Друк

Картинки по запросу податкова1. Всесвітня митна організація врахує досвід України у впровадженні «Єдиного вікна», - Куніо Мікурія

Про особливості співпраці Всесвітньої митної організації та Державної фіскальної служби України розповів Генеральний Секретар Всесвітньої митної організації Куніо Мікурія під час візиту до України.

За його словами, ДФС та ВМО вдалося налагодити плідну взаємодію. «З одного боку, Регіональний кінологічний навчальний центр Всесвітньої митної організації діє в Україні. Це внесок України в діяльність нашої організації. З другого боку, ВМО надає допомогу в сфері підвищення кваліфікації співробітників української митниці, організовуючи різноманітні навчальні заходи», – зазначив Куніо Мікурія.

Також Генеральний секретар наголосив, що Всесвітня митна організація працює над удосконаленням принципів роботи «Єдиного вікна» і буде враховувати досвід України зі створення та використання цієї автоматизованої системи.  Він підкреслив, що запровадження «Єдиного вікна» - хороший приклад налагодження співпраці з бізнесом та іншими державними органами.

У свою чергу ВМО сприяє впровадженню на українських митницях Системи збору, зберігання та обміну інформацією про вантажі для отримання попередньої інформацію від бізнесу і митниць. «Це те, що ми пропонуємо Україні і, сподіваюся, протягом декількох днів або кількох тижнів система буде введена в дію», – повідомив Куніо Мікурія.

«Мета співпраці України і Всесвітньої митної організації – зрозуміти один одного, наші потреби і пріоритети. Це дозволить нам надавати більше допомоги Україні», – підсумував Генеральний секретар. 

 

2. Розрахунок фінрезультату при

зміні системи оподаткування

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 11.11.2016 №24342/6/99-99-15- 02-02-15 (далі – лист ДФС №24342) щодо розрахунку фінансового результату до оподаткування для платників податку на прибуток, що перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну повідомила наступне.

Пунктом 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.

Фінансовий результат до оподаткування формується згідно з правилами бухгалтерського обліку, у тому числі за операціями з надання послуг під час перебування на спрощеній системі оподаткування у разі їх оплати при переході на загальну систему оподаткування, та у разі отримання оплати за послуги на спрощеній системі оподаткування і надання таких послуг під час перебування на загальній системі оподаткування.

Розділом III ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають за такими операціями.

Платники єдиного податку, які з 1 січня поточного року або пізніше переходять на загальну систему оподаткування, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року, враховуючи положення абзацу «а» п.137.5 ст.137 .

При декларуванні податку на прибуток за 2016 рік, у разі переходу на загальну систему оподаткування з IV кварталу 2016 року, фінансовий результат до оподаткування, визначається за правилами бухгалтерського обліку за IV квартал 2016 року

При цьому, враховуючи особливості визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, такий платник податку разом з річною декларацією з податку на прибуток підприємств повинен подати фінансову звітність за 9 місяців та 2016 рік.

Лист №24342 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/70387.html

 

3. Чи підлягають списанню помилково та/або надміру сплачені суми податків (зборів), які обліковуються в інтегрованих картках платників податків більше 1095 днів і на повернення яких платниками не подано заяви?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Згідно з п.43.3 ст.43 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Надміру сплачені грошові зобов’язання – суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (п.п.14.1.115 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше     1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати (п.102.5 ст.102 ПКУ).

Відповідно до п.4 глави 2 розділу ІІI Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, зокрема, підрозділ, який здійснює облік платежів та інших надходжень, на підставі рішення керівника (заступника керівника) органу Державної фіскальної служби щоденно списує помилково та/або надміру сплачені суми платежів, що обліковуються в інтегрованій картці платника більше 1095 днів без руху (відсутні зменшення та нарахування зобов’язань або нарахування, які мають нульове значення, та сплата), за умови відсутності заяви платника про повернення таких сум.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 135.04 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

4. Які додатки подавати при заповненні

рядків 4.1 або 4.2 декларації з ПДВ

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому району                  м. Дніпропетровська повідомили, що при заповненні рядка 4.1 та/або рядка 4.2 декларації з ПДВ обов’язковим є подання «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» (додаток 5).

 Подання «Розрахунку (перерахунку) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7)» (додаток 7) до декларації з ПДВ, за наявності підстав для застосування ст. 199 ПКУ, є обов’язковим в першому звітному періоді, в якому виникли оподатковувані та неоподатковувані операції, в останньому звітному періоді року та першому звітному періоді року.

У разі нарахування податкового зобов’язання тільки відповідно до вимог п. 198.5 ПКУ додаток 7 не подається. (Інформаційно-довідковий ресурс «ЗІР»(підкатегорія 101.20)).

 

5.Фінаснсовий результат при безповоротній

фінансовій допомозі  неприбутковій організації

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому району                      м. Дніпропетровська  роз'яснили, що при наданні безповоротної фінансової допомоги неприбутковій організації передбачено коригування фінансового результату до оподаткування.

Платники податку на прибуток, які визначають різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшують на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Якщо фінансовий результат попереднього звітного року є від'ємним (об'єкт оподаткування податку на прибуток відсутній), то фінансовий результат до оподаткування поточного року необхідно збільшити на всю суму безоплатно перерахованих коштів неприбутковим організаціям.

При цьому, тимчасово, на період проведення АТО, зазначене коригування не проводиться, починаючи з 01.01.2015 року, щодо сум коштів або вартості:

які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, іншим утвореним військовим формуванням, їх з'єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення проведення АТО.

Разом з тим не передбачено різниці для коригування фінансового результату до оподаткування при наданні безповоротної фінансової допомоги юридичній особі - платнику податку на прибуток на загальних підставах.

Зазначена норма передбачена пп. 140.5.9 п. та п. 33 підр. 4 розд. XX ПКУ.

 

  1. Cтосовно відображення у податковому обліку

витрат, які не підтверджені первинними документами контрагентів

 Під час проведення семінару з платниками  фахівці ДПІ у Жовтневому районі                   м. Дніпропетровська розглянули питання щодо відображення у податковому обліку витрат, які не підтверджені первинними документами контрагентів.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку визначені Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону № 996).

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об’єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету, встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704. (Лист ДФС від 17.11.2016 р. № 24794/6/99-99-15-02-02-15).

 

  1. Щодо відчудження залишків основних засобів представництвом

нерезидента та визначення ціни на такі основні засоби

 Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                       м. Дніпропетровська розглянули питання щодо відчудження залишків основних засобів представництвом нерезидента та визначення ціни на такі основні засоби.

Як вбачається із звернення, представництво нерезидента, що не має статусу постійного представництва нерезидента, планує здійснювати операції з відчудження основних засобів.

Згідно з абзацом «а» п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) нерезиденти – це іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України.

Постійне представництво – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів    (п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Постійним представництвом не є використання будівель або споруд виключно з метою зберігання, демонстрації або доставки товарів чи виробів, що належать нерезиденту; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою зберігання або демонстрації; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою переробки іншим підприємством; утримання постійного місця діяльності виключно з метою закупівлі товарів чи виробів або для збирання інформації для нерезидента; направлення у розпорядження особи фізичних осіб у межах виконання угод про послуги з надання персоналу; утримання постійного місця діяльності виключно з метою провадження для нерезидента будь-якої іншої діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер (п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно п. 63.3 ст. 63 Кодексу об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом Кодексу.

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Підпунктом 3.4.2 п. 3.4 р. III Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, передбачено, що відокремлений підрозділ іноземної компанії, організації стає на облік як платник, який зобов’язаний сплачувати податки і збори відповідно до Кодексу. Взяття на облік відокремленого підрозділу нерезидента згідно з цим підпунктом не звільняє такий підрозділ від обов’язку реєстрації платником податку на прибуток, якщо він розпочинає господарську діяльність та відповідає визначенню постійного представництва.

Тобто представництво нерезидента, яке отримує дохід від продажу на території України майна, в тому числі майна (основних засобів) представництва, має зареєструватися платником податку на прибуток.

Відповідно до п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

У разі якщо нерезидент провадить свою діяльність в Україні та за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва.

У разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток визначається контролюючим органом як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон) поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності (далі – підприємства), які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (п. 1 ст. 2 Закону).

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Регулятором з питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності виступає Міністерство фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону).

Таким чином, з питання визначення ціни відчудження залишків основних засобів та відображення такої ціни у бухгалтерському обліку доцільно звернутися до Міністерства фінансів України. (Лист ДФС від 15.11.2016р. №24553/6/99-99-15-02-02-15).

 

  1. Щодо використання звіту суб’єкта оціночної діяльності як джерела інформації про ринкові ціни для цілей трансфертного ціноутворення

 Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                       м. Дніпропетровська розглянули питання щодо використання звіту суб’єкта оціночної діяльності як джерела інформації про ринкові ціни для цілей трансфертного ціноутворення.

Підпунктом 39.3.2.1 п. 39.3 ст. 39 Поаткового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено, що відповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» визначається за допомогою застосування методу трансфертного ціноутворення, який є найбільш доцільним до фактів та обставин випадку.

Статтею 39 Кодексу запроваджено критерії вибору найприйнятнішого методу трансфертного ціноутворення та встановлено їх пріоритетність. Так, абзацом другим                            п.п. 39.3.2.1 п. 39.3 ст. 39 Кодексу передбачено такі критерії:

доцільність обраного методу відповідно до характеру контрольованої операції, що визначається, зокрема, на основі результатів функціонального аналізу контрольованої операції (з урахуванням виконуваних функцій, використовуваних активів і понесених ризиків);

наявність повної та достовірної інформації, необхідної для застосування обраного методу та/або методів ТЦ;

ступінь порівнюваності між контрольованими і неконтрольованими операціями, включаючи надійність коригувань порівнюваності, якщо такі застосовують, які можуть використовуватися для усунення розбіжностей між такими операціями.

Відповідно до п.п. 39.5.3.1 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 Кодексу платник податків та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, використовують джерела інформації, які містять відомості, що дають можливість співставити комерційні та фінансові умови операцій згідно з п.п. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, зокрема:

а) інформацію про зіставні операції платника податку, а також інформацію про зіставні операції його контрагента – сторони контрольованої операції з непов’язаними особами;

б) будь-які інформаційні джерела, що є загальнодоступними та надають інформацію про співставні операції та осіб.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ, звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності. При цьому, у відповідності до п. 52 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов’язані з об’єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію.

Підпунктом 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 Кодексу встановлено, що контролюючий орган використовує ті самі джерела інформації, що й платник податків, якщо не доведено, що інші джерела інформації дають можливість отримати вищий рівень зіставності комерційних та фінансових умов операцій. При цьому для зіставлення з метою оподаткування умов контрольованих операцій з умовами неконтрольованих операцій контролюючий орган не має права використовувати інформацію, яка не є загальнодоступною (зокрема інформацію, доступ до якої наявний тільки в органів державної влади).

Таким чином, інформація про ціни співставних неконтрольованих операцій, що відображені у звіті суб’єкта оціночної діяльності, може бути використана як одне із інформаційних джерел для встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки». (Лист ДФС від 15.11.2016 р. №24576/6/99-99-15-02-02-15).

 

  1. Щодо включення до складу доходу платника

податку в податковому обліку за 2014 рік

  Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                                               м. Дніпропетровська розглянули питання  щодо включення до складу доходу платника податку в податковому обліку за 2014 рік суми переоцінки основних засобів з урахуванням індексації, здійсненої у 2014 році.

Пунктом 11 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень» Кодексу передбачено, що при розрахунку амортизації основних засобів та нематеріальних активів відповідно до п.138.3 ст.138 Кодексу балансова вартість основних засобів та нематеріальних активів станом на 1 січня 2015 року має дорівнювати балансовій вартості таких активів, що визначена станом на 31 грудня 2014 року відповідно до статей 144-146 та 148 розділу III Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року.

Відповідно до п.146.21 ст.146 Кодексу у редакції, чинній до 01.01.2015, платники податку всіх форм власності мають право проводити переоцінку об’єктів основних засобів, застосовуючи щорічну індексацію вартості основних засобів, що амортизується, на коефіцієнт індексації.

Сума переоцінки основних засобів з урахуванням коефіцієнта індексації, здійсненої у 2014 році відповідно до п. 146.21 ст. 146 Кодексу, в редакції, що діяла до 01.01.2015, не включалась до доходу платника податку в податковому обліку за результатами 2014 року та в наступних звітних періодах. (Лист ДФС від 11.11.2016 р. № 24341/6/99-99-15-02-02-15).

 

 

  1. Щодо коригування фінансового результату до

оподаткування при застосуванні п. 140.2 та

п. 140.3 ст. 140 Податкового кодексу України

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                                               м. Дніпропетровська  розглянули питання щодо коригування фінансового результату до оподаткування при застосуванні п. 140.2 та п. 140.3 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Відповідно до п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

Для платника податку, у якого сума боргових зобов’язань, визначених у пункті 140.1 цієї статті, що виникли за операціями з пов’язаними особами – нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, більш ніж в 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких відсотків (п.140.2 ст.140 Кодексу).

Сума боргових зобов’язань та власного капіталу для цілей цього пункту визначається як середнє арифметичне значень боргових зобов’язань та власного капіталу на початок та кінець звітного податкового періоду з урахуванням процентів, зазначених у п. 140.3 ст. 140 Кодексу.

Отже, формула для розрахунку різниці, яка визначається відповідно до п. 140.2  ст. 140 Кодексу застосовується з урахуванням таких особливостей:

С збільш = СП - (ФРО + ФВ + АВ)* / 2, де С збільш – сума, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування;

СП – сума процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями, нарахованих у бухгалтерському обліку платника податку;

ФРО – фінансовий результат до оподаткування за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів;

ФВ – фінансові витрати за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів;

АВ – сума амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів.

* - у разі, якщо  сумарне значення показників фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань має від’ємне значення , то фінансовий результат до оподаткування збільшується на на всю суму нарахованих процентів за борговими зобов’язаннями, що виникли за операціями з пов’язаними особами-нерезидентами. (С збільш = СП).

Відповідно до п. 20 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу витрати на сплату відсотків, які відповідали вимогам п. 141.1 ст. 141 розділу III Кодексу у редакції, чинній до 1 січня 2015 року, але не віднесені до складу витрат виробництва (обігу) згідно з положеннями п. 141.2 ст. 141 розділу III Кодексу у редакції, чинній до 1 січня 2015 року, підлягають врахуванню при визначенні фінансового результату до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів з    1 січня 2015 року з урахуванням обмеження, передбаченого п. 140.3 ст. 140 розділу III Кодексу.

Проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 цієї статті, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків до повного її погашення з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 цієї статті (п. 140.3 ст. 140 Кодексу).

Відсотки, які у 2015 році перевищували суму обмеження, визначеного п.140.2 ст.140 Кодексу, та збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування відповідного звітного податкового періоду 2016 року у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків.

Для розрахунку обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 Кодексу,  невраховані відсотки станом на 01.01.2016 зменшуються на 5 відсотків та додаються до суми відсотків, нарахованих на користь пов’язаних осіб – нерезидентів у звітних періодах 2016 року.

Якщо, наприклад, відсотки, нараховані на користь пов’язаних осіб – нерезидентів у звітному періоді 2016 року, збільшені на суму неврахованих відсотків станом на 01.01.2016 та зменшених на 5 відсотків, не перевищують обмеження, визначені п. 140.2 ст. 140 Кодексу, то сума таких не списаних відсотків станом на 01.01.2016, зменшена на 5 відсотків, враховується у зменшення фінансового результату до оподаткування у декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний звітний період 2016 року (квартал, півріччя, 9 місяців, рік). (Лист ДФС від 15.11.2016 р. № 24550/6/99-99-15-02-02-15).

 

11. Олександр Лепетюк: Приєднання України до країн, які

імплементують стандарти протидії БЕПС, питання найближчого часу

Україна готує необхідні нормативно-правові зміни для приєднання до кампанії «Великої двадцятки» і ОЕСР щодо протидії БЕПС - розмиванню бази оподаткування та переміщенню точки прибутку в низькоподаткові юрисдикції. Про це розповів заступник начальника Офісу великих платників податків ДФС Олександр Лепетюк газеті «Бізнес».

«Впровадження стандартів протидії БЕПС безпосередньо передбачено положеннями про дотримання вимог належного управління в сфері оподаткування відповідно до ст.350 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Також оновлені принципи належного управління в сфері оподаткування в тлумаченні Єврокомісії безпосередньо містять вказівку на необхідність впровадження стандартів протидії БЕПС», – зазначив посадовець.

До того ж, за його словами, починаючи з квітня поточного року розглядаються можливості застосування захисних заходів до тих держав, які станом на липень 2017 року не будуть демонструвати належного прогресу в питаннях впровадження стандартів прозорості та автоматичного обміну інформацією.

Олександр Лепетюк, зокрема, розповів, що глобальна компанія протидії БЕПС ініційована силами "Великої двадцятки" і ОЕСР і станом на вересень 2016 року до неї приєдналися 85 держав. У рамках цієї кампанії в найближчому майбутньому планується кардинально змінити ситуацію і зменшити руйнівний вплив БЕПС за допомогою своєчасного, належного і широкого проведення певних заходів. Вони об'єднані в 15 напрямів - від аналізу податкових викликів у сфері електронної комерції до розробки багатостороннього інструменту (угоди) для забезпечення належного та своєчасного впровадження розроблених стандартів у практику.

Так, у рамках боротьби з БЕПС передбачається впровадження нового стандарту звітності з трансфертного ціноутворення, згідно з яким транснаціональні компанії, що відповідатимуть встановленим критеріям, подаватимуть до контролюючих органів звітність трьох типів.

Крім того, одним із заходів є "уточнення механізму застосування методів трансфертного ціноутворення, зокрема, методу розподілу прибутку в контексті глобальних ланцюжків створення вартості". На думку посадовця, фокусування уваги ОЕСР на цьому методі навряд чи відповідає інтересам платників податків, а  тому одним із інструментів мінімізації негативних наслідків запропонованих нововведень можуть стати договори про узгодження цін між платником податків і контролюючим органом.

Однією з переваг укладення таких договорів, вважає Олександр Лепетюк, можна вважати можливість обмеження профіскального підходу в тлумаченні контролюючими органами спірних питань.

«В умовах неминучої зміни правил ТЦО відповідно до стандартів протидії БЕПС договори про узгодження цін – це унікальна можливість для зменшення невизначеності, обмеження негативного впливу потенційних нововведень і запобігання виникненню спірних ситуацій у відносинах з контролюючим органом», – зазначив  Олександр Лепетюк. 

 

 

12. Переплата з податку на прибуток автоматично

враховується у сплату авансового внеску

 

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                                               м. Дніпропетровська  розглянули питання щодо сплати авансового внеску з податку на прибуток грошовими коштами, якщо в інтегрованій картці платника податку обліковується переплата з цього податку.

         Відповідно до пункту 38 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники податку на прибуток підприємств сплачують до 31 грудня 2016 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 року. Розрахунок такого авансового внеску подається платником податку у податковій декларації за три квартали 2016 року. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань.

         Згідно з абзацом третім пункту 87.1 статті 87 Кодексу сплата грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

         Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» не передбачено окремих кодів бюджетної класифікації для обліку надходжень авансових внесків з податку на прибуток.

         Тобто, перерахування сум авансових внесків з податку на прибуток підприємств повинно здійснюватися платниками на бюджетні рахунки за кодами бюджетної класифікації, передбаченими для обліку податку на прибуток підприємств.

         Враховуючи те, що перерахування сум авансових внесків у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали  2016 року, здійснюється платниками на бюджетні рахунки за кодами бюджетної класифікації, передбаченими для обліку податку на прибуток підприємств, то платник податку має право врахувати переплату з цього податку у сплату авансового внеску в межах цієї суми. Зарахування таких надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на прибуток здійснюється у сплату авансового внеску в автоматичному режимі (без заяви платника). (Лист ДФС від 30.11.2016 № 25825/6/99-95-42-01-15).

 

13. Якщо податок на доходи за зданий в оренду земельний пай

сплачено орендодавцем, то дохід не декларується

До загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та / або користування).

Відповідно до пп.170.1.1 ПКУ податковим агентом платника податку  - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільгосппризначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.  

При цьому об’єкт оподаткування визначається, виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, установлено на законодавством з питань оренди землі.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподаткований дохід платнику податку,зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок. Згідно із п.167.1 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування ( у 2015 році – 15 відс. або 20 відс.).

 

14. Щодо переходу фізичних осіб – підприємців

 на спрощену систему оподаткування

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                                               м. Дніпропетровська  роз’яснили чи може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування фізична особа – підприємець, яка на початок року була платником єдиного податку та перейшла на сплату інших податків та зборів (загальну систему оподаткування).

Фізична особа – підприємець, яка на початок року була платником єдиного податку та перейшла на сплату інших податків і зборів (загальну систему оподаткування) з 1 квітня (1 липня або 1 жовтня), не може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки така особа вже скористалась своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування у поточному році.

Разом з тим, така фізична особа може перейти на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року за умови відповідності вимогам ст. 291 Податкового кодексу України.

Відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку.

При цьому згідно з ПКУ підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб’єкта вимогам, встановленим ст. 291 ПКУ;

2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ. (ст. 298 та ст. 299 Податкового кодексу України).

 

15. Платник податку на прибуток – правонаступник не зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування платника податку, який припиняється в процесі реорганізації

Якщо платник податку на прибуток ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) року), останнім податковим (звітним) роком вважається період, на який припадає дата ліквідації.

Отже, підприємство, що припиняється у процесі реорганізації шляхом приєднання, повинне скласти податкову декларацію з податку на прибуток за звітний період, на який припадає дата його приєднання.

Крім того, таке підприємство повинне самостійно здійснити розрахунки з бюджетом.

Фінансовий результат до оподаткування платника податку - правонаступника не зменшується на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, що обліковувалось у платника податку (платників податків), який (які) припиняється (припиняються) в процесі реорганізації шляхом приєднання, перетворення, злиття, на дату затвердження передавального акта.

Такий порядок застосовується, оскільки не встановлено перехідних положень, що надають право платникам при реорганізації здійснювати врахування при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємством, яке приєднало іншого збиткового платника податку, його податкових збитків.

Зазначена норма визначена п.п.137.4.3 ст. 137 Податкового кодексу України та роз’яснена листом ДФС України від 13.10.16 № 22278/6/99-99-15-02-02-15.

 

16. «Фантом» працює, виявляє, попереджає

Співробітники податкової міліції спецпідрозділу «Фантом» Головного управління ДФС у Луганській області попрацювали продуктивно.

Так, на території центрального ринку у м. Сєвєродонецьку було встановлено факт реалізації фальсифікованих тютюнових виробів без марок акцизного податку. У порушниці вилучено 352 пачки сигарет виробництва Республіки Молдова орієнтовною вартістю 10 тис. грн.

Під час перевірки встановлено, що раніше на цього підприємця за незаконну реалізацію тютюнових виробів вже було накладено штраф у розмірі 17 тис. грн, але це не зупинило її від нового порушення законодавства.

За ч. 2 ст. 177-2 КУпАП складено адміністративний протокол.

А у м. Гірське Попаснянського району на території міського ринку виявлено торгівельний павільйон, де незаконно реалізовувалися тютюнові вироби. За результатами заходів вилучено 273 пачки сигарет молдавського та російського виробництва на суму майже 4 тис. грн та 232 пачки українських виробів.

За ч. 1 ст. 164 КУпАП складено протокол про адміністративне правопорушення.

Крім того, у центрі Попасної виявлено заклад, який надавав послуги у сфері грального бізнесу. Перевіркою встановлено, що документи дозвільного характеру, ліцензії та касовий апарат відсутні. Приймання та видачу готівкових коштів здійснювали працівники, які працювали неофіційно.

У діях організаторів вбачаються ознаки кримінального злочину, передбаченого ст. 203-2 Кримінального кодексу (Зайняття гральним бізнесом). Санкція статті передбачає штраф від 170 до 680 тис. грн.

 

17. Пoрядок визначення плати зa землю oб’єднаннями

співвласників багатоквартирних будинків

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                                               м. Дніпропетровська  роз’яснили, що співвласники багатоквартирного будинку для oбслуговування бyдинку та зaбезпечення задоволення житлових, cоціальних і побутових пoтреб власників (співвласників) тa орендарів квартир тa нежитлових приміщень, розташованих y багатоквартирному будинку,  можуть нaбувати права пoстійного користування земельною ділянкою iз земель дeржавної та кoмунальної власності.

Пpаво постійного користування земельною ділянкою — цe право володіння i користування земельною ділянкою, якa перебуває y державній aбо комунальній влaсності, без вcтановлення строку.

Земельні ділянки, нa яких pозташовано багатоквартирні будинки, a також нaлежні до ниx будівлі, споруди тa прибудинкова тeриторія, що пeребувають у cпільній сумісній влaсності власників квартир тa нежитлових приміщень y будинку, пeредаються безоплатно y власність aбо в пoстійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в пoрядку, встановленому Kабінетом Міністрів Укpаїни.

Тобто ОСББ мoжуть бути власниками земельних ділянок, пoстійними користувачами aбо орендарями земельних ділянок дeржавної чи кoмунальної власності.

Власники земельних дiлянок та постійні кoристувачі є плaтниками земельного податку, а орендарі земельних ділянок є платниками орендної плати.

Плата зa землю сплачується з дня виникнeння права влaсності або пpава користування.

Нагадуємо, плата зa землю — цe обов’язкoвий платіж, щo справляється y формі земельного податку тa орендної плати зa земельні ділянки дeржавної і комунальної власності.

У разі укладання відповідного договору оренди землі, yкладеного з вiдповідною місцевою pадою ОСББ пoвинні сплачувати згiдно з yмовами договору.

 

18. До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють

виробництво та реалізацію алкогольних напоїв!

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09 листопада 2016 р. № 828 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 957», з 03 грудня 2016 року  збільшено мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв.

 

19. Робочий день триває 24 год.: коли друкувати Z-звіт

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Ця норма враховує особливості роботи реєстраторів розрахункових операцій, які повинні забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день.

Пунктом 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року №199 (далі – Вимоги), наведено визначення „зміна” – це період роботи реєстратора розрахункових операцій від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

У примітках до формату і розрядності даних, що зберігаються у фіскальній пам’яті (додаток до Вимог), наведено важливе уточнення: максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години.

Оскільки в добі всього 24 години (тобто день триває з 0 годин ранку та закінчується 24 годиною вночі), при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня.

Відповідно до п. 7 Вимог усі режими роботи реєстратора (крім тих, що забезпечують усунення причин блокування) повинні блокуватися, зокрема у разі перевищення максимальної тривалості зміни.

Враховуючи вищевикладене, якщо суб’єкт господарювання працює цілодобово, то фіскальний звітний чек (Z-звіт) повинен роздруковуватися кожного дня після закінчення робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.

 

20. Відповідальність за несвоєчасну реєстрацію

помилково складеної податкової накладної

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                                               м. Дніпропетровська  роз’яснили, що у разі несвоєчасної реєстрації помилково складеної податкової накладної у  платника податків виникає відповідальность, передбачена статтею 120-1 ПКУ. А саме, відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику ПДВ, та розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних  протягом 180 календарних днів з дати їх складання призведе до накладення штрафу в розмірі 50% від суми ПДВ, зазначеної в таких документах.

Цими нормами передбачається відповідальність за порушення строку реєстрації податкової накладної незалежно від причин, у зв’язку з якими було порушено цей строк. ПКУ не містить винятків з цього правила для помилково складених податкових накладних чи помилково виписаних . 

Разом з тим, наступне виписування розрахунку коригування із зазначенням причини виправлення помилки не змінює факту порушення строку реєстрації такої помилкової накладної (не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою їх складання, зазначеною у податковій накладній). 

Щоб виправити таку помилку, платник податку має право скласти розрахунок коригування до помилкової (другої) податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику.

 

21. Оголошено конкурс на логотип та звукову заставку ІОТА

Державною фіскальної службою України оголошено конкурс на найкращий логотип та звукову заставку для проведення 21-го засідання Генеральної Асамблеї IOTA Intra-European Organisation of Tax Administrations (IOTA). Про це повідомив Голова ДФС Роман Насіров на своїй сторінці у Facebook.

«Наразі вже є декілька варіантів, але пошук продовжується. Всі бажаючі можуть долучитися до Конкурсу. Залишайте свої пропозиції у коментарях або надсилайте у повідомленнях на Фейсбук», – написав Роман Насіров.

Логотип 21-ї Генеральної Асамблеї ІОТА в Україні повинен містити офіційну символіку ІОТА, національну символіку (символи
м. Києва) з використанням кольорів національного прапору України, рік та місце проведення.

Використовуватиметься він в оформленні документації, виданні інформаційної, поліграфічної та канцелярської продукції (афіші, буклети, програми, банери тощо).

Музичні композиції мають бути розроблені в національному стилі, мати 3-4 такти та спонукання до дії.

Растрове (у форматі jpeg) і векторне (у форматах eps, ai, cdr) зображення логотипа, а також музична композиція повинні надаватися в електронному вигляді разом з пояснювальною запискою (до однієї сторінки) – описом логотипу та/або музичної композиції.

Триватиме конкурс до 10 січня 2017 року.

Нагадаємо, 21-ше засідання ІОТА відбудеться влітку наступного року, в якому візьмуть участь представники 46 податкових відомств світу. Засідання вперше пройде під головуванням України – на 20-му засіданні Генеральної Асамблеї Організації Романа  Насірова було обрано на посаду Президента ІОТА.

 

22. Роман Насіров: Податкова і митна системи України

стають цивілізованішими, як і платники податків

Заходи з кардинального покращення роботи податківців і митників уже дають реальні плоди. Впровадження нових, у тому числі й електронних, сервісів спрощує роботу підприємцям та водночас дисциплінує їх, а ухилення від податків все більше сприймається суспільством як абсолютний негатив. Про це Голова ДФС Роман Насіров написав у своєму блозі в інтернет-виданні «Обозреватель».

За його словами, податкова і митна системи України стають цивілізованішими - як і ті, кого ДФС обслуговує. Достойні показники щодо перевиконання планів надходжень коштів до бюджетів усіх рівнів є результатом у тому числі й успішних кроків у напрямі детінізації бізнесу. Крім того, ефективність реформи ДФС та використання в її роботі найсучасніших європейських практик відзначили також й іноземні експерти. Підтвердженням цьому є те, що Україна очолила Генеральну асамблею внутрішньо-європейської організації податкових адміністрацій (ІОТА).

«Членство в ІОТА - це, перш за все, можливість обміну інформацією, а також - практичний досвід для підвищення професійного рівня працівників податкової служби, які обмінюватимуться досвідом з нашими партнерами, у тому числі й під час участі в різноманітних спільних заходах. Україна зробила вибір на користь європейської моделі розвитку, сповідування європейських цінностей та свобод, тому, вважаю, ми рухаємося у правильному фарватері», – зазначив Роман Насіров.

Основним своїм завданням на посаді президента ІОТА Роман Насіров вбачає подальшу координацію членів цієї організації, ефективне забезпечення співробітництва між податковими адміністраціями в європейському регіоні та підтримку їх розвитку.

Пріоритетними завданнями роботи цієї організації на наступний рік є: удосконалення контролю за дотриманням податкового законодавства та збиранням податків, зниження адміністративного навантаження та розвиток сервісів для платників.

«Звичайно, життя коригуватиме нашу роботу, а тому дуже важливо напрацювати спільну ефективну стратегію з обміну найновішими податковими ініціативами між колегами у нашій сфері», – наголосив Роман Насіров.

Очільник ДФС також відзначив, що фіскальна служба готова не лише використовувати досвід іноземних партнерів для  поліпшення власної податкової  системи, але й поділитися своїми напрацюваннями та досягненнями, наприклад, в удосконаленні сервісів. 

 

23. Корупція – це хвороба, яку вилікувати можна лише

хірургічним шляхом, – Сергій Тупальський

Проблема корупції в українському суспільстві залишається більш ніж актуальною, незважаючи на низку вагомих законодавчих кроків, зроблених державою у боротьбі з цим ганебним явищем. Про це заявив виконуючий обов'язки голови Київської міської митниці ДФС Сергій Тупальський в інтерв'ю виданню "Обозреватель".

За його словами, корупція – це хвороба, що інфікувала не тільки митницю та Україну, а й увесь світ, і вилікувати її можна хірургічним шляхом.

«Боротьба з корупцією є однією з умов вступу України до ЄС. Звичайно, це стосується і нашої митниці, але ми спільно з усіма керівниками структурних підрозділів досить активно проводимо відповідну роботу щодо забезпечення дотримання антикорупційного законодавства», – розповів посадовець.

За його словами, найвищий прояв корупції – це вимагання хабара, а тому для запобігання цьому на митниці застосовуються жорсткі методи, які вже дають свої результати.

«За три місяці ми отримали лише чотири скарги. Це досить непоганий результат, виходячи з кількості митних оформлень та пропуску громадян. Всі скарги опрацьовано, їхнім авторам надано роз'яснення, а інформація щодо неправомірних дій посадовими особами не підтверджена», – зазначив Сергій Тупальський.

Посадовець також звернувся до суб’єктів ЗЕД, імпортерів та брокерів з проханням не провокувати та не давати хабарів митникам та пообіцяв зробити все, щоб працівники Київської міської митниці їх не вимагали.

 

24. Сергій Тупальський: Головний фактор забезпечення

надходжень - створення сприятливих умов для бізнесу

Київська міська митниця ДФС щомісяця забезпечує перевиконання завдань з надходжень до бюджету. Про це в інтерв'ю виданню "Обозреватель" розповів виконуючий обов'язки голови Київської міської митниці ДФС Сергій Тупальський, підбиваючи підсумки перших 100 днів свого перебування на посаді.

За його словами, в серпні поточного року перевиконання індикативних показників з надходжень платежів склало 170 мільйонів гривень, у жовтні – 200 млн гривень.

«Для нашої митниці визначено одні з найбільших індикативів (найвищі має Енергетична) по надходженням, а це понад 3 мільярди щомісячно. Ми змогли забезпечити не лише виконання, а й перевиконання», - зазначив Сергій Тупальський.

Він підкреслив, що на Київській міській митниці зосереджені всі напрями діяльності – залізничні перевезення, авіасполучення, автотранспорт, здійснюється митне оформлення товарів подвійного та військового призначення, гуманітарної допомоги, міжнародних експрес та поштових відправлень.

Посадовець також звернув увагу, що виконання індикативів на тій чи іншій митниці залежить від багатьох складових, зокрема, зміни структури імпорту, сезонності, курсу валют. Крім того, ще одним з головних факторів, на його думку, є створення сприятливих умов для бізнесу, організація та забезпечення дотримання норм митного законодавства як з боку бізнесу, так і з боку співробітників митниці.

«Якщо будуть такі умови, то бізнес сам прийде в зону діяльності, сплатить встановлені податки, а митниця забезпечить виконання індикативів»,- наголосив Сергій Тупальський.

 

25. Роман Насіров: ДФС співпрацює з Урядом США

для посилення контролю на кордоні України

Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров зустрівся з представниками Уряду США та Програми з експортного контролю та безпеки кордонів Посольства США в Україні (EXBS).

Під час зустрічі сторони обговорили можливості подальшого впровадження проектів Уряду США в Україні та потреби ДФС у залученні технічної допомоги в рамках Програми EXBS.

Зокрема, мова йшла про реалізацію проекту «Надання технічної допомоги з метою посилення системи експортного контролю України та протидії розповсюдженню зброї масового знищення».

«На даний момент в рамках Програми з експортного контролю та безпеки кордонів в Україні (EXBS) Посольства США Державною фіскальною службою реалізується 7-й етап цього проекту. Його мета – посилення контролю та недопущення переміщення через митний кордон України незаконних товарів, які можуть мати відношення до зброї масового знищення. Завдяки допомозі та підтримці американської сторони здійснюється закупівля необхідного обладнання та проводяться навчальні заходи для наших співробітників», ­– зазначив Роман Насіров.

Загалом, у 2016 році здійснена наступна допомога в рамках Проекту:

- проведено заходи щодо вдосконалення нормативно-правових актів, які регламентують здійснення контролю за переміщенням через митний кордон України товарів військового призначення та подвійного використання;

- налагоджено обмін інформацією з питань державного експортного контролю між Держекспортконтролем та ДФС;

- проведено для працівників ДФС навчальні заходи з метою підтримки та покращення знань працівників митних органів;

- досягнуто згоди за підтримки Програми EXBS впровадження проекту ВМО щодо функціонування у ДФС системи націлювання/виявлення ризиків, пов’язаних з переміщенням вантажів (Cargo Targeting System of World Customs Organization – WCO CTS) та розпочато її практичну реалізацію.

Крім того, на початку 2016 року підписані Угоди про передачу майна, що надається ДФС в рамках Програми EXBS. Зазначене в Угодах комп’ютерне та офісне обладнання (ноутбуки, АРМ, монітори, сервери, принтери, ДБЖ, цифрові фото- та відеокамери тощо) передається в користування Київській міській митниці ДФС, Херсонській митниці ДФС, Одеській митниці ДФС, а також Департаменту спеціалізованої  підготовки та кінологічного забезпечення ДФС.  

 

26. Обрано новий склад Громадської ради при

ГУ ДФС у Дніпропетровській області

В приміщенні ГУ ДФС у Дніпропетровській області 29 листопада 2016 року відбулися установчі збори для формування Громадської ради при ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

На зборах, відкритих уповно- важеним представником інституту громадянського суспільства, обрано головуючого зборів, секретаря та лічильну комісію на обрання кандидатів до нового складу Громадської ради.

Заслухано уповноваженого члена попереднього складу Громадської ради стосовно її діяльності і результатів роботи, а також представника ГУ ДФС у Дніпропетровській області щодо конструктивного діалогу та співпраці з громадськістю з питань сфери діяльності ГФС, реалізації податкової і митної політики.

За результатом проведення відкритого рейтингового голосування на зборах обрано новий склад Громадської ради при ГУ ДФС у Дніпропетровській області у складі 35 осіб.

 

27. Вартість путівок не оподатковується

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до підпункту 165.1.35 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається та не оподатковується податком на доходи фізичних осіб вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку – члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Підпунктом 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ визначено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 ПКУ.

Отже, вартість зазначених путівок також не є об’єктом оподаткування військовим збором.

 

28. На що не впливає збільшення з 01.12.2016 розмірів

мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.12.2016 зростають розміри мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму у порівнянні з чинним, встановленим з 01.05.2016.

Так, з 01.12.2016:

- мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становитиме       1600 гривень (замість 1550 грн.);

- прожитковий мінімум на одну особу у розрахунку на місяць становитиме 1544 гривень (замість 1496 грн.).

Відповідно зросте прожитковий мінімум і для основних соціальних і демографічних груп населення, а саме:

- для дітей у віці до 6 років він становитиме 1355 грн. (замість      1313 грн.);

- для дітей у віці від 6 до 18 років – 1689 грн. (замість 1637 грн.);

- для працездатних осіб – 1600 грн. (замість 1550 грн.);

- для осіб, які втратили працездатність – 1247 грн. (замість            1208 грн.).

Нагадуємо, що від встановленого прожиткового мінімуму залежить і максимальна величина зарплати, на яку нараховується єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). Таким чином, замість 36 250 гривень, діючих на сьогодні, максимальна заробітна плата складатиме 40 000 гривень.

З 1 грудня поточного року змінюється і максимальний розмір бази нарахування єдиного внеску, який становитиме 8 800 гривень (40 000 грн. х 22%) та 3 364 грн.  (40 000 грн. х 8,41%) за працівника – інваліда.

Єдиний внесок для фізичних осіб – підприємців з 01.12.2016 становитиме 352, 00 грн. (1600 грн. х 22%).

Поряд з цим, звертаємо увагу, що зміна розміру мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму не впливає на ті показники, що встановлюються залежно від їх розмірів на 1 січня звітного податкового року.

Це стосується, зокрема:

- ставки єдиного податку для 1 та 2 груп (встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом на 1 січня податкового (звітного) року);

- ставки податку на нерухоме майно (встановлюються у залежності від розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом на 1 січня звітного (податкового) року);

- ставки збору за місця для паркування (встановлюються у залежності від розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом на 1 січня податкового (звітного) року);

- розмір податкової соціальної пільги (встановлюється у залежності від розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), визначеному законом на 1 січня звітного податкового року);

- граничну норму добових витрат для відрядження (встановлюється у залежності від розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом на 1 січня податкового (звітного) року).

 

29. Релігійним організаціям

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                                               м. Дніпропетровська  повідомили, що 20 листопада набрав чинності Закон України від 06 жовтня 2016 року № 1667-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення окремих положень про оподаткування неприбуткових організацій» (далі – Закон).

Зазначеним Законом, зокрема встановлено, що доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

Крім того, визначено, що тимчасово, до 01 січня 2018 року, не може бути підставою для виключення неприбуткових релігійних організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій невиконання такими релігійними організаціями вимог до установчих документів, визначених п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України .

 Вищевказаний Закон опубліковано в газеті  «Голос України» від 19.11.2016 № 221  і набирає чинності за днем опублікування.

 

30. Щодо переходу на спрощену систему оподаткуання

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                                               м. Дніпропетровська  роз’яснили, що суб’єкт господарювання, який перебуває на загальній системі оподаткування може здійснити перехід на спрощену систему, подавши заяву до контролюючого органу.

У заяві необхідно обов’язково зазначити такі  відомості:

– прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);

– податкову адресу суб’єкта господарювання;

– місце провадження господарської діяльності;

– обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010;

– обрані суб’єктом господарювання група та ставка єдиного податку або зміна групи та ставки єдиного податку;

– кількість осіб, які одночасно перебувають з фізичною особою - підприємцем у трудових відносинах;

– дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20 грудня 2011 року № 1675.

Подати заяву необхідно не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Крім того, до заяви необхідно додати розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування. У відомстві наголошують, що дохід визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період що залишився до кінця року після подання заяви.

Перехід на «спрощенку» суб’єкта господарювання здійснюється за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду цього переходу, платником дотримано встановлених Податковим кодексом України вимог.

 

31. Щодо заповнення форми № 1- ДФ

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                                               м. Дніпропетровська  роз’яснили, що відображення відомостей у розділі II "Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір" податкового розрахунку за ф. 1ДФ, зокрема, щодо оподаткування виграшів (призів) у лотерею, здійснюється наступним чином:

У рядку "Оподаткування виграшів (призів) у лотерею" зазначається: - загальна сума нарахованого доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею; - загальна сума виплаченого доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею; - загальна сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб; - загальна сума перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб.

Ці відомості відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками).

При цьому, відомості про фізичну особу - платника податку, якій нараховані доходи у вигляді виграшів (призів) у лотерею, не зазначаються.

у рядку "Військовий збір" зазначається: - загальна сума нарахованого доходу; - загальна сума виплаченого доходу; - загальна сума нарахованого військового збору; - загальна сума перерахованого до бюджету військового збору.

Ці відомості відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками).

Відомості про фізичну особу - платника податку, якій нараховані доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються.

Зазначений порядок визначений п. 3.11 розділу ІІІ «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом МФУ від 13.01.15 N 4.

 

32. Розрахунок за формою № 1- ДФ: відображення

нарахованого доходу фізичній особі

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                                               м. Дніпропетровська  роз’яснили, що відображення відомостей у розділі I "Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку" податкового розрахунку за формою 1ДФ здійснюється наступним чином:

у графі 3а "Сума нарахованого доходу" відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку.

У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов'язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.

Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності та військового збору (у періоді його справляння).

У графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

Зазначений порядок визначений розділом ІІІ «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом МФУ від 13.01.15 N 4.

 

33. За письмовою заявою суб’єкту господарювання

надається акт звірки розрахунків за податками та зборами

Пунктом 1 глави 1 розд. ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платників (далі – ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону № 393).

Отже, за письмовою заявою суб’єкта господарювання, щодо якого в контролюючому органі відкрито ІКП, надається письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у довільній формі. Такий письмовий документ видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій суб’єктом господарювання зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період. (Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДФС України (категорія 135)).

 

34. Порядок формування та подання Звіту

про суми нарахованої заробітної плати

застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                                               м. Дніпропетровська  повідомили щодо порядку формування та подання Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги. компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (далі - Звіт), фінансової, адміністративної відповідальності за порушення термінів подання такого Звіту повідомляє наступне.

Відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464).

Статтею 4 Закону № 2464 визначено вичерпний перелік платників єдиного внеску.

Платники єдиного внеску зобов'язані, зокрема подавати звітність з єдиного внеску за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки порядку та за формою, визначених законодавством (пункт 4 частини другої к статті 6 Закону До 2464").

Загальні правила формування та подання Звіту передбачено розділом ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 16 розділу II Порядку відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник.

За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску, подання недостовірних відомостей що використовуються в Державному реєстрі, інших відомостей передбачених Законом № 2464 страхувальники несуть фінансову та адміністративну відповідальність відповідно до статей 25 та 26 Закону № 2464 та статті 1651 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Отже, законодавствам не передбачено пільг та виключені щодо термінів подання Звіту.

Також 3акон №2464 не містить норм щодо звільнення від відповідальності платників єдиного внеску за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску.

Водночас повідомляємо, питання щодо термінів надсилання платникам єдиного внеску другої квитанції, яка містить інформацію про результат обробки Звіту і містить інформацію про внесення чи невнесення відомостей зі звітності страхувальника до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування не належить до компетенції органів ДФС.

 

35. Товар за 1 гривню: наслідки з ПДВ

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                                               м. Дніпропетровська повідомили, що у разі постачання за 1 грн товарів, придбаних/виготовлених для проведення рекламних заходів, платник податку повинен нарахувати податкові зобов’язання, виходячи із ціни їх придбання, та скласти дві податкові накладні:

 

 

36. Про уточнення податкової звітності з ПДВ

сільськогосподарськими товаровиробниками

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                                               м. Дніпропетровська  повідомили, що Законом України від 24 грудня 2015 року №909 "Про внесення змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" внесено зміни до статті 209 ПКУ, згідно з якими починаючи з 1 січня 2016 року для суб’єктів спеціального режиму оподаткування запроваджено часткову сплату сум ПДВ до бюджету та на спеціальні рахунки, відкриті таким платникам в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - спеціальні рахунки).

Чинний порядок визначення сум ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету та перерахуванню на спеціальні рахунки, та розміри відсотків, за якими розраховуються такі суми, встановлено пунктом 209.2 статті 209 ПКУ.

З метою розрахунку сум ПДВ, що підлягають сплаті до державного бюджету та перерахуванню на спеціальні рахунки, сільськогосподарські підприємства визначають суми податкових зобов’язань та податкового кредиту звітного (податкового) періоду окремо за видами сільськогосподарських операцій, визначених пунктом 209.2 статті 209 ПКУ (операції із зерновими та технічними культурами, продукцією тваринництва, іншою сільськогосподарською продукцією).

Згідно з редакцією ПКУ, яка була чинною до 01.01.2016 р., сума ПДВ, нарахована суб’єктом спеціального режиму оподаткування на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягала сплаті до бюджету та повністю залишалася в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 ПКУ у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено Наказом Міністерства Фінансів України від 28 січня 2016 року № 21.

Згідно з пунктом 8 розділу І Порядку №21 до податкової звітності з податку на додану вартість належать:

податкова декларація з податку на додану вартість з додатками;

уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок) з додатками;

розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Порядок заповнення уточнюючого розрахунку визначено розділом VI Порядку N 21.

Пунктом 1 розділу VI Порядку N 21 передбачено, що уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 Кодексу, а саме шляхом надсилання уточнюючого розрахунку і сплати суми недоплати та штрафу у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації з податку на додану вартість, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (пункт 3 розділу IV Порядку N 21).

В уточнюючому розрахунку та додатках до нього, зокрема, зазначається:

в рядку 02 "Звітний (податковий) період" - звітний (податковий) період, в якому подається уточнюючий розрахунок;

в рядку 03 "Звітний (податковий) період, що уточнюється" - період, за який виправляються виявлені помилки.

Отже, уточнюючий розрахунок належить до податкової звітності того звітного періоду, який зазначено у рядку 02 такого уточнюючого розрахунку, тобто того звітного періоду, в якому подається такий уточнюючий розрахунок.

Таким чином, у разі виявлення у 2016 році помилок, допущених у податковій звітності з ПДВ за звітні (податкові) періоди до 01.01.2016 р., внаслідок виправлення яких за даними податкового обліку збільшується позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, застосовуються норми ПКУ, чинні на дату виправлення таких помилок (дату подання уточнюючого розрахунку та відповідно збільшення позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту), тобто у 2016 році.

Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, зазначене у такому уточнюючому розрахунку, підлягає у відповідних відсотках сплаті до бюджету та перерахуванню на спеціальний рахунок сільськогосподарського товаровиробника, при цьому такі відсотки визначаються відповідно до норм пункту 209.2 статті 209 ПКУ, чинних на дату подання уточнюючого розрахунку.

 

37. Митники викрили контрабандиста-автомеханіка

Громадянин України намагався приховати півтора кілограма коштовного каміння у задній балці ходової частини автомобіля

Так, сьогодні вночі, 29.11.2016, у пункт пропуску «Рава-Руська – Гребенне» автомобілем “Audi A6” для виїзду за кордон прибув 35-річний мешканець Львівщини. Для руху він обрав смугу спрощеного митного контролю «зелений коридор», чим заявив про відсутність у нього будь-яких товарів, які належать до категорії товарів, на переміщення яких через митний кордон України встановлено заборони чи обмеження.

Під час митного контролю цього транспортного засобу в працівників митниці виникла підозра щодо наявності в ньому товарів, що переміщуються з приховуванням від митного контролю.

Автомобіль скерували у бокс поглибленого огляду транспортних засобів, де спільна оглядова група митників та прикордонників у задній балці ходової частини автомобіля виявила необроблене каміння різних розмірів від світло-коричневого до темно-коричневого кольору загальною вагою 1512,97 грама,

Так, громадянин вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю. Вони містять ознаки порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 Митного кодексу України. Товар та автомобіль 1999 р.в. вилучено. їх вартість буде встановлено додатково, справу скерують до суду.

 

38. Рівненські митники знову запобігли

незаконному експорту деревини

Факт порушення митних правил було зафіксовано працівниками Рівненської митниці ДФС.

Приватний підприємець із Володимирця мав намір відправити партію товарів «заготовки для піддонів» до Німеччини. Утім, після митного огляду було встановлено невідповідність товару поданим до митниці товаросупровідним документам.
- Дії підприємця кваліфікуються як порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 483 Митного кодексу України. Посадовими особами митниці складено протокол та вилучено 35,3 м3 деревини, яку передано на митний склад. Експертиза згодом встановить фактичну вартість предмету правопорушення. Суд своїм рішенням поставить крапку у цій справі, та визначить, яку ж відповідальність понесе порушник, - зазначив в. о заступника начальника Рівненської митниці ДФС В’ячеслав Михалюк.

За його словами під час митного огляду, що відбувався спільно з працівниками СБ України в Рівненській області та експертами Торгово-промислової палати, було виявлено розбіжності у розмірах лісоматеріалів. Зокрема, заявлені у митній декларації та товаросупровідних документах характеристики товару відрізнялися від тих, що були встановлені під час митного огляду.

 

 

39. Щодо заповнення податкової звітності з ПДВ

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                                               м. Дніпропетровська  повідомили, що згідно з Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності. Зауважимо,наведені в податковій звітності дані, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Відповідно до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) касовий метод – це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Про застосування касового методу податкового обліку платник податку робить відмітку у відповідному полі податкової декларації з ПДВ.

Застосовувати касовий метод податкового обліку особи можуть відповідно до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, визначені пунктами 187.1, 187.10 ст. 187 ПКУ, та п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.

Платники податку, що здійснюють постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів відповідно до п. 187.7 ст. 187 ПКУ визначають лише дату виникнення податкових зобов’язань по даті зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку, але не застосовують касовий метод податкового обліку.

Отже, поле «Відмітка про застосування касового методу податкового обліку» в податковій декларації з ПДВ заповнюється лише при застосуванні касового методу податкового обліку, та не заповнюється платниками податку, що здійснюють постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів.

 

40. Справляння акцизного податку при

одночасному застосуванні двох ставок

Під час проведення семінару з платниками  фахівці ДПІ у Жовтневому районі                                               м. Дніпропетровська  повідомили, що листом ДФС України від 28.09.2016 р. №10209/О/99-99-15-03-03-14 надано роз’яснення щодо порядку справляння акцизного податку з пива солодового.

Згідно норм Податкового кодексу України платниками акцизного податку є як особи, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, так і особи - суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів.

Таким чином, якщо суб’єкт господарювання виробляє і реалізує у роздрібній торгівлі пиво солодове, то він оподатковує акцизним податком операції з реалізації пива і як виробник, і як суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі.

Звертаємо увагу, що чинними нормами Кодексу не передбачено звільнення від оподаткування операцій з підакцизними товарами у випадку, коли суб’єкт господарювання є виробником і суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі одночасно.

Тому, при здійсненні роздрібної реалізації виробником пива солодового власного виробництва через заклад роздрібної торгівлі (ресторан-броварню тощо) оподаткування акцизним податком обсягів пива здійснюється одночасно за специфічною ставкою акцизного податку у розмірі 2,48 грн. за літр та адвалорною ставкою у розмірі 5 відсотків від вартості (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів при його реалізації.

При цьому слід зазначити, що відповідно до п. 217.1 ст. 217 Кодексу суми податку, що підлягають сплаті, з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, а також реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі визначаються платником податку самостійно, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов'язань.

 

41. Щодо подання повідомлення про прийняття працівників

на роботу при суміщенні професій за основним місцем роботи

Основною підставою виникнення трудових правовідносин на території України є факт укладення трудового договору. Загальний порядок укладення трудового договору встановлено ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).

Згідно з частиною 3 ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, який повинен повідомити органи ДФС про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника (ст. 105 КЗпП). При цьому, розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника визначаються умовами, передбаченими у колективному договорі.

Таким чином, для працівників, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою додаткову роботу за іншою професією (посадою), це є основним місцем роботи.

Порядок повідомлення ДФС та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 (далі – постанова № 413).
Згідно постанови № 413 повідомлення про прийняття працівника на роботу подається роботодавцем до територіальних органів ДФС за місцем обліку як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за встановленою формою до початку роботи працівника.

Враховуючи зазначене, роботодавець не подає повідомлення про прийняття на роботу працівника, який без звільнення від своєї основної роботи виконує на тому ж підприємстві поряд зі своєю основною роботою додаткову роботу за іншою професією(посадою). (Лист ДФС України від 18.10.2016 № 22502/6/99-99-13-02-03-15).

 

42. Понад п’ять з половиною кілограмів бурштину

виявлено на кордоні з Румунією

5 кг 600 гр. бурштину виявлено в автомобілі 31-річного буковинця під час проведення спільного огляду співробітниками Чернівецької митниці ДФС та працівниками мобільної групи Міжвідомчого цільового центру із запобігання та виявлення порушень законодавства з питань державної митної справи.

Водій автівки, що слідував сьогодні близько 12 год. з Румунії до України через пункт пропуску «Порубне» митного поста «Вадул-Сірет», для проходження митного контролю обрав смугу руху «зелений коридор», переміщуючи при цьому предмети, які підлягають обов’язковому декларуванню.

Таким чином, громадянином порушено порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю. У відношенні порушника митних правил складено протокол за ст.471 Митного кодексу України, відповідно до якого вилучено товар «каміння природнього походження», запакований громадянином у три поліетиленові пакети.

Остаточну вартість вилучених предметів буде встановлено після проведення державної експертизи.

 

43. Мінфін розповів про удосконалену процедуру

адміноскарження для платників податків

25 листопада набрав чинності наказ Мініфіну № 849 щодо Порядку оформлення і подання скарг платників податків та їх розгляду органами ДФС

Як повідомляє Мінфін, головна мета цих змін - зробити співпрацю ДФС та платників податків максимально відкритою та ефективною. 

Функціонування цього механізму підвищить довіру платників до процедури апеляційного оскарження, зменшить кількість судових спорів, а відповідно, витрати платників та держави в судовому процесі. Це також підвищить прозорість розгляду скарг, а також гарантуватиме реалізацію прав платників податків.

 

 

44. Ліквідація підприємства: подаємо податкову звітність

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                                               м. Дніпропетровська  повідомили, якщо підприємство ліквідується, останнім податковим періодом щодо усіх податків, платником яких воно є, вважається період, на який припадає дата такої ліквідації.  вирішила нагадати, коли саме треба подати останню податкову звітність

Загальний алгоритм дій щодо податкової звітності та іншої інформації (документів), які надаються податківцям в разі ліквідації підприємства, наступний:

1) Платник податків зобов’язаний повідомляти контролюючим органам за місцем обліку платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов’язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації) (пп. 16.1.10 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

2) Інформацію про призначення ліквідаційної комісії (ліквідатора) юридичної особи, відомості про яку включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, контролюючий орган отримує з ЄДР.

Подавати додаткові документи з такою інформацію в орган ДФС юрособа не повинна.

3) До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає контролюючим органам звітність за останній звітний період

Ліквідаційний баланс складається після завершення розрахунків з кредиторами. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує його затвердження учасниками юрособи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юрособи, та забезпечує подання контролюючим органам (п. 11 ст. 111 ЦКУ). 

4) Відповідно до п. 7 ст. 111 ЦКУ ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам ДФС документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

Такі документи потрібні для визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів та ЄСВ. 

Отже,  після завершення розрахунків з кредиторами, але до зняття з реєстрації в контролюючому органі та скасування реєстрації юридичної особи, така юридична особа, в особі ліквідатора, є платником тих податків та зборів, щодо яких виникає об’єкт оподаткування. 

При цьому ліквідатор повинен подавати податкову звітність до контролюючого органу за основним місцем обліку або за неосновним місцем обліку аж по звітний період, на який припадає дата такої ліквідації (в тому числі, якщо ліквідація відбувається до закінчення такого звітного періоду). 

Щодо строків, коли треба подати таку податкову звітність, податківці посилаються на п. 49.1 ст. 49 ПКУ і говорять: це мають бути звичайні строки подання цієї звітності, встановлені ПКУ. (ДФС у м. Києві у листі від 23.11.2016 р. № 7611/С/26-15-12-05-11).

 

45. Щодо  декларування валютних цінностей "єдинниками"

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                                               м. Дніпропетровська  повідомили, ДФСУ у листі від 29.08.2016 р. № 18624/6/99-99-12-02-03-15 нагадує, що суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, щоквартально здійснюють декларування наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України.

Декларування здійснюється за формою декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, затвердженою наказом Мінфіну від 25.12.95 р. № 207 (далі – Наказ № 207).

Пунктом 3 Наказу №207 також встановлено, що декларування валютних цінностей щоквартально у терміни, встановлені для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності.

Своєю чергою, квартальна або річна фінансова звітність подається підприємствами контролюючому органу в строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток (абз. другий п. 5 Порядку подання фінансової звітності). Податковим кодексом ці строки визначено як календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Наказом № 207 не передбачено особливості декларування валютних цінностей, доходів та майна для суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування.

Таким чином, вони також здійснюють декларування наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, щоквартально.

46. Щодо анулювання ліцензії на право торгівлі

алкоголем та тютюновими виробами

Під час проведення семінару з платниками  фахівці ДПІ у Жовтневому районі                                               м. Дніпропетровська  розповіли, що  розпорядження про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами на підставі заяви суб’єкта господарювання приймається органом ліцензування у строк не більше одного місяця із дня її надходження.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання. («ЗІР», підкатегорія 115.03)

 

47. Подання звітності через "Електронний кабінет платника"

Під час проведення семінару фахівці ДПІ у Жовтневому районі                                               м. Дніпропетровська пояснили, що онлай-сервіс «Електронний кабінет платника» (оновлена версія) надає можливість платникам податків безкоштовно підготувати і подати у режимі реального часу до контролюючих органів електронну звітність, а також переглянути інформацію щодо стану їх розрахунків з бюджетом, зокрема інформацію про заборгованість зі сплати податків і зборів.

Для забезпечення однакового підходу до приймання звітності засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб, для визначеного пп. «в» п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України способу подання необхідно укласти договір про визнання електронних документів між контролюючим органом та платником податків. («ЗІР»,    підкатегорія 135.03).

 

48. Скільки необхідно ліцензій, якщо підприємство

займає декілька відокремлених приміщень в одній будівлі

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                                               м. Дніпропетровська, якщо підприємство займає декілька відокремлених приміщень в одній будівлі, навіть різних за типом (магазин, ресторан, кафе, буфет тощо), то всі ці приміщення враховуються як одна структурна одиниця.

Вимоги до робочих місць та приміщень, де здійснюється торгівля алкогольними напоями, встановлено Правилами роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Як відомо, суб’єкт господарювання, у тому числі виробник алкогольних напоїв, може здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями виключно на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (ст. 15 Закону № 481).

Щорічна плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі. А на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, - 500 грн на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі.

Тобто, суб’єкт господарювання повинен придбавати одну ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. При цьому у додатку до ліцензії потрібно зазначити адресу місця торгівлі та перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформацію про них, оскільки для місця торгівлі алкогольними напоями щорічна плата за ліцензію справляється за кожний окремий зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться в цьому місці торгівлі.

Крім того, всі місця зберігання алкогольних напоїв, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі, суб’єкту господарювання необхідно внести до Єдиного реєстру місць зберігання та отримати відповідні довідки про внесення таких місць зберігання до Єдиного реєстру.

 

49. Оприлюднено проект Закону України «Про внесення змін до

Податкового кодексу України щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні»

 29 листопада, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України оприлюднило проект Закону “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні“.

Як зазначено у пояснювальній записці, метою законопроекту є:

Задля цього пропонується:

- запровадити можливість обрання спрощеної системи оподаткування або реєстрації платником ПДВ шляхом проставляння відмітки у заяві на державну реєстрацію створення юрособи або державну реєстрацію фізособи підприємцем;

- механізм перевірки можливості реєстрації платником ПДВ або обрання спрощеної системи оподаткування перенести на етап державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи підприємцем;

- орган фіскальної служби втратить право відмовити новоствореному суб’єкту у добровільній реєстрації платником ПДВ;

- істотно зменшити строки на проведення добровільної реєстрації платником ПДВ;

- встановити правила оподаткування операцій з передачі майна у довірчу власність у якості способу забезпечення виконання зобов’язання;

- виключити із ПКУ  вимоги про обов’язкове використання печаток (незалежно від їх наявності у суб’єктів господарювання).

Зауваження та пропозиції можна надсилати в електронній або письмовій формі за адресою: Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, 01008,  м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2. E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

  1. Щодо декларування до бюджетного відшкодування сум ПДВ

 Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                                               м. Дніпропетровська розглянули питання щодо декларування до бюджетного відшкодування сум ПДВ, які фактично не були сплачені покупцем постачальнику товарів/послуг, а кредиторська заборгованість за такими товарами/послугами погашена у результаті реорганізації покупця і постачальника товарів/послуг шляхом їх злиття та подальшого проведення взаємозаліку заборгованостей.

            Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення визначений статтею 107 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).

         Згідно з пунктом 2 статті 107 ЦКУ після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення), який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

         Підпунктом. 98.1.2 пункту 98.1 статті 98 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) під реорганізацією платника податків розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає, зокрема злиття платників податків, а саме передачу майна платника податків до статутних фондів інших платників податків, унаслідок чого відбувається ліквідація платника податків, який зливається з іншими.

         Особа, утворена в результаті реорганізації платника податку (крім особи, утвореної шляхом перетворення), реєструється платником податку як інша новоутворена особа в порядку, визначеному ПКУ, у тому числі у разі, коли до такої особи перейшли обов'язки зі сплати податку у зв'язку з розподілом податкових зобов'язань чи податкового боргу (пункт 183.17 статті 183 ПКУ).

         Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПКУ при від'ємному значенні суми ПДВ, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПКУ, така сума:

         а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

         б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

         в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

         Відповідно до підпункту 4 пункту 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, сума ПДВ, фактично сплачена у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України вказується платником податку, який відповідно до статті 200 ПКУ має право на бюджетне відшкодування ПДВ, у рядку 2 додатку 3 (Д3) податкової декларації з ПДВ з позначкою „0110”. Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, зазначається у рядку 20.2 такої декларації, залишок від'ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) - у рядку 20.3.

            Отже, бюджетному відшкодуванню підлягає сума від'ємного значення, розрахованого згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПКУ, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 ПКУ.

         Таким чином, суми ПДВ, які фактично не були сплачені покупцем постачальнику товарів/послуг, а кредиторська заборгованість за такими товарами/послугами погашена у результаті проведення взаємозаліку заборгованостей, не підлягають бюджетному відшкодуванню. (Лист ДФС від 03.10.2016 р. № 21409/6/99-99-15-03-02-15).

 

  1. Щодо порядку визначення податкових зобов’язань

за касовим методом обліку податку на додану вартість

 Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                                               м. Дніпропетровська розглянули питання щодо порядку визначення податкових зобов’язань за касовим методом обліку податку на додану вартість.

Так, відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ тимчасово, до 1 липня 2017 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Касовий метод визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та пункті 198.2 статті 198 ПКУ, припадає на звітні (податкові) періоди січень 2016 року - червень 2017 року.

Касовий метод для цілей оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 ПКУ – це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

З метою застосування підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 ПКУ іншими видами компенсації вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) товарів (послуг) вважається компенсація вартості таких товарів (послуг) будь-яким способом, відмінним від оплати грошовими коштами.

Таким чином, з метою визначення платником, який застосовує касовий метод податкового обліку, дати виникнення податкових зобов'язань та/або права на податковий кредит погашення заборгованості за поставлені товари/послуги шляхом надання простого векселя  вважається іншим видом компенсації вартості таких поставлених товарів/послуг. На дату отримання векселя постачальник повинен визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти відповідну податкову накладну. Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. (Лист ДФС від 28.10.2016 р. № 23368/6/99-99-15-03-02-15).

 

52. Щодо  Z-звіту

 Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                                               м. Дніпропетровська повідомили, що відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Ця норма враховує особливості роботи реєстраторів розрахункових операцій, які повинні забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день.

Пунктом 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року №199 (далі – Вимоги), наведено визначення „зміна” – це період роботи реєстратора розрахункових операцій від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

У примітках до формату і розрядності даних, що зберігаються у фіскальній пам’яті (додаток до Вимог), наведено важливе уточнення: максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години.

Оскільки в добі всього 24 години (тобто день триває з 0 годин ранку та закінчується 24 годиною вночі), при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня.

Відповідно до п. 7 Вимог усі режими роботи реєстратора (крім тих, що забезпечують усунення причин блокування) повинні блокуватися, зокрема у разі перевищення максимальної тривалості зміни.

Враховуючи вищевикладене, якщо суб’єкт господарювання працює цілодобово, то фіскальний звітний чек (Z-звіт) повинен роздруковуватися кожного дня після закінчення робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.

 

  1. Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму отриманих відсотків та відображення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у декларації з податку на прибуток підприємств

  Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                                               м. Дніпропетровська розглянули питання  щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму отриманих відсотків та відображення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (зі змінами та доповненнями) (далі – Декларація)

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму відсотків та дооцінки, врахованих у фінансовому результаті до оподаткування у поточному податковому (звітному) періоді на інструменти власного капіталу, перекласифіковані у фінансові зобов'язання відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п. п. 140.5.8 п. 140. 5 ст. 140 Кодексу).

У разі, якщо  відсотки, враховані у фінансовому результаті до оподаткування у поточному податковому (звітному) періоді на інструменти власного капіталу, перекласифіковані у фінансові зобов'язання відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, то фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму цих відсотків.

Щодо зменшення фінансового результату до оподаткування на суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки повідомляємо, що така сума включається до рядка 16.5 додатка ЗП до рядка 16 Декларації. (Лист ДФС від 18.11.2016 р. № 24923/6/99-99-15-02-02-15).

 

54. Щодо коригування фінансового результату до оподаткування

на суму списаних податкових зобов’язань з ПДВ

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                                               м. Дніпропетровська розглянули питання   щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму списаних податкових зобов’язань з ПДВ. 

 Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Кодексу.

         Розділом ІІІ Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають за операціями з визнання податкових зобов’язань з ПДВ. Такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

         Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку визначені Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996).

         Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону № 996).

         Водночас слід зазначити, що положеннями п. 139.2 ст. 139 Кодексу визначено порядок коригування фінансового результату на різниці, що виникають при формуванні резерву сумнівних боргів.

         Так, згідно з вимогами п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:

         на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

         на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, понад суму резерву сумнівних боргів.

         Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу).    (Лист ДФС від 18.11.2016 № 24924/6/99-99-15-02-02-15).

 

 

55.  Щодо оподаткування операцій з цінними паперами

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                                               м. Дніпропетровська розглянули питання щодо оподаткування операцій з цінними паперами.

Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у п.п. 141.4.3 – 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Для цілей п. 141.4 ст. 141 Кодексу під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміється, зокрема прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав, визначений відповідно до розділу  ІІІ Кодексу (п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Платники податку окремо визначають загальний фінансовий результат за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів звітного періоду відповідно до національних або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п. 141.2.3 п. 141.2 ст. 141 Кодексу).

Таким чином,  прибуток нерезидента від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав розраховується згідно з правилами бухгалтерського обліку.

 Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 Кодексу).

Доцільно зазначити, що перелік документів на підставі яких інвесторам здійснюється повернення за кордон іноземних інвестицій, а також доходів, прибутків, інших коштів, одержаних іноземним інвестором від інвестиційної діяльності в Україні, визначено п. 2 глави 3 розділу II Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 № 281 (зі змінами та доповненнями). (Лист ДФС від 15.11.2016 № 24549/6/99-99-15-02-02-15).

 

56. Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління

організації роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Манушак Осипової на тему: «Оподаткування акцизним податком»

Питання 1. Доброго дня. Чи є об’єктом оподаткування акцизним податком операції списання знищеного, зіпсованого, втраченого підакцизного товару та чи проводиться коригування податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку внаслідок такого списання?

Відповідь: Згідно з підпунктом 213.1.6 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України (із змінами і доповненнями, далі - Кодекс) об’єктом оподаткування акцизним податком є обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат з урахуванням пункту 214.6 статті 214 Кодексу.

У разі наявності наднормативних втрат спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв, допущених з вини виробника під час виробництва підакцизних товарів (продукції), базою оподаткування є вартість (кількість) цих товарів, які можна було б виробити з наднормативно втрачених товарів (продукції).

Норми втрат і виходу вказаних товарів (продукції) затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 214.6 статті 214 Кодексу).

У випадку повного або часткового повернення покупцем підакцизних товарів (продукції), вироблених (виготовлених) на митній території України, продавцю для усунення недоліків товару (продукції) або його знищення (переробки) у зв’язку з неможливістю усунення таких недоліків, платник податку - продавець проводить коригування податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку у звітному періоді, у якому відбулося таке повернення. (пункт 217.5 статті 217 Кодексу).

Сума коригування обчислюється платником податку із застосуванням максимальних роздрібних цін, ставок акцизного податку з урахуванням мінімального податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку, які діяли на дату виникнення податкового зобов’язання щодо таких товарів (продукції).

Сума коригування зазначається в декларації з акцизного податку за звітний період, у якому відбулось таке повернення.

При цьому, у разі повного або часткового повернення покупцем підакцизної продукції, маркованої марками акцизного податку (алкогольних напоїв, тютюнових виробів) їх виробнику для усунення недоліків або знищення, коригування податкових зобов’язань проводиться з врахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» щодо дотримання порядку повернення марок їх продавцю.

Коригування проводиться незалежно від того, в якому періоді були нараховані податкові зобов’язання за операціями з реалізації таких підакцизних товарів (продукції).

У разі повернення покупцем підакцизних товарів (продукції) з інших причин коригування податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку не проводиться.

Питання 2. Які встановлені строки подання декларації акцизного податкута строки його сплати при реалізації СГ роздрібної торгівлі підакцизних товарів?

Відповідь: Пунктом 222.3 статті 222 Кодексу визначено строки сплати податку при реалізації суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Суми податку перераховуються до бюджету суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом   10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період (підпункт 222.3.1 пункту 222.3 статті                    222 Кодексу).

Особа - суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів (підпункт 222.3.2 пункту 222.3 статті 222 Кодексу).

Пунктом 223.2 статті 223 Кодексу, зокрема, встановлено, що суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статті 46 Кодексу.

Питання 3. Яким чином виробник пального може збільшити на обліковій картці в системі електронного адміністрування реалізації пального показники суми залишку акцизного податку, на яку він має право зареєструвати акцизну накладну, якщо реалізація пального здійснюється за нульовою ставкою акцизного податку при наданні податкового векселя (сплати податку коштами протягом останніх 12 місяців немає)?

Відповідь: Згідно з абзацом першим пункту 231.1 статті 231 Кодексу платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Відповідно до пункту 33 розд. IV Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №113 (далі – Порядок №113), у разі, коли у платника податку виникає потреба поповнити обсяги залишків пального в системі електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП), він має право надіслати ДФС заявку на поповнення обсягів залишку пального (далі – Заявка), яка реєструється ДФС в СЕАРП, за умови наявності у такого платника сум залишку акцизного податку, перерахованого платником на електронний рахунок, та наявності обсягів залишку пального, що зменшуються згідно із Заявкою.

Заявка складається особою, що здійснює реалізацію пального, у разі, коли виникає потреба поповнити обсяги залишку пального в СЕАРП.

Сума залишків акцизного податку, в межах якої платник податку має право на реєстрацію Заявки (SЗап), обчислюється як загальна сума поповнення платником з поточного рахунка його електронного рахунка (SПопрах) за вирахуванням загальної суми акцизного податку, що міститься в зареєстрованих в СЕАРП Заявках (SАп) з урахуванням коригувань до цих Заявок такого платника. Такі суми обчислюються наростаючим підсумком починаючи з 01.03.2016 року.

Перерахунок показників (SЗап, SПопрах, SАп) здійснюється протягом операційного дня, що настає за днем отримання ДФС документів, на підставі яких проводиться розрахунок.

Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку (далі – Декларація) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року №14, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року за №105/26550 (далі – Порядок №14).

Згідно з підпунктами 8 – 10 пункту 5 розділу IV Порядку №14 сума пільг за податковими векселями, виданими при отриманні нафтопродуктів та речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, за нульовою ставкою згідно з підпункту 229.2, 229.4, 229.6 статті 229 Кодексу проставляється у рядках В13, В14, В15 Декларації відповідно.

Водночас, перелік операцій з підакцизних товарів (продукції), у результаті яких виникає податкове зобов’язання зі сплати акцизного податку зазначається у другій колонці рядків В1 – В9 Декларації (підпункту 2 пункту 5 розділу IV Порядку №14).

Розшифровка оборотів, які не підлягають оподаткуванню, звільняються від оподаткування, оподатковуються за нульовою ставкою, зазначається у додатку 4 до Декларації, порядок заповнення якого визначено пункту 4 розд. V Порядку №14.

Отже, виробнику пального на суму, що відповідає обсягу пального, яке оподатковується за нульовою ставкою при наданні податкового векселя, контролюючим органом на обліковій картці не відкривається овердрафт, розрахований з урахуванням задекларованих до сплати та погашених зобов’язань з акцизного податку з реалізації пального за останні 12 звітних місяців, оскільки зазначені у податковому векселі зобов’язання відображаються у Декларації як пільга та не декларуються до сплати до бюджету.

У разі необхідності, виробник пального може збільшити обсяг залишків пального на обліковій картці в СЕАРП (на який він має право зареєструвати акцизні накладні) шляхом надіслання до ДФС Заявки.

При цьому при утворенні надміру сплаченого акцизного податку повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету відповідно до пункту 43.6 статті 43 Кодексу.

Питання 4. Чи потрібно придбавати ліцензію на реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо СГ планує під час проведення рекламної акції (презентації) безоплатно розповсюджувати алкогольні напої (тютюнові вироби)?

Відповідь: Відповідно до статті 1 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва i обігу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон) роздрібна торгівля визначена як діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, в тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензій (статті 15 Закону).

Згідно із підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Кодексу продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Отже, при розповсюдженні алкогольних напоїв та тютюнових виробів шляхом безоплатного їх надання споживачеві право власності на них переходить до споживача. Тому такі операції розглядаються як операції з продажу і можуть здійснюватись лише за наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

До суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, якщо такі операції будуть здійснюватись без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій – 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень (статті 17 Закону).

 

57. Роман Насіров: Спрощену систему потрібно

зробити привабливою для чесного малого бізнесу

Спрощена система оподаткування має функціонувати в іншій формі. Про це заявив Голова ДФС Роман Насіров в інтерв’ю виданню «Деловая столица».

За його словами, зараз спрощенка – це мутована система, яка вже не відповідає своїм початковим цілям і задачам.

«Спрощенка, в моєму розумінні, це форма адміністрування і оподаткування малого бізнесу (навіть не середнього). Вона повинна стосуватися корпоративних податків і оподаткування малого бізнесу - простота у веденні, фіксована або низька процентна ставка», – зазначив Роман Насіров.

Як розповів очільник ДФС, сьогодні бізнесу вигідно йти в спрощену систему оподаткування, тому її треба модифікувати і робити привабливою для малого бізнесу (але чесного), не допускаючи дроблення великого і середнього в невеликий для використання спрощеної системи оподаткування.

«Спрощенка - це офшорна зона всередині країни. ДФСУ навіть знає вже деяких іноземців, у тому числі з європейських держав і пострадянських країн, які приїжджають в Україну легалізуватися, використовуючи спрощену систему (в рамках міждержавних угод щодо усунення подвійного оподаткування)», – підкреслив Роман Насіров.

На думку Голови ДФС, змін потребує і система оподаткування доходів фізичних осіб. Так, зокрема, варто провести реформу Пенсійного фонду, яка тісно пов’язана з податковою реформою.

«Коли працездатне населення стане отримувати білу зарплату, а роботодавці будуть відраховувати ЄСВ і ПДФО - цих грошей має вистачити на покриття дефіциту Пенсійного фонду. А в перспективі можливо і підвищення пенсій», – сказав Роман Насіров.

До того ж, якщо зростатиме заробітна плата, половина її у вигляді податку на доходи фізичних осіб надійде до місцевих бюджетів, а це для них – значний ресурс. Так, наприклад, якщо півтора роки тому місцеві бюджети отримували 5-6 млрд грн в місяць, то в серпні поточного року - 15 млрд грн (при стандартних витратах 8 млрд грн).

 

58. Роман Насіров: Підняття рівня мінімальної

заробітної плати – крок до детінізації економіки

Необхідно підвищити рівень заробітних плат, адже від цього значною мірою залежать доходи держави. На цьому наголосив Голова ДФС Роман Насіров у інтерв’ю виданню «Деловая столица».

Він зазначив, що протягом року Державна фіскальна служба робить акцент на тому, щоб в Україні більше коштів збиралося з податку на прибуток та податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Зі збільшенням зарплат збільшиться абсолютна сума надходжень до державного бюджету.

«На початку року ДФСУ пропонувала підняти мінімальну зарплату до 5000 грн. І це дійсно крок до детінізації. Бізнесменам зробили крок назустріч – знизили ЄСВ. Але ми вважаємо, що не весь бізнес став виплачувати білу зарплату, тому боремося з такими маніпуляціями. І за рахунок підвищення мінімалки ДФСУ хоче змусити бізнес платити білі зарплати», - повідомив Роман Насіров.

Очільник ДФС також наголосив на тому, що  необхідно й надалі підвищувати рівень мінімальної заробітної плати.  

«Підприємець буде платити білу зарплату. Ми знаємо, що частина людей вважає за краще отримувати частину зарплати кешем, щоб отримувати субсидію. А значить, це шлях до детінізації. Якщо підприємству не потрібно буде знаходити джерело кеша для доплати зарплат, то йому і немає потреби провертати грошові афери, щоб витягнути кеш. Тобто це теж ще один крок до детінізації української економіки», – підкреслив Голова ДФС.

Він також зазначив, що вже на початку 2017 року необхідно затвердити мінімальну зарплату на рівні 5000 грн, а до кінця року - 7500 грн

«З державним бюджетом все гаразд, він наповнюється: бізнес щоквартально декларує все більше прибутку. У місцевих бюджетах теж коштів достатньо. А в наступному році їх буде ще більше. До того ж, за рахунок цих грошей можна легко забезпечити мінімальну зарплату - для початку в 3200 грн. Ми сподіваємося і впевнені, що парламент підтримає цю ідею», - наголосив Роман Насіров.

 

59. Якщо виявлені надлишки пального

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                                               м. Дніпропетровська повідомили, що платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування, а також коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального в Єдиному реєстрі акцизних накладних на обсяг реалізованого пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, обчислений за формулою, у якій враховуються обсяги пального:

за отриманими та виданими платником акцизними накладними, розрахунками коригування, зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

ввезеного платником на митну територію України, що підтверджено оформленими належним чином митними деклараціями;

за оформленими та зареєстрованими в системі електронного адміністрування реалізації пального заявками на поповнення обсягу залишку пального та розрахунків коригування до них;

втраченого як в межах, так і понад встановлені норми втрат;

зазначені в акті інвентаризації обсягів залишку пального станом на початок дня 1 березня 2016 року, поданому до контролюючого органу згідно з пунктом 9 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України(далі – Кодекс).

У законодавстві передбачена можливість окремого врахування у вказаній формулі виявлених надлишків пального (зокрема, у зв'язку з можливими похибками приладів постачальника або покупця, дефектністю ємності тощо) у вигляді подання заявки на поповнення обсягу залишку пального.

При відвантаженні (в т.ч. з метою власного споживання) виявлених надлишків пального, отримання яких не підтверджено акцизною накладною, зареєстрованою в Єдиному реєстрі акцизних накладних, суб'єкту господарювання до реєстрації акцизної накладної на ці обсяги пального необхідно:

перерахувати до бюджету суму коштів у розмірі акцизного податку за відповідний обсяг пального, самостійно розрахованого за ставками, передбаченими підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу;

зареєструвати заявку на поповнення обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального.

 

60. Щодо витрат підприємця на загальній системі оподаткування

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                                               м. Дніпропетровська повідомили, що фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування має право включити до складу витрат вартість використаних пально-мастильних матеріалів після одержання доходу, який безпосередньо пов’язаний з понесеними витратами від здійснення підприємницької діяльності, на підставі документально підтверджених первинних документів, зокрема угод, актів виконаних робіт (наданих послуг), товарно-транспортних накладних, розрахункових документів, тощо.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, зокрема, витрати, до складу яких включається вартість палива й енергії, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат. (Загальнодоступний інформаційно–довідковий ресурс (категорія 104.05)).

 

61. Дієвий алгоритм обміну інформацією між фахівцями

ДФС та митниці перешкодить мінімізації платежів в бюджет  

Постійний взаємний обмін інформацією про ймовірні ризики несплати платежів до бюджету під час здійснення експортно-імпортних операцій суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності перешкода мінімізації платежів в бюджет. 

Конкретні кроки у рамках чинного законодавства і повноваження територіальних органів ДФС, які повинні на практиці попередити порушення митного і податкового законодавства під час перетину митного кордону – головна задача фахівців митного аудиту і митниці.

Інформація про суб’єктів господарювання, які порушують митне законодавство на підставі наданих ГУ ДФС в області даних, опрацьовується фахівцями митниці з максимальною пильністю з тим, щоб не допустити втрат бюджету.

 

 

62. У громадян залишився місяць, щоб скористатися

правом на податкову знижку за наслідками 2015 року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що право фізичних осіб (резидентів) – платників податку на доходи фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, на податкову знижку регламенту- ється статтею 166 «Податкова знижка» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно з підпунктом 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами (квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів). При цьому, у зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Нагадуємо, що перелік витрат, які дозволено включати до податкової знижки з урахуванням відповідних обмежень до них, визначений пунктом 166.3 статті 166 ПКУ.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація).

Для отримання податкової знижки за 2015 рік громадяни повинні надати до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку у контролюючому органі) Декларацію до кінця 2016 року за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів від 02.10.2015 №859 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1298/27743).

 

63. Порядок оподаткування ПДВ операцій з виведення

з експлуатації основних фондів у зв’зку з їх викраденням

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 28.10.2016 №23461/6/99-99-15-03- 02-15 (далі – лист ДФС №23461) щодо порядку оподаткування податком на додану вартість    (далі – ПДВ) операцій з виведення з експлуатації основних засобів у зв’язку з їх викраденням повідомила наступне.

Згідно з пунктом 189.9 статті 189 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі, якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Згідно з пунктом 7 Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за №1365/26142) зі змінами, у разі встановлення фактів крадіжки обов’язковим є проведенням інвентаризації.

Крім того, платник має подати до органу поліції відповідне повідомлення про викрадення.

Також, відповідно до частини 2 статті 60 Кримінально-процесуального кодексу України (далі – КПК) потерпілий має право отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію, та копії процесуальних документів і письмові повідомлення у випадках передбачених КПК.

Отже, факт викрадення товарів підтверджуватимуть інвентаризаційні документи й документ з органу поліції (довідка, лист, акт тощо), на підставі яких операцію з викрадення відображають в обліку.

Таким чином, операція з ліквідації основних засобів у разі їх викрадення, що підтверджено інвентаризаційними документами та відповідними документами органів поліції, для цілей оподаткування ПДВ не розглядається як операція з постачання товарів та податкові зобов’язання за операцією з ліквідації таких основних засобів не визначаються.

Водночас, оскільки ліквідовані основні фонди, сума ПДВ при придбанні яких була включена до складу податкового кредиту, не прийняли участь в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, то такий платник податку на підставі пункту 198.5 статті 198 ПКУ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи із бази оподаткування, визначеної пунктом 189.1 статті 189 ПКУ.

Лист №23461 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/70272.html

 

64. Пільги зі сплати транспортного податку не передбачені

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не передбачено встановлен- ня пільг та звільнення від сплати транспортного податку.

Отже, усі фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в України згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПКУ є об’єктами оподаткування, не звільняються від обов’язку сплати транспортного податку.

Нагадуємо, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПКУ об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на       1 січня податкового (звітного) року.

Так, станом на 01.01.2016 мінімальна заробітна плата становила     1378 гривень. Таким чином, якщо легковий автомобіль не досяг п’ятирічного віку та його середньоринкова вартість перевищує 1033500 гривень (1 378 грн. х 750), то цей автомобіль у 2016 році є об’єктом оподаткування транспортним збором.

Відповідно до пункту 267.4 статті 267 ПКУ ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі          25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї стат  ті ПКУ.

 

65. Чи вважається автомат з продажу товарів

(послуг) реєстратором розрахункових операцій?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України від 06.07.1995 №265/ 95-ВР «Про застосування реєс- траторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями автомат з продажу товарів (послуг) – це реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості та створює контрольну стрічку в електронному вигляді.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 109.01 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

66. Для отримання податкової знижки необхідно

правильно зазначити інформацію в довідці про доходи

Відповідно до пп. «в» п.176.1 ст.176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

При цьому, особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку (пп. «в» п.176.2 ст.176 ПКУ).

Враховуючи те, що затвердженої форми довідки про доходи, яку повинні надавати податкові агенти на вимогу платника податків, нормами чинного законодавства не передбачено, то довідка надається у довільній формі, в якій, крім загальної інформації про фізичну особу (ПІБ, реєстраційний номер облікової картки, період роботи), зазначається обов’язково наступна інформація:

- сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячно та загальною сумою);

- розмір та сума податкової соціальної пільги;

- сума нарахованого та утриманого єдиного соціального внеску;

- сума нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб.

 

67. Президент підписав Закон щодо усунення

адміністративних бар'єрів для експорту послуг

Документ мінімізує адміністративні бар'єри під час процедур укладення зовнішньоекономічних контрактів, зарахування валютного виторгу, а також бухгалтерського обліку та фінансової звітності

30 листопада Президент Петро Порошенко підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення адміністративних бар'єрів для експорту послуг».

Глава держави назвав ухвалений Закон дуже важливою ініціативою.

«Переходимо від електронних закупівель до електронного укладання контрактів. Нарешті це відбулося», - додав Президент.

Документ мінімізує адміністративні бар'єри під час процедур укладення зовнішньоекономічних контрактів, зарахування валютного виторгу, а також бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Відтепер укладення зовнішньоекономічних договорів буде можливим не лише в письмовій, але і в електронній формі.

Закон також закріплює заборону банкам вимагати переклад документів українською мовою, у разі якщо вони оформлені англійською, рахунок (інвойс) визнаватиметься первинним документом і може бути підписаний за допомогою особистого підпису, аналога власноручного підпису, електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

«Це дуже важливий крок, який ми маємо дуже інтенсивно продовжувати», - сказав Петро Порошенко під час підписання документа. Він  наголосив, що Закон робить величезний крок у створенні інвестиційного клімату в Україні.

«Сьогодні це перший крок для того, щоб озброїти всіх, починаючи від бізнесмена і закінчуючи Прем'єр-міністром, аргументами чому інвестори мають прийти сюди, чому тут будуть створені фантастичні умови для того, щоб вести бізнес», - також сказав Глава держави.

Петро Порошенко зазначив, що в Україні нині будується конкурентоздатна економіка, є покращення інвестиційного клімату за рейтингом Doing business, зростання стабільності банківської системи, діє поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі з найбільшим ринком світу.

 

68. Безкоштовне харчування працівників

на умовах “шведського столу: оподаткування

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                                               м. Дніпропетровська повідомили, що:

1) Якщо безкоштовне  харчування надається всім  працівникам підприємства та ведеться їх облік, то вартість такого харчування є об’єктом оподаткування ПДФО  відповідно до пп. "б" 164.2.17 ПКУ.

2) Розділом III ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці за витратами на організацію харчування робітників. Такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухобліку.

3) Оплати або дотації на харчування працівників, у тому числі в їдальнях, буфетах, профілакторіях є базою нарахування ЄСВ. Інші умови організації харчування працівників не є базою нарахування єдиного внеску.

 

  1. Про заборону щодо ввезення в Україну окремих об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду

  ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська надає інформацію про заборону щодо ввезення в Україну окремих об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду суб’єктам ЗЕД для керівництва в роботі:

1) рішення заступника Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 04.11.2016 N 602-113-18/18896 щодо заборони ввезення в Україну з Республіки Болгарія птиці, продуктів та сировини з неї (за винятком продукції та сировини, що пройшли обробку методом, який гарантує знищення збудника вказаного захворювання) (додаток 1).

2) рішення заступника Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 08.11.2016 N 602-113-18/19227 щодо заборони ввезення в Україну з Республіки Угорщина птиці, продуктів та сировини з неї (за винятком продукції та сировини, що пройшли обробку методом, який гарантує знищення збудника вказаного захворювання) (додаток 2).

З урахуванням цього до листа до митниць від 16.06.2015 N 21487/7/99-99-24-03-01-17, яким надіслано Перелік заборон щодо ввезення на митну територію України товарів, які підлягають ветеринарно-санітарному контролю (далі - Перелік), вноситься така зміна: Перелік доповнюється інформацією про зазначену в пункті 1, 2 заборони від 04.11.2016 N 602-113-18/18896, від 08.11.2016 N 602-113-18/19227 за формами, наведеними в додатках 3, 4 до цього листа.

Зазначена інформація доводиться також до Департаменту IT для внесення до відповідних програмних інформаційних комплексів.(Лист ДФСУ від 23.11.2016 р. № 37577/7/99-99-18-03-01-17).

 

70. За 11 місяців поточного року у Дніпропетровській області

зібрано 49,7 млрд. грн. податкових і митних платежів та 12 млрд. грн. єдиного внеску

З січня по листопад 2016 року органами ДФС на Дніпропет- ровщині забезпечено збір платежів до бюджетів усіх рівнів (без урахування ЄСВ) 49 млрд. 735,1 млн. грн.

Так, до державного бюджету протягом одинадцяти місяців поточного року спрямовано 35 млрд. 037,9 млн. грн., в тому числі Дніпропетровською митницею ДФС – 14 млрд. 459,9 млн. грн.

До місцевих бюджетів області за відповідний період платниками сплачено 14 млрд. 697,2 млн. грн. Це на 3 млрд. 818,0 млн. грн. (або на 35,1%) більше фактичних надходжень січня – листопада 2015 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку 2016 року зібрано 12 млрд. 005,7 млн. грн.

 

71. Верховною Радою України зареєстрований проект Закону України щодо особливостей проведення перевірок суб’єктів малого підприємництва

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області пові- домляє, що 29.11.2016 Верховною Радою України (далі – ВРУ) зареєстрований проект Закону України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (щодо особливостей проведення перевірок суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва)» №5465 (далі – законопроект №5465).

Метою і завданнями прийняття цього Законопроекту є зниження тиску контролюючих органів на суб’єктів малого підприємництва, створення сприятливих умов для ведення бізнесу, поліпшення бізнес-клімату та стимулювання розвитку підприємництва в Україні.

Законопроектом №5465 пропонується доповнити підрозділ 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Податкового кодексу України новим абзацом, яким передбачено, що тимчасово, до 31 грудня 2020 року, установити, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців, які відповідають критеріям, встановленим Господарським кодексом України для суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва, здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Також передбачається, що зазначене обмеження не поширюється на позапланові перевірки з питань:

1) дотримання норм законодавства, що регулює виробництво, імпорт, оптову або роздрібну торгівлю підакцизними товарами;

2) дотримання норм законодавства щодо наявності ліцензій;

3) своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску;

4) відшкодування податку на додану вартість.

Законопроект №5465 з пояснювальною запискою та порівняльною таблицею до нього розміщені на офіційному веб-порталі ВРУ за посиланням:http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511 =60607

Законопроект 30.11.2016 передано на опрацювання до відповідних Комітетів ВРУ.

 

72. Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» заступника начальника управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Віталія Мироненка на тему: «Новації в податковому законодавстві»

Питання 1. Хто є  платником авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 2/9, порядок його відображення у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств та терміни сплати?

Відповідь. Платниками авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 2/9 є підприємства, які за підсумками роботи 2015 року задекларували доходи  у розмірі 20 млн. грн. та більше і стали квартальними платниками податку на прибуток на протязі 2016 року.

Авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 2/9 податку на прибуток за три квартали поточного року відображається по рядку 26 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2016 року. Визначена сума авансового внеску вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань. 

Авансовий внесок з податку на прибуток  сплачується до 31 грудня 2016 року.

Питання 2. Будь ласка, скажіть, за якою формою має подаватись Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за підсумками роботи за 2016 рік?

Відповідь. З 02.08.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.07.2016 за №932/29062 (далі – Наказ №553), яким затверджено нову форму Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації.

Звіт за зазначеною формою подається до контролюючих органів неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, визначеними пунктом 133.4 ст.133 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), у строки, передбачені для подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Крім цього, визнано таким, що втратив чинність, наказ Міндоходів від 27.01.2014 №85 «Про затвердження форми і Порядку складання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій».

З текстом Наказу №553 Ви можете ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

Питання 3. Що необхідно для внесення до Реєстру неприбуткових організацій?

Відповідь. Вимоги, яким має відповідати неприбуткове підприємство, установа та організація визначені п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), а саме :

- утворена та зареєстрована у порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

- установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів управління та інших пов'язаних з ними осіб (визначення доходу наведене у ст.14 ПКУ);

- установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;

- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Підпунктом 133.4.6 п.133.4 ст.133 ПКУ визначено детальний перелік неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п.133.4 ст.133 ПКУ і не є платниками податку.

Питання 4. Чи має право наше підприємство, обсяг доходу якого за 2015 рік перевищив 5 млн. грн., застосовувати у 2016 році спрощену систему оподаткування як платник єдиного податку з юридичних осіб третьої групи?

Відповідь. Юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи, у яких за результатами 2015 року обсяг доходу перевищує 5 млн. грн., не втрачають можливість застосовувати спрощену систему оподаткування у 2016 році.

Умова щодо перевищення обсягу. доходу у 5 млн. грн., застосовується до отриманого доходу у поточному році (у І кварталі, у І півріччі, за 9 місяців)

Якщо юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування, протягом 2016 року отримають доходи обсягом більше 5 млн. грн., такі платники будуть зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів з першого числа місяця, наступного за податковим (звітом) кварталом, у якому відбулось таке перевищення.

Питання 5. Протягом якого строку платник єдиного податку повинен сплатити податковий борг для уникнення анулювання реєстрації платником єдиного податку з юридичних осіб третьої групи?

Відповідь. Платник єдиного податку, у разі наявності у нього податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, в останній день другого із двох послідовних кварталів.

У разі несплати боргу протягом зазначеного строку контролюючий орган анулює реєстрацію платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку в останній день календарного місяця, в якому закінчився граничний строк погашення податкового боргу.

Питання 6. Чи застосовуються у 2016 році ставки земельного податку, встановлені рішенням органу місцевого самоврядування, якщо таке рішення (або зміни до рішення) прийняте у 2016 році, та з якого періоду?

Відповідь. Якщо рішення органу місцевого самоврядування щодо встановлення ставок земельного податку (або зміни до рішення) прийнято у 2016 році, то таке рішення є обов’язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами.

Обов’язок щодо застосування ставок земельного податку у платника виникає з урахуванням строків, визначених таким рішенням органу місцевого самоврядування.

Питання 7. Які рентні платежі необхідно сплачувати СГ за видобуті обсяги підземних вод (прісної або мінеральної)?

Відповідь. Згідно з п. 251.1 ст. 251 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) рентна плата складається, зокрема, з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та рентної плати за спеціальне використання води.

Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в частині видобування підземних вод є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр (п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).

Крім того, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в частині видобування підземних вод є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (п.п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).

Ставка рентної плати за користування надрами для видобування підземних вод визначена у п. 252.20 ст. 252 ПКУ.

Платниками рентної плати за спеціальне використання води в частині видобування підземних вод є водокористувачі - суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва (п. 255.1 ст. 255 ПКУ).

Разом з цим, не є платниками рентної плати за спеціальне використання води в частині видобування підземних вод водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку (п. 255.2 ст. 255 ПКУ).

Таким чином, суб’єкт господарювання, що здійснює видобування підземних вод (прісні або мінеральні), є платником рентної плати: за користування надрами для видобування корисних копалин та за спеціальне використання води (з урахуванням норм, передбачених п. 255.2 та п. 255.4 ст. 255 ПКУ).

 

73. Деякі питання справляння плати за землю

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодек- сом України (далі – ЗКУ), а справляння плати за землю – Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Використання землі в Україні є платним (стаття 206 ЗКУ).

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;

Земельний податок – це обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Статтею 81 ЗКУ встановлено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно зі статтею 96 ЗКУ землекористувачі зобов’язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату тощо.

Статтею 120 ЗКУ передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об’єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно зі статтею 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв’язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об’єкти (крім багатоквартирних будинків).

Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (пункт 286.1 статті 286 ПКУ).

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території (пункт 286.6 статті 286 ПКУ).

Поряд з цим у пункті 287.8 статті 287 ПКУ встановлено, що власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Ця частка визначається співвідношенням загальної площі приміщення до спільної площі усіх квартир і нежитлових будівель у будинку.

 

74. Митники ДФС вивчали шляхи попередження

незаконного імпорту озоноруйнівних речовин

За підтримки Програми Розвитку Організації Об’єднаних Націй в Україні  (ПРООН в Україні) в Спеціалізованій лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС відбувся семінар - навчання «Монреальський протокол та попередження незаконного імпорту озоноруйнівних речовин, навчання з використання професійного обладнання з виявлення озоноруйнівних речовин».

Представник проекту ПРООН в Україні Андрій Тараба наголосив, що з моменту приєднання  до Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар, Україна взяла на себе зобов’язання з виконання заборон та обмежень щодо озоноруйнівних речовин при експортно-імпортних операціях.

«Проведення цього семінару – навчання у рамках розпочатої співпраці ДФС з ПРООН в Україні забезпечить якісну підготовку представників спеціалізованих та митних органів ДФС щодо роботи з обладнанням – портативними газоаналізаторами Neutronics Ultima ID Pro, що використовуються для виявлення озоноруйнівних речовин», - зазначила керівник Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС Юлія Шадевська.

 Нагадаємо, Державна фіскальна служба України відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння між ДФС та Програмою Розвитку Організації Об’єднаних Націй в Україні в рамках проекту «Початкова реалізація прискореного вилучення з обігу ГХФВ (озоноруйнівних речовин) у регіоні країн з перехідною економікою» отримала 35 газоаналізаторів.

 

75. У ДФС відбувся тренінг за участі Консультативної

місії ЄС з питань управління людськими ресурсами

За підтримки Консультативної місії Європейського союзу «Консультація заради довіри» Департаментом кадрової політики та роботи з персоналом ДФС було проведено навчальний тренінг з питань підбору, оцінки персоналу, управління людськими ресурсами для співробітників кадрових підрозділів центрального апарату, територіальних органів ДФС м. Києва та Київської області. Також у заході взяли участь представники Міністерства фінансів України.

Як відзначила директор Департаменту кадрової політики та роботи з персоналом Тетяна Пажитнова, такі тренінги корисні для фахівців служби, адже дозволяють набути нові знання і уміння та застосовувати їх на практиці.

Під час тренінгу слухачі ознайомилися з типами інтерв’ю, етапами процесу відбору та оцінки персоналу, особливостями структурованого та неструктурованого інтерв’ю тощо.

Так, зокрема, серед основних інструментів процесу відбору та оцінки персоналу окрему увагу було приділено асесмент-центрам. Були розглянуті переваги та недоліки використання даного інструменту.

У процесі навчального тренінгу також відбувся “мозковий штурм”, під час якого слухачі визначили, якими компетенціями мають бути наділені керівники.

Особливу увагу викликало питання перевірки на благонадійність. Так, були розглянуті приклади тестових питань та завдань, за допомогою яких можна виявити благонадійність та чесність персоналу.

 

 

 

76. З нового року  доходи декларуємо по-новому

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                                               м. Дніпропетровська повідомили, що наказом Міністерства фінансів України від 15 вересня 2016 року № 821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859» внесено зміни до форми декларації про майновий стан і доходи. Так, зокрема, передбачено зменшення обсягу декларації (зменшення кількості додатків з чотирьох до двох) та зміна порядку розрахунку податкових зобов’язань фізичних осіб-підприємців.

Наказ набуває чинності 31 грудня 2016 року.

Звертаємо увагу, що нова форма декларації про майновий стан і доходи вводиться в дію з 1 січня 2017 року.

 

77. Під час процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку і

ліквідації банків пріоритетними будуть норми спеціального законодавства

Згідно з частиною восьмою статтіі 36 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452) дія Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон №' 2343) на банки не поширюється, тому під час процедури виведення  неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків пріоритетними будуть норми спеціального законодавства, зокрема Закону № 4452.

Заборгованість (недоїмка) зі сплати єдиного внеску, яка існувала на дату початку процедури ліквідації банку, підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів у разі заявлення кредитором відповідної вимоги в порядку, визначеному чинним законодавством.

Частиною восьмою статті 25 Закону № 2464 визначено, що у разі ліквідації юридичної особи - платника єдиного внеску або втрати платником з інших причин статусу платника єдиного внеску сума недоїмки сплачується за рахунок коштів та іншого майна платника. У такому разі відповідальними за погашення недоїмки є, зокрема, ліквідаційна комісія - щодо юридичної особи - платника єдиного внеску, що ліквідується,

З дня початку процедури ліквідації банку настають наслідки, передбачені частиною другою статті 46 Закону № 4452. Так, згідно з пунктом 3 частини другої статті 46 Закону № 4452 з дня початку процедурі ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов’язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Вимоги за зобов'язаннями банку із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 Закону № 4452 (частина третя Статті 46 Закону № 4452).

Оскільки вимога кредиторів, у разі заявлення кредитором відповідної вимоги в порядку, визначеному чинним законодавством, задовольняються за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку (частина перша статті 52 Закону № 4452). то суми, що надходять від платника єдиного внеску після заявлення кредиторських вимог, зараховуються в рахунок поточних платежів.

Водночас зауважуємо, шо зменшення заявлених кредиторських вимог за рахунок поточних платежів є неприпустимим, суперечить чинному законодавству та призведе до прямих втрат бюджету. (Лист ДФС України від 30.11.2016 № 38227).

 

78. До уваги суб’єктів ЗЕД!

Відповідно до листа Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) щодо  проблемних питань при здійсненні контролю товарів, повідомляємо наступне.   

Кабінетом Міністрів України прийнято  розпорядження від 22.07.2016 №564-р «Про уповноваження Голови Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на затвердження та підписання окремих видів документів», згідно з яким тимчасово, до внесення змін до законодавства, уповноважено Голову Держпродспоживслужби затверджувати та підписувати передбачені законодавством документи, зокрема висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, повноваження щодо затвердження та підписання яких належить до компетенції головного санітарного лікаря України. 

   За інформацією Держпродспоживлужби, на даний час керівники територіальних органів не мають повноважень щодо затвердження висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затверджувати такі висновки вповноважено лише Голову  Держпроспоживслужби.

    Для отримання зазначеної адміністративної послуги заявнику необхідно звернутися із заявою безпосередньо до Держпродспоживслужби (вул. Б. Грінченка, б.1,  м. Київ, 01001, тел. (044)279-75-58).

    Згідно інформації, наданої Держпроспоживслужбою станом на 09.11.2016 видано 1251 висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, інформацію щодо яких оприлюднена на її офіційному сайті.

         З метою врегулювання зазначеного вище питання Держпродспоживслужбою розроблено проекти постанов Кабінету Міністрів України, які проходять процедуру погодження із зацікавленими центральними органами виконавчої влади, а також зареєстровано проект Закону України  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації системи державного управління у сфері сільського господарства» (реєстр № 4922).

 

79. Платники земельного податку за

земельну ділянку під багатоквартирним будинком

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                                               м. Дніпропетровська нагадали, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності.

Землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно зі ст. 42 Земельного кодексу України (від 27 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ зі змінами та доповненнями) земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, платниками земельного податку за земельні ділянки під багатоквартирними жилими будинками є особи, яким такі земельні ділянки відповідно норм Земельного кодексу України передаються у постійне користування або у власність: підприємства, установи і організації, що здійснюють управління цими будинками, а також об’єднання власників будинків.

Власники квартир (жилих приміщень) у багатоквартирних жилих будинках не є платниками земельного податку до бюджету за земельні ділянки під такими будинками.

 

80. Пенсіонерам про ЄСВ

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                                               м. Дніпропетровська повідомили, що фізична особа – підприємець, яка обрала спрощену систему оподаткування, нараховує та сплачує єдиний внесок за кожний повний або неповний відпрацьований місяць.

Місяць, в якому фізична особа – підприємець на спрощеній системі оподаткування набула право на пенсію за віком, відноситься до базового звітного періоду, за який сплачується єдиний внесок у розмірі, що визначається платником самостійно, але не менше мінімального страхового внеску. Зазначена особа звільняється від сплати за себе єдиного внеску з місяця, що настає за датою призначення платнику пенсії.

Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435 із змінами і доповненнями.

Порядок нарахування і сплати ЄСВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

81. Для суб'єктів державного сектору затверджено нові

типові форми з обліку та списання основних засобів

МФУ наказом від 13.09.2016 № 818 "Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів суб'єктами державного сектору та порядку їх складання" (далі – Наказ № 818, затвердив оновлені типові форми з обліку та списання основних засобів суб'єктами державного сектору.

Наказом № 818 затверджено 15 типових форм первинної документації для обліку надходжень, руху та списання основних засобів.

Нові форми застосовуються при здійсненні обліку та списанні основних засобів суб'єктами державного сектору, до яких належать: розпорядники бюджетних коштів, Державна казначейська служба України та фонди загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.

Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування (опублікований в «Офіційному віснику України» №85 від 04.11.2016 р.).

 

82. Щодо права на податкову соціальну пільгу

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                                               м. Дніпропетровська повідомили, що платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2016 році – 1930 грн.).

Податкова соціальна пільга не може бути застосована, зокрема, до доходів платника податку, інших ніж заробітна плата та доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Тобто, податкова соціальна пільга не застосовується до доходу від провадження підприємницької діяльності, а до заробітної плати, при дотриманні вимог, визначених Податковим кодексом, застосовується.

Отже, роботодавець (податковий агент) має право застосовувати податкову соціальну пільгу до доходу найманого працівника у вигляді зарплати, навіть якщо працівник одночасно зареєстрований підприємцем та здійснює підприємницьку (іншу незалежну професійну) діяльність.

Зазначена норма передбачена п. 169.1; п.п. 169.2.3; п.п. 169.4.1 ст. 169 Податкового кодексу України.

 

83. З 1 грудня 2016 року збільшено мінімальну заробітну плату

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                                               м. Дніпропетровська повідомили, що згідно з Законом України від 25 грудня 2015 року № 928-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2016 рік» з 1 грудня 2016 року мінімальна заробітна плата становить у місячному розмірі 1600 гривень, у погодинному - 9,59 гривні.

Розмір мінімальної заробітної плати впливає на розрахунок єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Так з 1 грудня 2016 року розмір мінімального страхового внеску складатиме 352,00 грн. (1600 грн. х 22%)., мінімальний розмір єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців становитиме 352,00 грн. Також збільшиться максимальний розмір заробітної плати, з якої сплачуються  страхові внески. З 1 грудня 2016 року він становитиме 40000 грн. (1600 х 25 прожиткових мінімумів). 

 

84. Найважливіший напрямок реформування митниці

Основним інструментом для здійснення аналізу та оцінки ризиків на митниці є автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР), функціональними елементами якої є електронні профілі ризику:

- по митних деклараціях, що дозволяє здійснювати автоматизований аналіз і оцінку ризиків при проведенні митного контролю та оформлення вантажів в режимі реального часу;

- по «червоному» та «зеленому» коридорах в автомобільних пунктах пропуску, що застосовуються для автоматизованого аналізу та оцінки ризиків при переміщенні громадян та транспортних засобів.

 

85. Менше місяця залишилося для отримання податкової знижки за 2015 рік

Громадяни, які бажають скористатися правом на податкову знижку за підсумками звітного 2015 року, мають право не пізніше 30 грудня 2016 року подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси (реєстрації).

У разі якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористається правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

 

Витрати, дозволені до включення до податкової знижки за 2015 рік

ПІДСТАВА

ВИТРАТИ

ОБМЕЖЕННЯ

Підпункт 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 ПКУ

Частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним кредитом

Житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання

Підпункт 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ

Пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям

Розмір внесків не повинен перевищувати 4 % від суми загального оподатковуваного доходу за звітний рік

Підпункт 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ

Сума коштів, сплачених на користь закладів освіти для компенсації вартості навчання

Понесені витрати у 2015 році на  здобуття середньої професійної або вищої освіти платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення не повинна перевищувати   1710 грн., у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року

Підпункт 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ

Страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення

Понесені витрати у 2015 році не повинні перевищувати (у розрахунку за кожний з повних чи не повних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

при страхуванні платника податку – 1710  грн.;

при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення – 855 грн.

Абзац другий пп. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ

Суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій

Включається сума витрат не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік

Абзац третій пп. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ

Суми витрат на оплату державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита

 Обмежень не встановлено

Підпункт 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 ПКУ

Суми коштів, сплачених у зв'язку з переобладнанням транспортного засобу

Витрати, пов'язані з переобладнанням транспортних засобів, що належить платнику податків, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива. При цьому транспортний засіб, що переобладнаний, повинен бути  перереєстрований у відповідних органах.

Підпункт 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ

Суми витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним

Понесені витрати за державними програмами будівництва (придбання) доступного житла

Для оформлення податкової знижки необхідно зібрати всі підтвердні документи, які пов’язані з понесеними у звітному році витратами, а саме: платіжні та розрахункові документи, зокрема квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, копії договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і дату їх продажу (виконання, надання).

Таким чином, для повного та своєчасного проведення розрахунків сум, що підлягають поверненню з бюджету, для подання декларації до податкової потрібні такі документи:

- довідка від працедавця про суму нарахованої заробітної плати за попередній рік, суми утриманих із нарахованої заробітної плати єдиного соціального внеску, соціальної пільги (у разі наявності) та податку на доходи фізичних осіб;

- копії та оригінали документів, що підтверджують витрати за попередній рік (квитанції оплати за навчання - та/або інше), які включаються до податкової знижки;

- копія та оригінал угоди про платне навчання;

- копії та оригінали документів, які підтверджують споріднення в разі навчання члена сім’ї першого ступеня споріднення (паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб), копії ідентифікаційних номерів дитини та батьків.

 

86. Водії вийшли на стежку конрабандистів

У кондиціонері рейсового автобуса водій намагався приховати від митного контролю майже 1300 пачок сигарет, а в мікроавтобусі службовий собака занюхав 1745 пачок сигарет.

30.11.2016, для виїзду з України через пункт пропуску «Рава-Руська – Гребенне» прибув рейсовий автобус з 15 пасажирами, які заявили про відсутність у них товарів. Натомість водії задекларували по два блоки сигарет. Під час митного огляду транспортного засобу в працівників митниці виникли підозри щодо можливого приховування товарів, обмежених до переміщення. Автобус скерували у бокс поглибленого огляду, де спільна оглядова група митників та прикордонників знайшла приховані сигарети. Вони містились у порожнині кондиціонера.

В іншому випадку у пункті пропуску «Краковець – Корчова» водій мікроавтобуса, громадянин Республіки Польщі у спеціально обладнаному сховищі приховав 1745 пачок сигарет. Завадити перевезти їх через кордон митникам допоміг службовий собака «Джанго».

Так водії автобуса та мікроавтобуса вчинили дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з використанням спеціально виготовлених сховищ.

За цими фактами складено протоколи про порушення митних правил за ознаками ч.1 ст.483 Митного кодексу України. Сигарети та мікроавтобус вилучено. Справи скерують до суду, який і визначить покарання.

 

87. Неприбутковим організаціям: правильно заповнюємо звіт

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                                               м. Дніпропетровська повідомили, що державна фіскальна служба України у листі від 17.10.2016 №33649/7/99-99-15-02-01-17 «Про затвердження форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації» роз’яснила особливості заповнення звіту неприбутковими установами та організаціями, який більшість з них будуть подавати за підсумками 2016 року не пізніше 01 березня 2017 року.

Форма Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553 (далі – Звіт), в якій згруповано всі види отриманих доходів неприбуткової організації без виділення доходів за окремими ознаками неприбутковості.

Форма Звіту передбачає, зокрема, заповнення лише тих показників, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації залежно від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Дані, наведені у Звіті, повинні ґрунтуватися на даних бухгалтерського обліку та відповідати вимогам щодо складання податкової звітності.

Частину І Звіту заповнюють всі неприбуткові організації незалежно від того, дотримались вони вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) чи ні.

У рядках 1.1–1.16 Звіту відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями, а у рядках 2.1–2.6 Звіту – суми видатків.

При цьому у зазначених рядках показники заповнюються з урахуванням особливостей діяльності неприбуткової організації відповідно до закону, що регулює діяльність такої неприбуткової організації.

У рядку 1.15 Звіту відображають загальну суму отриманих неприбутковою організацією безоплатних надходжень або надходжень у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань, з яких:

- у рядку 1.15.1 відображається благодійна допомога;

- у рядку 1.15.2 ГД – гуманітарна допомога та дорівнює сумарному значенню графи 9 розділу 2 додатка ГД Звіту;

- у рядку 1.15.3 – суми коштів або вартість товарів, робіт, послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) неприбутковій організації згідно з абзацом другим п. 33 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ.

Аналогічно відображаються видатки неприбуткової організації щодо використаних безоплатних надходжень або надходжень у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань (рядок 2.6 та рядки 2.6.1, 2.6.2 ГД, 2.6.3 Звіту відповідно).

При цьому до рядка 2.6.2 ГД Звіту переноситься сумарне значення графи 8 розділу 3 додатка ГД Звіту.

Рядок 1.16 Звіту передбачений для відображення інших доходів, які не включені до рядків 1.1 – 1.15 Звіту.

Додаток ГД до Звіту подається неприбутковими організаціями в обов’язковому порядку при здійсненні операцій з гуманітарною допомогою. Додаток ГД доповнено новим розділом «Гуманітарна допомога, використана не за цільовим призначенням за звітний (податковий) рік».

Розділ 2 «Отримано гуманітарну допомогу за звітний (податковий) рік» додатка ГД доповнено даними митної декларації, за якою було ввезено товар на митну територію України (дата, номер, код товару за УКТ ЗЕД).

 

88.  Припинення підприємницької діяльності: що з ЄСВ

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                                               м. Дніпропетровська повідомили, що у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) зобов’язані подати самі за себе Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

ФОП позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Підприємці, які обрали загальну систему оподаткування без використання праці найманих працівників, нараховують ЄСВ у розмірі 22 % на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток) та більшою максимальної величини бази нарахування ЄСВ. 

Суб’єкти господарювання, які обрали спрощену систему оподаткування без використання праці найманих працівників, нараховують єдиний внесок у розмірі 22 % на суму, визначену такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та не менше розміру мінімального страхового внеску.

Таким чином, у разі припинення підприємницької діяльності ФОП зобов’язані подати Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску і сплатити ЄВ за останній звітний період до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. (Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 301.04.02)).

 

89.  Податкові наслідки щеплення від грипу 

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                                               м. Дніпропетровська повідомили, що з доходу працівника у вигляді оплаченої вакцинації податок на доходи не утримується, оскільки спрацьовує звільнення, що міститься в пп.165.1.19 Податкового кодексу України(далі – ПКУ).

Так, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не входять, зокрема, кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на медобслуговування платника податку за кошт його роботодавця за наявності підтвердних документів, окрім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медстрахування. До такої допомоги належать, зокрема, але не виключно, витрати роботодавця на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань у період загрози епідемії. Тому, що податок на доходи не утримується, не утримується і військовий збір (пп.1.7 п.16 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ). На вартість щеплення єдиний внесок також не нараховується, адже такі витрати роботодавця не належать до фонду оплати праці.

 

90. ПДВ з операцій з виведення з експлуатації

основних фондів у зв’зку з їх викраденням

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                                               м. Дніпропетровська повідомили, що Державна фіскальна служба України у листі від 28.10.2016 № 23461/6/99-99-15-03-02-15 (далі – лист ДФС № 23461) щодо порядку оподаткування податком на додану вартість    (далі – ПДВ) операцій з виведення з експлуатації основних засобів у зв’язку з їх викраденням повідомила наступне.
Згідно з пунктом 189.9 статті 189 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі, якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.
Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Згідно з пунктом 7 Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за №1365/26142) зі змінами, у разі встановлення фактів крадіжки обов’язковим є проведенням інвентаризації.

Крім того, платник має подати до органу поліції відповідне повідомлення про викрадення.
           Також, відповідно до частини 2 статті 60 Кримінально-процесуального кодексу України (далі – КПК) потерпілий має право отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію, та копії процесуальних документів і письмові повідомлення у випадках передбачених КПК.
Отже, факт викрадення товарів підтверджуватимуть інвентаризаційні документи й документ з органу поліції (довідка, лист, акт тощо), на підставі яких операцію з викрадення відображають в обліку.

Таким чином, операція з ліквідації основних засобів у разі їх викрадення, що підтверджено інвентаризаційними документами та відповідними документами органів поліції, для цілей оподаткування ПДВ не розглядається як операція з постачання товарів та податкові зобов’язання за операцією з ліквідації таких основних засобів не визначаються.
Водночас, оскільки ліквідовані основні фонди, сума ПДВ при придбанні яких була включена до складу податкового кредиту, не прийняли участь в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, то такий платник податку на підставі пункту 198.5 статті 198 ПКУ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи із бази оподаткування, визначеної пунктом 189.1 статті 189 ПКУ.

91. Порядок опрацювання інформації, яка надходить

на антикорупційний сервіс "Пульс" вдосконалено

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                                               м. Дніпропетровська звернули увагу на те, що ДФС України затвердила Наказ від 08.11.2016 р. № 916 "Про опрацювання інформації, яка надходить на антикорупційний сервіс "Пульс", яким визначено забезпечення оперативного реагування на інформацію суб'єктів господарювання та громадян, що надходить на антикорупційний сервіс «Пульс».

Зокрема, ІДД ДФС цілодобово приймає і реєструє інформацію в електронній інформаційній картці (далі - Інформаційна картка) та невідкладно (крім нічних годин, вихідних та святкових днів) після завершення розмови й оформлення надсилає її в електронному вигляді до структурного підрозділу або територіального органу ДФС.

При надходженні інформації про можливі корупційні дії з боку працівників ДФС, а також про переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю, а також з незаконним звільненням від митного контролю, ІДД ДФС негайно, після реєстрації такої інформації, повідомляє про це чергового по Головному управлінню внутрішньої безпеки.

Інформація, що надійшла на антикорупційний сервіс "Пульс" у неробочі та нічні години (з 18 год. 00 хв. до 9 год. 00 хв. наступного дня), вихідні та святкові дні, приймається, реєструється за допомогою Програмного модулю та після завершення розмови в залежності до компетенції повідомляється в телефонному режимі працівнику митного поста, пункту пропуску, цілодобового поста Моніторингового центру тощо.

Відповідальна особа невідкладно вживає заходів для вирішення порушеного питання та забезпечує оперативне направлення до ІДД ДФС Інформаційної картки з відображенням у відповідних полях результатів розгляду (реагування) та заходів, вжитих до працівників структурних підрозділів або територіальних органів ДФС, які допустили неналежне виконання функціональних обов'язків, у термін: не пізніше одного робочого дня, наступного за датою надсилання Інформаційної картки (вперше), з питань утворення черг на митних постах та пунктах пропуску, в ЦОП, якщо така Інформація надходить на антикорупційний сервіс "Пульс" у неробочі та нічні години (з 18 год. 00 хв. до 9 год. 00 хв. наступного дня), вихідні та святкові дні, то не пізніше 13 год. 00 хв. наступного робочого дня; не пізніше двох робочих днів, наступних за датою надсилання Інформаційної картки (вперше), з питань, щодо переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а також з незаконним звільненням від митного контролю; не пізніше трьох робочих днів, наступних за датою надсилання Інформаційної картки (вперше), з питань відмови в записі на особистий прийом, перевищення терміну надання адміністративної послуги та відмови в прийнятті вхідної кореспонденції.

 

92. Роман Насіров: Підняття рівня мінімальної

заробітної плати – крок до детінізації економіки

Необхідно підвищити рівень заробітних плат, адже від цього значною мірою залежать доходи держави. На цьому наголосив Голова ДФС Роман Насіров у інтерв’ю виданню «Деловая столица».

Він зазначив, що протягом року Державна фіскальна служба робить акцент на тому, щоб в Україні більше коштів збиралося з податку на прибуток та податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Зі збільшенням зарплат збільшиться абсолютна сума надходжень до державного бюджету.

«На початку року ДФСУ пропонувала підняти мінімальну зарплату до 5000 грн. І це дійсно крок до детінізації. Бізнесменам зробили крок назустріч – знизили ЄСВ. Але ми вважаємо, що не весь бізнес став виплачувати білу зарплату, тому боремося з такими маніпуляціями. І за рахунок підвищення мінімалки ДФСУ хоче змусити бізнес платити білі зарплати», - повідомив Роман Насіров.

Очільник ДФС також наголосив на тому, що  необхідно й надалі підвищувати рівень мінімальної заробітної плати.  

«Підприємець буде платити білу зарплату. Ми знаємо, що частина людей вважає за краще отримувати частину зарплати кешем, щоб отримувати субсидію. А значить, це шлях до детінізації. Якщо підприємству не потрібно буде знаходити джерело кеша для доплати зарплат, то йому і немає потреби провертати грошові афери, щоб витягнути кеш. Тобто це теж ще один крок до детінізації української економіки», – підкреслив Голова ДФС.

Він також зазначив, що вже на початку 2017 року необхідно затвердити мінімальну зарплату на рівні 5000 грн, а до кінця року - 7500 грн

«З державним бюджетом все гаразд, він наповнюється: бізнес щоквартально декларує все більше прибутку. У місцевих бюджетах теж коштів достатньо. А в наступному році їх буде ще більше. До того ж, за рахунок цих грошей можна легко забезпечити мінімальну зарплату - для початку в 3200 грн. Ми сподіваємося і впевнені, що парламент підтримає цю ідею», - наголосив Роман Насіров.

 

93. Обізнаність платників податків – запорука уникнення помилок та порушень

Насьогодні в усіх галузях законодавства  діє велика кількість нормативних актів, що часто завдає немалих клопотів з їх відстежуванням. Журнал «Вісник. Право знати все про податки і збори» стане вам у цьому найкращим помічником і порадником. Це офіційне видання Державної фіскальної служби України. На його сторінках передплатники мають змогу оперативно отримувати  новини щодо змін у податковому законодавстві.

Це інформація з перших вуст. Адже на його сторінках постійно публікуються консультації та коментарі фахівців Державної фіскальної служби України. В журналі ви зможете ознайомитись з матеріалами щодо принципів діяльності податкових та митних органів,  аналізу проблем оподаткування та бухгалтерського обліку, нормативними актами,  а також отримати ексклюзивну, цікаву та корисну інформацію.

Це видання допомагає як юридичним, так і фізичним особам – платникам податків. Користуються ним також і працівники органів ДФС.

Передплата офіційного видання ДФС дає змогу платникам податків уникати помилок в роботі та порушень законодавства. А для фіскального органу – це канал оперативного донесення офіційних роз’яснень законодавчих змін до платників податків.

Шановні платники податків! Передплативши Журнал «Вісник. Право знати все про податки і збори» ви заощадите свій час та будете надійно підковані в законодавчо-нормативному просторі.

 

94. Чи правомірні податкові перевірки у неробочий час

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                                               м. Дніпропетровська повідомили, що  контролюючі органи мають право здійснювати планові (позапланові) виїзні та фактичні перевірки протягом терміну, який визначений у направленні на перевірку, з урахуванням правил внутрішнього трудового розпорядку платника податків.

У разі виконання платником податків законних вимог посадових осіб контролюючих органів, не перешкоджання їх законній діяльності та надання у повному обсязі документів, пов’язаних з предметом перевірки, а також виконання інших обов’язків, передбачених                    ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), відсутність можливості забезпечення присутності посадових осіб контролюючих органів за місцезнаходженням платника податків з огляду на графік роботи підприємства, відмінний від загальноприйнятого, відповідно до ст. 81 ПКУ не може бути підставою для складання відповідних актів про недопущення посадових осіб контролюючих органів до проведення перевірки. (Інформаційно-довідковий ресурс "ЗІР" (підкатегорія 136.02)).

 

95. З якої дати розпочинається відлік трьох

робочих днів для здійснення реалізації пального

Відлік трьох робочих днів для здійснення реалізації пального розпочинається з дати подання заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального до контролюючого органу, що зафіксована у квитанції про доставку (першій квитанції).

При цьому реалізація може здійснюватись лише з дати реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального – включення його до реєстру таких платників (друга квитанція).(«ЗІР», підкатегорія 116.13.01).

 

96. Благодійні СМС не оподатковуються ПДВ

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                                               м. Дніпропетровська повідомили, що від оподаткування ПДВ звільняються операції оператора телекомунікацій з надання телекомунікаційних послуг у частині здійснення благодійного телекомунікаційного повідомлення на благодійні цілі.

Зазначена норма передбачена Законом України від 06.10.16 № 1665-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для впровадження благодійних телекомунікаційних повідомлень" (передбачено новий п.197.24 ст. 197).

Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування (опублікований в «Голосі України» від 05.11.2016 р. № 211).

 

  1. Щодо реалізації сільськогосподарської продукції

Статтею 209 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для сільськогосподарських товаровиробників визначено пільговий режим оподаткування в частині податку на додану вартість при відповідності певним критеріям.

Відповідно до п. 209.6 ст. 209 ПКУ сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним с/г товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості с/г товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Таким чином, щодо земельних ділянок, що використовуються с/г товаровиробником - суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ, повинно бути оформлено або право власності, або право оренди у загальновстановленому порядку.

Належність земельної ділянки на праві власності чи оренди визначається відповідно до норм земельного законодавства України.

Статтею 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року N 2768-III, зі змінами та доповненнями, передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із ст. 25 Закону України від 06.10.98 N 161-XIV "Про оренду землі", із змінами та доповненнями, орендар земельної ділянки зобов'язаний, зокрема, приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим у визначеному законом порядку.

Отже, відповідно до наведених норм, виникнення права власності чи користування земельною ділянкою пов'язане із державною реєстрацією відповідного правовстановлюючого документа, на підставі якого таке право надане.

За відсутності належним чином зареєстрованого правовстановлюючого документа відповідна земельна ділянка не може вважатися такою, що знаходиться у власності чи на праві оренди в особи, яка фактично володіє такою ділянкою.

Відповідно до п. 4 розд. I Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 N 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за N 159/28289 (далі - Порядок N 21), усі платники податку на додану вартість подають податкову декларацію з ПДВ з позначкою "0110", у якій відображаються розрахунки з бюджетом (далі - декларація 0110).

Платники податку, які згідно зі ст. 209 ПКУ застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім декларації 0110 подають податкову декларацію з позначкою "0121" / "0122" / "0123", яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого ст. 209 ПКУ (п. 5 розд. I Порядку N 21).

Отже, операції з постачання сільськогосподарських товарів, вироблених (вирощених) на земельних ділянках, щодо яких не оформлені належним чином договори оренди, не можуть вважатись операціями з постачання сільськогосподарських товарів на орендованих основних фондах. Тому такі операції відображаються в декларації "0110".

 

  1. Щодо порядку сплати податку на доходи фізичних осіб

  Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Жовтневому районі                                               м. Дніпропетровська розглянула питання щодо порядку сплати податку на доходи фізичних осіб.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи  з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Кодексу.

Особливості оподаткування доходів від надання нерухомості в оренду регламентуються п. 170.1 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.1.1 якого податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Згідно з п.п. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 Кодексу доходи, зазначені, зокрема, у п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Кодексу, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою 18 відс., визначеною  п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

       Разом з тим нормами ст. 168 Кодексу визначено строки перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб з нарахованого (виплаченого) оподатковуваного доходу залежно від форми виплати такого доходу, зокрема якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Кодексом для місячного податкового періоду (п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

         Водночас повідомляємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.(Лист ДФС від 22.11.2016 р. № 12467/Т/99-99-13-02-03-14).

 

  1. Щодо практичного застосування норм чинного законодавства

 Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. «б» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді, зокрема харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.

Разом з тим відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством (далі – роботодавці).

            Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 встановлено, що єдиний внесок нараховується роботодавцями на суму нарахованої кожній застрахованій особі, зокрема, заробітної плати за видами виплат, які включають основну і додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України  від  24 березня 1995 року  № 108/95 «Про оплату праці».

Враховуючи викладене, якщо роботодавцем організовується для працівників безкоштовне харчування за принципом «шведського столу», коли неможливо визначити кількість спожитих продуктів кожною окремою особою, тобто отриманий дохід у вигляді додаткового блага не може бути персоніфікований, то вартість такого харчування не може розглядатися як об’єкт оподаткування.

            Щодо віднесення до складу витрат при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток витрати  з надання платником податку безкоштовного харчування своїм працівникам.

            Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

            Зазначеним розділом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають за операціями з надання платником податку безкоштовного харчування своїм працівникам.

            Фінансовий результат до оподаткування за такими операціями формується згідно з правилами бухгалтерського обліку.

            Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

            Щодо визначення бази оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.

Постачання товарів/послуг включає в себе безоплатну передачу майна іншій особі, постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (п.п.«в» п.п. 14.1.185, п.п. «в» п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Пунктом 188.1 ст. 188 Кодексу визначено базу оподаткування операцій з постачання товарів/послуг.

Таким чином, операції підприємства з безкоштовного харчування своїх працівників на умовах «шведського столу», для такого підприємства – платника ПДВ є об’єктом оподаткування ПДВ, при здійсненні якої ПДВ нараховується у загальновстановленому порядку.

Водночас платник податку при придбанні продуктів харчування включає суми ПДВ, сплачені (нараховані) при їх придбанні, до складу податкового кредиту за наявності складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкової накладної.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Одночасно згідно з п.п. «г» п. 198.5 ст. 198 Кодексу платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексу для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Отже, суми ПДВ, нараховані (сплачені) підприємством – платником податку у зв’язку з придбанням продуктів харчування для забезпечення безкоштовного харчування свої працівників на умовах «шведського столу», включаються до складу податкового кредиту такого підприємства за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, митні декларації, інші документи, передбачені п. 201.11 ст. 201 Кодексу).

При цьому якщо вартість зазначеного безкоштовного харчування включається до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування та пов’язані з отриманням доходів зазначеним підприємством, дані товари визнаються такими, що призначаються для використання/використані в господарській діяльності, і додаткового нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 Кодексу, не здійснюється.

У той же час, якщо вартість послуг з харчування не включається до вартості товарів/послуг, то дані товари/послуги визнаються такими, що постачаються безоплатно в межах господарської діяльності, а тому податкові зобов’язання нараховуються відповідно до п. 185.1 ст. 185 Кодексу, база оподаткування ПДВ визначається згідно з п. 188.1 ст. 188 Кодексу. Податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу також не нараховуються. (Лист ДФС від 23.11.2016 р. № 25308/6/99-99-13-02-03-15).

 

  1. Норми податкового законодавства при трудових відносинах

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового екодексу україни (далі – Кодекс), відповідно до пп. "б" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді, зокрема харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.

Разом з тим відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством (далі - роботодавці).

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464 встановлено, що єдиний внесок нараховується роботодавцями на суму нарахованої кожній застрахованій особі, зокрема, заробітної плати за видами виплат, які включають основну і додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95 "Про оплату праці".

Враховуючи викладене, якщо роботодавцем організовується для працівників безкоштовне харчування за принципом "шведського столу", коли неможливо визначити кількість спожитих продуктів кожною окремою особою, тобто отриманий дохід у вигляді додаткового блага не може бути персоніфікований, то вартість такого харчування не може розглядатися як об’єкт оподаткування.

Щодо віднесення до складу витрат при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток витрати з надання платником податку безкоштовного харчування своїм працівникам.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ "Податок на прибуток підприємств" Кодексу.

Зазначеним розділом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають за операціями з надання платником податку безкоштовного харчування своїм працівникам.

Фінансовий результат до оподаткування за такими операціями формується згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Щодо визначення бази оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.

Постачання товарів/послуг включає в себе безоплатну передачу майна іншій особі, постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (пп."в" пп. 14.1.185, пп. "в" пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Пунктом 188.1 ст. 188 Кодексу визначено базу оподаткування операцій з постачання товарів/послуг.

Таким чином, операції підприємства з безкоштовного харчування своїх працівників на умовах "шведського столу", для такого підприємства - платника ПДВ є об’єктом оподаткування ПДВ, при здійсненні якої ПДВ нараховується у загальновстановленому порядку.

Водночас платник податку при придбанні продуктів харчування включає суми ПДВ, сплачені (нараховані) при їх придбанні, до складу податкового кредиту за наявності складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкової накладної.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Одночасно згідно з пп. "г" п. 198.5 ст. 198 Кодексу платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексу для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Отже, суми ПДВ, нараховані (сплачені) підприємством - платником податку у зв’язку з придбанням продуктів харчування для забезпечення безкоштовного харчування свої працівників на умовах "шведського столу", включаються до складу податкового кредиту такого підприємства за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, митні декларації, інші документи, передбачені п. 201.11 ст. 201 Кодексу).

При цьому якщо вартість зазначеного безкоштовного харчування включається до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування та пов’язані з отриманням доходів зазначеним підприємством, дані товари визнаються такими, що призначаються для використання/використані в господарській діяльності, і додаткового нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 Кодексу, не здійснюється.

У той же час, якщо вартість послуг з харчування не включається до вартості товарів/послуг, то дані товари/послуги визнаються такими, що постачаються безоплатно в межах господарської діяльності, а тому податкові зобов’язання нараховуються відповідно до п. 185.1 ст. 185 Кодексу, база оподаткування ПДВ визначається згідно з п. 188.1 ст. 188 Кодексу. Податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу також не нараховуються. (Лист ДФСУ від 23.11.2016 р. N 25308/6/99-99-13-02-03-15).