Сьогодні 13-08-2020
Соборна районна у місті Дніпрі рада Офіційний портал

 Похожее изображениеЩодо методологічних помилок, які допускалися платниками Рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України

ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська звертає увагу платників Рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України на те, що за червень – серпень 2016 року виявлені методологічні помилки заповнення платниками Рентної плати податкової звітності, а саме:

- неправильне застосування розміру встановлених ставок Рентної плати;

- неправильне заповнення коду радіозв’язку.

Також платниками не заповнено всіх реквізитів Розрахунку Податкової декларації з рентної плати, зокрема:

  • графу 3 «Регіон»;
  • графу 4.1 «Вид дозвільного документа»;
  • графу 4.2 «Номер дозвільного документа»;
  • графу 4.3 «Дата видачі»;
  • графу 4.4. «Строк дії»;
  • графу 4.5 «Кількість днів»;
  • графу 5 «Ширина смуги»;
  • графу 6 «Коефіцієнт»;
  • графу 7 «Ставка рентної плати».

 Із пошириних помилок платників не перенесення данних з графи 8 «Податкове зобов’язання» Розрахунку до графи 4.3 Податкової декларації з рентної плати, або вказано суму, котра не відповідає Розрахунку.

Порядок адміністрування Рентної плати регламентується статтею 254 «Рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс).

Ставки Рентної плати у гривнях за 1 МГц смуги радіочастот на місяць визначені пунктом 254.4 статті 254 Кодексу.

Платники Рентної плати обчислюють суму Рентної плати виходячи з виду радіозв’язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо (п.п.254.5.2 п.254.5 ст.254 Кодексу).

Звертаємо увагу, що для ширини смуги радіочастот до 30 МГц (15х2) у кожному регіоні окремо, що належать окремому платнику Рентної плати – користувачу радіочастотного ресурсу, застосовується понижувальний коефіцієнт 0,75 (п.254.4 ст.254 Кодексу).

 

1. Роман Насіров: Громадяни можуть використовувати можливості Електронного кабінету для декларування своїх доходів

Нові можливості оновленого Електронного кабінету платника податків дозволяють користувачам-громадянам подати в електронному вигляді декларацію про майновий стан і доходи. Про це повідомив Голова ДФС Роман Насіров.

«Електронний кабінет надає послуги не лише платникам податків і зборів, але й фізичним особам-громадянам. Завдяки новим функціям декларанти можуть без зайвих зусиль прозвітувати про свої отримані доходи під час деклараційної кампанії. Більше того, у своєму особистому кабінеті вони можуть отримати інформацію про суми нарахованих доходів та утриманих податків, необхідних для заповнення декларації», – розповів Роман Насіров.

За його словами, Електронний кабінет має дві частини – відкриту та приватну. У відкритій платники можуть ознайомитися із загальнодоступною інформацією щодо оподаткування, а у приватній, після проходження ідентифікації, скористатися особистим кабінетом, в якому отримати усю необхідну інформацію про себе як платника податків.

Крім того, платники – користувачі Електронного кабінету мають можливість в он-лайн режимі отримати інформацію з 10 реєстрів, зокрема, Реєстру платників податку на додану вартість, Реєстру платників єдиного податку, Реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами тощо.

«Це реальна економія часу для платників податків, адже в кабінеті не лише буде сконцентровано усю інформацію щодо їх підприємницької діяльності, але й спрощено отримання додаткової необхідної інформації», – наголосив Роман Насіров.

Нагадаємо, скористатися Електронним кабінетом платника податків можна на веб-порталі ДФС в меню електронних сервісів. Працювати з ним можна як за допомогою персонального комп’ютера, так і за допомогою старт-пристроїв, підключених до мережі Інтернет.

Детальніше дізнатися про роботу Електронного кабінету можна з відео-уроку.

 

2. Члени садівничого товариства сплачують

земельний податок, якщо земля приватизована

Якщо земельні ділянки приватизовані громадянами - членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст.281 Податкового кодексу України, є платниками земельного податку. При цьому, нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

Садівницьке товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.

Згідно зі ст. 35 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Громадяни - члени садівницького товариства мають право приватизувати земельну ділянку і така приватизація здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.

Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність і до них належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗКУ, або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених ЗКУ (ст. 116 ЗКУ).

Зокрема, громадянам України можуть безоплатно передаватись земельні ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва у розмірі не більше 0,12 гектара (ст. 121 ЗКУ).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).

При цьому право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 ЗКУ).

Використання землі в Україні є платним (ст. 206 ЗКУ).

Відповідно до ст.ст. 269, 270 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні.

Власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п.п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Юридичні особи самостійно обчислюють суму податкового зобов’язання щодо земельного податку в порядку, визначеному ПКУ.

Відповідно до ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються інваліди першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Звільнення від сплати земельного податку для таких категорій фізичних осіб поширюється на земельні ділянки, визначені п. 281.2 ст. 281 ПКУ. (Загальнодоступний інформаційно –  довідковий ресурс ( категорія 112.01)).

 

3. З 19 листопада 2016 року діє нульова ставка

ввізного мита на відходи та брухт чорних металів

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська повідомили, що Законом України від 04.10.2016 №1645-VIII внесено зміни до Закону «Про Митний тариф України» щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку з метою першочергового забезпечення потреб оборонної промисловості та відбудови об’єктів інфраструктури. А саме, встановлено нульові ставки ввізного мита на відходи та брухт чорних металів, до цього розмір ставок ввізного мита складав 5%.

Закон набирав чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування, (Закон № 1645-VIII опубліковано 18.11.2016 у «Офіційному віснику України» № 89).  

 

4. Увага! Нові сертифікати

для подання електронної звітності

Акредитованим центром сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Державної фіскальної служби України сформовано нові технологічні сертифікати шлюзу приймання та обробки електронної звітності ДФС, які необхідно використовувати з 15 листопада 2016 року при поданні електронних звітів до ДФС.

Завантажити технологічні сертифікати можна у розділі «Сертифікати АЦСК».

Підписання повідомлень ДФС (квитанцій, інформаційних розсилок, тощо) здійснюється окремим сертифікатом, призначеним для накладання електронного цифрового підпису:

SFS_1.cer

Зашифрування повідомлень на ДФС (звітність, договори, тощо) здійснюється окремим сертифікатом, призначеним для шифрування:

SFS_2.cer

 

5. Електронний кабінет платника удосконалюється

Для покращення сервісного обслуговування платників фахівцями ДФС було спрощено роботу Електронного кабінету платника. Відтепер для роботи з кабінетом не потрібно встановлювати спеціалізованого програмного забезпечення. Він працює як за допомогою персональних комп’ютерів, так і смарт-пристроїв, підключених до мережі Інтернет.

Через відкриту частину користувачі мають змогу ознайомитися з останніми актуальними новинами ДФС, а також дізнатися про нововведення та доопрацювання кабінету. Також платники мають змогу отримати інформацію про граничні терміни сплати та подання податкової звітності, дізнатися контакти та адреси центрів обслуговування платників, переглянути та роздрукувати бланки податкової звітності, в режимі реального часу отримати інформацію з понад 10 реєстрів ДФС.

Щоб скористатися приватною частиною платнику необхідно мати електронний цифровий підпис, який можна отримати в будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів. В кабінеті платник може переглянути особисту інформацією – перш за все, це реєстраційні та ідентифікаційні дані, дані податкового обліку та реєстрів, дані щодо розрахунків з бюджетом за останні два роки. При цьому платники мають можливість переглянути всю подану звітність незалежно від способу подання.

Фізичні особи (громадяни), суб’єкти спрощеної системи оподаткування, платники податку на додану вартість та інші платники в Електронному кабінеті також мають можливість створити та надіслати звітність в електронному вигляді, заяву для реєстрації платником окремого податку, надіслати запит та отримати витяг з реєстру або витяг з відповідної системи, до якої створюється запит.

Через Електронний кабінет вперше надано можливість електронного листування з контролюючими органами. Для цього необхідно просто обрати податкову інспекцію чи митницю, зазначити вид листа, завантажити його та надіслати.

Для фізичних осіб (громадян) в Електронному кабінеті є можливість створення запиту щодо отримання відомостей про суми отриманих доходів та утриманих податків, що досить важливо в період призначення житлових субсидій та подання електронних декларацій.

 

6. Зіни у застосуванні РРО

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська звернули увагу платників на те, що 4 листопада 2016 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 23 вересня 2016 року № 837 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Наказ № 837).

Зокрема, Наказ № 837 вніс зміни до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій».

Відтак Наказом № 837 визначено, що:

- вимоги щодо відображення акцизного податку (або іншого податку) у книгах обліку розрахункових операцій (далі – книги ОРО) не поширюються на записи, що формуються на підставі розрахункових документів, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО), версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів та комп’ютерних систем, до дня набрання чинності наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)»;

- у разі наявності у суб’єктів господарювання книг ОРО за формами, наведеними у додатках 1 та 2 до Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28 серпня 2013 року № 417, такі книги ОРО можуть бути зареєстровані, перереєстровані у відповідному контролюючому органі, а також використовуватись до скасування реєстрації таких книг ОРО;

- у разі наявності розрахункових операцій за підакцизні товари такі книги ОРО можуть використовуватись за умови відображення сум акцизного податку (або іншого податку) у графах, в яких відображається сума податку на додану вартість.

 

7. Оподаткування податком на доходи

фізичних осіб успадкованого майна

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська повідомили, що Державна фіскальна служба України листом від 01.11.2016 № 11497/П/99-99-13-02-03-14 надала роз’яснення щодо оподаткування успадкованого майна фізичною особою .

У листі роз’яснено, що дохід у вигляді вартості успадкованого майна, отриманий фізичною особою, яка має податкову адресу на території ВЕЗ «Крим», від фізичної особи – резидента, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та військовим збором - 1,5 %.

Якщо фізична особа спадкоємець має податкову адресу на іншій території України і за правовим статусом є  внутрішньо переміщеною особою та одночасно є членом сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, то дохід у вигляді вартості успадкованого майна, отриманий такою особою, оподатковуватиметься податком на доходи фізичних осіб за нульовою ставкою. Також вказаний дохід звільняється від оподаткування військовим збором.

 

8. Про застосування норм законодавства  щодо збору та обліку

єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська повідомили, що для однозначного тлумачення та застосування норм Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) ДФС надала роз’яснення щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування та є пенсіонерами за віком або інвалідами і отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, та процедури повернення зазначеній категорії платників надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску відповідно до норм Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6 (далі – Порядок № 6).

Так, згідно з частиною четвертою статті 4 Закону № 2464 та пунктом 4 розділу II Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція), фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Згідно зі статтями 1, 4, 6 – 8, 10, 12, 25 та пунктами 92– 95 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 Мінфіном розроблено Інструкцію, яка є нормативно-правовим актом.

Інструкція передбачає практичне застосування процедури нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, визначеними Законом № 2464, зокрема страхувальниками, зазначеними у частині четвертій статті 4 Закону № 2464.

Абзацом другим пункту 4 розділу III Інструкції визначено, що фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та є пенсіонерами за віком або інвалідами і отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови самостійного визначення для себе бази нарахування єдиного внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Зазначеною нормою передбачено, що такі особи мають право на добровільне нарахування, сплату єдиного внеску у порядку, передбаченому для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, визначеному абзацом першим пункту 4 розділу III та пунктом 6 розділу IV Інструкції, а також подання звітності відповідно до пункту 2 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок).

Для цієї категорії платників зобов’язання зі сплати єдиного внеску виникають виключно за умови подання звітності у строки, визначені законодавством, та за формою, визначеною Порядком.

У фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують згідно із законом пенсію або соціальну допомогу, та які самостійно визначили для себе базу нарахування та сплатили єдиний внесок, у інтегрованій картці платника виникає позитивне сальдо.

З 01.01.2016 на фізичних осіб-підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, розповсюджується дія частини 5 статті 8 Закону № 2464, якою передбачена сплата єдиного внеску у розмірі 22 відс. до визначеної статтею 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 675 «Про затвердження пропорцій розподілу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 85, здійснюється розподіл сум єдиного внеску, що сплачується фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування за всіма видами соціального страхування.

Водночас у зазначеної категорії платників після сплати єдиного внеску виникає право на отримання будь-якого виду соціальних виплат.

Порядком № 6 визначено, зокрема процедуру повернення платникам, на яких згідно із Законом № 2464 покладено обов’язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску (далі – кошти) (пункт 2 Порядку № 6).

Враховуючи строки виникнення у зазначеної категорії платників права на будь-який вид соціальних виплат та спеціальні строки виникнення зобов’язань щодо сплаченого єдиного внеску, з метою запобігання незаконного отримання соціальних виплат, зобов’язуємо здійснювати задоволення заяви такого платника про повернення йому коштів тільки після отримання органом доходів і зборів від фондів соціального та пенсійного страхування підтвердження щодо неотримання соціальних виплат такими платниками.

При підтвердженні інформації щодо отримання платниками, зазначеними у пункті 4 розділу II Інструкції, які добровільно сплатили єдиний внесок, будь-яких соціальних виплат, підрозділ органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, відмовляє в задоволенні заяви такого платника щодо повернення коштів.

Додатково повідомляємо, що органи доходів і зборів мають право отримувати безоплатно від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання і від осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичних осіб-підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску, а також інші відомості, необхідні для виконання органами доходів і зборів функцій, передбачених Законом № 2464 (пункт 1 частини першої статті 13 Закону № 2464). (Лист ДФСУ від 18.10.2016 р.                        № 33824/7/99-99-13-02-01-17).

 

9. Працівники Львівської митниці посилюють

протидію митним правопорушенням

Працівники митниці зафіксували понад 30 випадків незаконного переміщення товарів через митний кордон. Вилучено понад півтори тонни товарів вартістю близько півмільйона гривень.

Серед предметів правопорушень, цигарки, продукти харчування, побутові та промислові товари, автозапчастини.

Найчастіше громадяни, мешканці Львівщини, порушували вимоги ст.471 (недекларування) Митного кодексу України та ч.1 ст483 (переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю). Вилучено три автомобілі за приховування у них сигарет.

За цими фактами складено протоколи про порушення митних правил, товари вилучено. Справи скерують до суду.

 

10. За недекларування товарів рівненський

підприємець заплатить 2 мільйони штрафу

Днями Апеляційний суд Рівненської області притягнув до адміністративної відповідальності рівненського підприємця за недекларування товарів комерційного призначення та оштрафував на  2 млн. 391 тис. грн. з конфіскацією. Про це розповів в.о. заступника начальника Рівненської митниці ДФС – начальника Управління протидії митним правопорушенням В'ячеслав Михалюк.

-     Так, громаднином К. на територію України було ввезено 14 297 кг вживаного одягу. Під час проведення митного огляду  серед одягу та взуття, які були заявлені декладантом як речі бувші у вжитку ─ виявлено речі, схожі на нові, зокрема: 1 989 пар взуття без ознак носіння з навісними ярликами виробника та наклеєним маркуванням на підошві та 994 одиниці одягу, розфасованого в індивідуальну упаковку (пакети, коробки) з навісними ярликами та етикетками від виробників. Подальша товарознавча еспертиза підтвердила, що серед речей, бувших у вжитку, наявні взуття та одяг, які не мають жодних видимих ознак носіння. Згідно висновку експертизи вартість товарів становить 2 млн. 391 тис. грн. Таким чином, декларант, не заявивши за встановленою формою точні та достовірні відомості про найменування та кількість та вагу товарів, вчинив порушення митних правил передбачене ст. 472 МК України. По даному факту складено протокол про порушення митних правил, справу направили на розгляд до суду - прокоментував Михалюк.

Судом першої інстанції громадянина К. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 472 МК України та накладено штраф у розмірі 2 млн. 391 тис. грн. з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил.

 

11. Платникам податку на додану вартість

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська розглянули питання ПДВ.

Згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підпунктом 8 п. 3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (далі – Порядок №21), визначено, що коригування податкових зобов’язань відображається у рядках 7 та 8 податкової декларації з ПДВ (далі – декларація).

При заповненні рядка 7 декларації обов’язковим є подання додатку 1 «Розрахунок коригування сум ПДВ (Д1)» (далі – додаток 1), що заповнюється в розрізі контрагентів, та/або додатку 7 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7)».

Згідно з підпунктами 3 – 5 п. 4 розділу V Порядку № 21 коригування податкового кредиту відображається у рядках 12 – 15 декларації.

При заповненні рядка 12 декларації обов’язковим є подання додатку 1, що заповнюється в розрізі контрагентів.

Якщо на підставі складеного розрахунку коригування до податкової накладної обсяги постачання товарів/послуг та відповідно сума податкових зобов’язань чи податкового кредиту платника податку не змінились, то підстав для заповнення відповідних рядків декларації з ПДВ та додатку 1 немає.

 

12. Новий звіт з ЄСВ подається з 1 грудня

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська  повідомили, що відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 07.09.2016 р. N 813 «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України»,  оновлений звіт з ЄСВ платники подають з 1 грудня. Тобто вперше слід звітувати за оновленою формою за листопад 2016 року (граничний термін подання20 грудня 2016 року).

Такий висновок базується на нормі п.46.6 Податкового кодексу України, згідно з якою, якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Детальніше у  листі ДФС України від 08.11.2016 р. №35758/7/99-99-13-02-01-17.

 

13. Умови, документування та податки при тимчасовому ввезені автівок

Одним з видів митного режиму є тимчасове ввезення, відповідно до якого транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання, що визначено статтею 103 МКУ.

Строк, на який тимчасово ввозяться товари, встановлюється митницею у кожному конкретному випадку, він може бути продовжений за наявності певних обставин, але існує загальне обмеження - він не може перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення.

Для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна надати митниці:
- документи на транспортні засоби, що підтверджують мету їх тимчасового ввезення;
- зобов'язання про реекспорт (тобто, вивезення за межі кордонів України) транспортних засобів, в установлені митницею строки;

- дозвіл відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення товарів, якщо отримання такого дозволу передбачено законодавством.

До операцій із ввезення автівок на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується особливий порядок оподаткування, який полягає в умовному повному або частковому звільненню від оподаткування ПДВ, акцизним податком та  ввізним митом.

У митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування поміщуються виключно транспортні засоби комерційного призначення, що використовуватимуться лише для переміщення товарів або пасажирів через митний кордон України та не використовуватимуться для внутрішніх перевезень на митній території України. Крім того, повне умовне звільнення від оподаткування застосовується до автомобілів, які зазначені у Додатках B.1 - B.9, C, D до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), на умовах, визначених цими Додатками. Статтею 5 Додатку C до Конвенції встановлено, що транспортні засоби комерційного використання можуть поміщуватись в режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування за умови дотримання наступних вимог:

вони повинні бути зареєстрованими на території, яка не є територією тимчасового ввезення;

вони повинні бути зареєстрованими на ім'я особи, яка зареєстрована або постійно проживає за межами території тимчасового ввезення;

вони повинні ввозитись та використовуватись особами, які здійснюють свою діяльність з такої території.

Якщо операції з ввезення автівок не відповідають вищевказаним вимогам, для них (за винятком підакцизних авто) може застосовуватися умовне часткове звільнення. За своїм змістом умовне часткове звільнення передбачає, що за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України сплачується 3 відсотки суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі ввезення у звичайному режимі імпорту (стаття 106 МКУ). Загальна сума митних платежів, яка підлягає сплаті за час перебування транспортних засобів у митному режимі тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, не повинна перевищувати суми, яка підлягала б сплаті у разі їх випуску у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення. Умовне часткове звільнення від ПДВ застосовується в порядку, визначеному статтею 106 Митного кодексу, а сплачені суми ПДВ включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок.
Законодавством передбачено, що у разі втрати товарів, що перебувають під митним контролем у митних режимах, в яких надано звільнення або умовне звільнення від оподаткування, нецільового використання цих товарів або в разі невиконання у строки, встановлені Митним кодексом України, заходів щодо завершення таких митних режимів особа, відповідальна за дотримання митного режиму, зобов'язана сплатити суму податкового зобов'язання по ПДВ, акцизному податку та ввізне мито, на які було надане таке умовне звільнення, та пеню,  розраховану з дня надання умовного звільнення від оподаткування.

 

14. З 1 січня вводиться нова форма

декларації про майновий стан і доходи

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська  повідомили, що Наказом Міністерства фінансів України від 15 вересня 2016 року №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859» внесено зміни до форми декларації про майновий стан і доходи. Так, зокрема, передбачено зменшення обсягу декларації (зменшення кількості додатків з чотирьох до двох) та зміна порядку розрахунку податкових зобов’язань фізичних осіб-підприємців.

Наказ набуває чинності 31 грудня 2016 року.

Звертаємо увагу, що нова форма декларації про майновий стан і доходи вводиться в дію з 1 січня 2017 року.

 

15. Коли виникають при касовому методі зобов’язання з ПДВ 

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська  повідомили, що касовий метод для цілей оподаткування ПДВ – це метод податкового обліку, за яким дата виникнення:

- податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг),

- права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

З метою застосування пп. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14  Податкового кодексу України іншими видами компенсації вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) товарів (послуг) вважається компенсація вартості таких товарів (послуг) будь-яким способом, відмінним від оплати грошовими коштами.

Отже, з метою визначення платником, який застосовує касовий метод податкового обліку, дати виникнення податкових зобов'язань та/або права на податковий кредит, погашення заборгованості за поставлені товари/послуги шляхом надання простого векселя  вважається іншим видом компенсації вартості таких поставлених товарів/послуг.

На дату отримання векселя постачальник повинен визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти відповідну податкову накладну. Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН. (Детальніше у листі ДФС від 28.10.2016 р. №23368/6/99-99-15-03-02-15). 

16. Лікарняні виплачені після звільнення: що з ЄСВ?

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська  повідомили: якщо страховий випадок настав у період роботи застрахованої особи, але на момент звільнення працівника хвороба ще не закінчилася, то після звільнення при наданні листка непрацездатності роботодавець зобов’язаний нараховувати такій особі (вже колишньому працівнику) лікарняні.

Перші п’ять днів хвороби рахуються роботодавцем тільки в межах трудових відносин. Наприклад, працівник захворів 7 вересня, а 9 вересня він був звільнений за згодою сторін. У такому разі за рахунок роботодавця лікарняні оплачуються тільки за 3 календарних дні (7,8 і 9 вересня), а 4-й і 5-й день не оплачують. Далі (за всі дні, що залишилися з 6-го дня згідно з листком непрацездатності) – за рахунок коштів соцфонду.

Що стосується сплати ЄСВ, то після звільнення працівника роботодавець уже не виконує обов’язки страхувальника. Тому, якщо після звільнення нараховується допомога по тимчасовій непрацездатності, ЄСВ на її суму не нараховується.

 

17. Щодо реалізації пального

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська  повідомили, що платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування, а також коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального в Єдиному реєстрі акцизних накладних на обсяг реалізованого пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, обчислений за формулою, визначеною пунктом 232.3 статті 232 Податкового кодексу України (далі - Кодекс). У формулі враховуються обсяги пального:

за отриманими та виданими платником акцизними накладними, розрахунками коригування, зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

ввезеного платником на митну територію України, що підтверджено оформленими належним чином митними деклараціями;

за оформленими та зареєстрованими в системі електронного адміністрування реалізації пального заявками на поповнення обсягу залишку пального та розрахунків коригування до них;

втраченого як в межах, так і понад встановлені норми втрат;

зазначені в акті інвентаризації обсягів залишку пального станом на початок дня 1 березня 2016 року, поданому до контролюючого органу згідно з пунктом 9 підрозділу 5 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу.

Можливість окремого врахування у вказаній формулі виявлених надлишків пального (зокрема, у зв’язку з можливими похибками приладів постачальника або покупця, дефектністю ємності тощо) Кодексом передбачена у вигляді подання заявки на поповнення обсягу залишку пального.

При відвантаженні (в т.ч. з метою власного споживання) виявлених надлишків пального, отримання яких не підтверджено акцизною накладною, зареєстрованою в Єдиному реєстрі акцизних накладних, суб’єкту господарювання відповідно до пункту 231.6 статті 231 Кодексу до реєстрації акцизної накладної на ці обсяги пального необхідно:

перерахувати до бюджету суму коштів у розмірі акцизного податку за відповідний обсяг пального, самостійно розрахованого за ставками, передбаченими підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу;

зареєструвати заявку на поповнення обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального.

Звертаємо увагу, що у разі порушення порядку реєстрації акцизної накладної статтею 1202 Кодексу передбачено штрафні санкції:

за порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних - від 2 до 40 відс. суми акцизного податку залежно від терміну затримки такої реєстрації;

за відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну/розрахунок коригування, - 50 відс. суми акцизного податку. (Лист ДФС від 09.11.2016 р. № 24089/6/99-99-12-03-03-15).

 

18. Щодо деяких питань пов’язаних

із порядком заповнення форми 1ДФ  

 Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська  розглянули Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Порядок).

Порядок відображення відомостей у розділі II «Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір» податкового розрахунку за ф. 1ДФ (далі - розділ II) визначено п. 3.11 Порядку, а саме:

у рядку «Військовий збір» загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками). Відомості про фізичну особу - платника податку, якій нараховані доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються.

Враховуючи вищевикладене, у рядку «Військовий збір» зазначаються лише ті доходи, з яких утримувався військовий збір.  (Лист ГУ ДФС у м. Києві від 10.11.2016 р. №7431/П/26-15-13-02-15).

 

  1. Щодо дій контролюючих органів стосовно врахування в інформаційних

базах ДФС податкової інформації та заходів щодо її коригування

Що стосується питань:

яким способом та відповідно до положень яких нормативно-правових актів можуть бути усунені суперечності у різних за змістом висновках актів (довідок) перевірок (звірок) постачальників та покупців товарів (робіт, послуг);

чи спростовують висновки довідок перевірок покупців висновки актів (довідок) перевірок (звірок) постачальників товарів (робіт, послуг) за умови, що довідки перевірок покупців складені контролюючими органами вже після складання актів (довідок) перевірок (звірок) постачальників.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Компетенцію контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначено Податковим кодексом України (далі – Кодекс).

Згідно з пунктом 20.1.4. статті 20 Кодексу контролюючі органи мають право проводити перевірки та зустрічні звірки за наявності обставин та у порядку, передбаченому Кодексом та іншими законодавчими та нормативно-правовими актами України.

Перевірка кожного платника податків проводиться на підставі: податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Кодексу).

При цьому якщо висновки акта перевірки не визнані протиправними та не скасовані за результатами розгляду заперечень до цього акта або в судовому порядку, вони не можуть вважатись неправомірними лише на підставі того, що висновки акта (довідки) контрагента суперечать їм.

У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати заперечення у терміни, передбачені абзацом 1 пункту 86.7 статті 86 Кодексу.

Крім того, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Кодексу рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Водночас слід зазначити, що згідно з абзацом п’ятим пункту 86.7 статті 86 Кодексу контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу.

Що стосується питань:

можливості контролюючих органів за місцем податкового обліку постачальників (робіт, послуг) у разі встановлення факту відображення в АІС „Податковий блок” довідок перевірок покупців з підтвердженням реальності проведення господарських операцій між покупцями та постачальниками здійснювати заходи щодо поновлення в Інтегрованій автоматизованій системі „Податковий блок” показників  податкових декларацій з ПДВ постачальникам товарів (робіт, послуг);

які саме дії (заходи) повинні або можуть бути вжиті контролюючими органами за місцем податкового обліку постачальників товарів (робіт, послуг) з метою усунення розбіжностей та поновлення показників податкових декларацій постачальників у разі отримання інформації про відображення довідок перевірок покупців в Інтегрованій автоматизованій системі „Податковий блок”;

щодо необхідності контролюючих органів за місцем податкового обліку постачальників з метою усунення розбіжностей та поновлення постачальникам показників податкових декларацій з ПДВ отримувати копії довідок перевірок покупців, та хто саме повинен їх направляти: органи державної фіскальної служби за місцем податкового обліку покупців або достатньо, якщо копії цих довідок будуть направлені до контролюючих органів безпосередньо покупцями.

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів – комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, визначено у статті 71 Кодексу.

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах (підпункт 72.1.1.1 пункту 72.1 статті 72 Кодексу); за результатами

податкового контролю (підпункт 72.1.1.5 пункту 72.1 статті 72 Кодексу) тощо.

Пунктом 74.1 статті 74 Кодексу зазначено, що посадові (службові) особи контролюючих органів можуть зберігати та опрацьовувати в інформаційних базах контролюючих органів податкову інформацію, зібрану відповідно до Кодексу.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Отже, питання стосовно заходів щодо відображення, поновлення, а також усунення розбіжностей (коригування показників), що містяться в автоматизованих базах та системах контролюючих органів, у тому числі за матеріалами перевірок (звірок) платників податків, відповідно до пункту 74.1 статті 74 Кодексу є компетенцією контролюючих органів.

Згідно з пунктами 52.1 та 52.2 статті 52 Кодексу контролюючі органи надають платникам податків безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства. Податкові консультації мають індивідуальний характер і можуть використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання відповідно до пункту 74.2 статті 74 Кодексу використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань. (Лист ДФС від 14.11.2016 р. № 24505/6/99-99-14-03-03-15).

 

  1. Щодо питань реєстрації платником акцизного податку

          Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська  розглянули питання щодо реєстрації підприємства платником акцизного податку та визначення об’єкта оподаткування акцизним податком з операцій передачі  на утилізацію непридатного для використання пального та відпрацьованих масел та мастил.

Щодо віднесення відпрацьованих нафтопродуктів до підакцизних товарів.

            Статтею 213 Кодексу визначено перелік операцій з підакцизними товарами, які є об’єктами оподаткування акцизним податком, зокрема до таких операцій належать операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів, ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України, реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які Податковим кодексом України (далі – Кодекс) встановлено ставки акцизного податку (п.п 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Перелік підакцизних товарів та ставки, за якими обчислюється    акцизний податок при справлянні податку з цих товарів, визначено п. 215.3        ст. 215 Кодексу, зокрема п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу встановлено перелік підакцизних товарів, віднесених до пального.

Пальне – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу (п.п. 14.1.141 1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Для класифікації товарів в Україні використовується Українська класифікація зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), що є товарною номенклатурою Митного тарифу України і встановлюється Законом України «Про Митний тариф України». Міжнародною основою УКТ ЗЕД є Гармонізована система опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі – ГС).

З 01.01.2014 для класифікації товарів в Україні використовується УКТ ЗЕД, що встановлена Законом України від 19 вересня 2013 року № 584-VII «Про Митний тариф України». Міжнародною основою цієї класифікації є ГС версії 2012 року.

З метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТ ЗЕД в Україні запроваджено Пояснення до УКТ ЗЕД, побудовані на основі Пояснень до ГС версії 2012 та Комбінованої номенклатури Європейського Союзу і затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 № 401.

Згідно з наданою у зазначеному зверненні інформації заявником на митній території України планується передача іншому суб’єкту господарювання непридатного для використання пального, відпрацьованих масел та мастил з метою їх подальшої утилізації. Непридатне для використання пальне утворюється внаслідок зачистки резервуарів, у яких воно зберігається.

Відпрацьовані нафтопродукти включаються до товарної позиції 2710, яка має найменування «Нафта або нафтопродукти, одержанi з бiтумiнозних порід (мiнералiв), крiм сирих; продукти, в іншому місці незазначені, з вмiстом 70 мас.% або бiльше нафти чи нафтопродуктiв, одержаних з бiтумiнозних порід (мiнералiв), причому цi нафтопродукти є основними складовими частинами продуктів; відпрацьовані нафтопродукти».

У примітці 2 до товарної групи 27 визначено, що у товарній позиції 2710 термін «нафта або нафтопродукти, одержані з бітумінозних порід (мінералів)» означає не тільки нафту та нафтопродукти, одержані з бітумінозних порід, але і аналогічні продукти, а також продукти, що містять, головним чином, змішані ненасичені вуглеводні. Ці продукти можуть бути одержані будь-яким способом за умови, що маса неароматичних складових частин перевищує масу ароматичних.

У товарній позиції 2710 термін «відпрацьовані нафтопродукти» означає відходи, що містять переважно нафту або нафтопродукти, одержані з бітумінозних порід (описані в примітці 2 до цієї групи), змішані або незмішані з водою. До них включаються:

(а) нафтопродукти, непридатні для подальшого використання як первинні продукти (наприклад, відпрацьовані мастила, гідравлічні та трансформаторні масла);

(b) нафтопродукти, що існують у вигляді шламу з баків – сховищ нафтопродуктів і містять переважно нафтопродукти з присадками високої концентрації (наприклад, хімічних речовин) і використовуються у виробництві первинних продуктів; та

(c) нафтопродукти у вигляді водних емульсій чи сумішей з водою, що утворюються, наприклад, у результаті витоку нафтопродуктів або в процесі промивання бака – сховища нафтопродуктів, а також використані мастильно-охолоджувальні рідини, що застосовуються для механічної обробки.

У межах товарної позиції 2710 відпрацьовані нафтопродукти, що містять поліхлордифеніли, поліхлортрифеніли або полібромдифеніли, класифікуються за кодами 2710 91 00 00. Відпрацьовані нафтопродукти без вмісту перелічених сполук класифікуються за кодом 2710 99 00 00. 

Товарна позиція 2711 має найменування «Гази нафтові та інші вуглеводнi в газоподiбному станi». Термін «відпрацьовані нафтопродукти», що тлумачиться у примітці 3 до товарної групи 27, не застосовується у найменуванні товарної позиції 2711 та текстовому описі її групувань.

Класифікація за УКТ ЗЕД продуктів, що утворились внаслідок зачищення резервуарів, у яких зберігається пальне, здійснюється на підставі інформації щодо їх хімічного складу та подальшого призначення.

Хімічний склад таких продуктів може бути визначений лише шляхом лабораторних досліджень. Походження таких продуктів має підтверджуватись суб’єктом господарювання відповідними документами.

Разом з цим відповідно до ГОСТу 21046-86 «НЕФТЕПРОДУКТЫ ОТРАБОТАННЫЕ» до відпрацьованих нафтопродуктів належать зокрема суміші нафтопродуктів, зібраних при зачищенні засобів зберігання (резервуарів).

Так, згідно з пунктом 13.19 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за № 805/15496 (далі – Інструкція № 281), нафта та нафтопродукти, зібрані під час зачищення резервуарів, трубопроводів, цистерн, нафтоналивних суден та іншого обладнання, а також ті, що використовуються як промивні рідини, інвентаризаційною комісією за актом переведення нафтопродуктів (нафти) з однієї марки до іншої (форма № 18-НП) залежно від якості переводяться до інших марок або до відпрацьованих нафтопродуктів на підставі висновків лабораторії. Нафта та нафтопродукти, які за якістю не можуть бути переведені до інших марок, у тому числі і відпрацьовані нафтопродукти, підлягають утилізації.  

 Щодо обов’язку  реєструватися платником акцизного податку та визначення об’єкта оподаткування.

Підпунктом 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу встановлено, що особи, які здійснюють реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців, до початку здійснення реалізації пального.

Абзацом другим п.п. 14.1.212. п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – це, зокрема, будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (у тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника.

Отже, у разі якщо підприємство планує здійснювати операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального іншим особам, чи будь-які інші операції з пальним на митній території України, які визначені в абзаці другому п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то до початку здійснення таких операцій воно повинно зареєструватися платником акцизного податку з реалізації пального.

У цьому випадку відповідно до п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу об’єкт оподаткування акцизним податком виникатиме у Товариства тільки у разі, якщо обсяги витраченого (реалізованого) Товариством пального перевищуватимуть обсяги отриманого пального від інших суб’єктів господарювання, за які сплачено акцизний податок.

 Щодо віднесення до об’єкта оподаткуванння акцизним податком господарських операцій з продажу (поставки) відпрацьованих масел та мастил за кодом згідно з УКТЗЕД 2710910000 та 2710990000

З огляду на зазначене вище перелік підакцизних товарів та ставки, за якими обчислюється акцизний податок при справлянні податку з цих товарів, визначено п. 215.3 ст. 215 Кодексу, зокрема п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу встановлено перелік підакцизних товарів, віднесених до пального.

Відпрацьовані масла та мастила за кодами 2710910000 та 2710990000 згідно з УКТЗЕД відповідно до норм Кодексу невключені до переліку підакцизних товарів. Отже, операції з реалізації відпрацьованих масел і мастил не є об’єктом оподаткування акцизним податком.  (Детальніше у листі ДФСУ від 16.11.2016 р. № 24716/6/99-99-15-03-03-15).

 

21. За підміну товарів в документах товариство сплатить

до бюджету понад 28 млн. грн. завданих збитків

Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Харківській області спільно з управлінням СБУ у Луганській області встановлені факти маніпулювання з податковими та іншими офіційними документами посадовими особами одного з товариств з обмеженою відповідальністю, зареєстрованого у м.Харкові.

З’ясувалося, що протягом 2015 року та І півріччя 2016 року зазначене товариство придбало продукти харчування та зерно на загальну суму близько 200 млн. грн. В подальшому цей товар фактично був реалізований через роздрібну мережу на території Луганської області без документального оформлення такого продажу.

Натомість до офіційних документів посадовці внесли неправдиві відомості щодо реалізації товарів іншої номенклатури (вапно, будматеріали, металопрокат), які не закуповувалися, та послуг, що не надавалися.

Такі дії товариства дозволили контрагентам-покупцям зменшити суму сплати ПДВ до бюджету, а також надати легального вигляду товарно-матеріальним цінностям сумнівного походження. Загальна сума завданих державі збитків становить 28,6 млн. гривень.

За даними фактами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

Здійснюється кримінальне провадження.

 

22. Роман Насіров: Дані з Єдиного державного реєстру виробників

 лікеро-горілчаної продукції оприлюднені на порталі ДФС

На офіційному веб-порталі ДФС оприлюднені дані з Єдиного державного реєстру виробників спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Про це повідомив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров після зустрічі з виробниками лікеро-горілчаної продукції.

«Всі дані з Реєстру розміщено на офіційному порталі ДФС. Зокрема, це інформація щодо суб’єкта господарювання, виду господарської діяльності, серії, номера ліцензії та терміну її дії, а також дати включення та дати виключення суб’єкта господарювання з Реєстру», - зазначив очільник відомства.

Дані з Реєстру розміщено за адресою: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/151988.html

Крім того, оприлюднюються відомості з Єдиного державного реєстру обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок. Їх можна знайти за посиланням: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/191577.html.

 

23. Роман Насіров: Україна та Хорватія

поглиблюють співпрацю у митній сфері

Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров та Віце-прем'єр-міністр, Міністр економіки, малого та середнього підприємництва і ремесел Республіки Хорватія Мартіна Далич підписали Протокол між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Хорватія про зміни та доповнення до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Хорватія про взаємну допомогу в митних справах.

«Ми маємо достатньо серйозний потенціал щодо розвитку українсько-хорватських відносин у сфері митної справи. Зокрема, мова йде про технічну допомогу та обмін інформацією між відповідними митними органами щодо правильного застосування митного законодавства,  щодо  перевезення  і  відвантаження  товарів,  їхнього розташування,   призначення,   вартості  та  походження,  а  також щодо вчинених або запланованих дій,  які порушують  або можуть порушити митне законодавство», - прокоментував підписання Протоколу Роман Насіров.

За його словами, скоординована співпраця України та Хорватії сприятиме покращенню митного контролю на кордонах та захисту фінансової безпеки держави.

Роман Насіров також наголосив, що для України дуже важливим є залучення успішного досвіду інших країн, у тому числі Хорватії, у цій сфері. «Ми аналізуємо найкращі здобутки та напрацювання наших колег, аби адаптувати їх до наших реалій», - підкреслив очільник відомства. 

 

24. Співробітники Міжрегіональної митниці ДФС припинили

спробу незаконного ввезення товарів на суму 9,3 млн. грн.

Працівники Міжрегіональної митниці ДФС викрили спробу незаконного ввезення товарів на митну територію України без належного декларування та оподаткування.

Так, згідно з інформаційними базами даних ДФС, два вантажних фургона «IVECO» під керуванням громадянина України виїхали з території України 13.11.2016 через пункт пропуску «Ягодин» Волинської митниці ДФС та після завантаження товаром в’їхали в польський пункт пропуску «Корчова» 17.11.2016, пробувши там до 18.11.2016. Аналогічно, вантажний фургон «MAN» виїхав з території України 10.11.2016 через пункт пропуску «Ягодин» Волинської митниці ДФС та після завантаження товаром також в’їхав в польський пункт пропуску «Корчова» 17.11.2016, пробувши там до 18.11.2016.

Перетин кордону планувався через пункт пропуску «Краківець-Корчова» Львівської митниці ДФС без належного декларування та оформлення поза митним контролем.

Переміщення даних вантажівок було поставлено на окремий контроль керівництвом Міжрегіональної митниці ДФС з моменту виїзду їх за межі митної території України, а інформація про оперативні заходи була обмежена та не розголошувалась.

Вищезазначені транспортні засоби 18.11.2016 в’їхали в пункт пропуску «Краківець-Корчова» Львівської митниці ДФС по смузі руху «червоний коридор». При усному опитуванні водії вантажівок намагались приховати інформацію про кількість та вартість вантажу, не пред’являли товаросупровідні документи та надавали неправдиву інформацію. Однак, працівники оперативної робочої групи Міжрегіональної митниці ДФС зобов’язали водіїв заповнити митні декларації, а вантажівки були переміщені в зону митного контролю на спеціальний огороджений майданчик для затриманих транспортних засобів.

З’ясувалось, що вантажівки переміщують запчастини для транспортних засобів, різну електроніку, побутову техніку, одяг, аксесуари та інші високоліквідні товари загальною вагою 29440 кг на загальну суму 9 282 597 гривень.

Наразі продовжуються митні формальності щодо зазначених товарів, а транспортні засоби та водії затримані у пункті пропуску.

 

25.  Комп’ютерна програма як об’єкт оподаткування ПДВ

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська  проінформували про те, що Державна фіскальна служба України у листі від 06.10.2016р. №17357/5/99-99-15-03-02-16 надала детальні роз’яснення положень чинного податкового законодавства щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з надання права на використання програмної продукції (комп'ютерної програми) та постачання послуг із технічної підтримки такої програмної продукції.

Режим звільнення від ПДВ, який запроваджено пунктом 261 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України до 1 січня 2023 року, поширюється на результати комп'ютерного програмування у вигляді інтернет-сайтів, онлайн-сервісів, операційних систем, системних, прикладних, розважальних або навчальних комп'ютерних програм (їх компонентів), а також на криптографічні засоби захисту інформації. Крім того, в залежності від умов постачання програмної продукції, визначених у цивільно-правовому договорі, у випадку будь-яких змін у вказаних комп’ютерних програмах (у т.ч. їх оновлення, удосконалення, модернізація та виправлення помилок), то операції з постачання таких послуг також не підлягають оподаткуванню ПДВ на підставі підпункту 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 ПКУ або пункту 261 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Якщо ж не відбувається жодних змін у програмній продукції, а надаються, наприклад, послуги з навчання персоналу роботі з програмою, встановлення програми, налаштування оргтехніки тощо, то операції з постачання таких послуг оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

 

26. Громадяни можуть використати своє право на податкову знижку за наслідками 2015 року лише до кінця поточного року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що для реалізації права на податкову знижку за 2015 рік платнику податку необхідно заповнити та подати до податкової інспекції за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку у контролю- ючому органі) податкову декларацію про майновий стан і доходи у термін по  31  грудня   включно    поточного   року,  тобто   до  кінця  2016 року.

Звертаємо увагу, що підпунктом 166.4.3 пункту 166.4 статті 166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями визначено, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

 

27. Столові вина можна реалізовувати без ліцензії

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Державна фіскальна служба України у листі від 15.11.2016 №24600/6/99-95-42-01- 15 (далі – лист ДФС №24600) щодо реалізації столових вин без ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями повідомила наступне.

Відповідно до преамбули Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон) цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Дія цього Закону не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених цим Законом, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, напоїв медових, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання.

Згідно з частиною тринадцятою ст.15 Закону роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

З урахуванням викладеного, роздрібна торгівля виключно столовими винами може здійснюватись суб’єктами господарювання без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Разом з цим, при здійсненні господарської діяльності необхідно враховувати норми статей 15–2 та 15–3 Закону, якими встановлено обмеження щодо продажу та споживання столових вин.

 Лист №24600 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/70329.html

 

28. Чи має право суб’єкт господарювання у заяві на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань з податків та зборів зазначити напрямок: погашення заборгованості з єдиного внеску?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.

Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями регулює відно- сини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Закон України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон №2464) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування   (далі – єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку, а платник, який не має банківського рахунку, сплачує єдиний внесок шляхом внесення готівкових розрахунків через банки чи відділення зв’язку.

Згідно з частинами 2 та 3 ст.8 Закону №2464 єдиний внесок не входить до системи оподаткування, а кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до Закону №2464, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовувати на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Враховуючи, що єдиний внесок не входить до системи оподаткування та не належить до джерела наповнення дохідної частини державного та місцевих бюджетів, законодавчі підстави для здійснення повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань з податків і зборів у рахунок погашення боргу зі сплати єдиного внеску відсутні.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 135.04 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

29. Щодо заповнення Звіту про використання

доходів (прибутків) неприбуткової організації

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська  розглянули питання ЄСВ.

Форма Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (далі – Звіт № 553), в якій згруповано всі види отриманих доходів неприбуткової організації без виділення доходів за окремими ознаками неприбутковості.

Форма Звіту № 553 передбачає, зокрема заповнення лише тих показників, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації в залежності від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Дані, наведені у Звіті № 553, повинні ґрунтуватися на даних бухгалтерського обліку та відповідати вимогам щодо складання податкової звітності.

Частину І Звіту № 553 заповнюють всі неприбуткові організації незалежно від того, дотримались вони вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), чи ні.

У рядках 1.1 – 1.16 Звіту № 553 відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями, а у рядках 2.1 – 2.6 Звіту № 553 – суми видатків.

При цьому у зазначених рядках показники заповнюються з урахуванням особливості діяльності неприбуткової організації відповідно до закону, що регулює діяльність такої неприбуткової організації.

У рядку 1.15 Звіту № 553 відображається загальна сума отриманих неприбутковою організацією безоплатних надходжень або надходжень у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань, з яких:

у рядку 1.15.1 відображається благодійна допомога;

у рядку 1.15.2 ГД – гуманітарна допомога та дорівнює сумарному значенню графи 9 розд. 2 додатка ГД Звіту № 553;

у рядку 1.15.3 – суми коштів або вартість товарів, робіт, послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) неприбутковій організації згідно з абзацом другим п. 33 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ.

Аналогічно відображаються видатки неприбуткової організації щодо використаних безоплатних надходжень або надходжень у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань (рядок 2.6 та рядки 2.6.1, 2.6.2 ГД, 2.6.3 Звіту № 553 відповідно).

При цьому до рядка 2.6.2 ГД Звіту № 553 переноситься сумарне значення графи 8 розд. 3 додатка ГД Звіту № 553.

Рядок 1.16 Звіту № 553 передбачений для відображення інших доходів, які не включені до рядків 1.1 – 1.15 Звіту № 553.

 

  1. Який граничний термін сплати єдиного внеску

за себе фізичними особами підприємцями

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок

Фізичні особи – підприємці – платники ЄП можуть сплачувати ЄВ у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми ЄВ, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Таким чином, граничний термін сплати ЄВ за себе ФОП, які застосовують спрощену систему оподаткування – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ.

У разі якщо останній день строків сплати ЄВ, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати ЄВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

 

31. Власникам РРО

 Під час проведення семінару фахівці ДПІ у Жовтневому районі                                           м. Дніпропетровська  звернули увагу платників податків на те, що 4 листопада 2016 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 23 вересня 2016 року № 837 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Наказ № 837).

Зокрема, Наказ № 837 вніс зміни до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій». Наказом № 837 визначено, що вимоги щодо відображення акцизного податку (або іншого податку) у книгах обліку розрахункових операцій (далі – книги ОРО) не поширюються на записи, що формуються на підставі розрахункових документів, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО), версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів та комп’ютерних систем, до дня набрання чинності наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)»;

 

31.    Як оподатковується компенсація витрат, понесених

працівником у відрядженні, що не підтверджені документально  

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська  повідомили, що не є доходом платника податку - фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку із здійсненням таких витрат.

Зазначені витрати не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.
Після повернення з відрядження працівник зобов'язаний надати звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, при цьому умовою відшкодування витрат на відрядження є наявність оригіналів документів, що підтверджують вартість таких витрат (квитки, квитанції, чеки, розрахунки тощо).

Витрати, здійснені у зв'язку з відрядженням, що не підтверджені відповідними документами (крім добових витрат), не відшкодовуються.

У разі, якщо за рішенням керівника підприємства такі втрати будуть відшкодовані, то сума такого відшкодування вважається додатковим благом та включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок.

Оподаткування додаткового блага здійснюється за ставкою18 відсотків.

Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу "126".

Крім того, доходи, отримані як додатково благо, є об'єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5 відсотків.

Отже, компенсація витрат, понесених працівником підприємства у зв'язку з відрядженням, що не підтверджені відповідними документами (крім добових витрат), включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як додаткове благо та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб (18%) та військовим збором (1,5%) на загальних підставах.

Зазначена норма передбачена пп. 164.2.17 "г" ст. 164; пп. 168.1.1 ст. 168, пп. 170.9.1 ст. 170; пп. 1.2 п. 16 1 підр. 10 розд. XX Податкового кодексу України.

 

33. Податкова накладна, складена з помилковою датою: що з кредитом

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська  розглянули питання ПДВ.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник ПДВ - постачальник (продавець) товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань з ПДВ платника ПДВ – постачальника (продавця) товарів/послуг (за правилом "першої події»), а саме на дату, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню;

-відвантаження товарів.

У разі здійснення платником ПДВ - постачальником (продавцем) товарів/послуг операції з постачання товарів/послуг податкова накладна, складена іншою датою ніж дата виникнення вищевказаних подій за такою операцією, є помилково складеною податковою накладною.

Отже, податкова накладна, складена з помилковою датою, не дає можливості ідентифікувати період здійснення операції з постачання товарів/послуг, а тому платник ПДВ - покупець товарів/послуг не має права на включення до складу податкового кредиту суми ПДВ, зазначеної у такій податковій накладній. (Лист ДФС України від 13.09.2016 р.                № 19854/6/99-99-15-03-02-15).

 

34. Чи оподатковується ПДФО сума середнього

 заробітку військовозобов’язаних, у тому числі резервістів,

призваних на збори, що виплачується роботодавцем?

Відповідно п. 11 ст. 29 Закону України від 25.03.92 р. N 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» за призваними на збори військовозобов’язаними на весь період зборів та резервістами на весь час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності.

Згідно з п. 13 зазначеної ст. виплата середньої заробітної плати військовозобов’язаним за весь період зборів та резервістам за час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 № 1644 «Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних та резервістів, грошової виплати резервістам». Так, відповідно п. 2 даної постанови виплата середнього заробітку військовозобов’язаним, у тому числі резервістам, призваним на збори, проводиться підприємствами, установами та організаціями, в яких працюють призвані на збори громадяни, з наступним відшкодуванням цих витрат за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міністерства оборони та інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 якого визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Заробітна плата для цілей розд. IV ПКУ – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Отже, сума середнього заробітку нарахована (виплачена) роботодавцем військовозобов’язаним, у тому числі резервістам, призваним на збори, оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах. При цьому відшкодування роботодавцю таких виплат здійснюється за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті. (Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДФС України (категорія 103.02)).

 

35. Протягом вихідних в пункті пропуску «Бориспіль»

затримана незаконно переміщувана валюта на 2,6 млн. гривень

Працівниками Київської митниці ДФС складено 3 протоколи про порушення митних правил під час незаконного переміщення значних сум валюти через митний кордон України.

Найбільш значну суму валюти намагався вивезти наш співвітчизник, який відлітав до Білорусії та для проходження митного контролю скористався спрощеною системою «зелений коридор», де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті).

Готівка в сумі 94 300 доларів США та 442 гривні знаходилися в одному з відділень сумки пасажира (ручній поклажі), без ознак приховування та була виявлена після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор».

З виявленої суми пасажиру пропущено 10 700 доларів США та 442 гривні. За протоколом про порушення митних правил вилучено 83 600 доларів США до винесення судом рішення у справі.

 

36. Акциз при наданні послуг технічного

обслуговування з використанням підакцизного товару

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська повідомили, якщо підакцизний товар використовується підприємством при виконанні робіт з сервісного/технічного обслуговування та ремонту                                вантажно-розвантажувальної техніки як витратний матеріал і безпосередньо реалізація цього підакцизного товару не відбувається, то така операція не є операцією з реалізації пального та, відповідно, об’єктом оподаткування акцизним податком.

Але, за умови якщо підакцизний товар реалізується безпосередньо з дотриманням умов, визначених п.п. 14.1.212 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, підприємству необхідно реєструватись платником акцизного податку з реалізації пального. (Детальніше у листі ДФСУ від 10.08.2016 р.  № 17343/6/99-99-12-03-03-15).

 

37. Право підприємця на формування

податкового кредиту при вантажних перевезенях

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська повідомили, що загальний порядок формування податкового кредиту з ПДВ як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб, зареєстрованих платниками ПДВ, регламентується ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

  • придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;
  • придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, до податкового кредиту фізичної особи – підприємця, платника ПДВ, який здійснює вантажні перевезення, можливе включення сум ПДВ, нарахованих (сплачених) у зв’язку з придбанням пально-мастильних матеріалів та отриманням послуг з ремонту вантажних автомобілів, за умови підтвердження відповідних витрат та відображення їх в бухгалтерському та податковому обліку.

 

38. Роман Насіров: Громадяни можуть використовувати

можливості Електронного кабінету для декларування своїх доходів

Нові можливості оновленого Електронного кабінету платника податків дозволяють користувачам-громадянам подати в електронному вигляді декларацію про майновий стан і доходи. Про це повідомив Голова ДФС Роман Насіров.

«Електронний кабінет надає послуги не лише платникам податків і зборів, але й фізичним особам-громадянам. Завдяки новим функціям декларанти можуть без зайвих зусиль прозвітувати про свої отримані доходи під час деклараційної кампанії. Більше того, у своєму особистому кабінеті вони можуть отримати інформацію про суми нарахованих доходів та утриманих податків, необхідних для заповнення декларації», – розповів Роман Насіров.

За його словами, Електронний кабінет має дві частини – відкриту та приватну. У відкритій платники можуть ознайомитися із загальнодоступною інформацією щодо оподаткування, а у приватній, після проходження ідентифікації, скористатися особистим кабінетом, в якому отримати усю необхідну інформацію про себе як платника податків.

Крім того, платники – користувачі Електронного кабінету мають можливість в он-лайн режимі отримати інформацію з 10 реєстрів, зокрема, Реєстру платників податку на додану вартість, Реєстру платників єдиного податку, Реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами тощо.

«Це реальна економія часу для платників податків, адже в кабінеті не лише буде сконцентровано усю інформацію щодо їх підприємницької діяльності, але й спрощено отримання додаткової необхідної інформації», – наголосив Роман Насіров.

Нагадаємо, скористатися Електронним кабінетом платника податків можна на веб-порталі ДФС в меню електронних сервісів. Працювати з ним можна як за допомогою персонального комп’ютера, так і за допомогою старт-пристроїв, підключених до мережі Інтернет.

 

39. Контрабандисти намагались провезти через кордон

збірні панелі для поглинання енергії сонячних променів

В пункт пропуску «Угринів – Долгобичув» (Львівська обл.) з Республіки Польщі прибув мікроавтобус «VW TRANSPORTER» під керуванням громадянина України з пасажирами. Водій обрав смугу спрощеного митного контролю «зелений коридор», чим заявив про відсутність будь-яких товарів, які підлягають обов’язковому декларуванню та оподаткуванню. Однак у митників виникла підозра щодо наявності в транспортному засобі таких товарів. Автомобіль скерували у місце для поглибленого огляду, де в багажному відділенні було виявлено 21 «сонячну панель» загальною вартістю майже 90 тис. грн.

Так, водій та пасажири порушили установлений відповідно до Митного кодексу України порядок проходження митного контролю – не заявили працівнику митниці про наявність у них товару, що перевищує неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України, установлену ч.1 ст.374 Митного кодексу України.

Зазначені дії мають ознаки порушень митних правил, передбачених ст.471 МК України. За цим фактом складено протоколи про порушення митних правил, товар вилучено до розгляду справи в суді.

 

40. Щодо даних з Єдиного державного

реєстру виробників лікеро-горілчаної продукції

На офіційному веб-порталі ДФС оприлюднені дані з Єдиного державного реєстру виробників спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Дані з Реєстру розміщено за адресою: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/151988.html

Крім того, оприлюднюються відомості з Єдиного державного реєстру обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок. Їх можна знайти за посиланням: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/191577.html.

 

41. Особливості заповнення декларації з податку

на прибуток у разі ліквідації підприємства

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська нагадали, що звітними періодами для податку на прибуток підприємств є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік (крім випадків, передбачених п.137.5 ст.137 Податковим кодексом України). При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого звітного періоду), останнім звітним періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації.

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897.

Платник податку, який подає останню декларацію у разі ліквідації, у полі 9 «Особливі відмітки» проставляє позначку щодо належності платника податку до такого, що подає декларацію за останній звітний період у зв’язку з ліквідацією.

У полі 2 «Звітний період» декларації такий платник зазначає базовий звітний період, який застосовувався ним з початку року, та відповідний звітний період, в якому подається остання декларація: І квартал, півріччя, три квартали для базового звітного періоду - календарний квартал; рік для базового звітного періоду - календарний рік. (Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 102.23.02)).

 

42. Реінвестиції дивідендів, спрямованих на

збільшення статутного капіталу: оподаткування

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська розглянули питання податку на прибуток.

Відповідно до пп. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу україни (далі – ПКУ) господарські операції, що передбачають здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій, вважаються реінвестиціями.

Платіж, що здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку, є дивідендом (пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, враховуючи визначення зазначених термінів реінвестицією дивідендів, які належать нерезиденту-власнику корпоративних прав, є господарська операція, яка передбачає здійснення інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій.

Згідно з вимогами пп. 57.1 1.1 п. 57.1 1 ст. 57 ПКУ у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 Кодексу.

Крім випадків, передбачених пп. 57.1 1.3 п. 57.1 1 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток (пп. 57.1 1.2 п. 57.1 1 ст. 57 ПКУ).

Отже, у разі прийняття рішення про виплату дивідендів своїм власникам емітент нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток у порядку, визначеному п. 57.1 1 ст. 57 та п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

Відповідно до п. 141.4 ст. 141 ПКУ доходи з джерелом походження з України, отримані нерезидентом від провадження господарської діяльності, зокрема у вигляді дивідендів, що сплачуються резидентом, оподатковуються за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Таким чином, доходи нерезидента із джерелом їх походження з України у вигляді дивідендів підлягають оподаткуванню відповідно до положень п. 141.4 ст. 141 ПКУ незалежно від способу використання такого доходу, у тому числі такого як реінвестиція.

Щодо оподаткування доходів фізичних осіб - нерезидентів, то оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Пунктом 163.2 ст. 163 ПКУ визначено об'єкти оподаткування нерезидента.

Доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV ПКУ для нерезидентів) (пп. 170.10.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).

Згідно з пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються пасивні доходи (крім зазначених у пп. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Під терміном "пасивні доходи" для цілей розділу IV Кодексу слід розуміти, зокрема, такі доходи, як дивіденди (пп. 167.5.3 п. 167.5 ст. 167 ПКУ).

Доходи у вигляді дивідендів оподатковуються відповідно до норм п. 170.5 ст. 170 ПКУ.

Крім того, згідно із пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.

Відповідно до пп. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи.

Згідно з пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою - резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.

Враховуючи викладене, якщо фізичній особі - нерезиденту (засновнику) нараховується дохід у вигляді дивідендів, то сума таких дивідендів оподатковується відповідно до розділу IV ПКУ. (Державна фіскальна служба України лист від 06.10.2016 р. N 21690/6/99-99-15-02-02-15).

 

43. Подання декларації єдинником, який переходить

на загальну систему оподаткування

         У разі переходу платником єдиного податку на загальну систему оподаткування з 01.07.2016 при декларуванні податку на прибуток за 2016 рік фінансовий результат до оподаткування, визначається за правилами бухгалтерського обліку у періоді перебування такого платника на загальній системі оподаткування.

         Отже, платник податку подає податкову декларацію з податку на прибуток за звітний 2016 рік, який починається 01.07.2016 і закінчується 31.12.2016.

         При цьому, враховуючи особливості визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, такий платник податку разом з декларацією з податку на прибуток підприємств повинен подати фінансову звітність за перше   півріччя та 2016 рік.

 

44. Отримуємо податкову знижку

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська розглянули питання отримання податкової знижки.

Відповідно до ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року, фіскальному органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником на користь закладів освіти, для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати.

При цьому така сума не може перевищувати розміру доходу, визначеного в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень), в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Оригінали зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів не надсилаються органу ДФС, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

На вимогу органу ДФС та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку на доходи фізичних осіб зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка має право скористатися податковою знижкою, на вимогу органу ДФС, крім декларації про майновий стан і доходи, надає: відповідні платіжні та розрахункові документи, зокрема квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери; договір з навчальним закладом; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення) тощо.

Для прискорення проведення органом ДФС розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати копії зазначених документів. (Державна фіскальна служба України лист від 06.10.2016 р. N 21690/6/99-99-15-02-02-15).

 

45. Відсотки за депозитом і ПДВ

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська розглянули питання ПДВ.

Визначення «постачання послуг» та «постачання товарів» відповідно наведені в               пп. 14.1.185 та пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з пп.«а» та пп. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Операція з отримання відсотків за депозитом не відповідає визначенню постачання послуг чи постачання товарів, а тому відповідно не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Враховуючи викладене, суми коштів, що надходять платнику податку від банків у вигляді відсотків за депозитом, не підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ.

 

46. Платникам єдиного податку третьої групи

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська розглянули питання спрощеної системи оподаткування.

Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

До суми доходу платника єдиного податку включається також вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Нагадаємо, що безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

При наданні послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Ставки єдиного податку, зокрема для платників третьої групи встановлюються у відсотках до доходу (відсоткові ставки) (п. 293.1 ст. 293 ПКУ).

Відповідно до п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

1) 3 відсотки доходу – у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;

2) 5 відсотків доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напів дорогоцінного каміння, ставка єдиного податку встановлюється у розмірі, визначеному п.п. 2 п. 293.3 ст. 293 ПКУ.

Слід зазначити, що згідно з п. 293.4 ст. 293 ПКУ ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку, зокрема третьої групи (фізичні особи – підприємці) у розмірі 15 відсотків:

- до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ;

- до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 розділу ХIV ПКУ;

- до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

 

47. Щодо врахування виявлених надлишків

пального в Єдиному реєстрі акцизних накладних

 Платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування, а також коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального в Єдиному реєстрі акцизних накладних на обсяг реалізованого пального, обчислений за формулою, визначеною  статтею 232 Податкового кодексу України.

Водночас, у разі виявлення суб’єктом господарювання надлишків пального (зокрема, у зв’язку з можливими похибками приладів постачальника або покупця, дефектністю ємності тощо) Кодексом передбачена можливість окремого врахування у вказаній формулі таких надлишків у вигляді подання заявки на поповнення обсягу залишку пального.

При відвантаженні виявлених надлишків пального, отримання яких не підтверджено акцизною накладною, зареєстрованою в Єдиному реєстрі акцизних накладних, відповідно до статті 231 Кодексу платнику необхідно до реєстрації акцизної накладної на ці обсяги пального:

- перерахувати до бюджету суму коштів у розмірі акцизного податку за відповідний обсяг пального, самостійно розрахованого за ставками, передбаченими статтею 215 Кодексу;

- зареєструвати заявку на поповнення обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального.

Звертаємо увагу, що порушення порядку реєстрації акцизної накладної статтею 1202 Кодексу передбачає штрафні санкції:

- за порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних – від 2 до 40 відс. суми акцизного податку залежно від терміну затримки такої реєстрації;

- за відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну/розрахунок коригування, – 50 відс. суми акцизного податку. (Лист ДФС України від 09.11.2016 № 24089/6/99-99-12-03-03-15).

 

48. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та ПДВ 

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська розглянули питання ПДВ.

Відповідно до ст. 22 Закону України від 29.11.2001 № 2866 "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ)" (далі - Закон N 2866, зі змінами) власники житла сплачують кошти за комунальні послуги безпосередньо на рахунки підприємств, які надають послуги з водо-, тепло-, газо-, електропостачання та інших, за відповідними тарифами. Також, кошти за послуги, згідно з укладеними договорами, можуть надходити на рахунок ОСББ для накопичення та наступного перерахунку підприємствам - постачальникам таких послуг.

Отже, у ОСББ буде відсутнім об’єкт оподаткування по водо-, тепло-, газо-, електропостачанню, кошти за які власники жилих приміщень перераховують безпосередньо на рахунки комунальних підприємств або перераховують на рахунок об’єднання для накопичення і наступного перерахунку.

Також, не підлягають оподаткуванню ПДВ кошти, що надходять на банківський рахунок ОСББ від власників жилих і нежилих приміщень для компенсації видатків на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності об’єднання.

Однак, відповідно до ст. 4 Закону N 2866, ОСББ може здійснювати господарську діяльність для забезпечення власних потреб безпосередньо або шляхом укладення договорів з фізичними чи юридичними особами. Така господарська діяльність (наприклад, здача в оренду нежитлових приміщень) оподатковується ПДВ на загальних підставах.

У разі якщо ж ОСББ не зареєстроване платником ПДВ, то згідно з п. 181.1    ст. 181 Податкового Кодексу, при перевищенні сукупної суми постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, в 1 млн. грн. (без ПДВ) протягом останніх 12 календарних місяців, таке неприбуткове ОСББ зобов’язане зареєструватися платником ПДВ за своїм місцезнаходженням з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 Податкового кодексу України.

 

49. До уваги платників ПДВ!

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська повідомили, що 11.11.2016 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 09.11.2016 р. № 788 «Про внесення змін до пункту 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі – Постанова № 788).

Зазначеною Постановою врегульовано питання щодо врахування у системі електронного адміністрування ПДВ сум податку, на які підприємства, що надають комунальні послуги, зменшили заборгованість з податку, у рамках проведення розрахунків з погашення за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам заборгованості з різниці у тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення тощо, що постачалися населенню.  Постанова № 788 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 11.11.2016 р.                     № 212.

 

50. Декларація про майновий стан і доходи

Наказом Міністерства фінансів України від 15 вересня 2016 року № 821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859» внесено зміни до форми декларації про майновий стан і доходи. Так, зокрема, передбачено зменшення обсягу декларації (зменшення кількості додатків з чотирьох до двох) та зміна порядку розрахунку податкових зобов’язань фізичних осіб-підприємців.

Наказ набуває чинності 31 грудня 2016 року.

Нова форма декларації про майновий стан і доходи вводиться в дію з 1 січня 2017 року. 

 

51. Хто є платником орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та повинен подавати податкову декларацію з плати за землю, якщо суб’єкт господарювання, що орендує земельну ділянку, уклала договір суборенди на цю земельну ділянку?

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.      

Згідно з п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розд. XII ПКУ – орендна плата).
     Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об’єктом оподаткування – земельна ділянка, надана в оренду (пп. 288.2, 288.3 ст. 288 ПКУ).
     Згідно зі ст. 8 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

 Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

 Відповідно до п. 288.6 ст. 288 ПКУ плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

Оскільки плата за землю справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (іншої форми не передбачено), а платником орендної плати є орендар земельної ділянки, то юридична особа (фізична особа – підприємець), що орендує земельну ділянку та уклала договір суборенди на цю земельну ділянку, сплачує орендну плату за зазначену земельну ділянку та подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю. 

 

52. Набрала чинності нова форма декларації акцизного податку

 Мінфін наказом від 26.09.2016 р. № 841  виклав в новій редакції:

форму декларації акцизного податку;

Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку.

22 листопада цей Наказ опублікований в "Офіційному віснику України" № 90 і набрав чинності.

Платники акцизного податку (у тому числі особи, які реалізують пальне) повинні звітувати за новою формою декларації за грудень у січні 2017 р.

                     

53. Експорт та імпорт яких товарів пропонує

ліцензувати у 2017 році Кабмін

Оприлюднено проект постанови КМУ “Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2017 рік ”

Нагадаємо, що Кабінет Міністрів України щорічно затверджує переліки товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та обсяги квот. Не є винятком й цей рік. Проект Переліку на 2017 рік уже оприлюднений на офіційному сайті Мінекономрозвитку, і ним затверджено:

1) обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню;

2) перелік товарів (озоноруйнівних речовин), експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню;

3) перелік товарів, що можуть містити озоноруйнівні речовини, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню (крім товарів, що перевозяться у контейнерах з особистим майном);

4) перелік товарів, імпорт яких з Республіки Македонія підлягає ліцензуванню в рамках тарифної квоти відповідно до положень Угоди про вільну торгівлю між Республікою Македонія та Україною від 18 січня 2001 р.

Окрім того, проектом Постанови встановлено, що:

- не використані у 2016 році суб’єктами підприємницької діяльності ліцензії на експорт та імпорт товарів, визначених у постанові КМУ від 30.12.2015 р. № 1176, дійсні до 1 березня 2017 р. (якщо інше не передбачено відповідними міжнародними договорами України);

- для митного оформлення товарів, які навантажуються навалом та операції з експорту (імпорту) яких підлягають ліцензуванню, гранична різниця фактичного значення їх вартості, кількості або ваги не може перевищувати 5% значення, зафіксованого у відповідній ліцензії.

Ця постанова набере чинності з 1 січня 2017 року.

 

54. Реалізаторам пального

До реалізації пального з метою оподаткування акцизним податком за пп. 14.1.212 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), належать будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. 

Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання.

У листі від 29.03.2016 р. №6854/6/99-99-21-05-15 ДФСУ нагадувала, що: 

-  якщо юрособа надає іншим особам послуги зі зберігання, навантаження-розвантаження пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), вона повинна створити акцизний склад незалежно від того, хто є власником цього пального;

- у заяві про реєстрацію платником акцизного податку (яку повинні здійснити реалізатори пального) в розрізі КОАТУУ надається інформація про всі введені в експлуатацію пункти (склади, комплекси, станції, інші об’єкти) з реалізації пального. Такі відомості мають містити перелік всіх пунктів з реалізації пального, де платником здійснюються операції, що відносяться до операцій з реалізації пального, визначені пп. 14.1.212 ПКУ, незалежно від того перебувають чи ні такі пункти у власності або оренді платника податку. (Лист ДФСУ  від 15.11.2016 р. №24582/6/99-99-12-03-03-15).

 

55. Чи включаються філії до Реєстру неприбуткових установ та організацій

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська  розглянули питання неприбутковості.

 Так, статус неприбуткової організації надається тільки підприємствам, установам та організаціям зі статусом юрособи.

Отже, відокремлені підрозділи неприбуткових організацій без статусу юрособи, включені до Реєстру неприбуткових установ на дату набрання чинності (13.08.2015 р.) Закону№652-VIII, не включаються до Реєстру з 01.01.2017 р.

Також їм не потрібно підтверджувати відповідність установчих документів вимогам, встановленим п. 133.4 ПКУ. (Інформаційно-довідковий ресурс "ЗІР" (підкатегорія 102.04)).

 

56. Як зміняться мінімальні ціни на алкоголь: постанова КМУ

Уряд прийняв рішення здійснити коригування мінімальних цін на алкогольні напої

Кабмін постановою від 09.11.2016 р. № 828   (далі – Постанова № 828) вніс зміни до постанови КМУ від 30.10.2008 р. № 957 “Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв”.

Зокрема, розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін залежно від коду виробів підвищено:

  • на горілку та лікеро-горілчані вироби на 27,1-27,86%;
  • віскі, ром та джин - на 37-63%;
  • коньяк (бренді) - на 24-27%;
  • вина - на 22,2-55,6 %.

Таким чином, мінімальну роздрібну ціну за пляшку горілки 0,5 літра вмістом спирту 40% підвищено з 54,90 до 69,78 гривень, або на 27,1%.

В Уряді це пояснюють тим, що запроваджений у вересні 2015 року розмір мінімальних цін не відповідав реальним витратам суб'єктів господарювання на виробництво та реалізацію алкогольних напоїв, оскільки:

  • збільшились ставки акцизного податку. Зокрема, на горілку, лікеро-горілчані вироби та коньяк - на 50%, а на вино з додаванням спирту, ігристе та вермути - на 100%;
  • підвищилась ціна на спирт (у квітні поточного року ціна за один декалітр спирту зросла з 240 до 285 гривень, або на 18,7%);
  • відбулось зростання інших складових цін.

Постанова № 828 набере чинності через десять днів з дня її опублікування. Постанова № 828  була оприлюднена 22 листопада, тобто набере чинності 02.12.2016 року.

 

57. Затверджено Методику нормативної

грошової оцінки земель сільгосппризначення

Урядом запроваджено новий методичний підхід до проведення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення

Кабмін постановою від 16.11.2016 р. № 831:

- затвердив Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення;

- вніс зміни до постанови КМУ від 23.03.1995 р. № 213 “Про Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів".

Прийняття цієї постанови суттєво спрощує процедуру проведення грошової оцінки. Зокрема, передбачена можливість розробки технічної документації на адміністративний район. Оцінка конкретної земельної ділянки здійснюватиметься шляхом надання витягу з такої технічної документації. Таким чином, буде отримано більш збалансовану по регіонах нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення, що відображатиме сучасні економічні реалії.

У Методиці прописано, що нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення:

- проводитиметься окремо за сільськогосподарськими (ріллею, багаторічними насадженнями, сіножатями, пасовищами, перелогами) та несільськогосподарськими угіддями на землях сільськогосподарського призначення;

- визначається відповідно до нормативу капіталізованого рентного доходу на землях с/г призначення природно-сільськогосподарських районів Криму, областей, мм. Києва та Севастополя згідно з додатком до Методики та показників бонітування ґрунтів шляхом складання шкал нормативної грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів природно-сільськогосподарських районів (для сільськогосподарських угідь).

Нормативна грошова оцінка окремої земельної ділянки сільськогосподарського призначення здійснюватиметься за формулою:

Гзд = Σ (Пагр × Гагр) + Пнсг × Гнсг, 

де Гзд — нормативна грошова оцінка земельної ділянки сільськогосподарського призначення, гривень;

Пагр — площа агровиробничої групи ґрунтів сільськогосподарського угіддя, гектарів;

Пнсг — площа несільськогосподарських угідь (земель під господарськими шляхами і прогонами, полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, земель під господарськими будівлями і дворами, земель під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, земель тимчасової консервації тощо), гектарів;

Гнсг — норматив капіталізованого рентного доходу несільськогосподарських угідь на землях сільськогосподарського призначення, гривень за гектар.

Ця постанова набере чинності через три місяці з дня опублікування.

 

  1. Права контролюючих органів

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Компетенцію контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначено Податковим кодексом України (далі – Кодекс).

Згідно з пунктом 20.1.4. статті 20 Кодексу контролюючі органи мають право проводити перевірки та зустрічні звірки за наявності обставин та у порядку, передбаченому Кодексом та іншими законодавчими та нормативно-правовими актами України.

Перевірка кожного платника податків проводиться на підставі: податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Кодексу).

При цьому якщо висновки акта перевірки не визнані протиправними та не скасовані за результатами розгляду заперечень до цього акта або в судовому порядку, вони не можуть вважатись неправомірними лише на підставі того, що висновки акта (довідки) контрагента суперечать їм.

У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати заперечення у терміни, передбачені абзацом 1 пункту 86.7 статті 86 Кодексу.

Крім того, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Кодексу рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Водночас слід зазначити, що згідно з абзацом п’ятим пункту 86.7 статті 86 Кодексу контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу.  (Лист ДФС від 14.11.2016 № 24505/6/99-99-14-03-03-15).

 

59. Надходження від платників єдиного податку

Соборного району м. Дніпра зросли більше ніж на 253 млн. грн.

Як повідомив під час зустрічі з журналістами начальник ДПІ у Жовтневому районі                 м. Дніпропетровська Сергій Бойцов, у січні-жовтні 2016 року від платників Соборного району м. Дніпра, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування  надійшло 561,5 млн. гривень єдиного податку, що на 253,1 млн. гривень, більше, ніж у відповідному періоді минулого року.

За словами Сергія Бойцова, фізичні особи – підприємці поповнили бюджет єдиним податком на суму 42,8 млн. грн., надходженя від таких платників збільшились понад два рази у порівнянні з аналогічним періодом 2015 року. Юридичні особи – «спрощенці» за десять місяців 2016 року направили до бюджету більше 518 млн. грн., що перевищує минулорічний показник на 230,3 млн. грн.

Сергій Бойцов нагадав, що відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку (п. 299.2 ст. 299 ПКУ).

У разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (п. 299.3 ст. 299 ПКУ).

У випадках, передбачених п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, контролюючий орган, у разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб’єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до п.п. 298.1.2                 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи, якщо така заява додана до реєстраційної картки (п. 299.4 ст. 299 ПКУ).

У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).

 

60. У Кривому Розі ліквідували незаконну заправку

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області в рамках операції «Акциз 2016» та розслідування кримі- нального провадження за ч.1 ст.204 КК України ліквідовано незаконну заправку в місті Кривий Ріг.

Встановлено, що громадянин України, не маючи жодних дозвільних документів, організував реалізацію дизельного палива та скрапленого газу з мобільних комплексів.

За результатами вжитих заходів із незаконного обігу вилучено 5,7 тис. літрів дизельного пального, 5,9 тис. літрів скрапленого газу загальною орієнтовною вартістю понад 200 тис. грн. та обладнання, яке використовувалось у незаконній діяльності.

Вилучені ТМЦ передані на відповідальне зберігання.

 

61. Внесені зміни до оподаткування неприбуткових організацій

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 20.11.2016 набрав чинності Закон України від 06.10.2016 №1667-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення окремих положень про оподаткування неприбуткових організацій» (далі – Закон №1667).

Законом №1667 визначено, що доходи неприбуткових релігійних організацій можуть використовуватись не тільки для фінансування видатків на їх утримання та напрямів діяльності, визначених їх установчими документами, але й для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

При цьому, фінансування цих видатків не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

Крім того, Законом №1667 пункт 35 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено абзацом третім такого змісту:

«Тимчасово, до 1 січня 2018 року, не може бути підставою для виключення неприбуткових релігійних організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій невиконання такими релігійними організаціями вимог до установчих документів, визначених підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу».

Закон № 1667 опубліковано у газеті «Голос України» від 19.11.2016 №221.

 

62. Порядок оформлення і подання скарг платниками податків змінено

Наказом від 28.09.2016 р.№ 849, зареєстрованим в Мін’юсті 28 жовтня 2016 р. (далі – Наказ № 849), Міністерство фінансів України внесло зміни до Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами (далі – Порядок). Наказ № 849 набере чинності з дня його офіційного опублікування, яке заплановане в бюлетені «Офіційний вісник України» № 91 від 25.11.2016.

У Порядку визначено, що розгляд матеріалів скарг платників податків буде відбуватися у закритому засіданні.

Розгляд у відкритому засіданні буде відбуватися виключно на підставі письмового клопотання платника податків про відкритий розгляд матеріалів скарги.

Не допускається відкритий розгляд скарги, якщо в матеріалах справи наявні відомості, що становлять державну таємницю.

Також у Порядку уточнено, що особа, яка подала скаргу на рішення контролюючого органу, має право:

►брати участь у розгляді матеріалів скарги особисто або через його уповноважених представників (у тому числі адвокатів);

►ознайомлюватись із матеріалами перевірки та адміністративного оскарження в електронній та письмовій формі, робити з них копії, виписки за допомогою технічних засобів;

►здійснювати технічну фіксацію засідання з розгляду матеріалів скарги за допомогою фото-, кінозйомки, відео-, звукозапису;

►заявляти клопотання, що стосуються предмета розгляду скарги, в тому числі про:

- участь та надання пояснень під час розгляду матеріалів скарги осіб, що проводили перевірку, приймали рішення (вчиняли дії) або брали участь у прийнятті оскаржуваного рішення;

- присутність під час розгляду матеріалів скарги за участю платника податків представників засобів масової інформації (якщо здійснюється відкритий розгляд матеріалів скарги).

Під час розгляду матеріалів скарги платника податків в ході адміністративного оскарження повинні будуть враховуватися податкові консультації, а також узагальнюючі податкові консультації, надані такому платнику податків.

 

63. Щодо величини коефіцієнта рентабельності

гірничого підприємства у ІІІ кварталі 2016 року

що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної

оцінки запасів корисних копалин ділянки надр

Розрахункова вартість товарної продукції гірничого підприємства визначається за сумою витрат, обчислених згідно з п. п. 252.11 - 252.15 ст. 252 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), та коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що визначений у протоколах Державної комісії України по запасах корисних копалин (п. 252.16 ст. 252 ПКУ).

У випадку порушення гірничими підприємствами строку регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр передбачено застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України (далі - облікова ставка).

У III кварталі 2016 року діяли 3 (три) облікові ставки: 16,5%, 15,5%, 15%, затверджені рішеннями Правління Національного банку України від 23.06.2016 № 88-рш, від 28.07.2016 № 172-рш, від 15.09.2016 № 277-рш відповідно.

З метою уникнення неоднозначності тлумачень, базуючись на принципі рівномірності, ДФС рекомендує використовувати середньозважену облікову ставку Національного банку України для визначення коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства для розрахунку величини податкового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

З огляду на офіційні дані Національного банку України тривалість дії облікової ставки: 16,5 % - 28 днів (01.07.2016 - 28.07.2016); 15,5 % - 49 днів (29.07.2016 - 15.09.2016); 15 % - 15 днів (16.09.2016 - 30.09.2016). Таким чином, середньозважена облікова ставка за III квартал 2016 року відповідає 15,72 % ((16,5 % х 28 днів + 15,5 % х 49 днів + 15 % х 15 днів) / 92).

Враховуючи вище зазначене, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які порушили строк регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин у межах ділянок надр, на які їм надано спеціальні дозволи на користування надрами, обчислюють податкові зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за III квартал 2016 року із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у розмірі 47,16 % - трикратному розмірі середньозваженої облікової ставки Національного банку України. (Лист ДФС України від 08.11.2016 р. № 35730/7/99-99-12-03-04-17).

 

64. У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування,

до фіскального органу за основним місцем обліку надається

повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська нагадали, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних фіскальних органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, фіскальні органи за основним місцем обліку шляхом подання повідомлення за ф. № 20-ОПП (додаток 11 «Порядку обліку платників податків і зборів).

У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до фіскального органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни.

У повідомленні поряд із реквізитом, який змінився, зазначається у дужках його попереднє значення.

При цьому, в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого.

Зазначена норма передбачена п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, п. 8.5 розд. VIII «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого наказом МФУ від 09.12.11 № 1588. (Лист ДФС України від 08.11.2016 р. № 35730/7/99-99-12-03-04-17).

 

65. Процедура скасування реєстрації касового апарату

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська повідомили, що відповідно до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій заява про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) за формою № 4-РРО подається суб’єктом господарювання до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.

Разом із заявою про скасування реєстрації суб’єкт господарювання надає довідку про розпломбування РРО (крім випадків установлення невідповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника) видану Центром сервісного обслуговування (далі - ЦСО), з яким укладено договір про технічне обслуговування, ремонт касового апарату та повертає контролюючому органу реєстраційне посвідчення.

Процедура розпломбування РРО за можливості проводиться і для РРО, щодо яких контролюючим органом прийнято рішення про примусове скасування реєстрації.

У разі викрадення РРО для скасування його реєстрації суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування реєстрації надає копію відповідного документа органу поліції.

У заяві про скасування реєстрації зазначається спосіб отримання довідки про скасування реєстрації РРО за формою № 6-РРО (поштою або безпосередньо в контролюючому органі).

Посадова особа контролюючого органу протягом п’яти календарних днів з дня отримання заяви про скасування реєстрації, довідки ЦСО про розпломбування РРО та реєстраційного посвідчення або прийняття рішення контролюючого органу про скасування реєстрації РРО проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційної системи Державної фіскальної служби та надає суб’єкту господарювання довідку про скасування реєстрації, що засвідчує скасування реєстрації РРО.

У разі якщо скасування реєстрації РРО було здійснено за рішенням контролюючого органу, копія довідки про скасування реєстрації направляється ЦСО, яким проводилося технічне обслуговування РРО.

Більш детально з таким роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 109.06).

 

66. Ще раз про Електронний кабінет платника податку

Функціонування електронного кабінету платника податків – важливий момент проведення реформи податкової системи, адже даний сервіс - це абсолютно нова інституція, яка кардинально змінює не лише обличчя фіскальної служби, а і всієї держави.

Нагадуємо, електронний кабінет платника податків - це персональне автоматизоване робоче місце платника, працювати в якому він може без використання спеціально встановленого клієнтського застосування.

Сьогодні розширено функціонал електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (cabinet.sfs.gov.ua).

Так, платники мають можливість підготувати, заповнити та надіслати звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за новими формами.

Нові можливості кабінету забезпечують повний спектр послуг для суб’єктів спрощеної системи оподаткування (І та ІІ група) щодо подання звітності відповідно до вимог чинного законодавства.

Користуючись режимом приватної частини «Введення звітності», платники мають змогу створити та надіслати до контролюючих органів в електронному вигляді:

* податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця та податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи – юридичної особи;

* податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (податковий розрахунок за ф. 1-ДФ);

* звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

* повідомлення про прийняття працівника на роботу.

За результатами обробки звітності квитанції 1 та 2 розміщуються в режимі «Вхідні/вихідні документи» особистого кабінету.

Нагадуємо, що вхід до особистого кабінету здійснюється за наявності електронного цифрового підпису.

Через сервіс «Електронний кабінет платника» (оновлену версію) платники мають змогу не тільки отримати інформацію із реєстрів, бланки звітності, контактні дані та адреси центрів обслуговування, а й листуватись із органом ДФС в електронному вигляді. Оновлений сервіс надає можливість платнику працювати у режимі реального часу за допомогою персональних комп’ютерів та старт–пристроїв без встановлення спеціалізованого програмного забезпечення.

 

67. Щодо маркування дерев'яного пакувального матеріалу

Статтею 319 Митного кодексу України визначено, що товари, які переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати державному санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному та радіологічному контролю.

Наказом Міністерства аграрної політики України від 22.12.2005 № 731, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.01.2006 за № 62/11936, затверджено Фітосанітарні правила ввезення з-за кордону, перевезення в межах країни, експорту та виробництва дерев'яного пакувального матеріалу (далі - Фітосанітарні правила).

Пунктом 4.1 Фітосанітарних правил визначено, що увезення з-за кордону, перевезення в межах України та експорт дерев'яного пакувального матеріалу як супровідного матеріалу для будь-яких вантажів здійснюються за умови його окорування, термічної обробки або знезараження, про що свідчить наявність маркування на ньому з двох протилежних боків.

Враховуючи викладене, до внесення змін до класифікатора видів упаковок, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011, з 01 грудня 2016 року коди видів упаковок 1W, 2С, 4С, 4F, 7В, 8А, 8В, 8С, AD, AF, AG, AH, ВА, OA, OB, ОС, OD, ОЕ, РВ, PD, РЕ, РХ, QH, QJ, QP, QQ, ТІ, TW, у разі наявності відомостей про маркування дерев'яного пакувального матеріалу, мають зазначатися у графі 31 митної декларації у такому форматі: 1W/1, 2С/1, 4С/1, 4F/1, 7В/1, 8А/1, 8В/1, 8С/1, AD/1, AF/1, AG/1, АН/1, В А/1, ОА/1, ОВ/1, ОС/1, OD/1, ОЕ/1, РВ/1, PD/1, РЕ/1, РХ/1, QH/1, QJ/1, QP/1, QQ/1, ТІ/1, TW/1

 

69. Як ІПН з касового чеку перености у

додаток 5 до податкової декларації з ПДВ

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська розглянули питання ПДВ.

Відповідно до пп. «б» п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, є, зокрема касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

При використанні платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

В колонці 2 «Постачальник (індивідуальний податковий номер)» таблиці 2 розділу II «Податковий кредит» додатка 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» до податкової декларації з ПДВ, форми яких затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» зазначається індивідуальний податковий номер контрагента платника податку – постачальника, а його назва при цьому не зазначається.

Враховуючи зазначене, платник ПДВ, який здійснив придбання товарів/послуг, що підтверджується касовим чеком, який надає право на формування податкового кредиту, в колонці 2 «Постачальник (індивідуальний податковий номер)» таблиці 2 розділу II «Податковий кредит» додатка 5 до податкової декларації з ПДВ вказує індивідуальний податковий номер постачальника – платника ПДВ, зазначений у такому касовому чеку.

 

70. Нульова декларація  піприємця –«спрощенця»  

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                     м. Дніпропетровська повідомили, що відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Водночас п. 40.1 ст. 40 ПКУ передбачено, якщо іншими розділами ПКУ або законами з питань митної справи визначається спеціальний порядок адміністрування окремих податків, зборів, платежів, використовуються правила, визначені в іншому розділі або законі з питань митної справи.

Зокрема, правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені у главі 1 розділу ХІV ПКУ.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (п. 294.1 ст. 294 ПКУ).

Податкова декларація фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої та другої груп подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, платниками єдиного податку третьої групи – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя (п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

У податковій декларації фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи повинні вказати самостійно розраховані авансові платежі на майбутній рік, які згідно з п. 295.1 ст. 295 ПКУ підлягають сплаті щомісячно не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи відображають у податковій декларації суму доходу за звітний (податковий) період, що підлягає сплаті. Доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Таким чином, фізичні особи – підприємці платники єдиного податку, які не отримували протягом звітного періоду доходи та не мають об’єктів оподаткування, що підлягають декларуванню, зобов’язані подавати податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця у строки, передбачені ПКУ.

 

72. Відображення пенсій у податковому розрахунку за ф. 1ДФ

Відповідно до ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримувана платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, крім випадку, визначеного п.п. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.

Підпунктом 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПКУ визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, – у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.

Положення п.п. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПКУ не застосовується до пенсій, призначених учасникам бойових дій у період Другої світової війни, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність ст. 10 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із змінами та доповненнями.

Згідно з п. 168.3 ст. 168 ПКУ розрахунок податкових зобов’язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, проводиться податковим агентом (у тому числі роботодавцем, органами Пенсійного фонду України), поняття якого визначено п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається (п.п «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (далі – ф. 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Порядок).

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку, суми винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування (п.п 165.1.1. п. 165.1 ст. 165 ПКУ), вказуються у податковому розрахунку за ф. 1ДФ за ознакою доходу «128».

Крім того, суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, – у частині такого перевищення вказуються у податковому розрахунку за ф. 1ДФ за ознакою доходу «184».

Отже, органи Пенсійного фонду при виплаті пенсій пенсіонерам повинні подавати податковий розрахунок за ф. 1ДФ.

 

73. У пункті пропуску «Бориспіль» митники виявили в багажі

чотирьох живих соколів, яких намагалися незаконно вивезти до Лівану

Чотирьох соколоподібних птахів біло-коричневого кольору, крила яких були загорнуті у тканину та скріплені клейкою стрічкою в області лап, наш співвітчизник приховував у дерев’яній коробці  з отворами.

Громадянин для проходження митного контролю самостійно обрав спрощену систему «зелений коридор», чим автоматично засвідчив, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за митну територію України.

Птахів було виявлено після проходження багажу через рентген-апарат служби авіабезпеки  під час здійснення митного контролю багажу.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації та документів на право переміщення живих тварин, а саме дозволу CITES, документів про право набуття тварин, ветеринарного свідоцтва громадянин не мав та до моменту перетину «білої лінії» до інспектора митниці не звертався.

Згідно з Конвенцією „Про Міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення” CITES, живі тварини (соколоподібні птахи) обмежені до переміщення через митний кордон України.

Складено протокол про порушення митних правил. Птахів вилучено до винесення судом рішення у справі. Вони оформляються на відповідальне зберігання у профільний заклад.

 

74. Щодо податкової документальної  

перевірки  перевіреного періоду 

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є:

- своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків та зборів,

- дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи,

- дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами),

- виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Планова документальна перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених               п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені пп. 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків. (Лист ДФСУ   від 17.11.2016 р. №24817/6/99-99-14-03-03-15).

 

75. Працівники Міжрегіональної митниці ДФС

спільно з львівськими митниками упередили незаконне

ввезення майже 3,7 тис. пляшок колекційного італійського вина

У пункті пропуску «Шегіні» Львівської митниці ДФС співробітники Міжрегіональної митниці ДФС спільно з працівниками митного поста «Мостиська» в ході огляду двох вантажних мікроавтобусів виявили 3659 пляшок (3005 літрів) колекційного вина італійського виробника, не внесених до декларації.

За даними фактами складено протоколи про порушення митних правил за ст. 472 Митного кодексу України. Санкції цієї статті передбачають накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів, з конфіскацією зазначених товарів. На даний час товар затримано та відправлено на експертизу з метою визначення вартості.

Також було перевірено транспортний засіб, який переміщувався через митний кордон по зоні спрощеного контролю «зелений коридор». За результатами перевірки в салоні автомобіля було виявлено 874,4 кг харчових продуктів, які перевищують неоподатковану норму переміщення товарів через митний кордон України. За даним фатом складено протокол про порушення митних правил за ст. 471 Митного кодексу України. Зазначений товар вилучено, на громадян накладено штраф.

 

76. ДФС: Майже 16 тис. автомобілів перебувають

в Україні з порушенням терміну транзиту

Значно збільшилась кількість автомобілів, які перебувають на території України з порушенням терміну транзиту. Про це повідомив заступник директора Департаменту організації митного контролю ДФС Євген Сафонов в ефірі «5 каналу».

Він зазначив, що ДФС фіксує кожний автомобіль, який перебуває у будь-якому митному режимі на території України: тимчасове ввезення або режим транзиту.

«Все фіксується нашим програмно-інформаційним комплексом, і ми знаємо, скільки машин перебувають під митним контролем, скільки автівок порушили терміни тимчасового ввезення і транзиту. Так, наприкінці вересня 11 тис. автівок перебували на території України з порушенням терміну транзиту – на даний час їх кількість збільшилась до 15 752 автівок», - підкреслив Євген Сафонов.

За його словами, наразі розробляється механізм боротьби з цим негативним явищем. Окрім практичних заходів співпраці з територіальними органами поліції, ДФС підготувала пропозиції щодо внесення змін до законодавства України.  Адже переважна більшість машин, які знаходяться в режимі транзиту, фактично знаходяться в режимі тимчасового ввезення.

"Ми пропонуємо: якщо громадянин України хоче тимчасово ввезти на територію України транспортний засіб з іноземною реєстрацією: по-перше, цей транспортний засіб має бути на обліку в іноземній державі. По-друге, громадянин України повинен мати технічний паспорт автомобіля, на якому в’їжджає в Україну.  Ми також запропонували, щоб громадянин України заповнював митну декларацію і декларував свій автомобіль у режимі тимчасового ввезення. При цьому йде щомісячна сплата грошових коштів у державний бюджет України – відсоток від суми митних платежів", - пояснив Євген Сафонов.

Він також підкреслив, що ДФС працює над тим,  щоб громадянам було вигідно сплатити відсоток за тимчасове ввезення свого транспортного засобу, але не порушуючи термінів і транзиту, і тимчасового ввезення. При цьому в пропозиціях змін до законодавства передбачена більш сувора відповідальність за порушення термінів.

 

77. Столичні митники упередили вивезення до

Китаю колекції картин 18 – початку 20 століття

Київською міською митницею ДФС виявлено та упереджено спробу незаконного вивезення з України колекції картин європейських живописців 18 – початку 20 століття. Виявлена колекція представлена 21 картиною. Твори живопису українка намагалась вивезти до Китаю.

Під час митного оформлення вкладення міжнародного експрес-відправлення, заявленого нашою співвітчизницею як копії картин, виникли підозри щодо достовірності заявлених нею відомостей.

Після проведення митного огляду із залученням експертів-мистецтвознавців, підозри підтвердилися. Згідно з попереднім висновком фахівців, 18 з оглянутих картин є оригінальними творами живопису, виконані професійними європейськими, переважно німецькими, живописцями 18 – початку 20 століття. Всі картини відрізняються високим рівнем виконавчої майстерності, що дозволяє віднести їх до Державного реєстру національного культурного надбання.

Таким чином, громадянка України намагалася вивезти під виглядом копій оригінальні твори живопису, що мають значну художню та культурну цінність.

Наразі Київською міською митницею ДФС складено протоколи про порушення митних правил за ст. 483 Митного кодексу України. Картини вилучено.

Виявлена колекція є досить різноманітною як за тематикою зображеного (пейзажі, пікніки, катання на човнах, міфічні сцени та сцени полювання, рибалки тощо), так і за розміром. Проте, око пересічного спостерігача найбільше привертає увагу велетенська картина з пейзажем розміром майже два на півтора  метри.

Остаточна цінність та вартість всієї колекції буде встановлена після проведення ґрунтовної мистецтвознавчої експертизи. За результатами висновку Київською міською митницею спільно з СБУ буде розглядатися питання наявності ознак кримінального правопорушення.

 

78. Продаж імпортних товарів – визначаємо базу для ПДВ

Загальні правила визначення бази оподаткування операцій з постачання товарів/послуг наведені у п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України - вона визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Отже, для операцій платника податку з постачання на митній території України товарів, раніше ввезених таким платником податку на митну територію України, база оподаткування визначається за загальним правилом - виходячи з їх договірної вартості, але не нижче ціни придбання, без урахування величини митної вартості.

 

79. Ліцензування та реалізація підакцизних товарів

24 листопада в медіа-центрі інформаційного агентства «Днепр-ПОСТ» відбулася прес- конференція фахівця управління контролю за обігом та оподат- куванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Дніпропетровській області Андрія Первого на тему: «Ліцензування та реалізація підакцизних товарів».

«Станом на 1 листопада реалізаторам видано 12359 ліцензій на торгівлю алкогольними і тютюновими товарами. З початку року 1776 ліцензій було анульовано, з яких 919 - на торгівлю алкоголем і 857 - на торгівлю тютюновими виробами», — зазначив Андрій Первой.

Співробітніками ГУ ДФС у Дніпропетровській області було проведено 192 перевірки, внаслідок яких виявлено 111 порушень. З них 48 фактів торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії, 28 фактів торгівлі алкогольними напоями на розлив підприємствами, які не мають статусу підприємств громадського харчування. Також виявлені 19 фактів торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін.

За словами Андрія  Первого, до фіскальних органів від підрозділів кримінальної міліції надійшли матеріали про 141 факт продажу підакцизних товарів неповнолітнім, внаслідок цього 44 реалізатори втратили ліцензію.

За виявлені порушення до суб'єктів господарювання було застосовано фінансові санкції на суму понад 312 млн. гривень.

 

80. Відкрито лабораторію протидії незаконному обігу

підакцизних товарів у стінах Університету ДФС України

23 листопада 2016 року за участі начальника Головного оперативного управління ДФС України, генерал-майора податкової міліції Лісового Г.О., першого заступника начальника ГОУ ДФС України, полковника податкової міліції Мацюка В.Я. та в.о. начальника факультету подат- кової міліції Університету ДФС України, підполковника податкової міліції Чмелюка В.В. на кафедрі оперативно-розшукової діяльності було відкрито навчальну лабораторію протидії незаконному обігу підакцизних товарів (ауд. 508 м).

Створенню такої лабораторії факультет завдячує Оперативному управлінню Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та  Першому заступнику начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області полковнику податкової міліції Пенькову С.В., які сприяли наповненню аудиторії усім обладнанням показового підпільного цеху по виготовленню підакцизних товарів.

Крім того, лабораторія обладнана інформаційними щитами з ілюстрованими схемами ухилення від сплати акцизного податку; сучасним мультимедійним забезпеченням, що дозволяє курсантам здійснювати демонстрацію електронних матеріалів: слайдів, кіно-фільмів, презентацій та інших творчих робіт, які постійно використовуються на практичних заняттях кафедри.

 

81. Рішення про проведення перевірок з питань відшкодування ПДВ

підприємствам, перереєстрованим із зони АТО, приймається Кабміном

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 23.11.2016 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 №838 «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. №1238» (далі – Постанова №838).

Постановою №838 врегульовано питання проведення документальних позапланових перевірок з питань відшкодування податку на додану вартість (далі – ПДВ) підприємствам, що перереєструвалися з тимчасово окупованої території України та району проведення АТО.

Для забезпечення практичної реалізації норми щодо здійснення бюджетного відшкодування сум ПДВ, задекларованих до відшкодування до 01.07.2015 у порядку, визначеному Податковим кодексом України у редакції, що діяла станом на таку дату, Постановою №838 запроваджується норма щодо проведення документальних позапланових перевірок з питань відшкодування ПДВ підприємствам, що перереєструвалися із тимчасово окупованої території України або району проведення АТО, за рішенням Кабінету Міністрів.

Постанову №838 опубліковано у газеті «Урядовий кур’єр» від 23.11.2016 №220.

 

82. З 1 грудня поточного року прожитковий мінімум та

мінімальна зарплата зростуть до 1600 гривень

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до Закону України від 25.12.2015 №928-VIII «Про Державний бюджет України на 2016 рік» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №928) з 01.12.2016 зростає розмір мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму у порівнянні з 01.05.2016.

Так, відповідно до статті 7 Закону №928 з 01.12.2016 встановлено прожитковий мінімум на одну особу у розрахунку на місяць у розмірі 1544 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення у таких розмірах:

- дітей віком до 6 років – 1355 гривень;

- дітей віком від 6 до 18 років – 1689 гривень;

- працездатних осіб – 1600 гривень;

- осіб, які втратили працездатність – 1247 гривень.

Статтею 8 Закону №928 визначено, що з 01.12.2016 мінімальна заробітна плата становитиме:

- у місячному розмірі 1600 гривень;

- у погодинному розмірі 9,59 гривні.

Зміна цих показників з 01.12.2016 вплине, зокрема, на:

- максимальний розмір доходів, на який нараховується єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) (25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), який складатиме 40 000 грн. (з 01.05.2016 по 30.11.2016 – 36 250 грн.);

- максимальний розмір єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку за себе (22% від максимальної бази нарахування єдиного внеску) – 8 800 грн. (з 01.05.2016 по 30.11.2016 – 7 975 грн.);

- мінімальний розмір єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку за себе (22% від мінімальної зарплати) – 352 грн. (з 01.05.2016 по 30.11.2016 – 319 грн.).

 

83. Оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п.165.1.39 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу плат- ника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (у 2016 році – 689,00 грн. = 1378,00 грн. х 50%).

Вартість дарунків, яка не перевищує 50% однієї заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, відображається у податковому розрахунку за формою №1ДФ за ознакою доходу «160».

Якщо вартість дитячих новорічних подарунків та квитків, яка надається платнику податків, перевищує у 2016 році 689,00 грн., то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та відображається у податковому розрахунку за формою №1ДФ за ознакою доходу «126», як додаткове благо.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 103.04 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

84. Трансфертне ціноутворення за операціями між нерезидентом

та його постійним представництвом в Україні, а також

між таким представництвом та іншим нерезидентом

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області зазначає, що Державна фіскальна служба України у листі від 24.10.2016 №22921/6/99-99-15-02-02-15 (далі – лист ДФС №22921) щодо трансфертного ціноутворення за операціями між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, між постійним представництвом нерезидента в Україні та іншим нерезидентом повідомила наступне.

Операції, здійснені між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, не вважаються контрольованими, оскільки здійснюються у межах однієї особи.

 У разі, якщо господарські операції здійснюються постійним представництвом нерезидента в Україні – платником податку з іншим нерезидентом – пов’язаною особою, чи іншим нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України, операції постійного представництва нерезидента в Україні будуть вважатися контрольованими за умови досягнення критеріїв, визначених п.п.39.2.1.7 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

У листі №22921 також зазначено, що зовнішньоекономічні господарські операції постійного представництва нерезидента в Україні з продажу товарів через інших нерезидентів – комісіонерів будуть вважатися контрольованими у разі виконання умов, визначених п.п.39.2.1.7 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ.

Зазначений лист розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/70204.html

 

85. На Дніпропетровщині проведено семінар на тему:

«Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій»

У Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області проведено регіональний роз’яснювальний семінар для державних інспекторів податкових інспекцій області на тему: «Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій». Семінар проведено Проектом USAID «Громадяни в дії» Українського незалежного центру політичних досліджень спільно з Державною фіскальною службою України.

У Дніпропетровській області на сьогодні зареєстровано більше 14 тисяч неприбуткових організацій. До кожної з них податковими органами області було надіслано листи щодо вчасної перереєстрації згідно вимог законодавства. Крім того, фахівцями податкової служби проводились окремі зустрічі з представниками неприбуткових організацій щодо роз’яснення порядку перереєстрації.

Під час проведення заходу заступником начальника управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Віталієм Мироненко була висловлена впевненість у своєчасності виконання неприбутковими організаціями вимог законодавства стосовно надання усіх належних документів для проведення реєстрації у новому Реєстрі неприбуткових установ та організацій у термін до 01.01.2017.

У ході семінару розглянуті критерії неприбутковості згідно змін у податковому законодавстві, порядок прийому та розгляду документів для присвоєння ознаки неприбутковості, процедура переходу з 01.01.2017 до нового Реєстру неприбуткових організацій.

Заступник начальника управління – начальник відділу методології податку на прибуток підприємств управління вдосконалення методології податку на прибуток підприємств Департаменту методологічної та нормотворчої роботи ДФС України Світлана Квочкіна під час свого виступу особливо акцентувала увагу на відповідальності працівників органів ДФС: «На адміністраторів, хто особисто вивчає статути неприбуткових організацій та приймає рішення, покладається дуже велика відповідальність. Фіскальна служба зобов’язана внести в Реєстр всі неприбуткові організації, але виконати це потрібно відповідно з нормами законодавства».

 

86. Податковий календар на  28 листопада 2016 року

 28 листопада, понеділок, останній день сплати

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за жовтень 2016 року.

 

87. Новації законодавства для релігійних організацій

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                          м. Дніпропетровська повідомили, що 20.11.2016 набрав чинності Закон України від 06.10.2016 №1667-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення окремих положень про оподаткування неприбуткових організацій» (далі – Закон №1667).

Законом №1667 визначено, що доходи неприбуткових релігійних організацій можуть використовуватись не тільки для фінансування видатків на їх утримання та напрямів діяльності, визначених їх установчими документами, але й для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

При цьому, фінансування цих видатків не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

Також, Законом №1667 доповнено пункт 35 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України абзацом третім наступного змісту:

«Тимчасово, до 1 січня 2018 року, не може бути підставою для виключення неприбуткових релігійних організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій невиконання такими релігійними організаціями вимог до установчих документів, визначених пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 цього Кодексу».

Закон України від 06.10.2016 №1667-VIII набрав чинності з наступного дня після його офіційного опублікування (опубліковано у газеті «Голос України» від 19.11.2016                 № 221).

 

88. Громадянам, які надають в оренду житло!

Надання в оренду власного майна є додатковим джерелом доходу. Надання в оренду власного нерухомого майна може здійснюватись фізичними особами як у межах підприємницької діяльності, так і без реєстрації орендодавця фізичною особою – підприємцем. Стаття 170, 172 Податкового кодексу України визначає особливості нарахування та оподаткування доходів від надання в оренду рухомого та нерухомого майна.

Орендодавцю, який здає квартиру фізичним особам і не є підприємцем, кожного кварталу протягом 40 днів після його закінчення необхідно нарахувати та сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% - у 2016 році (у 2015році - 15%, при перевищенні десятикратного розміру мінімальної заробітної плати - 20 % ) та військовий збір за ставкою 1,5%  із суми отриманого доходу.

Сума отриманого доходу, сплаченого протягом року податку та нарахованого податкового зобов’язання за результатами такого року, відображається орендодавцем у річній податковій декларації. Така декларація подається до 1 травня року, що настає за звітним, до податкової інспекції за податковою адресою платника податку.

 

  1. 89. Які доходи включаються до загального оподатковуваного

доходу фізичної особи-підприємця на загальній системі?

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                         м. Дніпропетровська повідомили, що відповідно до Податкового кодексу України, об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177).

Враховуючи вищевикладене, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі – підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:

- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);

- виручка в натуральній (негрошовій формі);

- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

 

  1. Чи може підприємець використовувати кошти з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, для власних потреб?

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                      м. Дніпропетровська повідомили, що згідно з ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 44 ГКУ підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.

 Враховуючи вищевикладене, фізична особа – підприємець має право вільно користуватися коштами з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством.

 

 

91. Щодо  індивідуальної знижки

фізичній особі при продажу

юридичною особою рухомого майна

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                       м. Дніпропетровська повідомили, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Отже, якщо продаж рухомого майна здійснюється юридичною особою фізичній особі за звичайними цінами, то об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб у фізичної особи не виникає, оскільки фізична особа фактично несе витрати на придбання майна.

Однак, якщо при продажу рухомого майна юридичною особою надається індивідуальна знижка фізичній особі, то у фізичної особи виникає дохід у розмірі наданої знижки.

Зазначена норма визначена п.п. 164.2.17 «е» ст. 164 Податкового кодексу України.

 

92. Нотаріус відображає у ф. № 1ДФ суму доходу

платника податку, отриманого від продажу майна

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                       м. Дніпропетровська повідомили, що порядок оподаткування операцій з продажу об’єктів нерухомого/рухомого майна регулюється ст.ст. 172 - 173 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 172.3 ст. 172 ПКУ дохід від продажу об’єктів нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону.

Згідно з абзацом другим п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід від продажу об’єктів рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.

Разом з цим, дохід від продажу легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку) (абзац третій п. 173.1 ст. 173 ПКУ).

Відповідно до п. 172.4 ст. 172 ПКУ під час проведення операцій з продажу об’єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.

Згідно з п. 173.4 ст. 173 ПКУ під час проведення операцій з відчуження об’єктів рухомого майна в порядку, передбаченому цією статтею:

нотаріус посвідчує відповідний договір купівлі-продажу об’єктів рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) за наявності документа про оцінку майна та документа про сплату до бюджету продавцем податку, обчисленого виходячи із ціни, зазначеної в договорі;

при продажу легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів відповідні договори посвідчуються нотаріусом за наявності документа про сплату до бюджету продавцем податку, обчисленого виходячи із зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче середньоринкової вартості таких транспортних засобів;

якщо при продажу легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів проводиться їх оцінка відповідно до закону, нотаріус посвідчує відповідні договори за наявності документа про сплату до бюджету продавцем податку, обчисленого виходячи з такої оціночної вартості таких транспортних засобів, та документа про оцінку транспортних засобів.

Нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчені договори купівлі-продажу, про вартість кожного договору та про суму сплаченого податку у порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.

Водночас, відповідно до п. 173.3 ст. 173 ПКУ у разі якщо об’єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи, такий посередник виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладення договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу об’єктів рухомого майна.

Форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.

Отже, нотаріус/юридична особа - посередник надає вищевказану інформацію контролюючим органам шляхом заповнення відповідних граф за ф. № 1ДФ. Зокрема у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітній квартал) дохід фізичної особи відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак, наведених у додатку по Порядку (п.п. 3.2 п. 3 розд. ІІІ Порядку).

Таким чином, якщо у договорі купівлі-продажу нерухомого/рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) між фізичними особами одночасно вказана договірна ціна об’єкта та його оціночна вартість, нотаріус у ф. № 1ДФ відображає суму доходу платника податку, отриманого від продажу об’єкта відповідного майна, яка визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості цих об’єктів. У разі якщо об’єкт рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) продається за посередництвом юридичної особи цей посередник у ф. № 1ДФ відображає дохід від такого продажу також виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості.

У разі продажу платником податку легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда нотаріусом/юридичною особою – посередником відображається сума доходу платника зазначена у договорі купівлі-продажу, яка не може бути нижчою або середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або оціночної вартості об’єкта (за вибором платника податку). (Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДФС України (категорія 103.25)).

 

93. Порядок передачі права користування

автомобілем, який ввезений зі звільненням від оподаткування

у зв’язку з переселенням на постійне місце проживання

Відповідно до частини одинадцятої ст. 374 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) товари за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД (далі – ТЗ), що ввозяться на митну територію України громадянами у зв’язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну із звільненням від оподаткування митними платежами відповідно до МКУ, підлягають постановці на тимчасовий облік в державних реєстраційних органах на строк до двох років з оформленням документів на право тимчасового користування такими товарами та можуть бути відчужені або передані у володіння, користування чи розпорядження іншим особам (крім членів сімей таких громадян) упродовж двох років з дня ввезення на митну територію України лише після сплати особами, які ввезли їх в Україну, всіх митних платежів за ставками, чинними на день подання митної декларації.

Згідно із ст. 3 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III із змінами та доповненнями, сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Подружжя вважається сім’єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім’ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Крім того, права члена сім’ї має одинока особа. Сім’я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Пунктом 16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 зі змінами і доповненнями визначено, зокрема, що за бажанням власника ТЗ - фізичної особи надати право керування таким засобом іншій фізичній особі, сервісний центр МВС видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження ТЗ.

Копія документа, що підтверджує право користування і (або) розпорядження ТЗ, додається до матеріалів, що необхідні для оформлення тимчасового реєстраційного талона.

Отже, відчуження або передача у володіння, користування чи розпорядження ТЗ членам сім’ї, що був ввезезений на територію України зі звільненням від оподаткування митними платежами, у зв’язку з переселенням на постійне місце проживання, здійснюється на підставі заяви, поданої власником такого ТЗ до сервісного центру МВС. (Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДФС України (категорія 214.02)).

 

94. На Київщині виявлено підприємство, що ухилилося від

сплати податку на доходи фізичних осіб на 145,6 тис. гривень

При проведенні документальної планової перевірку ТОВ «С», що на Білоцерківщині, виявлені факти виплати доходів фізичним особам у не грошовій формі та без застосування «натурального» коефіцієнта при нарахуванні податку на доходи фізичних осіб. Також встановлено, що при застосуванні податкової соціальної пільги до нарахованого доходу у вигляді заробітної плати, відсутні належно оформлені заяви працівників підприємства на призначення пільги. 

За результатами  перевірки  до сплати в бюджет донараховані  183,9 тис. грн., з них податку на доходи фізичних осіб 145,6 тис.грн. та штрафних санкцій  38,3 тис. гривень.

 

95. Щодо порядку формування та подання Звіту

про суми нарахованої заробітної плати

застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ

Відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464).

Статтею 4 Закону № 2464 визначено вичерпний перелік платників єдиного внеску.

Платники єдиного внеску зобов'язані, зокрема подавати звітність з єдиного внеску за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки порядку та за формою, визначених законодавством (пункт 4 частини другої к статті 6 Закону До 2464").

Загальні правила формування та подання Звіту передбачено розділом ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 16 розділу II Порядку відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник.

За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску, подання недостовірних відомостей що використовуються в Державному реєстрі, інших відомостей передбачених Законом № 2464 страхувальники несуть фінансову та адміністративну відповідальність відповідно до статей 25 та 26 Закону № 2464 та статті 1651 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Отже, законодавствам не передбачено пільг та виключені щодо термінів подання Звіту.

Також 3акон №2464 не містить норм щодо звільнення від відповідальності платників єдиного внеску за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску.

Водночас повідомляємо, питання щодо термінів надсилання платникам єдиного внеску другої квитанції, яка містить інформацію про результат обробки Звіту і містить інформацію про внесення чи невнесення відомостей зі звітності страхувальника до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування не належить до компетенції органів ДФС.

 

96. Щодо алкогольно-тютюнової звітності

Державна регуляторна служба з 05.09.2016 р. зупинила дію форм звітів:

  • № 1-РА«Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі»;
  • № 1-РТ«Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі».

Але, оскільки наказ Мінфіну України від 11.02.2016 р. № 49, яким затверджено ці форми звітів, є чинним, такі звіти є обов’язковими для подання.

 

97. До уваги громадських  формувань! 

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                       м. Дніпропетровська нагадали, що 13.07.2016 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» (далі – Порядок).

Відповідно до Порядку неприбуткові організації, які до 1 січня 2017 р. не привели свої установчі документи у відповідність з вимогами, встановленими пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, та не надали копії таких документів контролюючому органу, виключаються після 1 січня 2017 р. контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Згідно із підпунктом 133.4.6. пункту 133.4. статті 133 Податкового кодексу України до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам цього пункту і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені:

- бюджетні установи;

- громадські об’єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;

- спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб;

- житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);

- об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;

- професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання;

- сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;

- інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам цього пункту.

Для того, щоб організація була включена до Реєстру неприбуткових установ та організацій, вона повинна відповідати таким вимогам (які визначені Податковим кодексом України):

- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

- установчі документи неприбуткової організації містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;

- установчі документи неприбуткової організації передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету в разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;

- установчі документи неприбуткової організації передбачають, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

У разі відсутності вищезазначених вимог Податкового кодексу України в статуті, положенні тощо громадського формування, необхідно внести зміни до установчого документу громадського формування, зареєструвати ці зміни та потім звернутись вже до територіальних органів Державної фіскальної служби.

Перелік дій неприбуткового громадського формування для приведення свого установчого документу у відповідність до Податкового кодексу України:

1) провести засідання вищого органу управління громадського формування (загальні збори, конференцію тощо); при проведенні загальних зборів, конференції тощо обов’язково заповнити реєстр осіб, які брали участь в цьому засіданні;

2) звернутись до Головного територіального управління юстиції, центру надання адміністративних послуг районної державної адміністрації, місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в межах області і подати певний перелік документів;

3) після того, як державний реєстратор/адміністратор прийме документи, заявнику буде видано опис документів, на якому буде зазначений код

4) після 3 робочих днів зайти на веб-сайт Міністерства юстиції України в розділ «Електронні сервіси онлайн» - «Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських фомувань», ввести код з опису та побачити сканований статут, положення громадського формування.

5) звернутись до територіального органу Державної фіскальної служби України.

 

98. З 3 грудня збільшаться мінімальні

ціни на окремі види алкогольних напоїв

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.11.2016 р. №828 (далі – Постанова № 828) внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 р. № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв». Постанова № 828 набере чинності через десять днів з дня її опублікування – 3 грудня 2016 року. Її опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» від 23 листопада

Згідно з внесеними змінами Постановою № 828 розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін залежно від коду виробів підвищено:

– на горілку та лікеро-горілчані вироби на 27,1-27,86%;

– віскі, ром та джин - на 37-63%;

– коньяк (бренді) - на 24-27%;

– вина - на 22,2-55,6 %.

Так, наприклад, мінімальну роздрібну ціну за пляшку горілки 0,5 літра з вмістом спирту 40% підвищено з 54,90 до 69,78 гривень, або на 27,1%.

 

99. Щодо доходу юридичної особи – платника єдиного податку

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                       м. Дніпропетровська розглянули питання щодо суми яка є доходом юридичної особи – платника єдиного податку у разі використання для розрахунків платіжних терміналів.

Відповідно до п.п.2 п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст.292 ПКУ.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п.292.6 ст.292 ПКУ).

Тобто, якщо при здійсненні розрахунків за товари (роботи, послуги) використовується платіжний термінал, то доходом юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи є сума, що надійшла на розрахунковий рахунок. (Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (підкатегорія 108.01.02).

 

100. Чорний тиждень для контрабандистів бурштину

Працівники Львівської митниці зафіксували три випадки незаконного переміщення через митний кордон України бурштину.

Загалом вилучили понад 25 кілограмів коштовного каміння.

Зокрема сьогодні, 25.11.16, у пункті пропуску для автомобільного сполучення Рава – Руська – Гребенне» працівники митного поста спільно з прикордонниками знайшли приховані майже 2 кг необробленого каміння жовто-коричневого кольору неправильної форми, різного розміру.

Коштовне каміння намагався вивезти у Республіку Польщу гр. України, мешканець Львівщини. Для виїзду за кордон автомобілем марки “Фольсваген Пассат”, обрав смугу спрощеного митного контролю „зелений коридор”, чим своїми діями заявив про відсутність в нього будь-яких товарів, які підлягають обов’язковому декларуванню та оподаткуванню, або які належать до категорії товарів, на переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони чи обмеження.

Поведінка подорожнього викликала підозру у митників, тож автомобіль скерували у бокс поглибленого огляду. Там спільна оглядова група митників і прикордонників за декоративною обшивкою в конструктивних порожнинах багажного відділення автомобіля знайшли необроблене каміння різних розмірів від світло – коричневого до темно – коричневого кольору загальною вагою 1755,91 грам, яке містилось у двох прозорих поліетиленових пакетах.

Так, своїми діями громадянин порушив порядок проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю, а саме переміщував товар з приховуванням від митного контролю. За цим фактом складено протокол про порушення митних правил, передбачене ч.1 ст.483 Митного кодексу України. Товар та автомобіль вилучено, їх вартість буде встановлено додатково.

Як відомо, раніше в пункті попуску «Рава – Руська – Гребенне» митники виявили майже 6 кг, у «Cмільниця – Кросценко»» – 19,5кг.

 

101. Виправляємо помилку  у звіті з

ЄСВ до закінчення терміну подання

Страхувальники зобов’язані формувати та подавати до контролюючих органів Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску (далі - Звіт) протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду.

При виявленні помилки у Звіті до закінчення терміну його подання, страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до фіскального органу за місцем обліку.

Чинним вважається останній електронний або паперовий Звіт, поданий до закінчення термінів подання звітності.

Якщо страхувальником до закінчення терміну подання Звіту подаються лише окремі таблиці за поточний звітний період Звіту зі статусом «скасовуюча», «додаткова» цей Звіт не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався.

 

102. За порушення режиму транзиту – штраф

Згідно із Митним кодексом України, транзит - це митний режим, згідно до якого товари та/або транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома митницями, або в межах діяльності однієї митниці, без використання цих товарів та із звільненням від сплати митних платежів. Законодавством України встановлено такі строки транзитних переміщень для автомобільного транспорту: 10 діб, у разі переміщення транспортного засобу в зоні діяльності кількох митних органів, 5 діб – у межах однієї митниці.

Відповідальність за порушення умов транзиту передбачена санкцією статті 470 Митного кодексу України: перевищення встановленого строку транспортними засобами не більше, ніж на одну добу, тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі 170 гривень, не більше ніж на 10 діб – 3400 грн., а більше ніж на 10 діб, або втрата транспортних засобів – 8500 гривень.