Сьогодні 13-08-2020
Соборна районна у місті Дніпрі рада Офіційний портал

Похожее изображение1. За 10 місяців поточного року платниками сплачено 9,1 млрд. грн. військового збору

З початку адміністрування фіскальною службою військового збору до державного бюджету було сплачено майже 21 млрд. грн. військового збору. Про це повідомила заступник директора департаменту – начальник управління адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Тетяна Федченко.

«З серпня по грудень 2014 року платники спрямували на підтримку армії 2,5 млрд. грн. У 2015 році сума сплаченого податку склала понад 9 млрд. грн. Майже така ж сума – 9,1 млрд. грн. надійшла і з початку цього року», - розповіла посадовець.

За її словами, платники податків сумлінно сплачують збір, розуміючи важливість цих коштів для української армії. Так, зокрема, лише фізичними особами-підприємцями сплачено 25,7 млн. грн. Крім того, за результатами декларування доходів громадян до сплати задекларовано 230,1 млн. гривень.

Тетяна Федченко також нагадала, що платниками збору є фізичні особи як резиденти, так і нерезиденти, які отримують доходи в Україні, фізичні особи-резиденти, які отримують іноземні доходи, а також податкові агенти. 

 

2. Роман Насіров зустрівся з Генеральним

секретарем ВМО Куніо Мікурія

Голова ДФС Роман Насіров провів робочу зустріч з Генеральним Секретарем Всесвітньої митної організації Куніо Мікурія, який вперше з 2012 року перебуває з офіційним візитом в Україні.

Під час зустрічі керівник ДФС ознайомив Генерального Секретаря з основними напрямами роботи фіскальної служби та результатами її діяльності. Особливу увагу було приділено планам реформування ДФС та її інституційного розвитку.

Так, зокрема, Роман Насіров розповів про ініціативи ДФС щодо розбудови української митниці, а також співробітництво у цьому напрямі з міжнародними організаціями. У свою чергу Куніо Мікурія високо оцінив співпрацю України з Всесвітньої митною організацією, а також позитивно відзначив реформи ДФС.

Крім того, Генеральний Секретар схвально оцінив заходи з організації роботи Регіонального кінологічного центру ВМО у м. Хмельницький, який є єдиним в Україні та 9-им у світі подібним центром.

Під час зустрічі було досягнуто домовленостей щодо поглиблення співпраці між ДФС та ВМО, зокрема, у сфері навчання та перепідготовки кадрів, а також подальшого розвитку інфраструктури.

 

3. Платники рентної плати за спеціальне

використання води, якщо приміщення в оренді

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                      м. Дніпропетровська повідомили, що згідно з п. 255.1 статті 255 Податкового кодексу України платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі - Рента плата) є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі). Рентна плата не справляється, якщо вода використовується виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб суб’єктів господарювання.

Рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об'єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.

За обсяги води, переданої водокористувачем-постачальником іншим водокористувачам без укладення з останніми договору на поставку води, рентна плата обчислюється і сплачується таким водокористувачем-постачальником.

Тобто, якщо орендодавцем приміщення було укладено договір на поставку води з підприємством, що надає послуги з централізованого водопостачання, а з орендарями приміщень окремі договори на поставку води не було укладено, такі передані обсяги води вважаються об'єктом оподаткування рентною платою водокористувача-постачальника. Суб'єкт господарювання, що здійснює використання води виключно для власних питних та санітарно-гігієнічних потреб, при наданні приміщень (нежитлових або житлових) в оренду, обчислює та сплачує рентну плату за всі обсяги води, переданої ним через підприємство, що надає послуги з централізованого водопостачання до суб'єктів господарювання - водокористувачів, які орендують об'єкти нерухомості.

Якщо ж орендарями приміщень укладено окремий договір на поставку води з підприємством, яке надає послуги з централізованого водопостачання до орендованих об'єктів нерухомості та обсяги отриманої води використовуються як для здійснення господарської (виробничої) діяльності, так і для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, такі суб'єкти господарювання самостійно обчислюють та сплачують рентну плату за обсяги фактично використаної ними води. При цьому орендодавець приміщення не є платником рентної плати за такі обсяги води, використані орендарями.

 

4. Як виправляти помилки у спецдекларації

Під час проведення семінару фахівці ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська проінформували платників щодо порядку виправлення у 2016 році помилок, допущених сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування у податковій звітності з ПДВ за звітні (податкові) періоди до 01.01.2016 року.

Так, у разі виправлення помилок  за звітні періоди до 01.01.2016 року застосовуються норми ПКУ, чинні на дату їх виправлення (дату подання уточнюючого розрахунку), тобто чинні у 2016 році.

Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, зазначене у такому уточнюючому розрахунку, підлягає у відповідних відсотках сплаті до бюджету та перерахуванню на спеціальний рахунок сільськогосподарського товаровиробника, при цьому такі відсотки визначаються відповідно до норм пункту 209.2 статті 209 ПКУ, чинних на дату подання уточнюючого розрахунку. (Лист ДФСУ від 21.11.2016 р. №37146/7/99-99-15-03-02-17).

 

5. Якщо платник ПДВ має суми від’ємного значення,

але не здійснював діяльність, то декларація подається

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                      м. Дніпропетровська розглянули питання надання звітності з ПДВ.

У разі якщо платником податку господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась та відсутні показники, які підлягають декларуванню (в тому числі суми від'ємного значення попередніх періодів), то декларація за такий звітний (податковий) період на підставі п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України (далі –Кодекс) не подається.

Згідно з п. 49.2 ст. 49 Кодексу платник податків зобов'язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Водночас абзацом другим п. 40.1 ст. 40 Кодексу передбачено, що у разі якщо іншими розділами Кодексу або законами з питань митної справи визначається спеціальний порядок адміністрування окремих податків, зборів, платежів, використовуються правила, визначені в іншому розділі або законі з питань митної справи.

Так, відповідно до п. 200.4 ст. 200 Кодексу при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 Кодексу, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Підпунктом 5 п. 5 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 N 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за N 159/28289 (далі - Порядок), визначено, що сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 податкової декларації з ПДВ (далі - декларація)), відображається у рядку 21 декларації та переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 9 розд. III Порядку передбачено, що декларація подається платником за звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу. (Лист ДФС України від 21.10.2016 № 22818/6/99-95-42-01-15).

 

6.  З 01 липня 2016 року змінено суму фінансових

гарантій за книжками МДП та iCarnet!

20 жовтня 2016 року відбулося підписання офіційних документів про взаємодію та співробітництво між Держаною фіскальною службою України, Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників України та Міжнародним союзом автомобільного транспорту України.

         Додатковою угодою №57 до Угоди між Державною митною службою України і Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників України від 30 липня 1999 року визначено, що при використанні книжок МДП, прийнятих до оформлення органами доходів і зборів з 01 липня 2016 року (00.00 за Гринвічем), АсМАП України несе відповідальність перед ДФС зі сплати митних платежів, зборів, а також пені за кожною книжкою МДП, виданою МСАТ будь-якому гарантійному об’єднанню, члену МСАТ, у сумі, що не перевищує 100 000 (сто тисяч) євро або еквівалентну суму в національній валюті, на яку органи доходів і зборів можуть пред’явити претензію у випадку виявлення на території України порушень процедури МДП. За книжками МДП, які були прийняті органами доходів і зборів до оформлення до 01 липня 2016 року (00.00 за Гринвічем), АсМАП України несе відповідальність у сумі, що не перевищує 60 000 (шістдесят тисяч) євро або еквівалентної суми в національній валюті.

         Доповненням до Додатка №3 до Угоди про співробітництво між Держмитслужбою України, АсМАП України та МСАТ від 10.09.2004 визначено, що МСАТ та його фінансові партнери погоджуються забезпечувати фінансову гарантію у розмірі 100 000 євро по кожному іСагnet, використаному для      перевезення товарів, що підпадають під дію цього Додатка, прийнятому до оформлення органами доходів і зборів з 01 липня 2016 року (00:00 за Гринвічем).

         Угодою між Державною фіскальною службою України, Міжнародним союзом автомобільного транспорту, Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників України з питань взаємодії під час запровадження ваучера TIR+ в Україні визначені технічні параметри Ваучера TIR+ з метою використання його на основі вже існуючих інформаційних інструментів МДП.

Суб’єкти ЗЕД, митні брокери, перевізники, експедитори, декларанти, повинні врахувати зміни домовленостей згаданих Угод при провадженні зовнішньоекономічної та господарської діяльності.

 

7. Про День відкритих дверей Університету

державної фіскальної служби України у грудні

З метою поширення інформації про підготовку фахівців з вищою освітою для органів і підрозділів ДФС України Університет державної фіскальної служби України проводить День відкритих дверей 17 грудня 2016 року об 11 годині (Київська область, м. Ірпінь, вул.Університетська,31).

Майбутні абітурієнти Університету матимуть можливість зустрітися з керівництвом Університету, навчально - наукових інститутів, факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції, поставити питання й отримати роз’яснення щодо особливостей проведення вступної кампанії 2017 року.

Реєстрація відвідувачів з 9-30, для бажаючих ознайомитися з навчальною базою Університету, будуть проведені оглядові екскурсії.

 

8. Про митне оформлення та пересилання

товарів поштовими відправленнями

Поштові відправлення з-за кордону обов’язково проходять митний контроль у митницях в місцях міжнародного поштового обміну, а саме в Київській міській митниці, Одеській, Закарпатській та Львівській митницях. Декларування вмісту поштових відправлень здійснюється відправником по митним деклараціям СN 23 та CN 22, форма яких затверджена актами Всесвітнього поштового Союзу.

Громадяни, які роблять замовлення товару або отримують поштові посилки з-за кордону повинні знати правила їх отримання, адже може виникнути ситуація, коли за надлишок товару доведеться сплачувати податки.

Товари (крім підакцизних), що пересилаються у міжнародних поштових відправленнях сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, але не перевищує еквівалент 10 000 євро, підлягають письмовому декларуванню та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10% та податком на додану вартість за ставкою 20%. Базою оподаткування для таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 150 євро.

Товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент     10 000 євро, що пересилаються переміщуються на митну територію України в міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях, підлягають декларуванню та митному оформленню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також дозволів (ліцензій), сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності у випадках, установлених законодавством України для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, та оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України і податком на додану вартість за ставкою 20%.

Нарахування митних платежів на товари сумарна фактурна вартість перевищує еквівалент 150 євро, які надходять в Україну у поштових відправленнях здійснюється по оглядовому розпису форми М15. Даний документ оформляється митницею в місцях міжнародного поштового обміну. При отриманні поштового відправлення громадянин-отримувач на відділенні поштового зв`язку сплачує податки, які нараховані в оглядовому розписі М15 та отримує свою посилку. Строк зберігання імпортних міжнародних поштових відправлень складає 1 місяць. За зверненням отримувача строк зберігання може бути продовжено ще на 1 місяць.

 

9. Затверджено перелік товарів (виконаних робіт, послуг),

вартість яких на період проведення АТО платники податку

на прибуток включають до інших витрат звичайної діяльності без обмежень

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                      м. Дніпропетровська повідомили, що платники податку на прибуток на період проведення антитерористичної операції до складу інших витрат звичайної діяльності без обмежень та без коригування на різниці включають кошти або вартість спеціальних засобів індивідуального захисту, лікарських засобів та медичних виробів, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається КМУ, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, іншим військовим формуванням, військовим частинам для потреб АТО.

Зазначена норма визначена підр. 4 розд. ХХ Податкового кодексу України.

Постановою КМУ від 26.10.2016 №758 затверджено перелік товарів, виконаних робіт, наданих послуг за кодами згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010, вартість яких на період проведення антитерористичної операції включається до інших витрат звичайної діяльності або на вартість яких не проводиться коригування фінансового результату до оподаткування.

Постанова опублікована в «Урядовому кур’єрі» № 205 від 02.11.2016 року.

 

10. Надання безповоротної фінансової допомоги

неприбутковій організації:  оподаткування

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                      м. Дніпропетровська повідомили, що платники податку на прибуток, які визначають різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшують на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Якщо фінансовий результат попереднього звітного року є від'ємним (об'єкт оподаткування податку на прибуток відсутній), то фінансовий результат до оподаткування поточного року необхідно збільшити на всю суму безоплатно перерахованих коштів неприбутковим організаціям.

При цьому, тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, зазначене коригування не проводиться, починаючи з 01.01.2015 року, щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається КМУ, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з'єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення проведення АТО.

Разом з тим, не передбачено різниці для коригування фінансового результату до оподаткування при наданні безповоротної фінансової допомоги юридичній особі - платнику податку на прибуток на загальних підставах.

Зазначена норма передбачена пп. 140.5.9 ст. 140 та п. 33 підр. 4 розд. XX Податкового кодексу України.

 

11. Коригування фінансового результату до оподаткування на

сформоване забезпечення для виплат пов’язаних з оплатою праці

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                      м. Дніпропетровська повідомили, що відповідно до п.п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на формування резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інші виплати, пов’язані з оплатою праці, та резервів, визначених пп. 139.2 – 139.3 ст. 139 Кодексу) згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності.

При цьому Кодекс не містить визначення поняття „виплати, пов’язані з оплатою праці”.

Згідно з п. 5.3 ст. 5 Кодексу інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Підпунктом 14.1.84 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що інші терміни для цілей розділу III використовуються у значеннях, визначених Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку і міжнародними стандартами фінансової звітності, введеними у дію відповідно до законодавства.

Пунктом 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, встановлено, що виплати, пов’язані з оплатою праці, – виплати, що віднесені до фонду оплати праці, а також до інших виплат, що не належать до цього фонду згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5) і зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713.

Видатки підприємств за програмами пенсійного забезпечення (у тому числі виплати пенсій, одноразові виплати при звільненні у зв’язку з виходом на пенсію, ювілейні премії, видатки на покриття витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій) відносяться до складу інших виплат, що не належать до фонду оплати праці (ст. 3 Інструкції № 5).

Крім того, згідно з абзацом б) п. 5 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 19 (МСБО 19) „Виплати працівникам” виплати працівникам включають, зокрема, виплати по закінченні трудової діяльності, як, наприклад, (i) пенсії (наприклад, пенсії та разові виплати при виході на пенсію).

Тобто до виплат, пов’язаних з оплатою праці, відносяться видатки підприємства за програмами пенсійного забезпечення (у тому числі короткострокові виплати працівникам, виплати по закінченні трудової діяльності, інші довгострокові виплати працівникам, виплати при звільненні).

Таким чином, якщо забезпечення (резерви) створюється для відшкодування майбутніх витрат за іншими виплатами, пов’язаними з оплатою праці, сума витрат на формування такого забезпечення не збільшує фінансовий результат для цілей оподаткування податком на прибуток (Лист ДФС від 15.11.2016 № 24551/6/99-99-15-02-02-15).

 

12. Податковий календар на 30 листопада 2016 року

Середа, 30 листопада 2016

Останній день сплати

- ПДВ за жовтень платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;

- акцизного податку за жовтень;

- плати за землю за жовтень;

- податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу за жовтень;

- податку на доходи фізичних осіб із загальної суми процентів, нарахованих за жовтень на поточний або депозитний банківський рахунок; на вклади членів кредитної спілки;

- військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за жовтень.

 

13. Щодо захисту прав платників податків України.

На сьогоднішній день одним із важливих напрямків економічного розвитку нашої держави є успішне проведення податкової реформи. Метою такої реформи є не тільки наповнення бюджетів усіх рівнів, а й взаємодія держави і платників податків, що є не менш важливим аспектом діяльності контролюючих органів.

Обов’язковою умовою досягнення бажаних результатів взаємодії є належно побудована система адміністративного захисту прав та інтересів платників податків.

Податковим кодексом України контролюючим органам надано право проводити камеральні, документальні та фактичні перевірки платників податків. В результаті виявлення в ході перевірки порушень законодавства, складається акт перевірки чи довідка.

Якщо суб’єкт господарювання не згоден з висновками акту, то він має право подати заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акту, згідно пункту 86.7 ст. 86 Податкового кодексу. Пропущення зазначеного строку подання заперечення є підставою для залишення його без розгляду. Вчасно подане заперечення розглядається контролюючим органом протягом п’яти робочих днів, що настають за днем їх отримання.

Крім того, ще одним видом правозабезпечуальної діяльності контролюючих органів спрямованої на захист прав та інтересів платників податків є адміністративне оскарження податкових повідомлень – рішень, винесених на підставі акту перевірки.

Адміністративне оскарження – це встановлений законодавством порядок захисту порушених рішеннями контролюючих органів, прав та законних інтересів юридичних і фізичних осіб, який здійснюється шляхом подання письмової скарги і передбачає обов'язок податкового органу реагувати і приймати рішення по суті визначених у скарзі питань у встановлені строки.

Відповідно до п.56.3 ст.56 Податкового Кодексу скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Податковим законодавством встановлені вимоги для оформлення адміністративної скарги, які визначені у ст. 56 Податкового кодексу. Вразі недотримання вказаних вимог, скарг повертається платнику податків без розгляду. В результаті чого, строк оскарження рішення може бути пропущений, а сума грошового зобов’язання стане автоматично узгодженою.

Одним із позитивних моментів адміністративного захисту є те, що факт подання адміністративної скарги призупиняє виконання платником податків податкових зобов’язань до дня закінчення строку адміністративного оскарження та відсутність сплати будь – якого збору при подачі відповідної скарги.

Також, якщо норми законів чи нормативно – правових актів припускають неоднозначне трактування прав та обов’язків платників податків, внаслідок чого рішення може бути прийнято, як на користь платника податків, так і на користь контролюючого органу, рішення приймається на користь платника, тобто контролюючий орган не нехтує реалізацією принципу презумпції правомірності рішень.

Крім того, платники податків можуть захищати свої права та інтереси у судовому порядку. Судовий захист здійснюється у формі адміністративного судочинства відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення рішення або інше рішення контролюючого органу у будь – який момент. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Хочеться відзначити позитивний результат узагальнення успішного досвіду адміністративно – правового захисту прав та інтересів платників податків в країнах Європейського Союзу, що дозволило запровадити напрямки вдосконалення адміністративного захисту в Україні. Зокрема, створення в структурі контролюючих органів підрозділів з розгляду податкових спорів, що наділені певною самостійністю і незалежністю, надання права платникам податків брати учать у розгляді скарг поданих в адміністративному порядку, зупинення виконання платником податків податкових зобов’язань на період розгляду адміністративних скарг та використання різних механізмів взаємодії під час захисту прав і інтересів платників податків.

 

14.  Уточнення юридичною особою показників декларації

з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                      м. Дніпропетровська повідомили, що відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Якщо платник податку після граничного терміну подання Декларації виявив помилку, то він має право виправити її шляхом подання Декларації із зазначенням типу «Уточнююча».

Зважаючи на особливості програмного забезпечення щодо прийняття Декларацій за типом «Уточнююча», з метою коригування податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, платнику необхідно подати дві уточнюючі Декларації: окремо для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.

Наприклад, для уточнення показників Декларації по житловій нерухомості (код від 1 до 3):

- у рядках 1-5 вказується виправлена (правильна) інформація у розрізі типів об’єктів нерухомості від 1 до 3;

- у рядку 6 підсумовується уточнена річна сума податку, яка підлягає сплаті (сума значень колонок 7-11 рядків 1-5);

- у рядок 7 переноситься нарахована сума податку з рядка 6 раніше поданої Декларації;

- у рядку 8 (позитивне значення розрахунку: рядок 6 - рядок 7) відображається збільшення податкового зобов’язання в результаті уточнення показників;

- у рядку 9 наводиться розмір заниження (недоплата) податкового зобов’язання, за яким на момент подання уточнюючої Декларації минув термін сплати;

- у рядку 10 (позитивне значення розрахунку: рядок 7 - рядок 6) відображається розмір зменшення податкового зобов’язання в результаті уточнення показників;

- у рядку 11 зазначається розмір завищення податкового зобов’язання, за яким на момент подання уточнюючої Декларації минув термін сплати.

Платник податку, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, відповідно до п.п. «а» п. 50.1 ст. 50 ПКУ, зобов’язаний до подання уточнюючого розрахунку сплатити суму недоплати та штраф.

Сума штрафу, нарахована на суми недоплати податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року, термін сплати яких на момент подання Декларації минув, відображається у рядку12 Декларації.

Сума пені (рядок 13) нараховується платником самостійно відповідно до п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ.

Аналогічно заповнюються рядки уточнюючої Декларації для об’єктів нежитлової нерухомості (код від 4 до 9).

 

15. Нюанси відображеня у підприємця - «спрощенця»  кількості працівників

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                      м. Дніпропетровська повідомили, що відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до другої групи платників єдиного податку належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Третю групу платників єдиного податку можуть обрати фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Отже, якщо кількість осіб, які перебувають з платниками єдиного податку другої або третьої груп у трудових відносинах, кожного місяця кварталу була різною та враховуючи, що для таких платників єдиного податку однією з основних умов перебування на спрощеній системі оподаткування є не перевищення 10-ти осіб або необмеженої кількості осіб відповідно, то у полі «Фактична чисельність працівників у звітному періоді» податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця зазначається найбільша чисельність працівників за будь-який місяць податкового (звітного) періоду.

 

16. Трансфертне ціноутворення за операціями

між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні,

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                      м. Дніпропетровська повідомили, що Державна фіскальна служба України у листі від 24.10.2016 №22921/6/99-99-15-02-02-15 (далі – лист ДФС №22921) щодо трансфертного ціноутворення за операціями між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, між постійним представництвом нерезидента в Україні та іншим нерезидентом повідомила наступне.

Операції, здійснені між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, не вважаються контрольованими, оскільки здійснюються у межах однієї особи.
 У разі, якщо господарські операції здійснюються постійним представництвом нерезидента в Україні – платником податку з іншим нерезидентом – пов’язаною особою, чи іншим нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України, операції постійного представництва нерезидента в Україні будуть вважатися контрольованими за умови досягнення критеріїв, визначених п.п.39.2.1.7 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
У листі №22921 також зазначено, що зовнішньоекономічні господарські операції постійного представництва нерезидента в Україні з продажу товарів через інших нерезидентів – комісіонерів будуть вважатися контрольованими у разі виконання умов, визначених п.п.39.2.1.7 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ.

Зазначений лист розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/70204.html

 

17. Розрахунки готівкою між юридичними особами

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                      м. Дніпропетровська повідомили, що підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених постановою Правління НБУ від 06.06.13 № 210.

Такі граничні суми розрахунків становлять:

для підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10 тис.грн;

фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150 тис. грн;

фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 150 тис. грн.

Платежі понад встановлені граничні суми проводяться через банки шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки.

Отже, фізичні особи для здійснення розрахунків з фізичними особами за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, на суму більше 150 тис. грн., можуть внести кошти готівкою до банків або небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку, для подальшого їх зарахування на рахунки отримувачів.

Зазначена норма визначена п 2.3 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04                  № 637.

 

18. Щодо оподаткування продажу автомобіля,

який належить фізособі -"спрощенцю"

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                      м. Дніпропетровська повідомили, що згідно з пп. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом підприємця - платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом звітного періоду:

- в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій);

- матеріальній або нематеріальній формі, визначений п. 292.3 ст 292 ПКУ. 

При цьому до доходу не включаються отримані такою фізособою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Саме на підставі пп. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходи фізособи - підприємця від продажу рухомого майна не включаються до доходу фізособи - підприємця на єдиному податку та оподатковуються у загальновстановленому порядку, відповідно до розділу IV ПКУ.

Зокрема, дохід від продажу рухомого майна фізособи оподатковується відповідно до ст. 173 ПКУ.

Як відомо, перший продаж авто у звітному році звільняється від оподаткування ПДФО. Продаж другого та інших автомобілів в цьому ж році обкладається ПДФО за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 1,5%. 

У звичайному випадку дохід від систематичного продажу товарів має оподатковуватися єдиним податком, якщо фізособа-підприємець на момент такого продажу перебуває на спрощеній системі. Це правило застосовується щодо будь-яких товарів, продаж яких дозволено здійснювати платникам єдиного податку. 

Що стосується систематичного продажу автомобілів, які є підакцизними товарами, то  при здійсненні такої діяльності на підприємця чекають наслідки у вигляді переходу на загальну систему оподаткування. Адже займатися продажем підакцизних товарів "єдинникам" заборонено.

Нагадаємо, що згідно з пп. 5 пп. 298.2.3 ст. 298 ПКУ у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, такий платник єдиного податку повинен перейти на сплату податку на прибуток з першого числа місяця, наступного за звітним періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Але і в цьому випадку, дохід від продажу таких автомобілів, отриманий в останньому звітному періоді перебування на спрощеній системі оподаткування,  має оподатковуватися саме єдиним податком за ставкою 15% (п. 293.4 ст. 293 ПКУ). (Лист ДФС у м. Києві від 10.11.2016 р. №7430/В/26-15-13-02-15).

 

19. Щодо права набюджетне відшкодування

при анулюванні платника ПДВ

Відповідно до п. 184.8 ст. 184 ПКУ, якщо платник податку, реєстрація якого анулюється, має податкові зобов’язання за результатами останнього податкового періоду, така сума податку враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування. А в разі його відсутності у строки, визначені ПКУ, платник зобов’язаний погасити суму податкових зобов’язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності (незалежно від того, залишатиметься така особа зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми податку чи ні).

Якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених розділом V ПКУ, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні                     (п. 184.9 ст. 184 ПКУ).

 

20. Заповнюємо таблицю до рядків 16.2 та 16.3 декларації з ПДВ

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                      м. Дніпропетровська  роз'яснили, які номер та дата зазначаються в окремій таблиці декларації з ПДВ у випадку збільшення/зменшення залишку від’ємного значення за результатом поданих уточнюючих розрахунків (рядок 16.2) та/або перевірки контролюючого органу (рядок 16.3).

Так, при заповненні:

рядка 16.2 декларації з ПДВ у графах окремої таблиці «Збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку» зазначається дата приймання та реєстраційний номер уточнюючих розрахунків, визначені у другій квитанції;

рядка 16.3 декларації у графах окремої таблиці зазначається дата складання податкового повідомлення-рішення та присвоєний контролюючим органом номер податкового повідомлення-рішення. (Інформаційно-довідковий ресурс «ЗІР» (підкатегорія 101.20)).

 

21. Чи коригується фінрезультат при

списанні  податкових зобов’язань з ПДВ

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                      м. Дніпропетровська розглянулипитання щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму списаних податкових зобов’язань з ПДВ.

Нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають за операціями з визнання податкових зобов’язань з ПДВ. Такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Водночас положеннями п. 139.2 ст. 139 ПКУ визначено порядок коригування фінансового результату на різниці, що виникають при формуванні резерву сумнівних боргів.

Так, фінансовий результат до оподаткування збільшується:

  • на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
  • на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, понад суму резерву сумнівних боргів.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до НП(С)БО або МСФЗ. (Лист ДФС від 18.11.2016 р.  № 24924/6/99-99-15-02-02-15).