати не може.

Зазначена норма передбачена п. 46.1 ст. 46 та п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України.

 

10. Операції, що не є об'єктом оподаткування:  

 відображення у Звіті про суми податкових пільг

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому рацоні                     м. Дніпропетровська повідомили, що суми податку та збору, не сплачені суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб'єктом - платником податків.

Системний облік видів пільг за їх кодами здійснюється ДФС у Довідниках податкових пільг.

Суб'єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв'язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг за затвердженою формою.

До такого звіту включаються лише ті податкові пільги, які визначаються за операціями з постачання товарів та/або послуг, що здійснюються на митній території України, є об'єктами обкладення податком на додану вартість і відповідно до Податкового кодексу України та міжнародних договорів України, ратифікованих Верховною Радою України, звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою, а також ті, до яких застосовані спеціальні режими оподаткування в галузі сільського господарства.

Отже, операції, що не є об'єктом оподаткування, не відображаються в Довідниках податкових пільг та у звіті про суми податкових пільг, форма якого затверджена Постановою N 1233 від 27.12.10 № 1233.

Зазначена норма передбачена п. 30.6 ст. 30 Податкового кодексу України, та "Порядком обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг", затвердженого постановою КМУ від 27.12.10 № 1233.

 

11. Запорізькі митники попередили спробу незаконного

 вивезення старовинних монет за межі України

При проведенні митних формальностей в зоні митного контролю міжнародного аеропорту м. Запоріжжя у громадянина Туреччини було виявлено 29 старовинних монет з металу сріблясто-білого та темно-мідного кольорів і п’ять медалей СРСР, які не були заявлені за встановленою формою і знаходилися у ручній поклажі.

Іноземець, який відлітав нічним міжнародним авіарейсом «Запоріжжя - Сабіха», самостійно обрав форму проходження митного контролю у спрощеному порядку «зелений коридор» без заповнення митної декларації. При проходженні «зеленого коридору», у нього було виявлено зазначені культурні цінності без необхідних для їх перевезення документів.

Ці предмети обмежені до переміщення через митний кордон України відповідно до ст. 373 МКУ, Закону України від 21 вересня 1999 року №1068 "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей." ( 1068-14 ) та Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України від 22 квітня 2002 року за № 258.

Громадян Туреччини порушив порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, а саме перемістив «зеленим коридором» предмети, що обмежені законодавством України до такого переміщення. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого статтею 471 Митного кодексу України.

Вказані предмети правопорушення були вилучені для проведення митницею подальших процесуальних дій.

 

12. Протягом якого строку товар, поміщений в режим експорту, повинен бути доставлений до пункту вивезення за межі митної території України?

Частиною шостою ст. 96 глави 17 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) встановлено, що при вивезенні за межі митної території України товарів, поміщених у митні режими експорту, реекспорту, тимчасового вивезення, переробки за межами митної території, положення цієї глави застосовуються з моменту початку переміщення зазначених товарів з органу доходів і зборів відправлення і до моменту пред’явлення їх органу доходів і зборів призначення.

Відповідно до частини другої ст. 191 МКУ перевізники зобов’язані, зокрема у строк, встановлений ст. 95 МКУ, доставляти товари до органу доходів і зборів призначення, а також подавати передбачені законодавством документи на них.

При цьому строки транзитних перевезень залежать виключно від виду транспорту.

В свою чергу до строків, зазначених у ст. 95 МКУ, не включається:

1) час дії обставин, зазначених у ст. 192 МКУ;

2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення);

3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених розд. V МКУ (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Таким чином товар, поміщений в режим експорту, повинен бути доставлений від органу доходів і зборів, розташованого на митній території України, до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України у строк, встановлений ст. 95 МКУ а саме:

1) для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб);

2) для залізничного транспорту - 28 діб;

3) для авіаційного транспорту - 5 діб;

4) для морського та річкового транспорту - 20 діб;

5) для трубопровідного транспорту - 31 доба;

6) для трубопровідного транспорту (з перевантаженням на інші види транспорту) - 90 діб. (Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДФС України (категорія 205.06)).

 

13. Дата виникнення податкових зобов’язань з ПДВ при отриманні попередньої оплати в іноземній валюті за надані нерезиденту послуги

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому рацоні                     м. Дніпропетровська повідомили, що згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Статтею 1 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зі змінами та доповненнями передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках.

Пунктом 5.2 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 р. за № 1172/8493 зі змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 492), визначено, що поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб’єкту господарювання, зокрема для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України.

Згідно з п. 5.3 Інструкції № 492 на поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб - резидентів зараховуються кошти, перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами), через розподільчі рахунки.

При цьому, абзацом першим п. 2 постанови Правління Національного банку України від 15 вересня 2016 року № 386 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» (далі – Постанова № 386) встановлено вимогу щодо обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, фізичних осіб - підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), на рахунки, відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи, а також надходжень в іноземній валюті на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій Національного банку України (далі – НБУ).

Надходження в іноземній валюті, зазначені в абзаці першому п. 2 Постанови № 386, підлягають обов’язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України, у тому числі безпосередньо НБУ, у розмірі 65 відсотків. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання.

Уповноважений банк зобов’язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які згідно з абзацом першим п. 2 Постанови № 386 поширюється вимога щодо обов’язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 «Розподільчі рахунки суб’єктів господарювання» (далі – розподільчий рахунок).

Виключно на наступний робочий день після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок уповноважений банк зобов’язаний без доручення клієнта здійснити обов’язковий продаж надходжень в іноземній валюті.

Таким чином, датою надходження виручки в іноземній валюті є дата надходження коштів на поточний рахунок резидента.

Виходячи з цього, датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ при отриманні попередньої (авансової) оплати в іноземній валюті за надані нерезиденту послуги на митній території України є дата надходження коштів на поточний рахунок: в національній валюті, яка надійшла від обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України, та в іноземній валюті, перерахованій у гривні за офіційним курсом НБУ на дату надходження її на такий рахунок. (Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДФС України (категорія 101.05)).

 

14. Допомога колишнім працівникам

(ветеранам, пенсіонерам): оподаткування ПДФО

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому рацоні                     м. Дніпропетровська повідомили, що статтею 10 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) визначено, що колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов’язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників, власників та уповноважених ними органів. До змісту колективного договору згідно із ст. 13 КЗпП включається, зокрема, встановлення гарантій, компенсацій, пільг. При цьому колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги. З метою оподаткування матеріальна допомога, що надається без встановлення умов та напрямів її витрачання, відноситься до нецільової благодійної допомоги. Особливості оподаткування благодійної допомоги встановлено п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України (далі –Кодекс).

Абзацом першим п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу передбачено, що не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається, зокрема, резидентами-юридичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу, встановленого на 1 січня такого року. Перевищення допомоги над вказаним розміром підлягає оподаткуванню на підставі п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу у джерела виплати за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу. При цьому благодійник-юридична особа зазначає відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у податковій звітності. У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника-юридичної особи платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу.

Таким чином, якщо колективним договором передбачено виплату юридичною особою разової матеріальної допомоги колишнім працівникам (ветеранам, пенсіонерам) до святкових дат, то така допомога є нецільовою благодійною допомогою, та така допомога оподатковується ПДФО.

 

15. Доходи фізичної особи від надання в

оренду нерухомості та їх оподаткування

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому рацоні                     м. Дніпропетровська повідомили, що відповідно до п. 1 ст. 810 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) житла одна сторона – власник житла передає або зобов'язується передати другій стороні житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла (п. 1 ст. 820 ЦКУ).

Отже, укладання договору найму (оренди) житла на безоплатній основі чинним законодавством України не передбачено.

Доходи платника податку – фізичної особи від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування) оподатковуються податком на доходи фізичних осіб (далі – податок) у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Відповідно до п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу, якщо платник податку отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, то такий платник податку зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за наслідками звітного податкового року у строки, визначені п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу.

Разом з тим податковим агентом платника податку – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, крім земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю, є орендар (п.п. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 Кодексу).

Якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку – орендодавець. Такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу. Сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації (п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Кодексу).

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди.

Дохід від надання в оренду нерухомості оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 Кодексу.

Крім того, відповідно до пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу, зокрема, фізичні особи – резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні (п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 Кодексу, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду. Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об'єкта оподаткування.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу (пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).

Строки сплати визначено п. 179.7 ст. 179 Кодексу, а саме фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Обов’язок щодо повідомлення контролюючого органу про укладений договір оренди об’єктів нерухомого майна (далі – договір) виникає у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору. При цьому нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку - орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності (абзац «б» п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Кодексу).

 

16. Товарно-транспортні накладні на переміщення

алкогольних напоїв підлягають обов’язковій реєстрації

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому рацоні                     м. Дніпропетровська нагадали, що Кабінет Міністрів України постановою від 28.10.2015                   N 864 вніс зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв.

Зміни передбачають, що ДФС як адміністратор Реєстру має безоплатно надати суб'єктам господарювання спеціалізоване програмне забезпечення для формування та подання товарно-транспортних накладних (далі - ТТН) до Реєстру.

Після складення ТТН на них накладаються електронні цифрові підписи в такому порядку: перший - електронний цифровий підпис бухгалтера або особи, відповідальної за облік відвантажених матеріальних цінностей, другий - електронний цифровий підпис керівника або особи, на яку покладено відповідні обов'язки, третій - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки (за наявності).

Підтвердженням факту реєстрації ТТН у Реєстрі є наявність квитанції в електронній формі.

Зазначені зміни набрали чинності 4 листопада 2016 року.

 

17. Реалізуєте алкоголь чи тютюн – подбайте про ліцензію

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська повідомили, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва i обігу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон) роздрібна торгівля визначена як діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, в тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензій (ст. 15 Закону).

Відзначимо, що продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Отже, при розповсюдженні алкогольних напоїв та тютюнових виробів шляхом безоплатного їх надання споживачеві право власності на них переходить до споживача. Тому такі операції розглядаються як операції з продажу і можуть здійснюватись лише за наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Нагадаємо, до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, якщо такі операції будуть здійснюватись без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій – 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень (ст. 17 Закону).

 

18. Платники екологічного податку за викиди

стаціонарними джерелами забруднення

Суб’єкт господарювання орендує нежитлове (житлове) приміщення в будівлі з автономною системою опалення (котел), яка належить іншому СГ або фізичній особі, яка не є суб’єктом господарювання. Хто є платником екологічного податку за викиди стаціонарними джерелами забруднення?

Відповідно до п.240.1 ст.240 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Відповідно до положень ПКУ, стаціонарне джерело забруднення - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти. Об’єктом та базою оподаткування є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (пп.242.1.1 п.242.1 ст.242 ПКУ). Таким чином, у разі утворення забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря при згоранні палива (газу, мазуту тощо), яке використовується для роботи автономної системи опалення (котла), платником екологічного податку за викиди стаціонарними джерелами забруднення є суб’єкт господарювання (орендодавець - юридична особа або фізична особа - підприємець) - власник автономної системи опалення (котла), яка використовується для опалення будівлі, в тому числі коли в одній будівлі знаходяться декілька орендарів.

Фізична особа, яка не є суб’єктом господарювання (орендодавець) - власник автономної системи опалення (котла), що використовується для опалення будівлі, що здається нею в оренду одному або декільком суб’єктам господарювання, не є платником екологічного податку. При цьому, суб’єкти господарювання - орендарі будівлі або приміщень будівлі, не є платниками екологічного податку за викиди стаціонарними джерелами забруднення, крім випадків, коли ними укладені договори на придбання (постачання) палива для цих джерел забруднення.

 

19. Фізична особа отримує довідку про наявність земельних

 ділянок за формою № 3 - ДФ впродовж 5 – ти робочих днів

Порядок видачі Довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок, а також форма довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 № 32, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.01.2014 за №201/24978.

Довідка свідчить про наявність у фізичної особи земельних ділянок, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України, що відповідно до Податкового кодексу України є підставою для невключення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб доходів, отриманих від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на цих земельних ділянках  (далі – власник сільськогосподарської продукції) (п. 1 Порядку).

Довідка безоплатно видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом 5-ти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої Довідки (п. 2 Порядку).

Пунктом 2 Порядку також визначено, що Довідка надається на підставі відомостей з Державного земельного кадастру (за наявності).

Відповідно до пункту 4 Положення Довідка реєструється сільською, селищною міською радою. У разі втрати чи пошкодження Довідки видається дублікат, про що вчиняється відповідний запис на бланку Довідки.

Довідка видається строком на 5 років (п.5 Порядку).

Пунктом 7 Порядку визначено, що інформація про видачу Довідки передається сільською, селищною міською радою контролюючому органу за місцем розташування земельної ділянки протягом 10 днів з дати видачі Довідки власнику сільськогосподарської продукції.

 

20. До 30 грудня 2016 року платники податків можуть скористатись

 правом на нарахування податкової знижки за 2015 рік

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому рацоні                     м. Дніпропетровська нагадали, що відповідно до пп. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України, платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати.

Відповідно до пп.166.4.3 якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Слід знати, фізична особа має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати:

частина суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом;

суму коштів або вартість майна, перерахованих (придбаних) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;

суму коштів, сплачених платником податку на користь навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Нагадаємо, що така сума не може перевищувати розміру доходу, визначеного в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПКУ (у 2015 році це 1710 грн.), у розрахунку на кожного, хто навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року;

суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок;

суму витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік, а так само оплату вартості державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;

суму коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива;

суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.

 

21. До уваги платників рентної плати за користування

надрами для видобування корисних копалин

Відповідно до листа ДФС України від 08.11.2016 №35730/7/99-99-12-03-04-17 середньозважена облікова ставка національного банку України за ІІІ квартал 2016 року становить 15,72 відс. ((16,5 відс.× 28 днів (01.07.2016-28.07.2016) + 15,5 відс.× 49 днів (29.07.2016 – 15.09.2016) + 15 відс.× 15 днів (16.09.2016 – 30.09.2016)/92 дні).

Таким чином, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які порушили строк регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин в межах ділянок надр, на які їм надано спеціальні дозволи на користування надрами, обчислюють податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІІ квартал 2016 року із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у розмірі 47,16 – трикратному розмірі середньозваженої облікової ставки Національного банку України.

 Одночасно нагадаємо, що відповідно до листа Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 21.03.2016 №171/07 у 2016 році рекомендовано (до проведення державної експертизи матеріалів геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин) для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за розрахунковою вартістю одиниці видобутої корисної копалини застосовувати такі тимчасові коефіцієнти рентабельності: для нафтогазодобувних підприємств – 0,47, для всіх інших гірничодобувних підприємств – 0,25.

 

22. Що з ПДВ, коли ліквідуються основні  засоби у разі їх викрадення

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська повідомили:

 1) Згідно з пунктом 7 Положення № 879, у разі встановлення фактів крадіжки обов'язковим є проведенням інвентаризації.

2) Одночасно платник має подати до органу поліції відповідне повідомлення про викрадення.

Операція з ліквідації основних засобів у разі їх викрадення, що підтверджено інвентаризаційними документами (відомостями, описом тощо) та відповідними документами органів поліції (листами, довідками тощо), для цілей оподаткування ПДВ не розглядається як операція з постачання товарів. Відповідно податкові зобв’язання за операцією з ліквідації таких основних засобів, встановлені п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), не визначаються.

Оскільки ліквідовані основні фонди, сума ПДВ при придбанні яких була включена до складу податкового кредиту, не прийняли участь в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, то такий платник податку на підставі п. 198.5 ПКУ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи із бази оподаткування, визначеної п. 189.1 ст. 189 ПКУ. У випадку із викраденими основними засобами, база оподаткування  визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюється ліквідація (списання). 

За пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, не вважаються постачанням товарів випадки, коли:

- основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили,

- а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням. 

Враховуючи викладене, необхідно звернутися до поліції та оформити інвентаризаційні документи. (Детальніше у листі ДФСУ  від 28.10.2016 р. № 23461/6/99-99-15-03-02-15).

 

23. Ситуація: податкова накладна вчасно зареєстрована,

але не включена до податкового кредиту

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська розглянули питання щодо включення до податкового кредиту суми ПДВ, відображеної у податковій накладній, яка була вчасно зареєстрована в ЄРПН, але не включена до податкового кредиту протягом 365 календарних днів.

Належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, яка не була включена до складу податкового кредиту в податковому періоді її складання та з дати складання якої не минуло 365 днів, може бути включена до податкового кредиту в наступних звітних (податкових) періодах протягом 365 календарних днів з дати її складання шляхом відображення сум податку в розділі II "Податковий кредит" декларації з ПДВ. 

Таким чином, перенесення і використання сум ПДВ, сплачених або нарахованих у поточному звітному періоді при придбанні товарів/послуг, необоротних активів, на майбутні звітні періоди цілком законне і помилкою не вважається. 

А ось якщо платник бажав скористатися податковим кредитом за такою податковою накладною у місяці її складання, але через помилку цього не зробив, тоді потрібно уточнювати показники податкової звітності за такий місяць у місяці виявлення цієї помилки. 

Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, при виявленні платником податку помилки, що міститься у раніше поданій ним декларації з ПДВ (невключення до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковій накладній, яка була вчасно зареєстрована в ЄРПН, але не включена до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати її складання) платник податку має право скласти уточнюючий розрахунок до такої декларації та виправити неправильно відображені показники.(лист ДФС  від 21.10.2016 р. №22778/6/99-99-15-03-02-15).

 

24. Продаж за подарунковими

сертифікатами в податковій накладній

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська розглянули деякі питання ПДВ.

Так, сума реалізації подарункового сертифіката включається до податкової накладної, складеної за щоденним підсумком операцій, на дату такої реалізації ("перша подія"). Оскільки саме такий тип податкових накладних, як правило, складається магазинами роздрібної торгівлі. 

На дату фактичного отримання продукції з оплатою таким подарунковим сертифікатом ("друга подія") вартість такої продукції не включається до податкової накладної, що буде складена за щоденним підсумком операцій на цю дату (але лише у разі, якщо вартість такої продукції дорівнює вартості подарункового сертифікату).

Якщо вартість продукції, що оплачується подарунковим сертифікатом:

перевищує вартість подарункового сертифіката - різниця між вартістю продукції та вартістю сертифіката, яка оплачується покупцем додатково, відображається у податковій накладній, яка складається за щоденним підсумком операцій, на дату фактичного отримання продукції з використанням подарункового сертифіката.

- менше вартості подарункового сертифіката - різниця між вартістю продукції та подарункового сертифіката покупцю не повертається. Тому вважається, що продукцію продано за вартістю, що дорівнює вартості подарункового сертифіката. При цьому податкові зобов’язання, сформовані на дату реалізації подарункового сертифіката ("перша подія"), не коригуються. (Лист ДФС від 21.10.2016 р. №22779/6/99-99-15-03-02-15)

 

25. 100 днів роботи «Єдиного вікна» в українських

митницях: результати та плани на перспективу

Минає 100 днів, відколи у місцях митного оформлення та пунктах пропуску через державний кордон застосовуєтьсяінформаційний обмін за принципом «єдиного вікна».

Ініціатива Мінфіну про запровадження автоматизованої системи «єдиного вікна» почала працювати в українських митницях з 1 серпня. Цього тижня минає 100 днів, відколи у місцях митного оформлення та пунктах пропуску через державний кордон застосовується інформаційний обмін за принципом «єдиного вікна».

За результатами аналізу функціонування «єдиного вікна» протягом ста днів можна говорити про наявність позитивних тенденцій. Якщо протягом першого місяця застосування принципу «єдиного вікна» бізнес скористався системою у  0,4% випадків, то за результатами жовтня цей показник вже склав 8,9%, у листопаді (станом на сьогодні) – 10,3%. Від початку роботи інформаційної системи «єдине вікно» за її допомогою оформлено вже більше 22 тис. видів контролю.

У відносних показниках найбільша кількість митних оформлень за принципом «єдиного вікна» здійснена в Луганській, Черкаській, Чернівецькій та Донецькій митницях (за показниками жовтня понад 30%, тобто за кожною третьою митною декларацію контроль суміжними службами здійснювався в електронному вигляді з використанням системи «єдиного вікна»).

А в абсолютних значеннях найбільше контролів з використанням системи припадає на Київську (4 586), Дніпропетровську (2 393) та Житомирську (1 949) митниці.

 Міністерство фінансів здійснює постійний контроль за функціонуванням «єдиного вікна» та поступово збільшує можливості для бізнесу скористатися цією спрощеною системою митного оформлення.

Зокрема, наприкінці жовтня Мінфін збільшив кількість місць митного оформлення товарів, в яких застосовується принцип «єдиного вікна» зі 192 до 206, тобто на 14 місць. Також було збільшено кількість пунктів пропуску через державний кордон України, в яких функціонують комплекси для здійснення автоматизованого контролю за переміщенням радіоактивних речовин та ядерних матеріалів - на 7 (з 47 до 54).

 У результаті  прискорюються зовнішньоекономічні операції – тепер у контролюючих органів всього 4 години на прийняття рішення щодо здійснення відповідного виду контролю. Якщо немає рішення впродовж 4 годин, застосовується принцип "мовчазної згоди". Тобто система автоматично формує рішення, що відповідний контроль пройдений.

Зменшуються витрати для бізнесу – бізнес отримав можливість ініціювати початок проведення контролю товарів суміжними службами ще до моменту прибуття цих товарів у митницю призначення.

Зменшується корупція – тепер у бізнесу з’явилась можливість спілкуватися з контролюючими органами в електронному вигляді засобами інформаційної системи.

Забезпечується ефективний розподіл ресурсів – тепер огляд товарів проводиться одночасно всіма контролюючими органами.

 

26. Оновлений звіт з ЄСВ подаємо з 1 грудня: офіційний лист ДФСУ

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська повідомили, що 18 жовтня набрав чинності Наказ Мінфіну від 07.09.2016 р. №813, яким внесено зміни до звіту з ЄСВ (додаток 4), Порядку його складання та Інструкції про нарахування ЄСВ.

У листі ДФСУ від 08.11.2016 р. № 35758/7/99-99-13-02-01-17  зазначино: "Звітність зі змінами, внесеними наказом № 813, подаватиметься платниками єдиного внеску починаючи з 01.12.2016 р."  

Тобто вперше слід буде звітувати за оновленою формою за листопад 2016 року (граничний термін подання - 20 грудня 2016 року).

Такий висновок зроблено, базуючись на нормах п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України. Згідно з ним, якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

 Таким чином, звіт з ЄСВ (додаток 4) зі змінами, внесеними наказом № 813, слід подавати, починаючи з 01.12.2016 р. (тобто зі звітності за листопад 2016 року)

 

27. ПДВ у звіті про результати закупівель: роз'яснення від Prozorro

Функціонально система Prozorro при формуванні звіту відображає наявність показника ПДВ в разі, якщо такий показник було відображено замовником в оголошенні

Державне підприємство Prozorro у листі від 08.11.2016 р. №206/880/10 роз'яснило, що у системі Prozorro реалізовано механізм автоматичного формування й оприлюднення звіту про результати проведення процедури закупівлі. Таким чином, замовники не можуть впливати на зміст інформації, яка відображається у звіті.

Функціонально система Prozorro при формуванні звіту  відображає наявність показника ПДВ в разі, якщо такий показник було відображено замовником в оголошенні. При цьому не відображає інформацію щодо наявності/відсутності показника ПДВ у пропозиції переможця.

Наразі Prozorro опрацьовує можливість зміни функціоналу і планує відкрити можливість визначати наявність показника ПДВ у звіті про проведення процедури закупівлі відповідно до пропозиції переможця. Але запровадження таких змін потребує певного часу. Про реалізацію зазначеного функціоналу користувачів буде повідомлено через новини на нашому сайті prozorro.gov.ua.

 

28. Участь в тендері обкладається ПДВ

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська роз'яснили порядок обкладення ПДВ послуг, що надаються оператором електронної системи закупівель в межах функціонування електронної системи закупівель

Так, участь підприємств у тендері не є законодавчо встановленим обов’язком, а визначається учасником тендеру самостійно та на добровільних засадах.

З огляду на це, операції з постачання оператором послуг в межах проведення процедур закупівель (тендерних процедур) з метою застосування пп. 197.1.18 ПКУ не є операціями з постачання державних платних послуг та підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах. (Лист ДФСУ   від 06.10.2016 р. №21765/6/99-99-15-03-02-15).

 

  1. Щодо можливості формування платником податку податкового кредиту з ПДВ на підставі документів, визначених п. 201.11 ПКУ

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська розглянули питання щодо можливості формування платником податку податкового кредиту з ПДВ на підставі документів, визначених пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПКУ до складу податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення платником податку операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної, можуть бути документи, визначені у пункті 201.11 статті 201 ПКУ, а саме:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку);

в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу XX ПКУ;

г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 ПКУ та зареєстрована в ЄРПН.

Отже, якщо рахунок, що виставляється платнику податку за надані послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, то такий рахунок для отримувача послуг є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної. (лист ДФС від 28.10.2016 р. № 23459/6/99-99-15-03-02-15).

 

  1. Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з технічного забезпечення телевізійних зйомок художнього фільму за межами митної території України

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська розглянули питання ПДВ.

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з технічного забезпечення телевізійних зйомок художнього фільму за межами митної території України та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у листі, підприємство надає нерезиденту послуги з технічного забезпечення телевізійних зйомок на території нерезидента.

Підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу визначено, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Відповідно до підпункту 186.2.3 пункту 186.2 статті 186 Кодексу місцем постачання послуг у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших подібних послуг є місце фактичного надання цих послуг, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених сферах та послуги, що надаються для влаштування платних виставок, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів.

Таким чином, у разі якщо постачання послуг з технічного забезпечення телевізійних зйомок здійснюється за межами митної території України, такі послуги не є об'єктом оподаткування  ПДВ, та в особи, що їх отримує, не виникає обов'язку щодо нарахування та сплати податку на додану вартість за такими операціями. (Лист ДФС від 28.10.2016 р. № 23416/6/99-99-15-03-02-15)

 

  1. Щодо необхідності коригування податкового кредиту у разі повернення нерезиденту раніше ввезеного та неоплаченого товару

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська розглянули питання  щодо необхідності коригування податкового кредиту у разі повернення нерезиденту раніше ввезеного та неоплаченого товару.

Відповідно до підпункту "г" пункту 185.1 статті 185 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

З метою оподаткування цим податком до операцій з вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України (далі – МКУ).

Згідно з підпунктами "а" та "б" підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПКУ операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту та у митному режимі реекспорту (якщо товари поміщені у митний режим реекспорту відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 МКУ) оподатковуються за нульовою ставкою.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог МКУ.

Дія пункту 5 частини першої статті 86 МКУ поширюється на операції з реекспорту товарів, які при ввезенні на митну територію України мали статус іноземних та були поміщені у митний режим імпорту і повертаються нерезиденту – стороні зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у цей режим, у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов цього договору або з інших обставин, що перешкоджають його виконанню, якщо ці товари:

а) вивозяться протягом шести місяців з дати поміщення їх у митний режим імпорту;

б) перебувають у тому самому стані, в якому вони були ввезені на митну територію України, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якої були виявлені недоліки, що спричинили реекспорт товарів;

6) визнані помилково ввезеними на митну територію України.

Таким чином, операція з вивезення за межі митної території України товару, який ввозився на митну територію України у митному режимі імпорту, у зв'язку з його поверненням продавцю-нерезиденту, оподатковується ПДВ за нульовою ставкою, якщо таке вивезення здійснюється у митному режимі експорту або у митному режимі реекспорту (якщо товари поміщені у митний режим реекспорту відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 МКУ), та нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, не здійснюється.

Операція з вивезення за межі митної території України товару, який ввозився на митну територію України у митному режимі імпорту, у зв'язку з його поверненням продавцю-нерезиденту, якщо таке вивезення здійснюється у митному режимі реекспорту за винятком операцій з вивезення, перерахованих у пункті 5 частини 1 статті 86 МКУ, підлягає звільненню від оподаткування податком на додану вартість.

Податковий кредит, сформований під час ввезення товарів, які в подальшому вивезені у митному режимі реекспорту із застосуванням звільнення від оподаткування, підлягає коригуванню у податковому періоді, на який припадає таке вивезення, шляхом нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ. (Лист ДФС від 27.10.2016 р. № 23233/6/99-99-15-03-02-15).

 

  1. Щодо особливостей оподаткування ПДВ сум

бюджетних коштів, отриманих за кодом бюджетної класифікації

2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)»

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська розглянули питання  щодо особливостей оподаткування ПДВ сум бюджетних коштів, отриманих за кодом бюджетної класифікації 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)».

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 ПКУ).

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПКУ є податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг.

Згідно з пунктом 1.5 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.03.2012 за № 456/20769 (із змінами і доповненнями) (далі – Інструкція № 333), видатки одержувачів бюджетних коштів здійснюються, зокрема, за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)».

Пунктом 1.6 Інструкції № 333 визначено, що:

субсидії – усі невідплатні поточні виплати підприємствам, які не передбачають компенсації у вигляді спеціально обумовлених виплат або товарів і послуг в обмін на проведені платежі, а також видатки, пов'язані з відшкодуванням збитків державних підприємств;

трансфертні платежі – невідплатні і безповоротні платежі, які не є придбанням товарів чи послуг, наданням кредиту або виплатою непогашеного боргу.

Таким чином, якщо субсидії і трансфертні платежі, що надаються платнику податку – одержувачу коштів за кодом бюджетної класифікації 2610 „Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)”, не є компенсацією вартості товарів/послуг, що постачаються таким платником податку, то при їх отриманні платник не визначає податкові зобов’язання з ПДВ, оскільки відсутній об’єкт оподаткування податком на додану вартість.

Разом з тим, якщо зазначені кошти надходять до платника податків в рахунок оплати вартості поставлених таким платником товарів/послуг, в тому числі які постачаються в рамках виконання програми благоустрою міста чи інших подібних програм, які для цілей оподаткування ПДВ є об’єктом оподаткування, то на дату зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку платник зобов’язаний визначити податкові зобов’язання виходячи з вартості таких товарів/послуг.

При цьому товари/послуги, основні фонди, придбані за рахунок бюджетних коштів, що надійшли платнику податку у вигляді субсидій, поточних та капітальних трансфертів, вважаються придбаними безпосередньо платником і суми ПДВ, сплачені при їх придбанні, можуть бути віднесені до податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН постачальниками. (Лист ДФС від 28.10.2016 р. № 23363/6/99-99-15-03-02-15).

 

  1. Щодо критеріїв визначення юридичної особи великим платником податків, суб’єктом малого підприємництва або іншим платником податків для цілей встановлення тривалості документальних перевірок

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська розглянули питання  щодо критеріїв визначення юридичної особи великим платником податків, суб’єктом малого підприємництва або іншим платником податків для цілей встановлення тривалості документальних перевірок.

Відповідно до пункту 3 статті 55 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб'єктів малого підприємництва, у тому числі до суб’єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва.

Суб’єктами мікропідприємництва є:

фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;

юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Суб’єктами малого підприємництва є:

фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;

юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Суб’єктами великого підприємництва є юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Інші суб’єкти господарювання належать до суб’єктів середнього підприємництва.

Отже, при визначенні термінів перевірок враховуються наведені вище критерії.

Крім того, слід врахувати, що згідно з підпунктом 14.1.24. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) великий платник податків - юридична особа, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує п'ятсот мільйонів гривень або загальна сума сплачених до Державного бюджету України податків за платежами, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, за такий самий період перевищує дванадцять мільйонів гривень.

Відповідно до пункту 64.7 статті 64 Кодексу центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, визначає порядок обліку платників податків у контролюючих органах та порядок формування Реєстру великих платників податків на відповідний рік з урахуванням критеріїв, визначених цим Кодексом для великих платників податків. У разі включення платника податків до Реєстру великих платників податків на нього поширюються особливості, визначені цим Кодексом для великих платників податків, у тому числі щодо визначення термінів перевірок. (Лист ДФС від 08.11.2016 р. № 24037/6/99-99-14-03-03-15).

 

  1. Щодо критеріїв визначення юридичної особи великим платником податків, суб’єктом малого підприємництва або іншим платником

податків для цілей встановлення тривалості документальних перевірок

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська розглянули питання щодо критеріїв визначення юридичної особи великим платником податків, суб’єктом малого підприємництва або іншим платником податків для цілей встановлення тривалості документальних перевірок.

Відповідно до пункту 3 статті 55 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб'єктів малого підприємництва, у тому числі до суб’єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва.

Суб’єктами мікропідприємництва є:

фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;

юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Суб’єктами малого підприємництва є:

фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;

юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Суб’єктами великого підприємництва є юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Інші суб’єкти господарювання належать до суб’єктів середнього підприємництва.

Отже, при визначенні термінів перевірок враховуються наведені вище критерії.

Крім того, слід врахувати, що згідно з підпунктом 14.1.24. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) великий платник податків - юридична особа, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує п'ятсот мільйонів гривень або загальна сума сплачених до Державного бюджету України податків за платежами, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, за такий самий період перевищує дванадцять мільйонів гривень.

Відповідно до пункту 64.7 статті 64 Кодексу центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, визначає порядок обліку платників податків у контролюючих органах та порядок формування Реєстру великих платників податків на відповідний рік з урахуванням критеріїв, визначених цим Кодексом для великих платників податків. У разі включення платника податків до Реєстру великих платників податків на нього поширюються особливості, визначені цим Кодексом для великих платників податків, у тому числі щодо визначення термінів перевірок. (Лист ДФС від 08.11.2016 р. № 24038/6/99-99-14-03-03-15).

 

35. На Дніпропетровщині завдяки операції «Урожай – 2016 »

легалізовано працю понад 5,4 тис. робітників

З травня по жовтень поточного року на Дніпропетровщині тривала операція «Урожай-2016», мета якої - спільно з місцевими органами влади і іншими державними устано- вами області відпрацювання сільськогосподарських вироб- ників з питань дотримання податкового законодавства і законодавства про працю.

В рамках проведення операції фахівцями ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено моніторинг всіх сільгоспвиробників, які знаходяться на податковому обліку в ДПІ області. Тож, перевірено 3625 «ризикових» суб’єктів господарювання аграрного сектору, які мають значні доходи, використовують великі площі для вирощування сільськогосподарських культур, при цьому мають незначну кількість працівників.

За результатами заходів з виявлення «нелегалів»-заробітчан, легалізації доходів громадян та підвищення рівня виплати заробітної плати роботодавці добровільно оформили трудові відносини з 5479 найманими працівниками. Легалізовано доходи у вигляді заробітної плати в сумі понад 19,3 млн. грн., що вже забезпечило додаткові надходження до бюджету податку на доходи з фізичних осіб у сумі 3 млн. 391 тис. грн., єдиного внеску – 4 млн. 370 тис. грн., військового збору - 290 тис. грн.

Кількість найманих працівників, яким підвищено розмір заробітної плати, склала 22573 громадянина. За рахунок цього підвищення легалізовано 36 млн. 600 тис. грн. доходу, а щомісячні додаткові надходження до бюджету склали: 6 млн. 595 тис. грн. ПДФО, 8 млн. 250 тис. грн. ЄСВ та 549 тис. грн. військового збору

«Підводячи підсумки операції «Урожай - 2016» зазначу, що таких результатів ми досягли завдяки налагодженому зв’язку співпраці органів ДФС з місцевими органами влади по відпрацюванню сільськогосподарських виробників. З метою забезпечення соціального захисту громадян органами відомства ведеться активна робота з виявлення і припинення використання праці незареєстрованих найманих працівників та виплати заробітної плати у «конвертах»», - підкреслила начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Інна Андрущак.

 

36. Роман Насіров: Звільнення Марушевської можливе лише після передачі справ та документів у порядку, встановленому чинним законодавством

Голова ДФС Роман Насіров на своїй сторінці у мережі Facebook прокоментував заяву начальника Одеської митниці ДФС Юлії Марушевської про звільнення за згодою сторін: «Для уникнення неоднозначності ситуації хочу заявити – в такому вигляді заява про звільнення не прийнятна. Марушевська заявляє, що звільняється через тиск та гальмування реформ. За весь час роботи ми навіть не побачили плану тих нібито реформ. Звільнення Марушевської можливе лише після передачі справ та документів у порядку, встановленому чинним законодавством, із дотриманням всіх необхідних умов».

Він повідомив, що завдання на сьогодні – знайти відповідальне керівництво для Одеської митниці і протягом 3 місяців показати, як швидко можливо здійснювати реформи та наповнювати державний бюджет.

«Ми й надалі продовжуємо роботу, спрямовану на реформування служби та наповнення бюджету, зупинити цей процес ми не маємо морального права. За 10 місяців 2016 року Одеська митниця – це одна з митниць, якою не виконувався план надходжень до бюджету, в той час як в цілому митницями перевиконано план на 12,1 млрд. грн.», – наголосив Роман Насіров.

 

37. На Вінниччині працівники податкової

міліції викрили нелегальні автозаправки

Співробітниками податкової міліції Головного управління ДФС у Вінницькій області під час відпрацювань в ході загальнодержавної операції «Акциз-2016» протягом кількох днів викрито два факти незаконної реалізації паливно-мастильних матеріалів.

В рамках кримінального провадження за ч.3 ст. 204 Кримінального кодексу України неподалік Вінниці податківцями встановлено факт зберігання більше 4 тонн дизельного палива без відповідних дозвільних документів та без державної реєстрації. Пальне зберігалося у спеціальній ємності для заправки автотранспорту.    

В іншому випадку працівниками податкової міліції викрито факт незаконної реалізації скрапленого газу. Продаж газу здійснював мешканець Вінниці на території Літинського району, не маючи жодних дозвільних документів на право зайняття діяльністю, пов’язаною з роздрібною торгівлею твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

На даний час незаконна продукція та обладнання для її зберігання загальною вартістю понад 360 тис. грн. вилучені до прийняття законного рішення.

Загалом у нинішньому році співробітниками податкової міліції ГУ ДФС у Вінницькій області з незаконного обігу вилучено паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 1,2 млн. грн.   

 

38. Тимчасове ввезення автівок: умови, документування та податки

Одним з видів митного режиму є тимчасове ввезення, відповідно до якого транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання, що визначено статтею 103 МКУ.

Строк, на який тимчасово ввозяться товари, встановлюється митницею у кожному конкретному випадку, він може бути продовжений за наявності певних обставин, але існує загальне обмеження - він не може перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення.

Для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна надати митниці:

- документи на транспортні засоби, що підтверджують мету їх тимчасового ввезення;

- зобов'язання про реекспорт (тобто, вивезення за межі кордонів України) транспортних засобів, в установлені митницею строки;

- дозвіл відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення товарів, якщо отримання такого дозволу передбачено законодавством.

До операцій із ввезення автівок на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується особливий порядок оподаткування, який полягає в умовному повному або частковому звільненню від оподаткування ПДВ, акцизним податком та  ввізним митом.

У митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування поміщуються виключно транспортні засоби комерційного призначення, що використовуватимуться лише для переміщення товарів або пасажирів через митний кордон України та не використовуватимуться для внутрішніх перевезень на митній території України. Крім того, повне умовне звільнення від оподаткування застосовується до автомобілів, які зазначені у Додатках B.1 - B.9, C, D до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), на умовах, визначених цими Додатками. Статтею 5 Додатку C до Конвенції встановлено, що транспортні засоби комерційного використання можуть поміщуватись в режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування за умови дотримання наступних вимог:

вони повинні бути зареєстрованими на території, яка не є територією тимчасового ввезення;

вони повинні бути зареєстрованими на ім'я особи, яка зареєстрована або постійно проживає за межами території тимчасового ввезення;

вони повинні ввозитись та використовуватись особами, які здійснюють свою діяльність з такої території.

Якщо операції з ввезення автівок не відповідають вищевказаним вимогам, для них (за винятком підакцизних авто) може застосовуватися умовне часткове звільнення. За своїм змістом умовне часткове звільнення передбачає, що за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України сплачується 3 відсотки суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі ввезення у звичайному режимі імпорту (стаття 106 МКУ). Загальна сума митних платежів, яка підлягає сплаті за час перебування транспортних засобів у митному режимі тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, не повинна перевищувати суми, яка підлягала б сплаті у разі їх випуску у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення. Умовне часткове звільнення від ПДВ застосовується в порядку, визначеному статтею 106 Митного кодексу, а сплачені суми ПДВ включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок.

Законодавством передбачено, що у разі втрати товарів, що перебувають під митним контролем у митних режимах, в яких надано звільнення або умовне звільнення від оподаткування, нецільового використання цих товарів або в разі невиконання у строки, встановлені Митним кодексом України, заходів щодо завершення таких митних режимів особа, відповідальна за дотримання митного режиму, зобов'язана сплатити суму податкового зобов'язання по ПДВ, акцизному податку та ввізне мито, на які було надане таке умовне звільнення, та пеню,  розраховану з дня надання умовного звільнення від оподаткування.

 

39. Як відображати роздрібний акциз в КОРО

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська повідомили, що з 4 листопада п.р., набрав чинності Наказ Мінфіну від 23.09.2016 року  № 837, яким  внесені зміни до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547 "Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій".

Основні зміни стосуються порядку відображення сум акцизного податку в книгах обліку розрахункових операцій (далі - КОРО), а саме:

- вимоги щодо відображення акцизного податку (або іншого податку) у КОРО не поширюються на записи, що формуються на підставі фіскальних касових чеків, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких були включені до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів та комп'ютерних систем  до 11.03.2016 року.

- у разі наявності у суб'єктів господарювання КОРО за  формами у редакції  скасованого наказу Міндоходів № 417, такі книги можуть використовуватись суб'єктами господарювання до скасування  їх реєстрації. У разі наявності розрахункових операцій за підакцизні товари такі КОРО можуть використовуватись за умови відображення сум акцизного податку (або іншого податку) у графах, в яких відображається сума податку на додану вартість.

 

40. За низку податкових порушень дніпропетровське

підприємство сплатило до бюджету 755 тисяч грн.

Фахівці Державної фіскальної служби Дніпропетровської області за результатами перевірки одного з підприємств регіону донарахували 755 тисяч грн.

Отже, підприємством «Є», яке здійснює оптову торгівлю деталями і приладдям для автотранспортних засобів та автомобільними шинами, при отриманні транспортних послуг від постачальників не надано для перевірки товарно – транспортні накладні, а в наданих до перевірки актах отриманих послуг не вказано кілометраж маршруту, не підтверджено інформація щодо виконавців вантажно-розвантажувальних робіт та на підставі яких документів проводилось формування ціни на придбані транспортні послуги.

Крім того, перевіркою встановлено отримання підприємством «Є» товарів і транспортних послуг від решти контрагентів, по яких наявна інформація правоохоронних органів щодо їх фіктивності, та порушення термінів отримання товару по імпорту від контрагентів - нерезидентів (Китай, Індія, Польща).

Відтак, «зекономлені» податки у сумі 755 тисяч грн. підприємство – порушник сплатило до казни у повному обсязі.

 

41. Звітуємо та сплачуємо у листопаді

 18 листопада, п’ятниця,

останній день подання

- коригування попередньої заявки – розрахунку про потребу у марках акцизного податку на листопад 2016 року;

 останній день сплати:

- податку на прибуток підприємства за 3-й квартал 2016 року;

- частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за результатами фінансово-господарської діяльності за 3-й квартал 2016 року;

- ПДВ за 3-й квартал 2016 року платниками, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу;

- рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за 3-й квартал 2016 року;

- рентної плати за спеціальне використання води за 3-й квартал 2016 року;

- рентної плати за користування надрами без рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини за 3-й квартал 2016 року;

- рентної плати за користування надрами у цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, за 3-й квартал 2016 року;

- екологічного податку за 3-й квартал 2016 року;

- туристичного збору за 3-й квартал 2016 року;

- збору за місця для паркування транспортних засобів за 3-й квартал 2016 року;

- єдиного податку платниками – юридичними та фізичними особами, віднесеними до третьої групи, за 3-й квартал 2016 року;

- єдиного податку з сум доходів, що оподатковуються за ставкою 15% та задекларовані фізичними особами – підприємцями за 3-й квартал 2016 року;

- авансового внеску з єдиного податку на листопад 2016 року платниками, віднесеними до першої та другої груп

- доплати за жовтень 2016 року (за потреби) податкового зобов’язання з акцизного податку на тютюнові вироби після реалізації тютюнової продукції*

*Увага! Виробники тютюнових виробів здійснюють авансову сплату акцизного податку при придбанні марок акцизного податку у сумі, розрахованій з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, що діють відповідно до норм п.п. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 Податкового кодексу України.

 

42. Дохід підприємця – платника

єдиного податку третьої групи і ЄСВ

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська повідомили, що платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, у книзі обліку доходів не відображають сплачену суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, у книзі обліку доходів і витрат у графі 5 розділу ІІ «Витрати» відображають суму сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

При цьому, дохід фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку третьої групи не зменшується на суму сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Згідно з п. 292.10 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не є доходом суми податків і зборів, утримані (нараховані) платником єдиного податку під час здійснення ним функцій податкового агента, а також суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нараховані платником єдиного податку відповідно до закону.

Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п.п. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 ПКУ).

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п.п. 296.1.2 п. 296.1 ст. 296 ПКУ).

Форми книги обліку доходів (для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість) та книги обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість) та порядки їх ведення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.07.2015 за № 800/27245. (Загальнодоступний інформаційно –  довідковий ресурс (категорія 107.04)).

 

43. Суб’єкти господарювання які не уклали договір

зі спеціалізованим підприємством на утилізацію

тимчасово розміщених відходів є платником екологічного податку

З 1 січня 2013 року Законом України від 24 травня 2012 року № 4834-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» внесені зміни до Податкового кодексу України (далі - ПКУ), зокрема, змінено значення поняття «розміщення відходів», яке визначено пп.14.1.223 п.14.1 ст.14 ПКУ.

Розміщення відходів - постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (пп.14.1.223 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Відповідно до пп.240.1.3 п.240.1 ст.240 ПКУ платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання).     Враховуючи вищенаведене, суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо) до їх передачі на утилізацію та захоронення, не є платниками екологічного податку з 01.01.2013 року за умови наявності у них договору на видалення та утилізацію відходів з суб’єктами господарювання (комунальними або спеціалізованими підприємствами тощо).

Суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо), є платниками екологічного податку у разі відсутності у них договору на видалення та утилізацію відходів, в якому визначаються терміни передачі відходів на утилізацію та захоронення.

 

Щодо РРО та книг обліку розрахункових операцій

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська повідомили, що 4 листопада 2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 23.09.2016 № 837, який вніс зміни до наказу Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» і яким визначено, що вимоги щодо відображення акцизного податку (або іншого податку) у книгах обліку розрахункових операцій (далі - книги ОРО) не поширюються на записи, що формуються на підставі розрахункових документів, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО), версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів та комп’ютерних систем, до дня набрання чинності наказу Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)»;

 

45. Анулювання реєстрації платника ПДВ, якщо протягом

12 послідовних податкових місяців відсутні операції з постачання

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська розглянули питання ПДВ.

Реєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається, зокрема якщо особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з ПДВ та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту.

Тобто, якщо у платника ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців відсутні операції з постачання та при цьому наявні обсяги придбання за рахунок яких сформовано податковий кредит, підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ відсутні.

Зазначена норма передбачена п.п. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України.

 

46. Розрахунки готівкою фізичних осіб між собою

за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному

посвідченню, здійснюються у розмірі, що не перевищує 150 тис. грн.

Підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених постановою Правління НБУ від 06.06.13 № 210.

Такі граничні суми розрахунків становлять:

– для підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10 тис.грн;

– фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150 тис. грн;

– фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 150 тис. грн.

Платежі понад встановлені граничні суми проводяться через банки шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки.

Отже, фізичні особи для здійснення розрахунків з фізичними особами за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, на суму більше 150 тис. грн., можуть внести кошти готівкою до банків або небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку, для подальшого їх зарахування на рахунки отримувачів.

Зазначена норма визначена п 2.3 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04 № 637.

  1. Роботодавці і ЄСВ

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська розглянули ЄСВ.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року                     № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) роботодавці:

підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб (далі – ФО) на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичні особи-підприємці, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр)), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юросіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

Фізичні особи-підприєці (далі – ФОП), зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру);

ФО, які забезпечують себе роботою самостійно, та ФО, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);

дипломатичні представництва і консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;

дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України;

підприємства, установи, організації, ФО, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб:

військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу;

патронатних вихователів, батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, прийомних батьків, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;

осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами;

осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України, органах Міністерства внутрішніх справ України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту;

осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини;

одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за інвалідом I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства;

інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції (у тому числі постійне представництво інвестора-нерезидента), що використовує працю ФО, найнятих на роботу в Україні на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП в Україні, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру).

Згідно з ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ) нараховується:

для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону № 2464, – на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди ФО за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, – на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги або компенсації відповідно до законодавства.

ЄСВ для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ.

У разі якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) ФО з джерел не за основним місцем роботи ставка ЄСВ, встановлена частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464). Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДФС України (категорія 301.04.01).

 

48. Чи може суб’єкт господарювання передати в суборенду товари,

які були поміщені у митний режим тимчасового ввезення

 Відповідно до ст. 103 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами і доповненнями (далі – МКУ) тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

У митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами відповідно до положень Додатка Е до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік) можуть поміщуватися товари (за винятком підакцизних), не зазначені у ст.ст. 105, 189 МКУ, а також у Додатках B.1 - B.9, C, D до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), або такі, що не відповідають вимогам зазначених Додатків (частина перша ст. 106 МКУ).

У разі тимчасового ввезення товарів з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України сплачується 3 відсотки суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення (частина друга ст. 106 МКУ).

Відповідно до ст. 109 МКУ за заявою особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення, орган доходів і зборів надає дозвіл на передачу права використання режиму тимчасового ввезення щодо товарів будь-якій іншій особі за умови, що така інша особа:

1) відповідає вимогам, встановленим МКУ;

2) приймає на себе зобов’язання особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення.

Пунктом 4 розд. ІІ Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.10.2012 за № 1669/21981, встановлено, що для отримання дозволу на передачу права використання митного режиму тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, подає до митниці оформлення відповідну заяву. Разом із заявою подаються:

письмова заява особи, що має намір прийняти право використання митного режиму тимчасового ввезення, про прийняття на себе зобов’язань особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення;

письмова згода особи - нерезидента - сторони зовнішньоекономічного договору, згідно з яким товари тимчасово ввезені на митну територію України, на передачу права використання митного режиму тимчасового ввезення.

При цьому у разі передачі товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у користування іншій особі митні платежі сплачуються в обсязі, передбаченому законом для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами. Також за період, коли застосовувалося таке звільнення, підлягають сплаті проценти з сум податкових зобов’язань, що підлягали б сплаті у разі, якщо б щодо таких сум надавалося розстрочення податкових зобов’язань відповідно до розд. II Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (частина сьома ст. 106 МКУ).

Таким чином особа, відповідальна за дотримання митного режиму тимчасового ввезення може передати в суборенду (піднайм) товари, які були поміщені у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами за умови дотримання вищезазначених вимог. (Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДФС України (категорія 204.06).

 

49. Повертаємо аванс за відрядження, що не відбулося

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська повідомили, що відповідно до підпункту 170.9.2 пункту 170.9 статті 170 Податкового кодексу України звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

Згідно з пунктом 11 розділу II Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом МФУ від 13.03.1998 № 59, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.03.1998 за № 218/2658, якщо працівник отримав аванс на відрядження і не виїхав, то він повинен протягом трьох банківських днів з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути до каси підприємства зазначені кошти.

При цьому, нормами законодавства не передбачено додаткових строків для здавання коштів до каси підприємства, отриманих як аванс на відрядження, у випадках, якщо відрядження не відбулось з поважних причин (в тому числі у разі хвороби працівника).

Тобто, якщо працівник отримав аванс на відрядження і не виїхав, то він повинен протягом трьох банківських днів з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути до каси підприємства зазначені кошти.

50. Як суб’єкт спеціального режиму оподаткування може відкоригувати суму податкового кредиту в декларації з ПДВ при зміні напряму використання товарів, якщо з періоду придбання таких товарів минуло 1095 днів

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська повідомили, що згідно з пунктом 5 розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, платники податку, які згідно зі статтею 209 Податкового кодексу України застосовують спеціальний режим оподаткування ПДВ, крім податкової декларації з ПДВ із позначкою «0110», подають декларацію з позначкою «0121»/«0122»/«0123», яка є невід’ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування ПДВ, встановленого статтею 209 ПКУ.

Коригування податкового кредиту відображається у рядку 13 декларації. Підпунктом 4 пункту 4 розділу V Порядку № 21 передбачено, що коригування податкового кредиту під час зміни напряму використання товарів/послуг, необоротних активів проводиться виходячи з балансової (залишкової) вартості необоротних активів і вартості залишків товарів.

Таким чином, коригування (перерозподіл) податкового кредиту відбувається в тому періоді, у якому змінився напрям використання товарів/послуг, необоротних активів.

Отже, у разі зміни напряму використання товарів/послуг, необоротних активів, в тому числі, якщо з періоду придбання таких товарів/послуг, необоротних активів минуло 1095 днів, сума податкового кредиту, відображена в рядку 10.1 декларації з позначкою «0110» відображається у рядку 13 декларації з позначкою «0110» зі знаком «-», а в декларації з позначкою «0121»/«0122»/«0123» зі знаком «+», виходячи з балансової (залишкової) вартості необоротних активів та вартості залишків товарів, що використовуються чи підлягають використанню в сільськогосподарському виробництві.

 

  1. Податковий кредит без податкової накладної

Відповідно до п.11 ст.201 Податкового кодексу України, крім податкової накладної підставою для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту є:

Транспортний квиток, готельний рахунок  або рахунок, який виставляється платнику за послуги зв’язку та інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку. Ці документи повинні містити такі реквізити: загальна сума платежу, сума ПДВ, податковий номер продавця ( пп «а» п. 201.11 ПКУ). При включенні до податкового кредиту сум вказаних в транспортних  квитках або готельних рахунках датою формування ПК буде дата затвердження авансового звіту.

Касовий чек, у якому відображена вартість отриманих товарів(послуг), загальна сума ПДВ, фіскальний і податковий номер постачальника ( «б» п.201.11 ПКУ). Якщо сума в касовому чеку перевищує 240 гривень ( з урахуванням ПДВ), він не є підставою для формування податкового кредиту.

Бухгалтерська довідка,  складена в разі початку використання в оподатковуваних операціях, у рамках господарської діяльності активів, які були придбані до 01.07.2015 року для використання в операціях що не оподатковуються ПДВ, або негосподарській діяльності та при придбанні яких не відображався податковий кредит («в» п.201.11 ПКУ).Бухгалтерська довідка складається на підставі отриманих податкових накладних, митних декларацій, транспортних квитків, рахунків та касових чеків.

Податковий кредит по транспортних квитках, рахунках та касових чеках відображається у деклараціях того звітного періоду в якому він виник. Норма ст.. 198.6 ПКУ, щодо включення до податкового кредиту сум  протягом  365 днів поширюється тільки на податкові накладні. В разі,  якщо податковий кредит не був відображений у декларації з ПДВ в період його виникнення то платник зобов’язаний подати уточнюючий розрахунок до декларації за такий період та включити суми до податкового кредиту.

 

52. Є податковий борг - буде і податкова вимога

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська  нагадли, що при  виникненні податкового боргу відповідно до п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) боржнику надсилається податкова вимога. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов’язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) не тільки платникам, яким донараховано суми податків, але також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4 ст.59 ПКУ).

Якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та податкова вимога не надсилається (не вручається). При збільшенні загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків (п.59.1 ст. 59 ПКУ).

 

53. Коли розрахунок № 1 - ДФ подано та не

відображено соціальну пільгу по працівнику

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська повідомили, що для того, щоб провести коригування щодо працівника, необхідно відобразити правильні показники та подати уточнюючий податковий розрахунок (форма № 1 - ДФ).

Для проведення коригування необхідно виключити рядок, в якому було допущену помилку. Для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 зазначити «1» - на виключення рядка.

Після чого для введення нового рядка з відображенням у графі 8 ознаки податкової соціальної пільги потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 зазначити «0» - на введення рядка.

При цьому, якщо суми нарахованого (виплаченого) доходу (графи 3а і 3) та нарахованого (перерахованого) податку (графи 4а і 4) не змінюються стосовно даного працівника, то в такому разі штрафні (фінансові) санкції до підприємства не застосовуються.

 

54. Податковий агент подає уточнюючю форму № 1 - ДФ для вилучення помилкової інформації щодо нарахованого доходу на користь однієї ФОП та введення інформації щодо іншої ФОП. При цьому сума нарахованого та виплаченого доходу не змінюється. Чи буде відповідальність?

У разі подання податковим агентом уточнюючого податкового розрахунку за                        ф. № - 1ДФ,  відповідно до якого вилучається помилкова інформація щодо нарахованого доходу на користь однієї ФОП та вводиться інформація щодо іншої (при цьому сума нарахованого та виплаченого доходу не змінюється), тобто вносяться зміни до номеру облікової картки платника податку,  до такого податкового агента застосовується відповідальність передбачена п. 119.2 ПКУ.

Тобто буде застосовано штраф у розмірі 510 грн, а за повторні протягом року дії - 1020 грн. («ЗІР», підкатегорія 103.25).

 

55. Вивезення побутових відходів і ПДВ

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська  розглянули питання щодо порядку визначення податкових зобов’язань з ПДВ та складання податкових накладних у разі здійснення постачання послуг із вивезення твердих побутових відходів за цивільно-правовим договором.

Так, якщо підприємство як виконавець надає замовнику послуги із вивезення твердих побутових відходів за цивільно-правовими договорами, укладеними на 3 - 5 років, і такі послуги надаються з періодичністю протягом місяця, то в останній день місяця складається та підписується акт приймання-передачі наданих послуг.

Оскільки згідно з умовами цивільно-правового договору, укладеного між виконавцем та замовником, надання послуг із вивезення твердих побутових відходів відбувається з періодичністю протягом місяця, що підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами то, у розумінні положень ПКУ, такий договір не підпадає під визначення довгострокового договору. А отже, на операції з постачання цих послуг не поширюється особливий порядок визначення податкових зобов’язань з ПДВ, встановлений п. 187.9 ПКУ.

При цьому визначення податкових зобов’язань з ПДВ та складання податкових накладних за такими операціями повинно здійснюватися у загальновстановленому порядку за правилом "першої події".

Проте при складанні податкових накладних платник податку має право на застосування правил, визначених п. 201.4 ПКУ. Згідно з цим пунктом, платники податку у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, можуть складати:

  • покупцям - платникам ПДВ - не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер (з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця);
  • покупцям - неплатникам ПДВ - не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

Якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом). На цю суму складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Нагадуємо, що ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць. (Лист ДФСУ   від 21.10.2016р.  № 22787/6/99-99-15-03-02-15).

 

56. Порядок оподаткування ПДВ операцій із безоплатної передачі житлових будівель з балансу сільськогосподарського підприємства на баланс сільської ради

Операція із безоплатної передачі майна з балансу сільськогосподарського підприємства на баланс сільської ради є  операцією з постачання такого майна, яка є об'єктом оподаткування ПДВ.

Водночас відповідно до пп. 197.1.16 ПКУ  звільняються від оподаткування ПДВ операції з безоплатної передачі в державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об'єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції проводяться за рішенням КМУ, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень.

Податківці зауважують, що такий режим звільнення від оподаткування ПДВ застосовується за умови одночасного виконання таких вимог:

  • передаватись повинен об'єкт будь-якої форми власності;
  • передача повинна здійснюватися на безоплатній основі;
  • операція повинна здійснюватися між двома платниками ПДВ або між двома юридичними особами;
  • передача повинна відбуватися виключно у державну чи комунальну власність;
  • операція повинна здійснюватися на підставі прийнятого відповідного рішення Уряду, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. (Лист ДФСУ  від 13.10.2016 р. №22291/6/99-99-15-03-02-15).

 

  1. Заповнюємо додаток 8 до декларації з ПДВ

у разі відсутності номера й дати податкової накладної

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська   роз'яснили порядок заповнення Заяви про допущення продавцем товарів/послуг порушень граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної у разі відсутності номера та дати податкової накладної.

У разі порушення продавцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН покупець має право заповнити додаток 8 до декларації з ПДВ, в якому має зазначити наступне:

  • у графі 2 – назву документа: «податкова накладна»;
  • у графах 3 та 4 – реквізити платника податку-продавця, який порушив граничні терміни реєстрації в ЄРПН податкової накладної, а саме: у графі 3 – його найменування (ПІБ – для фізичної особи), у графі 4 – його індивідуальний податковий номер;
  • у графах 5 та 6 – реквізити податкової накладної (у разі наявності у покупця) (її дата та номер відповідно) стосовно якої подається додаток 8;
  • у графі 7 – обсяг поставки (без ПДВ), що має бути зазначений в податковій накладній;
  • у графі 8 – суму ПДВ;
  • у графі 9 – опис порушення продавцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН.

Таким чином, у разі відсутності у покупця номера та дати податкової накладної при заповненні додатка 8 до декларації з ПДВ графи 5 та 6 не заповнюються.

 

58. Чи включається дохід, отриманий як

компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди до складу доходу юрособи–платника єдиного податку?

Згідно з п. 292.15 ПКУ, при визначенні обсягу доходу, що дає право суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування в наступному податковому (звітному) періоді, не включається дохід, отриманий як компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди.

Проте, якщо юридична особа - платник єдиного податку отримує суму коштів як компенсацію (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди, то така сума, визначена згідно з бухобліком як дохід, має включатися до об’єкта оподаткування єдиним податком у податковому (звітному) періоді, у якому така сума отримана. («ЗІР», підкатегорія 108.01.02).

 

59. Оприлюднено проект змін Митного кодексу України

щодо накладення стягнень у справах про порушення

митних правил та виконання постанов у цих справах

Державною фіскальною службою України розроблено проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо накладення стягнень у справах про порушення митних правил та виконання постанов у цих справах".

Метою законопроекту є запровадження ефективних механізмів запобігання та протидії незаконному переміщенню товарів митною територією України.

З метою налагодження всебічного громадського обговорення зауваження і пропозиції стосовно змісту акта просимо надавати у письмовій та електронній формі за адресою:

Міністерство фінансів України, 01008, м. Київ-8, вул. Грушевського, 12/2, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.;

Державна фіскальна служба України, 04053, м. Київ, Львівська пл., 8. Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.;

Державна регуляторна служба України, 01011, Київ, вул. Арсенальна, 9/11, e-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

  1. Щодо практичного використання окремих норм податкового законодавства у процедурі застосування права податкової застави на майно боржника

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – Кодекс)  платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, майно такого платника податків  передається у податкову заставу.

Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (п. 89.2 ст. 89 Кодексу).

Платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.

Відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, боржник може тільки за згодою контролюючого органу ( п. 92.1 ст. 92 Кодексу).

У разі відчуження або оренди (лізингу) майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою контролюючого органу зобов'язаний замінити його іншим майном  такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою контролюючого органу за умови часткового погашення податкового боргу.

У разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу платник податків несе відповідальність відповідно до закону ( п. 92.3 ст. 92 Кодексу).

Відповідно до вимог ст. 124 Кодексу за відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна.

Крім того, у разі коли платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуає у податковій заставі, контролюючий орган може застосувати до такого платника податків адміністративний арешт майна відповідно до ст. 94 Кодексу.

Кримінальна відповідальність за незаконні дії із заставним майном або майном, яке описано, встановлена ст. 388 Кримінального кодексу України. (Лист ДФС від 11.11.2016 р. № 11967/К/99-99-17-01-140).

 

  1. Про рентну плату за спецводокористування

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська повідомили, що платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) визначені суб'єкти господарювання - водокористувачі відповідно до пункту 255.1 статті 255 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), неплатниками - визначені пунктом 255.2 статті 255 Кодексу.

Перелік обсягів води, за які рентна плата не справляється, визначено підпунктом 255.4.1 пункту 255.4 статті 255 Кодексу.

Наявність об'єктів оподаткування або показників, що підлягають декларуванню, визначає обов'язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 Кодексу).

Суб'єкт господарювання, зареєстрований платником рентної плати, який у звітному (податковому) році планує здійснювати використання води виключно для власних питних та санітарно-гігієнічних потреб, на підставі заяви, складеної у довільній формі, повідомляє не пізніше граничного терміну подання податкової декларації з рентної плати за I квартал звітного (податкового) року відповідний контролюючий орган про відсутність у нього у звітному (податковому) році об'єкта оподаткування рентною платою та податкові декларації з рентної плати протягом податкового (звітного) року не подає.

Якщо у суб'єкта господарювання, зареєстрованого платником рентної плати, у деяких звітних (податкових) періодах звітного (податкового) року відсутній об'єкт оподаткування у зв’язку з використанням обсягів води у таких періодах виключно для власних питних та санітарно-гігієнічних потреб, то оскільки податкова звітність з рентної плати подається наростаючим підсумком, такий суб'єкт господарювання повинен подавати до контролюючого органу податкову звітність з рентної плати до кінця звітного (податкового) року.

Правовідносини в частині оренди майна регулюються, зокрема, пунктом 1 статей 283 та 284 Господарського кодексу України.

Рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води, лімітів використання води, ставок плати та коефіцієнтів.

За обсяги води, переданої водокористувачем-постачальником іншим водокористувачам без укладення з останніми договору на поставку води, рентна плата обчислюється і сплачується таким водокористувачем-постачальником (пп. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 Кодексу).

Якщо господарська діяльність суб'єкта господарювання полягає в наданні нерухомого майна в оренду, то такий суб'єкт господарювання - орендодавець отримує економічну вигоду від послуг оренди, розмір якої залежить, у тому числі, від наявності водозабезпечення нежитлових приміщень та розміру понесених орендодавцем витрат на утримання внутрішньобудинкових мереж в таких приміщеннях.

Суб'єкт господарювання - орендодавець здійснює обчислення вартості наданих послуг оренди шляхом включення до складу інших прямих витрат всіх інших виробничих витрат, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, у тому числі й витрат на постачання орендарям води внутрішньобудинковими мережами, включаючи до таких прямих витрат і витрати на сплату рентної плати (п. 14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. N 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 р. за N 27/4248).

Таким чином, якщо суб'єктом господарювання - орендодавцем приміщення було укладено договір на поставку води з підприємством, що надає послуги з централізованого водопостачання, а орендарями приміщень не було укладено окремі договори на поставку води, такі передані обсяги води вважаються об'єктом оподаткування рентною платою водокористувача-постачальника.

Тобто суб'єкт господарювання, що здійснює використання води виключно для власних питних та санітарно-гігієнічних потреб, при наданні приміщень (нежитлових або житлових) обчислює та сплачує рентну плату за всі обсяги води, переданої ним через підприємство, що надає послуги з централізованого водопостачання до суб'єктів господарювання - водокористувачів, які здійснюють оренду об'єктів нерухомості (п. 255.3 ст. 255 Кодексу).

Якщо водокористувачами - орендарями приміщень укладено окремий договір на поставку води з підприємством, яке надає послуги з централізованого водопостачання до орендованих об'єктів нерухомості та обсяги отриманої води використовуються як для здійснення господарської (виробничої) діяльності, так і для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, такі суб'єкти господарювання самостійно обчислюють та сплачують рентну плату за обсяги фактично використаної ними води.

При цьому суб'єкт господарювання - орендодавець приміщення не є платником рентної плати за такі обсяги води, використані орендарями. (Лист ДФС від 10.10.2016 р.                        № 32993/7/99-99-12-03-04-17).

 

62. Бізнес-спільнота Соборного району м. Дніпра спрямувала

до бюджетів усіх рівнів понад 1,6 мільярда гривень

За підсумками десяти місяців 2016 року бізнесмени Соборного району м. Дніпра мобілізувли до зведеного бюджету 1 мільярд 604 млн. гривень податків та зборів. Це майже на 510 млн. грн. більше  показника  аналогічного періоду минулого року.

Загалом державний бюджет за січень-жовтень 2016 року отримав від платників податків району понад 847 млн. грн. податкових надходжень. З поміж основних складових його наповнення показовою є сплата податку на додану вартість, який досяг сумарного показника у розмірі понад 433 млн. гривень (що майже на 179 млн. грн. більше у порівнянні з аналогічним періодом 2015 року),  податку на прибуток від платників Соборного району м. Дніпра за  січень-жовтень 2016 року надійшло у сумі понад 224 млн. гривень (цей показник збільшився на 77,2 млн. грн. у порівнянні з 2015 роком).

Нагадуємо, що платники податку на прибуток підприємств повинні сплатити до 31 грудня 2016 року авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 року.

Такий розрахунок здійснюється платниками, які звітують з податку на прибуток підприємств щокварталу.

Розрахунок авансового внеску у розмірі 2/9 податку на прибуток, що підлягає сплаті до 31 грудня 2016 року, заповнюється платником податку за три квартали 2016 року (рядок 26 декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом МФУ від 20.10.15 № 897 зі змінами, внесеними наказом МФУ від 08.07.16 № 585).

При цьому визначена у розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Такий авансовий внесок платники податку на прибуток підприємств сплачують до 31.12.2016, відповідно граничний термін сплати - 30.12.2016.

Зазначена норма передбачена п. 38 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України.

 

  1. Надходження від плати за землю від платників Соборного

району м. Дніпра з початку 2016 року зросли більше ніж у два рази

ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська повідомляє, що від платників Соборного району м. Дніпра за січень-жовтень 2016 року надійшло майже 136,7 млн. грн. плати за землю. У порівнянні з аналогічним періодом 2015 року надходженя від плати за землю збільшились більше ніж у два рази (за аналогічний період 2015 року надійшло                63,4 млн. грн.).

Доводимо до відома платників, що ДФС України 8 листопада  оприлюднила Проект наказу Міністерства фінансів України «Про внесення змін до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2015 року № 560». Проект розміщено на офіційному web-сайті Державної фіскальної служби України  (www.sfs.gov.ua) в підрозділі «Діяльність / Регуляторна політика / Проекти регуляторних актів / 2016 рік»

Проект наказу розроблено за результатом практичного застосування форми Податкової декларації з плати за землю для удосконалення порядку її заповнення.

Зауваження та пропозиції до проекту наказу можуть надсилатися упродовж одного місяця з дати його оприлюднення на адресу: Державна фіскальна служба України, Департамент податків і зборів з юридичних осіб, Львівська площа, 8, м. Київ, 04655, електронну – Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., до Державної регуляторної служби України на поштову адресу: вул. Арсенальна, 9/11, м. Київ, 01011.

 

64. Оголошення для суб’єктів господарювання

ГУ ДФС у Дніпропетровській області оголошує конкурс з визначення суб’єктів господарювання, які у 2017 році можуть здійснювати реалізацію безха- зяйного майна та майна, що переходить у власність держави.

Заяви для участі у конкурсі приймаються територіальними органами державної фіскальної служби (ДПІ) за місцем реєстрації платника податків (суб’єкта господарювання).

Інформацію про документи, які необхідно подати на розгляд комісії для участі у конкурсі розміщено на субсайті «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» за посиланням:

http://dp.sfs.gov.ua/diialnist/realizatsiya-zastavnogo-ta-bezhazyaynog/274062.html

 

65. Внесені зміни до порядку реєстрації

реєстраторів розрахункових операцій

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що 04.11.2016 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 23.09.2016 № 837 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.10.2016 за №1323/29453, яким передбачено:

- можливість реєстрації (перереєстрації) наявних у суб’єктів господарювання книг обліку розрахункових операцій (далі – книги ОРО) за формами, встановленими у додатках 1 та 2 до Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 №417, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України

 19.09.2013 за №1618/24150, та використання таких книг ОРО до скасування їх реєстрації;

- внесення змін до форм книг ОРО і до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі – продажу іноземної валюти, Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій.

У зв’язку з цим вважати таким, що втратив чинність, лист Державної фіскальної служби України від 05.08.2016 №26665/7/99-99-08-01-03-17 «Про нові форми книг ОРО на РРО та книг ОРО на ГО», який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/69301.html

Звертаємо увагу суб’єктів господарювання на дотримання встановлених порядків реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг ОРО.

 

66. Роман Насіров: Покращення якості

обслуговування – крок назустріч бізнесу

Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров взяв участь у панельній дискусії на річних загальних зборах членів Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА). Очільник відомства проінформував присутніх про результати роботи ДФС з початку 2016 року та заходи, що вживаються службою для покращання бізнес-клімату.

Зокрема, Роман Насіров наголосив на важливості впровадження електронних сервісів – Електронного кабінету платника податків та Системи електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП). Так, основний результат функціонування СЕАРП – збільшення надходжень акцизного податку. За квітень-жовтень 2016 року вони склали 23,2 млрд гривень, тоді як за квітень-жовтень 2015 року – 15,8 млрд гривень.

Роман Насіров акцентував увагу і на покращені якості обслуговування платників податків. Постійно діють 460 Центрів обслуговування платників, відбувається реформа офісу великих платників.  Як результат – збільшення середньомісячного збору платежів. У січні-жовтні 2016 року середньомісячний збір склав 16,7 млрд грн., а у січні-жовтні 2015 року – 11,5 млрд грн.

«Також нам вдалося підвищити контроль та покращити сервіси на митниці. З 1 серпня 2016 року діє «Єдине вікно». За цей час вже оформлено понад 21000 митних декларацій  через цей сервіс. Спрощено та переведено в електронну площину митні процедури. На даний момент практично всі митні декларації подаються в електронному вигляді»,  – зазначив він.

Це сприяє не тільки збільшенню надходжень до зведеного бюджету України, але є яскравим прикладом прихильності ДФС до налагодження співпраці з бізнесом.

 

67. На Миколаївщині викрито товариство з обмеженою відповідальністю, посадовці якого привласнили 3,3 млн. грн. бюджетних коштів

Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Миколаївській області встановлено факти неправдивого документального оформлення одним з товариств з обмеженою відповідальністю виконаних робіт з поточного ремонту доріг у м. Миколаєві. Замовником робіт було одне з комунальних господарств міста.

Під час складання актів приймання виконаних робіт службові особи зазначеного товариства внесли до документів недостовірні відомості щодо вартості придбаних у підприємств з ознаками фіктивності матеріалів (мазуту, дорожнього бітуму та цементу). Це призвело до безпідставного завищення загальної вартості робіт та привласнення державних коштів на суму 3,3 млн. гривень.

За вказаними фактами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України.

 

68. Для суб’єктів ЗЕД: щодо вивезення меду за межі України

Для переміщення товарів у митний режим експорту згідно з частиною другою ст. 83 Митного кодексу особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:

- подати митниці ДФС, що здійснює випуск товарів у митному режимі експорту, документи на такі товари;

- сплатити митні платежі, якими відповідно до закону оподатковуються товари під час вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту;

- виконати вимоги щодо застосування передбачених законом заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

- у випадках, встановлених законодавством, подати митниці ДФС дозвіл на проведення зовнішньоекономічної операції з вивезення товарів у третю країну (реекспорт).

Згідно з частиною другою ст. 264 Митного кодексу митна декларація та інші документи подаються до митниці ДФС в електронному вигляді з дотримання вимог цього кодексу або на паперових носіях. Відомості про документи, визначені частиною третьою ст. 335 Митного кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою в установленому порядку в митній декларації. На вимогу митниці ДФС декларант або уповноважена ним особа зобов’язані надати оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Відомості про документи, визначені частиною третьою ст. 257 Митного кодексу, та перелік документів, необхідних для митного оформлення, визначений частиною третьою ст. 335 цього кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою в установленому кодексом порядку в митній декларації. Крім того, за потреби в митній декларації зазначаються документи, що підтверджують:

- сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;

- право на пільги зі сплати митних платежів на застосування повного чи часткового звільнення зі сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

- зміну термінів сплати митних платежів;

- заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до ст. 53 Митного кодексу.

Згідно зі ст. 7 цього кодексу заборони та/або обмеження щодо вивезення з України окремих видів товарів визначаються Митним кодексом та іншими законами України.

Водночас ст. 318 Митного кодексу встановлено, що всі товари, які переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю. Крім митного контролю, згідно зі ст.. 319 цього кодексу такі товари можуть підлягати державному санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному та радіологічному контролю.

Митний контроль та відповідне митне оформлення товарів завершуються тільки після проведення встановлених законами України для кожного товару державних видів контролю.

Перелік товарів, які підлягають державному контролю у разі переміщення їх через митний кордон України, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 № 1031 (далі – Перелік №1031). Згідно з Переліком № 1031 при вивезенні з України меду натурального (код товару згідно з УКТ ЗЕД 0409 00 00 00) цей товар підлягає ветеринарно-санітарному контролю.

Підтвердженням проведення ветеринарно-санітарного контролю при вивезенні товарів за межі митної території України є наявність міжнародного ветеринарного сертифіката (крім країн СНД) або ветеринарного свідоцтва форми Ф-2 (для країн СНД), що видається Держпродспоживслужби.

 

69. Готівка під звіт видається працівнику

після звітування за раніше отриманими коштами

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Отже, лише після звітування щодо використання раніше отриманих готівкових коштів працівнику можна видавати готівку.

За видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів застосовується штрафна санкція у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум.

Зазначені норми передбачені п.2.11 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04 та п.1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".

 

 

70. Звіт про використання доходів (прибутків)

неприбуткової організації подається протягом 60 календарних

днів, що настають за останнім календарним днем звітного року

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                   м. Дніпропетровська повідомили, що 02 серпня 2016 року набрав чинності наказ МФУ від 17.06.16 N 553 "Про затвердження форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації".

Нова форма Звіту передбачає:

- заповнення лише тих показників, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації в залежності від закону, що регулює діяльність такої організації;

- відображення податкового зобов'язання з податку на прибуток у разі нецільового використання отриманих коштів та/або розподілу доходів (прибутків) організації серед засновників (учасників), її членів, працівників, членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;

- нове поле для місячного податкового (звітного) періоду (для подання Звіту у разі недотримання вимог п. 133.4 ст. 134 Податкового кодексу України (ПКУ);

Неприбуткові організації, які не порушували вимог Податкового кодексу України (ПКУ), подають звіт за базовий податковий (звітний) період - календарний рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

При цьому такі неприбуткові організації Звіт за звітні податкові періоди, що дорівнюють "I кварталу", "Півріччю", "Трьом кварталам", не подають.

Подання фінансової звітності разом зі Звітом здійснюється за бажанням неприбуткової організації.

Дані, наведені у Звіті, повинні ґрунтуватися на даних бухгалтерського обліку та відповідати вимогам щодо складання податкової звітності.

Частину I Звіту заповнюють всі неприбуткові організації незалежно від того, дотримались вони вимог, визначених пунктом 133.4 статті 133 ПКУ, чи ні.

Частина ІІ Звіту заповнюється лише неприбутковими організаціями, які недотримались вимог, визначених пунктом 133.4 статті 133 ПКУ.

Додаток ГД до Звіту подається неприбутковими організаціями в обов'язковому порядку при здійсненні операцій з гуманітарною допомогою.

 

71. За порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування передбачена відповідальність

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                   м. Дніпропетровська  нагадали, що згідно із п. 120 прим.1.1 ст. 120 прим.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст. 201 ПКУ, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог ст. 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Пунктом 120 прим.1.2 ст. 120 прим.1 ПКУ визначено, що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог ст. 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до п. 35 підр. 2 р. ХХ ПКУ норми пункту 120 прим.1.1 ст. 120 прим. 1 ПКУ не застосовуються при порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених до 1 жовтня 2015 року.

Період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ.

Починаючи з четвертого робочого дня після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/ розрахунків коригування, складених до 1 липня 2015 року, здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ. (Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДФС України (категорія 101)).

 

72. Благодійна допомога учасникам АТО

звільнена від оподаткування ПДФО

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                   м. Дніпропетровська  нагадали, що для забезпечення соціального захисту та допомоги учасникам бойових дій, які захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, і беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, вітчизняним законодавством передбачено ряд пільг, в тому числі щодо сплати податків і зборів.

Так, з метою заохочення громадян до підтримки захисників України, встановлено, що не оподатковується податком на доходи  фізичних осіб доходи учасника бойових дій під час АТО, отримані в якості благодійної допомоги.

Також, передбачено пільгу і для самих благодійників – не оподатковуватимуть доходи, отримані ними для надання благодійної допомоги учасникам АТО.

Тобто, якщо фізична особа, яка внесена до Реєстру волонтерів антитерористичної операції отримала кошти від населення, які в  подальшому передає бійцю АТО, то  у волонтера та у бійця АТО доходи у вигляді отриманих грошових коштів  не будуть оподатковуватись податком на доходи фізичних осіб.

Також не оподатковується податком на доходи фізичних осіб сума щорічної разової грошової допомоги, яку надають учасникам АТО.

Зазначені норми передбачено статтею 165 Податкового кодексу України.

 

73. З 18 жовтня 2016 року оновлено Перелік кодів видів сплати

Наказом Міністерства фінансів України від 05.09.2016  №811, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 вересня 2016 р. № 1272/29402 (далі – Наказ №811), внесено зміни до Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів.

Наказ набрав чинності з дня його офіційного опублікування в бюлетені «Офіційний вісник України» №80 від 18 жовтня 2016 року.

Відповідно до Наказу №811 викладено у новій редакції додаток до Порядку, а саме Перелік кодів видів сплати. Додано коди:

10С - повернення на електронний рахунок платника надміру сплачених сум ПДВ;

420 - бюджетне відшкодування у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів;

240 - надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування реалізації пального.

 

ПЕРЕЛІК

кодів видів сплати

Код виду сплати

Вид сплати

101

Сплата суми податків і зборів / єдиного внеску*

107

Повернення сум податків і зборів, помилково або надміру зарахованих до бюджету / єдиного внеску

108

Перерахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший

109

Оплата податкового векселя*

10С

Повернення на електронний рахунок платника надміру сплачених сум ПДВ

110

Відшкодування ПДВ на рахунок платника

420

Бюджетне відшкодування у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів

111

Відшкодування процентів за бюджетною заборгованістю

117

Надходження до бюджету коштів платника податків, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство

121

Сплата адміністративного штрафу*

125

Авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів*

128

Сплата суми податків, зборів / єдиного внеску, визначених за результатами камеральної перевірки підрозділів податків і зборів з фізичних осіб*

130

Сплата грошового зобов’язання, визначеного за результатами камеральної перевірки підрозділів податків і зборів з юридичних осіб*

131

Сплата грошового зобов’язання, визначеного за результатами документальної/фактичної перевірки підрозділів аудиту*

133

Сплата суми податків і зборів, єдиного внеску, штрафних (фінансових) санкцій, пені, визначених за результатами документальної/фактичної перевірки підрозділів податків і зборів з фізичних осіб*

134

Сплата грошового зобов’язання, визначеного за результатами перевірки підрозділів аудиту (інші надходження)*

135

Сплата фінансових санкцій, визначених підрозділом податків і зборів з юридичних осіб*

136

Сплата грошового зобов’язання, визначеного територіальним органом ДФС за результатами роботи підрозділів погашення боргу*

137

Сплата грошового зобов’язання, визначеного територіальним органом ДФС за результатами роботи інших підрозділів*

138

Сплата грошового зобов’язання, визначеного за результатами перевірки підрозділів податків і зборів з фізичних осіб (інші надходження)*

140

Надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу / недоїмки з єдиного внеску*

145

Надходження розстрочених (відстрочених) сум*

147

Стягнення в межах виконавчого провадження

148

Надходження в бюджет коштів від погашення податкового боргу в міжнародних правовідносинах

149

Надходження до бюджету коштів від реалізації безхазяйного майна, знахідок, спадкового майна, валютних цінностей і грошових коштів, власники яких невідомі, а також скарбів

240

Надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування реалізації пального

242

Надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ

244

Сплата податкового зобов’язання за уточнюючим розрахунком у разі застосування податкового компромісу*

246

Сплата податкового зобов’язання за податковим повідомленням-рішенням у разі застосування податкового компромісу*

258

Стягнення податкового боргу з ПДВ за рішенням суду в системі електронного адміністрування ПДВ

*Використовуються при заповненні документів на переказ платниками податків.

 

74. Застосування методів визначення митної вартості

за «прямими» та «непрямими» контрактами.

Поняття «прямий» контракт застосовується до зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларується.

Під визначення «виробник товарів» слід розуміти особу, яка заявляє про себе як про виробника товару, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім'я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує таку особу.

Відповідно, поняття «непрямий» контракт - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є посередник, тобто, не виробник товару.

При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості безпосередньо має значення яким саме чином здійснюється операція купівлі – продажу імпортованих товарів.

При здійсненні зовнішньоекономічних операцій за «прямими» контрактами у суб’єкта ЗЕД з’являється більше можливостей довести заявлений ним рівень митної вартості, наприклад, надати прайс-лист з офіційного сайту виробника (одна із сторін зовнішньоекономічного контракту).

Слід відзначити найголовніше - при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за «прямими» контрактами знижується ризик підробки поданих до митного оформлення документів.

Тобто, при здійсненні зовнішньоекономічної операції за «прямим» контрактом основний метод визначення митної вартості (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) значною мірою перевищує другорядні. Однак, протилежна ситуація спостерігається при здійсненні зовнішньоекономічної операції за «непрямим» контрактом.

 

75. Скористуйтесь оновленою версією  

«Електронного кабінету платника податків»

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                   м. Дніпропетровська  нагадали, що сервіс «Електронний кабінет платника податків» у поточному році модернізовано, цей сервіс  на сьогоднішній день надає можливість кожному платнику взяти участь у його тестуванні шляхом надсилання на електронну адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. пропозиції щодо його роботи та наповнення сервісу новими функціональними можливостями.

Вхід до оновленого кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС (www.sfs.gov.ua).

 Відтепер модернізований сервіс включає дві функціональні частини: відкриту (загальнодоступну без використання електронного цифрового підпису) та  приватну (особистий кабінет).

Робота з електронним сервісом у приватній частині здійснюється з використанням електронного цифрового підпису. У приватній частині після ідентифікації особи надається можливість:

- скористатися індивідуальним податковим календарем;

- переглянути та перевірити свої облікові дані;

- створити запит для отримання інформації;

- подати реєстраційну заяву платника податку на додану вартість (ПДВ), заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ, заяву про видачу довідки про відсутність заборгованості з податків і зборів;

- переглянути стан розрахунків з бюджетом;

- зареєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних;

- скористатися сервісами системи "Електронного адміністрування ПДВ" (для платників ПДВ);

- отримати відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді;

- здійснювати листування з органами ДФС, тощо.

Фізичним особам після ідентифікації також надано можливість за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі (особистий кабінет - "Стан розрахунків з бюджетом").

На даний час  ДФС України продовжуються роботи щодо подальшого удосконалення та доопрацювання сервісу „Електронний кабінет платника  податків” в частині розширення його функціоналу.  На головній сторінці сервісу надано можливість більш детально дізнатись про новини щодо його оновлених функціональних можливостей, ознайомиться з інструкцією користувача або переглянути  відеоінструкцію.  

 

76. Електронний цифровий підпис - безкоштовна послуга ДФС

У складі Інформаційно-довідкового департаменту ДФС функціонує Акредитований центр сертифікації ключів (далі – АЦСК ІДД ДФС), метою діяльності якого є безкоштовне надання послуг електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям всіх форм власності, іншим суб’єктами господарської діяльності та фізичним особам.

Робота АЦСК ІДД ДФС забезпечується сучасним програмно-технічним комплексом, у складі якого використовуються унікальні програмно-апаратні рішення, які забезпечують високий рівень надійності захисту інформації.

До послуг ЕЦП, які надаються АЦСК ІДД ДФС, належать:

  1. реєстрація заявників;
  2. надання у користування надійних засобів ЕЦП;
  3. допомога при генерації відкритих та особистих ключів;
  4. обслуговування посилених сертифікатів ключів заявників, що включає сертифікацію відкритих ключів заявників, розповсюдження та зберігання посилених сертифікатів ключів, управління статусом посилених сертифікатів ключів та розповсюдження інформації про статус сертифікатів ключів;
  5. надання послуги фіксування часу;
  6. консультативні послуги у сфері ЕЦП за зверненням підписувачів.

  Більш детальну інформацію щодо послуг ЕЦП, у т.ч. щодо режиму роботи відокремлених пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС розміщено на офіційному сайті  АЦСК ІДД ДФС (www.acskidd.gov.ua).

 

77. Визначаємо дохід юридичної особи „спрощенця”

третьої групи при використанні терміналу  

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                   м. Дніпропетровська  розглянули питання спрощеної системи оподаткуваня. Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

Отже, якщо при здійсненні розрахунків за товари (роботи, послуги) використовується платіжний термінал, то доходом юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи є сума, що надійшла на розрахунковий рахунок.

 

78. Бухгалтерська довідка коригує

податковий кредит покупця

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                   м. Дніпропетровська  розглянули питання ПДВ.

Згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Норма п. 192.1 ст. 192 ПКУ не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок (п. 192.2 ст. 192 ПКУ).

Разом з тим згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість передбачено, що коригування податкового кредиту відображається у рядку 12 податкової декларації з ПДВ.

Таким чином, незалежно від того, що постачальника (продавця) на дату повернення ним авансу/йому неоплачених товарів анульовано як платника ПДВ, покупець повинен здійснити зменшення податкового кредиту за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок та відобразити суму зменшення в податковій декларації з ПДВ. Таке коригування відображається у рядку 12 розділу ІІ податкової декларації з ПДВ з обов’язковим поданням додатка 1 до декларації на підставі бухгалтерської довідки.

 

79. Чернігівська митниця ДФС інформує

 щодо митного оформлення транспортних засобів

Після набуття чинності закону, який передбачає зниження ставок акцизного збору на вживані транспортні засоби, Чернігівською митницею здійснено митне оформлення 53-х легкових автомобілів.

У митниці повідомили, що у середньому при оформленні одного такого автомобіля сплачено понад 75  тис. грн. митних платежів, у т.ч. близько 12 тис. грн. акцизного податку. У відповідному періоді минулого року ( з серпня по жовтень) було оформлено лише 8 автомобілів. При цьому громадяни у середньому сплачували з одного автомобіля понад 111 тис. грн. митних платежів, з яких акцизний податок становив 62,7 тис. грн.

Нагадаємо, Закон України «Про внесення змін до підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів», набув чинності з 1 серпня  2016 року. Знижені ставки акцизного податку на легкові автомобілі, що були у вжитку та вироблені після 1 січня 2010 року, будуть діяти до 31 грудня 2018 року. 

При митному оформленні легкових автомобілів сплачується ввізне мито у розмірі 10% митної вартості, акцизний податок та податок на додану вартість у розмірі 20% від суми митної вартості, ввізного мита та акцизного податку. Розмір ставки акцизного податку залежить від типу двигуна (бензиновий чи дизельний), терміну використання автомобіля (не більше 5 років або понад 5 років) та робочого об’єму циліндрів двигуна.

Згідно Закону право на зниження ставки акцизного податку діє лише при ввезенні особою одного легкового автомобіля протягом календарного року. У той же час, у разі відчуження транспортного засобу (при ввезенні якого було застосовано знижену ставку акцизного податку)  протягом 365 днів з дня його реєстрації, платник податку зобов'язаний сплатити акцизний податок за такий транспортний засіб за ставкою, встановленою статтею 215 Податкового кодексу (у повному обсязі).

Знижені ставки акцизного податку не застосовують до автомобілів, що мають походження з країни, визнаної державою — окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою — агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави — окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України. Країна походження  транспортного засобу заявляється (декларується) митному органу шляхом подання оригіналів документів про походження. Згідно статті 43 Митного кодексу України такими документами є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. У разі відсутності документа про походження товару застосування знижених ставок акцизного податку здійснюється на підставі відомостей про походження транспортного засобу, що містяться в ідентифікаційному номері – VIN-код, інформація про який зазначається у технічному паспорті на транспортний засіб.

Також у митниці нагадали, що Законом України від 06.07.2005 року № 2739-IV «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» встановлено, що пропуск на митну територію України з метою вільного обігу та перша реєстрація в Україні легкових автомобілів, ввезених на митну територію України, нових і таких, що були у користуванні, здійснюється за умови їх відповідності екологічним нормам:

­        не нижче рівня «ЄВРО-5» - з 1 січня 2016 року, за винятком транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2015 року включно;

­        не нижче рівня «ЄВРО-6» - з 1 січня 2018 року, за винятком транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2017 року включно.

Документом, що засвідчує відповідність транспортних засобів вимогам технічних регламентів та національних стандартів, є сертифікат або інший документ про підтвердження відповідності, виданий згідно із законодавством України, що вказує: якому саме рівню екологічних норм відповідає за конструкцією транспортний засіб («ЄВРО-2» - «ЄВРО-6» або іншому рівню). Позначення рівня екологічних норм, якому відповідає транспортний засіб, має бути внесено до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

 

80. У столиці викрито центр мінімізації митних платежів, через

який імпортували товарів на суму понад 50 мільйонів гривень

Співробітники оперативного управління ГУ ДФС у м. Києві у рамках операції «Рубіж-2016» та розслідування кримінального провадження за ч.3 ст.212 КК України припинили діяльність центру мінімізації митних платежів.

Вказаний центр надавав підприємствам реального сектора економіки м.Києва послуги з мінімізації сплати митних платежів при імпорті товарів за заниженими цінами, використовуючи підконтрольні СГД (у т.ч. підприємств-нерезидентів)

Встановлено чотирьох осіб – організатора, співорганізатора-кур’єра, бухгалтера та митного брокера, які, використовуючи реквізити і розрахункові рахунки підконтрольних суб’єктів господарської діяльності, протягом 2015-2016 років здійснили ввезення з Туреччини, країн ЄС та Китаю ТМЦ (будівельні матеріали, автомобільне газобалонне обладнання, продукти харчування, автомобільні запчастини тощо) в митному режимі «імпорт» за цінами, значно нижчими від ринкових, при цьому ввезення товарів оформлювалося по непрямих контрактах із нерезидентами, один з яких зареєстрований у республіці Панама, а інший - у Польщі.

В подальшому через підконтрольні підприємства, які містять ознаки транзитності та фіктивності, проводилась фіктивна реалізація імпортованих ТМЦ та забезпечувалось надходження безготівкових коштів на рахунки для придбання валюти і проведення зовнішньоекономічних операцій.

Загальний обсяг імпортних операцій протягом 2015-2016 років склав понад 50 млн. гривень.

За результатами обшуків, проведених в офісних приміщеннях, які використовувалися у злочинній діяльності, вилучено 24,8 тис. доларів США та 27,9 тис. гривень готівкою, 5 системних блоків, 4 ноутбуки, 4 телефони, 2 печатки СГД нерезидентів, флеш накопичувачі та бухгалтерську документацію.

Тривають слідчі дії.

 

81. Щодо переходу зі спрощеної системи на загальну: визначаємо

фінрезультат  до оподаткування платниками податку на прибуток

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                   м. Дніпропетровська  повідомили, що платник податку на прибуток, що перейшов з єдиного податку, визначає фінрезультат до оподаткування в декларації за 2016 рік за правилами бухобліку у періоді свого перебування на загальній системі оподаткування

 Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО та МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.

Фінансовий результат до оподаткування формується згідно з правилами бухобліку, у тому числі за операціями які виникли при переході зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування.

Розділом III ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають за операціями при переході зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування. (Лист ДФСУ у  від 27.10.2016 р. №23187/6/99-99-15-02-02-15).

 

  1. Щодо окремих питань бухгалтерського обліку

ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська повідомляє, що Міністерство фінансів України з окремих питань бухгалтерського обліку в межах компетенції роз’яснило.

Щодо обліку м'якого інвентаря

Склад рахунків і субрахунків, які застосовуються бюджетними установами, визначає План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 26.06.2013 р. N 611 (далі - План рахунків).

Згідно з Порядком застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, наведеним у додатку 1 до Плану рахунків, для обліку білизни, постільних речей, одягу та взуття призначено субрахунок 114 "Білизна, постільні речі, одяг та взуття" рахунка 11 "Інші необоротні матеріальні активи" класу 1 "Необоротні активи". На цьому субрахунку обліковуються білизна (сорочки, халати); постільні речі (матраци, подушки, ковдри, простирадла, підодіяльники, наволочки, покривала, мішки спальні тощо); одяг і обмундирування, включаючи спецодяг (костюми, пальта, плащі, кожухи, плаття, кофти, спідниці, куртки, штани тощо); взуття, включаючи спеціальне (черевики, чоботи, сандалі, валянки тощо); спортивний одяг і взуття (костюми, черевики тощо).

Відповідно до пункту 4 розділу VI Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2010 р. N 1202 (далі - НП(С)БОДС 121), вибуття основних засобів здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 4 Порядку списання об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 р. N 1314, списанню підлягає майно, що не може бути в установленому порядку відчужене, безоплатно передане державним підприємствам, установам чи організаціям та щодо якого не можуть бути застосовані інші способи управління (або їх застосування може бути економічно недоцільне), у разі, коли таке майно морально чи фізично зношене, непридатне для подальшого використання суб'єктом господарювання, зокрема у зв’язку з будівництвом, розширенням, реконструкцією і технічним переоснащенням, або пошкоджене внаслідок аварії чи стихійного лиха та відновленню не підлягає, або виявлене в результаті інвентаризації як нестача.

Списання об'єктів основних засобів з метою розукомплектування цим Порядком не передбачено.

Якщо в процесі експлуатації складові об'єкта основного засобу вийшли з ладу, суб'єкт державного сектору може здійснити ремонт, технічне обслуговування, модернізацію об'єкта основних засобів.

Відображення в бухгалтерському обліку інформації про ремонт та поліпшення основних засобів здійснюється з урахуванням вимог розділу VI Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів суб'єктів державного сектору, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 р. N 11 (далі - Методрекомендації до НП(С)БОДС 121).

Щодо обліку нематеріальних активів

Законодавство України про авторське право і суміжні права складається з відповідних норм Цивільного кодексу України (далі - Кодекс), законів України "Про авторське право і суміжні права", "Про кінематографію", "Про телебачення і радіомовлення", "Про видавничу справу", "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних" та інших законів України, що охороняють особисті немайнові права та майнові права суб'єктів авторського права і суміжних прав.

Згідно з пунктом 1 розділу II Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 122 "Нематеріальні активи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2010 р. N 1202 (далі - НП(С)БОДС 122), нематеріальний актив визнається активом, якщо його можна ідентифікувати (може бути виділений чи відокремлений від інших активів) та існує ймовірність отримання суб'єктом державного сектору майбутніх економічних вигід, пов'язаних з його використанням, та/або якщо він має потенціал корисності і його вартість може бути достовірно визначена.

Відповідно до пункту 4 розділу II Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку нематеріальних активів суб'єктів державного сектору, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 р. N 11 (далі - Методрекомендації до НП(С)БОДС 122), зарахування на баланс і використання придбаних (створених) об'єктів нематеріальних активів здійснюється на підставі відповідного первинного документа. При цьому в первинному документі зазначаються назви документів, згідно з якими такий об'єкт нематеріальних активів вводиться в господарський оборот, зокрема патент, свідоцтво, ліцензійний договір, договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності, договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності тощо.

На облік у складі нематеріальних активів беруться придбані права на володіння, користування та розпорядження об'єктом нематеріальних активів після відчуження їх (прав) від колишніх власників та визначення його вартості.

Відповідно до пункту 11 розділу II НП(С)БОДС 122 якщо актив не відповідає вказаним критеріям визнання нематеріального активу, то витрати, пов'язані з його придбанням (створенням), визнаються витратами того періоду, протягом якого вони були здійснені без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.

Пунктом 16 Методрекомендацій до НП(С)БОДС 122 передбачено, що об'єкт нематеріальних активів, наданий суб'єктом державного сектору, який є правовласником (ліцензіаром), в користування (при збереженні виключних прав на результат інтелектуальної діяльності), залишається на балансі правовласника (ліцензіара) із зазначенням в аналітичному обліку інформації про передачу цього об'єкта у користування іншій особі.

Об'єкт нематеріальних активів, отриманий в користування, обліковується суб'єктом державного сектору (ліцензіатом) на позабалансовому рахунку в оцінці, визначеній виходячи із розміру винагороди, встановленого в договорі. При цьому платежі за надане право використання об'єктів інтелектуальної власності у вигляді періодичних платежів, обчислених у порядку та строки, встановлені договором, включаються ліцензіатом до витрат звітного періоду.

Щодо витрат на реконструкцію будівлі

Взаємовідносини між підрядником і замовником при проведенні нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд регулюються § 3 глави 61 Кодексу. Зокрема, статтями 877 і 878 Кодексу визначені вимоги до складання проектно-кошторисної документації та внесення змін до неї у зв’язку з неврахуванням на початковій стадії планування окремих робіт і витрат.

Щодо нарахування амортизації

Відповідно до пункту 1 розділу II НП(С)БОДС 121 одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів, а саме: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється суб'єктом державного сектору.

Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.

Нарахування амортизації на об'єкти основних засобів здійснюється в порядку, визначеному розділом IV НП(С)БОДС 121.

Відповідно до пункту 1 розділу III Методрекомендацій до НП(С)БОДС 121 зарахування на баланс об'єкта основних засобів здійснюється на підставі відповідного первинного документа.

Для оформлення прийняття-здання основних засобів після капітального ремонту, реконструкції чи модернізації застосовується акт прийняття-здання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів, типова форма якого затверджена наказом Головного управління Державного казначейства України, Державного комітету статистики України від 02.12.97 р. N 125/70. В цьому акті зазначається кошторисна вартість ремонту, реконструкції, модернізації згідно із затвердженим розрахунком витрат, необхідних для їх здійснення, фактична вартість закінчених робіт, дата здання/прийняття в експлуатацію після закінчення ремонту (реконструкції, модернізації) об'єкта.

Водночас повідомляється, що Міністерством фінансів України підготовлено проект нормативно-правового акта, яким передбачено затвердити типову форму акта передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів.

Щодо підписання первинних документів

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи), який здійснює керівництво підприємством та несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно із Законом первинні документи повинні мати особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до Закону підприємство самостійно визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів. Зокрема, пунктом 2.13 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88 (далі - Положення), визначено, що керівником підприємства затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. (Лист Мінфіну від 14.09.2016 р. № 31-11420-07-10/26261)

 

  1. Укладення угоди на реалізацію майна

ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська повідомляє, що відповідно до Постанови КМУ від 25.08.1998 р. № 1340 «Про Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним» (зі змінами та доповненнями) на початку кожного року місцеві податкові інспекції із залученням органів, що вилучають та обліковують майно, визначають на конкурсній основі торгівельні підприємства, яким доручатиметься реалізація майна, з обов'язковим занесенням їх до єдиного реєстру торгівельних підприємств, який ведеться цими інспекціями. Протягом року в разі потреби дозволяється доповнювати єдиний реєстр торгівельних підприємств іншими торгівельними підприємствами за поданням органів, що вилучають та обліковують майно.

 Угоду з торгівельним підприємством, якому доручатиметься реалізація майна, укладає керівник або особа, що його заміщає, відповідного органу державної податкової служби, митного органу в межах повноважень, установлених законодавством.

Угоди з торгівельними підприємствами на реалізацію майна укладаються лише після включення їх до єдиного реєстру торгівельних підприємств та організацій.

Кошти, одержані від реалізації майна, продуктів його переробки, утилізації перераховуються до відповідного бюджету або в установлених законом випадках на рахунки митних органів у строк, що становить не більш як сім банківських днів від дня продажу (передачі).

 

84. Заходи з протидії корупції

Одним із важливих напрямів сучасної стратегії розвитку України є прагнення до подолання корупції та мінімізації її суспільно-політичних наслідків. Досягнення успіху у цьому процесі є передумовою для демократичних перетворень у державі, зміцнення національної безпеки, зростання її економічного потенціалу, формування у суспільства довіри до влади, покращання добробуту громадян України.

Подолання корупції в органах Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) є одним із першочергових завдань українського суспільства, оскільки існуючі прояви корупції негативно впливають на рівень надходжень грошових коштів до державного бюджету, на ефективність діяльності фіскальних органів, їх рейтинг, взаємовідносини з платниками податків тощо.

Відповідно до Антикорупційної програми ДФС на 2015-2017 роки одним із важливих кроків у боротьбі з корупцією є залучення громадськісті до формування, реалізації та моніторингу антикорупційної політики, проведення анонімного опитування платників податків щодо сприйняття корупції та довіри до органів ДФС і оприлюднення результатів опитування у ЗМІ, забезпечення оперативного реагування на повідомлення, що надходять на антикорупційний сервіс «Пульс» від суб’єктів господарювання та громадян, щодо можливих корупційних правопорушень з боку посадових осіб органів ДФС, інформування заявників про результати їх розгляду.

Для поширеня інформації про корупцію як негативне, багатоаспектне соціальне явище, проводяться заходи із формування світогляду неприйняття корупції в органах ДФС, забезпечується  проведення підвищення кваліфікації та спеціалізованої підготовки посадових осіб органів ДФС з питань антикорупційного законодавства. Запроваджено періодичне проведення цільових занять щодо дотримання вимог антикорупційного законодавства України з метою профілактики та попередження корупційних проявів та правопорушень серед працівників ДФС.

Також проводяться навчання фахівців органів ДФС  з питань етики, дотримання антикорупційних вимог та доброчесного повідомлення про факти корупції.

Інформація про вжиті заходи щодо запобігання і протидії корупції та про осіб, притягнутих до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, з метою створення атмосфери суспільної нетерпимості до корупційних форм поведінки та громадського осуду осіб, які вчинили корупційні діяння оприлюднюються у ЗМІ.

Також фахівцями органів ДФС проводиться організація заходів щодо підвищення рівня правової свідомості платників податків, роз’яснення норм чинного законодавства в частині знання платників податків своїх прав та свобод, механізму їх реалізації та правових способів захисту в ситуаціях, пов’язаних з корупційними проявами.

 

85. В Одеській області внутрішньою безпекою ДФС

викрито митного брокера-хабарника

В Одеській області співробітниками підрозділу внутрішньої безпеки ДФС задокументований факт надання митним брокером неправомірної вигоди у сумі 1,5 тис. дол. США.

Так, в зоні діяльності Одеської митниці митний брокер намагався надати працівникам мобільної групи Міжвідомчого цільового центру із запобігання та виявлення порушень законодавства з питань державної митної справи грошові кошти за відмову від проведення оглядів декількох контейнерів з вантажем та від фіксації порушень митних правил.

Про дану спробу Міжвідомчим цільовим центром було одразу повідомлено Головне управління внутрішньої безпеки ДФС, що дозволило своєчасно організувати невідкладні слідчо-оперативні заходи та затримати хабарника «на гарячому».

За вказаним фактом розпочато кримінальне провадження за ст.369 КК України (Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі).

 

86. Роман Насіров: Сьогодні послугами «Електронного кабінету платника» користуються понад 4 мільйона українців

Державна фіскальна служба постійно вдосконалює систему адміністрування податків. Про це повідомив Голова державної фіскальної служби України Роман Насіров, презентуючи оновлений сервіс «Електронний кабінет платника» в прес-центі ДФС.

«Модернізований електронний сервіс «Електронний кабінет платника» (ЕКП) розпочав роботу з лютого 2016 року. На даний момент послугами кабінету скористалося 4,2 мільйона осіб. Сервіс надає можливість платнику безкоштовно працювати в ЕКП в режимі реального часу за допомогою персональних комп’ютерів та смарт-пристроїв без встановлення спеціалізованого програмного забезпечення. Тобто, платник може працювати дистанційно, не відвідуючи центри обслуговування, а це значна економія часу та мінімізація корупційної складової», - зазначив Роман Насіров.

З українських міст до топ-10 споживачів нашого електронного продукту входить Харків, Дніпро, Львів, Одеса, Київ, Полтава, Донецьк, Вінниця, Миколаїв, Черкаси.

Географія користувачів ЕКП охоплює США, Італію, Нідерланди, Німеччину. Загалом, в ЕКП зареєстровано користувачів з-понад 70 країн.

Функціональні частини Електронного кабінету платника: відкрита  (загальнодоступна) – вхід без ідентифікації користувача та приватна частина (особистий кабінет) – вхід за допомогою електронного цифрового підпису.

Нещодавно запроваджено новий сервіс у тестовому режимі - «Довідка про відсутність заборгованості». Сервіс «Довідка про відсутність заборгованості» в «Електронному кабінеті платника» надає можливість:  платникам – подавати заяви та отримувати довідки; органам ДФС – підтверджувати відсутність заборгованостей довідкою; третім особам – переглядати видані платникам довідки.

Також впроваджуються ініціативи, які передбачають:

- подання заяв на видачу ліцензій; реєстр заяв на відшкодування ПДВ;

- видачу всіх довідок, витягів в електронному вигляді;

- формування  та направлення електронних звернень громадян;

- запис на особистий прийом;

- створення функціоналу для обміну інформацією з ЦОВВ, правоохоронними органами;

- впровадження митної складової.

За словами Голови ДФС, наступного року очікується, що кількість користувачів сервісу значно збільшиться  – насамперед, це будуть особи, які мають заповнювати електронні декларації, активні платники податків, приватні підприємці, юридичні особи.

«Можливості "Електронного кабінету платника" забезпечують потреби більше 40  мільйонів фізичних осіб від отримання відомостей про доходи і податки, створення і відсилку електронної декларації до листування з ДФС та з’ясування стану розрахунків з бюджетом», – наголосив Голова ДФС. 

 

 

  1. До уваги платників! Скористайтесь податковою знижкою за 2015 рік!

ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська нагадує платникам, що отримати податкову знижку за 2015 рік можливо до 31 грудня 2016 року. Запрошуємо до Центру обслуговування платників інспекції всіх, хто не скористався правом на податкову знижку у пн-чт з 9.00 до 18.00, пт. з 9.00 до 16.45, перерва з 13.00 до 13.45.

 

  1. На Дніпропетровщині майже 100% платників ПДВ

надають перевагу електронній звітності

Майже 100 відсотків платників ПДВ та 88,3 відсотків платників єдиного соціального внеску Дніпропетровської області прозвітували у жовтні 2016 року в органи ДФС, скориставшись мережею Інтернет.

Так, із загальної кількості 17 тисяч 667 платників податку на додану вартість, у жовтні поточного року 17 тисяч 617 суб’єктів господарювання скористалися електронним сервісом ДФС, направивши звітність по e-mail. Це складає               99,72 відсотків від загальної кількості платників ПДВ Дніпропетровської області.

Також, у жовтні 2016 року з 49 тисяч 866 платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування Дніпропетровщини                 44 тисячі 035 платників прозвітували у фіскальні органи регіону засобами електронного зв’язку.

«Більшість платників не тільки звикли до зручного електронного формату, але й упевнені в його майбутньому, адже електронна звітність економить не лише час платників, а й фінансові витрати. Це – європейський курс і сучасна світова практика», – переконана перший заступник начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

 

 

  1. Податковий календар на 21 листопада 2016 року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що

21 листопада, понеділок,

останній день подання:

- податкової декларації з ПДВ за жовтень 2016 року платниками, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;

- декларації акцизного податку за жовтень 2016 року;

- податкової декларації з рентної плати за жовтень 2016 року з розрахунком:

► рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини;

► рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

► рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

► рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за жовтень          2016 року платниками, які обрали місячний період для звітування, та за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі у жовтні 2016 року;

- звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма №Д4 (місячна)) за жовтень 2016 року;

 

останній день сплати:

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за жовтень 2016 року (крім гірничих підприємств).

 

 

  1. Проект Закону України «Про внесення змін

до Податкового кодексу України» – на сайті ВРУ

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 07.11.2016 Верховною Радою України (далі – ВРУ) зареєстрований проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні) №5368 (далі – законопроект №5368).

Законопроект №5368 спрямований на покращення інвестиційного клімату в Україні за рахунок спрощення податкової системи, підвищення прозорості та якості адміністрування податків, ліквідації поширених схем ухилення від оподаткування, усунення неузгодженостей.

Цим законопроектом пропонується внести ряд змін до Податкового кодексу України у частині:

- адміністрування;

- трансфертного ціноутворення;

- податку на прибуток підприємств;

- податку на додану вартість;

- податку на доходи фізичних осіб;

- єдиного податку;

- акцизного податку;

- плати за землю;

- рентної плати за спеціальне використання води;

- рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

- оподаткування на тимчасово окупованій території.

Законопроект №5368 з пояснювальною запискою та порівняльною таблицею до нього розміщені на офіційному веб-порталі ВРУ за посиланням:

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60443

 

 

  1. Чи вважається податковим боргом сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до підпункту 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464).

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону №2464 сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, є недоїмкою.

Отже, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки, не вважається податковим боргом, а є недоїмкою.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 134.01 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

  1. Протягом якого терміну контролюючий орган повинен підписати договір про визнання електронних документів та який термін дії такого договору?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Інструкцією з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженою наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за №320/15011 (далі – Інструкція), визначено текст примірного договору про визнання електронних документів. Згідно з розділом 6 договору зазначений договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до контролюючого органу нові посилені сертифікати електронних цифрових підписів (далі – ЕЦП), цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Відповідно до статті 181 Господарського кодексу України від 16.01.2003   №436-IV зі змінами та доповненнями (далі – ГК) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін. У разі, якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої статті 181 ГК і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Таким чином, контролюючий орган повинен у двадцятиденний термін з моменту отримання договору про визнання електронних документів підписати його або надати вмотивовану відмову в укладанні такого договору.

Для прискорення укладання договору про визнання електронних документів для платників податків реалізована можливість укладання електронного договору, без відвідування районних інспекцій. У такому випадку договір «Про визнання електронних документів» засобами телекомунікаційного зв’язку надсилається на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., при цьому строк його укладення не перевищує п’яти робочих днів.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 135.03 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

92. Увага! Нова декларація акцизного податку

ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська повідомляє, що Мінфін наказом від 26.09.2016 р. № 841 (зареєстрований у Мін'юсті 18.10.2016 р.) виклав в новій редакції:

- форму декларації акцизного податку;

- Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку.

Внесено зміни до розділів декларації в частині відображення податкових зобов’язань за операціями з реалізації пального.

Крім того, запроваджено нові додатки до декларації:

  • Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального відповідно до підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу (додаток 1-1);
  • Заява про порушення особою, яка реалізує пальне, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування (додаток 9).

Наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування, яке заплановане в "Офіційному віснику України" № 90 (орієнтовно 22.11.2016).

 

  1. Готовність до співпраці висловлена під час ділової зустрічі керівника

ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксани Томчук і Офісу ЄБА в м. Дніпро

У Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області відбулася ділова зустріч виконуючої обов’язки начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксани Томчук з представниками Офісу Європейської Бізнес Асоціації в м. Дніпро. Під час зустрічі розглянуто поточний стан, перспективи удосконалення взаємодії між підприємствами – членами ЄБА і фіскальною службою, а також зміни до податкового законодавства.

Оксана Томчук пояснила присутнім свою позицію на посаді керівника фіскальної служби Дніпропетровської області: «Є закони і вони мають виконуватись, вони мають виконуватись і представниками бізнесу, і представниками державних структур». Представників бізнесу цікавила ціла низка питань, частина яких, як наприклад, проведення планових та позапланових перевірок, стосувалася дії фахівців фіскальних органів. Інші – виконання законодавчих актів, як приклад – виконання норм Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення.

«Нам імпонують ті цілі і завдання, які ставить перед фіскальною службою області її керівник, головне, що є бажання Оксани Томчук співпрацювати з бізнесом регіону», – поділилася своїми враженнями наприкінці зустрічі керівник Офісу Європейської Бізнес Асоціації в м. Дніпро Катерина Ущаповська.

 

  1. До уваги платників податку на додану вартість!

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 11.11.2016 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 09.11.2016 №788 «Про внесення змін до пункту 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі – Постанова №788).

Зазначеною Постановою врегульовано питання щодо врахування у системі електронного адміністрування ПДВ сум податку, на які підприємства, що надають комунальні послуги, зменшили заборгованість з податку, у рамках проведення розрахунків з погашення за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам заборгованості з різниці у тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення тощо, що постачалися населенню.

Прийняте рішення забезпечить можливість зазначеним підприємствам виписувати податкові накладні на відповідні суми без відволікання обігових коштів на поповнення електронного рахунка у такій системі для можливості провадження господарської діяльності

Постанова №788 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 11.11.2016 №212.

 

  1. Про заповнення розрахунків податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Державною фіскальною службою України у листі від 15.11.2016 №36604/7/99-99-15-02-01-17 (далі – лист ДФС №36604) надані роз’яснення щодо заповнення розрахунків податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, на доповнення до листа ДФС від 02.09.2016 №29468/7/99-99-15-02-01-17.

Нагадуємо, що 29.07.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2016 №544 «Про затвердження форм та Порядку розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за №923/29053.

З метою дотримання вимог Податкового кодексу України у рядку 16 Розрахунку податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7 (далі – Розрахунок 2), обчислюється авансовий внесок у розмірі 1/12 нарахованої суми податку на прибуток, що підлягає сплаті щомісяця (заповнюється у Розрахунку 2, що уточнює показники розрахунків за звітні періоди 2013 року та 2014 року), або авансовий внесок у розмірі 2/9 податку на прибуток (рядок 08 Розрахунку х 2/9), що підлягає сплаті до 31 грудня 2016 року (заповнюється платником податку у Розрахунку за три квартали 2016 року).

У рядку 16 таблиці 1 додатка ВП до рядків 17-19, 21-23, 25-27 Розрахунку 2 обчислюється авансовий внесок у розмірі 1/12 нарахованої суми податку на прибуток, що підлягає сплаті щомісяця (заповнюється у Розрахунку, що уточнює показники розрахунків за звітні періоди 2013 року та 2014 року), або авансовий внесок у розмірі 2/9 податку на прибуток (рядок 08 Розрахунку х 2/9), що підлягає сплаті до 31 грудня 2016 року (заповнюється платником податку у Розрахунку за три квартали 2016 року).

У рядку 05 таблиці 2 додатка ВП до рядків 17-19, 21-23, 25-27 Розрахунку 2 сума штрафу при відображенні недоплати обчислюється за формулою: рядок 04 х 5%.

У рядку 08 таблиці 2 додатка ВП до рядків 17-19, 21-23, 25-27 Розрахунку 2 сума штрафу при відображенні недоплати обчислюється за формулою: рядок 07 х 5%.

У рядку 05 таблиці 3 додатка ВП до рядків 18-20, 22-24, 26-28 Розрахунку податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складання окремого балансу фінансово - господарської діяльності (далі – Розрахунок 1) сума штрафу при відображенні недоплати обчислюється за формулою: рядок 04 х 5%.

У рядку 06 таблиці 3 додатка ВП до рядків 18-20, 22-24, 26-28 Розрахунку 1 обчислюється пеня, нарахована на виконання вимог підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 розділу II Податкового кодексу України, яка переноситься до рядка 24 Розрахунку 1.

У рядку 08 таблиці 3 додатка ВП до рядків 18-20, 22-24, 26-28 Розрахунку 1 сума штрафу при відображенні недоплати обчислюється за формулою: рядок 07 х 5%.

Лист №36604 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-pributok-pidpri/listi-dps/274409.html

 

  1. Особливості подання реєстраційної заяви платника ПДВ

у разі переходу зі спрощеної системи, що не передбачає сплати ПДВ,

на загальну систему оподаткування

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок реєстрації платників податку на додану вартість (далі – ПДВ) та форми заяв про реєстрацію платників ПДВ визначаються Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233) зі змінами та доповненнями (далі – Положення №1130).

Пунктом 3.5 розділу III Положення №1130 визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою №1-ПДВ (додаток 1 до Положення №1130) (далі – Заява).

Особливості надання Заяви особами, які обрали або переходять на спрощену систему оподаткування, змінюють ставки єдиного податку або відмовляються від спрощеної системи оподаткування викладені у пункті 3.6 розділу III Положення №1130.

Так, у разі переходу осіб зі спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на сплату інших податків і зборів, установлених Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), у випадках, визначених главою 1 розділу XIV ПКУ, Заява подається:

- не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, установлених ПКУ, якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 ПКУ, при яких реєстрація платниками ПДВ є обов’язковою;

- не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних, якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 182.1 статті 182 ПКУ, та вважають за доцільне добровільно зареєструватись як платники ПДВ.

 

  1. Протягом якого строку платник податків може виправити помилки, допущені у раніше поданій ним податковій декларації?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України від 02.12.2010    №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст.50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Згідно з п.102.1 ст.102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п.102.2 ст.102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст.39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п.133.4 ст.133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, платник податків у разі самостійного виявлення помилок у раніше поданій ним податковій декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (крім обмежень, визначених ст.50 ПКУ) (з урахуванням строку давності 1095 днів, а у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст.39 ПКУ – 2555 дня), зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 135.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

98. У ДФС обговорили шляхи упередження зловживань

під час перевезення гуманітарної допомоги

Прес-служба Державної фіскальної служби України

Особливості ввезення гуманітарної допомоги в Україну та шляхи упередження зловживань у цій сфері обговорювалися під час ініційованої ДФС зустрічі за участі представників органів державної влади, благодійних організацій та волонтерів.

«Сьогодні ми фіксуємо численні факти шахрайств під час ввезення гуманітарної допомоги в Україну. Чимало шахраїв використовують цей спосіб завезення товару для власного заробітку. Саме тому спільно ми маємо зробити процес таких перевезень прозорим та зрозумілим, щоб всі поставки дійшли до реального споживача», – наголосив Голова ДФС Роман Насіров.

За його словами, всі органи державної влади, які задіяні в процесі гуманітарних перевезень, мають бути зацікавлені в створенні сприятливих умов та безперешкодному ввезенню гуманітарки реальними благодійними фондами та упередженні злочинної діяльності фіктивних підприємств. Саме діяльність останніх завдає значних втрат бюджету через несплату митних платежів за рахунок ввезення на територію України високоліквідних товарів під виглядом гуманітарки, яка в подальшому реалізовується за грошові кошти.

Так, зокрема, за результатами роботи податкової міліції лише у 2016 році до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 9 відомостей щодо неправомірного використання гуманітарних вантажів. Двом особам повідомлено у скоєні кримінального правопорушення, до бюджету держави надійшло понад 1млн грн., вилучено 300 тонн майна.

 «Ми маємо цілий спектр інструментів, визначених законом, для відслідковування подальшого переміщення вантажу. Наше головне завдання – максимально спростити процес ввезення такої допомоги в Україну та водночас упередити використання злочинних схем шахраями. Так, наприклад, податковою міліцією було виявлено понад 80 організацій, задіяних у фіктивному розподілі гуманітарних вантажів, у тому числі 20 благодійних фондів, які заробляли значні кошти на реалізації гуманітарки», – розповів Перший заступник Голови ДФС Сергій Білан.

За його словами, чимало порушень фіксується під час переміщення гуманітарного вантажу на непідконтрольні Україні території.

Під час зустрічі учасники обговорили можливості отримання дозволів на ввезення благодійних вантажів, особливості їх розподілу та порядок звітування. Так, зокрема, представники благодійних фондів звернули увагу присутніх посадовців  державних органів на необхідності розробки порядку та форми звітності для подання її в електронному вигляді.

За результатами зустрічі було досягнуто домовленості щодо створення робочої групи з напрацювання змін до законодавства щодо ввезення гуманітарної допомоги, порядку звітування тощо.

«Спільними зусиллями ми можемо розробити новий законодавчий акт, який врегулює весь процес, спростить бюрократичні перепони, дозволить вдосконалити процедури надання вантажу статусу гуманітарної допомоги тощо. У свою чергу ДФС докладе максимум зусиль для створення безперешкодної діяльності чесних суб’єктів господарювання», – підкреслив Сергій Білан.

Він також закликав присутніх волонтерів та представників благодійних організацій у разі виникнення спірних ситуацій на митницях оперативно повідомляти фіскальну службу для їх швидкого врегулювання. 

 

99. Щодо порядку визначення бази оподаткування ПДВ

операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                      м. Дніпропетровська повідомили, що ДФСУ у листі від 19.10.2016р. №22624/6/99-99-15-03-02-15 надала роз’яснення щодо порядку визначення бази оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг як до 01.01.2016 року, так і після 01.01.2016 року.

Зокрема, згідно з нормами Податкового кодексу України, у 2016 році база оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, що відповідають ринковим. Звичайною ціною для здійснення розрахунку бази оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг є ціна, визначена зацікавленими сторонами у цивільно-правовому договорі, яка у свою чергу повинна відповідати ринковій ціні (ціні, що склалася на ринку товарів/послуг).

 

100. Мито, його види та ставки

Мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та Митним кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до Митного кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

В Україні застосовуються такі види мита:

- ввізне мито - на товари, що ввозяться на митну територію України.

- вивізне мито - на українські товари, що вивозяться з України.

- сезонне мито – на окремі товари на строк не менше 60 та не більше 120 послідовних календарних днів з дня встановлення.

- особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне та додатковий імпортний збір - з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників та  незалежно від інших видів мита.

Мито обраховується:

-  у відсотках до митної вартості товарів (адвалорна ставка),  

- у грошовому розмірі на кількість товарів у встановлених законом одиницях виміру (специфічна ставка);

- одночасно у відсотках до митної вартості товарів та у відсотках до митної вартості товарів (комбінована ставка).

Об'єктами оподаткування митом є:

- товари, митна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України підприємствами;

- товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню митними платежами відповідно до розділу XII Митного кодексу, а також розділів V та VI Податкового кодексу України;

- товари, транспортні засоби комерційного призначення, що зберігаються на складах органів доходів і зборів, за якими власник або уповноважена ним особа не звернулися до закінчення встановлених строків зберігання та реалізуються відповідно до статті 243 Митного кодексу.

В залежності від обраного митного режиму законодавством установлено звільнення, умовне повне або часткове звільнення від оподаткування митом,  а от звільняти окремих юридичних та фізичних осіб від сплати мита і переносити для них строки його сплати  забороняється.

 

101. Платникам ПДВ - сільськогосподарським підприємствам

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                      м. Дніпропетровська повідомили, що платникам ПДВ - сільськогосподарським підприємствам, які користуються спецрежимом оподаткування згідно з  статтею 209 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) про  необхідность дотримання ними законодавчих вимог щодо цільового використання коштів, які акумульовані на спеціальних рахунках, а саме: придбані за рахунок вказаних коштів активи використовуватимуться виключно у виробництві сільськогосподарських товарів чи послуг.

Фактори, пов’язані з  виробництвом власної сільгосппродукції чітко регламентовані  у підпункті 209.15.1 статті 209 ПКУ, це:

а) товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

б) послуги, супутні постачанню сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку:

сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, проведення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин;

пакування та підготовка до продажу, у тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції (01.41.0 КВЕД);

зберігання сільськогосподарської продукції;

вирощування, розведення, відгодівля та забій свійських сільськогосподарських тварин, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоотичних заходів;

отримання послуг з використання сільськогосподарської техніки, крім отримання її у фінансову оренду (лізинг);

отримання послуг, супутніх веденню сільськогосподарської діяльності, а саме з питань оподаткування, бухгалтерської звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого управління (74.14.0 КВЕД);

знищення бур'яну та шкідливих комах, оброблення посівів і сільськогосподарських площ засобами захисту рослин, а також використання засобів захисту тварин;

експлуатація меліоративних зрошувальних та осушувальних систем для посівних площ і сільськогосподарських угідь;

розділ м'яса для товарної кондиції.

У випадку надмірного або помилкового перерахування коштів на спеціальний рахунок, зазначені кошти поверненню платнику податку не підлягають, а враховуються таким платником в рахунок майбутніх перерахувань на спеціальний рахунок та можуть бути використані ним для інших виробничих цілей, пов'язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції.

У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до п. 30.8 ст. 30 ПКУ, яким визначено, що податкові пільги, використані не за призначенням чи несвоєчасно повернуті, повертаються до відповідного бюджету з нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року №11 "Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів", сума ПДВ, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету, використовується сільськогосподарським підприємством у виробництві сільськогосподарських товарів чи послуг, а починаючи з 1 січня 2017 року перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.

 

102.  Платникам єдиному внеску

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                      м. Дніпропетровська повідомили, що з 18 жовтня 2016 року у зв’язку із публікацією в «Офіційному віснику України» набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 07.09.2016 р. № 813 "Про внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України" (далі - наказ N 813), яким внесено зміни до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. №435 , які полягають у тому, що у графі 8 додатку 4 Переліку таблиць звіту, у рядку 4 розділу I таблиці 2 та у назві таблиці 8 слова "престарілим, який", "досяг" замінено словами "особою похилого віку, яка", "досягла".

Відповідно, звітність зі змінами, внесеними наказом № 813, подаватиметься платниками єдиного внеску починаючи з 01.12.2016 р.

 

103. Транспортний податок за викрадене авто 

Згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.

Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).

Відповідно до п.п. 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПКУ базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.

Підпунктом 267.6.8 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання

 

104. Про податкову соціальну пільгу для учасників АТО

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                      м. Дніпропетровська повідомили, що податкова соціальна пільга (ПСП) застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата, якщо її розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (у 2016 році – 1930 грн). При цьому ПСП починає застосовуватися до нарахованої заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право відповідно до пп. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – Кодекс). Порядок подання документів для застосування ПСП затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1227.

Категорії платників податку на доходи фізичних осіб, що є користувачами права на застосування ПСП, визначені у підпунктах.169.1.1-169.1.4 пункту 169.1 статті 169 Кодексу:

- для будь-якого платника податку у розмірі, що дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, (на 01.01.2016 року – 1378 грн). З урахуванням вищезазначеного, у 2016 році розмір ПСП становить 689 грн. (50% від 1378 грн);

- для платника податку, який утримує двох і більше дітей віком до 18 років має право на застосування ПСП у сумі 689 грн, що складає 100 % розміру ПСП – у розрахунку на кожну таку дитину;

- для платника податку, який є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону України від 22.10.1993 р. № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім осіб, визначених у пп. «б» пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, в розмірі 1033,50 грн.

Якщо платник податку має право на ПСП з двох або більше підстав, то застосовується одна пільга з підстави, яка передбачає її найбільший розмір. Проте, якщо платник податку утримує двох і більше дітей, у тому числі дитину – інваліда (дітей – інвалідів), ПСП, що надається платнику податку як багатодітному батькові (матері) визначається з двох підстав, ПСП звичайна на дітей та підвищена ПСП на дитину – інваліда.

Перелік доходів, до яких ПСП не може бути застосовано, наведено у пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 Кодексу.

Отже, особи, які мають статус учасників бойових дій, які брали участь в АТО, не зазначені у пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Кодексу як окрема пільгова категорія платників, що мають право на збільшений розмір ПСП. Однак такий платник має право на застосування ПСП як платник податку за умови дотримання вимог ст. 169 Кодексу. Граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків визначається як добуток суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. (у 2016 році – 1930 грн) та відповідної кількості дітей.

Якщо платник податку, який має чотирьох дітей віком до 18 років, отримує заробітну плату, розмір якої у 2016 році не перевищує 7720 грн (1930 грн х 4 дітей) на місяць, то такий платник має право на ПСП у розмірі 2756 грн (689 грн х 4).

 

105. Про нарахування ЄСВ на суму лікарняних,

 виплачених після звільнення

Відповідно до ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення згідно з п. 5 ст. 40 КЗпП).

Згідно з ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Статтею 19 розд. ІV Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (у редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці») (далі - Закон № 1105) встановлено, що право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.

Згідно з п. 2.27 розд. ІІ Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 зі змінами і доповненнями, днем звільнення вважається останній день роботи.

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності (частина перша ст. 31 розд. ІV Закону № 1105).

Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) регулюється виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464). Відповідно до абзацу сьомого пункту першого частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками ЄВ є, зокрема, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю та органи, які виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності відповідно до законодавства для осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Базою нарахування ЄВ для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту першого частини першої ст. 4 Закону № 2464, є, зокрема, суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця (абзац другий п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464). Відповідно до п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 2464 страхувальники – роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати ЄВ. 

Застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому Законом № 2464 порядку ЄВ. Після звільнення працівника підприємство не несе обов’язку страхувальника, а відповідно, і платника страхових внесків.

Отже, суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, нараховані особам після їх звільнення, не є базою нарахування ЄВ.

Таким чином, якщо страховий випадок настав у період роботи застрахованої особи, але на момент звільнення працівника хвороба ще не закінчилася, то після звільнення при наданні листка непрацездатності роботодавець зобов’язаний нараховувати такій особі (вже колишньому працівнику) лікарняні. Перші п’ять днів хвороби рахуються роботодавцем тільки в межах трудових відносин. Наприклад, працівник захворів 7 вересня, а 9 вересня він був звільнений за згодою сторін. У такому разі за рахунок роботодавця лікарняні оплачуються тільки за 3 календарних дні (7,8 і 9 вересня), а 4-й і 5-й день не оплачують. Далі (за всі дні, що залишилися з 6-го дня згідно з листком непрацездатності) – за рахунок коштів соцфонду. Що стосується сплати ЄСВ, то після звільнення працівника роботодавець уже не виконує обов’язки страхувальника. Тому, якщо після звільнення нараховується допомога по тимчасовій непрацездатності, ЄСВ на її суму не нараховується.

 

106. Отримання витягу з реєстру платників єдиного податку

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                      м. Дніпропетровська повідомили, що реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Фіскальний орган веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку.

Тобто платник єдиного податку, який виявив бажання отримати витяг з реєстру платників єдиного податку, повинен звернутися із запитом про отримання такого витягу до фіскального органу за місцем своєї податкової адреси.

До затвердження відповідних форм запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку, подається заява на отримання витягу в довільній формі, на підставі якої видається тимчасовий витяг з реєстру платників єдиного податку.

Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту.

Витяг діє до внесення змін до реєстру.

Зазначена норма визначена п. 299.1, п. 299.2, п. 299.9 ст. 299 Податкового кодексу України.

 

107. Дохід фізичної особи у вигляді корпоративних

прав оподатковується податком на доходи фізичних осіб

Відповідно до частини четвертої ст. 17 Закону України від 15 травня 2003 року                  № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, подаються, зокрема, такі документи: примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою – у разі внесення змін, пов’язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи.

Правове регулювання договору дарування регламентовано ст.ст. 717 - 727 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ). Так, відповідно до ст. 717 ЦКУ за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому (ст. 718 ЦКУ).

Статтею 719 ЦКУ встановлено форму договору дарування. Зокрема, договір дарування майнового права та договір дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним.

Пунктом 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено оподаткування доходу, отриманого платником податку як дарунок (або в результаті укладення договору дарування) від фізичних осіб.

Так, відповідно до абзацу другого п. 174.6 ст. 174 ПКУ кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. IV ПКУ для оподаткування спадщини.

Вартість будь-якого об’єкта спадщини (подарунку), що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не є членами сім’ї спадкодавця (дарувальника) першого ступеня споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 ПКУ (5відс.) (п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Платник податку, що отримує доход від особи, яка не є податковим агентом, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).

Отже, у разі безоплатного отримання фізичною особою (не є членом сім’ї спадкодавця (дарувальника) першого ступеня споріднення) доходу у вигляді корпоративних прав (частки в статутному фонді юридичної особи) від іншої фізичної особи - засновника підприємства за заявою, іншого документа про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства в цілях оподаткування податком на доходи фізичних осіб такий дохід слід розглядати як дохід, отриманий платником податку у дарунок, що підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків.

За 5-ти відс. ставкою податком на доходи фізичних осіб оподатковується дохід, отриманий такою фізичною особою в результаті укладення договору дарування з фізичною особою - засновником підприємства.

При цьому, фізична особа, яка безоплатно отримала корпоративні права (частку в статутному фонді юридичної особи) від іншої фізичної особи - засновника підприємства, повинна подати податкову декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня року, наступного за роком, в якому було отримано такий дохід (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ). (Загальнодоступнийу інформаційно-довідковий ресурс ДФС України (категорія 103.02).

 

108. Який документ свідчить про взяття на облік

 платника єдиного внеску в контролюючому органі?

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                      м. Дніпропетровська  розглянули питання ЄСВ.

Відповідно до абзацу першого частини третьої ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), зазначеним у пп. 1, 4 та 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 755), у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, за погодженням з Пенсійним фондом безоплатно надсилається повідомлення про взяття їх на облік.

Згідно з п. 3 розд. ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1162), платникам ЄВ, на яких не поширюється дія Закону № 755, контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 2 до Порядку № 1162.

Дія Закону № 755 поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації всіх ЮО незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу ЮО, та ФОП (частина перша ст. 3 Закону № 755).

Пунктом 1 розд. ІІ Порядку № 1162 визначено, що взяття на облік платників ЄВ, на яких поширюється дія Закону № 755, здійснюється контролюючим органом за їх місцезнаходженням чи місцем проживання на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом № 755, у день отримання зазначених відомостей контролюючим органом.

Відповідно до пп. 3, 4 розд. ІІ Порядку № 1162 дані про взяття на облік платників ЄВ в порядку інформаційної взаємодії передаються державному реєстратору в день взяття їх на облік за місцезнаходженням чи місцем проживання із зазначенням: дати взяття на облік, найменування та коду за ЄДРПОУ контролюючого органу, в якому такого платника взято на облік, реєстраційного номера платника ЄВ.

Взяття на облік ЮО (їх відокремлених підрозділів), ФОП та громадських формувань, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр), як платників ЄВ підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру, яка надсилається (видається) цим ЮО (відокремленим підрозділам), ФОП та громадським формуванням у порядку, встановленому Законом № 755.

Враховуючи викладене вище, платникам, на яких не поширюється дія Закону № 755, контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття на облік за формою № 2-ЄСВ, а взяття на облік платників, на яких поширюється дія Закону № 755, підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру, що надсилається (видається) цим платникам у порядку встановленому Законом № 755. (Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДФС України (категорія 115.03)).

 

109.  Щодо застосування пункту 188.1 ПКУ у частині нарахування бюджетними установами - орендодавцями податку на додану вартість на суму відшкодування (компенсації) витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, комунальні послуги, енергоносії

 Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                      м. Дніпропетровська розглянули питання щодо застосування пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) у частині нарахування бюджетними установами - орендодавцями податку на додану вартість на суму відшкодування (компенсації) витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, комунальні послуги, енергоносії.

Організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, їх структурних підрозділів та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній власності, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна регулюються Законом України від 10 квітня 1992 року N 2269-XII "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон N 2269).

Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. N 786 "Про Методику розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу").

Пунктом 2 зазначеної Методики визначено, що розмір орендної плати встановлюється договором оренди між орендодавцем та орендарем.

Відповідно до статей 284 та 286 Господарського кодексу України істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата, яка є фіксованим платежем, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках передбачених законодавством.

Водночас, згідно з пунктом 3 Методики, до плати за оренду індивідуально визначеного майна не включаються витрати на утримання орендованого майна та плата за послуги, які відповідно до укладених угод зобов'язуються надавати орендарю державне підприємство, організація, господарське товариство, на балансі яких перебуває це майно.

Таким чином, якщо орендар самостійно не укладає договори на споживання комунальних послуг, а здійснює відшкодовування орендодавцю у частині понесених ним витрат на оплату комунальних послуг, то в договорі оренди обов'язково має бути визначено порядок розрахунку вартості спожитих орендарем комунальних послуг та їх оплати (компенсації).

Відшкодування орендарем витрат орендодавця на оплату спожитої електричної енергії розглядається як оплата за отримані послуги.

Також Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.96 р. N 28, визначено, що орендодавець виступає у ролі основного споживача електроенергії, а орендар - субспоживача.

Якщо орендодавцем не надано орендарю повноважень щодо укладення останнім відповідних договорів з постачальником електричної енергії, то за передану та поставлену орендарю електричну енергію має розраховуватись орендодавець як безпосередній власник електроустановок, які здаються в оренду.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку (пункт 188.1 статті 188 Кодексу).

Отже, якщо орендодавцем виступає бюджетна установа, то кошти, що отримуються від орендаря у вигляді відшкодування витрат на оплату комунальних послуг та спожитої електричної енергії, не включаються до бази оподаткування ПДВ орендодавця. (Лист ДФСУ від 23.09.2016 р. №31390/7/99-99-12-02-01-17).

 

110. Для виїзду за кордон на постійне місце проживання необхідно отримати довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                      м. Дніпропетровська повідомили, що резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, мають подати до органів фіскальної служби за місцем державної реєстрації декларацію про майновий стан і доходи  не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.

Органи фіскальної служби протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації перевіряють визначене податкове зобов’язання, сплату належної суми податку на доходи фізичних осіб та видають довідку про таку сплату та про відсутність податкових зобов’язань з цього податку, що подається до органів митного контролю під час перетину митного кордону і є підставою для проведення митних процедур.

Довідка про подану декларацію про майновий стан і доходи видається за зверненням платника податку у десятиденний строк на підставі поданої декларації про майновий стан і доходи, а для платників податку - резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, - протягом тридцяти календарних днів після надходження податкової декларації про майновий стан і доходи та сплати належної суми податку.

У разі неподання декларації про майновий стан і доходи або для платників податку - резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, несплати податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб заявнику у десятиденний строк надається вмотивована відповідь щодо відмови в наданні довідки.

Для фізичних осіб - резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, довідка про подану декларацію про майновий стан і доходи дійсна протягом 60 календарних днів з дати її видачі за наявності документа, що посвідчує особу.

Більш детально з роз’ясненням щодо можливості отримання довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 140.06).

 

111. Чи включається до доходу юридичної особи - платника єдиного податку

третьої групи відшкодована орендарем сума комунальних платежів?

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                      м. Дніпропетровська повідомили, що відповідно до п.п.2 п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Згідно із п.292.3 ст.292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями (далі – ГКУ) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ст. 286 ГКУ).

Таким чином, сума комунальних платежів, яка згідно з договором оренди відшкодовується орендарем окремо від орендної плати, включається до доходу юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи (орендодавця). («ЗІР», категорія 108.01.02).

 

112. Акциз - 2016": на Миколаївщині викрито

чергових "махінаторів" нафтопродуктами

У ході проведення операції "Акциз - 2016" працівниками оперативних підрозділів Державної фіскальної служби у Миколаївській області у смт. Веселинове Миколаївської області виявлено автозаправну станцію, на якій нелегально зберігалися та реалізовувалися пально-мастильні матеріали. Також, на об'єкті відсутній касовий апарат та дозвільні документи на здійснення такого виду діяльності. Відповідно, до бюджету не сплачувалися податки.

У результаті проведених оперативних заходів на даному об'єкті вилучено 30 тон нафтопродуктів на загальну суму 543 тис. гривень.

Стосовно громадянина К., який обрав "легкий" спосіб отримання доходів, складено протокол про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що передбачає застосування штрафу від 340 до 680 тис. грн. з конфіскацією виготовленої продукції.

В.о. начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області Анатолій Бондаренко відмітив, що органами ДФС у Миколаївській області посилено роботу щодо виявлення правопорушень у сфері оподаткування, викриття злочинних схем мінімізації податків і детінізації економіки, відшкодування нанесених державі збитків.

Тож, Головне управління ДФС у Миколаївській області звертається до небайдужих громадян з проханням, у разі виявлення фактів незаконного зберігання та продажу підакцизних товарів, інших схем ухилення від сплати податків, повідомляти за номером телефону чергової частини (0512) 37-06-10.

 

 

113. Оподаткування додаткового джерела заробітку

ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська повідомляє, що здача в оренду власного майна є додатковим джерелом заробітку, а це може бути одна кімната у квартирі, сама квартира, гараж, дачний будинок тощо. Юридичне оформлення таких правовідносин відбувається шляхом підписання договору про найм (оренду) нерухомого майна. Здавання в оренду власного нерухомого майна може здійснюватись фізичними особами як у межах підприємницької діяльності, так і без реєстрації орендодавця фізичною особою – підприємцем.

Досить часто громадяни України забувають, що згадане джерело заробітку підлягає оподаткуванню. Стаття 170 Податкового кодексу визначає особливості нарахування та оподаткування доходів від надання нерухомості в оренду, житловий найм.

Орендодавцю, який здає квартиру фізичним особам і не є підприємцем, кожного кварталу протягом 40 днів після його закінчення необхідно нарахувати та сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5%  із суми отриманого доходу.

Сума отриманого доходу, сплаченого протягом року податку та нарахованого податкового зобов’язання за результатами такого року, відображається орендодавцем у річній податковій декларації. Така декларація подається до 1 травня року, що настає за звітним, до податкової інспекції за податковою адресою платника податку.

 

114. До уваги фізичних осіб – підприємців, які здійснюють

закупівлю сільськогосподарської продукції у громадян

Доходи фізичних осіб-підприємців, які знаходяться на загальній системі оподаткувння отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою 18%. Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка в грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

У разі здійснення закупівель сільськогосподарської продукції у громадян – власників присадибних земельних ділянок, фізична особа – підприємець, яка здійснює таку закупівлю, виступає ще і податковим агентом, який зобов’язаний надавати до контролюючого органу Податковий розрахунок за формою №1-ДФ, в якому відображати виплачений (нарахований) дохід фізичним особам – виробникам с/г продукції за ознакою «148» – доходи від продажу с/г продукції.

Відповідна операція повинна бути оформлена актом закупівлі із обов’язковим зазначенням ПІБ та ідентифікаційного коду продавця продукції, а також наявність у нього довідки за формою №3-ДР, що підтверджує вирощення даної сільськогосподарської продукції безпосередньо фізичною особою на власних земельних ділянках Довідка видається сільською, селищною або міською радою, яка виділила громадянину відповідну земельну ділянку та.

Здійснення закупівель сільськогосподарської продукції у громадян без підтвердження фінансово-господарських відносин, їх виду, обсягу операцій та розрахунків, що здійснювалися, свідчить про порушення чинного законодавства, що тягне за собою накладення штрафних санкцій.

 

 

115. Сумські митники завжди напоготові

 За минулу ніч співробітниками митниці було складено 4  протоколи про порушення митних правил.

 Так, на митному посту «Хутір-Михайлівський» при проведенні митного контролю потягу  сполученням «Москва-Кишинів», а саме вагону №8, у громадянина Молдови було виявлено серед особистих речей  255 незадекларованих  книг. 

 Під час проходження митного контролю вагону №13 цього ж потягу у іншого громадянина Молдови було виявлено один комплект пінбольного маркеру, вартість якого складає близько 4 500 гривень.

 Згодом, на митному посту «Конотоп» у нашого співвітчизника, який прямував до Російської Федерації потягом «Київ-Москва», без ознак приховування від  митного контролю виявлено препарат «Грандаксин», щодо якого існують певні обмеження при переміщенні через митний кордон України.

 Таким чином, своїми діями чоловіки порушили порядок переміщення товарів через митний кордон. За даними фактами складено протоколи про порушення митних правил за ознаками  правопорушення, передбаченого  ст. 472 Митного кодексу України «Недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення».

 На митному посту «Білопілля»  під час проведення митного контролю автомобіля «MERCEDES-BENZ VITO» в одного із пасажирів було знайдено кілька пакунків медичного препарату «Калію перманганату», відносно якого  встановлено обмеження щодо переміщення його через митний кордон України. За даним фактом інспектором митниці було складено протокол про порушення митних правил за ознаками  правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України «Порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю». Товари вилучено.

 В зоні митного контролю пункту пропуску «Покровка-Колотиловка» було припинено факт переміщення через митний кордон України наркотичної сировини. Чоловіки їхали на автомобілі марки «DACIA LOGAN» під керування громадянина України. Слідували у напрямку до Росії,  та обрали форму проходження  митного контролю  через зону спрощеного митного контролю «Зелений коридор». Під час проведення спільного прикордонно-митного контролю спрацювала службова собака. У сумці серед особистих речей без ознак приховування знаходилось 250 грам розчинника та 1,6 кілограмів зерен маку.

 

116. Щодо заповнення розрахунків податку на прибуток нерезидентів

Державна фіскальна служба України на доповнення листа від 02.09.2016                              № 29468/7/99-99-15-02-01-17 з метою належного адміністрування та забезпечення податкового контролю за податком на прибуток підприємств надала роз’яснення 15.11.2016 р. № 36604/7/99-99-15-02-01-17 щодо заповнення розрахунків податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво.

 

117. Строк для вивезення товарів, які поміщені в режим експорту

Частиною шостою ст. 96 глави 17 Митного кодексу України (далі – МКУ) встановлено, що при вивезенні за межі митної території України товарів, поміщених у митні режими експорту, реекспорту, тимчасового вивезення, переробки за межами митної території, положення цієї глави застосовуються з моменту початку переміщення зазначених товарів з органу доходів і зборів відправлення і до моменту пред’явлення їх органу доходів і зборів призначення.

Відповідно до частини другої ст. 191 МКУ перевізники зобов’язані, зокрема у строк, встановлений ст. 95 МКУ, доставляти товари до органу доходів і зборів призначення, а також подавати передбачені законодавством документи на них.

При цьому строки транзитних перевезень залежать виключно від виду транспорту.

В свою чергу, до строків, зазначених у ст. 95 МКУ, не включається:

1) час дії обставин, зазначених у ст. 192 МКУ;

2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення);

3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених розділом V МКУ (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Таким чином товар, поміщений в режим експорту, повинен бути доставлений від органу доходів і зборів, розташованого на митній території України, до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України у строк, встановлений ст. 95 МКУ а саме:

1) для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб);

2) для залізничного транспорту - 28 діб;

3) для авіаційного транспорту - 5 діб;

4) для морського та річкового транспорту - 20 діб;

5) для трубопровідного транспорту - 31 доба;

6) для трубопровідного транспорту (з перевантаженням на інші види транспорту) - 90 діб.

118. Термін придатності довідки про заборгованість 

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                      м. Дніпропетровська повідомили, що відповідно до пп. 2, 3  Порядку видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №567 (далі – Порядок), довідка про відсутність заборгованості з податків, зборів і платежів видається за основним місцем обліку платника податків, який звертається за наданням послуги, безоплатно на підставі заяви про видачу довідки.

У заяві на отримання довідки платник податків обов’язково зазначає нормативно-правовий акт, положеннями якого визначено необхідність підтвердження відсутності у платника податків податкового боргу, що оформлюється довідкою, яка надається контролюючим органом.

Строк розгляду заяви платника податків та видачі довідки або направлення відмови в її наданні становить п’ять робочих днів з дня отримання такої заяви (п. 4 Порядку).

Пунктом 6 Порядку визначено, що строк, протягом якого довідка може бути видана, має відповідати визначеному у ній строку дії. Якщо платник податків не звернувся  за отриманням довідки протягом строку її дії, вона підшивається до справи платника податків.

Згідно з формою довідки у ній зазначається строк її дії, який становить 10 календарних днів від дня реєстрації такої довідки в контролюючому органі.

За наявності у платника податків податкового боргу контролюючим органом готується лист платнику податків (у довільній формі) з вмотивованою відмовою щодо видачі довідки, який надсилається на адресу платника податків (п. 8 Порядку).

 

119. «Акцизний податок» - обов’язковий

реквізит фіскального касового чека

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                      м. Дніпропетровська  нагадали, що з 2016 року акцизний податок став обов'язковим реквізитом фіскального касового чека для роздрібних продавців, які торгують підакцизними товарами, а саме, алкогольними напоями, тютюновими виробами та паливом.  У чеку мають бути вказані: назва податку, його ставка та загальна сума.

Така вимога встановлена Наказом Міністерства Фінансів України від 21.01.2016 р. № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов'язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми N ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)»  який набрав чинності 11 березня 2016 року.

Виняток становлять розрахункові документи, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів та комп'ютерних систем, до дня набрання чинності цим наказом, тобто до  11.03.2016

Стосовно розрахункових документів, що друкуються всіма  іншими реєстраторами розрахункових операцій,  у разі відсутністі у фіскальному касовому чеку роздрібного акцизного податку –  такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

 

120. Виправляємо помилки у звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску 

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                      м. Дніпропетровська повідомили, що відповідно до п. 1 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі - Порядок № 435), страхувальники, зобов’язані формувати та подавати до контролюючих органів Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску (далі - Звіт) протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду.

Згідно з п. 1 розд. V Порядку № 435 у разі виявлення помилки у Звіті до закінчення терміну подання цього Звіту страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до фіскального органу за місцем обліку.

Чинним вважається останній електронний або паперовий Звіт, поданий страхувальником до закінчення термінів подання звітності, визначених цим Порядком.

Якщо страхувальником до закінчення терміну подання Звіту подаються лише окремі таблиці за поточний звітний період Звіту зі статусом «скасовуючи», «додаткова» цей Звіт не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався.

 

121. Наслідки ліквідації основних засобів

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                      м. Дніпропетровська нагадали, що якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації (п. 189.9 ст. 189 Податкового Кодексу (далі – ПКУ).

Проте це правило, зокрема, не поширюється у випадках:

- основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили,

- в інших випадках, у разі здійснення такої ліквідації без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням (пп.14.1.191 ст.14 ПКУ).

Разом з тим, платник податку, який за самостійним рішенням ліквідує основні виробничі або невиробничі засоби, повинен нарахувати податкові зобов’язання за такими необоротними активами виходячи з їх ринкової ціни, визначеної на момент такої ліквідації за правилами, визначеними пп. 14.1.219 ПКУ, але не нижче їх балансової вартості.

Якщо при ліквідації основних фондів обов’язковим є проведення оцінки, податкові зобов’язання нараховуються з вартості об’єкта оцінки, але не нижче їх балансової вартості. (Лист ДФС України від 26.04.2016 № 9396/6/99-99-15-03-02-15).

 

122. Виявлена помилка у поданому звіті з єдиного

внеску до закінчення терміну подання 

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                      м. Дніпропетровська розглянули питання ЄСВ.

Відповідно до п. 1 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (далі - Порядок №435), страхувальники зобов’язані формувати та подавати до контролюючих органів Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску (далі - Звіт) протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду.
Згідно з п. 1 розділу V Порядку №435 при виявленні помилки у Звіті до закінчення терміну подання цього Звіту страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до фіскального органу за місцем обліку.
Чинним вважається останній електронний або паперовий Звіт, поданий страхувальником до закінчення термінів подання звітності.

Якщо страхувальником до закінчення терміну подання Звіту подаються лише окремі таблиці за поточний звітний період Звіту зі статусом «скасовуючи», «додаткова» цей Звіт не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався.

 

123. Викрито схему розкрадання більше 37,8 млн. грн.

державних коштів під час будівництва гідротехнічної споруди

Співробітники податкової міліції Офісу великих платників податків ДФС в рамках розслідування кримінального провадження за ч.2 ст.28, ч.5 ст.191 КК України викрили схему розкрадання понад 37,8 млн. грн. державних коштів.

За результатами перевірки компанії, яка здійснює діяльність у сфері інжинірингу та геології, а також надає технічні консультації в цих сферах встановлено, що директор даної компанії у період 2011 – 2015 років за попередньою змовою з низкою осіб провів державні закупівлі щодо будівництва гідротехнічної споруди. Перемогли три підприємства.

Фігурант перерахував одному із переможців понад 37,8 млн. грн. за нібито проведені роботи, які в подальшому було безпідставно перераховано на рахунки інших підприємств. При цьому вказані фінансово-господарські операції оформлялись лише документально, а державні кошти розкрадалися. Станом на даний час гідровузол до експлуатації не здано, роботи припинені.

Тривають слідчі дії.