Сьогодні 25-07-2017
Соборна районна у місті Дніпрі рада Офіційний портал

 

Інформація 
про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може
 представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень
 Жовтневої районної у місті Дніпропетровську ради та її виконавчих органів

 

Сучасна демократія є достатньо складною системою організації суспільства та держави. Проявом демократії є широка участь інститутів громадянського суспільства, окремих громадян у діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Однією з найважливіших умов реальної участі громадськості в управлінні державними справами є громадський контроль, який досягається шляхом використання різноманітних форм їх участі в управлінні державними справами.

Вплив громадськості на реалізацію повноважень Жовтневої районної у місті Дніпропетровську ради та її виконавчих органів необхідно розглядати через загальну систему взаємодії громадськості з органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Форми участі громадськості в управлінні державними справами:

1. Звернення до органів влади.

Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (ст. 40 Конституції України). Звернення до органів влади є найбільш поширеною та найдоступнішою для громадян без відповідної освіти формою спілкування з ними.

Це зроблено для надання можливості фізичній особі захищати свої права і свободи та брати участь в управлінні державними справами. Механізм реалізації цього права залежно від виду звернення регулюється Законом України «Про звернення громадян».

Ст. 3 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) – звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також  висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) – звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання – письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга – звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, посадових осіб. Громадянин може подати звернення, якщо він хоче відповідно до компетенції органів державної влади та місцевого самоврядування:

- внести пропозиції щодо поліпшення їх діяльності;

- викрити недоліки в роботі;

- оскаржити рішення, дії (бездіяльність);

- вплинути на підвищення рівня роботи органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності;

- відстояти свої права і законні інтереси;

- відновити свої права і законні інтереси.

2. Проведення консультацій з громадськістю.

З метою залучення громадян до участі у формуванні та реалізації державної політики, органи влади забов’язані проводити консультації з громадськістю з найбільш важливих для суспільства питань.

Проведення консультацій з громадськістю передбачено Порядком проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 №996. Порядком визначаються основні форми та способи проведення органами виконавчої влдаи консультацій з громадськістю.

Консультації з громадськістю – це процес комунікації між органами виконавчої влади і громадянами та їх об’єднаннями.

Метою проведення консультації з громадськістю є залучення громадян до участі в управлінні державними справами, надання можливості для їх вільного доступу до інформації про діяльність органів виконавчої влади, забезпечення гласності, відкритості та прозорості діяльності виконавчих органів, підвищення якості підготовки рішень з важливих питань державного і суспільного життя з урахуванням громадської думки, створенню умов для участі громадян у розробленні проектів таких рішень.

Проведення консультацій з громадськістю відбуваються через дві форми:

- публічне громадське обговорення (безпосередня форма);

- вивчення громадської думки (опосередкована форма).

Публічне громадське обговорення передбачає організацію і проведення: конференцій, форумів, громадських слухань, засідань за круглим столом, зборів, зустрічей з громадськістю; теле- або радіодебатів, Інтернет-конференцій, електронних консультацій.

Вивчення громадської думки здійснюється шляхом: проведення соціологічних досліджень та спостережень (опитування, анкетування, контент-аналіз інформаційних матеріалів, фокус-групи тощо); створення телефонних «гарячих ліній», проведення моніторингу коментарів, відгуків, інтерв’ю, інших матеріалів у друкованих та електронних засобах масової інформації для визначення позиції різних соціальних груп населення та заінтересованих сторін; опрацювання та узагальнення висловлених у зверненнях громадян пропозицій та зауважень з питання, що потребує вивчення громадської думки.

В обов’язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення щодо:

- проектів нормативно-правових актів, що мають важливе суспільне значення і стосуються конституційних прав, свобод, інтересів і обов’язків громадян, а також актів, якими передбачається надання пільг чи встановлення обмежень для суб’єктів господарювання та інститутів громадянського суспільства, здійснення повноважень місцевого самоврядування, делегованих органам виконавчої влади відповідними радами;

- проектів регуляторних актів;

- проектів державних і регіональних програм економічного, соціального і культурного розвитку, рішень стосовно стану їх виконання;

- звітів головних розпорядників бюджетних коштів про їх витрачання за минулий рік.

3. Громадські ради при органах влади.

Громадська рада при виконавчих органах державної влади є постійно діючим колегіальним виборним консультативно-дорадчим органом, утвореним для забезпечення участі громадян в управлінні державними справами, здійснення громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади, налагодження ефективної взаємодії зазначених органів з громадськістю, врахування громадської думки під час формування та реалізації державної політики.

У своїй роботі, громадська рада керується Типовим положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 №996. До складу громадської ради може бути обрано не більше ніж по одному представнику від кожного інституту громадянського суспільства.

Громадська рада відповідно до покладених на неї завдань:

- готує та подає органу виконавчої влади, при якому вона утворена пропозиції до орієнтовного  плану проведення консультацій з громадськістю,  а також щодо  проведення консультацій, не передбачених таким планом;

- готує та подає органу пропозиції щодо організації консультацій з громадськістю;

- подає органу обов’язкові для розгляду пропозиції щодо підготовки проектів нормативно-правових актів з питань формування та реалізації державної політики  у відповідній сфері, удосконалення роботи органу;

- проводить відповідно до законодавства громадську експертизу та громадську антикорупційну експертизу проектів нормативно-правових актів;

- здійснює громадський контроль за врахуванням органом пропозицій та зауважень громадськості, а також дотриманням ним нормативно-правових актів,  спрямованих на запобігання та протидію корупції;

- інформує в обов’язковому порядку громадськість про свою діяльність, прийняті рішення та їх виконання на офіційному веб-сайті органу та в інший прийнятний спосіб;

- збирає, узагальнює та подає органу інформацію про пропозиції громадських організацій щодо вирішення питань, які мають важливе суспільне значення;

- організовує публічні заходи для обговорення актуальних питань розвитку галузі чи адміністративно-територіальної одиниці.

Рішення громадської ради мають рекомендаційний характер і є обов’язковими для розгляду органом. Створення громадської ради при районній у місті ради вищевказаним Типовим положенням не визначено. Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міські ради можуть прийняти рішення про створення районних у місті рад. Обсяг і межі їх повноважень встановлюються міською радою. Громадська рада, яка утворена при міській раді (та якою прийнято рішення про створення районних у місті рад) може впливати на реалізацію владних повноважень районними у місті радами через міську раду.

4. Громадська експертиза рішень органів влади.

Громадська експертиза діяльності органів виконавчої влади є складовою механізму демократичного управління державою, який передбачає проведення інститутами громадянського суспільства оцінки діяльності органів виконавчої влади, ефективності прийняття і виконання такими органами рішень, підготовку пропозицій щодо розв’язання суспільно значущих проблем для їх врахування органами виконавчої влади у своїй роботі.

Порядок сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.2008 №976.

Ініціаторами громадської експертизи можуть бути: окремі громадяни; групи громадян; неурядові громадські організації; комерційні та некомерційні організації різних форм власності; засоби масової інформації; політичні партії тощо. Пропозиції, підготовлені інститутом громадянського суспільства за результатами проведеної громадської експертизи, враховуються органом виконавчої влади під час підготовки програм соціально-економічного розвитку, державних цільових та регіональних програм, формування бюджетів відповідного рівня, вирішення питань поточної діяльності.

Орган виконавчої влади після надходження експертних пропозицій:

- розміщує їх у тижневий строк на власному веб-сайті;

- розглядає їх на найближчому засіданні робочої групи за участю представників інституту громадянського суспільства, що проводив громадську експертизу.

У разі коли робочу групу не утворено, експертні пропозиції розглядає керівник органу виконавчої влади у двотижневий строк за участю представників інституту громадянського суспільства, що проводив громадську експертизу;

- розробляє і затверджує за результатами розгляду експертних пропозицій заходи, спрямовані на їх реалізацію;

- подає у десятиденний строк інституту громадянськогосуспільства, що проводив громадську експертизу, письмову відповідь про результати розгляду експертних пропозицій та заходи, спрямовані на їх реалізацію, з одночасним розміщенням відповідної інформації у засобах масової інформації та/або на власному веб-сайті;

- розміщення інформації про проведення громадської експертизи на урядовому веб-сайті «Громадянське суспільство і влада».

5. Доступ до публічної інформації як механізм забезпечення прозорості та відкритості органів влади.

Взаємодія громадськості та органів владних повноважень у сфері публічної інформації здійснюється у межах дії Закону України «Про доступ до публічної інформації». Суб’єкти владних повноважень забезпечують доступ до публічної інформації шляхом:

а) систематичного та оперативного оприлюднення інформації:

- в офіційних друкованих виданнях;

- на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет;

- на інформаційних стендах;

- будь-яким іншим способом.

Суб’єкти владних повноважень забов’язанні оприлюднювати:

1) інформацію про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання тощо);

2) нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності;

3) перелік та умови отримання послуг, що надаються цими органами, форми і зразки документів, правила їх заповнення;

4) порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації, дій чи бездіяльності;

5) інформацію про систему обліку, види інформації, яку зберігає розпорядник;

6) інформацію про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень розпорядника інформації;

7) плани проведення та порядок денний своїх відкритих засідань;

8) розташування місць, де надаються необхідні запитувачам форми і бланки установи;

9) загальні правила роботи установи, правила внутрішнього трудового розпорядку;

10) звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;

11) інформацію про діяльність суб’єктів владних повноважень, а саме про:

- їхні місцезнаходження, поштову адресу, номери засобів зв’язку, адреси офіційного веб-сайту та електронної пошти;

- прізвище, ім’я та по батькові, службові номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти керівника органу та його заступників, а також керівників структурних та регіональних підрозділів, основні функції структурних та регіональних підрозділів, крім випадків, коли ці відомості належать до інформації з обмеженим доступом;

- розклад роботи та графік прийому громадян;

- вакансії, порядок та умови проходження конкурсу на заміщення вакантних посад;

- перелік та умови надання послуг, форми і зразки документів, необхідних для надання послуг, правила їх оформлення;

- перелік і службові номери засобів зв’язку підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, та їх керівників, крім підприємств, установ та організацій, створених з метою конспірації, оперативно-розшукової або контррозвідувальної діяльності

- порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень суб’єктів владних повноважень, їх дій чи бездіяльності; систему обліку, види інформації, якою володіє суб’єкт владних повноважень;

12) іншу інформацію про діяльність суб’єктів владних повноважень, порядок обов’язкового оприлюднення якої встановлений законом.

б) надання інформації за запитами на інформацію, які надійшли від громадськості.

Суб’єкти владних повноважень надають відповідь на запит на інформацію не пізніше 5-ти робочих днів з дня отримання запиту. У разі, якщо в запиті заявник зазначає, що запитувана інформація необхідна для захисту життя і свобод громадян, відповідь на запит надається не пізніше 48 годин з дня його отримання. При цьому заявник повинен обґрунтувати вимогу термінового розгляду запиту. У випадку, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або вимагає пошуку, термін надання відповіді продовжується до 20 робочих днів.

Саме через систему інформаційних запитів громадськість може впливати на органи владних повноважень у частинні виконання останніми, визначених норм Закону України «Про доступ до публічної інформації».

6. Участь у прийнятті рішень органами влади.

Форми участі громадськості в управлінні місцевими справами визначено Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»:

а) місцевий референдум (ст. 7).

Місцевий референдум є формою вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення. Предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією України, цим та іншими законами до відання місцевого самоврядування.

Рішення місцевого референдуму є обов’язковими для виконання всіма органами і посадовими особами місцевого самоврядування, громадянами, об’єднаннями громадян, а також підприємствами, установами й організаціями, які розташовані на території міста.

Порядок проведення місцевого референдуму визначається Законом України «Про всеукраїнський та місцевий референдуми» та статутом територіальної громади.

б) загальні збори громадян (ст. 8). 

Загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення. Рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності.

Порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання визначається Положенням про загальні збори громадян за місцем проживання, затверджене Постановою Верховної Ради України від 17.12.1993 №3748-ХІІ та статутом територіальної громади.

в) місцеві ініціативи (ст. 9).

Члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування. Порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд ради визначається представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади.

Місцева ініціатива, внесена на розгляд ради у встановленому порядку, підлягає обов’язковому розгляду на відкритому засіданні ради за участю членів ініціативної групи  з питань місцевої ініціативи. Рішення ради, прийняте з питання, внесеного на її розгляд шляхом місцевої ініціативи, обнародується в порядку, встановленому представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади.

г) громадські слухання (ст. 13).

Територіальна громада має право проводити громадські слухання – зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.

Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов’язковому розгляду органами місцевого самоврядування. Порядок організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади.

д) органи самоорганізації населення (ст. 14).

Місцеві органи представницької влади можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.

Правовий статус, порядок організації та діяльності органів самоорганізації населення за місцем проживання визначаються Законом України «Про органи самоорганізації населення» та статутом територіальної громади.

Органи самоорганізації населення мають право:

- створювати умови для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України;

- вносити у встановленому порядку пропозиції до проектів місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць та проектів місцевих бюджетів;

- здійснювати інші дії у межах повноважень визначених чинним законодавством.