Сьогодні 19-11-2019
Соборна районна у місті Дніпрі рада Офіційний портал

З січня по серпень платники Дніпропетровщини перерахували

до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску майже 65 мільярдів гривень

З початку 2019 року органами ДФС у Дніпропетровській області та Дніпропетровською митницею ДФС забезпечено у бюджети всіх рівнів (без врахування Дніпропетровського управління офісу ВПП ДФС)                                            54 млрд 611,7 млн грн, що на 14 млрд 848 млн грн перевищує показник відповідного періоду минулого року.

Так, до державного бюджету впродовж восьми місяців 2019 року спрямовано 37 млрд 659,2 млн грн, що на 11 млрд 024,9 млн грн (або на 41,4 %) більше надходжень січня – серпня минулого року.

До місцевих бюджетів за відповідний період забезпечено                                                      16 млрд 952,5 млн гривень. Це на 3 млрд 823,1 млн грн (або на 29,1 %) більше фактичних надходжень січня – серпня 2018 року.

За підсумками восьми місяців поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зібрано                                                10 млрд 376,6 млн грн, що перевищує минулорічні показники на                                         1 млрд 634,0 млн грн (або на 18,7 %).

 

До уваги платників – оновлені бюджетні рахунки для сплати податків і зборів, відкриті відповідно до вимог стандарту IBAN

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що на виконання п. 3 постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунка (IBAN) в Україні» Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) здійснено заміну діючих рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог стандарту IBAN.

Перехід на міжнародні номери рахунків при обслуговуванні бюджетів за доходами буде здійснюватись Казначейством з 01 жовтня 2019 року.

Таким чином, починаючи з 01 жовтня 2019 року змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN.

 

Зміни до порядку зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 31.08.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) від 21 серпня 2019 року № 778 (далі – Постанова № 778).

Постановою № 778 внесено зміни до Порядку зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування у 2019 році, затвердженого постановою КМУ від 27 березня 2019 року № 259 «Деякі питання зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування у 2019 році» (далі – Порядок).

Зміни спрямовані на реалізацію п.п. 431 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України стосовно спрямування частини акцизного податку з пального до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування.

З метою автоматичного розподілу між бюджетами місцевого самоврядування частини (13,44 %) акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального у другому півріччі 2019 року Постановою № 778 встановлені відповідні частки (додаток 2 до Порядку).

 

Відповідальність при несвоєчасному перерахуванні (неперерахуванні) єдиного внеску з вини банку

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що органи ДПС застосовують до банків фінансові санкції, зокрема, за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування банками на рахунки органів ДПС сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок); фінансових санкцій, зазначених у частині 11 ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), органами ДПС нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування), та накладається штраф у розмірі   10 відсотків своєчасно не зарахованих (неперерахованих) сум.

Норми визначені п. 1 частини дванадцятої ст. 25 Закону № 2464.

Фінансові санкції до суб’єктів господарювання за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску визначено частиною 11 ст. 25 Закону № 2464, яка не передбачає застосування органом ДПС до суб’єкта господарювання штрафних санкцій у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) єдиного внеску з вини банку.

Водночас, відповідно до п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України від 05 квітня 2001 року                           № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями, з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених ПКУ, а також несе іншу відповідальність, встановлену ПКУ, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів, платежів розпочинається з моменту такого відновлення (п. 129.7. ст. 129 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, орган ДПС не застосовує до суб’єкта господарювання штрафні санкції у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) єдиного внеску з вини банку.

При цьому суб’єкт господарювання повинен надати до органу ДПС заяву з копіями платіжних документів, що засвідчують факт подання їх до установи банку.

 

Установи і підприємства мають право

вести касову книгу в електронній формі

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що установи/підприємства за умови забезпечення належного зберігання касових документів мають право вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп’ютерних засобів. Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, повинне забезпечувати візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги («Вкладний аркуш касової книги» та «Звіт касира»), які за формою і змістом повинні відтворювати форму та зміст касової книги в паперовому вигляді.

Норми встановлені п. 41 розділу IV Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами (далі – Положення № 148).

Відповідно до підпунктів 5 та 6 Пояснення до заповнення додатка 5 до Положення № 148 записи в касовій книзі здійснюються на підставі інформації з касових документів. Записи в касовій книзі здійснюються до початку наступного робочого дня (тобто із залишками на кінець попереднього дня), а також містять усі реквізити, що передбачені формою касової книги. Сторінки касової книги нумеруються автоматично в порядку зростання з початку року.

Під час складання електронного документа касової книги роздруковуються кожна з двох частин аркуша касової книги: «Вкладний аркуш касової книги» та «Звіт касира».

Водночас:

1) у разі роздрукування «Вкладного аркуша касової книги» у кінці місяця автоматично роздруковується загальна кількість аркушів касової книги за цей місяць, а в разі роздрукування в кінці року – їх загальна кількість за рік;

2) після роздрукування «Вкладного аркуша касової книги» і «Звіту касира» касир перевіряє правильність складання цих документів, підписує їх і передає «Звіт касира» разом з відповідними касовими документами до бухгалтерії під підпис у «Вкладному аркуші касової книги»;

3) протягом року «Вкладний аркуш касової книги» зберігається касиром окремо за кожний місяць. Після закінчення календарного року (або залежно від потреби) «Вкладний аркуш касової книги» формується в підшивки в хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів за рік засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера установи/підприємства – юридичної особи, а підшивки формуються в книгу;

4) після закінчення календарного року касова книга на електронних носіях передається для зберігання відповідно до законодавства України.

 

Про початок діяльності Головним управлінням ДПС

у Дніпропетровській області та загальні напрямки його роботи

В інформаційному агентстві «МОСТ-Днепр» відбулася прес-конференція на тему «Про початок діяльності Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області та загальні напрямки його роботи» за участі начальника управління комунікацій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області                   Манушак Осипової.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р «Питання Державної податкової служби», відповідно якого передано Державній податковій службі функції з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.

Манушак Осипова зазначила, що Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області здійснено державну реєстрацію та вже розпочато свою діяльність 03 вересня 2019 року. У складі організаційної структури Головного управління ДПС, крім самостійних структурних підрозділів, також функціонує 9 територіальних управлінь, утворених на правах відокремлених підрозділів.

«Головним управління ДПС у Дніпропетровській області вже проведено такі процедури, як: реєстрація юридичної особи, затвердження структури, штатного розпису, переведення працівників з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області.

Надання всебічної допомоги платникам у виконанні зобов’язань зі сплати податків та зборів, якісне виконання функцій податковою службою як органу, що реалізує державну податкову політику, та кваліфіковані працівники, які користуються довірою у платників податків, – це головні цілі, покладені в основу розвитку податкової служби», – зауважила вона.

Державна податкова служба продовжить розпочату роботу над розвитком сервісних функцій, модернізацією ІТ-сервісів та платформ.

Модернізація очікує і існуючий Електронний кабінет.

Мета Державної податкової служби – якнайменша кількість контактів між працівниками державної податкової служби та платниками податків.

До того ж, головне завдання, яке поставлено перед Державною податковою службою, – забезпечення сталих надходжень до бюджетів усіх рівнів шляхом покращення адміністрування.

Подальша щоденна робота нової податкової служби буде так само непомітною для сумлінних платників податків, а також відкритою, яка чує, розуміє та захищає інтереси чесного бізнесу.

У зв’язку з початком роботи Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області з 03 вересня 2019 року Манушак Осипова звернула особливу увагу на початок роботи новоствореного субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» за посиланням: https://dp.tax.gov.ua/

«Тож, шановні платники, запрошуємо вас до перегляду цієї сторінки, яка є інформаційною Інтернет-платформою, інформаційним майданчиком Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області. На ній щодня оприлюднюється актуальна інформація з питань податкового законодавства та розміщені електронні сервіси для комфортного обслуговування платників», – акцентувала Манушак Осипова.

До уваги платників ПДВ!

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V «Податок на додану вартість» ПКУ – це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Тобто, якщо платник ПДВ придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, за якими податкові зобов’язання визначаються за касовим методом, то суми ПДВ, сплачені у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), до податкового кредиту включаються теж за касовим методом.

За операціями, за якими податкові зобов’язання нараховуються в загальновстановленому порядку відповідно до ст. 187 ПКУ, право на податковий кредит виникає за правилами, визначеними ст. 198 ПКУ.

При одночасному застосуванні платником ПДВ двох способів обліку податкових зобов’язань, а саме: за касовим методом та за подією, що сталася раніше, а придбані та/або виготовлені ним товари/послуги, призначені для часткового використання в операціях, за якими дата виникнення податкових зобов’язань визначається частково за касовим методом, а частково – за подією, що сталася раніше (дата списання коштів з банківського рахунка платника ПДВ на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником ПДВ товарів/послуг), то право на податковий кредит відповідно виникатиме пропорційно такому призначенню та використанню таких товарів/послуг.

 

Обмеження граничних сум готівкових розрахунків

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.

Відповідно до п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) грн включно;

2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене в п. 6 розділу II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Згідно з п. 7 розділу ІІ Положення № 148 фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:

  1. Із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) гривень уключно.

Платежі на суму, що перевищує 50 000 грн, проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством України порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку;

  1. Між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) гривень уключно.

Платежі на суму, яка перевищує 50 000 грн, здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).

Пунктом 8 Положення № 148 визначено, що обмеження, установлені підпунктами 6 та 7 розділу II Положення № 148, не стосуються:

1) розрахунків суб’єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами;

2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;

3) використання готівки, виданої на відрядження;

4) виплат, пов’язаних з оплатою праці;

5) використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій, створеного на виконання частини третьої ст. 24 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».

 

Умови, за яких у платника акцизного податку

припиняється обов’язок з подачі декларацій

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Норми встановлені п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому, платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).

Також платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2¹ ст. 49 ПКУ).

Отже, якщо платник не є особою, яка реалізує пальне або спирт етиловий, або здійснює діяльність, яка не ліцензується, тобто у нього відсутні діючі (у т.ч. призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією та у звітному періоді у такого платника не виникли об’єкти оподаткування, або не з’явились показники, що підлягають декларуванню, то платник у такому звітному періоді не зобов’язаний подавати декларацію з акцизного податку.

 

Платники Дніпропетровщини задекларували за 2018 рік доходів

на суму понад 4,4 мільярдів гривен

За вісім місяців поточного року громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано                           43 509 податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2018 рік, що на      319 декларацій менше аналогічного періоду минулого року. Про це повідомила    в. о. начальника управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяна Чорнодобравська.

Загальна сума задекларованого громадянами доходу становить                              4 млрд 430,2 млн грн, що на 1 млрд 438,9 млн грн більше ніж у минулому році.

Сума податку на доходи фізичних осіб, визначена громадянами до сплати у 2019 році, становить 102,8 млн гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року вона збільшилась на 4,9 млн гривень. Сума військового збору до сплати складає 13,9 млн грн, що на 0,9 млн грн більше ніж у 2018 році.

Дохід понад 1,0 млн грн задекларували 293 громадяни. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу складає                                                   2 млрд 626,0 млн гривень. Сума податку на доходи фізичних осіб до сплати складає 34,5 млн грн, військового збору – 4,0 млн гривень.

Попри завершення деклараційної кампанії, ще до кінця року громадяни можуть скористатися правом на отримання податкової знижки за наслідками                   2018 року. На сьогодні вже 7 403 мешканці Дніпропетровщини скористалися такою можливістю. Задекларована сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню на розрахункові рахунки платників складає                                   15,2 млн гривень. На цей час повернуто 12,9 млн гривень.

 

Юристи податкової служби Дніпропетровщини виграли у судах 456 справ

Станом на вересень 2019 року на розгляді у судах різних інстанцій за участі органів ДФС Дніпропетровської області перебувало понад 7,6 тисяч справ різних категорій на загальну суму 12,2 млрд гривень.

«З розглянутих судами у січні – серпні поточного року 759 справ на суму                 3,2 млрд грн на користь податкових органів області вирішено 456 справ на суму 2,1 млрд гривень», – повідомив начальник управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олег Басан.

Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень-рішень.

Так, з початку року на розгляді у судах знаходилось 5 043 таких справ на суму 9,4 млрд гривень. З них судами розглянуто 470 справ на суму 2,4 млрд грн, з яких на користь податкових органів вирішено 267 справ на суму 1,4 млрд гривень.

 

Операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об’єктом оподаткування ПДВ

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що реєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання його реєстрації, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник ПДВ, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов’язань із ПДВ у випадках, визначених ПКУ.

Норми визначені п.п. «б» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону (п. 184.7 ст. 184 ПКУ).

Крім того, згідно з п.п. «а» п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник ПДВ зобов’язаний, зокрема, нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є об’єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7                 п. 196.1 ст.196 ПКУ).

Операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об’єктом оподаткування ПДВ (п. 196.1.7                           ст. 196 ПКУ).

Отже, платник ПДВ, що реорганізується шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону, не здійснює ні нарахування податкових зобов’язань на товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, і які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника ПДВ, ні зменшення податкового кредиту по операціях з їх придбання.

 

Електронні сервіси для платників податків

у системі електронного адміністрування ПДВ

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що на офіційному вебпорталі ДПС України розміщені електронні сервіси для платників податків у системі електронного адміністрування ПДВ.

За наступними кодами форм можливо створити / отримати:

J/F1300104 – Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних:

J/F1400104 – Витяг з Єдиного реєстру поданих накладних;

J/F1301206 – Запит щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

J/F1401206 – Витяг щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ;

J/F1301302 – Запит на отримання інформації щодо суми збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ΣНакл), за рахунок сум від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів;

J/F1401302 – Витяг з системи електронного адміністрування ПДВ щодо суми збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних;

J/F1301402 – Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних;

J/F1401402 – Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних (надається по виданих податковим накладним та розрахункам коригування зареєстрованих з порушенням граничного терміну реєстрації за запитуваний період, та податкові накладні за вказаним кодом філії);

J/F1301902 – Запит щодо отримання інформації в розрізі операцій з системи електронного адміністрування ПДВ;

J/F1401902 – Витяг в розрізі операцій з системи електронного адміністрування ПДВ;

J/F1302301 – Запит щодо отримання реквізитів електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку;

J/F1402301 – Витяг про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку;

J/F1302401 – Запит щодо отримання інформації, щодо залишку узгоджених податкових зобов’язань платника податку, несплачених до бюджету, що обліковуються в Державній казначейській службі України;

J/F1402401 – Витяг щодо отримання інформації, щодо залишку узгоджених податкових зобов’язань платника податку, несплачених до бюджету, що обліковуються в Державній казначейській службі України.

 

Продаж білетів державних лотерей: застосування РРО

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема, при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Норми визначені п. 4 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року                              № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).

Згідно з п. 11 ст. 1 Закону України від 06 вересня 2012 року № 5204-VI «Про державні лотереї в Україні» із змінами та доповненнями (далі –                                 Закон № 5204) оператор державних лотерей – юридична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, що одержала право на проведення державних лотерей у порядку, визначеному Законом № 5204.

Лотерейний білет – документ встановленої умовами проведення лотереї форми, виготовлений відповідно до вимог законодавства, наявність якого засвідчує внесення гравцем лотереї ставки і надає право одержати приз відповідно до умов проведення лотереї. Державна лотерея може проводитись як із застосуванням лотерейних білетів, так і з застосуванням інших засобів, які дозволяють засвідчити участь у лотереї або розмір виграшу, якщо вони передбачені умовами лотереї, в тому числі через термінали електронної системи прийняття ставок (п. 8 ст. 1 Закону № 5204).

Електронна система прийняття ставок – програмно-технічний комплекс, призначений для фіксації та обліку ставок у державній лотереї, фіксації виплати призів і/або виплати призів, зберігання інформації про проведення лотереї, а також для здійснення інших операцій, пов’язаних з проведенням державної лотереї.

Електронна система прийняття ставок складається з центральної електронної системи та терміналів електронної системи прийняття ставок, пов’язаних між собою електронним або іншим зв’язком (п. 16 ст. 1 Закону № 5204).

Пунктом 17 ст. 1 Закону № 5204 визначено, що термінал електронної системи прийняття ставок – це програмно-технічний комплекс, який призначений для реєстрації здійснених розповсюджувачем або гравцем (термінал самообслуговування) операцій з прийняття ставок у державні лотереї, перевірки виграшності лотерейних білетів або інших засобів, які засвідчують участь у грі, виплати виграшів та передачі інформації про здійснені операції до центральної електронної системи. Термінал електронної системи прийняття ставок не повинен містити в собі приладів та/або програм, які самостійно визначають результат розіграшу лотереї або розмір виграшу гравця, а також не може бути з’єднаним з такими пристроями та/або програмами (крім з’єднання з центральною електронною системою державної лотереї).

Враховуючи вищевикладене та норми ст. 9 Закону № 265, суб’єкти господарювання – оператори державних лотерей при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, РРО та книги обліку розрахункових операцій не застосовують.

При цьому оператори державних лотерей забезпечують ведення та подання статистичної та бухгалтерської звітності щодо проведення державних лотерей, руху лотерейних білетів та коштів у порядку, встановленому законодавством (п. 4 ст. 6 Закону № 5204).

 

Відповідальність за несвоєчасну сплату (несплату)

частини чистого прибутку (доходу) до державного бюджету України

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 із змінами визначено Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями (далі – Порядок № 138).

Пунктом 2 Порядку № 138 встановлено, що частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.

Частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства (п. 3 Порядку № 138).

Контроль за відрахуванням до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями покладено, зокрема, на Державну податкову службу.

Нормами п. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених ПКУ та іншими законами України.

Так, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, то до такого платника застосовується відповідальність у вигляді штрафу, передбаченого ст. 126 ПКУ, та пені відповідно до положень п. 129.4 ст. 129 ПКУ.

Крім того, згідно зі ст. 163² Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X із змінами та доповненнями неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) тягнуть за собою також накладення штрафу на посадових осіб.

 

 

 

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області