Сьогодні 13-07-2020
Соборна районна у місті Дніпрі рада Офіційний портал

1. Понад 1,5 млрд. гривень до бюджету – внесок бізнесу Соборного району  м. Дніпра за сімь місяців 2017 року

ДПІ у  Соборному районі м. Дніпра повідомляє, що за сімь місяців 2017 року платниками району до зведеного бюджету направлено 1,524 млрд. грн. У порівнянні з аналогічним періодом 2016 року надходженя зросли на суму понад 421 млн. грн.

До державного бюджету направлено майже 791 млн. грн., що на 269 млн. грн. більше аналогічного періоду 2016 року, місцевий бюджет отримав суму  понад  733 млн. грн., ця сума зросла на 212 млн. грн. у порівнянні з відповідним періодом 2016 року.

Слід зазначити, що платники Соборного району м. Дніпра направили до бюджету за сімь місяців 2017 року податку на доходи фізичних осіб у сумі понад 638 млн. грн., що майже на 349 млн. грн. більше минулорічного показника.

Зросли і надходження з ЄСВ: за січень-липень 2017 року работодавці району направили до бюджету майже 730 млн. грн. ЄСВ, що на  291,5 млн. грн. більше, ніж показник минулого року.

Через сумлінну сплату податків платниками Соборного району м. Дніпра реалізується прагнення жити у цивілізованому європейському суспільстві, мати розвинуту економіку та чітку і прозору систему наповнення бюджетів усіх рівнів. А тенденція зростання надходжень до бюджетів свідчить про те, що  мешканці району розуміють: сплачені ними податки повертаються у вигляді стабільно функціонуючої системи охорони здоров’я, освіти, соціально-економічних проектів.

 

2. Зупинення реєстрації податкових накладних –

«гаряча лінія» від фахівців ДПІ у Соборному районі м. Дніпра

Днями ДПІ у Соборному районі м.Дніпра було проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія», під час якої  в.о. начальника ДПІ у Соборному районі м. Дніпра Алла Булава приділила особливу увагу питанням, які виникають у платників при зупиненні реєстрації податкових накладних (далі – ПН) та розрахунків коригування до ПН (далі – РК) в ЄРПН.

До уваги, деякі питання «гарячої лінії».

Питання: як проводиться Моніторинг зупинення реєстрації ПН та РК в ЄРПН?

Відповідь: відповідно до п. 2 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, затверджених Наказом Мінфіну від  13.06.2017  № 567 моніторинг здійснюється ДФС на підставі:

  • аналізу даних звітних показників платника податку;
  • наявної податкової інформації;
  • інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до наказу, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована Комісією ДФС. У формі Інформації має бути заповнено стільки рядків, скільки видів діяльності за кодами КВЕД підприємство здійснює.

Заповнення граф Таблиці даних платника податків здійснюється наступним чином:

- у графі 2 зазначається вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

- у графі 3 – коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП, що на постійній основі  придбаваються (отримуються) платником податку;

у графі 4 – коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно ДКПП, що на постійній основі постачаються (виготовляються) платником податку.

Питання: яка тривалість операційного дня?

Відповідь: Згідно із пунктом 3 Постанови КМУ від 29.12. 2010 р.  № 1246 операційний день для реєстрації ПН та РК в ЄРПН триває з 0 до 23-ї години.

Питання: яка форма подання Інформації та Повідомлення          

Відповідь: відповідно до пункту 4 Критеріїв інформація за встановленою формою подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог законів України  від 22.05.2003 N 852-IV  «Про електронний цифровий підпис»,  від 22.05.03 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг»  та  нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

 

  1. Телефон сервісу ДФС України «Пульс» змінено

ДПІ у Соборному районі м. Дніпра повідомляє, що  протягом січня - липня 2017 року на сервісний центр «Пульс» надійшло 5 звернень платників податків (проти 26 звернень за відповідний період 2016 року), з яких:

щодо корупційних дій - 1;

черги в ЦОПі – 2;

перевищення терміну надання адмінпослуги – 1;

відмова в прийнятті вхідної кореспонденції – 1.

Нагадуємо, що антикорупційний сервіс «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів.

Звертаємо увагу, що заявники можуть надати Інформацію за новим номером телефону                 0-800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», або на електронну пошту Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

 

4. Павло Дроняк: Якщо власниками нерухомості є кілька осіб, сплачувати податок буде кожен з них за свою частку, виділену в натурі

Якщо нерухомість знаходиться в частковій власності кількох осіб і розділена в натурі, то сплачувати податок на нерухомість буде кожний власник за свою частку. Якщо ж нерухомість знаходиться в загальній спільній власності кількох осіб та не розділена в натурі, то сплачувати податок буде один із власників за їх згодою. Про це розповів директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк в інтерв’ю газеті «Факты».

За його словами, пільга по сплаті податку у такому випадку надається конкретному громадянину на ті метри житлової нерухомості, які є його власністю як окремо зареєстровані у держреєстрі.

«Тобто, коли квартирою у 150 квадратних метрів у рівних частках володіють дві особи і дві частки рахуються в реєстрі як окремі об’єкти, кожному з них належить по 75 квадратних метрів. Оскільки Податковим кодексом передбачена пільга на 60 квадратних метрів для кожного власника, то сплачувати обидва будуть тільки за «зайві» 15 квадратів», – зазначив Павло Дроняк.

Він також роз’яснив, що якщо нерухомість не розділена в натурі і у реєстрі рахується як один об’єкт, яким володіють кілька осіб, тоді оподатковуватися будуть 90 квадратних метрів, оскільки 150 квадратів зменшуються на пільгові 60. При цьому пільга надаватиметься тільки одному з власників, на якого в держреєстрі зареєстрована квартира. 

«Пільга надається незалежно від кількості квартир. Але при цьому пільги по сплаті податків не надаються на об’єкти, які використовуються власниками для отримання доходів. Наприклад, якщо в одній квартирі людина мешкає а іншу – здає в оренду або використовує як офіс для підприємницької діяльності, тоді за другу квартиру стягують податок без надання пільги», – підкреслив Павло Дроняк.

Нагадаємо, що цього року платники сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний 2016 рік. Платниками є всі фізичні та юридичні особи, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Податок нараховується на загальну площу об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток. У сплаті податку законодавством передбачено пільги. Так, база оподаткування зменшується на 60 кв. метрів для квартир незалежно від їх кількості, які перебувають у власності фізичної особи, на 120 кв. метрів для житлових будинків та на 180 кв. метрів для різних типів об’єктів житлової нерухомості.

Сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, платники мають протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення. Саме протягом цього часу платник має право у випадку незгоди із визначеною сумою звернутися до податкових органів для звірки даних.

Крім того, якщо платники не отримали такого повідомлення, але вони є платниками цього податку, вони також можуть звернутися до податкових органів для звірки.

 

Митницями ДФС забезпечено до

держбюджету майже 169,4 млрд. гривень

Протягом січня-липня поточного року митницями ДФС перераховано до державного бюджету майже 169,4 млрд. грн.. платежів при запланованих 148,4 млрд. грн. Доведені Міністерством фінансів України індикативні показники виконано на 114,2%. Бюджет додатково отримав 21 млрд. гривень.

Так, до загального фонду державного бюджету надійшло майже 162,9 млрд. грн.., що становить 114,4% від доведеного показника. Перевиконання складає 20,4 млрд. грн..

До спеціального фонду  спрямовано 6,5 млрд. грн. Це складає 109,5% від доведеного показника, додатково зібрано 566 млн. гривень.

Порівняно з січнем-липнем 2016 року фактичні надходження зросли на 36,8%, або на 45,6 млрд. грн. За вказаний період 2016 року було зібрано 123,8 млрд. грн. митних платежів.

У цьому році 10% від перевиконання митних платежів спрямовується на розвиток інфраструктури митниць та збільшення заробітної плати їх працівників. Отже, за січень-липень 2017 року ця сума складає 2 млрд. грн. З них за січень – 225,6 млн. грн., лютий – 203,9 млн. грн., березень – 369,4 млн. грн., квітень – 286,5 млн. грн., травень – 422,0 млн. грн., червень – 346,5 млн. грн., липень –178,6 млн. грн.

 

ДФС: Надходження до зведеного бюджету

перевищили минулорічні на 101,6 млрд. гривень

За оперативними даними протягом січня-липня 2017 року до зведеного бюджету надійшло (сальдо) 454,0 млрд. грн., що на 101,6 млрд. грн., або на 28,8 відс., більше січня-липня 2016 року. До державного бюджету забезпечено 352,1 млрд. грн., до місцевих бюджетів – 101,9 млрд. гривень.

Довідково: надходження (збір) до зведеного бюджету у січні-липні 2017 року склали 522,2 млрд. грн. (+121,6 млрд. грн. або +30,3 відс. до січня-липня 2016 року), у т. ч. до державного бюджету – 420,4 млрд. гривень.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні-липні 2017 року склали 344,0 млрд. грн., індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 106,7 відс., додатково забезпечено 21,6 млрд. гривень.

У повному обсязі виконано завдання Міністерства фінансів України з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – 116,5 відс. (+19,1 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – 109,2 відс. (+3,5 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств – 135,3 відс. (+8,7 млрд. грн.), ввізного мита – 102,9 відс. (+0,3 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – 126,6 відс. (+1,2 млрд. грн.) тощо.

У розрізі основних платежів у січні-липні 2017 року приріст до відповідного періоду 2016 року забезпечено з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – на 41,1 відс. (+39,2 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб  – на 27,4 відс. (+8,9 млрд. грн.), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (сальдо) – на 12,4 відс. (+4,0 млрд. грн.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – на 16,7 відс. (+5,0 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств – на 29,5 відс. (+7,6 млрд. грн.), рентної плати за користування надрами – на 23,1 відс. (+4,6 млрд. грн.), ввізного мита – на 12,6 відс. (+1,3 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – на 10,7 відс. (+0,5 млрд. грн.) тощо.

З початку року платникам податків на рахунки відшкодовано 68,3 млрд. грн. податку на додану вартість.

Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 99,4 млрд. грн., що на 26,2 млрд. грн. більше січня-липня 2016 року.

 

7. Оподаткування процентів, отриманих нерезидентом

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі м. Дніпра повідомили, що відповідно до пп. 14.1.206 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) проценти – це дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.

Зокрема, згідно пп. 141.4.1 ПКУ доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Зазначимо, якщо резидент або постійне представництво нерезидента, здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (за винятком постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), вони мають утримати податок з  доходів, зазначених у пп. 141.4.1 ПКУ, за ставкою 15%  за їх рахунок та сплатити до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (пп. 141.4.2 Кодексу).

Таким чином, доходи нерезидента із джерелом їх походження з України у вигляді процентів підлягають оподаткуванню відповідно до положень п. 141.4 ПКУ незалежно від способу виплати такого доходу, у тому числі шляхом зарахування у рахунок збільшення статутного капіталу або суми кредиту/позики.

При цьому слід пам'ятати, що податок з доходів нерезидента у вигляді процентів сплачується під час зарахування зустрічної однорідної вимоги.

 

8. Нерухоме майно, відмінне від земельної

ділянки, що не є об’єктом оподаткування

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухоме майно), регламентується статтею 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Підпунктом 266.2.2 п.266.2 ст.266 ПКУ визначено перелік об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не оподатковуються податком на нерухоме майно, до яких відносяться:

а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) гуртожитки;

ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;

д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об'єкта на дитину;

е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств;

и) об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;

і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;

ї) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр). У разі виключення з Реєстру декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру;

й) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров’я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру;

к) об’єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки. Перелік таких баз затверджується Кабінетом Міністрів України;

л) об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.

 

9.  Затверджено нове Положення про проведення перевірок стану збереження

майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 04.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №584, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.07.2017 за №858/30726 (далі – Наказ №584).

Наказом №584 відповідно до статті 91 «Податковий керуючий» глави 9 «Погашення податкового боргу платника податків» розділу II «Адміністрування податків» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями затверджено нове Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (далі – Положення).

Положення регламентує правила проведення перевірок стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі (далі – перевірка стану збереження заставного майна).

Метою проведення перевірки стану збереження заставного майна є встановлення фактичної (фізичної) наявності у платника податків такого майна та документального підтвердження його руху за даними бухгалтерського та податкового обліку, що ведеться платником податків.

Виконання повноважень щодо проведення перевірок стану збереження заставного майна покладається на податкових керуючих.

Для проведення перевірки стану збереження заставного майна оформлюється повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (додаток 1 до Положення).

За результатами проведеної перевірки стану збереження заставного майна складається акт про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (далі – акт перевірки) (додаток 2 до Положення), який реєструється в журналі реєстрації актів перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (додаток 3 до Положення). Якщо платник податків не погоджується з фактами, зазначеними в акті перевірки, такий платник може на окремому аркуші висловити свої зауваження, які стануть невід’ємною частиною акта перевірки.

Наказом №584 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №573 «Про затвердження Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1843/24375.

Наказ №584 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 04.08.2017 №61.

 

10. Нормативно-правове забезпечення роботи СМ КОР

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що запроваджена з квітня 2017 року система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – СМ КОР), з 01.07.2017 працює у повноцінному режимі.

У поточному році прийнято низку нормативно-правових документів, які забезпечують роботу СМ КОР.

  1. Відповідно до п.п.201.16.3 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) постановою Кабінету Міністрів України (далі – КМ України) від 29.03.2017 №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» затверджено перелік підстав для прийняття рішення комісією ДФС щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову у такій реєстрації (далі – Комісія ДФС).
  2. Згідно з п.74.2 ст.74 та п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ наказом Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621) затверджено механізм автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації.
  3. Відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ наказ Мінфіну від 13.06.2017 №566 «Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №752/30620) визначає організаційні та процедурні засади діяльності Комісії ДФС, а також права та обов’язки її членів.
  4. Згідно з п.п.56.23.2 п.56.23 ст.56 ПКУ постановою КМ України від 04.07.2017 №485 «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» визначено процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність Комісії ДФС.

 

11. Чи оподаткується ПДФО вартість турів вихідного дня та літнього відпочинку, що організовуються та оплачуються за рахунок коштів професійної спілки для її членів (членів їх сімей) без придбання путівок?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з п.п.165.1.35 п.165.1 ст.165 якого до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включаються вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку – члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Тобто, положення зазначеного пункту поширюються на платників податків, які отримують виключно путівки від професійної спілки.

Водночас, п.п.«е» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ передбачено, що до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст.165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п.165.1.53 п.165.1 ст.165 ПКУ.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18%, визначену ст.167 ПКУ (п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПКУ).

Враховуючи викладене, вартість турів вихідного дня та літнього відпочинку, що організовуються та оплачуються за рахунок коштів професійної спілки для її членів (членів їх сімей) без придбання путівок, включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як додаткове благо та оподатковується ПДФО на загальних підставах.

Інформація з цього питання розміщена у категорії 103.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

12. Документи, достатні для прийняття

рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (далі – Наказ №567), визначений наказом №567.

Так, зокрема, для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв такими документами є:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку може подати до Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) в електронному вигляді засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

ДФС постійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв’язку, якими можуть подаватись письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку.

 

13. Затверджено новий порядок використання дебіторської заборгованості та майна юридичної особи для погашення податкового боргу платника податків

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 04.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №585, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.07.2017 за №857/30725 (далі – Наказ №585).

Цим Наказом відповідно до пунктів 87.5, 87.6 ст.87 «Джерела сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків» та п.95.22 ст.95 «Продаж майна, що перебуває у податковій заставі» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) затверджено новий Порядок використання дебіторської заборгованості та/або майна юридичної особи як джерел погашення податкового боргу платника податків та/або відокремленого підрозділу юридичної особи (далі – Порядок).

Порядок визначає механізм стягнення з дебіторів платника податків, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючий орган, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків та майна юридичної особи у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу.

У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або якщо у платника недостатньо коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків.

Контролюючий орган повідомляє платника податків про визначення джерелом погашення податкового боргу дебіторської заборгованості платника податків за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Сума дебіторської заборгованості, яка є джерелом погашення податкового боргу, визначається на підставі даних бухгалтерського та аналітичного обліку платника податків, договорів, оформлених належним чином.

У разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з ПКУ.

Повідомлення про визначення джерелом погашення податкового боргу платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом, майна юридичної особи філії, відокремленого підрозділу направляється юридичній особі філії, відокремленого підрозділу за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

Наказом №585 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №569 «Про затвердження Порядку використання додаткових джерел погашення податкового боргу», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1852/24384.

Наказ №585 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 04.08.2017 №61.

14. Громадяни Дніпропетровської області подали майже

43 тисячі декларацій про майновий стан і доходи

Станом на перше серпня поточного року за підсумками декларування громадянами доходів, отриманих у 2016 році, кількість поданих декларацій про майновий стан і доходи становить 42,9 тисяч на загальну суму  2,5 млрд. гривень. До бюджету за результатами декларування надійде: 92,3 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та 14,9 млн. грн. військового збору. Це відповідно на 15,0 млн. грн. та на 1,9 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Найбільше декларацій про доходи надійшло від отримання спадщини (5561 на загальну суму 685,8 млн. грн.), від продажу рухомого або нерухомого майна (585 на загальну суму 152,2 млн. грн.). Іноземний дохід в розмірі 82,9 млн. грн. задекларували 234 мешканця Дніпровського регіону.

Наразі, про понадмільйонні статки повідомили 189 громадян області. За результатами декларування вони сплатять 23,8 млн. грн. ПДФО та  2,9 млн. грн. військового збору.

Разом з тим, 5992 мешканця Дніпропетровської області заявили про право на податкову знижку. За результатами поданих декларацій вони отримають 9,2 млн. грн.

 

15. Затверджено перелік організаційно-правових форм нерезидентів,

які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок)

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 28.07.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №480, якою затверджено перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи (далі – Постанова №480).

Зазначений перелік затверджено відповідно до п.п.«г» п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно із зазначеними положеннями ПКУ контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в» п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ, визнаються неконтрольованими.

Постанову №480 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 28.07.2017 №59.

 

16. Шановні платники! Своєчасно звітуйте за

другий квартал (півріччя) та липень 2017 року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що

 9 серпня, середа, останній день подання:

  • звіту про суми податкових пільг за 2-й квартал 2017 року;
  • податкової декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2017 року платниками, в яких податковий період дорівнює календарному кварталу*;
  • розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності (державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями), за півріччя 2017 року разом з фінансовою звітністю;
  • розрахунку податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності, за півріччя 2017 року платниками, в яких податковий період дорівнює календарному кварталу;
  • розрахунку податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7, за півріччя 2017 року платниками, в яких податковий період дорівнює календарному кварталу;
  • податкової декларації з податку на додану вартість платниками, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу, за 2-й квартал 2017 року;
  • податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за півріччя 2017 року платниками, віднесеними до третьої групи;
  • податкової декларації платника єдиного податку – юридичної особи за півріччя 2017 року платниками, віднесеними до третьої групи;
  • податкової декларації рентної плати за 2-й квартал 2017 року з розрахунком:

- рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;

- рентної плати за спеціальне використання води;

- рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини;

- рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

  • податкової декларації екологічного податку за 2-й квартал 2017 року;
  • податкової декларації туристичного збору за півріччя 2017 року;
  • податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів за півріччя 2017 року;
  • податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 2-й квартал 2017 року (форма №1ДФ);
  • податкової декларації про майновий стан і доходи фізичними особами – підприємцями, які вперше зареєстровані протягом 2-го кварталу 2017 року або перейшли з 2-го кварталу 2017 року зі спрощеної системи оподаткування на загальну, за 2-й квартал 2017 року;
  • декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, за 2-й квартал 2017 року;
  • звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту за липень 2017 року (форма №1-РС);
  • звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за липень 2017 року (форма №2-РС);
  • звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів за липень 2017 року (форма №3-РС);
  • звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв в оптовій мережі за липень 2017 року (форма №1-ОА);
  • звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів в оптовій мережі за липень 2017 року (форма №1-ОТ)

 * Увага! Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації (п.46.2 ст.46 Податкового кодексу України).

 

17. Яка відповідальність передбачена за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами, установами та організаціями)?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.46.2 ст.46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст.137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п.46.2 ст.46 ПКУ платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) та їх невід’ємною частиною.

Згідно з п.48.3 ст.48 ПКУ податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.

Податкова звітність, складена з порушенням норм ст.48 ПКУ, не вважається податковою декларацією (п.48.7 ст.48 ПКУ).

Отже, при поданні платниками податку на прибуток і неприбутковими підприємствами, установами та організаціями фінансової звітності слід керуватися нормою п.46.2 ст.46 ПКУ, якою передбачено, що фінансова звітність є додатком до Декларації (Звіту) та її невід’ємною частиною.

У разі неподання до органу ДФС фінансової звітності разом з Декларацією (Звітом) як її невід’ємної частини, така податкова звітність не визнається податковою декларацією.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) передбачена п.120.1 ст.120 ПКУ.

Тобто, неподання або несвоєчасне подання платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами, установами та організаціями) Декларації (Звіту), обов’язок подання яких до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 102.25 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Звертаємо увагу, що 09.08.2017 – граничний термін подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2017 року платниками, в яких податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу, та квартальної фінансової звітності, складеної за національними чи міжнародними стандартами, яка включає: баланс та звіт про фінансові результати.

 

18. Про реалізацію інших перехідних

положень Податкового кодексу України

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба Україна (далі – ДФС) з метою визначення єдиного підходу застосування норм п.38 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) щодо справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок на майно), та єдиного податку четвертої групи (далі – Єдиний податок) повідомила наступне.

Спеціальними нормами п.38 підрозділу 10 розділу XX ПКУ у редакції Закону України від 23.03.2017 №1989-УІП «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні»» (далі – Спеціальні норми) з 15.04.2017 встановлено особливий порядок оподаткування Податком на майно та Єдиним податком для об’єктів, що розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів, які розташовані на лінії зіткнення (далі – Територія).

Зокрема, на період з 14.04.2014 до 31 грудня року, в якому буде завершено антитерористичну операцію, Спеціальними нормами з 01.01.2017 виключено із об’єктів оподаткування Податком на майно та Єдиним податком розташовані на Території такі об’єкти:

- об’єкти житлової та нежитлової нерухомості (п.п.38.6 п.38 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ);

- земельні ділянки (п.п.38.8 п.38 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Обов’язок платників податків подавати податкові декларації за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, щодо кожного окремого податку, платником якого він є, встановлений п.49.1 ст.49 ПКУ.

Зважаючи на приписи Спеціальних норм, у період з 14.04.2014 по дату набрання чинності вказаними нормами (далі – Період) не виникав обов’язок платників Податку на майно та Єдиного податку щодо складання та подання податкової звітності.

За таких обставин до вказаної категорії платників передбачені ст.120 ПКУ підстави щодо застосування санкцій за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності не виникають. Водночас прийняті органами ДФС у вказаному Періоді рішення щодо застосування таких санкцій підлягають скасуванню на підставі розпорядження уповноваженої особи відповідного територіального органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

З метою узгодження розміру грошових зобов’язань платників податків відповідно до приписів Спеціальних норм суб’єкти господарювання, які до набрання ними чинності належали до категорії платників Податку на майно та Єдиного податку, уточнюють узгоджені у Періоді податкові зобов’язання, керуючись нормами ст.50 ПКУ.

Санкції для грошових зобов’язань вказаного Періоду не застосовуються, а нараховані – підлягають скасуванню на підставі розпорядження уповноваженої особи відповідного територіального органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

Також повідомляємо, що позиція ДФС із зазначеного питання надана Міністерству фінансів України листом від 15.06.2017 №1958/4/99-99-12-02-03-13, яке погодило її листом від 30.06.2017 №11230-10-10/17456, що розміщені на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:  http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/mistsevi-podatki/ediniy-podatok-dlya-yuoidichnih-osib---si/normativno-pravovi-akti/72273.html

 

19. У Дніпрі ліквідовано центр мінімізації митних платежів

У Дніпрі співробітники податкової міліції ліквідували центр мінімізації митних платежів з оборотом понад 103 мільйони гривень.

У ході операції «Рубіж-2017» і розслідування кримінального провадження, відкритого за ч. 3 ст. 212 (ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) КК, було встановлено групу осіб, які надавали підприємствам реального сектору економіки послуги з незаконного заниження митної вартості імпортованих товарів.

Для ведення незаконної діяльності зловмисники зареєстрували на підставну особу компанію та, використовуючи її реквізити, здійснювали імпорт будівельних матеріалів з Туреччини. При цьому для митного оформлення при сприянні брокерів подавалися документи, що містять недостовірні відомості про вартість товарів, у результаті чого занижувалася їх митна вартість.

У подальшому імпортовані товари продавалися за готівку, а документально відображалась їх реалізація на адресу фіктивних підприємств.

Всього таким чином на територію України було імпортовано товарів більш ніж на 103 мільйони гривень. Сума несплачених податків і митних платежів становить понад 4,2 мільйона гривень. Наразі встановлено компанії – вигодонабувачі.

У результаті проведених в Дніпрі та Одесі обшуків було вилучено близько 323 тонн гіпсу вартістю близько 1,6 мільйона гривень, комп'ютерна техніка, фінансово – господарські документи, чорнові записи та печатки підприємств.

Слідчі дії тривають.

 

20. Нацбанком України затверджено новий Перелік операцій

з розрахунково-касового обслуговування, які не є об'єктом оподаткування ПДВ

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 04.08.2017 набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 01.08.2017 №73 (далі – Постанова №73).

Постановою №73 відповідно до статті 196 «Операції, що не є об’єктом оподаткування» розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями та з метою визначення операцій, які належать до послуг з розрахунково-касового обслуговування. затверджено новий Перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування, які відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування.

Згідно з цим нормативно-правовим документом, до таких видів операцій відносяться:

  1. Операції з відкриття (закриття) рахунків клієнтів у національній та іноземних валютах, банківських металах.
  2. Операції з документарного оформлення чи підтвердження розрахунків клієнтів.
  3. Операції з проведення розрахунків клієнтів.
  4. Операції, що забезпечують виконання розрахунків або є їх складовою частиною.
  5. Операції з касового обслуговування клієнтів.
  6. Операції із електронними платіжними засобами.
  7. Операції з векселями.
  8. Операції з використанням електронних грошей.

Постановою №73 визнано такою, що втратила чинність, постанова Правління Національного банку України від 15.11.2011 №400 «Про затвердження Переліку типових операцій з розрахунково-касового обслуговування, які відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування», зареєстровану у Міністерстві юстиції України 07.12.2011 за №1410/20148.

 

21. Затверджені нові форми документів, необхідних для продажу

майна платника податків, що перебуває у податковій заставі

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 01.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 22.05.2017 №517 «Про затвердження деяких форм документів, необхідних для реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1244», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13.06.2017 за №732/30600 (далі – Наказ №517).

Наказом №517 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1244 «Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України» затверджені наступні форми:

- Акт переоцінки майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, під час продажу через організації роздрібної торгівлі;

- Акт приймання-передачі майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, під час продажу через організації роздрібної торгівлі;

- Акт переоцінки майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, для продажу на біржових торгах;

- Повідомлення про реалізацію майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Нагадуємо, що стаття 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями регулює питання продажу контролюючим органом майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, з метою погашення податкового боргу такого платника.

Наказом №517 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №566 «Про затвердження деяких форм документів, необхідних для реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1244», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1851/24383.

Наказ №517 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 01.08.2017 № 60.

 

22. Режим роботи ЦОПу при ДПІ у Соборному районі м. Дніпра

 у святкові та вихідні дні серпня 2017 року!

ДПІ у Соборному районі м. Дніпра повідомляє про режим роботи Центру обслуговування платників  при  ДПІ у святкові та вихідні дні серпня 2017 року:

- 19 серпня 2017 року – робочий день до 16 год. 45 хв.;

- 25 серпня 2017 року – робочий день у режимі чергування (за необхідності, із залученням спеціалістів відповідних структурних підрозділів) до 13 год. 00 хв.;

 - 24, 26 та 27 серпня 2017 року – вихідні дні.

 

23. Порядок розгляду скарг щодо відмови у реєстрації

податкової накладної/розрахунку коригування

14 липня 2017 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.17 №485, якою затверджено Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Цей Порядок визначає процедуру розгляду скарг на рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Скарги подаються платником податку на додану вартість до ДФС протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі коли останній день строку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Строк подання скарги може бути продовженим за правилами і на підставах, визначених пунктом 102.6 статті 102 Податкового кодексу України.

За результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:

задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії ДФС;
залишає скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

Якщо вмотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного пунктом 56.23 статті 56 Податкового кодексу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Задоволення скарги є підставою для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних / розрахунків коригування, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог пункту 2001.3 статті 200 Податкового кодексу.

 

24. Фізична особа, яка отримує доходи від іншої фізичної особи,

повинна подати річну податкову декларацію про майновий стан

і доходи і сплатити податок з таких доходів

Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним.

Податок на доходи фізичних осіб та військовий збір сплачуються фізичною особою самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним.

Ставка податку становить 18% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Отже, фізична особа, яка протягом звітного календарного року отримує доходи від іншої фізичної особи, зобов’язана включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також нарахувати і сплатити до бюджету податок з таких доходів за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5%.

Зазначена норма передбачена п.п. 49.18.4 ст. 49, п.167.1 ст.167, п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168, п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України.

 

25. Щодо оподаткування вихіднаої допомоги у зв’язку із

звільненням працівника, в т. ч. при виході на пенсію

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                       м. Дніпра повідомили, що ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Заробітна плата - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Винятки, щодо невключення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку доходів (визначені ст. 165 Податкового кодексу), не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.

Отже, вихідна допомога у зв’язку із звільненням працівника, в т. ч. при виході на пенсію, оподатковується за ставкою 18 відсотків.

Зазначена норма визначена п.п. 14.1.48 ст. 14, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України.

 

26. Платникам ПДВ

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                       м. Дніпра повідомили, що платник єдиного податку може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу.

У платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, анулюється реєстрація ПДВ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає ПДВ до складу єдиного податку.

Анулювання реєстрації платника ПДВ проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ у разі якщо, будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ.

Для анулювання реєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою № 3-ПДВ.

Рішення про анулювання реєстрації за заявою платника ПДВ приймається контролюючим органом протягом 10 календарних днів.

Для зручності платники ПДВ, які прийняли рішення про перехід на спрощену систему оподаткування із ставкою, яка не передбачає сплату ПДВ можуть подати заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ одночасно із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування.

Якщо на підставі заяви суб’єкта господарювання - платника ПДВ, контролюючим органом прийнято рішення про те, що особа з певного звітного періоду переходить на спрощену систему оподаткування, що не передбачає сплату ПДВ, то після внесення відповідного запису до реєстру платників єдиного податку проводиться виключення такого суб’єкта з Реєстру платників ПДВ на підставі поданої ним заяви про анулювання реєстрації останнім днем звітного періоду, що передує переходу на обрані ним умови сплати єдиного податку.

Зазначена норма передбачена 298.1.5 ст. 298 Податкового кодексу України; п. 5.3 та п. 5.4 розд. V «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість" затвердженого наказом МФУ від 14.11.2014 № 1130.

 

27. У разі зупинення реєстрації розрахунку коригування на зменшення податкових зобов’язань Повідомлення подається продавцем товарів

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                       м. Дніпра повідомили, що у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платник податку має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у п. п. «в» п. п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями з повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за встановленою формою J(F)1312601 (далі – Повідомлення).

Табличну частину Повідомлення необхідно заповнювати відповідно до табличної частини податкової накладної/розрахунку коригування (з відповідними знаками).

У разі зупинення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов’язань Повідомлення подається платником податків – продавцем, що зазначений в розрахунку коригування та податковій накладній, яка коригується. (Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурсДФС України (категорія 101.17)).

 

28. Останній термін сплати земельного

податку фізичними особами  – 29 серпня

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                       м. Дніпра повідомили, що  громадянам – власникам земельних ділянок нарахування сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про сплату податку - це визначено статтею 286 Податкового кодексу України.

Фізичними особами – громадянами податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо платник не отримав податкове повідомлення - рішення по платі за землю, чи у нього  виникла необхідність уточнення сум земельного податку, а також при зміні власника земельної ділянки, набуття права на пільги та інше, слід звернутися до органів фіскальної служби області за місцем знаходженням земельної ділянки та пред’явити відповідні документи (план-схему земельної ділянки, підтвердження права власності, ксерокопії документів про право на пільги).

У сільській та селищній місцевості земельний податок можна сплачувати через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про приймання податкових платежів.

Останній день сплати земельного податку з фізичних осіб - 29 серпня.

 

29. Увага!Оновлено програмне забезпечення ДФС України

для подання звітності в електронному вигляді

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                       м. Дніпра повідомили, що на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України, в електронному сервісі «Електронна звітність» у розділі «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» (http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/) розміщено перелік змін та доповнень до «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» (версія 1.25.19.0) станом на 31.07.2017.

Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №105/26550) зі змінами та доповненнями додано нові документи (початок дії 01.08.2017): Декларація акцизного податку та розрахунки суми акцизного податку в додатках до неї: Додаток 11, 1-3, 5-8, а також Додаток 4 - Розшифровка оборотів, які не підлягають оподаткуванню, звільняються від оподаткування, оподатковуються за нульовою ставкою й  Додаток 9 - Заява про порушення особою, яка реалізує пальне, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування, Додаток 10 - Зразок доповнення до декларації акцизного податку 

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.04.2017 №452 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального» додані: Заявка на поповнення (коригування) залишку пального; Акцизна накладна; Розрахунок коригування показників до акцизної накладної.

 У відповідності до форм звітних документів, що опубліковані на сайті Державної служби статистики України допрацьовано форми:

Форма №1 -  Баланс (Звіт про фінансовий стан);

Форма №3 - Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом);

Форма №3-н -  Звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом);

Форма №5 -  Примітки до річної фінансової звітності;

Заявка на реєстрацію електронних цифрових підписів у системі електронної звітності органів державної статистики.

 

30. Система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                       м. Дніпра повідомили, що відповідно до вимог пункту 74.2 ПКУ з 1 липня 2017 року функціонує система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - СМКОР). Про це йдеться у листі ДФС України від 27.07.2017 №19915/7/99-99-08-04-01-17.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Критерії) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, зареєстрованим у Мін'юсті 16.06.2017 за № 753/30621 (далі - наказ № 567).

Оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК цим Критеріям (далі - Моніторинг).

Якщо за результатами Моніторингу визначено, що ПН/РК відповідає умовам, визначеним пунктом 6 Критеріїв, реєстрація такої ПН/РК зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПКУ.

У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) першу квитанцію з повідомленням про зупинення реєстрації такої ПН/РК та виявлені помилки та пропонується надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п.п. «в» п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом № 567, та/або Таблицю даних платника податків (далі - Таблиця), яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

         Пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій ПН/РК.

Пояснення подається у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F) 1312601 (далі - Повідомлення).

Повідомлення формується окремо по кожній ПН/РК, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН. До Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі РDF (розмір кожного додатка не повинен перевищувати 2 Мб).

Таблиця даних платника податку подається за формою J(F) 1312301 згідно з додатком до Критеріїв, що відображає специфіку господарської діяльності.

При заповненні Таблиці необхідно заповнювати вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010), код товару згідно з УКТ ЗЕД, код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010).

При цьому варто звернути увагу, що при поданні Таблиці відповідно до виду економічної діяльності необхідно обов'язково зазначити коди товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з Державним класифікатором продукції послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі таким платником постачаються (виготовляються), а також платник може зазначити коди товарів/послуг, які ним придбаються (отримуються) для їх виготовлення.

Електронні формати Повідомлення та додатка до нього розміщені на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.

Для формування Повідомлення в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

Повідомлення з додатками може бути сформоване та надіслане через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (режим «Ведення звітності»), вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.

Підтвердженням про отримання Повідомлення є квитанція про доставку.

Протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Кодексу, комісія ДФС приймає та надсилає платнику податку другу квитанцію з повідомленням про результат обробки призупиненої ПН/РК та Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (друга квитанція).

Рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 № 485, яка набрала чинності 14.07.2017.

Порядок визначає процедуру розгляду скарг на рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Скарги подаються платником податку на додану вартість до ДФС протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН. У разі коли останній день строку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

За результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:

задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії ДФС;

залишає скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

Якщо вмотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного пунктом 56.23 статті 56 ПКУ, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку. Задоволення скарги є підставою для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог пункту 2001.3 статті 200 ПКУ.

 

 

31. Повідомлення до контролюючого органу про

втрату та/або пошкодження інформації унаслідок

несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                       м. Дніпра повідомили, що ДФС України листом від 26.07.2017  № 19716/7/99-99-10-01-17 надано роз’яснення стосовно повідомлення контролюючих органів про втрату та/або пошкодження інформації (у тому числі, інформації, яка міститься у базах даних обліку платника податків) унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платника податків.

Верховною Радою України 13.07.2017 прийнято Закон України «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (щодо не застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платників податків).

Відповідно до цього Закону підрозділ 10 розділу XX Кодексу доповнено зокрема пунктом 45 такого змісту: «Тимчасово до 31 грудня 2017 року у разі втрати та/або пошкодження інформації (у тому числі, інформації, яка міститься у базах даних обліку платника податків) унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платника податків та за наявності документів, що підтверджують зазначені події, платник податків протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (щодо не застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платників податків) зобов’язаний письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності».

Водночас, відповідно до абзацу першого пункту 6.10 наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 «Прозатвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітності керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення.

Разом з тим, відповідно до пункту першого частини 2 статті 60 Кримінального процесуального кодексу України заявник має право зокрема отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію.

З огляду на зазначене, у разі втрати та/або пошкодження інформації (у тому числі, інформації, яка міститься у базах даних обліку платника податків) унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платника податків та за наявності документів (зокрема копії заяви або повідомлення про кримінальне правопорушення та документу, що підтверджує її прийняття і реєстрацію тощо), що підтверджують зазначені події, платник податків протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (щодо не застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платників податків) зобов’язаний письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності.

 

32. Оподаткування коштів, перерахованих неприбутковій організації

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                       м. Дніпра повідомили. Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (п.п. 134.1.1 п. 134.1 ПКУ).

Підпунктом 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Тобто, при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток бухгалтерський фінансовий результат податкового (звітного) періоду підлягає коригуванню на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, яка перевищує 4 відсотки значення показника об’єкта оподаткування, відображеного у рядку 04 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, за попередній звітний рік.

 

33. Розраховуємо податкову знижку

на навчання за підсумками 2016 року

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                       м. Дніпра повідомили, що з метою реалізації права на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених на навчання за підсумками 2016 року, застосовуються норми Податкового кодексу України, чинні у 2016 році.

Враховуючи норми ПКУ, алгоритм нарахування податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат за навчання, за наслідками звітного податкового 2016 року наступний:

визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності;

на підставі підтверджувальних документів визначається сума (вартість) витрат платника податку - резидента, дозволених до включення до податкової знижки, яка не повинна перевищувати для студентів, які навчаються на денній формі навчання - 19300 грн. (1930 грн. х 10 міс.). Водночас, при розрахунку понесених витрат слід враховувати, що розмір понесених витрат не повинен перевищувати встановленого у договорі розміру оплати за відповідний звітний період;

розраховується сума податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов'язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку;

з суми податку на доходи фізичних осіб утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму податку на доходи фізичних осіб, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату за навчання, та ставки податку.

Нагадаємо, порядок застосування податкової знижки визначений статтею 166 ПКУ. З 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII, яким внесено зміни, зокрема, до підпункту 166.3.3 ПКУ, згідно з яким платник податку має право включити до податкової знижки витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення.

 

  1. Якщо я не отримав податкове повідомлення – рішення,

як сплачуується податок на нерухомість

  З 1 липня платники податків - фізичні особи на підставі податкових повідомлень-рішень зобов’язані сплатити податок на нерухоме майно.

Громадянам, які володіють житловими будинками площею понад 120 кв.м., квартирами площею понад 60 кв.м., різними типами об’єктів житлової нерухомості (в тому числі їх частками) площею понад 180 кв.м. або об’єктами нежитлової нерухомості у разі неотримання податкових повідомлень - рішень на сплату податку, або ж у разі незгоди з розрахунком податку чи виявлення розбіжностей щодо зазначеної у ньому інформації про об’єкт нерухомості, слід звернутися з оригіналами документів про право власності на нерухоме майно до фіскальних органів за місцем реєстрації платника.

 

  1. Щодо штрафів при несплаті податку на нерухомість

  Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра повідомили, що за порушення термінів сплати податків платники притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Тому у разі неотримання податкових повідомлень - рішень на сплату податку, або ж у разі незгоди з розрахунком податку чи виявлення розбіжностей щодо зазначеної у ньому інформації про об’єкт нерухомості, слід звернутися з оригіналами документів про право власності на нерухоме майно до фіскальних органів за місцем реєстрації платника.

 

  1. Який порядок сплати податку на нерухомість

громадянами в поточному році?

  Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра повідомили, що в 2017 році фізичні особи сплачують податок за попередній, тобто 2016 рік. Оподатковується як житлова нерухомість (квартира, будинок), так і нежитлова нерухомість, в тому числі й господарські будівлі (сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, тощо). Наприклад, якщо у фізичної особи у власності є будинок та сарай, податок сплачується з усіх об’єктів: з будинку – за ставкою, встановленою місцевою радою для житлової нерухомості; з гаражу та сараю – за ставкою для нежитлової нерухомості.

 

  1. Чи має сплачувати податок на нерухоме майно підприємець,

який має у властності приміщення хлібопекарні?

  Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра повідомили, що відповідно до пп. ,,є” пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств. За визначенням промислове підприємство – це підприємство, що виробляє промислову продукцію у визначених обсягах згідно з заданою технологією. Тому зазначена норма стосується промислових підприємств юридичних осіб. Фізичні особи, що мають у власності нежитлові приміщення, які використовуються ними для виготовлення продукції, сплачують податок на загальних підставах.

 

  1. За які об’єкти нерухомого майна потрібно сплачувати 25 тис. грн.?

 Відповідно до пп. ,, ґ” пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку). Тобто, фактично, такі об’єкти оподатковуватимуться відсотковою (до 3%) та фіксованою (25 тис. грн) ставками.

 

  1. Якщо квартира є у спільній власності, хто має сплачувати податок?

 Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра повідомили, що в разі, якщо об’єкт нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб або спільній сумісній власності кількох осіб, що поділена між ними в натурі, то платником буде окремо кожна така особа, яка має відповідну частку власності нерухомого майна. Якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.

 

  1. Що є об’єктом та базою оподаткування

для транспортного податку у 2017 році?

Відповідно до пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати. Перелік таких транспортних засобів визначається, виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального та розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку та торгівлі України.

 

  1. Якщо автомобіль на протязі року перейшов від одного

власника до іншого, то як розраховується податок?

У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об'єкт.

 

  1. З якого часу потрібно сплачувати земельний

податок при викупі орендованої земельної ділянки?

  Якщо фізична особа викуповує орендовану нею земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, то фізична особа є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку. До дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку сплачується орендна плата відповідно до договору оренди землі. Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється, зокрема у разі поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря.

 

  1. Чи повинні члени садівницького товариства сплачувати земельний податок,

якщо земля приватизована, чи платником є садівницьке товариство?

 Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра повідомили, що якщо земельні ділянки приватизовані громадянами - членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст.281 Податкового кодексу України, є платниками земельного податку. Садівницьке товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.

 

  1. Якщо станом на сьогодні я не отримано

повідомлення-рішення по земельному податку, що робити?

Громадянам, які володіють земельними ділянками у разі неотримання податкових повідомлень - рішень на сплату податку, або ж у разі незгоди з розрахунком податку чи виявлення розбіжностей щодо зазначеної у ньому інформації, слід звернутися з оригіналами документів про право власності на земельну ділянку до фіскальних органів за місцем знаходження такої земельної ділянки для проведення звірки та внесення даних у інформаційну систему.

 

45. Відповідність податкових накладних:

як діти платнику у разі їх блокування

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра повідомили, що державна фіскальна служба України у листі від 27.07.2017 №19915/7/99-99-08-04-01-17 надала роз’яснення щодо функціонування системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних та як діти платнику податків у разі їх блокування.

Так, відповідно до вимог пункту 74.2 статті 74 глави 7 розділу II Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з 1 липня 2017 року функціонує система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – СМКОР).

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, зареєстрованим у Мін’юсті 16.06.2017 за № 753/30621 (далі – наказ № 567).

Оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК цим Критеріям (далі – Моніторинг).

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що ПН/РК відповідає умовам, визначеним пунктом 6 Критеріїв, реєстрація такої ПН/РК зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПКУ.

У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) першу квитанцію з повідомленням про зупинення реєстрації такої ПН/РК та виявлені помилки та пропонується надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п.п. «в» п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом № 567, та/або Таблицю даних платника податків (далі – Таблиця), яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

Пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій ПН/РК.

Пояснення подається у вигляді Повідомлення щодо подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F) 1312601 (далі – Повідомлення).

Повідомлення формується окремо по кожній ПН/РК, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН. До Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF (розмір кожного додатка не повинен перевищувати 2 Мб).

Таблиця даних платника податку подається за формою J(F) 1312301 згідно з додатком до Критеріїв, що відображає специфіку господарської діяльності.

При заповненні Таблиці необхідно заповнювати вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010), код товару згідно з УКТ ЗЕД, код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016–2010).

Звертаємо увагу, що подаючи Таблицю відповідно до виду економічної діяльності необхідно обов’язково зазначити коди товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з Державним класифікатором продукції послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі таким платником постачаються (виготовляються), а також платник може зазначити коди товарів/послуг, які ним придбаються (отримуються) для їх виготовлення.

Електронні формати Повідомлення та додатка до нього розміщені на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.

Для формування Повідомлення в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

Повідомлення з додатками може бути сформоване та надіслане через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (режим «Ведення звітності»), вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.

Підтвердженням про отримання Повідомлення є квитанція про доставку.

Протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Кодексу, комісією ДФС приймається та надсилається платнику податку друга квитанція з повідомленням про результат обробки призупиненої ПН/РК та Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (друга квитанція).

Рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 № 485, яка набрала чинності 14.07.2017.

Порядок визначає процедуру розгляду скарг на рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Скарги подаються платником податку на додану вартість до ДФС протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН. У разі коли останній день строку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

За результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:

задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії ДФС;

залишає скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

Якщо вмотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного пунктом 56.23 статті 56 ПКУ, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Задоволення скарги є підставою для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог пункту 2001.3 статті 200 ПКУ.

 

46. Cуму податку на нерухомість можна

уточнити в податковій інспекції

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра повідомили, що до 1 липня 2017 року за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) фізичної особи – платника податку на нерухоме майно податковими інспекціями направляються (вручаються) податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку з зазначенням відповідних платіжних реквізитів.

Термін сплати податку – протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення.

Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних (пп.266.7.3 ст.266 Податкового кодексу України) щодо:

 - об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

 - розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

 - права на користування пільгою із сплати податку;

 - розміру ставки податку;

 - нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

 

  1. Заповнюємо форму № 1-ДФ післф

оформлення спадщини (подарунку)

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра повідомили, що відповідно до чинного законодавства видача свідоцтв про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, здійснюється нотаріусом або в сільських населених пунктах - уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

При цьому, свідоцтво про право на спадщину спадкоємцю - нерезиденту нотаріусом або в сільських населених пунктах - уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування видається за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку на доходи фізичних осіб та військового збору з вартості об'єкта спадщини.

Згідно із внесеними у 2017 році до ст. 174 Кодексу Законом України від 23 лютого 2017 року № 1910-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини» змінами інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину в порядку, встановленому розділом IV Кодексу для податкового розрахунку, до контролюючого органу щокварталу подають: нотаріус за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса та/або в сільських населених пунктах уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

У податковому розрахунку обов'язково зазначається сума доходу у вигляді вартості успадкованого майна, отриманого платником податку, зазначеним у пп. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 Кодексу, а саме спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступеня споріднення у понятті, визначеному Кодексом.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4. який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 111/26556.

Інформація про видачу свідоцтва про право на спадщину (посвідчений договір дарування) відображається в податковому розрахунку за такими ознаками:

- за ознакою «113» - про отримання будь-якого об'єкта спадщини членами
сім'ї першого та другого ступенів споріднення спадкодавця;

- за   ознакою   «114»   -   про   отримання   будь-якого   об'єкта   спадщини
спадкоємцями, які не є членами сім'ї першого та другого ступеня споріднення зі спадкодавцем;

- за   ознакою   «115»   -   про   отримання   будь-якого   об'єкта   спадщини
(подарунка) від нерезидента або отриманий нерезидентом;

- за ознакою «116» - про отримання спадщини (подарунка) у вигляді
рухомого та нерухомого майна, коштів особою, яка є інвалідом І групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;  про отримання  спадщини  (подарунка у   вигляді   рухомого  та   нерухомого  майна дитиною-інвалідом;

- за ознакою «117» - про дохід, отриманий платником податку внаслідок
прийняття ним у спадщину чи дарунок грошових заощаджень, поміщених до 02.01.92 р. в установи Ощадбанку СРСР та державного страхування СРСР. Що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової   безпроцентної   позики    1990 р., облігації   Державної   внутрішньої виграшної  позики   1982 р.,  державні    казначейські    зобов'язання    СРСР, сертифікати   Ощадбанку  СРСР)  та  грошові заощадження громадян  України, поміщені   в   установи   Ощадбанку   України   та   колишнього   Укрдержстраху протягом 1992 - 1994 рр., погашення яких не відбулося.

 

48. Трансфертне ціноутворення

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра повідомили, що 16 червня 2017 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 N 468 (далі - наказ N 468) "Про затвердження Змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції" (далі - Звіт та Порядок).

Наказ N 468 виданий згідно з пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) з метою приведення у відповідність до Закону України від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" та запобігання виникненню спірних питань під час складання та подання Звіту про контрольовані операції.

Враховуючи викладене, звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків протягом 2016 звітного року, заповнюється та подається за оновленою формою та в порядку, затвердженими наказом N 468. Водночас Звіти за 2016 рік, подані платниками до набрання чинності наказом N 468, вважаються дійсними.

Зміни у додатках до Звіту

Головною відмінністю від попередньої форми Звіту є доповнення додатка до Звіту "Відомості про контрольовані операції" графою 25 "Сторона, що досліджується", в якій у разі застосування для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" методів ціни перепродажу, "витрати плюс" та чистого прибутку, має бути зазначена інформація про сторону, що досліджується відповідно до пп. 39.3.2.7 пп. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 Кодексу. У випадках, якщо платник податків обирає стороною, що досліджується, себе, у графі зазначається "1", якщо обрано особу-контрагента у контрольованих операціях, зазначається "0". Під час застосування методів порівняльної неконтрольованої ціни або розподілу прибутку графа 25 не заповнюється.

Назва графи 20 додатка до Звіту "Відомості про контрольовані операції" приведена у відповідність до вимог Кодексу: в ній зазначається загальна вартість операції за вирахуванням непрямих податків.

Також у новій редакції викладено додаток "Інформація про пов'язаних осіб" до Звіту, який відтепер має більш зручну для заповнення форму.

Зміни у Порядку

Пункти 1 - 3 розділу I Порядку викладено у новій редакції, відповідно до якої Звіт подається до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому Звіті інформацію надано не у повному обсязі, або вона містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати:

новий Звіт (звіт з позначкою "звітний новий") до граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період;

уточнюючий Звіт (звіт з позначкою "уточнюючий") після граничного строку подання звіту за такий самий звітний період.

Новий та уточнюючий Звіти повинні містити повну інформацію про контрольовані операції за звітний рік, як передбачено при складанні основного Звіту (звіту з позначкою "звітний").

Якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Враховуючи, що у 2017 році 30 вересня припадає на вихідний день, граничний строк подання Звіту щодо контрольованих операцій за 2016 рік є 02.10.2017.

Порядок доповнено роз'ясненнями щодо особливостей заповнення Звіту, у разі здійснення господарських операцій із придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) з пов'язаними особами - нерезидентами із залученням непов'язаних осіб відповідно до пп. 39.2.1.5 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу. У такому випадку в основній частині Звіту "Загальні відомості про контрольовані операції" у графі 2 має зазначатись повне найменування нерезидента - пов'язаної особи, водночас в додатку до Звіту у розділі "Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях" зазначається інформація відповідно до первинних документів щодо операції придбання та/або продажу товарів (робіт, послуг) із залученою у ланцюгу таких операцій непов'язаною особою.

Уточнено порядок заповнення окремих граф розділу "Відомості про контрольовані операції" додатка до Звіту:

у разі якщо предметом контрольованої операції є фінансові послуги із надання/отримання кредиту, депозиту, позики, у графі 17 зазначається сума відсотків, нарахованих (сплачених) або отриманих під час відповідної контрольованої операції у валюті контракту;

у графі 23 вказується цифрове значення показника рентабельності контрольованої операції (сукупності контрольованих операцій), зазначеного платником податку у графі 22, у відсотках, з точністю до другого знака після коми.

Також розділ V Порядку доповнено пунктом 7, який роз'яснює відображення показника рентабельності при групуванні контрольованих операцій, а саме: у разі якщо показник рентабельності обчислюється для сукупності контрольованих операцій, здійснених платником протягом року, але правила групування згідно з цим розділом не дозволяють відобразити інформацію про таке групування одним рядком, відповідний показник рентабельності (графа 22) та його цифрове значення (графа 23) зазначаються у кожному з рядків, які відображають сукупність таких операцій.

Враховуючи зміни у ст. 39 Кодексу щодо критеріїв визнання господарських операцій контрольованими, коди підстав віднесення господарських операцій до контрольованих згідно з додатком 1 до Порядку викладено у відповідності до вимог пп. 39.2.1.1 п. 39.2.1. ст. 39 Кодексу, зокрема доповнено новим кодом "040" для контрольованих операцій, передбачених пп. "г" пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу - "господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи".

 

49. ЗМІНЕНО ФОРМУ ТА ПОРЯДОК СКЛАДАННЯ ЗВІТУ ПРО КОНТРОЛЬОВАНІ ОПЕРАЦІЇ.

16 червня 2017 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 N 468 (далі - наказ N 468) "Про затвердження Змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції" (далі - Звіт та Порядок).

Наказ N 468 виданий згідно з пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) з метою приведення у відповідність до Закону України від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" та запобігання виникненню спірних питань під час складання та подання Звіту про контрольовані операції.

Враховуючи викладене, звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків протягом 2016 звітного року, заповнюється та подається за оновленою формою та в порядку, затвердженими наказом N 468. Водночас Звіти за 2016 рік, подані платниками до набрання чинності наказом N 468, вважаються дійсними.

Зміни у додатках до Звіту

Головною відмінністю від попередньої форми Звіту є доповнення додатка до Звіту "Відомості про контрольовані операції" графою 25 "Сторона, що досліджується", в якій у разі застосування для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" методів ціни перепродажу, "витрати плюс" та чистого прибутку, має бути зазначена інформація про сторону, що досліджується відповідно до пп. 39.3.2.7 пп. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 Кодексу. У випадках, якщо платник податків обирає стороною, що досліджується, себе, у графі зазначається "1", якщо обрано особу-контрагента у контрольованих операціях, зазначається "0". Під час застосування методів порівняльної неконтрольованої ціни або розподілу прибутку графа 25 не заповнюється.

Назва графи 20 додатка до Звіту "Відомості про контрольовані операції" приведена у відповідність до вимог Кодексу: в ній зазначається загальна вартість операції за вирахуванням непрямих податків.

Також у новій редакції викладено додаток "Інформація про пов'язаних осіб" до Звіту, який відтепер має більш зручну для заповнення форму.

Зміни у Порядку

Пункти 1 - 3 розділу I Порядку викладено у новій редакції, відповідно до якої Звіт подається до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому Звіті інформацію надано не у повному обсязі, або вона містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати:

новий Звіт (звіт з позначкою "звітний новий") до граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період;

уточнюючий Звіт (звіт з позначкою "уточнюючий") після граничного строку подання звіту за такий самий звітний період.

Новий та уточнюючий Звіти повинні містити повну інформацію про контрольовані операції за звітний рік, як передбачено при складанні основного Звіту (звіту з позначкою "звітний").

Якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Враховуючи, що у 2017 році 30 вересня припадає на вихідний день, граничний строк подання Звіту щодо контрольованих операцій за 2016 рік є 02.10.2017.

Порядок доповнено роз'ясненнями щодо особливостей заповнення Звіту, у разі здійснення господарських операцій із придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) з пов'язаними особами - нерезидентами із залученням непов'язаних осіб відповідно до пп. 39.2.1.5 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу. У такому випадку в основній частині Звіту "Загальні відомості про контрольовані операції" у графі 2 має зазначатись повне найменування нерезидента - пов'язаної особи, водночас в додатку до Звіту у розділі "Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях" зазначається інформація відповідно до первинних документів щодо операції придбання та/або продажу товарів (робіт, послуг) із залученою у ланцюгу таких операцій непов'язаною особою.

Уточнено порядок заповнення окремих граф розділу "Відомості про контрольовані операції" додатка до Звіту:

у разі якщо предметом контрольованої операції є фінансові послуги із надання/отримання кредиту, депозиту, позики, у графі 17 зазначається сума відсотків, нарахованих (сплачених) або отриманих під час відповідної контрольованої операції у валюті контракту;

у графі 23 вказується цифрове значення показника рентабельності контрольованої операції (сукупності контрольованих операцій), зазначеного платником податку у графі 22, у відсотках, з точністю до другого знака після коми.

Також розділ V Порядку доповнено пунктом 7, який роз'яснює відображення показника рентабельності при групуванні контрольованих операцій, а саме: у разі якщо показник рентабельності обчислюється для сукупності контрольованих операцій, здійснених платником протягом року, але правила групування згідно з цим розділом не дозволяють відобразити інформацію про таке групування одним рядком, відповідний показник рентабельності (графа 22) та його цифрове значення (графа 23) зазначаються у кожному з рядків, які відображають сукупність таких операцій.

Враховуючи зміни у ст. 39 Кодексу щодо критеріїв визнання господарських операцій контрольованими, коди підстав віднесення господарських операцій до контрольованих згідно з додатком 1 до Порядку викладено у відповідності до вимог пп. 39.2.1.1 п. 39.2.1. ст. 39 Кодексу, зокрема доповнено новим кодом "040" для контрольованих операцій, передбачених пп. "г" пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу - "господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи".

 

50.    КОЛИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЕЦЬ,  НЕ МАЄ

ПРАВА НА ЗАСТОСУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ ЗНИЖКИ

Податковий кодекс України, який регламентує порядок оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі військовослужбовців, не передбачає звільнення від обкладання податком на доходи фізичних осіб грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, крім сум грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачених законом, які виплачуються з бюджету чи бюджетною установою (п.п. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

При цьому, згідно з п. 168.5 ст. 168 ПКУ суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.

Згідно з п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

Враховуючи викладене, військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення, не має права на застосування податкової знижки.

Право на податкову знижку має фізична особа, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.

 

51. Підвищені мінімальні ціни на алкогольні напої

Розмір мінімальних цін на алкоголь, який діє сьогодні, запроваджено у листопаді 2016 р. Водночас у 2017 р. зросли ставки акцизного податку на переважну більшість алкогольних напоїв (горілку, лікеро-горілчані вироби, коньяк, вина тощо). Відбулося і зростання інших складових ціни, тому на цей час розмір мінімальних цін не відповідає реальним витратам на виробництво і реалізацію алкогольних напоїв.

 Щоб захистити споживачів від контрафактної та сурогатної продукції і зменшити частку тіньової економіки, Кабінет Міністрів України підвищив мінімальні ціни на алкоголь. Зокрема, роздрібні ціни на горілку та лікеро-горілчані вироби буде збільшено на 14 — 19,41 %; віскі, ром та джин  — на 6,5 — 6,6; коньяк (бренді)  — на 12,3 —29,1; вина з додаванням спирту, ігристі  — на 7,1 —13,3 %.

 

52. Чужі доходи на рахунку «спрощенця»

При помилковому переказі суми на рахунок неналежного отримувача, що стався з вини банку, банк-порушник зобов’язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму переказу отримувачу. Якщо ні, то отримувач має право у встановленому законом порядку вимагати від банку-порушника ініціювання переказу йому суми переказу за рахунок власних коштів, сплати пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення починаючи від дати завершення помилкового переказу, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу. Одночасно банк-порушник зобов’язаний після виявлення помилки негайно повідомити неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу і про необхідність ініціювання ним переказу еквівалентної суми коштів цьому банку протягом трьох робочих днів від дати надходження такого повідомлення.

Неналежний отримувач зобов’язаний протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу.

При своєчасному повідомленні банком-порушником неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу та порушення неналежним отримувачем строку, неналежний отримувач має повернути суму переказу, а також сплатити банку-порушнику пеню в розмірі 0,1 відсотка цієї суми за кожний день починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу. Спори між банком-порушником та неналежним отримувачем щодо помилкового переказу розглядаються у судовому порядку.

Згідно з п. 292.13 ст. 292 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) дохід платника єдиного податку визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ.

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат, а саме: ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування.

При цьому, згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, при отриманні юридичною особою - платником єдиного податку помилкового переказу з вини банку та повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу і про необхідність ініціювання ним переказу еквівалентної суми коштів цьому банку протягом трьох робочих днів від дати надходження такого повідомлення, неналежний отримувач - юридична особа - платник єдиного податку:

- за умови повернення помилково отриманих коштів протягом встановленого терміну та в одному податковому (звітному) періоді не включає зазначені суми до складу доходів;

- за умови повернення помилково отриманих коштів протягом встановленого терміну, але в наступному податковому (звітному) періоді, включає зазначені суми до складу доходів податкового (звітного) періоду із здійсненням перерахунку доходів у наступному звітному періоді (у випадку отримання помилкового переказу за три або менше робочих дні до закінчення податкового (звітного) періоду).

 

53. Податок на нерухоме майно, відмінне від

земельної ділянки: за які об’єкти сплачуємо

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра повідомили, що згідно статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки є фізичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Фізичні особи у 2017 році сплачують податок за 2016 рік.

Якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Пільги зі сплати податку для об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб застосовуються:

для квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

для житлових будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

для різних типів об’єктів незалежно від їх кількості – на 180 кв. метрів.

Пільги не надаються на об’єкти, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (надаються в оренду, використовуються у підприємницькій діяльності).

Також за наявності у власності об’єкта житлової нерухомості, загальна площа якого перевищує 300 кв.м. (для квартир) та/або 500 кв.м. (для будинків), сума податку збільшується на 25 000 грн. на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості.

Ставка податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, встановляються за рішенням сільської, селищної, міської ради, залежно від місця розташування та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків для фізичних осіб (27,56 грн.).

Обчислення суми податку з об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Фізичні особи повинні сплатити податок протягом 60 днів після отримання повідомлення-рішення контролюючого органу.

У випадку, коли повідомлення-рішення не надійшло громадянину, він може звернутись до податкової інспекції за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості; розміру загальної площі об’єктів; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

 

54. Чи зобов’язані підприємці при продажу

у кіосках газет застосовувати РРО?

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі м. Дніпра повідомили, що суб’єкти господарювання мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу.

При цьому обов’язковою умовою є відсутність у складі загального товарообігу операцій з продажу алкогольних напоїв та підакцизних непродовольчих товарів.

Зазначена норма передбачена ст. 9 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР, зі змінами.

 

55. Щодо переліку нерезидентів, які

не сплачують корпоративний податок

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі м. Дніпра повідомили: з 28.07.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 № 480, якою затверджено перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи (далі – Постанова № 480).

Зазначений перелік затверджено відповідно до п.п.«г» п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно із зазначеними положеннями ПКУ контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в» п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ, визнаються неконтрольованими.

 

  1. Хто є платником земельного податку за земельні ділянки, що

знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей?

Під час проведення сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» фахівці ДПІ у Соборному районі м. Дніпра  відповідали на питання, пов’язанні з земельними відносинами.

Так, земельний податок за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей, нараховується на загальних підставах, і сплачується батьками, опікунами або самими малолітніми та неповнолітніми дітьми за допомогою батьків чи піклувальників.

 

  1. Чи є платником плати за землю ФОП, яка

має тимчасову споруду (кіоск, палатку тощо)?

Під час проведення сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» фахівці ДПІ у Соборному районі м. Дніпра  відповідали на питання, пов’язанні з земельними відносинами: якщо фізична особа — підприємець має паспорт прив’язки тимчасової споруди, то він повинен мати і правовстановлюючі документи на земельну ділянку (свідоцтво про право власності або користування чи договір оренди земельної ділянки) по яких розраховується плата за землю.

 

  1. З якого часу громадянин, який викуповує орендовану земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, повинен сплачувати земельний податок?

Під час проведення сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» фахівці ДПІ у Соборному районі м. Дніпра  відповідали на питання, пов’язанні з земельними відносинами: якщо фізична особа викуповує орендовану нею земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, то фізична особа є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку.  До дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку сплачується орендна плата відповідно до договору оренди землі.

  1. Чи повинні члени садівницького товариства сплачувати земельний податок, якщо земля приватизована, чи платником є садівницьке товариство?

Під час проведення сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» фахівці ДПІ у Соборному районі м. Дніпра  відповідали на питання, пов’язанні з земельними відносинами: якщо земельні ділянки приватизовані громадянами - членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст.281 Податкового кодексу України, є платниками земельного податку. При цьому, нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

Садівницьке товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.

 

  1. Що є підставою для нарахування плати

за землю (земельного податку та орендної плати)?

Під час проведення сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» фахівці ДПІ у Соборному районі м. Дніпра  відповідали на питання, пов’язанні з земельними відносинами: підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.  Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

 

  1. З якої дати необхідно сплачувати орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності: з дня підписання договору оренди земельної ділянки чи з дня його реєстрації?

Під час проведення сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» фахівці ДПІ у Соборному районі м. Дніпра  відповідали на питання, пов’язанні з земельними відносинами:  орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою, а саме - з дня державної реєстрації договору оренди земельної ділянки.

 

  1. До якої дати підприємство – юридична особа повинна сплачувати земельний податок у разі припинення права постійного користування земельною ділянкою державної або комунальної власності?

Під час проведення сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» фахівці ДПІ у Соборному районі м. Дніпра  відповідали на питання, пов’язанні з земельними відносинами: у разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Тобто, юридична особа сплачує земельний податок до дати припинення права постійного користування земельною ділянкою, що оформлено відповідно до законодавства.

29 серпня 2017 року спливає останній термін сплати земельного податку з фізичних осіб та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичними особами - громадянами нашої області.

 

63. Зона АТО: податок на нерухомість та єдиний податок

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра повідомили, що на період із 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, у якому буде завершено АТО, із 01.01.2017 виключено з об’єктів обкладення податком на нерухомість і єдиним податком розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів на лінії зіткнення такі об’єкти:

-  об’єкти житлової та нежитлової нерухомості (пп. 38.6 п. 38 підрозділу 10 р. ХХ ПКУ);

- земельні ділянки (пп. 38.8 п. 38 підрозділу 10 р. ХХ ПКУ).

Зважаючи на приписи відповідних норм, у період із 14.04.2014. по 01.01.2017  не виникав обов’язок платників податку на нерухомість і єдиного податку щодо складання та подання податкової звітності.

За таких обставин до вказаної категорії платників не виникають передбачені ст. 120 ПКУ підстави щодо застосування санкцій за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності. Водночас прийняті органами ДФС у вказаному періоді рішення щодо застосування таких санкцій підлягають скасуванню на підставі розпорядження вповноваженої особи відповідного територіального органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

З метою узгодження розміру грошових зобов’язань платників податків суб’єкти господарювання, які до 01.01.2017 належали до категорії платників податку на нерухомість і єдиного податку, уточнюють узгоджені в період із 14.04.2014  по 01.01.2017 податкові зобов’язання, керуючись нормами ст. 50 ПКУ. Санкції для грошових зобов’язань указаного періоду не застосовуються, а нараховані — підлягають скасуванню на підставі розпорядження вповноваженої особи відповідного територіального органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування. (Лист  ДФСУ від 31.07.2017 № 20172/7/99-99-12-02-03-17).

 

  1. Чи необхідно підприємцю, який торгує виключно пивом, отримати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, якщо діяльність з продажу пива здійснюється в кіосках, палатках, павільйонах, приміщеннях контейнерного типу тощо? Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі м. Дніпра повідомили, що суб’єктам господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю виключно пивом, з 01.07.2015 необхідно отримати ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Така діяльність повинна здійснюватися виключно у торговельних приміщеннях (будівлях), без обмеження торговельної площі, обладнаних відповідно до вимог законодавства з обов’язковим застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.

 

  1. Чи має право підприємець за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пивом, здійснювати продаж інших алкогольних напоїв?

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра повідомили, що чинним законодавством не передбачено отримання окремих ліцензій на роздрібну торгівлю пивом та іншими алкогольними напоями. Ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями є документом, що надає право здійснювати діяльність з реалізації алкогольних напоїв за визначеним місцем торгівлі. При цьому суб’єкт господарювання, який отримав ліцензію на продаж пива у місці торгівлі площею менше 20 кв. метрів, не має права здійснювати продаж інших алкогольних напоїв у такому місці торгівлі.

 

66.Чи мають право застосовувати книгу обліку

розрахункових операцій та розрахункові книжки і не

застосовувати РРО підприємці – платники єдиного податку 2 та 3 груп?

Відповідно п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб’єкти: господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин).

     Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», дія якого поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

     Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону №265/95-ВР визначено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок (РК) та книг обліку розрахункових операцій (КОРО), а також встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО є обов’язковим.  Так, відповідно до пункту 1 Переліку дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням РК та КОРО фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок та які здійснюють роздрібну торгівлю продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів.

     Законом України від 28 грудня 2014 року №71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та віднесено пиво до алкогольних напоїв.

     Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом: етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, сгіиртом-сирцем плодовим:, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним: виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

     Відповідно до статті 15 вказаного Закону роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

     При цьому однією з умов отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (крім столових вин) є наявність зареєстрованого належним чином РРО (книг обліку розрахункових операцій).

     Згідно з пунктом 22 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року №854 зі змінами та доповненнями, продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки закладами ресторанного господарства та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним ассортиментом товарів.

     Правила роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства затверджено наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219 зі змінами та доповненням. При цьому у назві та тексті Правил слова «громадське харчування» в усіх відмінках замінено словами «ресторанне господарство» згідно з наказом Міністерства економіки України від 09.10.2006 №309.

     Підпунктом 1.3 пункту 1 Правил визначено, що заклад ресторанного господарства - це організаційно- структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів.

      Оскільки з 01.07.2015 діяльність з роздрібної торгівлі пивом підлягає ліцензуванню на загальних підставах, передбачених для алкогольних напоїв, то фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку другої та третьої груп мають право здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив, у тому числі пива, виключно через заклад ресторанного господарства або спеціалізований відділ, що має статус закладу ресторанного харчування, за умови наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та застосування при проведенні розрахунків РРО.

 

  1. Які встановлено обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів?

Обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів встановлені ст. 15 прим.3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями.  Зокрема, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів:
     1) особами, які не досягли 18 років;

     2) особам, які не досягли 18 років;

     3) у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв;

     4) у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;
     5) у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі);

     6) з торгових автоматів;

     7) на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, пива);

     8) поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар);

     9) у споживчих упаковках, що містять менш як 20 сигарет;

     10) з рук;

     11) у невизначених для цього місцях торгівлі.

     Забороняється продаж товарів дитячого асортименту, що імітують тютюнові вироби.
     На час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та куріння тютюнових виробів.

     Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов’язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.
     У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.

 

68. Для  розблокування податкової накладної сформуйте пакет документів

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра повідомили, що у  разі отримання платником податків квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платник податків має право подати на розгляд комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН або відмову в такій реєстрації, зазначені у наказі документи.

Наказом № 567 затверджено вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зокрема, для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Надавати потрібно лише ті документи, що підтверджують реальність саме тієї операції, яка зазначена в податковій накладній, що зупинена. З метою оперативного опрацювання документи бажано подавати в електронному вигляді.

Платник має право подати документи для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, до ДФС протягом 365 календарних днів  з дати виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування (пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу).

 

69. Щодо відображення витрат на оплату товарів

 "загальносистемником" у Книзі обліку лише при отриманні доходу

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра повідомили, що фізособи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга) та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форма Книги та порядок її ведення встановлені Наказом Міндоходу від 16.09.2013 р. № 481.

Відповідно до п. 5 Порядку записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.

Пунктом 6 Порядку визначено, що у графі 2 Книги "Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності або незалежної професійної діяльності" відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

У графі 6 Книги "Сума витрат, пов'язаних з придбанням товарів (робіт, послуг)" відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов'язані з отриманням доходу за підсумками дня.

Тобто підприємець у графі 2 Книги "Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності", відображає отриманий дохід за підсумками дня та одночасно у графі 6 суму документально підтверджених витрат, пов'язаних з придбанням товарів (робіт, послуг), дохід від реалізації яких відображено у графі 2 Книги.

Суму витрат підприємець визначає самостійно, виходячи із номенклатури, кількості та ціни придбання реалізованих товарів, по яких надійшла сплата.

Водночас витрати на оплату товарів для господарської діяльності за вказаний день можуть бути відображені у графі 6 Книги лише при отриманні доходу від їх реалізації.

 

70. Літакобудівні підприємства зможуть імпортувати

комплектуючі без сплати ввізного мита і ПДВ

 9 серпня, Уряд схвалив пропозицію Першого віце-прем’єр-міністра Степана Кубіва щодо механізму державної підтримки літакобудівної галузі.

Постанова Кабінету Міністрів України дозволяє звільнити від сплати ввізного мита та від сплати податку на додану вартість товари, які імпортують підприємства літакобудування.

До постанови додається чіткий перелік товарів та їхня кількість. Ці показники були визначені з урахуванням щорічних виробничих планів підприємств, довгострокових контрактів на виробництво, ремонт, переобладнання, модифікацію авіаційної техніки та двигунів.

Підприємства літакобудування будуть звільнені від сплати ввізного мита та ПДВ на комплектуючі товари до 1 січня 2025 року, за умови що вони будуть дотримуватись вимог щодо обсягів ввезення та їхнього цільового використання.

 

71. Запровадження єдиного рахунку

для сплати податків, зборів та ЄСВ

 Уряд ухвалив законопроект щодо запровадження єдиного рахунку сплати податків і зборів, єдиного соціального внеску для платників

Запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного соціального внеску - це виконання антикорупційного Закону 1797, який було напрацьовано разом з бізнесом, депутатами та громадськими експертами та ухвалено Верховною Радою минулого року.

Платник податків за власним бажанням матиме право відкрити єдиний рахунок в Казначействі та використовувати для сплати податкових зобов’язань з податків та зборів, єдиного соціального внеску. Платник матиме можливість сплатити такі податкові зобов’язання, як:

  • ПДФО,
  • податок на прибуток підприємств,
  • рентну плату, 
  • екологічний податок
  • інші податки і збори, визначені нормами Податкового кодексу,
  • єдиний соціальний внесок.

Виключенням будуть ПДВ та акцизний податок з реалізації пального. Для цих двох податків згідно з Податковим кодексом функціонують системи електронного адміністрування.

Платник податку відкриватиме єдиний рахунок через Електронний кабінет, що значно покращує умови сплати податків і зборів, єдиного соціального внеску.

В свою чергу, це дасть:

 - спрощення процедури розрахунків платників податків, значне заощадження фінансових і часових витрат;

- зменшення кількості помилково або надміру сплачених грошових зобов’язань платником податків;

- уникнення непорозумінь зі зміною бюджетних рахунків, оскільки в електронному кабінеті платника податків будуть розміщені вірні реквізити рахунків;

- спрощення ведення бізнесу та налагодження партнерських відносин між бізнесом та контролюючими органами;

- підвищення рівня відкритості, прозорості та довіри платників податків до державних органів.

 

72. Правила реєстрації місця проживання

для переселенців змінено

Кабінет Міністрів України змінив правила реєстрації місця проживання для внутрішніх переселенців, скасувавши необхідність вносити дані про реєстрацію місця перебування. Відповідне рішення ухвалено 9 серпня, на засіданні Уряду.

Зміни були внесені до правил реєстрації місця проживання. Так, правила реєстрації тепер відповідають Закону "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".

 

73. Щодо ведення касових книг

і використання РРО медзакладами

 Щодо присутності у роботі медзакладу ознак наявності двох кас: основної та відокремленої

Кожне підприємство, а також відокремлений підрозділ, що здійснює готівкові розрахунки, повинно мати касу. Вона може знаходитися в окремому приміщенні або в бухгалтерії, де касир підприємства має проводити операції з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також облік готівки для її оприбуткування в касовій книзі.

При цьому каса на підприємстві, як правило, одна, а місць розрахунку, обладнаних РРО, може бути багато.

У випадку медзакладу РРО знаходиться у реєстратурі підприємства. Таким чином, наявна ознака однієї каси, що знаходиться у бухгалтерії, де відповідно належним чином повинна вестися одна касова книга для обліку операцій з готівкою в національній валюті.

 Щодо можливості бухгалтера з касових операцій через різницю у режимі роботи оприбутковувати решту готівки з реєстратури в межах встановленого ліміту та здійснювати записи у касовій книзі на наступний день

У разі різниці у режимі роботи бухгалтерії і реєстратури, де застосовується РРО та КОРО, частину готівкової виручки можна зберігати у сейфі за умови його знаходження на місці проведення розрахунків. При цьому сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків (у ящику РРО та сейфі) має відповідати сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора та своєчасно і повній сумі оприбутковуватись до зареєстрованої книги ОРО.

Крім того, податківці нагадують, що внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо такі внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Таким чином, з метою уникнення можливого порушення законодавства з питань ведення готівкових операцій та враховуючи режим роботи реєстратури і розпорядок функціонування бухгалтерії, слід:

  • обумовити таку ситуацію у внутрішньому наказі по підприємству,
  • визначити час робочих змін структурних підрозділів,
  • зазначити, що в сейфі, розміщеному на місці проведення розрахунків, має зберігатися лише виручка від реалізації з використанням РРО,
  • визначити порядок взаємодії підрозділу (реєстратури) із бухгалтерією підприємства відповідно до вимог чинного законодавства України, та належного забезпечення бухгалтерського обліку касових операцій тощо.

 Щодо оприбуткування готівки за день у касовій книзі та співпадіння із сумою оприбуткування готівки у книзі обліку розрахункових операцій за умови наявності двох кас з різним режимом роботи

КОРО та касова книга - це різні книги обліку, які відображають різні форми оприбуткування готівки, однак ведення однієї не виключає ведення іншої книги.

Отже, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та відображення на їх підставі готівки у КОРО.

 Таким чином, підприємство, яке здійснює розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при наданні медичних послуг, має своєчасно та в повній мірі оприбутковувати всю готівку, що надходить до кас, та щоденно, тобто кожного робочого дня по закінченні зміни, але не пізніше 24 години цього ж дня, друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО. 

 

74. Чи можливе формування податкового кредиту

на підставі тимчасової митної декларації

Правила формування податкового кредиту при імпорті

За п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у разі ввезення товару на митну територію України відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ. А вже за ним датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Пунктом 201.12 ПКУ встановлена документальна підстава для відображення податкового кредиту у такому разі. Нею вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату ПДВ.

На підставі всіх цих правил ДФС зауважила, що при здійсненні операцій із ввезення товарів на митну територію України формування податкового кредиту з ПДВ здійснюється лише за умови наявності належним чином оформленої митної декларації, а не на підставі тимчасових митних декларацій. 

До такого ж висновку дійшов й ВСУ у своїй постанові від 23.06.2015 р.                          № 2а -18022/12/2670.

Подання тимчасової та додаткової митних декларацій 

Згідно з п. 1 ст. 248 МКУ митне оформлення розпочинається з моменту подання декларантом митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідними для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов’язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації (п. 1 ст. 260 МКУ).

Ця додаткова декларація має містити точні відомості про товари, задекларовані за тимчасовою митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку (п. 1 ст. 261 МКУ).

Тож саме додаткова митна декларація  у такому випадку буде підставою для відображення податкового кредиту з ПДВ. 

 

75. Про порядок застосування декларації інвойс

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра повідомили, що ДФС у листі від 28.07.2017 р. №19973/7/99-99-19-04-01-17 зазначила, що у випадку подання декларації інвойс, в якій сукупна вартість партії товарів зазначена у валюті, відмінній від євро або національних валют країн - членів ЄС, для розрахунку сум, виражених у євро, використовується офіційний курс національної валюти України до іноземної валюти, встановлений НБУ, що діє на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення із застосуванням до товарів походженням з країн ЄС тарифної преференції зі сплати ввізного мита, встановленої Угодою.

При цьому з урахуванням пункту 3 статті 31 Протоколу 1 «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Угоди до уваги береться офіційний курс національної валюти України до євро станом на перший робочий день жовтня 2016 року.

Інформація про суми в національній валюті України, еквівалентні сумам в євро, які застосовуються у 2017 році, у табличному вигляді додається.

 

76. Щодо планових перевірок у сфері пенсійного страхування

Уряд на засіданні 9 серпня привів у відповідність до Закону №1726 акти Кабінету Міністрів України

Уряд, своєю чергою, на засіданні 9 серпня привів у відповідність до акта вищої юридичної сили акти Кабінету Міністрів України (постанова КМУ від 09.08.2017 р. № 560).

Зокрема, внесено зміни до пункту 7 додатка до постанови КМУ від 29.07.2015 р.                   № 528 „Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органами Пенсійного фонду України”.

Таким чином, планові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктами господарювання з високим ступенем ризику вимог законодавства у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, що реалізуються органами Пенсійного фонду України, проводитимуться з періодичністю не частіше ніж один раз на два роки.

 

77. Платникам акцизного податку

Договір про спільну діяльність

Реалізація пального відбувається згідно з договором про спільну діяльність без створення юридичної особи. Яка особа підлягає реєстрації як платник акцизного податку?

Порядок реєстрації платників акцизного податку з реалізації пального визначено розділом II Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 р. № 113 (далі — Порядок № 113).

Згідно з п. 5 цього Порядку ДФС веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального (далі — реєстр платників). Включення осіб до реєстру платників, внесення змін до нього, виключення з реєстру платників здійснюються засобами СЕАРП і конт­ролюючими органами за основним місцем обліку особи як платника податків.

При цьому до реєстру платників, зокрема щодо договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи, включаються такі ідентифікаційні дані:

Слід зауважити, що реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального за формою № 1-АКП (далі — заява за формою № 1-АКП), затвердженою наказом Мінфіну України від 25.02.2016 р. № 218 (далі — наказ № 218).

 Якщо інформація про облікові дані неповна

Платник акцизного податку здійснює реалізацію пального через пункти продажу, не зазначені в заяві за формою № 1-АКП. Чи застосовуються до нього штрафні санкції?

Згідно з п. 6 Порядку № 113 реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви за формою № 1-АКП.

Інформація про всі введені в експлуатацію пункти (склади, комплекси, станції, інші об’єкти) з реалізації пального надається у заяві за формою № 1-АКП в розрізі Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України (далі — КОАТУУ). Щодо кожного пункту в заяві зазначаються код пункту реалізації пального (код згідно з ЄДРПОУ, якщо пункт є відокремленим підрозділом юридичної особи) або код за кодифікацією, прийнятою самою особою, назва, місцезнаходження та інші дані, встановлені формою заяви.

Отже, незважаючи на те що інформація про пункти (склади, комплекси, станції, інші об’єкти), в яких реалізується пальне (код, найменування, місцезнаходження та інші дані), відповідні коди адміністративно-територіальних одиниць згідно з КОАТУУ є довідковою, вона належить до облікових даних платника і є обов’язковою для заповнення заяви за формою № 1-АКП.

При цьому за невнесення платником акцизного податку змін до своїх облікових даних до нього може застосовуватися відповідальність, передбачена п. 117.1 ст. 117 Кодексу.

Так, неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухобліку та/або складення податкової звітності, згідно з вимогами, встановленими Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 грн (у разі неусунення порушень або за ті самі дії, вчинені повторно протягом року, — 340  грн), на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, — 510 грн (у разі неусунення порушень або за ті самі дії, вчинені повторно протягом року, — 1 020 грн).

 Реалізація вермутів

Суб’єкт господарювання, що не є виробником первинного (змішаного) виноробства, отримує спирт для виробництва вермутів. У яких додатках до декларації акцизного податку (далі — декларація) відображається акцизний податок з реалізації вермутів?

Оскільки суб’єкт господарювання не є підприємством первинного виноробства, а належить до підприємств вторинного виноробства, то оподаткування акцизним податком вермуту має здійснюватися з урахуванням ст. 225 Кодексу, якою встановлено загальний механізм сплати акцизного податку з алкогольних напоїв (крім виноматеріалів та вермутів, які виробляються підприємствами первинного виноробства та для яких ст. 229 цього Кодексу визначено інший механізм оподаткування).

Відповідно до Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Мінфіну України від 23.01.2015 р. № 14 (далі — Порядок № 14), суб’єкти господарювання, які отримують спирт етиловий неденатурований для переробки на алкогольні напої, відображають податкові зобов’язання з акцизного податку в додатку 3 до декларації, дані з якого переносяться до розділу А цієї декларації.

 Передача підакцизних товарів за договором комісії

Чи вважається реалізацією підакцизних товарів (продукції) передача алкогольних напоїв за договором комісії від виробника таких напоїв (комітента) іншій особі (комісіонеру)?

Підпунктом 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 Кодексу  передбачено, що об’єктами оподаткування акцизним податком є операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції).

При цьому згідно з пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 вищезазначеного Кодексу реалізація підакцизних товарів (продукції) — це будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Отже, передача алкогольних напоїв за договором комісії, що передбачає відвантаження цих товарів згідно з договорами без передачі права власності, є реалізацією підакцизних товарів і, відповідно, такі операції оподатковуються акцизним податком.

Пальне, придбане раніше

Чи враховуються при поданні декларації обсяги пального, придбаного суб’єктом господарювання у періодах, що передують звітному періоду? Якщо так, то як їх правильно відобразити у декларації?

Пунктом 4 розділу III Порядку № 14 передбачено, що платник, визначений пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу (тобто особа, яка реалізує пальне), зобов’язаний подавати декларацію за кожний звітний (податковий) період незалежно від того, чи провадив такий платник господарську діяльність у цьому періоді.

Податкові зобов’язання з реалізації пального зазначаються платниками акцизного податку у розділі В декларації. При цьому об’єкт оподаткування виникає у випадку, визначеному пп. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу.

Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального здійснюється у додатку 11 до декларації, який обов’язково заповнюється всіма платниками (юридичними та фізичними особами) акцизного податку з реалізації пального (в тому числі виробниками) незалежно від того, чи був у звітному періоді об’єкт оподаткування.

Пунктом 2 розділу V Порядку № 14 передбачено детальний опис заповнення граф додатка 11 до декларації.

Зокрема, у графі 3 «Обсяг залишків пального на початок звітного періоду (в тис.  л), приведеного до t 15° C (акт інвентаризації 1)» зазначається обсяг залишків пального в тис.  л, приведеного до t 15° C, на початок звітного періоду за відповідним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД з урахуванням обсягів залишків пального згідно з актом інвентаризації, на який платник має право зареєструвати акцизні накладні/розрахунки коригування до акцизних накладних.

Отже, обсяги пального, придбаного та нереалізованого у періодах, що передують звітному періоду (тобто залишки), відображаються у графі 3 додатка 11 до декларації.

Відображення реалізації алкоголю у період зміни ставок

Горілка, вироблена до зміни розміру ставок акцизного податку (до 01.03.2017 р.), реалізується в період дії нового розміру ставки. Як таку реалізацію відобразити у декларації?

У випадку реалізації виробником готової алкогольної продукції після зміни розміру ставок акцизного податку, залишків готової спиртовмісної продукції та продукції, виробленої із залишків спирту, спиртової суміші, які утворилися до зміни розміру ставок, акцизний податок обчислюється виходячи з обсягів реалізації такої продукції та ставок акцизного податку, чинних на момент реалізації незалежно від стану погашення податкового векселя (погашений чи непогашений).

З графи 1 по графу 7 та в графі 9 (додаток 3 до декларації) декларуватимуться обороти, які фактично відбулися у звітному періоді, з урахуванням чинних у цей період ставок акцизного податку. Сума акцизного податку, обчислена у зв’язку зі зміною ставок, зазначається у графі 12.

Обчислена сума акцизного податку до сплати (графа 16) переноситься до розділу А декларації.

 Декларування за оновленою формою

Коли вперше потрібно подавати декларацію за оновленою формою?

Зміни до форми декларації акцизного податку, Порядку її заповнення та подання внесено наказом Мінфіну України від 24.04.2017 р. № 451 (далі — наказ № 451), який набрав чинності з 06.06.2017 р.

Податковим кодексом передбачено щомісячне декларування податкових зобов’язань з акцизного податку. Декларація за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, подається платником щомісяця протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, до контролюючого органу за місцем обліку такого платника (п. 2 розділу ІІІ Порядку № 14).

Однак відповідно до частини другої п. 46.6 ст. 46 Кодексу до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Таким чином, оскільки наказ № 451 набрав чинності з 06.06.2017 р., то вперше декларацію за оновленою формою потрібно подавати за звітний період — липень 2017 р. не пізніше 21.08.2017 р.

 

78. Як перерахувати залишки коштів

власних надходжень правонаступнику

Держказначейство від 21.07.2017 р. №16-10/710-12195 зазначила, що згідно з п. 8.4 Порядку № 758 у разі ліквідації або реорганізації клієнта (приєднання, злиття, виділу, поділу, перетворення), зміни найменування, підпорядкованості, бюджетні рахунки для операцій клієнтів, в тому числі бюджетні рахунки для зарахування власних надходжень бюджетних установ, закриваються на підставі наданих клієнтами заяв про закриття рахунків.

У разі наявності на рахунку, що закривається, залишків коштів орган Казначейства на підставі платіжного доручення клієнта перераховує такі залишки на інший рахунок клієнта або рахунок, відкритий правонаступником, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством.

 

79. Заборгованість з відшкодування ПДВ скорочено на 90,5% - ДФСУ

Протягом січня-липня 2017 року платникам відшкодовано 68,3 млрд грн ПДВ при заявлених 66 млрд грн. Це на 41,4%, або на 20 млрд грн перевищує відповідний період минулого року

Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.

За його словами, майже 96% заявлених до повернення сум відшкодовувалися протягом місяця за результатами камеральних перевірок.

Із загальної суми цьогорічного відшкодування понад 60% повернуто платникам протягом квітня-липня 2017 року. Так, із заявлених у цей період 38,5 млрд. грн. відшкодовано 41,4 млрд. грн. ПДВ.

Очільник ДФС також розповів, що з початку впровадження Електронного реєстру автоматичного відшкодування ПДВ з 1 квітня 2017 року заборгованість з відшкодування цього податку скорочено на 90,5%, або майже на 13,9 млрд. грн.

 

80. Чи дозволить нульовий статутний капітал засновника

зареєструвати платником єдиного податку

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра повідомили, що  відповідно до п. 291.3 ст. 291 ПКУ юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу ХIV ПКУ.

Підпунктом 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ встановлено, що до третьої групи платників єдиного податку належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Згідно з пп. 291.5.5 п. 291.5 ст. 295 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25%.

Тобто частка засновників у розмірі не менше 75% статутного капіталу юридичної особи, яка планує обрати спрощену систему оподаткування, повинна належати юридичним особам – платникам єдиного податку.

Якщо сукупність часток засновників юридичної особи у статутному капіталі дорівнює нулю, то вважається, що така сукупність часток складає 100%.

Юридична особа, у якої статутний фонд дорівнює нулю і яка має одного або декілька засновників – юридичних осіб, що не є платниками єдиного податку, не може застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

 

81.    Хто подає пояснення, якщо зупинено реєстрацію розрахунку

коригування на зменшення податкових зобов’язань

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра повідомили, що ДФС у підкатегорії 101.17 ресурсу "ЗІР" нагадала, що  у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати на розгляд комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК або відмову в такій реєстрації, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у пп. «в» пп. 201.16.1 ПКУ з повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за встановленою формою J(F)1312601 (далі – Повідомлення).

Табличну частину Повідомлення необхідно заповнювати відповідно до табличної частини податкової накладної/розрахунку коригування (з відповідними знаками).

У разі зупинення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов’язань Повідомлення подається платником податків – продавцем, що зазначений в розрахунку коригування та податковій накладній, яка коригується.

 

82. Оподаткування  нерухомості, яка перебуває

у власності фізосіб-сільгоспвиробників

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра повідомили, що ДФСУ в індивідуальній податковій консультації від 07.08.2017 р. № 1525/С/99-99-13-03-01/ІПК зазначила, що  суб’єктом права власності законодавством визнається фізична особа, яка може бути власником будь-якого майна, крім майна, яке не може знаходитися взагалі у власності фізичної особи, і, водночас, не виокремлюється такий суб’єкт права власності як фізична особа - підприємець.

Підпунктом "ж" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ визначено, що не є об’єктами оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Отже, об’єкти нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, не визначені пп. "ж" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ як об’єкти нерухомості, що не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПКУ сільськогосподарський товаровиробник - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 до класу (код 1271) "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" належать будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та інші.

Враховуючи зазначене вище, фізична особа - власник об’єктів нежитлової нерухомості, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, не може належати до сільськогосподарських товаровиробників у розумінні норм ПКУ.

 

83. Ліцензія на будівництво видається за класом наслідків

Необхідність дозволу на будівництво тепер визначається не за категорією складності об’єкта, а за трьома класами наслідків. Зокрема, ліцензія необхідна для об'єктів із середніми та значними наслідками

Це затверджено постановою КМУ від 07.06.2017 р. №401 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 березня 2016 року № 256».

Документом вносяться зміни до ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків належать до об'єктів із середніми та значними наслідками.

Будівництво об’єктів середнього і значного класу наслідків здійснюватиметься виключно за дозволом. Великі житлові комплекси, багатоповерхові будинки, соціальні об’єкти, торговельно-розважальні комплекси, офісні будівлі будуть зводитись виключно за наявності повного пакету дозвільної документації. У той же час для об’єктів незначного класу наслідків, які становлять понад 80% від загального обсягу будівництва, необхідно буде лише повідомлення.

Зокрема, до таких об'єктів можна віднести: роботи з будівництва дитячих майданчиків, комунікацій, роботи, спрямовані на забезпечення доступності будівель для людей з інвалідністю, відновлення благоустрою, перепланування не несучих стін в квартирах, заміна покрівлі.

Згідно затверджених змін, перевірки об'єктів з незначним класом наслідків будуть проводиться не частіше 1 разу на 5 років, об'єктів із середнім класом наслідків - не частіше 1 разу на 3 роки, об'єктів зі значним класом наслідків - не частіше 1 разу на 2 роки.

Крім того, посилиться відповідальність посадових осіб органів держархбудконтролю за прийняті ними рішення.

 

84. Харчування працівників: нюанси оподаткування

Якщо роботодавцем за рахунок власних коштів організовується харчування (обіди) для фізичних осіб (працівників), і ціна продажу є меншою за його собівартість, то різниця, яка виникає між собівартістю організованого харчування та ціною продажу включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку як додаткове благо. 

А додаткове благо оподатковується 18% ПДФО та 1,5% військового збору. При цьому база для нарахування ПДФО визначається згідно з п. 164.5 ст. 164 ПКУ: оскільки дохід надається у негрошовій формі, то його вартість (зазначена різниця) збільшується на «натуральний» коефіцієнт. У 2017 році він дорівнює 1,21951. 

Оскільки зазначена сума різниці не визначена Переліком № 1170 як виплата, що звільняється від нарахування єдиного внеску, то відповідно до Закону № 2464 сума такої різниці є базою нарахування ЄСВ. 

 

85. Переглянуто перелік видів інвестицій за кордон,

що не потребують індивідуальних ліцензій НБУ

10 серпня, набрали чинності зміни до Інструкції про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон

Правління НБУ постановою від 08.08.2017 р. №77 затвердило зміни до Інструкції про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон.

За новими правилами не потребує отримання індивідуальної ліцензії здійснення уповноваженим банком, що має генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій в частині залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках, інвестицій в:

1) боргові цінні папери, що були випущені за кордоном з метою фінансування кредиту, наданого нерезидентом цьому уповноваженому банку;

2) інші боргові цінні папери за умови одночасного дотримання таких вимог:

  • емітентом є міжнародна фінансова організація / іноземна держава (США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Канада), у тому числі в особі відповідного державного органу;
  • емітент повинен мати офіційну рейтингову оцінку не нижче "АА-"/"Аа3", підтверджену в бюлетені щонайменше двох провідних світових рейтингових компаній - Fitch Ratings та/або Standard&Poor's, та/або Moody's на дату придбання уповноваженим банком цих цінних паперів;
  • цінні папери номіновані в доларах США, єнах, євро, фунтах стерлінгів, канадських доларах;
  • строк між датою придбання об'єкта інвестиції (датою укладення уповноваженим банком договору купівлі цінних паперів) та остаточним терміном його погашення не перевищує п'яти років;
  • уповноважений банк здійснює операції з купівлі об'єкта інвестиції та подальшого його продажу тільки з нерезидентами за кордоном.

Постанова набрала чинності з 10 серпня 2017 року.

 

86. Енергетичні безалкогольні напої пропонують оподатковувати акцизом

7 серпня 2017 року у Верховній Раді зареєстрований законопроект № 7019 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком окремих товарів". Його авторами є нардепи В. Гудзенко, Г. Чекіта, О. Жолобецький та  Р. Сольвар.

Метою проекту Закону є відновлення обсягів легального виробництва горілки та коньяку, збільшення обсягів надходжень податків до бюджету, у тому числі за рахунок розширення переліку об’єктів оподаткування акцизним податком.

Так, проектом Закону пропонується:

  • зниження ставки акцизного податку на горілку з 126,96 до 105, 80 грн за 1 літр 100-відсоткового спирту та встановлення ставки акцизного податку на коньяк в розмірі 96,50 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту; 
  • встановлення правил оподаткування акцизним податком енергетичних напоїв за ставкою 7 грн за 1 л таких напоїв. Таким чином пропонується започаткувати практику оподаткування енергетичних безалкогольних напоїв, що містять кофеїн та є шкідливими для здоров’я. 

 

87. Нова форма спрощеної податкової

декларації з податку на прибуток

Кабмін постановою від 09.08.2017 р. № 592 затвердив:

Нагадаємо, що з 1 січня 2017 р. до 31 грудня 2021 р. нульова ставка зазначеного податку застосовується платниками, у яких, зокрема, річний дохід не перевищує 3 млн грн, нарахована за кожний місяць звітного періоду зарплата працівників перевищує 2 мінімальні зарплати та які відповідають одному із таких критеріїв:

  • утворені після 1 січня 2017 року;
  • діючі, в яких протягом 3 попередніх років щорічний обсяг доходів не перевищує 3 млн грн та середньооблікова кількість працівників складала 5-20 осіб;
  • зареєстровані платниками єдиного податку до 1 січня 2017 р. та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції становив до 3 млн грн та середньооблікова кількість працівників складала 5-50 осіб.

Затвердженим Порядком визначено, що платники податку на прибуток, які відповідають вищезазначеним критеріям і мають право застосовувати ставку податку 0%, за результатами кожного звітного (податкового) періоду складають спрощену податкову декларацію із зазначеного податку за встановленою формою та подають її контролюючому органові у строк, встановлений ПКУ для річного звітного (податкового) періоду.

Якщо за результатами звітного (податкового) періоду відсутні підстави для застосування ставки податку на прибуток підприємств 0%, платники податку подають контролюючому органові податкову декларацію із зазначеного податку в порядку, встановленому ПКУ.

 

88. ProZorro удосконалює роботу електронних майданчиків

9 серпня Уряд ухвалив постанову, яка вносить зміни до Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків. Ці зміни удосконалюють функціонування електронної системи закупівель “ProZorro”

Постанова КМУ від 09.08.2017 р. № 553 дозволить створити умови для використання системи “ProZorro” державними, комунальними та казенними підприємствами, на якi не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”. Вони матимуть можливість проводити свої закупівлі в прозорий та конкурентний спосіб, заощаджуючи кошти, а громадськість матиме доступ до інформації про такі закупівлі.

Крім того, постанова збільшує кількість випадків, у яких  оператор авторизованого електронного майданчика повертає плату учаснику тендера, а адміністратор повертає виплату оператору авторизованого електронного майданчика.

До цього Порядок передбачав повернення коштів, сплачених за участь у процедурі закупівлі, лише у разі скасування торгів або визнання їх такими, що не відбулися, до моменту розкриття тендерних пропозицій. Але, як показує практика, трапляються випадки, коли замовники відміняють процедури закупівель з незалежних від учасників причин і після розкриття пропозицій. Тоді учасники, що якісно підготували свої пропозиції, втрачають кошти, сплачені за участь в закупівлях. В таких випадках було б доречно повертати кошти. Внесені до Порядку зміни дозволять забезпечити більш справедливі та привабливі умови участі бізнесу у процедурах закупівель.

Також прийнята постанова вносить уточнення в законодавство щодо ПДВ. Він враховується в оплаті учасника та оператора авторизованого електронного майданчика.

 

89. Щодо включення до Реєстру неприбуткових

організацій недержавних пенсійних фондів

Міністерство фінансів України розглянуло питання включення недержавних пенсійних фондів до Реєстру неприбуткових установ та організацій

Хто такі недержавні пенсійні фонди?

Суб'єктами недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, є недержавні пенсійні фонди, страхові організації, банківські установи, засновники, вкладники, учасники, адміністратори пенсійних фондів, компанії з управління активами, зберіганні пенсійних фондів (п. 2 статті 2 Закону № 1057).

 Недержавні пенсійні фонди (далі - пенсійні фонди) мають статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), провадять діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснюють пенсійні виплати учасникам фонду у визначеному Законом  № 1057 порядку. До того ж, пенсійні фонди створюються на підставі рішення засновників та не мають на меті одержання прибутку для його подальшого розподілу між засновниками.

 Чи включаються недержавні пенсійні фонди до Реєстру неприбуткових

Мінфін у листі від 14.07.2017 р. № 11210-09-10/18926 зазначив, що відповідно до пп. 133.4.1 п. 133. 4 ст. 133 ПКУ не є платником податку на прибуток неприбуткове підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає вимогам, визначеним у цьому підпункті ПКУ.

Однією з таких вимог є заборона розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб.

Крім того, пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ визначено, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Таким чином, вимоги ПКУ до установчих документів в частині заборони розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників) неприбуткової організації для пенсійних фондів є такою, що узгоджується з положеннями Закону № 1057 по суті, оскільки цей закон визначає заборону розподілу прибутку між засновниками пенсійного фонду, а також відповідає засадам недержавного пенсійного забезпечення, які полягають в отриманні додаткових пенсійних виплат виключно учасниками пенсійних фондів.

Проте у Мінфіні зауважують, що потребують узгодження на законодавчому рівні визначення поняття «учасник пенсійного фонду», наведене в Законі № 1057 та абзаці третьому підпункту 133.4.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ.

Крім того, необхідно узгодити порядок передачі активів пенсійних фондів, у разі їх ліквідації. Так, у ПКУ встановлено вимогу до установчих документів неприбуткових організацій як неплатників податку на прибуток, яка стосується передачі активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходів бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення) (абзац четвертий пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ). А Законом № 1057 визначено спеціальний порядок здійснення операцій з пенсійними активами та коштами при ліквідації пенсійних фондів, який, зокрема статтею 9, визначений як вимога до статутів пенсійних фондів.

Так, статтею 18 Закону № 1057 встановлюється, що пенсійні кошти передаються відповідно до заяв учасників пенсійного фонду, що ліквідується, а саме:

  • до іншого пенсійного фонду, з яким учасником фонду буде укладено пенсійний контракт,
  • або до банку, в якому буде відкрито пенсійний депозитний рахунок,
  • або до страхової організації, з якою учасником банку буде укладено договір страхування довічної пенсії, якщо учасник фонду досягнув пенсійного віку.

При цьому, лише якщо учасник фонду в установлені строки не подав письмової заяви та копії пенсійного контракту, укладеного ним з іншим пенсійним фондом, або договору про відкриття пенсійного депозитного рахунка, або договору страхування довічної пенсії з обраною страховою організацією, зазначені пенсійні кошти підлягають передачі до відкритого пенсійного фонду, визначеного ліквідаційною комісією для всіх таких учасників фонду, на умовах та в порядку, встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Такий порядок передачі активів при ліквідації пенсійного фонду не узгоджується з положеннями ПКУ. А отже врегулювання цього питання передбачає внесення законодавчих змін, оскільки установчі документи пенсійних фондів відповідно до вимог Закону № 1057 не можуть містити обмеження щодо передачі пенсійних коштів у разі їх ліквідації виключно до інших пенсійних фондів. Зазначене підтримується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Таким чином, відповідно до ПКУ пенсійні фонди як неприбуткові організації могли перебувати в Реєстрі неприбуткових установ та організацій до 1 липня 2017 року.

Слід зазначити, що з метою законодавчого врегулювання питання включення недержавних пенсійних фондів до Реєстру неприбуткових установ та організацій Міністерством фінансів України розроблено проект Закону України № 6534-1 "Про внесення змін до підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України (щодо врегулювання питання включення пенсійних фондів до Реєстру неприбуткових установ та організацій)".

 Порядок оподаткування коштів, які нагромаджуються в системі недержавного пенсійного забезпечення

Мінфін у листі зауважує, що такий порядок має особливості, у тому числі в частині оподаткування податком на прибуток.

Так, пп. 141.6.2 п. 141.6 ст. 141 ПКУ передбачається звільнення від оподаткування суми коштів у вигляді внесків, що надходять до платників податку, які здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно закону, від вкладників пенсійних фондів, вкладників пенсійних депозитних рахунків та осіб, які уклали договори страхування відповідно до Закону «Про недержавне пенсійне забезпечення», а також осіб, які уклали договори страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника недержавного пенсійного фонду відповідно до зазначеного Закону.

Отже, ПКУ передбачає звільнення від оподаткування суми коштів у вигляді внесків, що надходять до суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення, які є платниками податку на прибуток.

 

 

90. Оподаткування ПДФО доходу,

виплаченого за рішенням суду

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра повідомили, що ДФСУ у листі від 07.08.2017 р. №1526/Т/99-99-13-02-03-14/ІПК роз'яснила, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи (недонарахована надбавка за стаж наукової діяльності, недонарахована виплата при отриманні допомоги при виході на пенсію, компенсація втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати), додаткове благо (відшкодування витрат, понесених при одержанні правової допомоги) з урахуванням пп. "г" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ та дохід у вигляді відшкодування немайнової (моральної) шкоди відповідно до пп. 164.2.14 ПКУ, крім випадків, визначених цим підпунктом.п. 164.2 ст. 164.

При цьому юридична особа має виконати усі функції податкового агента, встановлені ПКУ. Водночас обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і декларація про доходи не подається, якщо такий платник податку отримував доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV ПКУ.

 

  1. Договір доручення та Договір комісії: відмінність

У договорі доручення сторонами є довіритель (замовник) і повірений (виконавець). Сторонами ж договору комісії є комітент (замовник) і комісіонер (виконавець). У чому ж відмінність між дорученням і комісією? Відповідь знайдете в таблиці нижче.Відмінності договору доручення та договору комісії

№ з/п

Договір доручення (гл. 68 ЦКУ)

Договір комісії (гл. 69 ЦКУ)

1

Повірений виступає від імені і за рахунок довірителя

Комісіонер виступає від свого імені, але за рахунок комітента

2

Може передбачати оплату послуг повіреного*

Передбачає обов’язкову оплату послуг комісіонера

3

Від імені довірителя повірений виконує юридичні дії (тобто не лише має право укладати договори, а й, наприклад, може проводити держреєстрацію ФОП)**

Комісіонер від свого імені, але в інтересах комітента може укладати лише правочини

4

Повіреному потрібна довіреність

Комісіонерові не потрібна довіреність

5

Повірений може бути стороною необмеженої кількості договорів доручення

Для комісіонера договором може передбачатися обмеження з укладення договорів комісії з іншими особами

6

І довіритель, і повірений можуть відмовитися від договору доручення в односторонньому порядку в будь-якому випадку. Відмова від цього права є нікчемною

Комісіонер може відмовитися від договору в односторонньому порядку лише тоді, коли в договорі комісії буде встановлений строк його дії

* Про безоплатність послуги повіреного необхідно прямо вказати в тексті договору. Якщо цього не зробити, «включаться» положення ч. 2 ст. 1002 ЦКУ: у разі, коли в договорі доручення не вказаний розмір плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на подібні послуги.

** Повірений може виконувати і фактичні дії, але вони повинні бути направлені на реалізацію юридичних дій (наприклад, в рамках угоди отримати товар на складі продавця).

 

92. Щодо доказів нереальності госпоперацій

За наявності в контролюючого органу сукупності належних і достатніх доказів нереальності задекларованої господарської операції з постачання-придбання (отримання) товарів/послуг (зокрема, неможливості здійснення постачання ідентифікованого товару у зв’язку з відсутністю факту його придбання та/або виробництва постачальником) або перерахування коштів як нібито авансу за товари/послуги (за відсутності будь-яких об’єктивних обставин їх реального постачання в майбутньому), є підстави для фіксації в матеріалах контрольних заходів фактів порушення норм:

  • ч.ч. 1 і 2 ст. 9 (з урахуванням абзаців 5 і 11 ст. 1) Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХIV (далі — Закон № 996) — під час складання первинного документа (видаткової накладної, акта чи іншого документа, що містить недостовірні відомості про дії з передання-приймання товару/послуги, платіжного доручення, що містить недостовірні дані щодо призначення платежу);
  • ч. 5 ст. 9 Закону № 996 та відповідних П(С)БО — під час перенесення інформації з неправомірно складеного первинного документа до облікових регістрів;
  • пп.пп. «а»/«б» п. 185.1; пп.пп. «а»/«б» п. 187.1; перших абзаців  п.п. 201.1, 201.7 і 201.10 ПКУ — під час складання та реєстрації «постачальником» податкової накладної в ЄРПН;
  • пп. «а» п. 198.1, абзаців 1–3 п. 198.2, абзаців 1–2 п. 198.3 і абз. 3 п. 198.6; абз. 2 (у разі реєстрації податкових накладних у ЄРПН після 1 липня 2017 року — також абз. 3) п. 201.10 ПКУ — під час нарахування «покупцем» сум ПДВ із їх віднесенням до податкового кредиту на підставі неправомірно складеної та зареєстрованої «постачальником» податкової накладної в ЄРПН.

Податковим законодавством не передбачено право платника податків на звернення до контролюючих органів із метою підтвердження «добросовісності» інших платників податків. Водночас пп. 17.1.9 ПКУ визначено право платника податків на нерозголошення контролюючим органом відомостей про такого платника без його письмової згоди. (Лист  ДФСУ в  від 31.07.2017 р. № 1435/6/99-99-14-02-02-15-ІПК).

 

93. Як оподатковувати операції з

переробки давальницького зерна

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра розглянули питання як оподатковувати операції з переробки давальницького зерна.

ПДВ

При отриманні зерна на переробку на давальницьких умовах право власності до переробника не переходить. Тому ніяких податкових наслідків не буде. Тобто замовник не виписує податкову накладну (далі – ПН) на вартість зерна, а переробник не має права на податковий кредит.

А от надання млином послуг з переробки є поставкою послуг, а отже операцією, що обкладається ПДВ. Базою оподаткування буде договірна вартість таких послуг, але не менше їх звичайної вартості (п. 188.1 Податкового кодексу, далі – ПК).При цьому переробник на дату першої події (підписання акта наданих послуг чи отримання від власника зерна коштів в оплату послуг) має виписати ПН (пп. 14.1.185, п. 185.1 ПК).
Така ПН складається в загальному порядку. Причому, оскільки це ПН на поставку послуг, у графі 3.3 розділу Б слід указати код послуги відповідно до Державного класифікатору продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту від 11.10.10 р. № 457 (далі – ДК 016:2010). Який же код має навести переробник на послуги з перобки давальницької сировини?

Аби відповісти на це запитання, звернемося до Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності, затверджених наказом Держкомстату від 23.12.11 р. № 396. Так, у п. 81 цього документа сказано, що підрядники (тобто одиниці, які провадять діяльність за винагороду або на контрактній основі) класифікуються як одиниці, що виробляють ту саму продукцію.

Це означає, що код послуги на переробку давальницької продукції слід шукати в тому самому розділі (секції, класі) ДК 016:2010, що й коди продукції, яку виробляють у результаті того чи іншого виду діяльності. Так, діяльність із переробки зерна підпадає під код 01.61 «Продукція борошномельно-круп’яної промисловості». Отже, у графі 3.3 ПН, складеної на поставку послуг із переробки зерна, слід указати саме цей код.
Відповідно замовник на підставі ПН, виписаної переробником і зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – єрпн), відносить суму ПДВ до податкового кредиту.
На практиці розрахунки за переробку зазвичай здійснюють не за гроші, а в натуральній формі (зерном або продукцією переробки). У такому разі ця операція для замовника є поставкою товарів. Отже, на дату оформлення документа, що підтверджує перехід права власності на зерно чи борошно (зважаючи на те, як розраховується замовник за послуги з переробки), замовник має виписати ПН на договірну (але не менше звичайної) вартість такої продукції. У графі 3.1 розділу Б указується код товару згідно з УКТЗЕД, який передають в оплату послуг із переробки.

Переробник на підставі ПН, виписаної замовником і зареєстрованої в ЄРПН, включає суму ПДВ до складу податкового кредиту.

Податок на прибуток

У платників цього податку об’єктом оподаткування є фінрезультат від операцій із переробки та розрахунків за такі послуги, визначений за правилами бухобліку (пп. 134.1.1 ПК). Як відображаються послуги з переробки та розрахунки за них у бухобліку, читайте на с. 14 цього номера.

Єдиний податок

Єдиний податок для платників четвертої групи
Для платників єдиного податку (далі – ЄП) операція з переробки давальницького зерна не впливає на об’єкт оподаткування ні в замовника, ні в переробника, адже об’єктом оподаткування є площа сільгоспугідь та/або земель водного фонду (п. 2921.1 ПК). А от на частку сільгоспвиробництва, яку єдинники четвертої групи визначають для підтвердження свого статусу в наступному році, цілком впливає.

Нагадаємо, для визначення цієї частки сільгосппідприємства складають Розрахунок за формою, затвердженою наказом Мінагрополітики від 26.12.11 р. № 772 (далі – Розрахунок).

Так, переробник не включає дохід від послуг з переробки в рядок 1 Розрахунку, тобто в дохід від реалізації сільгосппродукції власного виробництва. Дохід від таких послуг потрапляє тільки в рядок 2 «Загальна сума доходу сільськогосподарського товаровиробника», що зменшує в кінцевому результаті дохід від сільгоспвиробництва, а отже, і шанси залишити надалі статус єдинника.

Для замовника продукція переробки (борошно, крупа, висівки тощо) є сільгосппродукцією власного виробництва. А згідно з пп. 298.8.3 ПК реалізація сільгосппродукції, виробленої із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, включається в дохід від реалізації сільгосппродукції та продуктів її переробки. Тобто при реалізації такої продукції замовник включає отриману суму виручки (без ПДВ) у рядок 1 Розрахунку, а саме в рядок 1.7.

ЄП для платників третьої групи

Якщо переробник є єдинником третьої групи, то він має включити кошти, отримані від замовника за переробку зерна, до оподатковуваного доходу і сплатити з такої суми ЄП за ставкою 3 % (5 %).

А от розраховуватися за послуги переробки сировиною (зерном) чи продукцією переробки єдинникам третьої групи не дозволяється. Адже така операція є бартерною, а їм заборонено проводити розрахунки в негрошовій формі (п. 291.6 ПК). У разі порушення цього правила єдинник має перейти на загальну систему оподаткування з наступного кварталу, а суми доходу, отриманого від забороненої операції, доведеться обкласти подвійною ставкою ЄП (п. 293.5 ПК).

 

94. Чи застосувається  РРО при продажу молока

власного виробництва з автоцистерн

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра розглянули питання  щодо здійснення продажу молока власного виробництва з автоцистерн, цистерн, бочок і бідонів без застосування РРО та розрахункових книжок без обмеження розміру річного обсягу розрахункових операцій на один суб’єкт господарської діяльності.

Підприємство може здійснювати продаж молока без застосування РРО, але з використанням РК і КОРО до тих пір, поки обсяг розрахункових операцій по всіх об’єктах виїзної торгівлі впродовж року не перевищить 200 тис. грн, для роздрібної торгівлі та громадського харчування на території села, при продажу продукції власного виробництва, — 75 тис. грн на один конкретний пункт продажу.

У разі перевищення встановленого річного обсягу впродовж останніх 12-ти місяців підприємство повинно протягом одного місяця перейти на облік розрахункових операцій із використанням РРО.

 

95. «Єдине вікно подання електронної звітності»

«Єдине вікно подання електронної звітності» (EDVZ) — це безкоштовна програма від ДФСУ, призначена для формування і подання електронної звітності. За її допомогою можна:

— складати податкові і статистичні звіти і, що важливо, відправляти їх у ДФСУ й органи статистики;

— реєструвати податкові накладні (щоправда, немає можливості відправити їх на погодження контрагентові). У тому числі можна відправляти «розблокувальні» документи за заблокованою податковою накладною: (J(F)1312301 — Таблицю даних платника податків; J(F)1312601 — повідомлення про подання підтверджуючих документів; J(F)1360101 — копії документів;

— відправити на підпис договір про визнання електронних документів (J(F) 1391004).

Функціонує програма в тестовому режимі, тобто не виключені й помилки в її роботі

Знайти і скачати цю програму можна:

— (1) або на офіційному сайті ДФСУ (http://sfs.gov.ua/) в розділі «Електронна звітність» («Головна» → «Електронна звітність» → «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення…»).

 

  1. Про включення до Реєстру неприбуткових

установ та організацій пенсійних фондів

Міністерство фінансів України розглянуло лист Державної фіскальної служби України від 29.06.2017 р. N 2105/4/99-99-15-02-02-13 щодо включення недержавних пенсійних фондів до Реєстру неприбуткових установ.

Закон України від 9 липня 2003 року N 1057-ІV "Про недержавне пенсійне забезпечення" (далі - Закон N 1057) визначає правові, економічні та організаційні засади недержавного пенсійного забезпечення в Україні та регулює правовідносини, пов'язані з цим видом діяльності.

Система недержавного пенсійного забезпечення ґрунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб, крім випадків, передбачених законами, у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат.

Суб'єктами недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, є недержавні пенсійні фонди, страхові організації, банківські установи, засновники, вкладники, учасники, адміністратори пенсійних фондів, компанії з управління активами, зберіганні пенсійних фондів (пункт 2 статті 2 Закону N 1057).

Недержавні пенсійні фонди (далі - пенсійні фонди) мають статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), провадять діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснюють пенсійні виплати учасникам фонду у визначеному Законом N 1057 порядку. До того ж, пенсійні фонди створюються на підставі рішення засновників та не мають на меті одержання прибутку для його подальшого розподілу між засновниками (пункт 1 статті 6 Закону N 1057).    Пенсійні фонди для забезпечення своєї діяльності користуються послугами осіб на підставі відповідних договорів, які укладаються з цими особами радою пенсійного фонду (пункт 8 статті 6 Закону N 1057).

Державою здійснюється регулювання розміру тарифів на послуги, що надаються в системі недержавного пенсійного забезпечення. Послуги, у тому числі і фінансові, надаються особами, які на професійних засадах здійснюють повноваження, визначені Законом N 1057, та мають відповідні ліцензії.

Таким чином, отримання пенсійними фондами послуг, які надаються адміністраторами недержавних пенсійних фондів, компаніями з управління активами та зберігачами пенсійних фондів, забезпечує умови для накопичення пенсійних коштів та убезпечення їх від інфляційного знецінення. При цьому, інформація про суми накопичених пенсійних коштів, належних кожному учаснику фонду, відображається на індивідуальних пенсійних рахунках учасників фонду.

Також статтею 48 Закону N 1057 передбачено, що пенсійні активи, що накопичуються у пенсійному фонді, можуть бути використані виключно для цілей інвестиційної діяльності фонду, виконання зобов'язань фонду перед його учасниками та оплати витрат, пов'язаних із здійсненням недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, інвестування з метою отримання доходу на користь учасників фонду. Використання пенсійних активів для інших цілей забороняється.

Водночас відповідно до підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) не є платником податку на прибуток неприбуткове підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає вимогам, визначеним у цьому підпункті Кодексу.

Однією з таких вимог є заборона розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб (абзац третій підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Кодексу).

Крім того, підпунктом 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 Кодексу визначено, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Таким чином, вимоги Кодексу до установчих документів в частині заборони розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників) неприбуткової організації для пенсійних фондів є такою, що узгоджується з положеннями Закону N 1057 по суті, оскільки цей закон визначає заборону розподілу прибутку між засновниками пенсійного фонду, а також відповідає засадам недержавного пенсійного забезпечення, які полягають в отриманні додаткових пенсійних виплат виключно учасниками пенсійних фондів.

Проте слід зазначити, що потребують узгодження на законодавчому рівні визначення поняття "учасник пенсійного фонду", наведене в Законі N 1057 та абзаці третьому підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Кодексу.

Крім того, необхідно узгодити порядок передачі активів пенсійних фондів, у разі їх ліквідації. Так, у Кодексі встановлено вимогу до установчих документів неприбуткових організацій як неплатників податку на прибуток, яка стосується передачі активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходів бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення) (абзац четвертий підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Кодексу). А Законом N 1057 визначено спеціальний порядок здійснення операцій з пенсійними активами та коштами при ліквідації пенсійних фондів, який, зокрема статтею 9, визначений як вимога до статутів пенсійних фондів.

Так, статтею 18 Закону N 1057 встановлюється, що пенсійні кошти передаються відповідно до заяв учасників пенсійного фонду, що ліквідується, а саме: до іншого пенсійного фонду, з яким учасником фонду буде укладено пенсійний контракт, або до банку, в якому буде відкрито пенсійний депозитний рахунок, або до страхової організації, з якою учасником банку буде укладено договір страхування довічної пенсії, якщо учасник фонду досягнув пенсійного віку.

При цьому, лише у разі, якщо учасник фонду в установлені строки не подав письмової заяви та копії пенсійного контракту, укладеного ним з іншим пенсійним фондом, або договору про відкриття пенсійного депозитного рахунка, або договору страхування довічної пенсії з обраною страховою організацією, зазначені пенсійні кошти підлягають передачі до відкритого пенсійного фонду, визначеного ліквідаційною комісією для всіх таких учасників фонду, на умовах та в порядку, встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Такий порядок передачі активів при ліквідації пенсійного фонду не узгоджується з положеннями Кодексу, а отже врегулювання цього питання передбачає внесення законодавчих змін, оскільки установчі документи пенсійних фондів відповідно до вимог Закону N 1057 не можуть містити обмеження щодо передачі пенсійних коштів у разі їх ліквідації виключно до інших пенсійних фондів. Зазначене підтримується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Таким чином, відповідно до Кодексу пенсійні фонди як неприбуткові організації могли перебувати в Реєстрі неприбуткових установ та організацій до 1 липня 2017 року.

Щодо порядку оподаткування коштів, які нагромаджуються в системі недержавного пенсійного забезпечення, слід зауважити, що такий порядок має особливості, у тому числі в частині оподаткування податком на прибуток підприємств.

Так, підпунктом 141.6.2 пункту 141.6 статті 141 Кодексу передбачається звільнення від оподаткування суми коштів у вигляді внесків, що надходять до платників податку, які здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно закону, від вкладників пенсійних фондів, вкладників пенсійних депозитних рахунків та осіб, які уклали договори страхування відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення", а також осіб, які уклали договори страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника недержавного пенсійного фонду відповідно до зазначеного Закону.

Отже, Кодекс передбачає звільнення від оподаткування суми коштів у вигляді внесків, що надходять до суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення, які є платниками податку на прибуток підприємств.

Крім того, слід зазначити, що з метою законодавчого врегулювання питання включення недержавних пенсійних фондів до Реєстру неприбуткових установ та організацій Міністерством фінансів України розроблено проект Закону України "Про внесення змін до підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України (щодо врегулювання питання включення пенсійних фондів до Реєстру неприбуткових установ та організацій)", який схвалено Кабінетом Міністрів України та одержано Верховною радою України 15 червня 2017 року за реєстраційним N 6534-1. (Лист Мінфіна від 14.07.2017 р. № 11210-09-10/18926).

 

  1. Щодо сплати земельного податку власником нежилого

приміщення фізичною особою - підприємцем платником єдиного податку

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра розглянули питання щодо сплати земельного податку власником нежилого приміщення фізичною особою - підприємцем платником єдиного податку, який надає таке приміщення в оренду.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗКУ), а справляння плати за землю - ПКУ.

Використання землі в Україні є платним (стаття 206 ЗКУ).

Підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті ПКУ встановлено, що земельний податок - обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності (статті 269, 270 ПКУ).

Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (пункт 286.1 статті 286 ПКУ).

Відповідно до статті 81 ЗКУ громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Статтею 120 ЗКУ визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об’єкти. До особи, яка набула права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Водночас повідомляємо, що використання земельних ділянок без належно оформлених прав, включаючи право оренди, є порушенням норм земельного законодавства (стаття 125 ЗКУ).

Згідно з пунктом 286.6 статті 286 ПКУ за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (пункт 287.8 статті 287 ПКУ).

Щодо спрощеної системи оподаткування

Згідно з підпунктом 297.1.4 пункту 297.1 статті 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів (підпункт 291.5.3 пункту 291.5 статті 291 ПКУ).

Отже, фізична особа, яка здійснює господарську діяльність на спрощеній системі оподаткування як фізична особа - підприємець, звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку за наявності свідоцтва про право власності на земельну ділянку.

У разі надання в оренду будівель, споруд або їх частин за договором оренди, одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, з урахуванням прибудинкової території. Таким чином, підприємець, який здійснює господарську діяльність на спрощеній системі оподаткування, звільняється від нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку у разі, якщо у договорі оренди нерухомого майна в обов'язковому порядку зазначається також і площа земельної ділянки, яка знаходиться під таким майном (з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території та вимог підпункту 291.5.3 пункту 291.5 статті 291 ПКУ). (лист ДФС від 08.08.2017 р. № 1532/Г/99-99-13-03-01-14/ІПК).

 

98.  У ДФС провели семінар з етики

державних службовців у сфері митної справи

Понад 60 осіб центрального апарату ДФС  та її територіальних органів, представників Міністерства фінансів України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України взяли участь у семінарі на тему «Етика державних службовців для Державної фіскальної служби України у сфері митної справи».

Захід відбувся за сприяння Програми розвитку комерційного права Міністерства торгівлі США (CLDP) та Посольства США у Києві, спільно з Консультативною місією Європейського союзу (EUAM), Місією Європейського союзу з прикордонної допомоги Молдови та України (EUBAM) у координації з Державною фіскальною службою (ДФС), Міністерством фінансів України та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.

Основною метою проведення семінару стало надання допомоги ДФС у реалізації комплексної програми ділової етики та стандартизації методичних рекомендацій з етики, розроблення стратегії протидії корупції та проведення навчання співробітників ДФС.

Під час семінару експерти представляли кращі міжнародні практики етичної поведінки та інструменти протидії корупції. Так, розглядалися питання щодо впливу корупції на торгівлю та інвестиції, порівнювалися стандарти США, ВМО та України, антикорупційні та етичні засади ЄС, декларація про активи як інструмент профілактики корупції.

Експерти та учасники семінару відзначили важливість проведеного заходу, який сприятиме дотриманню стандартів етики державного службовця та програм етичної поведінки посадовими особами. 

 

99. Закарпатські митники вилучили значну

кількість пачок цигарок, схованих під вугіллям

Сьогодні, 9 серпня, на митному посту «Залізничний» в результаті аналітично-пошукової роботи працівники Закарпатської митниці ДФС запобігли незаконному вивезенню орієнтовно 25 000 пачок цигарок за кордон. Тютюнові вироби були виявлені під вугіллям в одному з вагонів вантажного потяга, що рухався зі Львівщини до Словаччини.

Приховані від митного контролю цигарки без акцизних марок знаходились на дні вагону в картонних коробках, загорнуті в поліетилен. Вказані товари вдалось виявити за допомогою грейфера, металічного щупа та інших засобів митного контролю.

Наразі працівники митниці проводять розвантаження вагону та здійснюють документування протиправного правопорушення.

 

100. Мирослав Продан: Заборгованість з відшкодування

податку на додану вартість скорочено на 90,5%

Протягом січня-липня 2017 року платникам відшкодовано 68,3 млрд. грн. податку на додану вартість при заявлених 66 млрд. грн. Це на 41,4%, або на 20 млрд.грн. перевищує відповідний період минулого року. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.

За його словами, майже 96% заявлених до повернення сум відшкодовувалися протягом місяця за результатами камеральних перевірок.

Із загальної суми цьогорічного відшкодування понад 60% повернуто платникам протягом квітня-липня 2017 року. Так, із заявлених у цей період 38,5 млрд. грн. відшкодовано 41,4 млрд. грн. ПДВ.

Очільник ДФС також розповів, що з початку впровадження Електронного реєстру автоматичного відшкодування ПДВ з 1 квітня 2017 року заборгованість з відшкодування цього податку скорочено на 90,5%, або майже на 13,9 млрд. грн.

«Якщо на початок квітня - на момент запуску системи автоматичного відшкодування ПДВ - загальна заборгованість становила 15,3 млрд. грн., то в перший місяць роботи електронного режиму борг скоротився на 11,5 млрд грн – до 3,8 млрд грн. На 1 серпня цей показник вже склав 1,86 млрд грн. Лише за перший тиждень цього місяця сума заборгованості зменшилась ще на 410 млн грн. Маємо надію, що до кінця року питання боргів з відшкодування ПДВ буде повністю закрите. Це один з пріоритетів для ДФС. Вимагаючи від бізнесу чесних та прозорих правил гри, а система моніторингу ризикових податкових накладних лише за місяць дії перекрила більшість схем ухилення, держава повинна виконувати свої зобов'язання перед компаніями», – наголосив Мирослав Продан.