Сьогодні 13-07-2020
Соборна районна у місті Дніпрі рада Офіційний портал

Частка податкових платежів від великого бізнесу, що обслуговується Офісом, склала 58,3% від загального збору державного бюджету податкових платежів по Україні.

У розрізі основних податків до Держбюджету надійшло:

податку на додану вартість - 67,4 млрд грн;

акцизного податку - 34,3 млрд грн;

податку на прибуток - 22 млрд грн та частини чистого прибутку - 4,9 млрд грн.

У порівнянні з аналогічним періодом 2016 року значно зросли надходження з податку на додану вартість на 11,9 млрд грн, або на 22%, а також акцизного податку на 6,1 млрд грн, або на 21%.

 

2. Викрито посадовців дніпровського товариства, які

завдали шкоди бюджету на 3,5 млн. гривень

Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Дніпропетровській області спільно з обласним управлінням Національної поліції встановлено протиправні дії посадовців одного з товариств з обмеженою відповідальністю м. Дніпра.

Зазначене товариство протягом 2016-2017 років неодноразово ставало переможцем державних закупівель, проведених на замовлення обласних державних установ щодо виконання робіт з реконструкції водопровідних мереж на загальну суму понад 10 млн. грн.

Як з’ясувалося, посадові особи товариства внесли до податкової звітності неправдиві відомості щодо отримання товарів (робіт, послуг) від низки підприємств, які зареєстровані на підставних осіб, для проведення безтоварних операцій.

Загальна можлива сума збитків, нанесених державі вказаними діями, становить понад 3,5 млн. грн.

За вказаними фактами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Здійснюється кримінальне провадження.

 

3. Митники виявили «незаконні ігри»

з кодами при розмитненні на 207 млн.грн.

Завдяки ретельній аналітичній роботі співробітників Департаменту організації протидії митним правопорушенням ДФС було виявлено факт ухилення від сплати при митному оформленні в розмірі 207 млн. грн.

До Миколаївського морського порту прибув танкер з Алжиру. Миколаївським митникам були представлені документи до митного оформлення.

За документами до нашої держави на адресу одного з вітчизняних товариств ввозився товар «конденсат газовий природний», у кількості 17 245,7 мт та вартістю 188 млн. грн. Проте керівник українського товариства вирішив розмитнити товар у «вигідний» для нього спосіб, вказавши у декларації код УКТЗЕД для товару, за яким передбачено нульові ставки мита, відсутність оподаткування акцизним податком та знижений розмір ПДВ.  

Проте у митників виникли підозри щодо задекларованого товару і його відправили  на експертизу до лабораторії. Висновки експертизи підтвердили підозру: «газовий конденсат» насправді виявився «нафтопродуктом (легким дистилятом)». Відповідно до таких висновків товар повинен був декларуватись за іншим кодом, а це, в свою чергу, вже й інші ставки мита, акцизний збір та сплата ПДВ.

Отже директор українського підприємства з метою зменшення розміру сплати митних платежів заявив неправдиві відомості про товар, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, що призвело до неправомірного звільнення від сплати ввізного мита, акцизного податку та зменшення розміру податку на додану вартість, що разом склало – 207 млн. грн.

Тож за такі «незаконні ігри» з кодами УКТЗЕД керівник отримав протокол про порушення митних правил за ст. 485 Митного кодексу України, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

 

4. Мирослав Продан: До загального фонду держбюджету

платниками перераховано понад 412 млрд. грн. податків та зборів

У результаті реформ і покращення роботи фіскальної служби, досягнення конструктивного діалогу з бізнесом вдалося суттєво збільшити надходження до загального фонду державного бюджету. Як результат, фіксується збільшення надходжень (збору) у січні – липні поточного року –  понад 412  млрд гривень. Про це повідомив в.о Голови ДФС Мирослав Продан.

За його словами, за цей період зафіксовано збільшення надходжень до загального фонду державного бюджету майже на 28% у порівнянні з 7 місяцями минулого року.

«За підсумками січня – липня 2017 року ми отримали збільшення надходжень майже на 90 млрд. гривень у порівнянні з минулим роком. При цьому протягом всього 2017 року ДФС щомісяця забезпечує перевиконання планових показників із надходжень до бюджету. Таких результатів вдалося досягти завдяки посиленню заходів ДФС щодо детінізації економіки, посиленій боротьбі з контрабандою та порушенням митних правил», - зазначив Мирослав Продан.

Він також розповів, що, зокрема, у липні до загального фонду держбюджету надійшло (збір) майже 55 млрд. грн. У порівнянні з липнем 2016 року надходження збільшилися на 23%.

Варто зауважити, що 95% із загальної суми збору січня-липня сплачено платниками податків добровільно. Контрольно-перевірочна робота та заходи примусового стягнення складають лише 5%.

«Такі результати свідчать про зростання податкової культури наших платників податків та розуміння бізнесом необхідності вчасно та у повному обсязі сплачувати податки та збори», – вважає Мирослав Продан.  

 

5. Сергій Білан: У рамках масштабної спецоперації з протидії тіньовому ринку спирту та алкоголю на заводах - виробниках алкогольних напоїв проходять обшуки

«Співробітники податкової міліції продовжують масштабну спецоперацію з протидії тіньовому ринку спирту та алкоголю. У рамках її другого етапу проводиться низка обшуків на території заводів – виробників алкогольних напоїв практично по усій території України» - повідомив Перший заступник Голови ДФС України Сергій Білан.

За його словами, більше 300 співробітників податкової міліції наразі проводять обшуки на заводах, розташованих в 15 областях: Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Запорізькій, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Черкаській і Чернігівській.

«Обшуки проводяться за результатами аналізу криміногенної ситуації у сфері виробництва і обігу алкогольних напоїв та з метою перевірки наявної інформації про невраховане виробництво цієї продукції на легальних заводах. Про це свідчать і численні факти вилучення працівниками податкової міліції з незаконного обігу горілки з етикетками і під марками відомих українських виробників. Таким чином обшуки на лікеро-горілчаних заводах є усуненням причин, а не наслідків незаконного обігу алкогольних напоїв», - зауважив Сергій Білан.

При цьому він наголосив, що обшуки проводяться на підставі відповідних постанов суду у рамках розслідування кримінального провадження за ч.2 ст.204 «Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів» КК України.

 

6. На свята Центри обслуговування

платників працюватимуть 19 та 25 серпня

Для зручності платників та створення комфортних умов при поданні податкової звітності 19 та 25 серпня 2017 року Центри обслуговування платників працюватимуть за таким графіком:

19 серпня – за звичайним робочим графіком до 16.45;

25 серпня – у режимі чергування до 13.00.

У зв`язку зі святкуванням Дня незалежності України 24, 26 та 27 серпня 2017 року будуть вихідними днями.

Підрозділи митного оформлення, для яких встановлено цілодобовий режим роботи, у святкові дні працюватимуть у звичайному режимі.

Митні пости митниць Державної фіскальної служби працюватимуть за окремим графіком. Детальну інформацію про роботу постів можна дізнатися в оперативних чергових.

Сервіси ДФС працюватимуть цілодобово в режимі інтерактивного автовідповідача.

Для отримання консультацій з питань застосування норм податкового та митного законодавства телефонувати до Кол-центру за номером 0-800-501-007.

Для скарг на неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби, можливих корупційних правопорушень у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб  структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів необхідно звертатися на сервіс «Пульс» за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

 

7. Митники Буковини упередили незаконне переміщення

до Румунії тканини вартістю понад 1 млн. гривень

Значну партію незаконно переміщуваного товару виявили співробітники Чернівецької митниці ДФС спільно з представниками Управління СБУ у Чернівецькій області у пункті пропуску «Порубне-Сірет» митного поста «Вадул-Сірет».

Під час здійснення митних формальностей щодо транспортного засобу комерційного призначення, що прямував з Туреччини до України, митники прийняли рішення про здійснення повного огляду товару.

Під час перевірки встановлено невідповідність кількості та ваги наявного вантажу відомостям, заявленим в товаросупровідних документах.

Таким чином, упереджено спробу незаконного переміщення товарів шляхом подання як підстави для їх переміщення документів, які містять неправдиві відомості щодо ваги та кількості.

Щодо 43-річного водія однієї з транспортних фірм Буковини митниками порушено справу про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 Митного кодексу України. Товар «Тканина» іноземного виробництва вагою майже 20 тис. кг вилучено на склад митниці. Його орієнтовна вартість становить понад 1 млн. грн.

 

8. З 12 серпня податкові накладні

блокуватимуться за оновленими критеріями

Під час проведення семінару з платникам фахівці ДПІ у Соборному районі м. Дніпра повідомили, що наказом Мінфіну від 21.07.2017 р. № 654 внесені зміни до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в ЄРПН. Попередня редакція Критеріїв була викладена в наказі Мінфіну від 13.06.2017 р. № 567.

Зокрема, пункт 6.1 Критеріїв викладений в новій редакції, а саме «обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПНРК, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих ПН/РК, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у ПН/РК, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється)». Тобто, якщо в попередній редакції різниця визнавалася між обсягом постачання та обсягом придбання, то згідно зі змінами визначатиметься між обсягами придбання та постачання.

Окрім того, при обрахунку обсягу постачання будуть враховуватися не тільки податкові накладні, але й розрахунки коригування до них. Також в розрахунку різниці не будуть враховуватися обсяги придбаних товарів за звільненими від ПДВ операціями.

Варто звернути увагу на зміни в пункті 2 Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Так, письмові пояснення та копії документів, зазначені у цьому Переліку, платник податку має подавати до контролюючих органів лише в електронному вигляді.

Наказ № 654 набрав чинності з дня його офіційного опублікування в газеті «Урядовий кур’єр» 12 серпня 2017р. № 150.

 

9.  Обіг готівки: аналіз порушень

Під час проведення семінару з платникам фахівці ДПІ у Соборному районі м. Дніпра повідомили, що найбільш поширеними помилками, які призвели до порушень, є недотримання вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637, в частині:

- зарахування готівкових коштів на розрахунковий рахунок без оприбуткування у касі підприємства;

- необлікування готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій (КОРО) реєстратора розрахункових операцій (РРО) на підставі фіскальних звітних чеків;

- оформлення з порушеннями касових документів при оприбуткуванні або видачі готівкових коштів у касах (з кас) підприємств (відсутність підписів уповноваженої особи або особи, що отримала кошти).

Враховуючи аналіз допущених помилок та з метою запобігання таким порушенням, органи фіскальної служби рекомендують керівникам підприємств провести з бухгалтерами відповідне навчання та посилити контроль за оформленням та веденням касових книг та книг обліку розрахункових операцій.

 

10. Правила використання РРО

Під час проведення семінару з платникам фахівці ДПІ у Соборному районі м. Дніпра повідомили, що документом, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися реєстратор розрахункових операцій, може бути договір оренди, акт прийому-передачі майна або інший документ на право власності або користування господарською одиницею.

Відповідно до глави 2 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (далі – Порядок), для реєстрації реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу, зокрема копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО.

Згідно з абзацом сьомим п. 2 розд. 1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення), найменування господарської одиниці – найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею.

При цьому абзацом третім п. 2 розд. 1 Положення визначено, що господарська одиниця – стаціонарний або пересувний об’єкт, у тому числі транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.

Частиною першою ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Документами при здійсненні операцій з оперативної оренди є: договір, оформлений належним чином; акт прийому-передачі майна (наприклад, передача автотранспорту в оперативну оренду); акт прийому-передачі наданих послуг (оренда автотранспорту).

При передачі автомобіля в оренду орендодавець повинен надати орендареві відповідну технічну документацію на такий транспортний засіб.

Тобто, документом, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО, може бути договір оренди, акт прийому-передачі майна або інший документ на право власності або користування господарською одиницею. (Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 109.12)).

 

11. В ході операції «Акциз-2017» на Волині

припинено діяльність двох підпільних АЗС

Співробітники податкової міліції Волині спільно з працівниками Луцької місцевої прокуратури та Луцького відділу ГУ НП у Волинській області в рамках проведення операції «Акциз-2017» припинили діяльність двох підпільних автозаправних станцій, які діяли на території м. Луцька.

Відтак встановлено, що підприємливі лучани здійснювали незаконну діяльність, пов’язану з реалізацією дизельного пального невідомого походження. З метою ухилення від сплати обов’язкових платежів до бюджету вказані АЗС діяли без дозвільних документів та з порушенням порядку реалізації підакцизних товарів, в тому числі за не обліковану готівку.  

Так, в рамках кримінального провадження, співробітники оперативного управління ГУ ДФС у Волинській області спільно з працівниками Луцької місцевої прокуратури та Луцького відділу ГУ НП у Волинській області на підставі ухвал суду провели огляди територій, де зосереджувалася нелегальна діяльність.

Правоохоронці під час обшуку виявили та вилучили більше 20 тонн дизельного пального орієнтовною вартістю 400 тис. грн. та технологічне обладнання,  що забезпечувало його реалізацію.

Наразі проводяться подальші слідчі дії з метою притягнення винних осіб до відповідальності.

 

12.  Податкові зобов’язання при продажу нерухомого майна 

Під час проведення семінару з платникам фахівці ДПІ у Соборному районі м. Дніпра повідомили, що у продавця при продажу нерухомого майна податкові зобов’язання з ПДВ виникають на дату події, що сталася раніше, а саме, або на дату зарахування коштів від покупця, або на дату складення документа, що засвідчує факт переходу права власності на таку нерухомість.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. (Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 101.06)).

 

13. Звіт про контрольовані операції: зміни

Під час проведення семінару з платникам фахівці ДПІ у Соборному районі м. Дніпра повідомили, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 468 (далі - наказ № 468) «Про затвердження Змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (далі - Звіт та Порядок), що набув чинності 16.06.2017, внесено зміни у звітні документи щодо контрольованих операцій.

Головною відмінністю від попередньої форми Звіту є доповнення додатка до Звіту «Відомості про контрольовані операції» графою 25 «Сторона, що досліджується», в якій у разі застосування для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» методів ціни перепродажу, «витрати плюс» та чистого прибутку, має бути зазначена інформація про сторону, що досліджується відповідно до п.п. 39.3.2.7 п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 Кодексу. У випадках, якщо платник податків обирає стороною, що досліджується, себе, у графі зазначається «1», якщо обрано особу-контрагента у контрольованих операціях, зазначається «0». Під час застосування методів порівняльної неконтрольованої ціни або розподілу прибутку графа 25 не заповнюється.

Назва графи 20 додатка до Звіту «Відомості про контрольовані операції» приведена у відповідність до вимог Кодексу: в ній зазначається загальна вартість операції за вирахуванням непрямих податків.

Також у новій редакції викладено додаток «Інформація про пов’язаних осіб» до Звіту, який відтепер має більш зручну для заповнення форму.

Окрім того, пункти 1-3 розділу І Порядку викладено у новій редакції, відповідно до якої Звіт подається до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому Звіті інформацію надано не у повному обсязі, або вона містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати:

новий Звіт (звіт з позначкою «звітний новий») до граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період;

уточнюючий Звіт (звіт з позначкою «уточнюючий») після граничного строку подання звіту за такий самий звітний період.

Новий та уточнюючий Звіти повинні містити повну інформацію про контрольовані операції за звітний рік, як передбачено при складанні основного Звіту (звіту з позначкою «звітний»).

Звертаємо увагу, що якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Враховуючи, що у 2017 році 30 вересня припадає на вихідний день, граничний строк подання Звіту щодо контрольованих операцій за 2016 рік є 02.10.2017.

Порядок доповнено роз’ясненнями щодо особливостей заповнення Звіту, у разі здійснення господарських операцій із придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) з пов’язаними особами - нерезидентами із залученням непов’язаних осіб відповідно до п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу. У такому випадку в основній частині Звіту «Загальні відомості про контрольовані операції» у графі 2 має зазначатись повне найменування нерезидента - пов’язаної особи, водночас в додатку до Звіту у розділі «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» зазначається інформація відповідно до первинних документів щодо операції придбання та/або продажу товарів (робіт, послуг) із залученою у ланцюгу таких операцій непов’язаною особою.

Також уточнено порядок заповнення окремих граф розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту:

у разі якщо предметом контрольованої операції є фінансові послуги із надання/отримання кредиту, депозиту, позики, у графі 17 зазначається сума відсотків, нарахованих (сплачених) або отриманих під час відповідної контрольованої операції у валюті контракту;

у графі 23 вказується цифрове значення показника рентабельності контрольованої операції (сукупності контрольованих операцій), зазначеного платником податку у графі 22, у відсотках, з точністю до другого знака після коми.

Платники повинні врахувати, що розділ V Порядку доповнено пунктом 7, який роз’яснює відображення показника рентабельності при групуванні контрольованих операцій, а саме: у разі якщо показник рентабельності обчислюється для сукупності контрольованих операцій, здійснених платником протягом року, але правила групування згідно з цим розділом не дозволяють відобразити інформацію про таке групування одним рядком, відповідний показник рентабельності (графа 22) та його цифрове значення (графа 23) зазначаються у кожному з рядків, які відображають сукупність таких операцій.

Враховуючи зміни у ст. 39 Кодексу щодо критеріїв визнання господарських операцій контрольованими, коди підстав віднесення господарських операцій до контрольованих згідно з додатком 1 до Порядку викладено у відповідності до вимог п.п. 39.2.1.1 п. 39.2.1. ст. 39 Кодексу, зокрема доповнено новим кодом «040» для контрольованих операцій, передбачених п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу - «господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи».

 

14. Затверджено порядок переходу платників податку

на прибуток підприємств до подання спрощеної податкової

декларації та форма такої спрощеної податкової декларації

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 15.08.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 №592 (далі – Постанова №592), якою відповідно до абзацу четвертого п.46.5 ст.46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) затверджені:

- Порядок переходу платників податку на прибуток підприємств до подання спрощеної податкової декларації з такого податку (далі – Порядок);

- форма спрощеної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, який оподатковується за ставкою 0% відповідно до п.44 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Порядок регулює питання переходу суб’єктів господарювання – платників податку на прибуток підприємств до подання спрощеної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, який оподатковується за ставкою 0% відповідно до п.44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ.

Платники податку на прибуток підприємств, які відповідають критеріям, визначеним пунктом 44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, і мають право застосовувати ставку податку 0%, за результатами кожного звітного (податкового) періоду складають спрощену податкову декларацію із зазначеного податку за встановленою формою та подають її контролюючому органові у строк, встановлений ПКУ для річного звітного (податкового) періоду.

Нагадуємо, що відповідно до п.44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ на період до 31.12.2021 застосовується ставка нуль відсотків для платників податку на прибуток, у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує трьох мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із таких критеріїв:

а) утворені в установленому законом порядку після 01.01.2017;

б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від 5 до 20 осіб;

в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 01.01.2017 та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від 5 до 50 осіб.

При цьому, якщо платники податку, які застосовують норми цього пункту, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у цьому пункті, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою п.136.1 ст.136 ПКУ.

Постанова № 592 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 15.08.2017 №151.

 

15. Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника юридичного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олега Басана на тему: «Актуальні питання оподаткування та новації в податковому законодавстві»

Питання 1. Як заповнити розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної у разі виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, крім виправлення помилки в «Індивідуальному податковому номері»?

Відповідь. Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера. 

Помилки, допущені у верхній лівій частині податкової накладної виправляються шляхом складання розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування), в якому зазначаються правильні показники.

При виправленні помилок в реквізитах податкової накладної «Найменування отримувача (покупця)» та/або «Номер філії» платник податків на дату виявлення помилки має право скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюються, а реквізит, в якому допущено помилку, заповнюється без помилок. У такому випадку графи з 1 по 14 розділу Б розрахунку коригування та у розділі, до якого вносяться узагальнюючі дані щодо сум коригування, не заповнюються (залишаються пустими).

Виправлення помилок в розділі А табличної частини податкової накладної платник податку здійснює шляхом складання розрахунку коригування, в якому зазначаються правильні показники.

У разі виправлення помилок в розділі Б табличної частини податкової накладної, платник податку повинен скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому одним рядком зазначити показники зі знаком «–» щодо товарів/послуг, показники яких виправляються, та другим рядком – зі знаком «+» щодо товарів/послуг, які фактично постачаються/надаються.

При цьому графа 1 розрахунку коригування, в якій зазначається № з/п рядка податкової накладної, що коригується, заповнюється двічі по кожному з рядків, які коригуються, а у графі 2 зазначається причина коригування – «виправлення помилки».

Показники рядків І-ІХ розділу А табличної частини податкової накладної є розрахунковими та формуються на підставі даних розділу Б. Тому показники рядків І-ІХ розділу А коригуються разом з відповідними показниками розділу Б, якщо коригування показників розділу Б призводить до зміни показників розділу А.

Показник рядка Х розділу А табличної частини податкової накладної коригуванню не підлягає.

Питання 2. Які дії платника податків у випадку якщо прийнято рішення про призупинення реєстрації/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН?

Відповідь. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у п.п. «в» п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та які передаються таким контролюючим органом до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику для прийняття відповідного рішення.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН приймається та надсилається платнику податку протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Питання 3. Що робити, якщо реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено?

Відповідь. У разі зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), платник податку має право подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування пояснення та/або копії документів, зазначені у п. п. «в» п. п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПКУ. 

Пояснення можна подати у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)1312601 (далі – Повідомлення). 

Повідомлення (J(F)1312601) по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН, та копії документів у вигляді окремих додатків до Повідомлення, додаються за формою J(F)1360101 у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МБ).

Обмеження диктується обмеженнями системного програмного забезпечення, яке не залежить від Державної фіскальної служби України. 

Як свідчить практичний досвід, 2 Мб достатньо для 1 вкладеного документа.

 

16.  До якого контролюючого органу необхідно звертатись

фізичній особі – власнику декількох об’єктів житлової та/або

нежитлової нерухомості, розміщених у різних населених

пунктах, для проведення звірки даних?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п.266.7.3 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 106.07 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

17. Внесені зміни до програмного забезпечення ДФС для

формування та подання звітності в електронному вигляді

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що на головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) в електронному сервісі «Електронна звітність» у розділі «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» (http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/) розміщено перелік змін та доповнень до «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» (версія 1.25.20.0) станом на 11.08.2017.

  1. Згідно з наказом Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 28.04.2017 №468 «Про затвердження Змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України (далі – МЮУ) 22.05.2017 за №652/30520) додано нові документи (початок дії з 01.08.2017):

- J0104704Звіт про контрольовані операції;

- J0147104Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях (додаток до звіту про контрольовані операції;

- J0147204Інформація про пов’язаність осіб (інформація до додатка до звіту про контрольовані операції).

  1. Відповідно до наказу МФУ від 28.04.2017 №469 «Про затвердження змін до форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації» (зареєстровано у МЮУ 22.05.2017 за №653/30521) додано наступні форми (початок дії з 01.01.2018):

- J0101911Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації;

- J0119711Додаток ВП до рядків 7 – 9 Звіту про використання доходів(прибутків) неприбуткової організації;

- J0119811Додаток ГД до рядків 1.6.2 ГД, 2.4.2 ГД та 3.1 ГД Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової  організації.

  1. У зв’язку з набранням чинності Закону України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» та наказу МФУ від 24.04.2017 №452 «Про затвердження Змін до форми акцизної накладної, форми розрахунку коригування акцизної накладної, форми заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального» (зареєстровано у МЮУ 16.05.2017 за №627/30495), якими визначається особливості порядку обліку пального у системі електронного адміністрування реалізації пального, що відвантажується на умовах ст.229 Податкового кодексу України, додано наступні форми (початок дії з 01.08.2017):

- F/J 1312701Запит щодо обсягу пального, на який платник має право зареєструвати акцизні накладні/розрахунки коригування до акцизних накладних в ЄРАН на відвантаження на умовах, встановлених статтею 229 розділу VI Податкового кодексу України;

- F/J 1412701Витяг щодо обсягу пального, на який платник має право зареєструвати акцизні накладні/розрахунки коригування до акцизних накладних в ЄРАН на відвантаження на умовах, встановлених статтею 229 розділу VI Податкового кодексу України;

- F/J 1312801Запит щодо залишку невикористаних квот встановлених постановою Кабінету Міністрів України, які платник має право отримати на умовах, встановлених статтею 229 розділу VI Податкового кодексу України;

- F/J 1412801Витяг щодо залишку невикористаних квот встановлених постановою Кабінету Міністрів України, які платник має право отримати  на умовах, встановлених статтею 229 розділу VI Податкового кодексу України.

  1. Внесено зміни у такі форми:

- J0902202Звіт про фінансовий стан (Баланс) /Проміжний скорочений звіт про фінансовий стан (Баланс) – внесено зміни щодо обов’язкової наявності одного з елементів «Звітний», «Консолідований», «Проміжний»;

- J0902702Звіт про рух грошових коштів/Проміжний скорочений звіт про рух грошових коштів за прямим методо  – приведено у відповідність до pdf-файлу (видалено зайві елементи «R013G2S», «R013G3», «R013G4»).

 

18. Податковий календар на 21 серпня 2017 року

 21 серпня, понеділок,

останній день подання:

  • податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2017 року платниками, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;
  • податкової декларації з рентної плати за липень 2017 року з розрахунком:

- рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

- рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

  • податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за липень 2017 року у разі неподання податкової декларації на 2017 рік;
  • звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма №Д4 (місячна)) за липень 2017 року;
  • декларації акцизного податку за липень 2017 року*

__________________

* Увага! Суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом п’яти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації (п.п.222.1.2 п.222.1 ст.222 ПКУ);

 останній день сплати

  • єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за липень 2017 року (крім гірничих підприємств).

 

19.  СМКОР: оновлено критерії блокування реєстрації ПН/РК

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що п.74.2 ст.74 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2577-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з квітня 2017 року запроваджено систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (далі – СМКОР), яка з 01.07.2017 працює у повноцінному режимі.

В Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН (далі – Моніторинг).

СМКОР побудовано з використанням критеріїв, визначених та затверджених наказом Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621 (далі – Наказ №567).

СМКОР здійснюється Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії оцінки), яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо по кожному виду економічної діяльності (Таблиця даних платника податку), якщо комісією ДФС прийнято рішення про врахування такої інформації.

У разі, якщо за результатами Моніторингу встановлено, що ПН/РК відповідає умовам, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки, реєстрація такої ПН/РК зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПКУ.

Звертаємо увагу, що наказом Мінфіну від 21.07.17 №654, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.08.2017 за №966/30834 (далі – Наказ №654), внесено зміни до Критеріїв оцінки.

Таким чином, з урахуванням змін, внесених Наказом №654, Моніторинг ПН/РК здійснюється ДФС за такими критеріями (п.6 Критеріїв оцінки):

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПН/РК, яка подана на реєстрацію в ЄРПН, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у ПН/РК, зареєстрованих з 01.01.2017 в ЄРПН, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної у ПН, яка подана на реєстрацію в ЄРПН, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб’єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 п.215.3 ст.215 ПКУ, стосовно товарів, які зазначені платником податку у ПН, поданій на реєстрацію в ЄРПН.

У разі, якщо за результатами Моніторингу визначено, що ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1) цього пункту та сума податку на додану вартість (далі – ПДВ), зазначена в ПН, зареєстрованих платником податку в ЄРПН у звітному (податковому) періоді з урахуванням ПН/РК, поданої на реєстрацію в ЄРПН, які відповідають вимогам підпункту 1) цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої ПН/РК зупиняється відповідно до вимог п.201.16 ст.201 ПКУ.

У разі, якщо за результатами Моніторингу визначено, що ПН/РК відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2) цього пункту, – реєстрація такої ПН/РК зупиняється відповідно до вимог п.201.16 ст.201 ПКУ.

 

20.  У липні майже 100% платників ПДВ Дніпропетровщини

відзвітувалися, не відвідуючи фіскальні органи

За посередництвом інтернету у Дніпропетровській області за підсумками липня 2017 року прозвітувало понад 18096 платників ПДВ, або 99,3% від загальної кількості звітуючих з цього податку.

Також у липні поточного року у Дніпровському регіоні по сумах нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування прозвітувало 51708 платників. З них засобами телекомунікаційного зв’язку скористалися 44199 платників, або 85%.

«Переважна більшість платників вже переконались, що подання звітності в електронному вигляді має багато переваг: вона може надсилатись засобами телекомунікаційного зв’язку як в робочі часи, так і після трудового дня, у вихідні та свята, безпосередньо з офісу платника, власної квартири, будинку, Інтернет – кафе або з будь-якого місця з доступом до мережі Інтернет без черг, що пов’язані з передачею звітності у дні її масового подання», – запевнила начальник управління обслуговування платників Олена Ярова.

 

21. Таблицю даних платника: коли надається

Під час проведення семінару з платникам фахівці ДПІ у Соборному районі м. Дніпра повідомили, якщо за результатами автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) Критеріям оцінки визначено, що ПН/РК відповідає умовам, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки та Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621), реєстрація такої ПН/РК зупиняється відповідно до вимог п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями.

З метою уникнення зупинки ПН/РК, які подано на реєстрацію до ЄРПН та свідчать про постачання (виготовлення) товарів/послуг платником на постійній основі, такий платник відповідно до пункту 3 Критеріїв оцінки має право надати інформацію за формою згідно з додатком до цих Критеріїв оцінки, яка відображає специфіку господарської діяльності окремо за кожним видом економічної діяльності, тобто Таблицю даних платника податку (далі – Таблиця).

Таблиця (ідентифікатор форми J(F)1312301) надсилається виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб.

Моніторинг здійснюватиметься ДФС з урахуванням поданої Таблиці, якщо така Таблиця буде врахована комісією ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

 

22. Новий Порядок застосування

податкової застави контролюючими органами

Під час проведення семінару з платникам фахівці ДПІ у Соборному районі м. Дніпра повідомили, що 04.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №586, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.07.2017 за №859/30727 (далі – Наказ №586).

Наказом №586 відповідно до статей 88 – 90, 92, 93 та 100 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) затверджено новий Порядок застосування податкової застави контролюючими органами (далі – Порядок).

Дія цього Порядку поширюється на платників податків – фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування відповідно до ПКУ або податкових законів, і на яких покладено обов’язок із сплати податків, зборів, платежів згідно з ПКУ.

З метою забезпечення виконання платником податків обов’язків, визначених ПКУ, майно такого платника податків у випадках, встановлених ПКУ, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає:

- у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;

- у випадку, визначеному в п.100.11 ст.100 «Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків» ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.

Порядком також визначено, зокрема, що право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наказом № 586 визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №572 «Про затвердження Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1841/24373.

Наказ № 586 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України»                                           від 04.08.2017 № 61.

 

23. Оподатковання спадщини, яку отримав нерезидент від резидента

Під час проведення семінару з платникам фахівці ДПІ у Соборному районі м. Дніпра повідомили, що оподаткування доходів фізичних осіб урегульовано розділом IV Податкового кодексу України  (далі – ПКУ). Статус резидента України є вирішальним для  порядку оподаткування окремих доходів, що отримуються фізичною особою як на території України, так і за її межами.

Виходячи з положень ПКУ, незважаючи на родинні зв’язки зі спадкодавцем, який є громадянином іноземної держави та має більш тісні особисті чи економічні зв’язки за межами України, місце проживання якого знаходиться в іноземній державі, в якій він разом зі своєю  родиною (дружиною та дітьми) постійно мешкає, для цілей оподаткування вважається нерезидентом України.

Особливості оподаткування доходів, отриманих нерезидентом, визначено п.170.10              ст. 170 та п.174.2.3 ст.174 ПКУ.

Доходи з джерелом їх походження в Україні, нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів, з урахуванням певних особливостей. Ставка податку  на доходи фізичних осіб визначена у розмірі 18% та застосовується для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкоємця-резидента.

Крім того, дохід у вигляді  вартості успадкованого майна у межах, що оподатковується  податком на доходи фізичних осіб, є об’єктом оподаткування військовим збором, ставка якого становить 1,5 % бази оподаткування.

Звертаємо увагу, що спадкоємець – нерезидент зобов’язаний сплатити податок на доходи фізичних осіб і військовий збір до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або до її оформлення в сільських населених пунктах уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Отже,  фізична особа – нерезидент, яка отримала спадщину (подарунок) від фізичної особи – резидента, зобов’язана сплатити податок на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення успадкованого (подарованого) об’єкта, або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.

 

24. Як від допомоги студента не втратити зайві кошти підприємцю

Літо – пора не тільки для відпочинку, а й чудова нагода для отримання додаткового заробітку. Йдеться саме про студентів, які можуть реалiзувати своє право на працю через складання трудового договору про роботу на пiдприємствi, в установi, органiзацiї або з фiзичною особою.

Нагадаємо, що трудовий договiр – це угода мiж працiвником i власником пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноваженим ним органом чи фiзичною особою, за якою працiвник зобов'язується виконувати роботу, визначену цiєю угодою, з пiдляганням внутрiшньому трудовому розпорядковi, а власник пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноважений ним орган чи фiзична особа зобов'язується виплачувати працiвниковi заробiтну плату i забезпечувати умови працi, потрiбнi для виконання роботи, передбаченi законодавством про працю, колективним договором й угодою сторiн.

А от оподаткування податком на доходи фізичних осіб заробітної плати працівників-студентів та утримання з неї соціальних внесків здійснюється на загальних підставах, тобто як і решти працівників установи. Єдиною особливістю є застосування до заробітку студентів податкової соціальної пільги (далі – ПСП).

Так, якщо студент денної форми навчання отримує стипендію (академічну, іменну чи соціальну) за рахунок коштів державного бюджету, то роботодавцеві при проведенні розрахунків із заробітної плати необхідно врахувати вимоги ч. 3 пп. 169.2.3 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), де зазначено, що ПСП не може бути застосована до заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії студентів, що виплачуються з бюджету.

Якщо ж студент не отримує стипендії, то роботодавцеві при розрахунку заробітної плати слід застосовувати вимоги пп. «г» пп. 169.1.3 ПК, а саме врахувати, що платник податку (студент) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП у розмірі, що дорівнює 150 %, тобто розмір ПСП для студента становитиме 1 200,00 грн за умови, що розмір заробітку не перевищує 2240 гривень.

 

25. Платникам податку на прибуток: якщо

за І півріччя 2017 року дохід перевищив 20 млн. грн.

Під час проведення семінару з платникам фахівці ДПІ у Соборному районі м. Дніпра повідомили, що для платників податку на прибуток, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень встановлюється річний податковий (звітний) період.

До річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Оскільки підставою для річного декларування податку на прибуток є показник доходу від усіх видів діяльності за попередній рік, то незалежно від того, що за два квартали дохід 2017 року отримано більше 20 млн. грн., платник податку застосовує річний звітний період при звітуванні за поточний рік.

Зазначена норма передбачена п. 137.5 ст. 137 Податкового кодексу України.

 

26. Термін надання звіту про

контрольовані операції завершується

Під час проведення семінару з платникам фахівці ДПІ у Соборному районі м. Дніпра повідомили, що платники податку на прибуток, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі.

У звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді.

При цьому, звіт про контрольовані операції за 2016 звітний рік подається до 1 жовтня 2017 року, але інформація щодо контрольованих операцій, здійснених у 2016 році, зазначається у звіті відповідно до норм та критеріїв, які діяли у 2016 році під час здійснення господарських операцій.

Тобто для розрахунку вартісного критерію та визнання господарських операцій контрольованими мають використовуватись норми пп. 39.2.1 ст. 39 Податкового кодексу у редакції, що діяла на момент здійснення господарських операцій (тобто до 01.01.2017 року). (пп. 39.4.2 ст. 39 Податкового кодексу України, лист ДФС України від 10.02.2017 № 2579/6/99-99-15-02-02-15).

 

27. Податок на нерухомість: власникам

майна час сплачувати податок 

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі м. Дніпра повідомили, особам, які мають у власності нерухомість, про необхідність сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Власники квартир, загальна площа яких перевищує 60 кв. метрів та власники житлових будинків, загальна площа яких перевищує 120 кв. метрів, повинні сплатити податок на нерухоме майно протягом 60 днів з дня отримання повідомлення-рішення.

Слід зазначити, що за порушення термінів сплати податку до платників буде застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у сумі від 10 до 20 відс. своєчасно несплаченої суми податку.

Звертаємо увагу платників, у разі неотримання податкових повідомлень-рішень на сплату податку, або встановлення розбіжностей у наявній інформації про об’єкт нерухомості, громадянам необхідно звернутися з документами на нерухомість до державної податкової інспекції, за місцем реєстрації.

 

28. Таблиця даних платника податків: заповнення графи 2

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі м. Дніпра повідомили, що починаючи з 01.07.2017 реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків (далі – Таблиця) за встановленою формою, яка є додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621 (далі – Критерії).

При заповненні Таблиці необхідно заповнювати вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010), код товару згідно з УКТ ЗЕД, код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі - ДКПП).

При цьому у графі 2 Таблиці відповідно до виду економічної діяльності необхідно обов’язково зазначити коди товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з ДКПП, що таким платником придбавались з метою їх подальшого постачання або для виготовлення товарів/послуг, що на постійній основі постачаються (виготовляються) таким платником.

Заповнення графи 2 Таблиці здійснюється незалежно від того, у якому звітному періоді придбавалися товари/послуги та чи було зазначено при їх придбанні коди товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з ДКПП.

З питання правильності визначення коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД, зокрема для товарів, які придбавались в період коли код УКТ ЗЕД не був обов’язковим реквізитом або якщо товари придбавалися у неплатників ПДВ, пропонуємо звертатись до Торгово-промислової палати України (її регіональних відділень) або науково – дослідних інститутів судових експертиз.

З питання правильності визначення кодів згідно з ДКПП пропонуємо звертатись до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.  (Загальнодоступний інформаційно-довідковий  ресурс ДФС України (категорія 101.17)).

 

29. Єдиний податок: реєстрація юридичної особи  

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі м. Дніпра повідомили, що відповідно до норм статті 299 Податкового кодексу України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
При відсутності визначених Податковим кодексом України підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви зареєструвати таку особу платником єдиного податку.

При відмові у реєстрації контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку.

Разом з тим за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку.
Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру. Про (Лист ДФС України від 14.08.2017 №21597/7/99-99-12-03-05-17).

 

30. Чи є ПДФО при продажу овочів

і фруктів, вирощених на власній садибі?  

 Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                           м. Дніпра повідомили, що відповідно до положень Податкового кодексу України, не оподатковуються доходи фізичних осіб, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення:

- садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва. При цьому якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому цього підпункту, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються. У разі перевищення розміру площі земельних ділянок більше 2 гектар, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах (за ставками - ПДФО 18 % і військовим збором - 1,5 %).
Діяльність, пов'язана з веденням особистого селянського господарства, не відноситься до підприємницької діяльності.

При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок (форма 3-ДФ, затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 № 32).

Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. Довідка видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п'яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.

 

31. Про особливості подання податкової звітності з

податку на прибуток неприбутковими організаціями

 Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  розглянули питання  щодо звітування  неприбутковими підприємствами, установами та організаціями (далі – неприбуткові організації).

Щодо порядку подання податкової звітності організаціями, які з 01 липня 2017 року виключені з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) на виконання п. 35  підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс)

Відповідно до положень п. 35 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу неприбуткові організації, внесені до Реєстру на день набрання чинності Законом України від 17 липня 2015 року № 652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», що не відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу, з метою включення до нового Реєстру зобов’язані були до 01 липня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність до норм Кодексу та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.

Неприбуткові організації, які не привели свої установчі документи у відповідність до норм п. 133.4 ст. 133 Кодексу, після 01 липня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру.

Таким чином, така організація з 01 липня 2017 року втрачає ознаку неприбутковості та стає платником податку на прибуток підприємств.

Отже, протягом 2017 року зазначена організація має два «статуси»: не є платником податку на прибуток (до 01.07.2017) та є платником податку на прибуток (з 01.07.2017) і, відповідно, повинна відзвітувати за два таких періоди.

Згідно з п.п. 133.4.7 п. 133.4 ст. 133 Кодексу для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу та внесені до Реєстру, встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Відповідно до п. 137.5 ст. 137 Кодексу для платників податку на прибуток, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), встановлюється річний звітний період, для яких він починається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду.

Таким чином, неприбуткова організація – юридична особа, яка не привела свої установчі документи у відповідність до норм п. 133.4 ст. 133 Кодексу до 01 липня 2017 року, сплачує податок на прибуток як новостворений платник цього податку на підставі податкової декларації за річний звітний період, який розпочинається з 01 липня 2017 року і закінчується 31 грудня 2017 року.

Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553,  зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2016 за № 932/29062 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469).

Податкова декларація з податку на прибуток (далі – Декларація) подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (зі змінами, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 08.07.2016 № 585, від 28.04.2017 № 467).

З огляду на викладене порядок звітування неприбутковими організаціями – юридичними особами, яких з 01 липня 2017 року виключено з Реєстру (на виконання п. 35  підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу) та які з 01.07.2017 по 31.12.2017 є платниками податку на прибуток, такий:

за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 неприбуткова організація подає до контролюючого органу Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року (який для таких організацій дорівнює періоду з 01.01.2017 по 30.06.2017), та фінансову звітність за перше півріччя 2017 року – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Звіту 01 березня 2018 року;

за період з 01.07.2017 по 31.12.2017 така організація повинна подати до контролюючого органу декларацію з податку на прибуток підприємств за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період з 01.07.2017 по 31.12.2017, та фінансову звітність за 2017 рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Декларації 01 березня 2018 року.

У разі включення у період з 01.07.2017 по 31.12.2017 до Реєстру організацій, що виключені контролюючим органом з Реєстру з 01 липня
2017 року на виконання п. 35  підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу,  порядок подання податкової звітності з податку на прибуток неприбутковими організаціями – юридичними особами такий:

за період перебування на загальній системі оподаткування така організація повинна подати до контролюючого органу Декларацію за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування на загальній системі оподаткування, та фінансову звітність за 2017 рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Декларації 01 березня 2018 року;

за період перебування у Реєстрі така організація повинна подати до контролюючого органу Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування у Реєстрі, та фінансову звітність за 2017 рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання декларації 01 березня 2018 року.

 

32. Документи, достатні для прийняття

рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  повідомили, що вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (далі – Наказ №567), визначений наказом №567.

Так, зокрема, для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв такими документами є:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку може подати до Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) в електронному вигляді засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

ДФС постійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв’язку, якими можуть подаватись письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку.

 

33.      Про податок на нерухоме майно,

відмінне від земельної ділянки

Державна фіскальна служба України, керуючись підпунктами 6 – 7 пункту 5 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, листом від 13.05.2017 №11897/7/99-99-12-02-03-17 надає методичні рекомендації щодо заповнення Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, форму якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408, зареєстованим у Міністерстві юстиції України 29.04.2015 за № 479/26924, у разі виникнення необхідності уточнення задекларованих податкових зобов’язань.   

 

 

34. Особливості оподаткування турів вихідного дня

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  повідомили, що звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб, поширюється на платників податків, які отримують виключно путівки від професійної спілки. Вартість турів вихідного дня, що оплачуються професійною спілкою для її членів (членів їх сімей) без придбання путівок, включається до їх доходу як додаткове благо та оподатковується зазначеним податком на загальних підставах.

Вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або зі знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку – члена такої профспілки, створеної відповідно до законодавства України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб (підпункт 165.1.35 Податкового кодексу України).

При цьому, відповідно до підпункту «е» підпункту 164.2.17 ПКУ вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначена за правилами звичайної ціни, а також сума знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, включаються до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок.

 

34.      Зміни прізвища та місця проживання фізичної

особи: коли слід повідомити податкову

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  нагадали, який порядок подання заяви за ф. № 5ДР або за ф. № 5ДРП про зміну даних (прізвища фізичної особи, місця проживання тощо), які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків (резидента) або Повідомлення (для фізичної особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків), у т.ч. про зміну даних фізичної особи віком до 16 років або неповнолітніх осіб, які ще не отримали паспорта, адже надсилання повідомлень-рішень за невірною, на думку платника податків, адресою, є наслідком порушення фізичною особою порядку інформування фіскальної служби про зміни у її реєстраційних даних.

Так, відповідно до п.70.7 ст. 70 р. ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями та п.1 р. IX Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 № 779 (далі – Положення), фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою № 5ДР (додаток 11 до Положення) або за формою № 5ДРП (додаток 12 до Положення) відповідно.

Фізичні особи подають зазначені Заяви особисто або через законного представника чи уповноважену особу до контролюючого органу за місцем проживання, у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання, або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування (п. 2 р. IX Положення).

Якщо Заява за формою № 5ДРП містить дані про новий паспорт фізичної особи, то така Заява подається фізичною особою виключно особисто ( п. 9 р. IX Положення).

Згідно з п. 3 р. IX Положення для заповнення Заяви використовуються дані документа, що посвідчує особу громадянина, та інших документів, які подаються у разі зміни таких даних.

Заява про зміну даних, які вносяться до Облікової картки, стосовно фізичної особи, яка не досягла шістнадцяти років або є неповнолітньою і ще не отримала паспорта, подається одним з батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності документа, що посвідчує його особу, та свідоцтва про народження дитини (п 8 р. IX Положення).

Cлід зазначити, що фізичні особи – громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, отримання доходів, місцезнаходження іншого об’єкта оподаткування, можуть звернутися для подання Заяви за формою № 5ДР або за формою № 5ДРП про зміну даних, до будь-якого контролюючого органу, незалежно від реєстрації їх місця проживання чи перебування або відсутності такої реєстрації.

 

36. Оприлюднено спрощену податкову декларацію

з податку на прибуток підприємств

15.08.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2017 року № 592 «Про затвердження Порядку переходу платників податку на прибуток підприємств до подання спрощеної податкової декларації з такого податку та форми спрощеної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, який оподатковується за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України» (далі – Постанова). Постанову опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр» від 15.08.2017 № 151.

Відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) на період до 31 грудня 2021 року застосовується ставка нуль відсотків для платників податку на прибуток, у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує трьох мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із таких критеріїв:

а) утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;

б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від п’яти до 20 осіб;

в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від п’яти до 50 осіб.

Постановою визначено, що платники податку на прибуток підприємств, які відповідають критеріям, визначеним пунктом 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, і мають право застосовувати ставку податку 0 відсотків, за результатами кожного звітного (податкового) періоду складають спрощену податкову декларацію із зазначеного податку за встановленою формою та подають її контролюючому органові у строк, встановлений Кодексом для річного звітного (податкового) періоду. Так, за 2017 рік її слід подати не пізніше 01 березня 2018 року.

У разі коли за результатами звітного (податкового) періоду відсутні підстави для застосування ставки податку на прибуток підприємств 0 відсотків, платники податку подають контролюючому органові податкову декларацію із зазначеного податку в порядку, встановленому Кодексом.

 

37. Платникам акцизного податку!

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  нагадали, що 06.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України №452 «Про затвердження Змін до форми акцизної накладної, форми розрахунку коригування акцизної накладної, форми заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального», зареєстрований в Міністерстві юстиції 16 травня 2017 року за № 627/30495.

Зазначений наказ розроблено з метою реалізації змін, внесених до статей 231 та 232  Податкового кодексу України Законом України  від 21 грудня 2016 року № 1797-ХIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», а також виправлення деяких колізій в роботі СЕАРП, які було виявлено протягом минулого року.

 Нові форми акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної та заявки на поповнення (коригування) залишку пального будуть застосовуватися з 01.08.2017 року. 

38. До уваги платників податку на додану вартість!

У разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платник податку має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України з повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за встановленою формою J(F)1312601(далі- Повідомлення).

Крім того, повідомляємо, що всі поля Повідомлення є обов’язковими до заповнення.

Табличну частину Повідомлення необхідно заповнювати відповідно до табличної частини податкової накладної/розрахунку коригування (з відповідними знаками).

Також звертаємо увагу, що у разі зупинення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов’язань Повідомлення подається платником податків – продавцем, що зазначений в розрахунку коригування та податковій накладній, яка коригується.

 

39. Про звітування неприбуткових установ, виключених з Реєстру

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  повідомили, що ДФС України листом від 10.08.2017 №21192/7/99-99-12-02-04-17 надано роз’яснення порядку звітування неприбутковими установами та організаціями.

Зокрема, у листі зазначено, що неприбуткові організації, які не привели свої установчі документи у відповідність до норм п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України, після  01 липня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), втрачають ознаку неприбутковості та повинні сплачувати податок на прибуток, як новостоворені платники цього податку. Таким організаціям необхідно відзвітувати за два періоди, з граничним строком подання податкової звітності 01 березня 2018 року:

- за період з 01.01.2017 по 30.06.2017, як неприбуткова організація;

- за період з 01.07.2017 по 31.12.2017, як платник податку на прибуток.

У разі включення, у період з 01.07.2017 по 31.12.2017, до Реєстру організацій, що були виключені з Реєстру з 01 липня 2017 року, такі організації подають наступну податкову звітність (із граничним строком подання податкової звітності   01 березня 2018 року):

- за період перебування на загальній системі оподаткування – податкові декларації з податку на прибуток;

- за період перебування у Реєстрі – Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткових організацій. (Лист ДФС України від 10.08.2017 №21192/7/99-99-12-02-04-17).

 

40. ЗАТВЕРДЖЕНО НОВУ ФОРМУ ДОВІДКИ ПРО ПОДАНУ ДЕКЛАРАЦІЮ ПРО МАЙНОВИЙ СТАН І ДОХОДИ ТА ПОРЯДОК ЇЇ ОФОРМЛЕННЯ І ВИДАЧІ

28 липня 2017 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 568 «Про затвердження форми довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов'язань) та Порядку її оформлення і видачі», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.07.2017 за № 839/30707 (далі – Наказ № 568, опублікований у бюлетені «Офіційний вісник України» від 28.07.2017 № 59).

Наказ № 568 затвердив форму довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов'язань) та Порядок оформлення і видачі цієї довідки.

Довідка видається безоплатно у паперовій та/або електронній формах на підставі: заяви платника податків про видачу Довідки та податкової декларації про майновий стан і доходи.

Заява та податкова декларація подаються платником податків (уповноваженим представником) до контролюючого органу за місцем податкового обліку.

Заява складається з обов'язковим посиланням на відповідний пункт Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс), яким передбачено видачу контролюючим органом довідки, та зазначенням найменування підприємства (установи, організації), до якого (якої) довідку буде подано платником податків.

Заяву про видачу довідки за вибором платника податку може бути подано засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Довідка видається контролюючим органом за місцем податкового обліку:

платникам податків, які звернулися відповідно до пункту 179.12 статті 179 розділу IV Кодексу, - протягом 10 календарних днів з дати отримання заяви;

платникам податку - резидентам, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання та які звернулися відповідно до пункту 179.3 статті 179 розділу IV Кодексу, - протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації та сплати належної суми податку.

Крім того, Наказом № 568 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 № 795 «Про затвердження форми довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов'язань з такого податку) та Порядку її заповнення», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.01.2014 за № 8/24785.

 

41. Відображення податкового кредиту

після відновлення в реєстрі платників  

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  повідомили, що ДФС України надала індивідуальну податкову консультацію від 29.06.2017 р. N 888/6/99-99-12-03-01-15/ІПК щодо можливості врахування платником податку після дати відновлення його у Реєстрі платників ПДВ (далі - Реєстр) сум податкового кредиту з ПДВ, сформованого до дати виключення його з Реєстру.

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ, анулювання такої реєстрації та поновлення у Реєстрі регулюється статтями 180 - 184 ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 N 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за N 1456/26233.

Законодавчі підстави для анулювання реєстрації особи як платника ПДВ визначено статтею 184 ПКУ.

Відповідно до пункту 184.1 статті 184 ПКУ реєстрація діє до дати анулювання реєстрації особи як платника податку, яка проводиться шляхом виключення з Реєстру.

Згідно з пунктом 184.5 статті 184 ПКУ з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Пунктом 184.6 статті 184 ПКУ визначено, що у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації (пункт 184.6 статті 184 ПКУ).

При цьому якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону (пункт 184.7 статті 184 ПКУ).

Враховуючи викладене, починаючи з наступного дня після дати виключення особи з Реєстру, зазначеної контролюючим органом у рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ, і до дати відновлення у Реєстрі, у такої особи відсутні обов'язок щодо складання податкових накладних та право на формування податкового кредиту і отримання бюджетного відшкодування ПДВ. Крім цього, така особа податкову звітність з ПДВ за цей період не подає.

При цьому у разі якщо у платника податку на дату виключення його з Реєстру обліковувалися товари/послуги, необоротні активи, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту, які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати виключення з Реєстру зобов'язаний був визначити податкові зобов'язання за такими товарами/послугами, необоротними активами, виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів та задекларувати їх у податковій декларації з ПДВ, поданій до контролюючого органу за останній звітний (податковий) період.

У разі відновлення особи у Реєстрі (у тому числі за рішенням судового органу, що набрало законної сили), така особа має право відкоригувати суми податкових зобов'язань, що були задекларовані у податковій декларації з ПДВ за останній звітний (податковий) період, шляхом подання до контролюючого органу уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

 

42. Порушили правила продажу алкогольних

та тютюнових виробів: заплатіть штраф!

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  повідомили, що  відповідно до ст. 15 прим. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів:

     особами, які не досягли 18 років;

     особам, які не досягли 18 років;

     у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв;

     у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;

     у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі);

     з торгових автоматів;

     на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках
та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, пива);

     поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар);

     у споживчих упаковках, що містять менш як 20 сигарет;

     з рук;

     у невизначених для цього місцях торгівлі.

Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов’язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку, у разі відмови покупця надати такий документ продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.

Згідно з ст.17 Закону № 481 до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог ст. 15 прим. 3 Закону № 481 – 6800 гривень.

Водночас, відповідно до частини тридцять першої ст. 15 Закону № 481 за порушення вимог ст. 15 прим. 3 Закону № 481 щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях передбачено анулювання ліцензії.

Крім того за вчинені порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування передбачено адміністративний штраф у розмірі від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

43. Експорт товарів : правила заповнення податкової накладної

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  повідомили, що відповідно до п.п. «а» п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою.

Датою виникнення податкових зобов’язань у разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства (п. 187.1 ст. 187 ПКУ).

Пунктом 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1307), передбачено, що на операції з вивезення товарів за межі митної території України складається податкова накладна. При складанні такої податкової накладної у верхній лівій частині накладної у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» робиться помітка «Х» та зазначається тип причини «07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України».

Відповідно до п. 12 Порядку № 1307 у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України у графі «Отримувач (покупець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому - країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000».

У графі 8 табличної частини розділу Б податкової накладної зазначається код ставки ПДВ, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються, зокрема 901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою. У графі 10 зазначається обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ (п. 16 Порядку № 1307).

 

44. Єдиний податок: правильно заповнюємо декларацію юридичної особи

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  повідомили, що форма податкової декларація платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578 (далі – податкова декларація), якою передбачено поле 4 «Код виду економічної діяльності (КВЕД)».

Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 №457 (далі – Наказ №457).

Абзацом другим розд.1 Наказу №457 визначено, що основним призначенням Класифікації видів економічної діяльності є визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців.

Другорядні види економічної діяльності – це будь-які інші (крім основного) види економічної діяльності суб’єкта з виробництва товарів або надання послуг.

Основний вид економічної діяльності – це вид діяльності суб’єкта, на який припадає найбільший внесок у валову додану вартість (або інший визначений критерій).

Крім того, згідно з п. п. 5 п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу України у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.

Тобто, у полі 4 податкової декларації «Код виду економічної діяльності (КВЕД)» відображається код основного виду економічної діяльності підприємства відповідно до реєстраційних документів.

 

45. Розрахунок амортизації основних засобів та

нематеріальних активів фізичною особою – підприємцем

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  нагадали, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців, що здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування,  визначено статтею 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

        Відповідно до п.177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такого підприємця.

         Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування визначено п.177.4 ст. 177 ПКУ.

         Відповідно до Закону України від 21.12.2016 р. № 1797-VIII, яким внесено зміни до ст. 177 Податкового кодексу (додано пп. 177.4.9), підприємці отримали право за власним бажанням включати до витрат амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають:

- витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів;

- витрати на самостійне виготовлення основних засобів.

       Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на:

- проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів;

- ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).

       Не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення:

- земельні ділянки;

- об’єкти житлової нерухомості;

- легкові та вантажні автомобілі.

        Підпунктом 14.1.138 статті 14 Кодексу встановлено, що основні засоби це – матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 грн., невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

        Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється із застосуванням прямолінійного методу нарахування амортизації, за яким річна сума амортизації визначається діленням первісної вартості об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів та нематеріальних активів  Облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об’єктом .

        Амортизація нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, самостійно установленого фізичною особою, але не менше мінімально допустимого строку корисного використання об’єкта основних засобів та нематеріальних активів:

- група 1 – капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом – 15 років;

- група 2 – будівлі, споруди, передавальні пристрої – 10 років;

- група 3 – машини, обладнання, тварини, багаторічні насадження та інше – 5 років;

- група 4 – нематеріальні активи – відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як два роки.

         Дія п.п.177.4.9 п. 177.4 ст. 177 ПКУ поширюється виключно на об’єкти основних засобів та нематеріальних активів, витрати на придбання чи самостійне виготовлення яких підтверджені документально.

 

46. Обираємо групу та ставку платника єдиного податку

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  повідомили, що відповідно до п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового Кодексу України (далі – Кодекс) до платників єдиного податку першої групи, належать фізичні особи - підприємці, якіне використовують працю найманих осіб,здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населеннюобсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень.

До платників єдиного податку другої групи, згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу належать фізичні особи - підприємці, які- здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню,- виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;- обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

До платників єдиного податку третьої групи, належать фізичні особи - підприємці,- які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена-  у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу).           

Ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць

1) для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

2) для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.  У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.

У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для відповідної групи таких платників єдиного податку.

Ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з Кодексом;

2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Фізична особа – підприємець, яка на початок року була платником єдиного податку та перейшла на сплату інших податків і зборів (загальну систему оподаткування) з 01 квітня (01 липня або 01 жовтня), не може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки така особа вже скористалась своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування у поточному році. Разом з тим, така фізична особа може перейти на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року за умови відповідності вимогам ст. 291 Кодексу.

 

47. Правила функціонування Електронного кабінету ДФС

Порядок функціонування Електронного кабінету,  затверджений наказом Мінфіну від 14.07.2017 р. № 637, розроблено з метою реалізації платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами своїх прав та обов'язків, визначених ПКУ, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами.

Електронний кабінет буде забезпечувати електронну форму взаємодії платників податків та державних органів з контролюючими органами, надання/отримання користувачам/користувачами документів, інформації та послуг, передбачених ПКУ.

Електронний кабінет складатиметься з:

  • апаратно-програмного комплексу;
  • портального рішення для користувачів - платників податків, робота в якому здійснюється он лайн (через Інтернет у режимі реального часу) та не передбачає обов'язкового використання спеціалізованого клієнтського застосування;
  • портального рішення для користувачів - державних, у тому числі контролюючих, органів;
  • програмного інтерфейсу (API), що дає змогу реалізувати повноту функціонала Електронного кабінету;
  • інших засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.

Працюватиме він постійно (24 години на дату кожного календарного дня), крім часу, необхідного для його технічного обслуговування.

Наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування. Поки що офіційно не опублікований.

 

48. Власникам земельних ділянок – фізичним особам

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  повідомили, що статтею 286 Податкового кодексу України визначено: громадянам – власникам земельних ділянок нарахування сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платнику до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Фізичними особами – громадянами податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У випадку якщо платник не отримав податкове повідомлення - рішення по платі за землю, виникнення необхідності уточнення сум земельного податку, а також у разі зміни власника земельної ділянки, набуття права на пільги та інше слід звернутися до органів фіскальної служби області за місцем знаходженням  земельної ділянки та пред’явити відповідні документи (план-схему земельної ділянки, підтвердження права власності, ксерокопії документів про право на пільги).

У сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про приймання податкових платежів.

29 серпня 2017 року - останній день сплати земельного податку з фізичних осіб.

 

49. Новації:  програмне забезпечення ДФС

для формування та подання звітності в електронному вигляді

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  повідомили, що на головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) в електронному сервісі «Електронна звітність» у розділі «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» (http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/) розміщено перелік змін та доповнень до «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» (версія 1.25.20.0) станом на 11.08.2017.

 

50. Затверджено перелік організаційно-правових форм нерезидентів,

які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок)

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  повідомили, що 27.07.2017 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи» (далі – Перелік).

З урахуванням вищезазначеного та з метою забезпечення податкового контролю з питання трансфертного ціноутворення Державна фіскальна служба України у листі від 14.08.2017 №21674/7/99-99-14-01-02-17 «Про набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року №480» (далі – лист ДФС №21674) повідомила наступне.

Перелік прийнято на виконання п.п.«г» п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з яким господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, є контрольованими операціями.

Згідно з частиною другою цього підпункту якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним визнаються неконтрольованими за відсутності інших критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в» п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ:

а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п.39.2.1.5 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів – нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п.39.2.1.2 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ, або які є резидентами цих держав.

У листі №21674 ДФС звернула увагу на питання щодо:

- визначення звітного періоду;

- підтвердження сплати податку нерезидентом;

- підтвердження резиденства контрагента – нерезидента;

- особливостей застосування Переліку у 2017 році.

 

51. Щодо Порядку оскарження рішення про відмову у реєстрації

податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН

      Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  повідомили, що оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється у порядку, визначеному ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з урахуванням таких особливостей:

-        скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику;

-        скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

-        скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим;

-        якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 485. (Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДФС України (категорія 133)).

 

52. В яких випадках здійснюється

огляд та переогляд ручної поклажі та багажу

Відповідно до ч. 1 ст. 339 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) якщо є підстави вважати, що в ручній поклажі або багажі громадянина переміщуються через митний кордон України, у тому числі транзитом, товари, які підлягають обліку і відповідним видам контролю, зазначеним у частині першій ст. 319 МКУ, чи товари, при митному оформленні яких справляються митні платежі, а також товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено, контролюючий орган має право провести огляд, а в разі необхідності - і переогляд ручної поклажі та багажу з їх розпакуванням.
Огляд та переогляд ручної поклажі, багажу громадянина здійснюються в присутності цього громадянина чи уповноваженої ним особи (ч. 2 ст. 339 МКУ).

Огляд та переогляд ручної поклажі, багажу за відсутності громадянина чи уповноваженої ним особи здійснюються:

1) якщо є підстави вважати, що несупроводжуваний багаж містить товари, які становлять небезпеку для життя і здоров’я людей, тварин та рослин, а також довкілля;


2) якщо громадянин або уповноважена ним особа не з’явилися протягом одного місяця з дня надходження до митниці призначення несупроводжуваного багажу;

3) у разі залишення на території України ручної поклажі, багажу з порушенням зобов’язання про їх транзит через територію України (ч. 3 ст. 339 МКУ).

Огляд та переогляд ручної поклажі, багажу за відсутності громадянина чи його уповноваженого представника проводяться в присутності представників підприємства, що здійснює перевезення, пересилання ручної поклажі та багажу чи їх зберігання (ч. 4 ст. 339 МКУ).
Про здійснення огляду та переогляду складається акт, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 636, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.02.2013 за № 1004/21316.

Один примірник акта огляду (переогляду) передається громадянину або уповноваженій ним особі або представнику підприємства, що здійснює перевезення, пересилання ручної поклажі та багажу чи їх зберігання (ч. 6 ст. 339 МКУ). (Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурсДФС України, категорія212.04).

 

53. Фіскальна служба Києва консультує по

заблокованих податкових накладних

У зв’язку з численними питаннями щодо запровадженням системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних, з 31 липня 2017 року Головним управлінням ДФС у м. Києві запроваджено в Центрі обслуговування платників (м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) надання роз’яснень для платників податків міста Києва  із зазначеної теми.

Щоденно (у робочі дні) з понеділка по четвер з 17:00 до 18:00 години, у п'ятницю з 15:45 до 16:45 години фахівці ГУ ДФС у м. Києві надають інформаційну допомогу платникам столиці у разі зупинення податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Звертаємо увагу, що відповідно до норм Податкового кодексу України платник податків має право на нерозголошення контролюючим органом відомостей про такого платника без його письмової згоди. Саме тому, представникам підприємств, для з’ясування обставин по заблокованим податковим накладним, необхідно мати при собі відповідні документи, що посвідчують особу або довіреність підприємства у разі, якщо, за інформацією звертається особа, яка не є директором чи головним бухгалтером.    

 

54. Як скласти податкову накладну, якщо від

покупця отримано кілька авансів протягом дня

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  повідомили, що згідно з п. 201.7 ПКУ  податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Узагальнюючою податковою консультацією № 127, визначено, що у випадку отримання кількох авансових платежів протягом одного дня від одного і того ж покупця за один і той же товар в межах одного і того ж договору, не буде вважатися помилкою, коли постачальником буде виписана одна податкова накладна на загальну суму таких авансових платежів.

Періодичність складання податкових накладних протягом звітного (податкового) періоду на одного контрагента-покупця, у тому числі і зведених податкових накладних за операціями з постачання, які мають ритмічний характер, може бути передбачена у цивільно-правовому договорі з таким покупцем.

Якщо у цивільно-правовому договорі з покупцем не передбачено складання зведених податкових накладних, та покупець одного і того ж дня оплачує товар кількома авансовими платежами в межах різних цивільно-правових договорів, також не буде вважатися помилкою, якщо продавцем буде складена одна податкова накладна на загальну суму таких авансових платежів.

 

55. Виробництво та продаж алкогольних

коктейлів вимагає наявності ліцензії

Чинним законодавством не передбачено надання послуг з приготування підакцизних товарів (коктейлів) юридичними та фізичними особами закладам ресторанного господарства

ДФСУ в індивідуальній податковій консультації від 10.08.2017 р. №1556/Т/99-99-12-01-01-14/ІПК розглянула ситуацію: суб’єкт господарювання планує здійснювати комерційну діяльність у сфері надання послуг зі змішування (приготування) алкогольних і слабоалкогольних коктейлів для різноманітних суб’єктів ресторанного господарства з метою їх подальшої реалізації через драфт-стійки на території відповідних суб’єктів ресторанного господарства без ліцензії на відповідний вид діяльності. Чи має він на це право?

Податківці наголосили, що закладам ресторанного господарства та спеціалізованим відділам підприємств, що мають статус закладу ресторанного харчування, підприємствам з універсальним асортиментом товарів для продажу коктейлів з використанням алкогольних напоїв необхідно мати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Під час передачі алкогольних напоїв суб’єкту господарювання (виробнику коктейлів) право власності на них переходить до одержувача. Такі операції розглядаються як операції з продажу і можуть здійснюватися лише за умови наявності ліцензії.

У ДФС зауважують, що відповідно до ст. 17 Закону №481 за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 64 ГКУ підприємство може мати два основні види підрозділів: структурні підрозділи (виробничі: виробництво, цех, відділення, дільниця, бригада, бюро, лабораторія та ін., та функціональні: управління, відділ, бюро, служба та ін.) і відокремлені підрозділи (філія, представництво, відділення, інші підрозділи).

Згідно зі ст. 15 Закону №481 зберігання алкогольних напоїв здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб’єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Суб’єкти господарювання при здійсненні господарської діяльності з виробництва та реалізації алкогольних напоїв повинні отримувати ліцензії на відповідний вид діяльності. При цьому, діючим законодавством не передбачено надання послуг з приготування підакцизних товарів (коктейлів) юридичними та фізичними особами закладам ресторанного господарства.

 

56.    Доопрацьовано проект Порядку заповнення та видачі

митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1

ДФС України оприлюднила проекту наказу Мінфіну “Про затвердження Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1”

На офіційному web-порталі ДФС України розміщено  доопрацьований з урахуванням зауважень заінтересованих центральних органів виконавчої влади проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1».. 

Проект наказу розроблено з метою приведення у відповідність із міжнародними договорами України про вільну торгівлю порядку видачі митницями ДФС сертифікатів.

Зауваження та пропозиції до проекту наказу можна надавати  у письмовій та електронній формі  протягом одного місяця з дня публікації цього оголошення за такими адресами:

Державна фіскальна служба України: 04655, МПС, Київ – 53, Львівська площа, буд.8, Департамент адміністрування митних платежів, e-mail:    Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.;

Міністерство фінансів України: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Пропозиції та зауваження  до проекту наказу також можна надсилати на адресу Державної регуляторної служби України:01011, м. Київ, вул. Арсенальна, буд. 9/11, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

  1. Чи потрібно подавати кожного разу при отриманні квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування додаток до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН?

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  повідомили, що ДФС України у підкатегорії 101.17 ресурсу "ЗІР" нагадала, що відповідно до п. 3 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, має право подати згідно з Додатком до Критеріїв на розгляд комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК або відмову в такій реєстрації, інформацію щодо:

  • видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);
  • кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;
  • кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

Інформація подається окремо по кожній податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН.

Тобто у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК, платнику податків необхідно кожного разу заповнювати додаток до Критеріїв оцінки ступеня ризиків.

 

58.    Підприємці - неплатники ПДВ мають

сплачувати ПДВ за послугами від нерезидентів

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  повідомили, що ДФС України у листі від 14.08.2017 р. №1587/С/99-99-13-01-02-14/ІПК зазначила, що суб’єкти господарювання, у т.ч. і фізичні особи - підприємці, як платники ПДВ так і неплатники ПДВ, з метою нарахування ПДВ є особами, які відповідальні за нарахування та сплату ПДВ до бюджету при отриманні послуг від нерезидентів та їх представництв, які не зареєстровані платниками ПДВ.

Отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує ПДВ за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ.

Якщо отримувача послуг зареєстровано як платника ПДВ, то сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов'язань декларації за відповідний звітний період.

Якщо ж отримувач послуг - неплатник ПДВ, то податкова накладна не складається. Він подає до ДФС Розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Тобто, будь-який підприємець, у т.ч. який знаходиться на спрощеній системі оподаткування та не зареєстрований як платник ПДВ, що отримує послуги від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України, є податковим агентом такого нерезидента в частині нарахування та сплати ПДВ до бюджету за такими операціями незалежно від суми здійснюваних операцій.

 

  1. Коли реєструється податкова накладна у разі подання

скарги на рішення про відмову у її реєстрації

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  повідомили, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

  • прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН;
  • набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

Якщо мотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом 10 календарних днів з дня отримання скарги ДФС, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Задоволення скарги є підставою для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог п. 200-1.3 ПКУ. («ЗІР»,  підкатегорія 101.17).

 

60.  НБУ підготував зміни до порядку

ведення Реєстру аудиторських фірм

Проектом змін передбачається посилити вимоги до аудиторської фірми, яка вноситься Нацбанком до Реєстру, та її працівників, які братимуть участь у проведенні аудиту (аудиторської перевірки) банку, та впорядкувати ведення Реєстру

Відповідно до Положення про порядок ведення Реєстру аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських перевірок банків, аудиторські фірми подають до Нацбанку визначений перелік документів для включення/внесення змін до Реєстру, продовження строку дії свідоцтва про включення до Реєстру та отримання дубліката такого свідоцтва.

Практика ведення Нацбанком Реєстру (у частині внесення змін до Реєстру в разі подання аудиторською фірмою інформації про зміни в документах, що подавалися для включення до Реєстру) засвідчила неодноразові випадки включення до складу аудиторської фірми аудиторів банків, що раніше брали участь у перевірках (підписували звіт аудитора) у складі аудиторської фірми, яку Нацбанк виключив з Реєстру за неякісне надання аудиторських послуг.

З метою забезпечення якісного проведення аудиторських перевірок (аудиту) банків, посилення відповідальності аудиторських фірм за результати надання банкам аудиторських послуг та уникнення випадків відсутності технічних умов для проведення аудиту (аудиторської перевірки), залучення аудиторськими фірмами аудиторів банків із неналежною кваліфікацією пропонується посилити вимоги до аудиторської фірми, яка має намір проводити аудит (аудиторську перевірку) банків, шляхом внесення змін до Положення про Реєстр.

Урегулювання визначеної проблеми не може бути вирішено за допомогою ринкових механізмів або інших чинних регуляторних актів. Це можливо здійснити шляхом унесення змін до Положення про Реєстр.

З огляду на це, Нацбанк й розробив проект змін до Положення про порядок ведення Реєстру аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських перевірок банків.

Проектом змін до Положення передбачається посилити вимоги до аудиторської фірми, яка вноситься Національним банком України до Реєстру, та її працівників, які братимуть участь у проведенні аудиту (аудиторської перевірки) банку, та впорядкувати ведення Реєстру.

 

61. В Україні відкрили базу даних кінцевих власників компаній

Інформація про всі українські компанії опублікована на Єдиному державному порталі відкритих даних

Повідомляється, що завдяки спільній роботі Державного агентства з питань електронного урядування та Міністерства юстицій інформація про бенефіціарів всіх українських компаній опублікована на Єдиному державному порталі відкритих даних.

 

62. Сплата ЄСВ за відокремлений підрозділ

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  повідомили, що ДФС України в індивідуальній податковій консультації від 11.08.2017 р. №1585/6/99-99-08-02-01-15/ІПК зазначила: якщо платником єдиного соцвнеску є філія або інший відокремлений підрозділ, який має окремий баланс та самостійно веде розрахунки із застрахованими особами, то такий відокремлений підрозділ перебуває на обліку в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (основним місцем обліку) та до такого органу зобов’язаний подавати звітність та сплачувати ЄСВ.

Якщо відокремлений підрозділ не має обов'язків чи повноважень щодо ведення окремого балансу та самостійного ведення ним розрахунків із застрахованими особами, то юридична особа повинна повідомити про це контролюючий орган за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. У такому випадку платником ЄСВ є юридична особа, яка зобов’язана подавати звітність та сплачувати єдиний внесок, у тому числі і за відокремлений підрозділ, до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку.

 

63. Положення про реєстр застрахованих осіб зазнає змін

Пенсійний фонд пропонує викласти у новій редакції  Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затверджене постановою ПФУ від 18.06.2014 р.                                                         № 10-1Оприлюднено відповідний проект Постанови ПФУ.

Це Положення відповідно визначає організацію ведення Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб.

Пропозиції і зауваження можна направляти до 21.08.2017 р. на електронну адресу  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. для узагальнення та підготовки відповіді.

 

64. Чи підлягає заповненню Додаток до критеріїв оцінки ступеня ризиків, у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, за умови отримання постачальником попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося?

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  повідомили, що ДФС України у підкатегорії  101.17 ресурсу "ЗІР" зазначила, що отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника податку права навести у Додатку до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана, а саме:

  • вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010),
  • код товару згідно з УКТ ЗЕД,
  • код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.

 

65. Дохід від оренди: що з оподаткуванням?

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  розглянули ситуацію: згідно з договором суборенди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, укладеним з фізособою, нарахування доходу відбувається фізособі - орендодавцю, а сплата суборендної плати здійснюється в місцевий бюджет.

Так, ДФС України в індивідуальній податковій консультації від 11.08.2017 р. №1583/6/99-99-13-01-01-15/ІПК зазначила, що у разі нарахування доходу на користь фізособи - орендаря, суб'єкт господарювання - суборендар зобов'язаний утримувати ПДФО та військовий збір із суми такого доходу за рахунок фізособи - орендаря.

Крім того, у разі перебування Товариства на спрощеній системі оподаткування як платника єдиного податку IV групи у разі оренди ним сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду в особи, яка не є платником податку, враховують орендовану площу земельних ділянок у своїй декларації.

У разі перебування Товариства на загальній системі оподаткування обов’язок сплати земельного податку виникає у разі наявності у Товариства права власності або постійного користування на земельну ділянку. Обов’язок щодо сплати орендної плати у Товариства виникає у разі укладеного договору оренди земельної ділянки державної та комунальної власності.

Враховуючи зазначене, у разі укладення договору суборенди земельної ділянки з фізичною особою Товариство не є платником земельного податку або орендної плати та обов’язку щодо надання до контролюючого органу податкової декларації з плати за землю у Товариства не виникає.

 

66.    Внесено зміни до розміру плати за видачу

ліцензій на користування радіочастотним ресурсом

Встановлено плату за стільниковий радіозв’язок діапазоном радіочастот 1710—1785 МГц та 1805—1880 МГц у розмірі 981 481 грн (за 1 МГц смуги радіочастот у кожному регіоні).

Кабмін постановою від 09.08.2017 р. № 607 вніс зміни до розмірів плати за  видачу ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, затверджених постановою КМУ від 22.02.2006 р. № 200

Зокрема, встановлено плату за стільниковий радіозв’язок діапазоном радіочастот 1710—1785 МГц та 1805—1880 МГц у розмірі 981 481 грн (за 1 МГц смуги радіочастот у кожному регіоні).

Уточнено у примітках, що розміри плати за видачу ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, затверджені пунктами 15-1 і 15-2, застосовуються для встановлення мінімального розміру плати за видачу ліцензій на конкурсних або тендерних засадах із строком дії 15 років, у тому числі під час процедури проведення тендеру, яка передбачатиме, як виняток, з метою забезпечення безперервності надання телекомунікаційних послуг споживачам право суб’єктів конверсії отримати частину радіочастотного ресурсу за розміром плати, встановленим пунктом 152, у смугах радіочастот, щодо яких здійснюються заходи з конверсії, відповідно до Порядку залучення додаткових позабюджетних коштів для проведення конверсії радіочастотного ресурсу України в смугах радіочастот загального користування, затвердженого постановою КМУ від 01.08.2007 р. № 993.

 

67. Платникам  ПДВ

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  повідомили, що заповнення графи 2 Таблиці здійснюється незалежно від того, у якому звітному періоді придбавалися товари/послуги та чи було зазначено при їх придбанні коди товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з ДКПП.  

З питання правильності визначення коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД (зокрема, для товарів, які придбавались в період коли код УКТ ЗЕД не був обов’язковим реквізитом або якщо товари придбавалися у неплатників ПДВ) податківці пропонують звертатись до Торгово- промислової палати України (її регіональних відділень) або науково – дослідних інститутів судових експертиз.

З питання правильності визначення кодів згідно з ДКПП рекомендовано звертатись до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

 

67.    Заблоковані ПН/РК реєструватимуть навіть,

якщо не прийнято рішення про їх реєстрацію

16 серпня Міністерство фінансів України оприлюднило проект Закону України «Про внесення змін до статті 201 Податкового кодексу України щодо  реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

На сьогодні згідно з пп. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України                (далі – ПКУ) податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Тепер цей пункт пропонується доповнити підпунктом ,,в” такого змісту:

в) не прийнято рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних    та/або не надіслано таке рішення платнику податку у термін, визначений абзацом сьомим підпункту 201.16.3 цього пункту. 

Зауваження та пропозиції стосовно змісту проекту Закону можна надавати у письмовій та електронній формі протягом місяця з дня публікації цього оголошення за адресою: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2 Міністерство фінансів України,  e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

68.    Мінфін пропонує зміни до порядку формування

Реєстру великих платників податків

18 серпня на сайті Мінфіну оприлюднено проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до Порядку формування Реєстру великих платників податків».

На сьогодні порядок формування Реєстру великих платників податків регулюється наказом Мінфіну від 21.10.2015 р. № 911.

Зауваження та пропозиції стосовно змісту регуляторного акта можна надавати у письмовій та електронній формі протягом місяця з дня публікації цього оголошення за наступними адресами:

Міністерство фінансів України, вул. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008,

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

Державна фіскальна служба України, Львівська пл., 8, м. Київ, 04053, е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

 

70. Помилково зараховані кошти: що з ПДВ?

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  повідомили, що згідно з пп. "а" та "б" п. 185.1 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Визначення термінів "постачання товарів/послуг" наведене в пп. 14.1.185  п. 14.1 ст. 14 та 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, а саме:

  • постачання послуг- будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності;
  • постачання товарів- будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Тобто, якщо договірні відносини щодо постачання товарів/послуг наявні, то на дату надходження коштів на банківський рахунок у платника податку відповідно до ст. 187 ПКУ виникають податкові зобов’язання з ПДВ.

При цьому, згідно з Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою НБУ від 22.01.2004 р. №22, помилкове списання/зарахування коштів - списання/зарахування коштів, унаслідок якого з вини банку або клієнта відбувається їх списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача.

Відповідно до ст. 6 Указу Президента України від 16.03.1995 р. № 227/95 "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України"  підприємства незалежно від форм власності мають повертати платникам у п’ятиденний термін помилково зараховані на їхні рахунки кошти. Якщо власник рахунку не повернув у зазначений термін помилково одержані кошти, то їх повернення має здійснюватись у загальному претензійно-позовному порядку.

Таким чином, якщо договірні відносини щодо постачання товарів/послуг між суб’єктами господарювання відсутні, то отримані неналежним отримувачем кошти, які повернуто у встановлені терміни, не підлягають оподаткуванню ПДВ.

 

71. Уряд ухвалив рішення про перехід в електронний

формат процедури опрацювання нормативно-правових актів

Кабмін в рамках реформи державної служби та переходу до електронного документообігу ухвалив рішення про перехід в електронний формат процедури опрацювання нормативно-правових актів органів влади.

Це передбачено постановою КМУ від 18.09.2017 р. № 608.

 

72. Реєстрація платником акцизного податку

при торгівлі паливними картами/талонам

 

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  повідомили, що суб’єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції, визначені абзацом другим пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ є платником акцизного податку.

Під реалізацією пального для цілей розділу VI ПКУ розуміються будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками  (абзац другий пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Операції з видачі (купівлі-продажу) смарт-карток та/або талонів на пальне не є операціями з реалізації пального у розумінні абзацу другого  пп. 14.1.212  п. 14.1 ст. 14 ПКУ. 

Отже, у разі, якщо постачальником здійснюються лише операції з видачі (купівлі-продажу) смарт-карток та/або талонів на пальне, за якими пальне отримується в пунктах реалізації, що належать іншим суб’єктам господарювання, то у такого постачальника не виникає обов’язку щодо реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального.

Оскільки у даному випадку постачальник після видачі (продажу) смарт-карток та/або талонів на пальне покупцю, через певний період часу, здійснює фізичний відпуск пального покупцю через власні АЗС за отриманими у нього талонами, то при здійсненні таких операцій постачальник є особою, що реалізує пальне, а отже підлягає реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального та зобов’язаний скласти акцизні накладні на обсяги реалізації (передачі, відпуску, відвантаження) і зареєструвати їх в Єдиному реєстрі акцизних накладних згідно з п. 231.1 ст. 231 ПКУ

Про це ДФСУ зазначала у листі від 10.02.2017 р. № 2739/6/99-99-15-03-02-15.  

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Отже, не пізніше ніж за три робочі дні до фактичної реалізації пального (а не талонів на нього) продавець має зареєструватися як платник акцизного податку. 

Таким чином, за результатами вивчення первинних документів встановлено, що підприємство здійснило продаж та передачу покупцю не карток та/або талонів на пальне, а палива! А це означає, що такому підприємству потрібно було зареєструватися платником акцизного податку, перш, ніж почати торгівлю пальним. (Лист ДФСУ від 16.08.2017 р. №1627/6/99-99-15-03-03-15/ІПК).

 

73. Якщо платнику податків не було надіслано рішення комісії про

реєстрацію або відмову в реєстрації, то ПН/РК зареєструють

Міністерство фінансів України повідомляє про оприлюднення проекту Закону України «Про внесення змін до статті 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо  реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». 

Проект Закону розроблено відповідно до пункту 201.16 ст. 201 ПКУ з метою забезпечення додержання прав, законних інтересів та рівних умов платників податків під час застосування положень ПКУ України у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Згідно з проектом, підпункт 201.16.4 ПКУ планується доповнити підпунктом ,,в”, яким предбачено що ПН/РК, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день, коли не прийнято рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних  та/або не надіслано таке рішення платнику податку у термін, визначений абзацом сьомим підпункту 201.16.3 цього пункту (згідно з п. 201.16.3 цей термін становить п’ять робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів). 

Зауваження та пропозиції стосовно змісту проекту Закону надавати у письмовій та електронній формі до 16 вересня 2017 року за адресою:

01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2 Міністерство фінансів України,   e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

74. Деякі нюанси заповнення кодів

товарів/послуг в Таблиці платника

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  повідомили, що починаючи з 01.07.2017 р. реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування (далі — відповідно ПН та РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена відповідно до п. 201.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН має право подати на розгляд комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків (далі – Таблиця) за встановленою формою, яка є додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Мінфіну від 13.06.2017 р. № 567 (далі – Критерії).

При заповненні Таблиці необхідно заповнювати вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010), код товару згідно з УКТ ЗЕД, код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі - ДКПП).

При цьому у графі 2 Таблиці відповідно до виду економічної діяльності необхідно обов’язково зазначити коди товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з ДКПП, що таким платником придбавались з метою їх подальшого постачання або для виготовлення товарів/послуг, що на постійній основі постачаються (виготовляються) таким платником.

Заповнення графи 2 Таблиці здійснюється незалежно від того, у якому звітному періоді придбавалися товари/послуги та чи було зазначено при їх придбанні коди товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з ДКПП.

З питання правильності визначення коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД, зокрема для товарів, які придбавались в період коли код УКТ ЗЕД не був обов’язковим реквізитом або якщо товари придбавалися у неплатників ПДВ, пропонуємо звертатись до Торгово-промислової палати України (її регіональних відділень) або науково – дослідних інститутів судових експертиз.

З питання правильності визначення кодів згідно з ДКПП пропонуємо звертатись до Мінекономрозвитку. ( «ЗІР», категорія 101.17).

 

75. Який період є звітним для новоствореної ФОП з метою подання декларації про майновий стан і доходи за період від дати державної реєстрації до дати переходу на спрощену систему оподаткування: квартал чи рік?

Новостворена фізична особа – підприємець за період від дати державної реєстрації до дати переходу на спрощену систему оподаткування подає річну декларацію про майновий стан і доходи (далі - податкова декларація) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року та самостійно сплачує суму податкового зобов’язання, зазначену у податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, визначеного для подання податкової декларації.

 

76. Документ, що підтверджує держреєстрацію

фізособи як суб’єкта підприємницької діяльності

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  повідомили, що ДФС у листі від 04.08.2017 р. № 1506/6/99-99-13-01-02-15/ІПК нагадала, що з метою виконання положень п. 177.8 ст. 177 ПКУ, незалежно від обраної системи оподаткування, єдиним документом, що підтверджує державну реєстрацію фізичної особи як суб’єкта підприємницької діяльності є витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр).

Разом з цим, згідно з п. 177.8 ст. 177 ПКУ під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Отже, для фізичних осіб - підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, органами ДФС видача будь-яких інших спеціальних документів, які б підтверджували систему оподаткування, чинним податковим законодавством не передбачено.

 

77. Пільги щодо сплати земельного податку для юридичних осіб

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  повідомили, що пільги щодо сплати земельного податку (далі – податок) для юридичних осіб визначені у статті 282 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р.                      № 2755-VI (далі – ПКУ), відповідно до пункту 282.1 якої від сплати податку звільняються:

- санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів (п.п.282.1.1 п. 282.1 ст. 282 ПКУ);

- громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25% суми загальних витрат на оплату праці.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який надається уповноваженим органом відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

У разі порушення вимог цієї норми зазначені громадські організації інвалідів, їх підприємства та організації зобов’язані сплатити суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням інфляції, а також штрафні санкції згідно із законодавством (п.п.282.1.2 ПКУ);

- бази олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України (п.п.282.1.3 п. 282.1 ст. 282 ПКУ).

Перелік баз олімпійської та паралімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2015 р. № 496;

- дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності і джерел фінансування, заклади культури, науки (крім національних та державних дендрологічних парків), освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів (п.п.282.1.4 п. 282.1 ст. 282  ПКУ);

- державні та комунальні дитячі санаторно-курортні заклади та заклади оздоровлення і відпочинку, а також дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр). У разі виключення таких підприємств, установ та організацій з Реєстру декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру (п.п.282.1.5 ПКУ);

- державні та комунальні центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, центри фізичного здоров’я населення, центри з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів, дитячо-юнацькі спортивні школи, а також центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацькі спортивні школи і спортивні споруди всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру, за земельні ділянки, на яких розміщені їх спортивні споруди. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру, декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру (п.п.282.1.6 п. 282.1 ст. 282 ПКУ).

 

78. Платникам земельного податку з території АТО

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  повідомили, що відповідно до п.п. 38.7 підрозділу 10 р. XX ПКУ, у період із 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, у якому завершено АТО, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок й орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, які розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення та перебувають у власності й/або користуванні, у т.ч. на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

Керуючись п. 50.1 ПКУ, платники плати за землю мають подати уточнюючий розрахунок по податкових деклараціях, що містять розрахунки зобов’язань із плати за землю за земельні ділянки, на які поширюється дія пп. 38.7 п. 38 підрозділу 10 р. XX ПКУ, а саме за податкові періоди 2014–2016 років.

Водночас із метою забезпечення реалізації права платників податків щодо надання уточнюючих декларацій із плати за землю за періоди, щодо яких минув строк позовної давності, ДФС готує пропозиції про внесення змін до програмного забезпечення. Отже, платники податків зможуть подати такі уточнюючі декларації після впровадження зазначених змін, про що повідомлятиметься на офіційному порталі ДФС. (ІПК ДФСУ від 14.08.2017 р. № 1599/6/99-99-12-02-03-15/ІПК).

 

79. Семінар за кордоном: чи доведеться роботодавцю заплатити ПДФО

Кошти, сплачені роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за навчання фізичної особи, що не перевищує у 2017 році – 9600 грн за кожний місяць навчання, та витрати роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) працівника, не включаються до складу оподатковуваного доходу такої фізичної особи (працівника).

При порушенні умов та в частині перевищення суми, визначеної п. п. 165.1.21 Податкового кодексу України, суми, сплачені роботодавцем за навчання фізичної особи, прирівнюються до додаткового блага та оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

Щодо участі працівника у семінарах та конференціях то варто врахувати наступне. Якщо запрошеною стороною семінару (конференції) та за умовами договору отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є юридична особа (роботодавець), інтереси якої представляє працівник, то сплачена юридичною особою (роботодавцем) сума за участь у семінарі (конференції) не є доходом такого працівника та об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Водночас, якщо за умовами договору запрошеною стороною та отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є працівник, то суму, сплачену юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції) за такого працівника, слід розглядати як дохід, отриманий працівником у вигляді додаткового блага, який включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується за ставкою 18 відсотків.

80. Головна умова визнання податкового

кредиту з ПДВ — реальність госпоперації

Аналіз норм ПКУ свідчить про те, що податкова накладна слугуватиме підставою для нарахування сум ПДВ, які належать до податкового кредиту, за умови, якщо:

  • мала місце господарська операція з постачання товарів/послуг (операція повинна бути реальною);
  • податкову накладну складено саме тією особою, яка здійснила постачання товарів/послуг.

Водночас результати контрольно-перевірочної роботи ДФС та її територіальних органів свідчать, що в основі більшості схем ухилення від обкладення ПДВ, які застосовуються на практиці несумлінними платниками податків, є саме документальне оформлення нереальних господарських операцій (які насправді не відбулися).

Отже, за наявності в контролюючого органу сукупності належних і достатніх доказів нереальності задекларованої господарської операції (відображеної в даних податкового обліку як постачання-придбання (отримання) товарів/послуг або перерахування коштів як нібито авансу за товари/послуги за відсутності будь-яких об’єктивних обставин їх реального постачання в майбутньому) і беручи до уваги відповідні норми ПКУ та Закону № 996, контролюючим органам у матеріалах контрольних заходів щодо платників податків – постачальників та покупців слід (з урахуванням рекомендацій ДФС у листах від 16.05.2016 р. № 16872/7/99-99-14-02-02-17 та від 23.12.2016 р. № 40795/7/99-99-11-04-04-17) доводити порушення норм:

  • ч. 1 і ч. 2 ст. 9 (з урахуванням абз. 5 і абз. 11 ст. 1) Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. (далі — ) — при складанні первинного документа (видаткової накладної, акта чи іншого документа, що містить недостовірні відомості про дії з передання-приймання товару/послуги, платіжного доручення, що містить недостовірні дані щодо призначення платежу);
  • ч. 5 ст. 9 та відповідних П(С)БО (з урахуванням рекомендацій ДФСУ в листі від 02.11.2016 р. ) — при перенесенні інформації з неправомірно складеного первинного документа до облікових регістрів;
  • пп. «а»/«б» п. 185.1; пп. «а»/«б» п. 187.1; абзаців перших п. 201.1, 201.7 і 201.10 — при складанні та реєстрації постачальником податкової накладної в ЄРПН;
  • пп. «а» п. 198.1, абз.абз. 1–3 п. 198.2, абз.абз. 1–2 п. 198.3 й абз. 3 п. 198.6; абз. 2 (у разі реєстрації податкових накладних у ЄРПН після 1 липня 2017 року — також абз. 3) п. 201.10 — при нарахуванні покупцем сум ПДВ із їх віднесенням до податкового кредиту на підставі неправомірно складеної та зареєстрованої постачальником податкової накладної в ЄРПН.

Таку інформацію повідомила ДФСУ в листі від 24.02.2017 р. № 4757/7/99-99-14-02-02-17, і доводить її до відома працівників підрозділів аудиту територіальних органів ДФС, що відповідають за організацію та здійснення документальних перевірок платників податків.

Із цього листа можна зробити висновок, що, незважаючи на нещодавні зміни, навіть зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, для розблокування якої подавалися підтвердні документи, не буде підставою для визнання податкового кредиту, якщо контролери доведуть фіктивність відповідної господарської операції.

 

  1. Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором доходу, отриманого платником податку внаслідок відступлення права вимоги

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  розглянули питання щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором доходу, отриманого платником податку внаслідок відступлення права вимоги.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюються цивільним законодавством, зокрема Цивільним кодексом України (далі - ЦКУ).

Відповідно до ст. 1130 ЦКУ за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦКУ зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 512 ЦКУ визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із пп. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 ПКУ відступлення права вимоги - це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 ЦКУ). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦКУ).

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV ПКУ, відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім визначених ст. 165 ПКУ.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків.

Також доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об'єктом оподаткування військовим збором (далі - збір) (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Ставка збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Порядок нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (збору) до бюджету визначено ст. 168 ПКУ.

Враховуючи викладене, у разі якщо за договором про відступлення права вимоги до договору про спільну діяльність у будівництві до нового кредитора - фізичної особи переходять права первісного кредитора - фізичної особи у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, то у первісного кредитора не виникає об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором. (Лист ДФС від 15.08.2017 р. № 1612/Д/99-99-13-02-03-14/ІПК).

 

  1. Про плату за землю

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  розглянули питання  щодо плати за землю Товариством (далі - Плата).

Товариство з огляду на факт продажу у 2017 році земельної ділянки, а також посилаючись на норми п. 286.5 ст. 286, п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України                      (далі - Кодекс) щодо порядку обчислення та строку сплати Плати, з метою уточнення задекларованих податкових зобов’язань просить визначити для нього дату припинення виконання податкових зобов’язань з Плати (день або місяць державної реєстрації договору купівлі-продажу).

Право власності на земельну ділянку підлягає обов’язкової державної реєстрації (част. перша ст. 125 Земельного кодексу України).

Угода про перехід права власності на земельну ділянку вважається укладеною з дня її нотаріального посвідчення (част. третя ст. 132 Земельного кодексу України) та у набувача виникає право власності на земельну ділянку з моменту такого посвідчення (част. третя ст. 334 Цивільного кодексу України).

Податковим законодавством передбачено, що у разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).

Водночас, у разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності (абз. другий п. 286.5 ст. 286 Кодексу).

Таким чином, офіційне визнання і підтвердження державою фактів припинення/набуття речових прав на нерухоме майно забезпечується шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі поданих документів (ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", далі - Реєстр).

З огляду на викладене, для цілей справляння Плати період фактичного перебування земельної ділянки у власності припиняється датою внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Разом з тим, Товариство припиняє виконувати податкові зобов’язання з Плати у відповідності до абз. другого п. 286.5 ст. 286 Кодексу, у разі включення до цивільно-правової угоди з купівлі-продажу земельної ділянки вимоги щодо компенсації ним новому власнику земельної ділянки витрат на сплату такої Плати за період - з початку місяця, в якому припинилося право власності на земельну ділянку, до дати набуття новим власником прав на неї. (лист ДФС від 15.08.2017 р. № 1601/6/99-99-12-02-03-15/ІПК).

 

  1. Щодо окремих питань здійснення

незалежної професійної діяльності

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  розглянули питання щодо окремих питань здійснення незалежної професійної діяльності.

Правові засади організації діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України від 05 липня 2012 року N 5076 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076), пунктом 3 статті 4 якого визначено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно з підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) незалежна професійна діяльність - це діяльність адвокатів, за умови, що такий адвокат не є працівником в межах такої незалежної професійної діяльності.

Отже, фізична особа, яка провадить незалежну адвокатську діяльність, може бути найманим працівником у юридичної особи та/або фізичної особи - підприємця на посаді, яка не передбачає здійснення адвокатської діяльності та надання адвокатських послуг, та не може представляти свого роботодавця як адвокат. (Лист ДФС від 15.08.2017 р. № 1603/С/99-99-13-01-02-14/ІПК).

 

 

  1. 84. Відображення ПЗ з ПДВ у декларації

та в обліку по заблокованим ПН

Відповідно до ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, або на попередню оплату.

Відповідно до п. 44.1 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Отже, факт зупинення реєстрації ПН/РК у ЄРПН не спростовує здійснення платником господарських операцій і відповідно дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Крім того, виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

 

  1. Щодо переуступки прав вимоги боргу фізичними

особами - платниками єдиного податку третьої групи

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  повідомили, що відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV ПКУ.

Спрощена система оподаткування є особливим механізмом справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, визначених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, встановлених главою 1 розділу XIV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 ПКУ).

Згідно з п. 292.1 ст. 291 ПКУ доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Відповідно до п. 291.6 ст. 291 ПКУ платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Згідно з п. 292.6 ст. 292 ПКУ датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.

Відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації (пп. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно із ст. 512 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435- IV, зі змінами та доповненнями (далі - ЦКУ), кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 ЦКУ).

Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом (ст. 520 ЦКУ).

Враховуючи вищезазначене, укладення договору переуступки прав вимоги боргу фізичними особами - платниками єдиного податку третьої групи є механізмом розрахунку по правочину купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) не у грошовій формі, а отже не дає права суб'єкту господарювання застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку і звітності. (Лист ДФС від 15.08.2017 р. № 1602/Г/99-99-13-01-02-14/ІПК).

 

  1. Щодо здійснення перерахунку податку на доходи

фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску із

сум середнього заробітку працівників, призваних на військову службу

за призовом під час мобілізації на особливий період за 2014 - 2015 роки

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  розглянули питання щодо здійснення перерахунку податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) із сум середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період за 2014 - 2015 роки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року N 105 із змінами і доповненнями затверджено Порядок виплати компенсації за 2014 - 2015 роки підприємствам, установам, організаціям, фермерським господарствам, сільськогосподарським виробничим кооперативам незалежно від підпорядкування і форми власності та фізичним особам - підприємцям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом (далі - Порядок N 105).

Пунктом 7 Порядку N 105 визначено, що оподаткування, нарахування і сплата єдиного внеску на компенсацію здійснюються відповідно до Податкового кодексу України (далі- Кодекс) і Закону України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого зазначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (пп. "и" пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Відповідно до пп. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Водночас пп. 169.4.3 п. 169.3 ст. 169 Кодексу установлено, що роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.

Разом з тим, згідно з пп. 1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені ст. 176 Кодексу.

Відповідно до п. 176.2 п. 176 Кодексу особи, які, керуючись Кодексом, мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (форма N 1-ДФ) до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Отже, у разі повернення підприємству коштів з державного бюджету у межах компенсації середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, податковий агент має право здійснити перерахунок відповідних сум.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону N 2464 (у редакції, яка діяла до 01.01.2016 року) передбачено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців та найманих працівників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом України "Про оплату праці".

Крім того, до 01.01.2016 р. відповідно до частини сьомої ст. 7 Закону N 2464 не нараховувався на виплати та не утримувався єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до п. 5 розділу V Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. N 435 (далі - Порядок N 435), якщо страхувальником здійснюється донарахування (зменшення) єдиного внеску у зв’язку з виправленням помилки, допущеної в попередніх періодах, крім донарахування (зменшення) внаслідок збільшення (зменшення) класу професійного ризику виробництва, застосовуються коди типу нарахувань, передбачені п. 9 розділу IV Порядку N 435.

Якщо у 2017 році роботодавець отримав компенсаційні виплати з бюджету, згідно з Порядком N 105 за 2014 - 2015 роки, такий роботодавець має право здійснити перерахунок єдиного внеску і зменшити суми нарахованого та утриманого єдиного внеску на суми середнього заробітку мобілізованого працівника за ставками єдиного внеску, що діяли у 2014 - 2015 роках, та відобразити сторновані суми у таблицях 1 та 6 додатка 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. N 435.

Пенсійний фонд України відповідно до покладених завдань формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру (далі - Реєстр) (пункт 1 частини першої статті 121 Закону N 2464).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131 Закону N 2464 Пенсійний фонд України та його територіальні органи мають право надавати консультації щодо відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру, та порядку ведення цього реєстру.

Згідно із спільним листом Міндоходів та Пенсійного фонду України від 27.12.13 р. N 21052/5/99-99-17-03-01-16, від 27.12.13 р. N 36398/05.10 "Про надання роз'яснень щодо єдиного внеску" консультації з питань ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, включаючи питання заповнення таблиць 5 - 9 додатка 4, всіх таблиць додатків 5, 6 та 7 до Порядку, знаходиться у правовому полі Пенсійного фонду України. (Лист ДФС від 15.08.2017 р. № 1605/6/99-99-13-02-03-15/ІПК).

 

  1. Щодо сплати земельного податку власником нежилих

приміщень фізичною особою - підприємцем платником єдиного податку

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  розглянули питання щодо сплати земельного податку власником нежилих приміщень фізичною особою - підприємцем платником єдиного податку.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗКУ), а справляння плати за землю - ПКУ.

Використання землі в Україні є платним (стаття 206 ЗКУ).

Підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті ПКУ встановлено, що земельний податок - обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності (статті 269, 270 ПКУ).

Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (пункт 286.1 статті 286 ПКУ).

Відповідно до статті 81 ЗКУ громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, придбання за договором купівлі- продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Статтею 120 ЗКУ визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об’єкти. До особи, яка набула права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Водночас повідомляємо, що використання земельних ділянок без належно оформлених прав, включаючи право оренди, є порушенням норм земельного законодавства (стаття 125 ЗКУ).

Згідно з пунктом 286.6 статті 286 ПКУ за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Щодо спрощеної системи оподаткування

Згідно з підпунктом 297.1.4 пункту 297.1 статті 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів (підпункт 291.5.3 пункту 291.5 статті 291 ПКУ).

Отже, фізична особа, яка здійснює господарську діяльність на спрощеній системі оподаткування як фізична особа - підприємець, звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку за наявності свідоцтва про право власності на земельну ділянку.

У разі надання в оренду будівель, споруд або їх частин за договором оренди, одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, з урахуванням прибудинкової території. Таким чином, підприємець, який здійснює господарську діяльність на спрощеній системі оподаткування, звільняється від нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку у разі, якщо у договорі оренди нерухомого майна в обов'язковому порядку зазначається також і площа земельної ділянки, яка знаходиться під таким майном (з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території та вимог підпункту 291.5.3 пункту 291.5 статті 291 ПКУ). (Лист ДФС від 15.08.2017 р. № 1607/К/99-99-13-03-01-14/ІПК).

 

  1. Щодо пільг з податку на прибуток та податку на додану вартість при реалізації міжнародної технічної допомоги

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  розглянули питання щодо пільг з податку на прибуток та податку на додану вартість при реалізації міжнародної технічної допомоги.

Відповідно до п. 30.1 ст. 1 Кодексу податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ст. 1 Кодексу.

Статтею 3 Кодексу визначено, що однією із складових податкового законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування. При цьому, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Реалізація проекту міжнародної технічної допомоги "Підвищення енергоефективності об’єктів бюджетної сфери міста Житомира" (далі - МТД) здійснюється у межах Рамкової угоди між Урядом України та Північною екологічною фінансовою корпорацією (далі - Угода з НЕФКО) та договором між Урядом України та Європейським Банком Реконструкції та Розвитку про співробітництво та діяльність Постійного Представництва ЄБРР в Україні (далі - Договір з ЄБРР), які ратифіковані Верховною Радою України.

Згідно з Розділом 8.01 Договору з ЄБРР усі імпортовані та вироблені в Україні обладнання, матеріали, роботи та послуги, включаючи консультаційні послуги, які використовуються для надання Технічної допомоги або для грантового співфінансування і фінансуються за рахунок Грантових коштів, звільняються від будь-яких податків і зборів або обов’язкових платежів, що стягуються Україною або на території України.

За умови дотримання положень попереднього розділу всі платежі підрядникам за контрактами надання Технічної допомоги звільняються від будь-яких податків або будь-яких інших зборів чи обов’язкових платежів, що стягуються Україною або на території України, такою мірою, якою ці платежі фінансуються за рахунок Грантових коштів (Розділ 8.02 Договору з ЄБРР).

Відповідно до Розділу 8.02 Договору з ЄБРР вартість послуг, що надаються в рамках Технічної допомоги, та вартість усіх Грантових коштів звільняються від податку на прибуток підприємств, що стягується Україною або на території України, та не становитимуть, чи вважатимуться такими, що становлять оподатковувану вигоду або оподатковуваний дохід організації, яка може одержати прямі або непрямі вигоди від такої Технічної допомоги або Грантових коштів.

Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг, що придбаваються під час реалізації проекту міжнародної технічної допомоги

Згідно з п. 197.11 ст. 197 Кодексу звільняються від оподаткування ПДВ, зокрема, операції з:

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.

Порядок отримання права на звільнення від оподаткування операцій, що здійснюються в рамках проектів міжнародної технічної допомоги, регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року N 153 "Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги" (далі - Порядок N 153).

Відповідно до Порядку N 153 виконавцем проекту є будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з донором або уповноваженою донором особою та забезпечує реалізацію проекту (програми).

Проекти (програми), які включені до щорічних програм в рамках МТД, підлягають обов’язковій державній реєстрації, яка є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України.

Державна реєстрація проекту (програми) підтверджується реєстраційною карткою проекту (програми), складеною за формою згідно з додатком 1 до Порядку N 153.

У реєстраційній картці проекту (програми) МТД робиться запис, який містить:

1) посилання на статтю міжнародного договору України щодо передбачених пільг;

2) підтвердження наявності плану закупівлі;

3) зазначення адреси офіційного сайту Мінекономрозвитку, за якою розміщено такий план закупівлі та перелік організацій-виконавців, які заявили право на податкові пільги.

У разі якщо у реєстраційній картці проекту (програми) МТД буде зроблено такий запис, це означатиме, що в рамках проекту (програми) МТД донором заявлено право на отримання податкових пільг, передбачених податковим законодавством України, і в рамках такого проекту (програми) МТД товари, роботи та послуги, що закуповуються виконавцем проекту за рахунок МТД, відвантажуються (виконуються, постачаються) постачальниками такому виконавцю без сплати ПДВ.

Одночасно з видачею реєстраційної картки проекту (програми) МТД робиться відповідний запис у єдиному реєстрі проектів, що реалізуються в Україні з використанням ресурсів міжнародних фінансових організацій та МТД, та розмішується план закупівлі на офіційному сайті Мінекономрозвитку (крім інформації, що становить комерційну таємницю).

Платник податку (продавець) з метою підтвердження права на застосування пільг з податку на додану вартість при здійсненні операцій з постачання товарів, робіт, послуг в рамках проекту МТД зберігає у справі:

копію реєстраційної картки проекту, в рамках якого здійснено закупівлю товарів, робіт, послуг, засвідченої печаткою донора або виконавця проекту;

копію плану закупівлі, засвідченої печаткою донора або виконавця проекту;

копію контракту на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг, засвідченої підписом та печаткою виконавця проекту (у контракті зазначається, що закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється коштом проекту міжнародної технічної допомоги та відповідає категорії (типу) товарів, робіт і послуг, зазначених у плані закупівлі).

Крім цього, згідно з пунктом 23 Порядку N 153 виконавець проекту МТД, що реалізує право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов’язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові державної податкової служби, в якому перебуває на обліку як платник податків, та в копії Мінекономрозвитку інформаційне підтвердження придбання товарів, робіт і послуг у пільговому режимі за кошти МТД за проектом (програмою) за формою згідно з додатком 8 до Порядку N 153.

Отже, операції з постачання товарів/послуг у рамках проекту МТД та в межах затвердженого плану закупівлі товарів, робіт і послуг, що придбаваються виконавцями проектів МТД за кошти МТД, звільняються від оподаткування ПДВ.

Якщо виконавцем проекту МТД придбання товарів/послуг, зазначених у плані закупівлі проекту, здійснюється у постачальника - платника ПДВ, то в договорі на таке постачання ціна таких товарів/послуг має бути вказано "Без ПДВ". Постачальник при постачанні таких товарів/послуг виконавцю проекту МТД складає в установленому порядку податкову накладну щодо відвантаження товарів/послуг, яка підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). У такій податковій накладній у графі "Складена на операції, звільнені від оподаткування" верхньої лівої частини робиться помітка "Без ПДВ".

При придбанні виконавцем проекту МТД  у постачальника товарів/послуг у рамках таких проектів ціна товарів/послуг визначається без ПДВ, тому постачальник за такими операціями податкові зобов’язання не визначає і до бюджету не сплачує.

Щодо звільнення від оподаткування прибутку підприємств

Прибуток, отриманий від операцій, що здійснюються відповідно до умов контракту та фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги, звільняється від оподаткування податком на прибуток підприємств на підставі п. 3.2 ст. 3 Кодексу.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Фінансові показники прибутку, звільненого від оподаткування, або збитку від діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування, визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, і різниці по таких звільнених від оподаткування видах діяльності, визначені відповідно до Кодексу, підлягають відображенню у додатку ПЗ до рядка 05 ПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 р. N 897 "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств". (Лист ДФС від 15.08.2017 р. № 1614/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

 

  1. Щодо визачення дати виникнення

податкових зобов’язань з плати за землю

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  розглянули питання щодо визначення дати виникнення податкових зобов’язань з плати за землю (далі – Плата).

Право власності на земельну ділянку підлягає обов’язкової державної реєстрації (част. перша ст. 125 Земельного кодексу України).

Угода про перехід права власності на земельну ділянку вважається укладеною з дня її нотаріального посвідчення (част. третя ст. 132 Земельного кодексу України) та у набувача виникає право власності на земельну ділянку з моменту такого посвідчення (част. третя ст. 334 Цивільного кодексу України).

Податковим законодавством передбачено, що у разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).

Водночас, у разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності (абз. другий п. 286.5 ст. 286 Кодексу).

Таким чином, офіційне визнання і підтвердження державою фактів припинення/набуття речових прав на нерухоме майно забезпечується шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі поданих документів (ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", далі - Реєстр).

З огляду на викладене, податкове зобов’язання з Плати виникає у Товариства з дати внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Разом з тим, Товариство визначає податкові зобов’язання з Плати у відповідності до абз. другого п. 286.5 ст. 286 Кодексу, у разі включення до цивільно-правової угоди з купівлі-продажу земельної ділянки вимоги щодо компенсації попереднім власником земельної ділянки витрат на сплату такої Плати за період - з початку місяця, в якому набуто право власності на земельну ділянку, до дати набуття Товариством такого права. (лист ДФС від 16.08.2017 р. № 1621/6/99-99-12-02-03-15/ІПК)

 

  1. Щодо спрощеної системи оподаткування

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  повідомили, що відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Спрощена система оподаткування є особливим механізмом справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, визначених п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, встановлених главою 1 розділу XIV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 ПКУ).

Пунктом 292.1 ст. 292 ПКУ визначено, що доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі (п. 292.6 ст. 296 ПКУ).

Поряд із цим згідно із п. 292.4 ст. 292 ПКУ у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами, доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Згідно з пп. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів, у якій щоденно за підсумками робочого дня відображають отримані доходи.

Порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 р. N 579. (Лист ДФС від 16.08.2017 р. № 1629/Н/99-99-13-01-02-14/ІПК).

 

  1. Щодо набуття статусу податкового агента фізичною особою,

яка провадить незалежну професійну діяльність

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  розглянули питання щодо набуття статусу податкового агента фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність (далі - самозайнята особа).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - Кодекс).

Відповідно до підпункту 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 Кодексу роботодавець це самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов'язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов'язки, передбачені законами.

Разом з тим, підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - самозайнята особа, яка зобов'язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та військовий збір - 1,5 відс. бази оподаткування (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 та підпункти 1.2 та 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Згідно з пунктом 176.2 статті 176 Кодексу податкові агенти зобов’язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також суми утриманого з них податку та збору до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Водночас, пунктом 177.8 статті 177 Кодексу встановлено, що під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, самозайнята особа, яка нараховує (виплачує) такий дохід, не утримує податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Отже, самозайнята особа набуває статусу податкового агента щодо податку на доходи фізичних осіб лише у випадку нарахування (виплати) доходів фізичній особі. (Лист ДФС від 16.08.2017 р. № 1630/В/99-99-13-01-02-14/ІПК).

 

  1. Щодо відображення доходів та витрат у книзі обліку

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  розглянули питання  щодо відображення доходів та витрат у книзі обліку.

Відповідно до Порядку ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженого наказом Міндоходів від 16.09.2013 р. N 481 "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення" (далі - Порядок), щоденно відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік.

Зокрема, сума доходу, отриманого від здійснення діяльності, у тому числі кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) відображається у графі 2 Книги.

У графі 5 записуються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, пов’язані із здійсненням діяльності.

У графі 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов’язані з отриманням доходу за підсумками дня, графі 7 відображається сума витрат на оплату праці та нарахування на оплату праці найманих осіб, понесені у звітному місяці.

У графі 8 відображається сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7.

Сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період (графа 4) та сумою понесених витрат від провадження діяльності (графи 6, 7, 8) зазначається у графі 9.

Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються самозайнятими особами для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи. Книга зберігається у самозайнятої особи протягом трьох років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис. (Лист ДФС від 16.08.2017 р. № 1631/К/99-99-13-01-02-14/ІПК)

 

  1. Щодо деяких питань ведення обліку доходів та витрат фізичною

особою, яка провадить незалежну професійну діяльність

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  розглянули питання щодо деяких питань ведення обліку доходів та витрат фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регулюється статтею 178 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Відповідно до пункту 178.6 статті 178 Кодексу фізичні особи, які провадить незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи.

Форма Книги та Порядок її ведення затверджено наказом Міндоходів від 16.09.2013 р. N 481 "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення" (далі - Порядок).

Відповідно до Порядку фізичні особи, які провадить незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати. Книга ведеться за вибором платника податку в паперовому або електронному вигляді.

Також, Порядком передбачено, що в Книзі обліку доходів і витрат щоденно відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік. Зокрема, сума доходу, отриманого від здійснення діяльності, у тому числі кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) відображається у графі 2 Книги.

У графі 5 записуються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, пов’язані із здійсненням діяльності.

Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, товарно-транспортна та/або податкова накладна, платіжне доручення, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші розрахункові документи.

У графі 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов’язані з отриманням доходу за підсумками дня, графі 7 відображається сума витрат на оплату праці та нарахування на оплату праці найманих осіб, понесені у звітному місяці.

У графі 8 відображається сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7.

Сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період (графа 4) та сумою понесених витрат від провадження діяльності (графи 6, 7, 8) зазначається у графі 9.

Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються самозайнятими особами для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи. Книга зберігається у самозайнятої особи протягом трьох років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.

Отже, сума авансових внесків стягувачів, включається до доходу такого приватного виконавця, та відображається у графі 2 Книги обліку доходів і витрат.

При цьому, суму коштів, яку фактично використано для забезпечення виконавчого провадження, може бути включено до витрат такого приватного виконавця (у межах, що не перевищують суму авансових внесків стягувачів), за умови їх документального підтвердження, та відображено у графі 8 Книги обліку доходів і витрат. (Лист ДФС від 16.08.2017 р. № 1632/А/99-99-13-01-02-14/ІПК).

 

  1. Щодо застосування РРО фізичними особами - підприємцями на спрощеній

системі оподаткування, які здійснюють діяльність за договорами комісії

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  повідомили, що згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначено Податковим кодексом України (далі - ПКУ).

Пунктом 1 ст. 1011 Цивільного кодексу визначено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно п. 292.1 ст. 292 ПКУ визначено, що доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Водночас згідно із п. 292.4 ст. 292 ПКУ у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами, доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Таким чином, у разі отримання платником єдиного податку коштів за реалізовані товари за договорами комісії до доходу платника включається лише сума отриманої винагороди.

Згідно із пп. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів, у якій щоденно за підсумками робочого дня відображають отримані доходи.

Зазначена сума доходу також відображається в податковій декларації платника єдиного податку, форму якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 р. N 578.

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичними особами - підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень. У разі перевищення у календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень, застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим і розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Статтею 2 вказаного Закону під розрахунковою операцією слід розуміти приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Отже, застосування РРО фізичними особами - підприємцями на спрощеній системі оподаткування, які здійснюють діяльність за договорами комісії, залежить від обсягу доходу, отриманого згідно з п. 292.4 ст. 292 ПКУ. (Лист ДФС від 16.08.2017 р. № 1633/Б/99-99-13-01-02-14/ІПК).

 

  1. Щодо оподаткування акцизним податком легких та важких дистилятів, які можуть бути реалізованими у якості сировини для виробництва етилену

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  розглянули питання: чи буде діяти нульова ставка акцизного податку при реалізації Товариством, як виробником пального, підприємствам (які використовують нафтопродукти як сировину для виробництва етилену), в межах щорічних встановлених квот, легких дистилятів (код 2710 12 11 10, 2710 12 11 20, 2710 12 11 90 згідно з УКТ ЗЕД) та важких дистилятів (код 2710 1931 30 згідно з УКТ ЗЕД) для виробництва етилену?

Підпунктом 229.2.1 пункту 229.2 статті 229 Кодексу передбачено, що легкі дистиляти (код 2710 12 11 10, 2710 12 11 20, 2710 12 11 90 згідно з УКТ ЗЕД) та важкі дистиляти (код 2710 19 31 30 згідно з УКТ ЗЕД) можуть бути реалізованими у якості сировини для виробництва етилену за нульовою ставкою акцизного податку.

При цьому пп. 229.2.2 п. 229.2 ст. 229 Кодексу передбачено, що у разі використання цих нафтопродуктів у якості сировини для виробництва етилену за нульовою ставкою акцизного податку контролюючими органами здійснюється контроль за їх цільовим використанням.

Підпунктом 229.2.3 пункту 229.2 статті 229 Кодексу встановлено, що до отримання легких дистилятів (код 2710 12 11 10, 2710 12 11 20, 2710 12 11 90 згідно з УКТ ЗЕД) та важких дистилятів (код 2710 1931 30 згідно з УКТ ЗЕД), які використовуються суб’єктами господарювання в якості сировини для виробництва етилену, виробниками видається податковий вексель на суму акцизного податку, нарахованого на обсяг нафтопродуктів, що отримуються виходячи із ставки, яка визначається як різниця між ставкою акцизного податку, що передбачена п. 215.3 ст. 215 Кодексу, та ставкою 0 євро за 1000 кг.

Податковий вексель може бути виданий лише суб’єктом господарювання - виробником етилену (пп. 229.2.4 п. 229.2 ст. 229 Кодексу).

Векселедержателем є контролюючий орган за місцем реєстрації векселедавця (пп. 229.2.8 п. 229.2 ст. 229 Кодексу).

Порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання або ввезення на митну територію України легких та важких дистилятів, а також скрапленого газу та бутану, ізобутану для використання як сировини для виробництва етилену затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року N 1215 (далі - Порядок).

Підпунктом 229.2.14 пункту 229.2 статті 229 Кодексу передбачено, що перелік підприємств, що отримують легкі та важкі дистиляти для використання у якості сировини для виробництва етилену, затверджується Кабінетом Міністрів України (постанова КМУ від 26 квітня 2017 року N 299).

Згідно з пп. 229.2.15 п. 229.2 ст. 229 Кодексу відвантаження легких та важких дистилятів, що використовуються в якості сировини для виробництва етилену, проводиться в межах квот, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Отже, якщо Товариство реалізує легкі та важкі дистиляти підприємствам, перелік яких затверджено постановою КМУ від 26 квітня 2017 року N 299, для використання у якості сировини для виробництва етилену, та таке відвантаження проводиться в межах квот і на підставі виданого виробником етилену податкового векселя, то воно може застосовувати пп. 229.2.1 п. 229.2 ст. 229 Кодексу.

У випадку дії такої нульової ставки акцизного податку, яким чином дані господарські операції слід відображати в податковому обліку Товариства (в т.ч. і при складані податкової звітності)?

Відповідно до пп. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 Кодексу об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції).

Згідно з пп. 229.2.1 п. 229.2 ст. 229 Кодексу, Товариство оподатковує нафтопродукти, відвантаженні на підставі пред’явленого виробником етилену податкового векселя (п. 5 Порядку, що затверджений постановою КМУ від 27 грудня 2010 року N 1215), за нульовою ставкою акцизного податку.

При оформлені акцизної накладної Товариство у графі "Не надається отримувачу пального" проставляє тип причини "2 - відвантаження на умовах, встановлених ст. 229 розділу VI Податкового кодексу України" та оформлює її відповідно до Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 р. N 218.

Суми акцизного податку з пального, несплачені з операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою акцизного податку, відображаються Товариством у рядку В14 розділу В та у графі 11 додатку 4 до декларації акцизного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 р. N 14, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 р. за N 105/26550 (у редакції наказу від 26.09.2016 р. N 841).

Чи буде діяти нульова ставка акцизного податку при реалізації легких дистилятів (код 2710 12 11 10, 2710 12 11 20, 2710 12 11 90 згідно з УКТ ЗЕД) та важких дистилятів (код 2710 19 31 30 згідно з УКТ ЗЕД) для виробництва етилену, виготовлених з давальницької сировини?

Інформації наведеної у листі, для надання ґрунтовної та остаточної відповіді, згідно норм Кодексу, на поставлене питання, недостатньо.

Отже, для отримання індивідуальної податкової консультації з наведеного питання платник податку має право повторно звернутися до контролюючого органу із детальним описом суті здійснюваних операцій та наданням (за наявності) копій договорів щодо зазначених у звернені операцій. (лист ДФС від 16.08.2017 р. № 1634/6/99-99-15-03-03-15/ІПК).

 

  1. Щодо особливостей оподаткування операцій із списання безнадійної дебіторської заборгованості платниками, які визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  розглянули питання щодо особливостей оподаткування операцій із списання безнадійної дебіторської заборгованості платниками, які визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом, та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПКУ об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу, а також операції із ввезення чи вивезення товарів на митну територію України чи за її межі відповідно.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Відповідно до пункту 187.10 статті 187 ПКУ платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.

Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов'язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.

Для цілей цього пункту послугами, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, вважаються послуги з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, систем протипожежної автоматики та димовидалення, побутових електроплит, обслуговування димовентиляційних каналів, внутрішньобудинкових систем водо- і теплопостачання, водовідведення та зливової каналізації, вивезення та утилізації твердого побутового та грубого сміття, прибирання будинкової та прибудинкової території, а також інші послуги, які надаються ЖЕКами зазначеним у цьому пункті покупцям за їх рахунок.

Відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 ПКУ касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Таким чином, платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, та іншим особам, визначеним пунктом 187.10 статті 187 ПКУ, визнають податкові зобов'язання з податку на додану вартість за такими операціями на дату зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дату отримання інших видів компенсацій.

Дебіторська заборгованість, що виникла у платників податку, в тому числі визначених пунктом 187.10 статті 187 ПКУ, за операціями з постачання товарів/послуг, які визначені цим же пунктом, може бути списана після закінчення строку позовної давності по такій заборгованості.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість визначено у Положенні (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 р. N 237 (далі - П(С)БО).

Відповідно до П(С)БО 10 виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів.

Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат.

Таким чином, при списанні у бухгалтерському обліку платника податку дебіторської заборгованості за раніше поставлені товари / послуги, які не були оплачені отримувачем таких товарів / послуг, відбувається компенсація вартості таких товарів / послуг або за рахунок резерву сумнівних боргів, або за рахунок збільшення операційних витрат, а тому на дату списання такої заборгованості у платника податків виникають податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пункту 187.10 статті 187 ПКУ. (Лист ДФС від 28.07.2017 р. № 1426/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

 

 

  1. Щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  розглянули питання щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних,

Звертаємо увагу, що питання розглянуто у листі ДФС від 26.07.2017 р. N 19796/7/99-99-12-02-01-17.

Стосовно незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну подачу податкової звітності повідомляємо, що Законом України від 13.07.2017 р. N 2143- VIII "Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків" не передбачено перенесення встановленого податковим законодавством строку подання податкової звітності у зв’язку з несанкціонованим втручанням в роботу комп’ютерних мереж платника податків на більш пізній строк.

Щодо подання податкової звітності повідомляємо, що на поточний момент ІТС "Єдине вікно подання електронної звітності" працює у штатному режимі.

Платники податків для формування електронних документів та відправлення звітності до ДФС можуть використовувати онлайн сервіс "Електронний кабінет платника" або інше програмне забезпечення, обране самостійно на власний розсуд, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту) та забезпечує формування звітності у відповідності з наказом Міністерства доходів і зборів України від 29.11.2013 р. N 729 "Про затвердження Формату (стандарту) електронного документа звітності суб’єктів господарювання та Опису довідників, що публікуються з Форматом (стандартом) електронного документа звітності суб’єктів господарювання" та забезпечує захист файлів звітності відповідно до законодавства у сфері криптографічного захисту інформації.

Державна фіскальна служба України не супроводжує послуги з надання платних програмних забезпечень, які розповсюджують приватні компанії (в тому числі і М.е.дос.). В разі виникнення проблемних питань стосовно використання в роботі платних програмних продуктів рекомендуємо звертатись до розробників такого програмного забезпечення. (Лист ДФСУ від 07.08.2017 р. N 1522/6/99-99-12-02-01-15/ІПК).

 

  1. Платникам податку на нерухоме майно,

відмінне від земельної ділянки

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  розглянули питання щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Пунктом 10.3 статті 10 Кодексу передбачено, що питання встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) вирішують місцеві ради в межах повноважень, визначених Кодексом.

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (підпункт 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Кодексу).

Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Кодексу).

Конституція України та Цивільний кодекс України (далі - ЦК) закріпили право приватної власності (статті 41 та 325 ЦК). Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими. Законом може бути встановлено обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи (стаття 325 ЦК).

Таким чином, суб’єктом права власності законодавством визнається фізична особа, яка може бути власником будь-якого майна, крім майна, яке не може знаходитися взагалі у власності фізичної особи, і, водночас, не виокремлюється такий суб’єкт права власності як фізична особа - підприємець.

Підпунктом "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу визначено, що не є об’єктами оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Отже, об’єкти нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, не визначені підпунктом "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу як об’єкти нерухомості, що не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Кодексу сільськогосподарський товаровиробник - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

З метою однозначного застосування норм Кодексу та уникнення юридичних колізій статтею 5 Кодексу передбачено, що поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 Кодексу.

Згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 р. N 507, до класу (код 1271) "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" належать будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та інші.

Враховуючи зазначене вище, фізична особа - власник об’єктів нежитлової нерухомості, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, не може належати до сільськогосподарських товаровиробників у розумінні норм Кодексу. (Лист ДФСУ від 07.08.2017 р. N 1525/С/99-99-13-03-01/ІПК).

 

  1. Щодо нарахування єдиного внеску на

загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  розглянули питання щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) при виплаті премії звільненому працівнику.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464).

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці", та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до частини 2 ст. 7 Закону N 2464 для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів), та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Такий порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду - середню заробітну плату за вимушений прогул.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчисленім) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону N 2464 нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону N 2464).

Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону N 2464 єдиний внесок для роботодавців встановлюється у розмірі 22 відс. відповідно до визначеної ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Отже при нарахуванні звільненому працівнику премії за відпрацьований до звільнення час єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення премії (доходу) на кількість місяців, за які вона нарахована. (Лист ДФСУ від 04.08.2017 р. N 1501/6/99-99-13-02-03-15/ІПК).

 

  1. Щодо отримання податкової знижки

Під час проведення семінару з платниками фахівці ДПІ у Соборному районі                        м. Дніпра  розглянули питання щодо отримання податкової знижки фізичною особою - резидентом, яка має податкову адресу у м. Луганську.

Статтею 166 Кодексу встановлено, що фізична особа - платник податку на доходи фізичних осіб (далі - платник податку) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Слід зазначити, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (пп. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).

З метою реалізації права на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених на навчання за підсумками 2016 року, застосовуються норми Кодексу, чинні у 2016 році.

Так, згідно з редакцією пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Кодексу, яка діяла у 2016 році, платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн., в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року (у 2016 році - 1930 гривень).

Відповідно до пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (пп. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 Кодексу).

Порядок подання податкової декларації до контролюючих органів встановлений ст. 49 Кодексу, згідно із п. 41.1 якої податкова декларація подається за звітний період в установлені Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Територіальні органи ДФС, що знаходяться на тимчасово неконтрольованій території, згідно з наказом ДФС від 07.11.2017 р. N 256 "Про переміщення та закінчення простою" (далі - наказ) переміщено в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, а функціональні обов’язки з обслуговування платників податків, які перебувають на обліку у територіальних органах, що переміщуються, покладено у межах компетенції на територіальні органи ДФС відповідно до додатка до наказу, зокрема, функціональні обов’язки ДНІ у Жовтневому районі м. Луганська покладено на ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області.

Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань затверджено наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 р. N 1146, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.12.2015 р. за N 1679/28124 (далі - Порядок).

Згідно із п. 13 Порядку повернення надміру утриманої (сплаченої) суми податку на доходи фізичних осіб на поточний рахунок платника податку здійснюється органом Казначейства на підставі висновку, поданого органом ДФС до відповідного органу Казначейства, не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку від дня отримання органами ДФС податкової декларації. Повернення надміру утриманої (сплаченої) суми податку на доходи фізичних осіб готівкою здійснюється на підставі: чека на одержання готівки, виписаного на ім’я фізичної особи; реєстру одержувачів коштів (далі - реєстр), складеного органом ДФС у чотирьох примірниках.

Порядком не передбачена безпосередня участь платника податку у складані висновку органу ДФС, згідно з яким здійснюється повернення з бюджету надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб, та узгодженні його з відповідним місцевим фінансовим органом або відповідним органом, визначеним відповідно до частини першої ст. 672 глави 11 розділу III Бюджетного кодексу України.

Сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації (п. 179.8 ст. 179 Кодексу).

Отже, з метою реалізації права на податкову знижку можна подати до ДПІ у                         м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області податкову декларацію про майновий стан і доходи із зазначенням в ній конкретних сум та підстав для її нарахування. (Лист ДФСУ від 02.08.2017 р. N 1452/Ч/99-99-13-01-03-14/ІПК).