Сьогодні 13-07-2020
Соборна районна у місті Дніпрі рада Офіційний портал

Що необхідно знати кожному, хто бажає займатися підприємницькою діяльністю в 2018 році

 

ДПІ у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідоляє, що необхідно знати кожному, хто бажає займатися підприємницькою діяльністю в 2018 році.

Право на здійснення підприємницької діяльності є одним з конституційних прав громадянина. Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Згідно статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

            Підприємець — початківець не може бути фахівцем з усіх питань. Сподіваюсь, що ця стаття допоможе майбутньому бізнесмену розібратися в послідовності дій. Пропоную наступний алгоритм дій.

            Крок перший.

            Створити «ідею» майбутнього бізнесу. Перед тим, як почати нову справу, продумайте свій бізнес до найдрібніших подробиць. І перш за все, необхідно чітко для себе визначити - чим Ви будете займатися, а саме: що Ви будете продавати, виробляти або надавати послуги, хто буде Вашим покупцем або споживачем, де Ви будете здійснювати свою діяльність. Маючи відповіді на ці питання Ви зможете вибрати види діяльності відповідно до класифікації видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009: 2010) та правильно вибрати систему оподаткування, так як ці два кроки взаємопов'язані.

            Наприклад, якщо Ви вирішили:

 - ремонтувати взуття - це КВЕД 95.23;

 - виготовляти столярні вироби за індивідуальними замовленнями - КВЕД 16.23;

 - надавати послуги перукаря - КВЕД 96.02;

 - здійснювати роздрібний продаж на ринку одягом або взуттям - КВЕД 47.82.

            Крок другий.

           Провести державну реєстрацію ФОПом слід обов'язково, так як здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації, тягне за собою застосування до такого громадянина штрафу в розмірі від 17000 грн. до 34000 грн. (стаття 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

            Крок третій.

            Визначити для себе, як підприємця, систему оподаткування.

            Можливих варіантів - два:

 - Перший варіант — це загальна система оподаткування, при якій ведеться облік доходів і витрат, чистий оподатковуваний дохід визначається як різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручки у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю підприємця; від чистого оподатковуваного доходу обчислюються податок на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) - за ставкою 18% і військовий збір - за ставкою 1,5%; розрахунки з покупцями проводяться або в безготівковій формі через банк, або, при готівковому обігу, - виключно з касовим апаратом; проводиться сплата авансових платежів ПДФО; сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ), при цьому база нарахування ЄСВ - той же чистий оподатковуваний дохід, ставка ЄСВ — 22%, при цьому місячна сума ЄСВ не може бути менше мінімального страхового внеску, тобто менше 22% від мінімальної заробітної плати, встановленої законом;

 - Другий варіант  - спрощена система оподаткування, при якій ведеться облік всієї виручки, надана можливість роботи з готівкою до 1 млн. грн. без касового апарату; при цьому встановлено обов'язкове застосування касового апарату при роздрібному продажі технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту; сплата єдиного податку за ставкою, визначеною для обраної підприємцем групі, а також ЄСВ за ставкою 22%, при цьому місячна сума ЄСВ не може бути менше мінімального страхового внеску, тобто менше 22% від мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

            Тепер коротко про кожну систему оподаткування.

            Загальній системі оподаткування доходів фізичних осіб - підприємців в Податковому кодексі України (далі - ПКУ) присвячена всього одна стаття - ст. 177 розділу IV. Вона називається "Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування".

            Загальна система оподаткування застосовується в тому випадку, якщо одночасно з заявою про реєстрацію фізичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності не подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування. Загальну систему оподаткування застосовують також ті підприємці, які відмовилися від застосування спрощеної системи оподаткування.

            Загальний оподатковуваний дохід - це виручка, отримана від здійснення підприємницької діяльності. У загальний дохід підприємця включаються:

- виручка, отримана у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок підприємця;

- готівкова виручка, отримана із застосуванням касового апарату безпосередньо підприємцем або його працівниками в місці здійснення розрахунків;

- виручка в негрошовій (натуральній) формі;

- суми передоплати;

- суми штрафів і пені, сплачені підприємцеві іншими суб'єктами господарювання за порушення умов цивільно-правових договорів, та інше.

            Дохід визначається за «касовим методом», тобто в момент надходження коштів.

            Наприклад, якщо продукція відвантажена в березні, а оплата за неї надійшла в травні, то і дохід виникне тільки в травні (в момент оплати продукції), а не в березні (в момент відвантаження).

            Отримані доходи для цілей оподаткування зменшуються на документально підтверджені витрати, безпосередньо пов'язані з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем на загальній системі оподаткування.

            Повний перелік таких витрат встановлено пунктом 177.4 статті 177 ПКУ.

            До таких витрат належать:

- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання послуг), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат і документально підтверджені;

- витрати на оплату праці найманих працівників такого підприємця, оплату винагороди за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру;

- суми податків, зборів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності такого підприємця, - суми ЄСВ; вартість оплачених ліцензій і дозволів на здійснення певних видів господарської діяльності;

- витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування банку, на оплату оренди, ремонт і експлуатацію майна, використовуваного у господарській діяльності, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг, при наявності всіх підтверджуючих документів.

            Слід запам'ятати основні правила включення понесених підприємцем витрат до складу витрат:

- витрати безпосередньо пов'язані з отриманням доходу у звітному періоді і включені до переліку витрат, визначеного пунктом 177.4 статті 177 ПКУ;

- витрати підтверджені документально.

            Тобто, щоб зменшити розмір оподатковуваного доходу, необхідно виконання кількох умов: витрати повинні бути оплачені, товар отримано (роботи, послуги виконані), витрати безпосередньо пов'язані з отриманням доходу.

            Підприємці на загальній системі оподаткування зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат, форма якої і порядок її ведення затверджені наказом Міндоходов від 16.09.2013 р №481, і мати первинні документи, що підтверджують походження товару. Дані Книги обліку є підставою для заповнення річної декларації про доходи.

            Як я вже згадувала раніше, ставка ПДФО становить 18% від чистого оподатковуваного доходу. З чистого оподатковуваного доходу також сплачується військовий збір в розмірі 1,5% та ЄСВ за ставкою 22 %.

            Сплата податку.

            Підприємці на загальній системі оподаткування здійснюють сплату авансових платежів з ПДФО. Відповідно до підпункту 177.5.1 статті 177 ПКУ авансові платежі з  ПДФО розраховуються підприємцем самостійно за фактичними даними, вказаними в Книзі обліку доходів і витрат за кожен квартал. Сплачуються в бюджет вони до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня.

            За четвертий квартал авансовий платіж не сплачується, так як підприємець самостійно за підсумками календарного року здійснює остаточний розрахунок ПДФО за даними, вказаними ним в податковій декларації про майновий стан і доходи. Якщо за результатами якогось кварталу доходу не було, авансовий платіж теж не сплачується.

            Військовий збір сплачується тільки за підсумками року.

            Звітність

            «Новостворені» підприємці звітують до податкової інспекції за своїм місцем реєстрації про отримані доходи за перший відпрацьований квартал. Надалі, звітувати про отримані доходи буде необхідно тільки за результатами календарного року. Наприклад, підприємець зареєстрований в травні. Першу декларацію про доходи він повинен подати за підсумками другого кварталу, а потім - річну.

            Річна податкова декларація подається один раз на рік не пізніше 9 лютого наступного року. У такій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності потрібно відображати і інші доходи, отримані підприємцем як фізичною особою, в тому числі іноземні доходи.

            Суми ПДФО і військового збору, визначені підприємцем у річній декларації, підлягають сплаті в бюджет протягом 10 календарних днів, наступних за граничним терміном подання річної декларації. Тобто, останнім днем проведення платежів за річною декларацією буде 19 лютого наступного року.

            Єдиний соціальний внесок

            Підприємці зобов'язані щоквартально сплачувати за себе ЄСВ на підставі норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». ЄСВ нараховується за ставкою 22% від суми чистого доходу, отриманого від підприємницької діяльності. При цьому сума ЄСВ не може бути менше розміру мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (з 1 січня 2018 року 3723 грн.*22% = 819,06 грн.). Максимальна величина доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з 1 січня 2018 року становить 15 розмірів мінімальної заробітної плати (3723 грн. * 15 = 55845 грн.).

            Починаючи з 2017 року, якщо у загальносистемника в конкретному місяці доходу не було, він був зобов'язаний самостійно визначити базу для нарахування ЄСВ (не менше розміру мінімального страхового внеску та не більше максимальної величини доходу, на яку нараховується єдиний внесок), нарахувати та сплатити за цей місяць ЄСВ. Цей порядок обчислення та сплати ЄСВ залишиться незмінним і у 2018 році.

            Загальносистемники, які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують пенсію або соціальну допомогу, починаючи з 2017 року звільнені від сплати ЄСВ за себе та подання звітності. При цьому значення не має, отриманий дохід в кожному конкретному місяці чи ні. Якщо підприємці планують отримувати допомогу по тимчасовій непрацездатності (часто хворіють), вони можуть, як і раніше, продовжувати сплату ЄСВ.

            Сплачувать ЄСВ щоквартально до 20-го числа місяця, наступного за звітним кварталом. Відзвітувати по ЄСВ необхідно один раз за підсумками року - не пізніше 9 лютого наступного за звітним року. Слід мати на увазі, що сума сплаченого ЄСВ за себе може бути включена до складу витрат у місяці його сплати, що в свою чергу зменшить місячну базу оподаткування. Звіт з ЄСВ підприємець - загальносистемник представляє один раз на рік - за підсумками року не пізніше 9 лютого в податкову інспекцію за основним місцем реєстрації.

            Розглянемо основні правила спрощеної системи оподаткування.

            Ця система оподаткування найбільш поширена серед фізичних осіб - підприємців. Правила застосування спрощеної системи оподаткування встановлені главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України. Даною системою для фізичних осіб - підприємців встановлена сплата єдиного податку та ЄСВ.

            Спрощена система оподаткування - це особливий механізм справляння податків і зборів, який замінює сплату окремих податків і зборів на сплату єдиного податку з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 ПКУ).

            Платники єдиного податку звільнені від обов'язку нарахування, сплати та подання звітності з таких податків:

- ПДФО на доходи, отримані в результаті господарської діяльності на єдиному податку;

- податку на додану вартість (ПДВ), крім платників єдиного податку 3 групи зі ставкою єдиного податку 3%;

- податку на майно в частині земельного податку за власні земельні ділянки, які використовуються в господарській діяльності такого платника єдиного податку.

            Підприємець може самостійно обрати для себе таку систему оподаткування, якщо він відповідає певним вимогам і зареєструється платником єдиного податку. При чому, подати заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування ФОП може подати державному реєстратору одночасно з реєстрацією ФОПом, або в свою податкову інспекцію.

            Підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування, поділяються на три групи платників єдиного податку:

 - перша група - підприємці, які не використовують працю найманих працівників, які здійснюють роздрібний продаж товарів з торгових місць на ринках або надають побутові послуги населенню; щомісячна сума єдиного податку встановлена в розмірі до 10% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року (в 2018 році — 1762 грн.); податкова звітність подається за підсумками року; річний обсяг доходу має не перевищувати 300 тис.грн; сплата ЄСВ здійснюється по-квартально; звітність з ЄСВ подається за підсумками календарного року;

 - друга група - підприємці, які використовують працю не більше 10 найманих працівників, які здійснюють виробництво або продаж товарів, а також надання послуг населенню або платникам єдиного податку; щомісячна сума єдиного податку встановлена в розмірі до 20% мінімальної заробітної плати (в 2018 році — 3723 грн.); податкова звітність подається за підсумками року; річний обсяг доходу має не перевищувати 1,5 млн.грн.; сплата ЄСВ здійснюється по-квартально; звітність з ЄСВ подається за підсумками року;

 - третя група - підприємці, які використовують працю необмеженої кількості найманих працівників, ставка єдиного податку встановлена в розмірі 5% (3% при сплаті ПДВ) суми отриманого доходу і визначається щокварталу; податкова звітність подається за підсумками кожного кварталу; річний обсяг доходу - не більше 5 млн.грн.; сплата ЄСВ проводиться по-квартально; звітність з ЄСВ подається за підсумками року.

            Підприємці — платники єдиного податку зобов'язані вести Книгу обліку доходів, форма якої і порядок її ведення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №579, і мати первинні документи, що підтверджують походження товару. Дані Книги обліку є підставою для заповнення декларації платника єдиного податку.

            Єдиний соціальний внесок, незалежно від групи єдиного податку та розміру отриманого доходу, підприємці сплачують ЄСВ у сумі, яка не може бути менше мінімального страхового внеску за місяць - 22% від розміру мінімальної заробітної плати (3723 грн. * *22% = 819,06 грн.).

            Сплачують ЄСВ щоквартально до 20-го числа місяця, наступного за звітним кварталом. Відзвітувати по ЄСВ необхідно один раз за підсумками року - не пізніше 9 лютого наступного за звітним року.

            Від сплати ЄСВ та звіту по ньому звільнені тільки платники єдиного податку, які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують пенсію або соціальну допомогу.

            Нагадаю, що отримати кваліфіковану індивідуальну усную консультацію Ви маєте можливість особисто у модератора Центрі обслуговування платників ДПІ у Соборному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області за адресою вул. Високовольтна, 24,  або за телефоном 776-80-83.

 

Якою буде податкова соціальна пільга з податку на доходи фізичних осіб у 2018 році.

 

ДПІ у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників , що у зв'язку із затвердженням нових норм мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму змінились розміри податкової соціальної пільги та обсяг доходу, що дає право таку пільгу застосовувати. Нагадала, що Законом про Державний бюджет України на 2018 рік прожитковий мінімум для працездатної особи (станом на 1 січня 2018 року) визначено у розмірі 1762 грн., а мінімальну заробітну плату – 3723 гривень.

Відповідно до пп.169.1.1 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга надається для будь-якого платника податку в розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року. У 2018 році розмір податкової соціальної пільги (далі – ПСП) становить 881 грн. (1762 грн. × 50% = 881,00 гривень).

Водночас, абз. 1 пп. 169.4.1 Податкового кодексу визначено, що ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених підпунктом 169.1.2 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей.

Таким чином, податкова соціальна пільга для різних категорій громадян у 2018 році складе:

 Розмір ПСП

(у відсотках до загального розміру ПСП)

Сума ПСП,

грн.

Граничний розмір доходу для застосування податкової соціальної пільги, грн.

Загальна (згідно пп.169.1.1 Податкового кодексу України)

881

2470

Для осіб, які вказані у пп. 169.1.2 Податкового кодексу України ( 100 % від загальної)

881 × кількість дітей

2470 × кількість дітей

Підвищена, для осіб, які вказані у пп. «а», «б» пп. 169.1.3 Податкового кодексу України (150% відзагальної)

1321,5 × кількість дітей

2470 × кількість дітей

Підвищена, для осіб, які вказані у пп. «в»-«е»пп. 169.1.3 Податкового кодексу України (150 % від загальної)

1321,5

2470

Підвищена, для осіб, які вказані у пп. 169.1.4 Податкового кодексу України (200% від загальної)

1762

2470

Декларування громадянами доходів, отриманих у 2017 році

Нещодавно ДПІ у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відбувся черговий сеанс телефонного зв’язку „гаряча лінія” на тему: «Декларування громадянами доходів, отриманих у 2017 році».

З платниками податків спілкувалась начальник відділу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування ДПІ у Соборному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олейникова Олена Олександрівна.

Пропонуємо Вашій увазі відповіді на деякі із запитань, які надійшли від платників податків під час сеансу телефонного зв’язку "гаряча лінія":

Скажіть, в який термін подається декларація про майновий стан та доходи, за якою формою треба звітуватись? Коли потрібно сплатити податок?

Податкова декларація про майновий стан і доходи, отримані громадянами у 2017 році, подається до 1 травня 2018 року. Слід зазначити, що у 2018 році набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.06.2017№556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», яким внесено зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859. З огляду на вищевказане, фізичні особи, які згідно з Податковим кодексом зобов’язані та мають право подати декларацію про доходи, починаючи з 1 січня 2018 року мають звітуватись за новою формою звітності.

Cума податкового зобов’язання, зазначена в поданій річній декларації, сплачується громадянином самостійно до 1 серпня 2018 року.

Які доходи підлягають обов’язковому декларуванню?

Слід знати, громадянин зобов’язаний подати у 2018 році податкову декларацію, якщо протягом звітного 2017 року, зокрема, отримував:

доходи від особи, яка не є податковим агентом, тобто від нерезидента або фізичної особи, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність; іноземні доходи; дохід, отриманий орендодавцем при наданні нерухомості в оренду (суборенду), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання; дохід, отриманий орендодавцем при наданні рухомого майна в оренду (суборенду), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання; дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню (крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини). Також фізичні особи - платники податку зобов’язані подати річну податкову декларацію про доходи за 2017 рік, якщо отримували окремі види оподатковуваних доходів, які згідно з нормами розділу ІV Кодексу не підлягали оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не звільнені від оподаткування. В такому випадку платник зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

Якими способами можна подати декларацію про майновий стан і доходи?

Декларація подається за вибором платника податків в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання; засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк подання. Декларацію про майновий стан і доходи можна подати в електронному вигляді за допомогою електронного сервісу ДФС: „Електронний кабінет платника податків” https://cabinet.sfs.gov.ua/.

Роз’ясніть, за якою податковою адресою потрібно подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплачувати ПДФО, якщо прописана фізична особа в одному місці, а дохід отримує в іншому?

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Згідно із пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Відповідно до пункту 45.1 статті 45 Кодексу платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків – фізичною особою визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі.

Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси. Враховуючи зазначене, платник податків, який відповідно до норм чинного законодавства зобов’язаний надати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але на той час проживає не за місцем реєстрації (прописки), а в іншому місці, то він має подати декларацію до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.

У яких випадках фізична особа звільняється від обов’язку подання податкової декларацію про майновий стан і доходи?

Згідно з п. 179.4 ст. 179 Податкового кодексу України платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи у випадках, якщо незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які: є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року; перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації; перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року; перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року; в інших випадках, визначених розділом IV Податкового кодексу України.

Відповідно до п.179.2 ст.179 Податкового кодексу України - обов’язок платника податку щодо подання декларації вважається виконаним і декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи: від податкових агентів, які згідно з розділом IV Податкового кодексу України не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу; виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розд. IV Податкового кодексу України.; від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до розд. IV Податкового кодексу України.; у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до IV Податкового кодексу України, оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Податкового кодексу України.

Фізична особа отримує дохід від здачі квартири в оренду. Податок на доходи сплачує щоквартально. Як потрібно подавати декларацію: також щоквартально, чи раз на рік за підсумками року?

Відповідно до пп. 170.1.5. п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, та особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку - орендодавець. При цьому такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені Податковим кодексом для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації. Тобто, податкову декларацію потрібно подавати один раз за результатами звітного року до 1 травня.

Чи необхідно подавати річну декларацію про майновий стан і доходи фізичній особі, яка у 2017 році отримала дохід від продажу легкового автомобіля ?

Якщо фізична особа отримала дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, то такий дохід відповідно до п. 173.2 ст. 173 Податкового кодексу України не оподатковується, тобто у фізичної особи не виникає обов’язку щодо сплати податку. Подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у такому випадку не потрібно.

 

Тренінги щодо порядку подання електронної звітності

ДПІ у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області протягом січня 2018 року проводились тренінги, щодо подання звітності засобами електронного зв’язку.

Податківці розповіли і на практиці показали як саме проходить процес електронного звітування, за допомогою яких програм формуються, підписуються та відправляються звіти, яка роль в данному процесі відведена електронному цифровому підпису. Нагадали, що звітність, надіслана «електронкою» через мережу Інтернет із застосуванням посилених сертифікатів ключів електронного цифрового підпису, крім економії часу, не потребує дублювання на паперових носіях, а також їх зберігання.

Платники податків, відвідавши такі заняття, переконуються: звітність в електронному вигляді - це просто і дуже зручно. Адже така форма звітування дозволяє економити час та кошти.