Друк

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, як частина суми процентів, сплачених цим платником за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.

Так, платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ). Тобто, повернення податку на доходи фізичних осіб може здійснюватися лише в межах сум, які фактично надійшли до бюджету від конкретного платника податку у звітному році.

Таким чином, якщо умовами молодіжного житлового кредиту передбачено повну або часткову компенсацію за рахунок бюджетних коштів відсотків за таким кредитом, то претендувати на податкову знижку одержувач такого молодіжного кредиту може тільки в частині особисто сплачених ним процентів, але при дотриманні інших умов, виконання яких є обов’язковим для отримання права на податкову знижку. При повній компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів платник податку не має законодавчих підстав на податкову знижку за таким кредитним договором.

 

Групи нематеріальних активів до яких належать витрати на придбання права користування комп’ютерними програмами та кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 (далі – П(С)БО 8), нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) електронний підпис – електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис.

Кваліфікований електронний підпис – удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Засіб електронного підпису чи печатки – апаратно-програмний або апаратний пристрій чи програмне забезпечення, які використовуються для створення та/або перевірки електронного підпису чи печатки.

У податковому обліку групи нематеріальних активів та строки дії права користування нематеріальними активами визначені у п.п. 138.3.4 п. 138.3                ст. 138 ПКУ.

Зокрема, в податковому обліку до групи 5 відносяться авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (баз даних), фонограми, відеограми, передач (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; до групи 6 відносяться інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Отже, згідно з нормами ст. 138 ПКУ витрати платника податку на придбання права користування комп’ютерними програмами відносяться до групи 5 нематеріальних активів, а витрати на придбання кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів – до групи 6 нематеріальних активів.

 

Порядок оподаткування ПДВ операцій за договором товарного кредиту

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до пп.14.1.245 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) товарний кредит - товари (роботи, послуги), що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичних чи фізичних осіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (роботи, послуги) покупцеві (замовникові) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ, у тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту (пп.«а» п.185.1 ст.185 ПКУ).

Якщо платник податку здійснює операції з постачання товарів/послуг, які є об’єктом оподаткування згідно із ст.185 ПКУ, під забезпечення боргових зобов’язань покупця, наданих такому платнику податку у формі простого або переказного векселя, або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість, визначена в порядку, встановленому п.188.1 ст.188 ПКУ, без урахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - така договірна вартість, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що повинні бути нараховані на суму номіналу такого векселя (п.189.7 ст.189 ПКУ).

У разі постачання товарів за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки), умови яких передбачають сплату (нарахування) відсотків, датою збільшення податкових зобов’язань у частині таких відсотків вважається дата їх нарахування згідно з умовами відповідного договору (п.187.3 ст.187 ПКУ).

Таким чином, якщо сторони укладають договори купівлі-продажу на умовах товарного кредиту, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент, то незалежно від наявності боргового інструменту та форми розрахунків за такі товари база оподаткування ПДВ у продавця таких товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з договірної вартості цих товарів, збільшеної на загальну суму процентів, визначених договором.

 

Штрафні санкції передбачені за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) або внесення змін до облікових даних в контролюючих органах

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. 

Згідно з п. 117.1 ст. 117 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених ПКУ,

– тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн., на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1020 гривень.

У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення,

При цьому, складається податкове повідомлення-рішення за формою «Р», згідно з вимогами, установленими Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 із змінами та доповненнями.

Порушення, передбачені ст. 117 ПКУ контролюючі органи виявляють у процесі проведення документальних перевірок.

 

Заповнення реквізитів «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжного доручення на сплату єдиного внеску

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Вимоги щодо заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) визначені Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 666).

Так, відповідно до п. 5 Порядку № 666 при сплаті єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);

у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);

у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), який здійснює сплату (далі – код за ЄДРПОУ);

у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;

у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.

Відповідно до п. 13 додатка 9 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, при заповненні реквізита «Отримувач»:

зазначається повне або скорочене (за наявності) найменування отримувача, яке міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або в Єдиному банку даних юридичних осіб, або в реєстраційному документі;

зазначається прізвище, ім’я, по батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по батькові отримувача, яке містить паспорт громадянина України (або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів);

під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

Зазначений порядок розповсюджується і на платників єдиного внеску.

При цьому, відповідно до частини шостої ст. 9 Закону № 2464 для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному контролюючому органу.

Таким чином, оскільки єдиний внесок не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування контролюючого органу та його код за ЄДРПОУ.

 

До уваги платників рентної плати за спеціальне вокоритсаня води!

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату за спеціальне використання води (далі – рентна плата) та за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту – починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання. 

Норми визначені п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Водокористувачі, які використовують воду із змішаного джерела, обчислюють рентну плату, враховуючи обсяги води в тому співвідношенні, у якому формується таке змішане джерело, що зазначається, зокрема в дозволах ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.3 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Водокористувачі, які використовують воду з каналів, обчислюють рентну плату виходячи з фактичних обсягів використаної води, встановлених лімітів використання води, ставок рентної плати, встановлених для водного об’єкта, з якого забирається вода в канал, та коефіцієнтів (п.п. 255.11.4 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Рентна плата за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій, та ставки рентної плати (п.п. 255.11.5 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

За умови експлуатації водних шляхів вантажними самохідними і несамохідними суднами рентна плата за спеціальне використання води для потреб водного транспорту обчислюється виходячи з фактичних даних обліку тоннаж-доби та ставки рентної плати, а пасажирськими суднами – виходячи з місця-доби та ставки рентної плати (п.п. 255.11.6 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Справляння рентної плати за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва не звільняє водокористувачів від сплати рентної плати за спеціальне використання води (п.п. 255.11.7 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Рентна плата за спеціальне використання води для потреб рибництва обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування), та ставок рентної плати (п.п. 255.11.8 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Водокористувачі, які застосовують для потреб охолодження обладнання оборотну систему водопостачання, обчислюють рентну плату виходячи із фактичних обсягів води, використаної на підживлення оборотної системи. За всі інші обсяги фактично використаної води рентна плата обчислюється на загальних підставах (п.п. 255.11.9 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Згідно з п.п. 255.11.10 п. 255.11 ст. 255 ПКУ обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.

За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі.

Обсяг фактично використаної води на державних системах у зрошувальному землеробстві визначають органи водного господарства                   (п.п. 255.11.11 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.13            п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

 

Про відлік доби проживання для цілей справляння туристичного збору

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Ставка туристичного збору (далі – збір) встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у розмірі до 0,5 відсотка – для внутрішнього туризму та до 5 відсотків – для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.

Норми встановлені п.п. 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 ПКУ.

При цьому базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5              ст. 268 ПКУ (п.п. 268.4.1 п. 268.4 ст. 268 ПКУ).

Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджені наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 № 19, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.04.2004 за № 413/9012 із змінами та доповненнями (далі – Правила), регламентують основні вимоги щодо користування готелями та аналогічними засобами розміщення усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері надання послуг розміщення споживачам, і регулюють відносини між споживачами (фізичними особами, які проживають у готелях або мають намір скористатися готельними послугами) та готелями, виконавцями цих послуг.

Так, п. 1.3 глави 1 Правил визначено, що розрахункова година – це година, яка встановлена в готелі та при настанні якої споживач повинен звільнити номер у день виїзду й після якої здійснюється заселення в готель.

Відповідно до п. 3.8 глави 3 Правил плата за надання готельних послуг стягується у відповідності до єдиної розрахункової години – 12-ї години поточної доби за місцевим часом. Готель з урахуванням місцевих особливостей вправі змінити єдину розрахункову годину. Як правило, розрахункова година зазначається у внутрішніх правилах готелю.

Пунктом 3.7 глави 3 Правил встановлено, що договір про надання готельних послуг може бути укладений на визначений або невизначений термін. При укладанні договору на невизначений термін погодженим вважається найбільш короткий термін, як правило одна доба; дія договору в такому разі завершується о 12 год. 00 хв. дня, наступного за днем прибуття споживача. Тобто, відлік доби проживання розпочинається з 12 години дня, що передує дню виїзду, та триває 24 години до розрахункової години, встановленої готелем.

 

Звільненому працівнику нараховано дохід у вигляді індексації заробітної плати за минулі періоди: що з єдиним внеском?

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України від                     03 липня 1991 року 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1282) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від    17 липня 2003 року № 1078 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1078).

Об’єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (частина перша ст. 2 Закону № 1282, п. 2 Порядку № 1078).

Згідно з п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року           № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для роботодавців, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року  № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).

Суми виплат, пов’язаних з індексацією заробітної плати, входять до фонду оплати праці у складі фонду додаткової заробітної плати (п.п. 2.2.7 п. 2.2 розділу 2 Iнструкції № 5) та є об’єктом для нарахування єдиного внеску.

Водночас, частиною 2 ст. 7 Закону № 2464 встановлено, що для осіб, які, зокрема отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Зазначений порядок нарахування єдиного внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час.

Відповідно до частини 5 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для роботодавців встановлюється у розмірі 22 % до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Обчислення єдиного внеску здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, згідно з якими провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок (частина 3 ст. 9 Закону № 2464).

Згідно з п. 3 розділу IV Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями, якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема, у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми нарахованої заробітної плати включаються до заробітної плати того місяця, у якому були здійснені такі нарахування.

Враховуючи викладене, база нараховування єдиного внеску на суму доходу у вигляді індексації заробітної плати, нарахованого звільненому працівнику за минулі періоди, визначається шляхом ділення такого доходу на кількість місяців, за які він нарахований, та включення до заробітної плати місяця, в якому були здійснені такі нарахування. Якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, то сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

 

Закон України № 466 змінив податковий облік ФОП та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема до ст. 65 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якою визначено порядок взяття на облік у контролюючому органі самозайнятої особи.

Так, з 23.05.2020, відповідно до п. 65.5 ст. 65 ПКУ, взяття на облік самозайнятої особи здійснюється контролюючим органом у день отримання відповідних відомостей від державного реєстратора (для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП)) або прийняття заяви (для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність).

Раніше взяття на облік самозайнятої особи здійснювалось контролюючим органом не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідних відомостей від державного реєстратора.

Дані про взяття на облік ФОП передаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань у день взяття на облік у порядку, встановленому Міністерством юстиції України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Взяття на облік ФОП підтверджується відомостями, оприлюдненими на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Раніше взяття на облік ФОП підтверджувалось випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що надсилалась (видавалась) ФОП у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Крім того, оновлено п. 65.9 ст. 65 ПКУ, відповідно до якого, фізична особа, яка зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, обліковується у контролюючих органах як ФОП з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Також внесено зміни до п. 65.10 ст. 65 ПКУ, яким визначено порядок внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення підприємницької діяльності ФОП чи незалежної професійної діяльності фізичної особи. Так, підставами для внесення такого запису буде:

► внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП – з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП;

► припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу – з дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення або іншої дати, визначеної законом, що регулює реєстрацію відповідної незалежної професійної діяльності, датою припинення, зупинення або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу;

► закінчення строку дії свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо) – з дати закінчення такого строку;

► анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, або скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації фізичної особи підприємцем – з дати такого анулювання чи скасування.

Також визначено, що державна реєстрація припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.

У разі якщо після внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.

 

Розширено перелік витрат, дозволених для включення до податкової знижки у 2020 році у зв’язку з короно вірусною хворобою (COVID - 19)

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 540) розширено перелік витрат, дозволених для включення до податкової знижки.

Так, громадяни – платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень статті 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зможуть включити до такої знижки (у повному обсязі без урахування обмежень) суму грошових коштів, або вартість:

При цьому, зазначені вище кошти, обладнання, товари, матеріали добровільно перераховані (передані) протягом карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку встановленому законом на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) наступним суб’єктам (одному або декільком):

Зазначеною податковою знижкою фізичні особи – платники ПДФО зможуть скористатися за результатами звітного 2020 податкового року. Для цього у 2021 році їм необхідно подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік у терміни, визначені ПКУ, а саме – по 31 грудня 2021 року включно.

Норми запроваджені Законом № 540, який доповнив підрозділ 1 розділу XX «Перехідних положень» ПКУ пунктом 11.

 

          За січень – травень до зведеного бюджету надійшло 292,3 млрд гривень

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

За оперативними даними, протягом січня – травня 2020 року за платежами, що контролюються ДПС, до зведеного бюджету надійшло (сальдо) 292,3 млрд грн. Це на 11,2 млрд грн, або на 4 відс. більше, ніж у січні – травні 2019 року.

До державного бюджету надійшло 185,5 млрд грн, що на 9,1 млрд грн, або на 5,1 відс. більше відповідного показника минулого року. Місцеві бюджети отримали 106,8 млрд грн. Це на 2,1 млрд грн, або на 2,0 відс. більше надходжень січня-травня 2019 року.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні – травні 2020 року становили 180,7 млрд грн, індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 95,7 відсотка.

З початку року платникам податків на рахунки відшкодовано 63,4 млрд грн податку на додану вартість.

У розрізі основних платежів у січні – травні 2020 року приріст порівняно з січнем – травнем 2019 року забезпечено з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів – у 1,3 раза (+ 9,8 млрд грн), податку на прибуток підприємств – на 6,9 відс. (+ 3,5 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб  – на 7,5 відс. (+ 3,1 млрд грн), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів – на 17 відс. (+ 3,6 млрд гривень).

 

Платники Дніпропетровщини задекларували за 2019 рік доходів на суму понад 2,6 млрд гривень

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

За п’ять місяців 2020 року громадянами Дніпропетровської області та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, надано до податкових органів 20 343 податкові декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік. Загальна сума задекларованих ними доходів склала 2 млрд 622,1 млн гривень.

До сплати за результатами декларування підлягає 82,2 млн грн податку на доходи фізичних осіб, сума військового збору до сплати складає 11,0 млн гривень.

Повернення з бюджету у вигляді податкової знижки отримають 2 564 громадяни на загальну суму 6,7 млн гривень. Про це інформувала начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

Про одержані у 2019 році понад мільйонні статки повідомили 188 громадян Дніпропетровської області. Загальна сума їх минулорічного задекларованого доходу складає 1 млрд 673,2 млн гривень.

Нагадуємо, що через карантинні обмеження, пов’язані з COVID-19, подання декларації подовжено до 1 липня 2020 року. Разом із тим, як і раніше, громадяни, які мають намір скористатися правом на податкову знижку, можуть подавати декларацію до завершення поточного року, тобто по 31 грудня 2020 року.

«Шановні громадяни! Вже менше місяця залишилося до закінчення кампанії декларування доходів, отриманих у 2019 році. Запрошуємо мешканців Дніпропетровщини долучитися до деклараційного процесу, чесно і свідомо виконати свій громадський обов’язок», – закликала начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

 

До уваги платників рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України!

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України дорівнює календарному місяцю.

Норми встановлені п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

З урахуванням норм п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п.п. 257.3.3 п. 257.3                  ст. 257 ПКУ платник рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, подає до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику, податкову декларацію, яка містить, зокрема додаток з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.

Форма Податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2016 № 927) із змінами та доповненнями.

Сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) місяць, сплачується платником до бюджету протягом               10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації (п. 257.5 ст. 257 ПКУ).

 

Подали таблицю даних платника ПДВ і не зазначили види діяльності – подайте нову таблицю даних!

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок) платник ПДВ має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою (додаток 5).

У Таблиці зазначаються:

► види економічної діяльності відповідно до КВЕД;

► коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

► коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг    (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 13 Порядку).

Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника ПДВ (п. 14 Порядку).

У разі, якщо платник ПДВ не зазначив в попередньо поданій до контролюючого органу Таблиці види діяльності, то такий платник може надати інформацію щодо видів діяльності шляхом подання нової Таблиці, в якій зазначає такі види діяльності та відповідно коди товарів згідно УКТ ЗЕД та коди послуг згідно ДКПП.

 

Обставини, за яких може бути застосовано адміністративний арешт майна платника податків

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.

Норми встановлені п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 94.2 ст. 94 ПКУ арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:

 

Фізособою – орендодавцем отримано дохід від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення: що з ПДФО?

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включається дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Згідно з п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника ПДФО – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Водночас, відповідно до п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ, якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, то особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є платник ПДФО – орендодавець.

Такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує ПДФО до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) (п.п. «а» п.п. 170.1.5 п. 170.1                  ст. 170 ПКУ).

Декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).

Відповідно до п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 ПКУ фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розділу IV ПКУ за нарахування та утримання ПДФО, сплачує (перераховує) ПДФО до відповідного бюджету:

а) у разі коли така фізична особа є податковим агентом, – за місцем реєстрації у контролюючих органах, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості);

б) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам – за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв);

в) в інших випадках – за її податковою адресою, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).

Підпунктом 168.4.1 п. 168.4 ст. 168 ПКУ передбачено, що податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України.

Якщо фізична особа – орендодавець отримав дохід від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, то такому орендодавцю необхідно нарахувати ПДФО та сплатити (перерахувати) його за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості) в строки, встановлені ПКУ.

При цьому Декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Річна Декларація за 2019 рік подається до 01 липня 2020 року,крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ, коли така Декларація може бути подана пізніше цього строку.

 

Платникам податку на нерухомість

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни, зокрема до ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, починаючи з 23.05.2020 (з дати набрання чинності змін, внесених до ПКУ Законом № 466 в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість)), відповідно до п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ з переліку об’єктів оподаткування податком на нерухомість виключені будівлі промисловості, які віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Слід зазначити, що у попередній редакції норма виключала з об’єктів податком на нерухомість всі будівлі промисловості, у тому числі без обмеження їх використання безпосередньо підприємствами промисловості, що давало можливість застосовувати преференцію і щодо об’єктів, зданих в оренду іншим суб’єктам господарювання.

З урахуванням внесених Законом № 466 змін для застосування преференції, визначеної п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 cт. 266 ПКУ, суб’єктом господарювання – власником об’єкта нерухомості (будівлі промисловості) такий об’єкт нерухомості має одночасно відповідати таким ознакам:

► будівля промисловості має відповідати (бути класифікована) групі «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд  ДК 018-2000;

► будівля промисловості має використовуватися суб’єктом господарювання протягом звітного (податкового) періоду за призначенням у господарській діяльності;

► основний вид діяльності суб’єкта господарювання згідно з реєстраційними даними має бути класифікований у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010;

► будівля промисловості (у т.ч. її частина) протягом звітного (податкового) періоду не має бути здана в оренду, лізинг, позичку іншим суб’єктам господарювання.

 

Про особливості заповнення податкової декларації з податку на прибуток підприємств за звітні періоди 2020 року

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.

Державна податкова служба України у зв’язку з набранням чинності Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) листом від 04.06.2020 № 8939/7/99-00-07-02-01-07 (далі – Лист № 8939) повідомила про особливості заповнення податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – декларація) за звітні періоди 2020 року.

Так, змінами, внесеними Законом № 466 до п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (норми набрали чинності 23.05.2020), уточнено, що юридичні та фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які обрали спрощену систему оподаткування, ФОП та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, є платниками податку на прибуток при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту з джерелом їх походження з України.

Для таких суб’єктів у разі виплати доходів нерезидентам змінами до п. 137.5 ст. 137 ПКУ (норми набирають чинності з 01.01.2021) передбачено застосування річного звітного періоду з податку на прибуток підприємств.

Таким чином, у разі виплати доходів нерезидентам у 2020 році юридичні та ФОП, що обрали спрощену систему оподаткування, ФОП та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають за звітний 2020 рік декларацію з додатком ПН, у якому відображають такі доходи нерезидентів та відповідні суми податку.

Змінами, внесеними Законом № 466 до п. 46.2 ст. 46 ПКУ, передбачено, що платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу:

► разом з податковою декларацією за відповідний річний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором;

► річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ для подання податкових декларацій (розрахунків).

Враховуючи, що вищезазначені зміни до п. 46.2 ст. 46 ПКУ набрали чинності 23.05.2020 і граничний термін подання декларації та фінансової звітності за звітний період (2019 рік) вже минув, то вперше норма цього пункту щодо обов’язкового подання річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, застосовується в 2021 році за підсумками 2020 звітного року.

Більш детальніше з Листом № 8939 можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням:

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/74588.html

 

Надходження ЄСВ за п’ять місяців поточного року перевищили минулорічний показник на 221,4 млн гривень

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровчській області інформує.

Протягом січня – травня 2020 року надходження по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від платників податків Дніпропетровщини (далі – єдиний внесок) склали 6 млрд 507,3 млн гривень.

Цей показник перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період на 221,4 млн гривень.

Протягом травня 2020 року фактичні надходження єдиного внеску склали 1 млрд 210,9 млн гривень.

Кількість платників єдиного внеску станом на 01 червня 2020 року становить 363,5 тисяч.

 

До уваги всіх суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва оптової, роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального

Державна податкова служба України нагадує про необхідність завчасно подбати про внесення чергового платежу за ліцензії на право виробництва, оптової, роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального, а також надати до органу ліцензування визначені Законом України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» документи.

У разі відсутності звернення суб’єкта господарювання до органу ліцензування щодо внесення чергового платежу за ліцензію на дату спливу терміну попередньої сплати, таку ліцензію буде призупинено відповідно до вимог Закону.

 

Про випадки, в яких ФОП – платники єдиного податку застосовують РРО

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП), які відносяться відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

Норми встановлені п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).

Пунктом 1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійснені роздрібної торгівлі продовольчими товарами (крім підакцизних товарів),що здійснюється ФОП, які сплачують єдиний податок.

Згідно з п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО не застосовуються платниками єдиного податку:

► першої групи;

► другої – четвертої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень.

У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Норми п. 296.10 ст. 296 ПКУ не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Разом з тим п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та ФОП), які здійснюють, зокрема, виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).

Доходом платника єдиного податку для ФОП є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).

Враховуючи викладене вище, ФОП – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів у разі:

◄ перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1 000 000 гривень;

◄ здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу;

◄ здійснення роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин.

 

До уваги платників ПДВ!

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що подання Таблиці даних платника ПДВ (далі – Таблиця) передбачено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення).

Відповідно до п. 23 Порядку зупинення Таблиця подається платником ПДВ в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами, від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.05.2017 за № 959/30827, зі змінами та доповненнями.

В електронній формі J/F13123 «Таблиця даних платника ПДВ»передбачено обмеження у 99 рядків, проте обмежень щодо кількості Таблиць, які платник може подати до ДПС в одному періоді законодавством не встановлено.

 

Для декларацій з податку на майно встановлено єдиний термін подання

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» зокрема, встановлено єдиний термін для подання річних декларацій з податку на майно, а саме:

► податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

► транспортного податку;

► плати за землю.

Платники вищезазначених податків подають до податкового органу податкові декларації не пізніше 20 лютого звітного року.

Крім того, такий самий термін встановлено для сільськогосподарських товаровиробників, які для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи подають податкову декларацію не пізніше 20 лютого звітного року.

 

Продали цінні папери – дохід необхідно задекларувати!

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що деклараційна кампанія 2020 року триває до 01 липня.

Якщо фізична особа, яка впродовж 2019 року продала інвестиційний актив (корпоративні права) та отримала інвестиційний прибуток, такій особі необхідно включити суму отриманого прибутку до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація).

При цьому інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу окремого інвестиційного активу та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу.

Документами, що підтверджують фактично понесені витрати на попереднє придбання цінних паперів, є договори купівлі-продажу, виписки зберігачів під кожне замовлення, завірені печатками зберігачів, акти приймання-передачі цінних паперів, касові документи при готівкових розрахунках через касу або розрахункові документи при безготівкових розрахунках.

Декларація подається до 01 липня 2020 року, тобто останній день її подання – 30 червня 2020 року. Платники мають можливість також подати Декларацію в електронній формі у режимі он-лайн через Електронний кабінет.

Податкові зобов’язання, визначені фізичними особами у такій Декларації, мають бути сплачені до 01 жовтня 2020 року.

Звертаємо увагу, що не підлягає оподаткуванню ПДФО та не включається до загального річного оподатковуваного доходу дохід, отриманий протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України (у 2019 році – 2 690 гривень).

 

Перелік підакцизних товарів доповнився новими позиціями

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» з 23.05.2020 перелік підакцизних товарів доповнено двома новими позиціями.

Так, до товарів, зазначених у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ, які є підакцизними товарами, додалися:

► розчинники або розріджувачі на основі метанолу; інші готові суміші на основі метанолу (код УКТ ЗЕД 3814 00 90 90);

► палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 3500C (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового.

 

Про деякі зміни для платників ПДВ, запроваджені Законом № 466

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, які удосконалюють адміністрування податку на додану вартість.

Так, запроваджено єдиний звітний період для звітності з ПДВ, який дорівнює календарному місяцю (у тому числі для платників єдиного податку).

Запроваджено нові штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних (далі – ПН), в яких не зазначаються суми ПДВ (складені на операції звільнені від ПДВ, оподатковувані за ставкою – 0 %, складені відповідно до п. 198.5 ст. 198, ст. 199, п. 201.4 ст. 201 ПКУ в Єдиному реєстрі податкових накладних). Норми визначені новим п. 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Відповідно до нового абзацу сімнадцятого п. 201.10 ст. 201 ПКУ встановлено окремий строк реєстрації зведених ПН для нарахування компенсуючих податкових зобов’язань згідно з п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, а саме: протягом 20 календарних днів після закінчення місяця, у якому вони складені.

Змінився строк подання заяви для добровільної реєстрації платником ПДВ. Заяву треба буде подати не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, на який запланована реєстрація платником ПДВ (раніше – за 20 календарних днів) (оновлений п. 183.3 ст. 183 ПКУ).

Також скорочено строк подання заяви для реєстрації платника ПДВ, у разі зміни ставки єдиного податку з 5 % на 3 % з 15 календарних днів до 10 календарних днів до початку кварталу, з якого змінюється ставка (оновлений п. 183.4 ст. 183 ПКУ).

З бази оподаткування виключено суми, отримані платником ПДВ як компенсація упущеної вигоди за рішенням суду (через невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань контрагентом) (п. 188.1 ст. 188 ПКУ).

Операція щодо передачі конфіскованого майна в розпорядження державних установ або установ, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів, згідно з змінами, внесеними Законом № 466, з 23.05.2020 не є об’єктом оподаткування ПДВ (новий п.п. 196.1.20 п. 196.1 ст. 196 ПКУ).

Внесено зміни і до п. 187.1 ст. 187 ПКУ, згідно з яким можливість застосування касового методу обліку ПДВ поширюється на операції з виконання підрядних будівельних робіт як на підрядників, так і на субпідрядників.

Змінено умови відображення податкового кредиту. Так, п. 198.6 ст. 198 ПКУ передбачено, що підставою для відображення податкового кредиту при ввезенні товарів є тимчасові, додаткові та інші види митних декларацій, згідно з якими ПДВ сплачується до бюджету.

 

Олексій Любченко обговорив з Анатолієм Кінахом стратегію взаємодії між ДПС та УСПП

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Стратегію взаємодії та актуальні поточні питання обговорили під час зустрічі Голова ДПС Олексій Любченко та Президент Українського союзу промисловців та підприємців Анатолій Кінах.

«Конструктивна взаємодія з потужним громадським об’єднанням, у складі якого представники великого, середнього та малого бізнесу, сприятиме реформам податкової сфери у напрямі забезпечення рівних конкурентних умов для всіх учасників ринку, захисту інтересів держави та чесного бізнесу, удосконалення адміністрування та спрощення сплати податків», – наголосив під час зустрічі Голова ДПС Олексій Любченко.

Очільники ДПС та УСПП обговорили питання реформування податкової служби, забезпечення збалансованої податкової політики, яка сприятиме зростанню промислового виробництва в країні, а також підготовку аргументованих пропозицій щодо удосконалення податкового законодавства, спрямованих на досягнення балансу інтересів між бізнесом та державою.

Анатолій Кінах презентував розроблений експертами УСПП спільно з Антикризовою радою громадських організацій програмний документ «Платформа економічного патріотизму (пріоритетні заходи 2020: промисловий пакет)». В ньому окреслені підходи щодо стимулювання внутрішнього ринку, підтримки експорту вітчизняних виробників на зовнішніх ринках, реалізації галузевих програм, припинення трудової міграції. Головним пріоритетом на 2020 рік експертами визначено реформування сучасної промислової політики та створення відповідної вертикалі державного менеджменту.

 

Олексій Любченко зустрівся з Головою Ради ФРУ Дмитром Олійником

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко та Голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник обговорили питання підтримки розвитку підприємництва в Україні. 

«Державна податкова служба зацікавлена в налагодженні успішного та прибуткового функціонування підприємництва в Україні. Це створює нові робочі місця, сприяє зростанню надходжень до бюджетів, а відповідно – і розвитку вітчизняної економіки. Саме тому ми завжди виступаємо за діалог з бізнесом», – наголосив Олексій Любченко.

На думку очільника ДПС, успішне функціонування чесного підприємництва в Україні безпосередньо залежить від рівних умов для всіх учасників ринку і реалізувати це можна лише в тісній взаємодії держави та бізнесу.

На сьогодні ДПС проводить низку заходів для руйнування схем ухилення від оподаткування. Зокрема, у червні здійснюються посилені контрольні заходи на ринку підакцизних товарів. При цьому результативність таких заходів, впевнений Голова ДПС, залежить саме від їх підтримки представниками бізнесу, які ведуть прозору діяльність.

Загалом протягом 2020 року ДПС здійснено 7,7 тис. перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність з виробництва та обігу підакцизних товарів. За їх результатами до порушників застосовано фінансових санкцій та донараховано акцизного податку на суму 407,5 млн. гривень. З незаконного обігу вилучено підакцизних товарів на суму 864 млн гривень.

 

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області на семінарі з членами ТВ «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області розглядалися питання зупинення податкових накладних, деякі особливості заповнення Таблиці ханих платника

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Днями, за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) у режимі он-лайн проведено семінар-навчання для членів Територіального відділення «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області (далі – Територіальне відділення) та бухгалтерів платників податків, що входять до складу Територіального відділення.

До участі у семінарі-навчанні приєдналися 34 члени Територіального відділення.

Тема семінару «Зупинення податкових накладних, деякі особливості заповнення Таблиці даних платника податку».

Семінар відбувся за участі начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС Каліногорської Вікторії, начальника управління податкового моніторингу ГУ ДПС Сіданченко Вікторії та начальника управління комунікацій ГУ ДПС Осипової Манушак.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та питання зупинення податкових накладних/розрахунків коригування є найбільш актуальними для платників. Тож, обговорення зазначених питань стали надзвичайно важливими сьогодні.

Зупинились на питаннях стосовно Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі – Порядок), на повідомленні щодо розблокування зупинених податкових накладних, звернули увагу, зокрема на алгоритм дії платника податку на додану вартість у разі отримання ним квитанції про блокування податкових накладних/розрахунків коригування в електронній формі в автоматичному режимі.

Окремо розглянуто деякі особливості заповнення Таблиці даних платника податку (Додаток 5 до Порядку) (далі – Таблиця).

На семінарі-нараді платникам податку на додану вартість особлива увага акцентована на зупиненні податкових накладних/ розрахунків коригування та необхідності дотримання вимог Порядку і якщо якісь дані помилково не було зазначено у Таблиці, подати нову Таблицю, у якій зазначити необхідну інформацію.

У ході он-лайн семінару-навчання податківці активно поспілкувалися з членами Територіального відділення та бухгалтерами платників податків, що входять до складу Територіального відділення, та надали фахові відповіді на питання.

Наприкінці заходу Голова Ради Територіального відділення «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області Вікторія Захарова висловила подяку за проінформованість платників, а податківці запропонували і надалі проводити семінари-наради.

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області долучилося до експериментального проекту «Е - малятко»

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Днями в інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулася пресконференція на тему «Впровадження експериментальних проєктів щодо створення сприятливих умов для реалізації прав дитини».

У пресконференції прийняли участь: начальник управління податкових сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Алла Свірська, начальник управління комунікацій ГУ ДПС Манушак Осипова та начальник відділу по роботі з єдиним державним демографічним реєстром ГУ ДМС у Дніпропетровській області Олена Лимарь.

За словами Алли Свірської: «Для Державної податкової служби України (далі - ДПС) на сьогодні пріоритетом залишається розвиток сервісної складової та цифровізація послуг для платників. Саме тому ДПС активно долучилася до впровадження нового експериментального проєкту «Е-малятко», який стартував на початку цього року. Це дозволяє батькам зареєструвати новонароджену дитину в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків під час державної реєстрації народження та реалізації його другого етапу «ІD-14». Новий сервіс дозволяє отримати 2 послуги за 1 заявою – оформлення паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків (далі – РНОК ПП).

Для цього ДПС вже розроблено новий Web-сервіс, через який здійснюється прийом заяв для реєстрації дитини в Державному реєстрі. Ці заяви надходять безпосередньо від Державної міграційної служби (далі - ДМС). ДПС присвоює РНОК ПП та відправляє його до ДМС для внесення до паспорта громадянина України у формі картки. Завдяки новому сервісу спрощено процедуру отримання РНОК ПП під час отримання паспорта».

Олена Лимарь проінформувала, що на сьогоднішній день здійснюється послуга з видачі ІD – картки на другому етапі проєкту. Для цього необхідно деякі умови, а саме: вік заявника від 14 до 18 років, зареєстроване місце проживання та бажання на отримання такої послуги. Оформлення такого паспорта громадянина України та одночасна реєстрація в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків здійснюється шляхом інформаційної взаємодії реєстрів, розпорядниками яких є ДМС та ДПС. Послуга безоплатна та стала швидким і зручним процесом.

Беручи до уваги, що для податкової служби на сьогодні пріоритетом залишається розвиток електронних сервісних послуг, що виключає безпосереднє спілкування платника з представниками контролюючих органів, Манушак Осипова звернула увагу, що податок на додану вартість – це один з податків, який почав адмініструватися за допомогою електронних сервісів ДПС.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою КМУ від 11 грудня 2019 року № 1165. Відповідно до Критеріїв ризиковості здійснення операцій однією з підстав такого зупинення є відсутність у Таблиці даних платника податку кодів товарів згідно з УКТЗЕД або послуг згідно з ДКПП, як товарів/послуг, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та обсяг постачання яких дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання. Податкові накладні або розрахунки коригування, відправлені платником ПДВ на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), проходять автоматизовану перевірку на предмет наявності ризиків порушення податкового законодавства. Відповідно до норм ПКУ реєстрація податкової накладної в ЄРПН може бути зупинена.

«Зупинення таких податкових накладних не є причиною для паніки платника ПДВ, адже у разі виникнення цієї ситуації, платнику ПДВ необхідно подати Таблицю відповідно до Порядку. Така Таблиця подається з обов’язковим наданням інформативних пояснень про фінансово-господарську діяльність відповідного суб’єкта господарювання, яким складається така Таблиця.

Таким чином, платникам ПДВ у разі зупинення податкових накладних необхідно дотримуватись вимог Порядку і якщо якісь дані помилково не були зазначені у Таблиці, подати нову Таблицю, в якій зазначити необхідну інформацію.

Звертаємо увагу, що у приватній частині Електронного кабінету (меню «Моніторинг ПН/РК») з’явився новий сервіс, за допомогою якого забезпечено користувачу доступ до інформації щодо відповідності такого платника критеріям ризиковості, передбаченим Порядком», - зазначила Манушак Осипова.

 

Про порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Згідно з п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями;

4) державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця (далі – ФОП). Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями.

Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку ФОП, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ.

При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення ФОП, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.

 

Відчуження корпаративних прав інший, ніж цінні папери, формі: що з податком на прибуток

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Норми визначені п.п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).

Різниці по операціях з продажу або іншого відчуження корпоративних прав в іншій, ніж цінні папери, формі, не виникають і такі операції відображаються платником податку на прибуток підприємств за правилами бухгалтерського обліку.

 

Особливості взяття на облік неприбуткових організацій, які повністю фінансуються з бюджету

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають усі платники податків.

Норми встановлені п. 1.3 розділу I Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами, (далі – Порядок № 1588).

Згідно з п. 3.12 розділу ІІІ Порядку № 1588 неприбуткові організації, які повністю фінансуються з бюджету, обслуговуються централізованими бухгалтеріями в частині розрахунків оплати праці працівників та перерахування до бюджету податків, зборів і не мають власних поточних рахунків у фінансових установах, обліковуються в Єдиному банку даних юридичних осіб з ознакою «не є платником податків».

Для встановлення ознаки «не є платником податків» установа або організація, яка обслуговується централізованою бухгалтерією, подає до контролюючого органу підтвердження від централізованої бухгалтерії факту її обслуговування.

На підставі поданих документів контролюючий орган встановлює ознаку «не є платником податків» в Єдиному банку даних юридичних осіб такій установі чи організації та передає до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) дані про те, що організація або установа обліковується в контролюючих органах з ознакою «не є платником податків» у зв’язку із обслуговуванням централізованою бухгалтерією із зазначенням дати та номера запису про взяття на облік, найменування та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому установа чи організація перебуває на обліку, та інформації про те, що установа або організація обліковується з ознакою «не є платником податків» у зв’язку із обслуговуванням централізованою бухгалтерією.

У разі прийняття рішення про самостійну сплату податків, зборів така установа чи організація в десятиденний строк з дня прийняття такого рішення повідомляє про це контролюючий орган за основним місцем обліку з наданням підтвердних документів.

На підставі поданих документів контролюючий орган знімає ознаку «не є платником податків» в Єдиному банку даних юридичних осіб стосовно такої установи чи організації та передає до ЄДР дані про те, що стосовно організації або установи знято ознаку «не є платником податків» із зазначенням дати та номера запису про взяття на облік, найменування та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому установа чи організація перебуває на обліку.

Якщо державна нотаріальна контора обслуговується централізованою бухгалтерією, така нотаріальна контора відповідно до розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України, у строки, встановлені для податкового кварталу, подає до контролюючого органу податковий розрахунок та інформацію щодо здійснення державними нотаріусами цієї контори операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, операцій з відчуження об’єктів рухомого майна та щодо видачі свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування.

 

Контролюючі органи забезпечують організацію роботи з реєстрації та обліку платників ПДВ

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що будь-яка особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Норми встановлені п. 183.1 ст. 183 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 2.5 розділу ІІ Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14.11.2014 № 1130 із змінами (далі – Положення № 1130) контролюючі органи в областях та місті Києві, міжрегіональні територіальні органи забезпечують організацію роботи з реєстрації та обліку платників ПДВ, що перебувають на їх території.

Відповідно до п. 2.6 розділу ІІ Положення № 1130 контролюючі органи, зазначені у пункті 2.5 розділу ІІ Положення № 1130, та державні податкові інспекції, які їм підпорядковуються, здійснюють:

► приймання заяв, контроль за повнотою даних щодо відповідності нормативним документам;

► обробку даних заяв та документів щодо реєстрації, перереєстрації, анулювання реєстрації платників ПДВ;

► реєстрацію, перереєстрацію, анулювання реєстрації платників ПДВ;

► формування і надання витягів з Реєстру автоматизованого банку даних (далі – Реєстр);

► підготовку та обробку документів щодо відміни анулювання реєстрації;

► моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру.

У разі виникнення у особи запитань щодо заповнення певних розділів реєстраційної заяви за формою № 1-ПДВ, пов’язаних із діяльністю виключно такої особи у конкретному випадку, їй необхідно звернутися до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання).

 

Деякі особливості заповнення декларації ФОП – платниками єдиного податку

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платники єдиного податку подають податкову декларацію платника єдиного податку за місцем своєї реєстрації. Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами і доповненнями.

У полі «Види підприємницької діяльності у звітному періоді»розділу І «Загальні показники підприємницької діяльності»податкової Декларації необхідно зазначити код та назву виду економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності. При цьому, необхідно вказувати лише ті види підприємницької діяльності, які фактично здійснювалися у звітному періоді платником єдиного податку.

Подати таку Декларацію фізичні особи – підприємці можуть і за допомогою приватної частини Електронного кабінету.

Звертаємо увагу, що в меню введення звітності в Електронному кабінеті у податковій Декларації в електронному вигляді таблиця поля «Види підприємницької діяльності у звітному періоді» такої Декларації містить лише один рядок. За потреби кількість рядків можливо збільшити, шляхом додаванням нового рядка у таблиці поля податкової Декларації, яке здійснюється натисненням правої кнопки «миші» при наведенні курсору на рядок поля 9, після чого з’являється панель інструментів редагування рядків таблиці.

 

Перегляд в Електронному кабінеті інформації щодо автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

ДПС України повідомила, що в приватній частині Електронного кабінету (меню «Моніторинг ПН/РК») забезпечено можливість користувачу доступу до інформації щодо відповідності такого платника податків критеріям ризиковості, передбачених Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Приватна частина Електронного кабінету дозволяє переглянути розраховані показники:

Крім цього, платник податку в режимі реального часу має доступ до даних Єдиного реєстру податкових накладних щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування (меню «ЄРПН»).

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/421520.html

 

 

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області