Сьогодні 25-04-2019
Соборна районна у місті Дніпрі рада Офіційний портал

Соборне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що Державною фіскальною службою України у розділі «Повідомлення та нагадування» надано рекомендації щодо особливостей адміністрування у 2019 році рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата).

            Зокрема, набули чинності зміни до Податкового кодексу України ( далі – Кодекс», які стосуються адміністрування Рентної плати:

            - перелік об’єктів, які не належать до об’єкта оподаткування Рентною платою, доповнено урановмісними корисними копалинами, які на підставі отриманих після 1 січня 2018 року спеціальних дозволів видобуті на стадії геологічного вивчення (п.п. 252.4.9 п. 252.4 ст. 252 Кодексу);

            - п. 252.20 ст. 252 Кодексу доповнено коефіцієнтом, що діє виключно у 2019 році, яким ставка Рентної плати для видобування залізної руди підвищена в 1,1 раза (примітка 1 до таблиці ставок Рентної плати п. 252.20 ст. 252 Кодексу);

            - універсалізовано розміри ставок Рентної плати для видобування нафти та газового конденсату, що видобуваються з покладів (п. 252.20 ст. 252 Кодексу):

до 5000 метрів, – 31 % вартості (фактична ціна – середня ціна одного бареля нафти «Urals», перерахована у гривні за тонну за курсом Національного банку України станом на 1 число місяця, що настає за податковим (звітним) періодом, визначена за інформацією міжнародного агентства (котирування UralsMediterranean та UralsRotterdam) обсягів видобутої нафти та газового конденсату (абзац другий п. 252.8 ст. 252 Кодексу);

понад 5000 метрів, – 16 відс. вартості (фактичної ціни) обсягів видобутої нафти та газового конденсату.

           

Оновлено редакцію класифікатора сфер застосування реєстраторів розрахункових операцій

 

            Соборне управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Державною фіскальною службою України у розділі «Повідомлення та нагадування» повідомлено про те, що на останньому засіданні технічної комісії з питань ведення Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, яке відбулося у грудні 2018 року, прийнято рішення про затвердження у новій редакції Класифікатору сфер застосування реєстраторів розрахункових операцій.

            Класифікатор сфер застосування РРО

  1. Торгівля.
  2. Громадське харчування/
  3. Сфера послуг.
  4. Реалізація пального.
  5. Операції з купівлі-продажу іноземної валюти.
  6. Операції з переказу готівкових коштів.
  7. Використання в програмно-технічних комплексах самообслуговування для приймання та переказу готівкових коштів.
  8. Використання в автоматах з продажу товарів (послуг).
  9. Оформлення проїзних/перевізних документів на поїзди приміського сполучення.
  10. Фіскалізація розрахункових операцій з продажу (поверненню) проїзних/перевізних документів та товарів (послуг) на залізничному транспорті.
  11. Оформлення проїзних/перевізних документів на автовокзалах та автостанціях.
  12. Фіскалізація контрольних пунктів проходу пасажирів у метрополітені.
  13. Електронні таксометри.
  14. Паркомати.
  15. Електронна комерція.

            Просимо суб’єктів господарювання та їх керівників взяти до уваги зазначену інформацію та враховувати її при здійсненні господарської діяльності.

 

Трансфертне ціноутворення – новації законодавства 2019

 

            Соборне управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 01 січня 2019 року набрав чинності Закон України від 23 листопада 2018 року №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків i зборів» (далі - Закон № 2628), зокрема, в частині трансфертного ціноутворення.

            Встановлено, що внутрішньогосподарські операції мiж нерезидентом i його постійним представництвом в Україні є контрольованою операцією для цілей трансфертного ціноутворення;

            - уточнено визначення господарської операції для цілей трансфертного ціноутворення та порядок переходу права власності на предмет (результат) такої операції від платника податків до нерезидента (у разі експортних операцій) та від нерезидента до платника податків (у разі імпортних операцій);

            - передбачено, що визначення й аналіз функцій сторін правочину здійснюються на пiдставi укладених договорів, даних бухгалтерського обліку, фактичних дій сторін i фактичних обставин проведення операції відповідно до її суті;

            - доповнено новими нормами, згідно з якими у разі відмінності умов договору та фактичних умов та обставин контрольованої операції, комерційні та (або) фінансові характеристики контрольованої операції для цілей трансфертного ціноутворення повинні визначатись згідно з фактичними обставинами. Функціональний аналіз повинен проводитись відповідно до фактичних умов та обставин проведення такої операції. Визначено базові акценти аналізу активів, що використовувалися в рамках контрольованих операцій. Встановлено вимоги до аналізу контрольованих операцій, які не були оформлені документально;

            - передбачено переривання терміну проведення перевірки платника податків з питань дотримання принципу «витягнутої руки» - у разі розгляду судом позовів платника податків з питань, пов’язаних з призначенням, проведенням або предметом такої перевірки, до завершення судових процедур.

Деклараційна кампанія 2019: коли виникає обов’язок

щодо подання декларації про доходи

 

               Соборне управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 1 січня 2019 року розпочалася кампанія декларування доходів громадян, отриманих протягом 2018 року, яка триватиме до 1 травня 2019 року.

            Обов’язок щодо подання податкової декларації виникає при отриманні протягом звітного (податкового) року доходів: 

            - від провадження господарської діяльності, отриманих фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) (п. 177.11 ст. 177 Кодексу);

            - від провадження незалежної професійної діяльності (п. 178.4 ст. 178 Кодексу);

            - від особи, яка не є податковим агентом, крім випадків прямо передбачених Кодексом (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу);

            - у вигляді окремих видів оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати податковими агентами, але не є звільненими від оподаткування (п.п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодекс);

            - у вигляді іноземних доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу);

            - від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Кодексу (п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 та п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Кодексу);

            - у вигляді суми заборгованості за укладеним платником податків цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II цього Кодексу (п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

            - у вигляді інвестиційного прибутку від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у п.п. 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 та п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Кодексу);

            - у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з IV розділом Кодексу (п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 та п. 174.3 ст. 174 Кодексу);

            - у вигляді частини доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.ст. 172 - 173 Кодексу (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

            - у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, у порядку встановленому п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу (п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

            - від продажу власної продукції тваринництва груп 1 - 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, якщо їх сума сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);

            - від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, більших ніж встановлені Земельним кодексом України, та за умови реалізації такої продукції іншим фізичним особам (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);

            - у разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника - фізичної чи юридичної особи, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу (п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);

            - у вигляді благодійної допомоги на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України, та яка надається згідно з п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);

            - з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи, що отримуються іноземцем, який у звітному (податковому) році набув статусу резидента України (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 Кодексу);

            - при відчужені нерухомого майна за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно (п. 172.5 ст. 172 Кодексу);

            - суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору при отриманні зазначених доходів від фізичних осіб - платників єдиного податку четвертої групи (п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Запит на отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДФС можна подати в електронному вигляді

 

               Соборне управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє. Для платників податку запроваджено новий електронний сервіс, який надає можливість платникам податків подати запит на отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДФС в електронному вигляді.

            Подати запит на отримання витягу про стан розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДФС можна через приватну частину (особистий кабінет) Електронного кабінету з використанням електронного цифрового підпису будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів.

            Для цього в приватній частині Електронного кабінету платнику податків  необхідно в меню “Заяви, запити для отримання інформації»  обрати «Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДФС (J1300203)» (далі – Запит), підписати та надіслати.

            Форма Запиту заповнюється автоматично відповідно до реєстраційних даних платника податків. Звертаємо увагу, що підтвердженням подання в ДФС Запиту є отримання платником податків Квитанції в електронному вигляді, в якій зазначено дату та номер реєстрації відповідного запиту. 

            Витяг за результатами обробки Запиту можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

            У разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом платники податків мають можливість звернутися до ДФС за телефоном:0 800 501 007.

Добові для відряджень у 2019 році

 

            Соборне управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області. повідомляє, що до оподатковуваного ПДФО доходу платника податку - фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням (добові):

            у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження;

            для відряджень за кордон - не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, в розрахунку за кожен такий день, як це визначено пп. 170.9.1 Податкового кодексу України.

            Зазначимо, що відповідно до ст 8 Закону «Про Державний бюджет України на 2019 рік» мінімальна заробітна плата з 1 січня 2019 року становить 4173 гривні.

            Отже, в 2019 році неоподатковувана податком на доходи фізичних осіб сума добових для відряджень у межах території України складає 417,3 грн.

            При цьому, сума збільшення розміру добових витрат на відрядження понад встановлені норми включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та, відповідно, відображається в податковому розрахунку за ф. №1ДФ як додаткове благо.

Нова форма декларації з податку на нерухомість

 

               Соборне управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 N 897 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» оновлено форму декларації з податку на нерухомість. Наказ набрав чинності 18 січня 2019 року.

            Нова форма декларації  складається з податкової декларації та двох додатків для розрахунків податкових зобов'язань окремо, а саме: щодо об'єктів житлової та нежитлової нерухомості.

            Нагадаємо, що відповідно до п.п. 5 п. 7 ст. 266 Податкового Кодексу України (далі – ПКУ), платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

            Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

            Сплачувати та подавати звітність з податку на нерухоме майно необхідно за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування.

            Нова редакція форми декларації забезпечить зручність суб’єктам господарювання декларувати податкові зобов’язання з податку по  об’єктах житлової та нежитлової нерухомості. Особливо це стосується надання уточнюючих декларацій.

Перелік осіб, які звільняються від сплати ЄСВ

 

               Соборне управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.4 та п.51 ч.І ст.4 Закону №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) особи, які мають право на призначення пенсії за віком (ст.26 Закону України від 9 липня 2003 року №1058 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування») або є особами з інвалідністю, та отримують пенсію чи соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

            Таким чином, звільняються від сплати ЄСВ фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени фермерського господарства, які:

- отримують пенсію за віком;

- отримують дострокову пенсію;

- отримують пенсію із зниженням пенсійного віку;

- є особами з інвалідністю, незалежно від отримання пенсії або соціальної допомоги.

            Зазначена пільга не поширюється на осіб, які:

- отримують пенсію у зв’язку з втратою годувальника та не отримують пенсію за віком;

- отримують пенсію за вислугу років та не мають права на призначення пенсії за віком.

            Звертаємо увагу, що дія ч.ІV ст.4 Закону №2464 не поширюється на осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

 

Для отримання податкової соціальної пільги робітник повинен подати заяву роботодавцю

 

               Соборне управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що громадяни, які працюють неповний робочий день, та батьки з двома і більше дітьми мають право на податкову соціальну пільгу (далі – пільга). Для її отримання та зменшення податкових зобов’язань, громадянин повинен подати заяву до бухгалтерії підприємства.

            Пільга – це можливість платника зменшити нараховану суму місячної заробітної плати на розмір такої пільги. Тобто заробітна плата зменшується на суму пільги і лише після цього оподатковується податком на доходи фізичних осіб.

            Пільга складає 50 відс. місячного розміру прожиткового мінімуму для дієздатних осіб, встановленого на 1 січня звітного податкового року. У 2019 році – 960,5 грн. (50 відс. від 1921 грн. прожиткового мінімуму для дієздатних осіб станом на 1 січня 2019 року). Право на таку пільгу має кожна працююча людина, яка отримує заробітну плату та є платником податку на доходи фізичних осіб.

            При цьому особа має відповідати певним умовам:

- пільга застосовується до нарахованої місячної заробітної плати, якщо її розмір не перевищує суму, яка дорівнює місячному прожитковому мінімуму, який діє на 1 січня звітного року для дієздатної особи, помноженої на 1,4 та округленої до 10 гривень. У 2019 році сума обмеження складає 2690 гривень;

- пільга застосовується лише до заробітної плати та не стосується інших доходів;

- пільга починає застосуватися роботодавцем з дня отримання від платника заяви і документів, які підтверджують право на її використання;

- пільга не застосовується, якщо працівник, окрім заробітної плати, отримує виплати з бюджету у вигляді стипендії, грошового або майнового забезпечення учня, студента, аспіранта тощо;

- податкова пільга надається тільки за одним місцем роботи.

            Деяким категоріям платників пільга надається у більшому розмірі, ніж звичайно. Це – студенти, аспіранти, ординатори, ад’юнкти, чорнобильці І та ІІ категорій, інваліди І та ІІ груп, а також ветерани війни, зокрема, учасники бойових дій. Для батьків неповнолітніх дітей передбачено особливий порядок надання пільги. Вона надається обом батькам, а якщо в сім’ї двоє та більше дітей до 18 років, пільга надається на кожну дитину. Наприклад, для матері з двома дітьми пільга складає не 960,5 грн., а 1921 грн, з трьома – 2881,5 гривень. При цьому лише для одного з батьків граничний розмір заробітної плати, який дає право на пільгу, збільшується в залежності від кількості дітей у віці до 18 років.